Безпека в соціальних мережах – етика поведінки в інтернеті

Соціалізація та соціальні мережі все глибше проникають у життя користувачів, і все більше місце в реальному житті займає віртуальне спілкування. Сьогодні простіше розіслати запрошення друзям на День народження через Facebook, аніж запросити їх особисто, обдзвонити телефоном або розіслати запрошення поштою.

Саме через популярність та глибину проникнення в наше життя зловмисники все більше й більше звертають увагу на те, як і про що ми спілкуємося в соцмережах. Ми хочемо ділитися зі своїми друзями новинами про нову покупку, про майбутню відпустку з усією сім’єю, про отриману премію. Але якщо хтось просто порадіє за вас (або позаздрить), то хтось може задуматися зовсім про інше: «Ага! Тут є чим поживитися!». Нижче наведемо кілька правил і простих порад, які допоможуть уникнути атак на вашу віртуальну особистість.

1. Вибір соціальної мережі. При реєстрації в новій соціальній мережі прочитайте її політику конфіденційності уважніше, а не просто ставте галочку «я згоден (на)». Практично всі соцмережі можуть збирати персональні дані про вас, про сайти, які ви відвідуєте, про ваші інтереси та вподобання. Основна мета збирання таких даних – розширення аудиторії соцмережі й пропозиція таргетованої реклами своїм користувачам. З одного боку, в цьому немає нічого поганого, адже соцмережі мають на чомусь заробляти. З іншого – вони можуть заробляти на продажу ваших конфіденційних даних іншим зацікавленим компаніям. У політиці конфіденційності і в угоді користувача повинно бути чітко прописано, які саме дані соцмережа збирає про вас, як зберігає, як обробляє й кому може передавати, а кому – ні. Так само слід звернути увагу на наявні засоби щодо контролю за безпекою вашого профілю, чи є можливість відновлення пароля, чи є прив’язка до мобільного телефону, за яким протоколом здійснюється передача даних, відкритому або шифрованому, чи можна налаштувати приватність своєї сторінки та обмежити її перегляд повністю або частково. Варто звернути увагу й на те, чи може соцмережа взаємодіяти з вашим комп’ютером або іншими сервісами, окрім як через браузер. Деякі соцмережі можуть просити надати вашу адресу електронної пошти та пароль до неї, щоби просканувати вашу адресну книгу.

Або ж попросять скопіювати адресну книгу, розташовану на локальному комп’ютері. Використовуючи цю інформацію, соцмережі можуть розсилати запрошення приєднатися до соцмережі вашим друзям від вашого імені. Але достовірно дізнатися, як саме ця інформація буде використовуватися, можна тільки уважно прочитавши угоду користувача (й то не завжди).

З іншого боку, треба з’ясувати, що соцмережа дозволяє завантажувати в неї. Дізнайтеся, чи існує на сайті контроль контенту, який публікується його користувачами, чи можна завантажувати будь-яку музику й відео, чи є обмеження за віковим контентом (наприклад, тільки 16+ або 18+). До сайтів, де ви залишаєте свої конфіденційні дані, варто підходити так само серйозно, як і до сайтів, на яких ви розраховуєтеся кредитною карткою. А іноді навіть і суворіше.

2. Одна чи кілька? «Вконтакте», «Одноклассники», Twitter, Instagram, LinkedIn, Google+, Facebook – у світі більше 200 великих соціальних мереж, 15 мають більше 100 мільйонів активних користувачів, більше 60 з них російськомовні. Невже потрібно реєструватися в усіх? Відкиньмо безліч тематичних платформ, не російсько- та українськомовних, ті, де немає ваших друзів, і ті, дизайн яких вам не сподобався. Залишиться близько п’яти – семи. Але навіть 5 може бути багато.

По-перше, обсяг інформації, яку буде необхідно обробляти. Якщо у вас якась радісна подія, опублікувати і продублювати її потрібно буде в п’яти різних місцях. У кожній мережі ви, безсумнівно, знайдете багато друзів, які будуть вам писати, але чи будете ви встигати відповідати всім? Ні, не так – ВСІМ?! Адже якщо обсяг вашої інформації зростає в арифметичній прогресії, то інформація, що генерується друзями – в геометричній. Ви просто не встигнете обробити її фізично. Вам доведеться або жертвувати роботою / сім’єю / сном, або «друзями» – хтось рано чи пізно почне ображатися.

По-друге, контроль інформації. Не завжди хочеться, щоб колеги знали про ваші захоплення, а друзі – де ви працюєте. Маючи багато акаунтів, легко заплутатися, і, врешті -решт, ви щось не те «ляпнете», що негативно позначиться на вашій репутації.

По-третє, чим більше у вас акаунтів, тим складніше керувати аутентифікаційними даними – великий ризик втратити той чи інший пароль. І з іншого боку, зловмисникові, який зламав один із акаунтів, буде набагато простіше зламати й інші. Тому найкраще вибрати одну із соцмереж, яка найбільше сподобалася, і використовувати всі її можливості на 100%. Та якщо ви вирішили реєструвати в декількох мережах, скористайтеся простими порадами:

- розділіть їх за напрямами й тематикою. Наприклад, в LinkedIn спілкуйтеся тільки з колегами, в «Одноклассниках» – тільки зі старими друзями, а «вКонтакте» залиште родичам;

- логіни на кожен акаунт повинні бути різними, а паролі складними. Щоб не забути їх і не вводити вручну, скористайтеся менеджером паролів;

- у кожній соцмережі є система відновлення паролю за допомогою альтернативного поштової скриньки або мобільного телефону. Зробіть різні скриньки для кожної соцмережі, інакше, зламавши пошту або отримавши вашу сім-карту, зловмисник матиме доступ до всіх акаунтів.

3. Заповнення профілю в мережі і його налаштування. На першому етапі соцмережа попросить вас заповнити ваш профіль. Які дані необхідні? Звісно ж, прізвище, ім’я, по батькові, рік народження. Де народилися, де вчилися. Фото, друзі, родина. А що ви вказуєте в полі «пароль» і «контрольнезапитання»? Свій день народження і дівоче прізвище матері? Так вони ж у вас на головній сторінці в профілі опубліковані! Фактично ви самі віддали їх зловмисникові. Які ще є стандартні контрольні питання? Кличка улюбленої тварини? Улюблене чоловіче (жіноче ) ім’я? Все це легко знайти у вашому профілі, якщо неуважно поставитися до цінності інформації, яку ви публікуєте. Тому пароль повинен бути досить складним, не містити жодних персональних даних, на зразок імені або дня народження, і відповідь на контрольне запитання повинні знати тільки ви. Також при заповненні профілю особливу увагу слід приділити налаштуванням приватності – хто може бачити ваші фото, хто може їх коментувати, хто має доступ до вашої інформації – будь-хто чи тільки ваші друзі?

Також рекомендується регулярно перевіряти ці налаштування: соцмережі можуть змінити їх без вашого відома й тоді все, що ви довіряли лише друзям, стане загальнодоступним. Для підвищення рівня безпеки своїх користувачів соцмережі постійно вдосконалюють засоби безпеки і всіляко допомагають користувачам – це і детально прописані розділи в рубриці «допомога», інструкції при заповненні профілю, і різні спільноти. Та й техпідтримка, зрештою, – не ігноруйте всю пропоновану вам допомогу. Уважно вивчіть усі можливості – це і прив’язка до мобільного телефону, і «довірені друзі», і GeoIP, і HTTPS, і багато інших способів – користуйтеся.

4. Шлях до рідного дому. Коли ви створили всі необхідні акаунти, збережіть посилання на ваші сторінки в обраному, і при переході на сайт користуйтеся тільки ними. Так ви будете впевнені, що ввели адресу правильно і не потрапите на фішингові сайти, випадково або якщо вас туди заманили. Коли вам прийшло сповіщення про нове повідомлення, або запрошення друга, або лист від «адміністрації» ресурсу – не натискайте на посилання в листі, а зайдіть в свій акаунт у звичний і перевірений спосіб. Так ви уникнете фішингових і багатьох інших атак.

5. Скажи мені, хто твій друг. Безумовно, друзі й послідовники – це добре. Але хто вони? Чи ті вони, за кого себе видають, і чи це люди взагалі, чи роботи? Якщо ви налаштували доступ до своєї сторінки лише для друзів, подумайте, навіщо людина просить додати себе в друзі? Поспілкуватися чи отримати доступ до закритої частини профілю? Чимало шахраїв використовують фальшиві акаунти, щоб побільше дізнатися про вас. І наступного разу, коли вона напише й надішле посилання, ви будете їй довіряти, адже це ваш «друг»! Навіть якщо до вас постукала людина, котру ви знаєте в реальному житті, не поспішайте її додавати, зв’яжіться з нею по телефону, електронною поштою чи будь-яким іншим перевіреним каналом зв’язку й запитайте, чи дійсно то вона до вас звернулася. Або, якщо це неможливо, запитайте в співрозмовника щось таке, про що може знати тільки ваш друг.

6. Я є тим, що я їм пишу. Коли незнайома людина дивиться ваш профіль, у неї складається враження про вас з огляду не на те, що є насправді, а на те, що ви захотіли показати. А побачити ваш профіль може будь-хто. Навіть так: ХТОСЬ! Наприклад, молодий хлопець виклав фотозвіт про похід у крутий бар або заміський клуб. Що подумають друзі: «О! Та ти крутий!! Молодца!». Що подумають батьки: «Е-е, здається в той день він казав, що всю ніч учитиме математику?». Що подумає його дівчина: «Це що там за блондинка праворуч??!!». Що подумають в університеті: «Замість учити математику цей двієчник розважається». Що подумають зловмисники: «Ага, в цього молодого гульвіси і його батьків є гроші». Що через 10 років подумає його потенційний роботодавець: «Ні, ми не можемо взяти такого безвідповідального гуляку, незважаючи на те, що він відмінний фахівець і має хороші рекомендації». Точно так само з іншою інформацією – ви ніколи не знаєте, де ця інформація може з’явитися і яку роль зіграє в майбутньому.

7. Сміттєвий бак не працює. Якщо ви все ж усвідомлюєте помилки минулого і вирішите видалити всю інформацію про свою бурхливу молодість, навряд чи це вийде. Соціальні мережі не зацікавлені в тому, щоб ви їх покинули, й максимально ускладнять процес видалення акаунта. Якщо ж ви знайшли заповітну червону кнопку, не поспішайте радіти. Деякі соцмережі зберігають інформацію про вас навіть при віддаленому обліковому записі (уважно читайте угоду користувача). Якщо у вас багато акаунтів у різних соцмережах, ви просто забудете, що й коли публікували, й видалите не все. Так само цю інформацію може зберегти ваш співбесідник у себе в профілі, або взагалі на домашньому комп’ютері, тоді у вас не буде доступу до неї. Якщо ваші фото з вечірки справді були «бомбою!!», ваші друзі викладуть їх у себе в профілі, а потім їхні друзі – в себе, й так далі – цієї лавини не зупинити...

8. Спілкування без конкретики. Обдумуйте, що ви публікуєте на своїй сторінці соцмереж, на форумах; що пишете, коли спілкуєтеся в месенджерах або використовуєте будь-які інші засоби для спілкування. Це важливо, оскільки допоможе уникнути втрати ваших особистих даних, а також дозволить запобігти будь-якій іншій шкідливій діяльності, яка може вам погрожувати. Наприклад, дані про ваше повне ім’я, дівоче прізвище матері, номери ваших телефонів, адреси, дата народження тощо можуть нести потенційну небезпеку, адже ви не можете бути впевнені, що дані не стануть загальнодоступними. При листуванні не використовуйте конкретних даних, намагайтеся застосовувати тільки загальні формулювання, так зловмисник не зможе скористатися вашою інформацією проти вас. Коли робите фотографії, звертайте увагу на задній план: номери машин, адресу будинку чи ресторану, де ви постійно обідаєте, або місце розташування сигналізації в будинку. Вимкніть GPS-мітки в смартфоні або фотоапараті, інакше зловмисники знатимуть ваш розпорядок дня з точністю до хвилин.

9. І ти, Брут? В інтернеті ваш найкращий друг – скептицизм. Хоча в соціальних мережах тонни корисної інформації, ставтеся до неї з неабиякою часткою недовіри – людям властиво брехати. Хочуть перебільшити свої заслуги або ж отримати якусь пряму вигоду – не важливо. Це можуть бути зловмисники, які пишуть вам від імені чарівної блондинки, щоб вивідати номер кредитки. А можуть бути люди, що хочуть підняти свою самооцінку шляхом образи і провокування інших людей. Не годуйте тролів – не піддавайтеся на провокації з боку неадекватних користувачів (але й не уподібнюйтеся до них). Не втрачайте пильності за жодних умов. Суть у тому, що інтернет дозволяє представитися ким завгодно, хоч Папою Римським. Тому намагайтеся перевіряти інформацію, яку вам пропонують; з іншого боку, ніколи не діліться своєю персональною інформацією, яку може бути використано проти вас чи ваших близьких. Ніколи не відкривайте посилання, не перевіривши їх, навіть якщо їх надіслали друзі, хакери можуть зламати їхній обліковий запис і розсилати спам і фішингові посилання від імені людей, яким ви довіряєте. Перевірте посилання антивірусом, перш ніж відкрити його, або, якщо це скорочене посилання, подивіться, куди воно веде насправді, за допомогою адреси http://preview.tinyurl.com/XYZ замість http://tinyurl.com/XYZ. Так само слід ставитися до листів із пропозицією зареєструватися в іншій соцмережі, вступити в групу або просто переглянути смішний ролик. Часто зловмисники розсилають спам від імені соцмереж із вимогою надати логін і пароль нібито для розблокування акаунта. Не вірте їм.

10. Сім разів відміряй – один раз відріж. Попри те, що інтернет певною мірою можна вважати анонімним і безкарним, ви ніколи не знаєте, якого удару в спину можна отримати. Це може бути все що завгодно, образа когось на форумі або в соцмережі, необдумані заяви, давній компромат. Будьте завжди розважливі, подумайте, перш ніж щось написати. Спілкуйтеся з людьми по інтернету так, як ніби вони в одній кімнаті з вами, тоді ви не лише збережете своє обличчя, але й дозволите співрозмовнику скласти про вас правильну думку.

11. У що б пограти? Багато соцмереж пропонують величезну кількість ігор, додатків, доповнень та інших «булочок». Однак чимало з них несуть приховані загрози, вони можуть бути спрямовані на крадіжку особистих даних, розсилати спам або показувати вам непотрібну рекламу. Не всі програми розробляють самі автори соцмережі, вони просто додають ті чи інші ігри сторонніх розробників у свій магазин. Зважаючи на величезну кількість таких програм, адміністрація мережі, зазвичай, здійснює лишень поверхову перевірку – на предмет відповідності законодавству і наявності широковідомих загроз. Решта ж залишається на совісті розробників. Тому перш ніж поставити вподобану гру, погляньте на її рейтинг, скільки осіб її використовують, які відгуки про неї пишуть в інтернеті. Особливу увагу слід звернути на відгуки на сайтах антивірусних компаній. Так само не варто встановлювати різні програми для накрутки голосів, автоматичного залучення друзів або для перегляду прихованих альбомів: переважно безкоштовний сир буває в мишоловці.

12. Мухи окремо, олива окремо. Не варто використовувати соцмережі на роботі, крім тих випадків, коли це напряму пов’язано з вашою діяльністю, приміром, ви HR або піар-менеджер, журналіст, і вам необхідно спілкуватися з людьми в соцмережах. В інших випадках утримайтеся від них. І не тому, що це відволікає від роботи, а тому що атака на ваш акаунт може завдати шкоди не тільки вам, але й компанії. Вірус, що проник на робочий комп’ютер через соцмережу, може швидко поширитися локальною мережею й завдати шкоди корпоративній інформації. Цей збиток може обчислюватися три-чотиризначними сумами.

13. Молоде покоління. Як і в житті, дітей треба навчати культури поведінки в соцмережах. Розкажіть їм про приховані небезпеки, про те, що на них можуть чигати онлайн і що не завжди можна просто закрити браузер і забути про неприємне спілкування.

14. Це таки сталося... Якщо, незважаючи на всі намагання, вашу сторінку все ж зламали або ви необачно перейшли за шкідливим посиланням, не варто засмучуватися передчасно. По-перше, якщо ви тільки-но перейшли за підозрілим посиланням, у жодному разі не виконуйте інструкцій на ньому, не вводьте своїх даних, не встановлюйте додатків, не натискайте кнопок. Просто закрийте браузер. Після чого змініть пароль облікового запису і перевірте ПК антивірусом, можливо, шкідливий код вже оселився у вас. Якщо ви вже не маєте доступу до сторінки (пароль уже неправильний) або вона заблокована, розсилає спам – зверніться до адміністрації ресурсу наявним на сайті засобом, а також повідомте своїх друзів про те, що вас зламали й повідомлення від вашого імені вам не належать. Не довіряйте нікому, хто пропонує розморозити ваш акаунт за гроші, нехай навіть представившись адміністрацією ресурсу або листами на кшталт «для відновлення акаунта натисніть тут» – пам’ятайте, що такі операції уповноважена робити тільки адміністрація і тільки у спосіб, описаний на сторінці підтримки користувачів.

Усе вищесказане спрямоване на підвищення культури поведінки користувача в соціальній мережі, однак, є й цифрові помічники, програми, які допомагатимуть вам і попереджатимуть про можливі загрози.

1. Антивірус. Безсумнівно, це найбільш необхідна програма на сучасному комп’ютері, проте варто детальніше придивитися до її можливостей. Сучасні антивіруси, крім свого основного завдання, повинні надавати такі функції, як захист від фішингу, перевіряти посилання до того, як користувач перейде за ними, аналізувати сайт на предмет шкідливого коду, попереджати користувача про можливе перекерування його на інші сайти. Деякі антивіруси пропонують безпосередньо захищати ваші конфіденційні дані, ви вводите у відповідний модуль антивірусу свій пароль, номер картки, адресу, номери телефонів тощо, й він попередить вас, якщо цю інформацію хтось (ви, помилково, або програма-шпигун) спробує відправити в невідомому напрямку. Так само є модулі, що дозволяють сканувати ваш профіль у Facebook і визначати, чи правильно налаштований рівень безпеки і чи не забагато інформації ви опублікували про себе.

2. Браузер та операційна система. Браузер – перший рубіж між вами та інтернетом. Саме він відповідає за завантаження й коректну роботу веб-сайтів. І більшість атак спрямовані саме на нього. Розробники ПЗ постійно вдосконалюють рівень безпеки браузерів, тому слід завжди використовувати тільки найсвіжіші версії. Те саме стосується і плагінів браузера, й самої операційної системи – помилки у їхньому програмному коді широко використовуються зловмисниками для проникнення на ваш комп’ютер та встановлення шкідливого коду. Тому варто увімкнути автоматичне оновлення операційної системи та періодично перевіряти, чи не вийшло оновленої версії браузера. Проте, нагадаємо, робити це треба лише на офіційних сайтах виробника – якщо якийсь сайт напише, що ви використовуєте застарілий браузер – не варто переходити за запропонованими посиланнями та скачувати чи встановлювати щось із сайту – це може бути пасткою.

3. Додаткові плагіни браузера. Існує низка корисних розширень, що дозволяють заздалегідь визначити рівень загроз, прихованих за тим чи іншим посиланням. Такі плагіни можуть входити в пакет вашого антивіруса або бути скачаними і встановленими додатково, наприклад, adblockplus.org для блокування настирливої реклами та http://www.freedrweb.com/linkchecker/ для перевірки посилання перед тим, як перейти за ним.

4. Великий брат не спить. Як ми казали раніше, соціальні мережі стежать за нами. Навіть коли ви не користуєтеся ними, вони все одно знають, якими сайтами ви серфуєте і чим цікавитеся. Щоби з’ясувати, які сайти і як стежать за вами, й запобігти цьому, пропонуємо скористатися плагіном CollusionGraph, який покаже та заблокує «великого брата».

comments powered by Disqus