Стажування на Radio Vaticana: останній рік перед закриттям

Фото: Остап Яриш

Що таке стажування на Radio Vaticana? Компанія черниць і священиків, щоденні молитви в ефірі, офіс на площі Святого Петра й тільки релігійні теми – приблизно такі речі одразу постають в уяві більшості людей. Признаюсь, коли я вперше почув про це, то теж уявляв щось подібне. А в реальності все геть по-інакшому. Це неймовірні знайомства, натхненна компанія й доступ до дуже цікавої інформації про внутрішнє життя Ватикану. І хоча наступного року радіо чекають фундаментальні зміни, велика структура продовжує працювати як злагоджений механізм.

Офіс радіо, усупереч очікуванням, не розташовано в самому Ватикані. Його адреса – piazza Pia, 3, якраз на межі із площею Святого Петра. Це велика п’ятиповерхова будівля з виглядом на одне з найкрасивіших місць Рима – замок Сан Анжело. На кожному поверсі – довжелезні коридори, прикрашені картинами за біблійними мотивами. Уздовж них розмістилися міжнародні секції – іспанська, французька, литовська, португальська, польська, індійська, африканська, італійська… Загалом радіо транслюється 47 мовами в 61 країні світу. В Україні - також: наша секція – у кінці коридора на другому поверсі. У крихітній кімнаті за комп’ютерами працює троє людей: дві черниці й молодик. Їхнє завдання зазвичай полягає в перекладі вже опублікованих матеріалів з італійської мови українською.

Вид з офісу Radio Vaticana

Моє стажування відбувалося в англомовній секції, і роботу там організовано зовсім по-іншому. Це один із найбільших відділів, а тому й один з найрозвинутіших. Робочий день  тут офіційно починається о 7:30 (хоча інколи частина редакції приходить о 8-й, 9-й, 10-й ранку) і триває приблизно до 16:00, рідко хто затримується в офісі після четвертої. Практично всі працівники тут мають або британське, або ірландське коріння. На відміну від маленьких секцій, в англійському відділі створюють здебільшого власний контент. Менше політичних тем, більше соціалки й такого, що має стосунок до Католицької церкви. Значну частину публікацій на сайті займає також діяльність Папи й новини Ватикану, – для цього є окремий розділ. Багато матеріалів присвячено й темі біженців із Близького Сходу та новинам із бідних країн Африки: там англомовне радіо, як виявляється, має досить велику аудиторію. Часто воно є єдиним містком між далекими поселеннями Південного Судану чи Конго і розвинутим європейським світом. Коло саморобних приймачів збираються цілі села, аби послухати Папу Франциска.

Вишка Radio Vaticana на даху будівлі у Ватиканських садах.

Як працюють журналісти?

Здавалось би, що Ватикан має забезпечити своє радіо найкращим обладнанням. На жаль, це не так: техніка й програмне забезпечення на Radio Vaticana доволі старі. Комп’ютери та студія гірші, ніж у багатьох українських радіостанцій, а аудіофайли редагують не на Adobe Audition, а на якійсь французькій програмі, назву якої я не запам’ятав. Wi-Fi в офісі також немає, тож до мережі можна під’єднатись лише через редакційні ПК.

Коментарі для своїх репортажів журналісти беруть здебільшого телефоном, навіть якщо респондент перебуває в Римі. Тому в поле працювати рідко хто виходить, і для мене це було трохи дивним, бо в Україні я звик зустрічатися з людьми й записувати коментар на диктофон. На Radio Vaticana це необов’язково.

Керує англомовним відділом завжди усміхнений і дуже привітний чоловік, ірландець за походженням Шон-Патрік Ловетт. У своєму незмінному дрес-коді – білій сорочці з підкачаними рукавами й синій краватці – він нагадує радше американського держсекратаря, аніж редактора радійної редакції. Його кабінет заставлено книжками, паперами, фотографіями та іншим цінним мотлохом: від маленьких африканських фігурок жирафа до різноманітних нагород за професійну діяльність. На стіні при вході висить велика мапа центральної частини Рима – точно така, як в одному з епізодів фільму «Ангели і демони».

В кабінеті Шона-Патріка Ловетта, голови англійської секції Radio Vaticana

Шон присвятив роботі на Radio Vaticana 40 років, за цей час він устиг попрацювати із чотирма Папами: Іваном-Павлом І, Іваном-Павлом ІІ, Бенедиктом XV, і тепер він працює з Франциском. Здається, він знає всіх важливих людей на світі: одного дня йде на обід до посла Британії в Італії, на вулиці приязно вітається з нідерландським принцом, а у вересні летить у Свазіленд на особисте запрошення тамтешнього короля. Та, попри це, Шон – дуже простий і відкритий. Таке враження, ніби ти знаєш його вже сто років та спілкуєшся з давнім добрим другом.

Дещо про Пап Римських

Одного дня він повів нас у конференц-зал імені Гульєльмо Марконі, італійського винахідника радіо. Тут його особливо поважають, адже саме Марконі, на прохання церкви, сконструював обладнання для Radio Vaticana. У залі висить велика картина з портретами всіх Пап, які використовували радіо, –  від Пія ХІ до Франциска. Позаду них на полотні стоїть Марконі, людина, без якої нічого не було б. У цій залі Шон розповідав нам історію радіо й деякі цікаві речі про Ватикан і церкву. Виявляється, під час Другої світової за особистим клопотанням Геббельса німецька авіація скинула бомбу на вишку Radio Vaticana (тоді Ватикан провадив потужну контрпропаганду), але промахнулась.

Папи, які використовували радіо. Картина в конференц-залі імені Гульєльмо Марконі

Зречення Бенедикта було зумовлено не так його станом здоров’я, як тиском преси й суспільства через педофілію в Католицькій церкві, а Папу Франциска, м’яко кажучи, люблять далеко не всі кардинали через його реформи, відмову від офіціозу та бажання бути відкритішим до людей. Ця відкритість, між іншим, створює багато клопоту охороні. Папа, який не їздить на броньованих автомобілях, не одягає бронежилет під час візитів в інші країни й може несподівано вийти з машини, щоб обняти людей, неабияк ускладнює охоронцям виконання їхніх обов’язків.

Оздоблений мікрофон, подарований папі Пію ХІІ Іспанією. Досі працює

До речі, про зміни. Нині одна з основних реформ Ватикану стосується комунікації, і внаслідок її проведення Radio Vaticana наступного року більше не існуватиме. Усі ватиканські ЗМІ (телебачення, радіо й газету) об’єднають в одне онлайнове ЗМІ, щось на зразок сучасного Радіо Свобода. У п’ятиповерховій будівлі на piazza Pia, 3 буде один великикй медіацентр, і 2017-го послухати Ватикан можна буде лише в інтернеті. Тут не всі задоволені таким рішенням, адже з припиненням мовлення радіо втратить великий сегмент своєї аудиторії. Передусім це стосується бідних регіонів Африки, де не те що немає доступу до мережі, а й взагалі проблематично з електрикою. 

 Однак, незважаючи на такі не зовсім втішні новини, команда Radio Vaticana щодня приходить на роботу з ентузіазмом. І молодь, і старші люди вірять у якусь місійність їхньої праці. І доки їхні програми ще можна почути через приймач у глухих селах Південного Судану, вони працюватимуть з іще більшим завзяттям.

Ватиканські сади

 Усі фото - Остапа Яриш

 

 

 

comments powered by Disqus