ЗМІ про переселенців: стигматизації поменшало, але й уваги теж

Фото: проект «Голос місцевих ЗМІ», Сергій Нужненко

За даними Міністерства соціальної політики, станом на 6 червня 2016 року в Україні налічується 1 млн 785 тис. 740 внутрішньо переміщених осіб. Як розповідає консультант моніторингових проектів асоціації «Спільний простір» Олександр Чекмишев, ця цифра неповна, оскільки враховує лише зареєстрованих переселенців. «За неофіційними даними, їх близько 3 млн. Це кожен п'ятнадцятий українець»,зазначає він.

Презентоване дослідження проводиться в рамках проекту «Голос місцевих ЗМІ», що фінансується Європейським Союзом. Головна мета дослідження сприяти зниженню соціальної напруги між внутрішньо переміщеними особами та громадами, які їх приймають.

Виконує моніторинг медіаконсорціум під керівництвом Фундації Томсон. До консорціуму входять Європейський центр журналістики (European Journalism Centre), Асоціація «Спільний простір», MEMO 98, а також Міжнародний інститут регіональної преси та інформації. 

На думку Олександра Чекмишева, медіамоніторинг це унікальний інструмент. «Він спочатку дає змогу зафіксувати дійсність, а потім спробувати цю дійсність змінити, роблячи ці унікальні історії, які ми аналізуємо, відомими», розповідає пан Чекмишев. Окрім того, дані, отримані з моніторингів, потім використовуються і в плануванні тренінгів для журналістів Фундації Томсон.  

 Олександр Чекмишев, консультант моніторингових проектів Асоціації «Спільний простір»

У попередній хвилі моніторингу дослідники виявили, що журналісти мало уваги приділяють діям місцевої влади щодо вирішення проблем ВПО (внутрішньо переміщених осіб. MS), розповіла під час презентації координаторка Фундації Томсон Олена Садовнік. У тренінгах, які Фундація проводила у вересні та жовтні, ця прогалина була врахована. «Крім цього, нам важливо заохочувати журналістів із різних регіонів до співпраці. Наприклад, сумські журналісти почали більше показувати новин про проблеми переселенців у своєму регіоні. Але вони нічого не знають про те, що відбувається в сусідньому», зазначає вона.  Інша проблема регіональних ЗМІ це брак коштів. Якісні матеріали часто вимагають бюджету, якого місцеві редакції не можуть собі дозволити. Тому часто матеріали регіональних видань виходять неповними, без коментарів усіх сторін конкретної історії.

Олена Садовнік, координаторка проектів Thomson Foundation 

Утім, програмна менеджерка відділу сприяння миру та стабільності представництва ЄС в Україні Хельга Пендер акцентує увагу на тому, що зміни на краще вже є. «Четверта хвиля моніторингу дає нам можливість зрозуміти загальні тенденції, які є в тому, як місцеві ЗМІ висвітлюють тематику внутрішньо переміщених осіб. Із останнього звіту я зауважила, що, на щастя, є певні світлі моменти. З'являються хороші репортажі на цю тематику, і це вітається. Але залишається проблема того, що висвітлення у ЗМІ усе ж є недостатнім», сказала Хельга Пендер. За її словами, відстоювання прав ВПО це, зокрема, відстоювання прав усіх українців. 

Хельга Пендер, програмна менеджерка відділу сприяння миру та стабільності представництва ЄС в Україні.

До вибірки четвертої хвилі моніторингу увійшло загалом 204 ЗМІ, що підлягали моніторингу: 51 телеканал, 65 друкованих ЗМІ та 88 онлайн-ресурсів, із 24 областей України, які було об’єднано в чотири регіони:

  •  Схід (Донеччина, Луганщина, Харківщина);
  •  Північ-Центр (Сумщина, Чернігівщина, Житомирщина, Вінниччина, Дніпровщина, Кіровоградщина, Полтавщина, Черкащина);
  •  Південь (Одещина, Херсонщина, Запоріжжя, Миколаївщина, АР Крим.
  •  Захід (Волинь, Закарпаття, Івано-Франківщина, Львівщина, Рівненщина, Тернопільщина, Хмельниччина, Чернівеччина).

Дослідники проаналізували 214 годин телевізійних новин, 4,5 тисячі газетних сторінок та 372 сторінки формату А4 в інтернет-виданнях.

«На тлі загального зменшення публікацій з’явилися матеріали більш якісні. Журналісти почали використовувати аналіз, людські історії, фокусуватися на конкретних проблемах. Як не парадоксально, але це якоюсь мірою успіх проекту», коментує отримані результати Олександр Чекмишев. 

На тому, як важливо олюднювати історії переселенців, наголошує й медіааналітик «Мемо 98» та експерт Ради Європи Расто Кужел. «Ми бачимо багато різних історій, коли проводимо моніторинги. Але повне розуміння ситуації відбувається тоді, коли ти зустрічаєш когось із переселенців у реальному житті. Дуже важливо розуміти, не лише журналістам, але всьому суспільству, подібне може трапитися з будь-ким. Ми можемо опинитися в такій незахищеній меншості. Тому необхідно наголошувати на важливості солідарності. Це одна з причин, чому ми робимо ці моніторинги, вимагати таких підходів від медіа», прокоментував він.

Медіааналітик також звернув увагу на те, що все частіше поява журналістських матеріалів спричинена ініціативою самих ВПО. На його думку, це вказує на те, що переселенці стали більше боротися за свої права. 

Расто Кужел, медіааналітик «Мемо 98» та експерт Ради Європи 

Серед інших висновків четвертої хвилі медіамоніторингу журналісти майже не намагалися розкрити перспективи або ініціювати глибшу публічну дискусію про те, як вирішувати проблеми вимушених переселенців у конкретному регіоні. Попри загальний брак матеріалів, були приклади системнішого висвітлення тематики ВПО. Також певна частка матеріалів була ініційована в рамках різних міжнародних проектів. 

ЗМІ загалом представляли ВПО переважно збалансовано та уникали сенсаційності. Дослідниками не було помічено ані навмисного спотворення інформації, ані маніпулювання нею. Подібно до попередньої хвилі моніторингу, більшість матеріалів, як і раніше, були витримані в нейтральній, рідше в позитивній тональності. Та були й матеріали з некоректною термінологією про ВПО. 

«Після першої хвилі моніторингу ми багато говорили про те, що велика частка матеріалів абсолютно безликі, беземоційні, їм бракує висновків, аналізу. Вони радше були інформаційним шумом. Навколо переселенців створюється стигматизація. Тому що громади, які їх приймають, потім кажуть: “Як багато тріскотні навколо них! Чому про них так багато говорять?” Коли змінилася якість матеріалів і таких розмов стало менше. Якісні матеріали сприяють розумінню громадою переселенців, що це за люди, які їхні проблеми», коментує результати моніторингу Олександр Чекмишев. 

Окрім стигматизації, медіа сприяють і утворенню та посиленню стереотипів щодо ВПО, додає Леся Ярошенко, координаторка регіонального медіамоніторингу асоціації «Спільний простір». «Багато аспектів ігнорується. Найгірше те, що медіа часом плекають стереотипи про переселенців. Наприклад, нам трапилася ціла серія публікацій про дівчину-підлітка, яка  знущалася з домашніх тварин. Цей матеріал подавався з підводкою, мовляв, це відбувається тому, що вона переселенка», наводить приклад вона. Четверта хвиля моніторингу зафіксувала й використання мови ворожнечі.

Леся Ярошенко, координаторка асоціації «Спільний простір»

«Переселенців називають представниками “русского мира”, сепаратистами. На жаль, є такі факти. Дискримінація відбувається і шляхом пошуку сенсаційності у статусі переселенця. Наприклад, коли в розрізі кримінальної хроніки наголошується на тому, що підозрюваний у злочині є внутрішньо переміщеною особою», розповіла пані Ярошенко. Утім, стигматизація й дискримінація щодо ВПО велике поле для іншого дослідження, якого цей моніторинг повноцінно не охоплював.

«Важливо правильно розставляти акценти», доповнила колегу Олена Садовнік. За її словами, якщо медіа уникатимуть болючих тем щодо ВПО й показуватимуть лише історії успіху тих, хто зумів адаптуватися до життя в новій громаді, це знижуватиме довіру до медіа, оскільки люди бачать реальність і вона не завжди така, як її показують в «історіях успіху».

За підсумками четвертої хвилі моніторингу експерти сформували низку рекомендацій для ЗМІ. Зокрема, приділяти більше уваги аналітичним матеріалам та розслідуванням, уникати сенсаційності, незбалансованості та некритичного ставлення до офіційної інформації представників місцевих держадміністрацій. Також регіональним журналістам радять використовувати коректну термінологію щодо ВПО та формувати платформу для обговорення шляхів вирішення проблем переселенців у регіонах.

У лютому 2017 року дослідники планують підбити підсумки проведених чотирьох хвиль медіамоніторингу та оприлюднити загальні рекомендації для ЗМІ щодо роботи з темами, пов’язаними з ВПО.

Фото: проект «Голос місцевих ЗМІ», Сергій Нужненко

comments powered by Disqus