ШОУ без ТОК. Репліка

ШОУ без ТОК. Репліка

00:00,
8 Січня 2012
1628

ШОУ без ТОК. Репліка

00:00,
8 Січня 2012
1628
ШОУ без ТОК. Репліка
ШОУ без ТОК. Репліка
Політичними ток-шоу тепер не захоплюються. До них ставляться байдуже.

Сприйняття політичних ток-шоу в суспільній свідомості суттєво змінилося в останні років два. На зміну захопленню прийшло критичне осмислення, і навіть повна байдужість. Це відчувається й у таких , здавалось би, дрібницях, як майбутні студенти-журналісти обирають собі орієнтири в професії. Савік Шустер для молодого покоління перестав бути людиною, якою захоплювалися, як це було на початку його кар’єри в Україні (можу про це говорити, як викладач зі значним стажем). Натомість молодь обирає Катю Осадчу або інших ведучих розважального жанру, а обговорення політичних ток-шоу вважає нудною та некорисною справою.

І хоча всі політичні ток-шоу, які є в Україні, продовжують приносити своїм каналам певні рейтинги, тим не менше інтерес до них спадає, особливо у тієї аудиторії, яка може критично підходити до сприйняття інформації, яку подають у ЗМІ. 

Показовим у цьому сенсі виявилося опитування, розміщене на сайті MediaSapiens, а також на нашій сторінці у Facebook. Отже, питання звучало так: Яке із політичних ток-шоу заслуговує на звання найбільш збалансованого у 2011 році? На сайті було передбачено 5 відповідей: Шустер Live, «Свобода слова» Андрія Куликова, «Большая політика» Євгена Кисельова, «Республіка» Анни Безулик, «Вечір з Миколою Княжицьким». На сторінці MS  у Facebook до цих відповідей було додано ще дві: Давно не дивлюся так званих політичних ток-шоу; Останнім часом майже не дивлюся політичних ток-шоу. Показово, що аудиторія ФБ не дуже активно брала участь саме у цьому опитуванні, проте якраз ці дві останні відповіді набрали найбільше голосів. І це при тому, що брали участь у голосуванні люди, яких не можна назвати політично пасивними.

Чому таке ставлення до політичних ток-шоу, які у середині 2000-их збирали мільйонні аудиторії? Причина зовсім не у тому, як декому здається, що суспільство почало втрачати інтерес до політики. Інтерес до політики якраз зберігається достатньо високий. Так, наприклад, за результатами опитування Інституту Горшеніна, проведеного у 2011 році, 51,7% українців цікавляться політичними новинами. Причина в іншому. Торжество омріяної роками свободи слова, яке мали ніби-то  символізувати ці ток-шоу (принаймні так багато хто вважав, коли з’явилося в Україні шоу Шустера), виявилося лише ілюзією і торжества, і свободи слова. Площадки, які мали би бути місцем серйозних дискусій довкола важливих для країни питань, перетворилися, як справедливо зазначила колега, відома журналістка Ольга Мусафірова в інтрев’ю Радіо Свобода, на «не більше, ніж посиденьки».   Адже в студії – одні спікери, а не ті, хто приймають рішення. А якщо зрідка й приходять ті, хто приймає рішення, то їм забезпечують комфортні умови (як це не раз було у Савіка Шустера чи Євгена Кисельова, згадайте хоча б ефіри, на які приходили Микола Азаров чи Ренат Кузьмін) – без набридливих журналістів та опозиції. Месиджі від основних спікерів політичних сил (як Партії регіонів, так і опозиційних) переважно передбачувані. Отож, думає багато хто, навіщо витрачати свій час на те, що не приносить ні естетичного задоволення, ні нових знань.

Здивуванням голосування на сайті для мене була перемога програми Миколи Княжицького. 38% наших читачів, які взяли участь у голосуванні (станом на 8 січня 2012 року), назвали програму  «Вечір з Миколою Княжицьким» найзбалансованішою програмою 2011 року, тоді як «Республіка»  набрала 25% голосів, «Свобода слова» Андрія Куликова – 18%, Шустер Live – 12% і «Большая політика» Євгена Кисельова – 6%.

Звичайно, канал ТВі можна назвати каналом з позицією. Але про збалансованість у новинних та авторських програмах телеканалу, генеральний директор якого вважає, що журналісти «не відповідальні перед стандартами і перед ефемерною об’єктивністю», і що «не обов’язково показувати дві точки зору», бо вони можуть бути хибними, говорити дуже складно. 

На мій суб’єктивний погляд журналіста, який уже вісімнадцять років пише про політику та брав участь майже у всіх названих політичних ток-шоу, перше місце по збалансованості мали б ділити «Свобода слова» Андрія Куликова та «Республіка» Анни Безулик, які витримують баланс думок у своїх програмах та намагаються запрошувати різних експертів (навіть якщо вони не є медіаперсонажами).  Дозволю собі припустити, що таке голосування (хоч воно і не є репрезентативним) на сайті радше свідчить про політичні вподобання читачів MS – очевидно, вони більше прихильні до опозиції, зокрема БЮТ, як, зрештою, і канал ТВі. 

Професійні оцінки політичних-ток шоу дещо відрізняються від оцінок читачів. Їх ви могли читати у нас на сайті в моніторингах політичних ток-шоу та підсумкових випусків новин.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: МШЖ
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду