Жодні вибори в незалежній Україні, починаючи з 1994 року, не обходяться без появи квазісоціологічних компаній-одноденок із їхніми — найчастіше взятими зі стелі або висмоктаними з пальця — «результатами опитувань», призначеними для вигідної тій чи іншій політичній силі маніпуляції масовою свідомістю. Якщо колись про небезпеку посилання на такі «результати» журналістів попереджала Соціологічна асоціація України, і її авторитетний голос було чутно, то після внутрішнього конфлікту в ній, пов’язаного з нестиковкою результатів різних екзит-полів у 2004 році, до цього голосу, схоже, дослухаються все менше. А даремно. САУ наразі об’єднує всі основні професійні соціологічні структури, принципово обстоює принципи демократії та свободи слова і не втомлюється попереджати журналістів та політиків про небезпеку довіри до квазісоціологічних «метеликів».
Так, 12 травня цього року правління САУ виступило із заявою стосовно небезпеки активізації діяльності організацій, які розповсюджують результати псевдосоціологічних досліджень. У цій заяві наведено список соціологічних центрів, які є реальними дослідницькими структурами і результати яких перевірено за допомогою експертних досліджень.
Але…
23 жовтня мас-медіа, в тому числі й авторитетні, поширили інформацію про те, що на виборах перемагають і проходять до Верховної Ради дві політичні сили. Ось типове повідомлення такого ґатунку: «Согласно результатам исследования, проведенного "Всеукраинским институтом социологии", в выборах в Верховную Раду намерены принять участие 35% избирателей, еще 40% — скорее всего примут участие… На парламентских выборах 26 октября победу одержат две политические партии (Блок Петра Порошенка і Радикальна партія Олега Ляшка. — С.Г.) со значительным отрывом от конкурентов, о чем свидетельствуют данные опроса». Називалися ще три політичні сили, які мають шанси подолати 5%-й бар’єр. Отакі «дані». Новинарі, які їх подали, не звернули увагу на заяву САУ (де в числі реальних дослідницьких центрів відсутній «Всеукраїнський інститут соціології») і полінувалися пошукати в інтернеті якихось даних про цю структуру. Інакше кажучи, журналісти виступили в ролі банальної «підставки для мікрофону» політтехнологів-шахраїв.
І якби ж то справа обмежилася тільки цим випадком!
Третього жовтня ледь не всі провідні інформагенції та інтернет-видання поширили повідомлення про нове дослідження групи «Рейтинг». Там ішлося не тільки про шанси партій на проходження до Верховної Ради, а й про інші важливі показники стану громадської думки. Скажімо, щодо НАТО: «48,6% украинцев поддерживают вступление Украины в НАТО, 52,8% — в Европейский Союз. Об этом свидетельствуют данные опроса Социологической группы "Рейтинг". Как рассказал директор "Рейтинга" Валерий Загороднюк, представляя результаты, 32,7% опрошенных, все же, выступают против вступления Украины в НАТО. 18,9% опрошенных — за вступление Украины в Таможенный союз, 16,9% респондентов считают, что Украина не должна присоединяться ни к ЕС, ни к ТС. Опрос проводился с 20 по 28 сентября, методом репрезентативной квотной выборки».
Журналісти, оповідаючи про подію, не звернули уваги на «дрібничку»: на маленький «плюсик», поставлений після назви «Рейтинг». Тобто на те, що перед ними — клон знаної й авторитетної соціологічної структури. А про існування добре структурованого сайту справжньої Соціологічної групи «Рейтинг», де одразу виставляються свіжі результати, схоже, вони здебільшого й не знали. Не звернули уваги «гієни пера й клавіатури» й на те, що досі від імені «Рейтингу» виступала зовсім інша людина, й не поцікавилися, хто ж такий Валерій Загороднюк і чим він славетний, що виступає від імені цієї соціологічної фундації.
А даремно. Інтернет зберіг цікаві свідчення появ Валерія Загороднюка в якості «соціолога». Ось одне з них: «14.12.06 — 17:30. Выборы в Верховную Раду не изменили бы состава парламента. Об этом сегодня на пресс-конференции сообщил Валерий Загороднюк, руководитель "Агентства социальных исследований", подводя итоги проведенного опроса "Социальные чувства и электоральные преференции населения Украины"».
Самі результати «опитування» тут не являють собою щось цікаве — надто велика дистанція до дня виборів, які стануть позачерговими. Цікаве інше — Загороднюк є тут керівником «Агентства соціальних досліджень».
Дострокові вибори стали реальною перспективою — і тут знову з’являється Валерій Загороднюк. 11 липня 2007 року він розказував, що тільки три партії та блоки пройдуть до Верховної Ради: «Только три политические партии и избирательные блоки победили бы на выборах в Верховную Раду, если бы они проводились в ближайшее воскресенье. Об этом свидетельствуют данные опроса, которые представил руководитель департамента политических исследований центра "Социальная перспектива" Валерий Загороднюк. В частности, 26,2 % опрошенных выразили готовность отдать свои голоса за Партию регионов, 23,1% — за БЮТ, 13% — за блок "Наша Украина-Народная самооборона". Неплохие шансы на преодоление трехпроцентного барьера имеет КПУ — 2,7%».
Головне тут не те, що реальні результати виборів помітно відрізнялися від результатів опитування (зрештою, настрої електорату можуть за пару місяців різко змінитися). Головне — що Валерій Загородник тепер керує центром «Соціальна перспектива».
І от президентські вибори 2010 року. Повідомлення: «22.01.2010. Разрыв между кандидатами в президенты Украины Виктором ЯНУКОВИЧЕМ и Юлией ТИМОШЕНКО во втором туре выборов будет составлять 14,2% в пользу лидера Партии регионов. Как передает корреспондент УНИАН, об этом сообщил сегодня журналистам президент Агентства социальных исследований (АСИ) Валерий ЗАГОРОДНЮК, который представил результаты социологического исследования на тему: «Кто станет следующим Президентом Украины?». По результатам опроса, во время повторного голосования на выборах Президента Украины В.ЯНУКОВИЧА должны поддержать 47,8% опрошенных, Ю.ТИМОШЕНКО — 33,6%, что дает преимущество лидеру ПР в 14,2%». Знову спливло те саме Агентство соціальних досліджень, яким знову керує багатоверстатник Загородник.
І що цікаво: в проміжках між виборами активності цього агентства не помічено (а це однозначна підстава не вірити таким «соціологам»), а пошуковик інтернету вперто відсилає або до московського «Агентства социальных исследований “Столица”», або до «Агентства социальных исследований Центра социально-трудовой реабилитации инвалидов г. Киева»… Невже ж українські журналісти погано вміють користуватися інтернетом і не навчені елементарних прийомів перевірки інформації?
Дійшло до того, що Соціологічна група «Рейтинг» змушена була звернутися до ЗМІ та громадськості з кількома посланнями, останнє з яких я дозволю собі навести майже повністю (спеціально для тих, хто лінується самостійно заходити на сайти реальних соціологічних центрів), бо йдеться в ньому не тільки про день учорашній, а й про сьогоднішній, про екзит-поли в окремих мажоритарних округах: «Соціологічна група “Рейтинг” звертає увагу експертів та засобів масової інформації на збільшення кількості так званих опитувань, “замаскованих” під групу “Рейтинг”. Особливо це стосується “рейтингів” кандидатів в округах. Останні випадки, зокрема, фіксувались на округах Чернігівщини, Львівщини, Харківщини, Тернопільщини, Сумщини.
Такі інформаційні викиди можна умовно розділити на: прямі фальсифікації, коли якісь “дані” видаються за результати опитування Соціологічної групи “Рейтинг”, та маніпуляції з назвою компанії, найсвіжіші приклади “Рейтинг+”, Київський соціологічний центр “Рейтинг-груп” і т. д.
Відповідно Соціологічна група “Рейтинг” офіційно повідомляє, що будь-яка оприлюднена інформація, яка не підтверджена на офіційних інформаційних каналах компанії (сайт, соціальні мережі), не має жодного відношення до Соціологічної групи “Рейтинг”.
Принагідно Соціологічна група “Рейтинг” повідомляє, що на цих виборах прийнято рішення не проводити екзит-полів на жодному з одномандатних округів. Компанія проводить лише загальнонаціональне опитування на виході з виборчих дільниць — Міжнародний екзит-пол».
Отож: якщо якийсь кандидат у депутати посилається на результати екзит-полу в його окрузі, проведені якимось «Рейтингом», то достовірність цієї «інформації», як казав персонаж популярної колись дитячої книги, не варта і здохлої сухої мухи…
Загалом же, схоже, журналісти на цих виборах дещо розслабилися, тож вкидання в інформаційний простір відвертої дезінформації щодо даних «соціологічних досліджень» мали певний успіх. Метою цих вкидань було дезорієнтувати виборців та посилити позиції певних політичних сил. Бо ж, нагадаю, «Рейтинг+» давав такі самі «результати опитування», як і «Всеукраїнський інститут соціології» — мовляв, до наступної Верховної Ради станом на кінець вересня гарантовано пройшли б тільки дві партії — Блок Петра Порошенка та Радикальна партія Олега Ляшка, ще три мали би певні шанси на проходження. Ймовірно, і замовників квазісоціології варто шукати або серед політтехнологів, або серед спонсорів цих партій. Бо ж розрахунок робився на відомий ефект: якщо не проходять ті чи інші партії, яким я симпатизую, то краще віддам свій голос ідейно близьким до них, щоб цей голос не пропав, підтримаю сильних. Але українські виборці — биті їжаки і — можу говорити це впевнено на підставі численних розмов із так званими пересічними громадянами — реагують тепер дещо інакше, якось так: «Свобода» за даними соціологів не проходить? то я проголосую за неї, хоч і не дуже їй симпатизую, але така сила в парламенті потрібна…
Але за всіх обставин квазісоціологічного клону авторитетного центру — це беззаперечне свідчення брудних політтехнологічних ігор. Які, крім усього іншого, рикошетом дискредитують і справжню соціологію, і відповідальну журналістику. Отож треба бути уважним (і ще раз уважним!), коли йдеться про соціологічні дослідження у передвиборчий період та про екзит-поли в мажоритарних округах.
