Телеканали ставлять власні комерційні інтереси вище, ніж права дитини – експерти

Фото: Олексій Темченко

Таку думку висловили учасники круглого столу «Діти на телебаченні: як висвітлювати та дотримуватися правил», що відбувся 18 грудня. Захід організували ГО «Телекритика», Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США.

У круглому столі взяли участь медіаексперти, юристи, представники правозахисних організацій, психологи, представники державних органів, а також Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, Уповноважений Президента  з прав дитини Микола Кулеба, представниця Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина.

Приводом до обговорення стала нещодавня дискусія довкола випуску ток-шоу СТБ «Один за всіх», яку висвітлював MediaSapiens.

Учасники зазначили, що порушення прав дитини, яке мало місце у цій програмі – це приклад тенденції, що простежується на багатьох загальнонаціональних каналах. «У гонитві за рейтингами відбувається порушення прав дітей та маніпулювання фактами, адже  відверті розповіді дітей викликають емоції - деякі програми це використовують», - сказав пан Кулеба.

 Ольга Герасим’юк, перша заступниця голови Нацради, зазначила, що випадки насильства, в тому числі над дітьми, журналісти обов’язково мають висвітлювати та порушувати такі теми, однак питання в тому, у якій формі вони це роблять, чи дотримуються професійних стандартів. «Тут головне питання: працюємо ми заради цифр-рейтингів, чи заради виправлення ситуації? – зауважила пані Герасим’юк. - Між каналами ще й точаться корпоративні війни, і вони не ставлять право людини поза рамками цієї війни».

«Використання дітей у соціальних ток-шоу – фактично є прикладом  дискримінації за ознакою віку», - зазначила  Аксана Філіпішина. Вона наголосила, що у випадку використання приватної інформації, яка стосується дитини та неповнолітніх осіб, потрібна письмова чи усна згода батьків або опікунів дитини, однак трапляється, що батьки дитини можуть діяти не в інтересах дитини.

Така ситуація мала місце і у випадку з випуском ток-шоу «Один за всіх», зазначила Мар’яна Закусило, медіаекспертка ГО «Телекритика»: «Так, формально телеканал отримав згоду батьків на участь дітей у програмі , однак журналістам було відомо про антисоціальну поведінку батьків – то чи враховані тут права дитини і чи має вагу така згода?». Пані Закусило додала, що цей випадок не унікальний:  «Зараз спостерігаємо  тенденцію, що журналісти ставлять свої права вище прав тих осіб, в тому числі дітей, яких знімають у сюжетах чи запрошують на ток-шоу. Наприклад, якщо батько дитини не дозволяє журналісту знімати свою дитину у дитячому садочку, то журналіст це вважає  перешкоджанням журналістській діяльності».

Медіаекспертка наголосила, що нехтування правами дитини є порушенням журналістських стандартів, зокрема у Кодексі етики українського журналіста сказано, що «Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством».  Велику увагу приділяють цьому й всесвітньо відомі редакційні настанови, зокрема BBC, де сказано, що «Ми повинні забезпечувати, щоб фізичне та емоційне благополуччя і гідність людей віком до 18 років, а особливо дітей молодших 15 років були захищені під час виробництва і трансляції програм та онлайнових матеріалів незалежно від будь-якої згоди, одержаної від них, їхніх батьків, опікунів чи будь-кого іншого, хто замінює батьків».  

Якби на телеканалах діяли редакційні ради та працювали редакційні статути, то ситуацію можна було б покращити, вважає юрист Інституту медіаправа Ігор Розкладай. Він наголосив, що ст. 57 Закону «Про телебачення та радіомовлення» вимагає від кожного телеканалу створення та дотримання редакційного статуту, однак цієї норми не дотримуються.  Крім того, пан Розкладай наголосив, що у такій ситуації жорсткою мала б бути діяльність регулятора: «Ми вже давно говоримо , що невтручання у контент – це не є регуляція, адже Нацрада - це не контора по роздачі ліцензій.  Регулятор в тому числі має стежити за правами глядачів, це зафіксовано у  ст. 22 закону про Національну раду з питання телебачення і радіомовлення».

У заході взяв участь Анатолій Максимчук, заступник голови правління каналу СТБ, який зазначив: «І журналісти, і наше суспільство недосконалі, ми справді  маємо прагнути до високих стандартів. Важливо напрацювати спільні підходи, які мають стосуватися усіх каналів , оскільки наше медіасередовище дуже різне. І ті війни, про які йшлося, вони, на жаль, існують , і є тими чинниками, які створюють певні проблеми. Соціальні ток-шоу викликають великий інтерес глядачів, тому що це стосується кожного, питання форми подачі справді дискусійне».  Він погодився із думкою Аксани Філіпішиної про те, що серед журналістів необхідно проводити тренінги у сфері прав людини.

«Ми готові проводити періодичні тренінги журналістів, з акцентом на правах дитини, - зазначила Аксана Філіпішина. – Крім того, має бути експертне консультування журналістів до того, як матеріал вийшов в ефір  - і деякі журналісти до нас справді дзвонять і консультуються. Однак питання діалогу між правозахисниками і журналістами має бути на порядку денному, а не бути просто реагуванням на кожну конкретну ситуацію».

Однією із пропозицій, яка пролунала на круглому столі, була організація зустрічі представників каналів у закритому форматі, для того аби  спільно з експертами із прав людини, обговорити підходи до висвітлення подібних питань. 

Найближчими днями MediaSapiens опублікує детальний репортаж з круглого столу.

 Фото: Олексій Темченко

comments powered by Disqus