«Плюралізм у джинсі», новини з соцмереж та потреба у медіаграмотності — медійні тренди 2017 року

Фото Надії Федорової

Кожна організація проводила моніторинг у своїй сфері: «Детектор медіа» досліджувала центральні українські телеканали, ІМІ — друковані та онлайн-видання, Інститут демократії ім. П. Орлика — місцеві друковані та онлайн-видання у восьми регіонах України.

Під час прес-конференції експертки організацій не тільки підбили підсумки проведення моніторингів у цьому році, але й розповіли про основні медійні тренди 2017-го. Спільна риса, яку відзначили всі учасниці прес-конференції, — це порушення стандарту балансу думок українськими журналістами, як у найбільших українських виданнях і телеканалах, так і в регіональних. Також усі організації зафіксували доволі високий відсоток джинси в медіа.

«Інтер» та «Україна» стали найбільшими порушниками серед телеканалів

До моніторингу центральних телеканалів, який здійснює  ГО «Детектор медіа», входять «Інтер», «Україна», «1+1», ICTV, 5 канал, СТБ, «UA: Перший». Їхні новинні випуски аналізуються на предмет дотримання стандартів, наявності маніпуляцій та джинси. (Методологія моніторингів можна проглянути тут).

Як виявилося, у 2017 році найбільше порушень стандартів цього року було зафіксовано на телеканалах «Інтер» та «Україна». «Ці канали активно включені в політичне життя країни в силу того, що їх власники в нього включені», — пояснила під час прес-конференції виконавча директорка ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик.

Ліворуч — керівниця аналітичного відділу Інституту масової інформації Олена Голуб, праворуч — виконавча директорка ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик.

Єдиним телеканалом, у новинах якого експерти не зафіксували жодного матеріалу з ознаками замовності (джинси), залишається «UA: Перший». «Це дає певну надію.  Не буду зараз говорити про всі проблеми, з якими зіштовхнеться суспільний мовник через недобюджетування, але все-таки цей рік показав, що незважаючи на усі труднощі, він тримається», — додала Діана Дуцик.

Моніторинги також показали, що значну частку матеріалів із ознаками замовності становлять матеріали «паркетного» характеру  незбалансовані коментарі окремих посадовців чи політиків на різні теми.

Лідерами позитивних згадок у матеріалах, що мають ознаки замовності, в 2017 році стали Президент Петро Порошенко та прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Наприклад, у листопаді Гройсман згадувався 21 раз, Порошенко  17 разів. Схожа тенденція спостерігається й на регіональних телеканалах. Окрім них цього ж місяця часто згадувалися міністр внутрішніх справ Аваков (14 разів) та секретар РНБО Турчинов (9 разів).

«Інша тенденція  трансформація телеканалів у політичному контексті. Телеканал “Інтер” різко змінив представлення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у новинах. На початку року це була нищівна критика, яка змінилася на висвітлення в позитивному ключі наприкінці року»,  розповіла Діана Дуцик. (Детальніший аналіз цієї зміни тут.)

Інший цікавий феномен, який спостерігався в новинах на телеканалах,  це наявність кількох активних медіаперсон, які коментують майже всі теми.  Канал «Інтер» просуває депутата Сергія Капліна, «Україна»  Олега Ляшка. Також ці канали постійно представляють опозицію, зокрема «Опозиційний блок», у позитивній тональності. А телеканал «Україна» системно піарить Гуманітарний штаб або Фонд Ріната Ахметова.

 Ліворуч  керівниця аналітичного відділу Інституту масової інформації Олена Голуб, посередині  виконавча директорка ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик, праворуч  Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. П. Орлика.

«Показова тенденція, яка спостерігалася протягом усього року,  це те, що окремі персони першого рангу представляються на цих телеканалах позитивно, але влада загалом висвітлюється негативно. Тобто, все пропало, країна занепадає, влада погана, але є певні люди, які нібито над цим усім процесом. І про них розповідають або добре й нейтрально, або ніяк»,  пояснює директорка. Також, за її словами, журналісти найчастіше порушували стандарт балансу думок, повноти інформації та відділення фактів від коментарів, що спотворює реальність, і таким чином суспільство недоотримує реальну об’єктивну інформацію про події в країні. «Часто журналісти також вдаються до безпідставних узагальнень і кліше, беруть на себе місію експертів, хоча вони не мали б цього робити, бо вони не є фахівцями в тих чи інших питаннях»,  додала Діана Дуцик. 

Інша тенденція, яка з року в рік стає все сильнішою,  створення новин на основі повідомлень та заяв із соцмереж. При цьому якість новин стає через це нижчою, оскільки ці джерела інформації менш достовірні й часто не перевіряються журналістами.

Найчастіше телеканали замовчували чи ігнорували теми, пов’язані з військовими злочинами російських окупантів. «Я не скажу, що тут є якийсь підтекст чи зовнішня цензура. Тут йдеться про якусь самоцензуру чи незнання того, як висвітлювати ці події»,  звернула увагу Діана Дуцик. 

«Напевно, це є проблемою і я прив’яжу це до іншого дослідження ГО “Детектор медіа” про інформаційне споживання мешканців Луганської та Донецької областей (підконтрольних уряду України.  MS). Люди, які говорили про тотальну недовіру до українських медіа, однією з причин називали неадекватне та необ’єктивне, на їх думку, висвітлення усіх подій, пов’язаних із війною на сході України»,  підсумувала вона.

Основні герої джинси в друкованих та онлайн-медіа  «Опозиційний блок», Радикальна партія та Тернопільська ОДА

Інститут масової інформації до моніторингу включив десять інтернет-видань (УНІАН, «Обозреватель», «Цензор.нет», 112.ua, «Страна.ua», LB.ua, «Корреспондент.net», «Українська правда», «Ліга.net», Укрінформ) та п'ять друкованих ( «Сегодня», «КП в Украине», «Факти», «Дзеркало тижня» та «Новое время»).  Більше про методології моніторингу джинси та журналістських стандартів можна проглянути тут і тут.

Як розповіла керівниця аналітичного відділу Інституту масової інформації Олена Голуб, основними бенефіціарами джинси в цих медіа у 2017 році стали «Опозиційний блок»  20%, Радикальна партія  12%, Тернопільська ОДА  11%, Житомирська ОДА  8% та Віктор Медведчук  7%. За її словами, в інтернет- і друкованих ЗМІ ідентифікувати джинсу легше, ніж на телеканалах: фактажні матеріали сильно вирізняються на фоні матеріалів із ознаками замовності, створених на користь тієї чи іншої політичної сили.  

Керівниця аналітичного відділу Інституту масової інформації Олена Голуб.

Здебільшого матеріали, які мали ознаки замовності, стосувалися реформ. «У джинсі можна було побачити позицію даної політичної сили щодо тієї чи іншої реформи. Наприклад, тривалий час обговорювалася реформа охорони здоров’я, й Опозиційний блок виступав проти неї. Натомість Олег Ляшко спершу виступав кардинально проти цієї реформи, а вже ближче до її затвердження риторика кардинально змінилася»,  розповіла  Олена Голуб.

У 2017 році в інтернет-ЗМІ значно переважала політична джинса  її було 86%, водночас комерційної  14%. У друкованих ЗМІ співвідношення таких матеріалів було 50 на 50. А те, кого онлайн- та друковані медіа піарять, залежить від редакційної політики видань і від того, кому вони належать. В окрему групу можна виділити сайти, які дотримуються «плюралізму в джинсі», тобто ставлять усі матеріали, за які замовник готовий заплатити гроші, жартує експертка.

«Цей рік щодо замовлених матеріалів був “стабільно напружений”. У принципі, особливих стрибків не було» зазначає вона.

Що стосується порушення стандартів, то тут переважали недотримання балансу думок і точок зору, достовірності та відокремлення фактів від коментарів.

«Цікава тенденція  пости в соціальних мережах, які стали джерелом для новин, почали видалятися. Одну хвилину пост доступний, згодом намагаєшся його переглянути  а він вже видалений. І медіа так і пишуть у новинах, що публікація була згодом видалена»,   розповіла Олена Голуб.  Окремо вона зауважила низький рівень етичності українських журналістів при висвітленні чутливих тем. Показовим тут було те, як медіа писали про ДТП у Харкові, що трапилося увечері 18 жовтня (детальніше про порушення стандартів  тут і тут).

«Із десяти ЗМІ в моніторингу лише три не назвали Олену Зайцеву винуватицею після ДТП. Це  Укрінформ, “Ліга” і 112 канал. Презумпції невинуватості в українських ЗМІ практично не існує»,  навела приклад експертка. На її думку, медіа потрібно працювати в цьому напрямку та виробляти чутливість при висвітленні подібних тем.

Джинса в Одеській, Луганській областях та Дніпрі

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика здійснює моніторинг місцевої преси та онлайн-видань у восьми регіонах України:  у Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Луганській і Житомирській областях. До вибірки кожного регіону входять чотири друковані видання і чотири місцеві онлайн-медіа.  

Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, розповіла, що найбільше матеріалів із ознаками замовності в регіональних медіа було зафіксовано в Одеській області, Луганській та Дніпрі.

«ІДПО вже шість років проводить моніторинги у восьми регіонах країни. Ситуація дуже-дуже сумна й з кожним роком вона усе погіршується. Ми бачимо величезну кількість матеріалів з ознаками політичної і комерційної замовності  до 15% таких матеріалів. До 10% припадає на неналежно марковану рекламу»,  розповіла вона. 

В Одеській області цього року вийшло найбільше замовних матеріалів у регіональних ЗМІ  30%, у Дніпрі  20%, Луганській області  17%, Житомирській області  13%. Також експертка зауважила низький професійний рівень журналістів, які працюють у регіональних виданнях. Багато з них не знають і не дотримуються стандартів, кодексу журналістської етики.

До третини всіх матеріалів, які виходять у місцевих медіа, присвячені кримінальній тематиці. На сайтах частка таких публікацій становить 2030%, в друкованих виданнях  до 5%. При цьому кримінальні новини збираються з усієї України, а іноді публікуються й іноземні. Водночас помітний величезний брак аналітичних матеріалів. 

«Є контент, який ми виділяємо у розділ “інше”  це кросворди, рецепти, поради, привітання. Це від 30 до 40% усього контенту. По-іншому це можна назвати виразом “як забити шпальту”. Читачам фактично нічого читати в регіональних медіа», - зазначила Світлана Єременко. Регіональним медіа не вистачає матеріалів, які пояснюють реформи та дії влади, не виходять і професійні інтерв'ю. При цьому вони ігнорують теми війни й дуже мало пишуть про внутрішньо переміщених осіб.

Також моніторинги виявили велику кількість джинси, присвяченої місцевій владі. Особливо це помітно в Луганській та Донецькій областях. Багато матеріалів про Павла Жебрівського виходить у газеті «Вісті Донбасу», в луганських виданнях  про Юрія Гарбуза.

На думку експертки, всі отримані результати моніторингів вказують на необхідність підвищувати професійний рівень журналістів та рівень медіаграмотності українців.  «Мова не лише про медіаграмотність для школярів та студентів  для дорослих також. Одна з причин того, що журналісти працюють непрофесійно,  це невимогливість наших громадян»,  підсумувала вона. 

Фото Надії Федорової

Зберегти

comments powered by Disqus