ГО «Детектор медіа» презентувала Індекс інформаційного впливу Кремля

Фото Валентини Балабанової

16 травня ГО «Детектор медіа» представила перший звіт за результатами вимірювання Індексу інформаційного впливу Кремля у чотирьох країнах: Україні, Грузії, Угорщині та Чехії.

Індекс має форму числа, окремо для кожної країни. Чим більшим є число, тим більше є можливостей у Кремля впливати на інформаційні процеси в країні.

Інформаційний вплив Кремля визначається, з одного боку, його здатністю та ресурсами, а з іншого – протидією, яку він зустрічає в демократичних країнах. Відтак Індекс складається із двох блоків – впливу та протидіїцьому впливові. Вплив та протидія вимірювались у трьох вимірах: політичному, медійному, а також у вимірі громадянського суспільства (включно з церквою). Для вимірювання Індексу було розроблено анкету з 33 питань.

Звіт можна завантажити тут.

Ключові висновки дослідження:

Найбільші можливості впливу Кремля в Угорщині (значення Індексу - 61), найменші в Чехії (48). В Угорщині Кремль має широкі можливості завдяки проросійській риториці уряду; з іншого боку, угорське суспільство не запропонувало ефективних заходів протидії російському впливові. В Чехії інформаційна агресія Кремля зустрічає належний політичний опір (попри проросійського президента) і активні дії громадянського суспільства.

У Грузії після війни 2008 року можливості інформаційного впливу Кремля зростають – в першу чергу через політичні партії, Православну церкву та російські медіа. Уряд зволікає з заходами для зміцнення інформаційної безпеки. Хоча громадянське суспільство чинить доволі сильний спротив інформаційному впливові Кремля, значення Індексу для Грузії становить 54.

В усіх країнах медіапростір є сприятливим для кремлівського впливу. Олігархічна власність на ЗМІ, падіння довіри до центральних медіа створюють хороші можливості для Кремля. Як правило, ЗМІ дуже повільно долучаються до антипропагандистських заходів, не вчать громадян виявляти маніпуляції та пропаганду, натомість можуть поширювати фейки, кремлівські міфи тощо.

Громадянське суспільство виявилося найбільш стійким до російського впливу. Хоча Кремль і намагається використовувати «кишенькове» громадянське суспільство з метою своєї пропаганди, ці заходи ефективні лише в Україні (де діють підконтрольні Москві Православна церква і військові угрупування). В решті країн Кремль не знаходить ефективних способів впливу в цій площині, і в той самий час саме громадянське суспільство стає, як правило, провідником опору російській інформаційній агресії.

Лідером в протидії кремлівській пропаганді є Україна. В той час як в інших країнах лише шукають способи обмеження інформаційних можливостей Кремля, в Україні вже діє відповідне законодавство, а громадські організації є лідерами регіону в дослідженні пропаганди і інформуванні громадян про її небезпеку. Але потужність російського тиску і свобода дій Кремля на окупованих територіях роблять показник Індексу для України подібним до чеського (49).

Перелік експертів, що брали участь в експертному опитуванні:

  • Олег Базар, LB.ua
  • Петро Бурковський, Національний інститут стратегічних досліджень
  • Олексій Гарань, проф., Київо-Могилянська Академія / Фонд «Демократичні ініціативи»
  • В’ячеслав Голуб, Центр Разумкова
  • Діана Дуцик, Детектор Медіа
  • Світлана Єременко, Інститут демократії імені Пилипа Орлика
  • Сергій Здіорук, Національний інститут стратегічних досліджень
  • Сергій Костинський, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення
  • Тетяна Лебедєва, Незалежна асоціація трелерадіомовників
  • Аліна Мосендз, StopFake
  • Інна Підлуська, Міжнародний фонд «Відродження»
  • Оксана Романюк, Інститут масової інформації
  • Юрій Рубан, керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України
  • Віталій Сизов, Донецький інститут інформації
  • Юлія Тищенко, Український незалежний центр політичних досліджень

 Дослідження виконано за фінансової підтримки Чорноморського Фонду в рамках проекту, що здійснює ГО «Детектор Медіа» у партнерстві з European Values (Чеська Республіка), Фондом Розвитку ЗМІ (Грузія) та Political Capital (Угорщина).

 

comments powered by Disqus

ГО «Детектор медіа» презентувала Індекс інформаційного впливу Кремля

Фото Валентини Балабанової

16 травня ГО «Детектор медіа» представила перший звіт за результатами вимірювання Індексу інформаційного впливу Кремля у чотирьох країнах: Україні, Грузії, Угорщині та Чехії.

Індекс має форму числа, окремо для кожної країни. Чим більшим є число, тим більше є можливостей у Кремля впливати на інформаційні процеси в країні.

Інформаційний вплив Кремля визначається, з одного боку, його здатністю та ресурсами, а з іншого – протидією, яку він зустрічає в демократичних країнах. Відтак Індекс складається із двох блоків – впливу та протидіїцьому впливові. Вплив та протидія вимірювались у трьох вимірах: політичному, медійному, а також у вимірі громадянського суспільства (включно з церквою). Для вимірювання Індексу було розроблено анкету з 33 питань.

Звіт можна завантажити тут.

Ключові висновки дослідження:

Найбільші можливості впливу Кремля в Угорщині (значення Індексу - 61), найменші в Чехії (48). В Угорщині Кремль має широкі можливості завдяки проросійській риториці уряду; з іншого боку, угорське суспільство не запропонувало ефективних заходів протидії російському впливові. В Чехії інформаційна агресія Кремля зустрічає належний політичний опір (попри проросійського президента) і активні дії громадянського суспільства.

У Грузії після війни 2008 року можливості інформаційного впливу Кремля зростають – в першу чергу через політичні партії, Православну церкву та російські медіа. Уряд зволікає з заходами для зміцнення інформаційної безпеки. Хоча громадянське суспільство чинить доволі сильний спротив інформаційному впливові Кремля, значення Індексу для Грузії становить 54.

В усіх країнах медіапростір є сприятливим для кремлівського впливу. Олігархічна власність на ЗМІ, падіння довіри до центральних медіа створюють хороші можливості для Кремля. Як правило, ЗМІ дуже повільно долучаються до антипропагандистських заходів, не вчать громадян виявляти маніпуляції та пропаганду, натомість можуть поширювати фейки, кремлівські міфи тощо.

Громадянське суспільство виявилося найбільш стійким до російського впливу. Хоча Кремль і намагається використовувати «кишенькове» громадянське суспільство з метою своєї пропаганди, ці заходи ефективні лише в Україні (де діють підконтрольні Москві Православна церква і військові угрупування). В решті країн Кремль не знаходить ефективних способів впливу в цій площині, і в той самий час саме громадянське суспільство стає, як правило, провідником опору російській інформаційній агресії.

Лідером в протидії кремлівській пропаганді є Україна. В той час як в інших країнах лише шукають способи обмеження інформаційних можливостей Кремля, в Україні вже діє відповідне законодавство, а громадські організації є лідерами регіону в дослідженні пропаганди і інформуванні громадян про її небезпеку. Але потужність російського тиску і свобода дій Кремля на окупованих територіях роблять показник Індексу для України подібним до чеського (49).

Перелік експертів, що брали участь в експертному опитуванні:

  • Олег Базар, LB.ua
  • Петро Бурковський, Національний інститут стратегічних досліджень
  • Олексій Гарань, проф., Київо-Могилянська Академія / Фонд «Демократичні ініціативи»
  • В’ячеслав Голуб, Центр Разумкова
  • Діана Дуцик, Детектор Медіа
  • Світлана Єременко, Інститут демократії імені Пилипа Орлика
  • Сергій Здіорук, Національний інститут стратегічних досліджень
  • Сергій Костинський, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення
  • Тетяна Лебедєва, Незалежна асоціація трелерадіомовників
  • Аліна Мосендз, StopFake
  • Інна Підлуська, Міжнародний фонд «Відродження»
  • Оксана Романюк, Інститут масової інформації
  • Юрій Рубан, керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України
  • Віталій Сизов, Донецький інститут інформації
  • Юлія Тищенко, Український незалежний центр політичних досліджень

 Дослідження виконано за фінансової підтримки Чорноморського Фонду в рамках проекту, що здійснює ГО «Детектор Медіа» у партнерстві з European Values (Чеська Республіка), Фондом Розвитку ЗМІ (Грузія) та Political Capital (Угорщина).

 

comments powered by Disqus

Вакансії ГО «Телекритика»