Верстки провідних тижневиків мали такий вигляд:

ICTV, «Факти тижня» (18:45)

Масові харчові отруєння та кишкові інфекції.

ЖКГ не витримує критики.

Попередження про звільнення Кулиняку і Табачнику.

Прокуратура поновила справу загибелі В’ячеслава Чорновола.

Депутати вимагають поновити справу проти Миколи Мельниченка.

В Україні стартувало зовнішнє незалежне оцінювання.

Українські митці здали тест на венеційському бієнале.

Українські зірки і їхні дачі.

«1+1», «ТСН. Тиждень» (19:30)

Європа – в овочевій паніці і під загрозою пандемії.

Холера у приморському Маріуполі.

Царський подарунок парламенту.

Кордон Азовським морем днями прокладали в Одесі.

Реанімація справи В’ячеслава Чорновола.

Реклама як високотехнологічна лабораторія.

Чи можливе життя без грошей? Експеримент ТСН.

Венеційське бієнале.

«Інтер», «Подробиці тижня» (20:00)

До зіткнень у Львові призвів політичний екстремізм, – Віктор Янукович.

Вік виходу на пенсію жінкам усе-таки хочуть підняти.

Водоканали і теплокомуненерго об’єднають в обласні компанії.

Холера в Донецькій області.

Микола Азаров вимагає забезпечити людей якісною водою.

Водіїв в Україні може бути звільнено від обов’язкової державної процедури проходження теогляду.

Кабмін збирається замінити імпортні ліки українськими.

В Криму через паркан можуть не відкрити сафарі-парку.

ТВі, «Сьогодні. Підсумки» (20:30)

Азарова розкритикували можновладці.

Гість програми – Ігор Уманський, перший заступник міністра фінансів України в 2008–2010 рр.

На губернатора Рівненщини вилили компромат.

Прокуратура сподівається знайти розгадку смерті В’ячеслава Чорновола.

БЮТ покинув сесійну залу, не побачивши генпрокурора.

Європейський суд незадоволений порушенням прав людини в Україні.

Табачнику кортить скоротити кількість вищих навчальних закладів.

Пляжі до курортного сезону не готові.

СБУ не розголошує даних про статки свого шефа.

«Межигір’я» закрито для журналістів.

5 канал, «Час. Підсумки» (21:00)

Рік – невиконаній президентській обіцянці відкрити «Межигір’я».

Зрив співпраці з МВФ, радикалізація у суспільстві і провал житлово-комунальної реформи – такі звинувачення посипалися на уряд.

Президент побачив провали у гуманітарній сфері та ЖКГ.

Холера на Донеччині.

Німеччина в епіцентрі обговорень.

Світ в очікуванні одразу двох гучних процесів.

Чи може арт-спільнота стати альтеративною нації?

У Венеції Україну увагою оминули, та країна продовжує тішитися нещодавньою перемогою у Каннах.

Перший національний, «Підсумки тижня» (21:00)

Холера на Донеччині.

Гість студії Віктор Марієвський – керівник Інституту епідеміології і інфекційних хвороб.

Урядові звільнення.

Накопичення у суспільстві невирішених соціальних проблем призводить до виникнення радикалізму.

Багато галасу здійняв новий проект закону про вибори.

Проти Юлії Тимошенко може бути порушено нову кримінальну справу.

Про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.

Генпрокуратура провела ексгумацію тіла В’ячеслава Чорновола.

У Польщі вигадали, як боротися з футбольними хуліганами.

В Україні бракує дитсадків.

Холера і Янукович

Якщо про заразу на Донеччині було зрозуміло, що це страшна та підступна хвороба, то про президента було зрозуміло, що він має «крутий норов», позаяк звільнив віце-прем’єра Тихонова та відповідального за ЖКГ в Мінрегіонбуді Хіврича. І немає значення, яку форму обирали телеканали, суть одна – критика Януковича і транслювання ним усім давно відомих речей про нерівні комунтарифи ефектом брежнєвського пуку примусила основну масу телеканалів «штампувати» відповідні сюжети.

ICTV про всяк випадок підкреслили роль Януковича у наведенні ладу двічі. Спочатку в підводці ведучої «Фактів тижня» Оксани Соколової: «Цього тижня терпець урвався навіть у Президента. Віктор Янукович прийшов на засідання уряду і влаштував справжній рознос», і потім одразу ж в перших реченнях сюжету Володимира Соколова: «Дістали навіть Президента. Віктор Янукович особисто прийшов на засідання Кабміну і влаштував урядовцям черговий рознос». Подальший тон сюжету справедливо вказував на системні недоліки житлово-комунального господарства: від тарифів за вивезення сміття до нарахувань інших, екзотичних для здорового глузду тарифів. Попри те, що сюжет містив низку правильних акцентів, що окремо тягнули би на сенсаційні розслідування (Володимир Соколов: «Найбільшим боржником став Київ. Хоча населення повністю розрахувалося за тепло»!!!), висновок залишився іншим. Слідуючи класичному правилу, що з маси інформації найкраще запам’ятовуються перша й остання тези, сюжет підсумували синхроном «другої голови влади» – прем’єр-міністр Микола Азаров заявив про… необхідність притягувати до відповідальності винних. Коло замкнулася. Виставу розіграно. Цапів-відбувайлів знайдено. Глядачі мають бути задоволені.

«1+1» тему «норову» Януковича оминув, оскільки саме цей канал єдиний, хто методично досліджував питання нерівності тарифів в Україні за комунпослуги (і чому їх не нагородили до Дня журналіста 6 червня?).

Втім, нагорода знайшла іншого героя – кореспондента «Подробиць тижня» («Інтер») Геннадія Вівденка. Безрозмірне, як на телевізійний формат, опрацювання теми, сягнуло таких глибин, що кореспондент вдався аж до топоніміки окремих будинків: «Новенький домовой знак гласит – проспект Лісовий – как значится на карте столицы и в официальных документах горадминистрации. Жильцы из соседних домов продолжают жить по адресам с альтернативной лингвистической трактовкой – проспект Лісний» (що це було?!). І лише в глибині відомих одному кореспондентові сенсів діяльність влади – рішуча, без зайвих розмов, як і начитка Геннадія Вівденка «a-ля Парфьонов»: «Заседание кабинета министров в минувшую среду. С участием Президента страны. В зале министры и губернаторы. Виктор Янукович говорит, почти не заглядывая в текст речи. Глава государства резко критикует положение дел в ЖКХ и требует установить справедливые тарифы». Втім, усеохопність завдання, яке поставив перед собою новоспечений «заслужений журналіст», мала й інші вади. Коли кореспондент «стрибає» з розповіді про засідання Кабміну до розповіді про Музей води, а потім назад до теми Кабміну, суттєво страждає логіка сюжету.

Врешті, сюжет вийшов надзвичайно тривалим за хронометражем. Він «глушив» глядача калейдоскопом місць, людей, подій. У цьому вирі загубилася найцінніша новина теми: «День спустя руководитель группы по реформам в отрасли и первый вице-премьер Андрей Клюев разъясняет подробности грядущих изменений для граждан – водоканалы и теплокомунэнерго будут объединены в областные компании».

Власне, останній шматок пояснює все словоблуддя щодо «неефективного управління ЖКГ» – комунальної власності як такої НЕ БУДЕ. І чи не завдання справжнього журналіста з’ясувати – чи не йдеться про величезну аферу з прибирання до конкретних рук комунального господарства України, щоби красиво «тирити» гроші з держбюджету України?

ТВі гнів Януковича сублімував не в сюжет, а в довжелезний «усняк» ведучого Володимира Павлюка, щедро заправлений «шпалерами». Невідповідність відеоряду тексту була разючою. Зрештою, варто подивитися початок випуску без звуку і спробувати зрозуміти, про що йдеться. Логіка викладу (синхрон Януковича, синхрон Азарова) нагадує якісь сюрреалістичні часи «совка» чи УТ-1 – все це можна було згадати набагато стисліше і не витрачати часу. Словесні пасажі ведучого на кшталт: «Янукович ганьбив прем’єра за те, що уряд не дослухався до вимоги президента щодо переведення комуналки на єдині тарифи. Янукович прилюдно просив Азарова про це ще взимку. Не допросився», розчулюють своєю наївністю. І хоч ведучий потім зауважив, що Янукович «грав на публіку», та це було «зашито» в текст настільки глибоко, що почути міг хіба що найстійкіший глядач, який не заснув під монотонну начитку Володимира Павлюка.

Говорячи про «заслуги» звільненого віце-прем’єра Тихонова («організатор» федералістичного з’їзду в Сєвєродонецьку, виходець із Луганщини, а отже чужий), Володимир Павлюк не звернув увагу на значно цікавіший аспект – війну між Тихоновим та Ахметовим навесні 2009 року. А ще в березні цього року Тихонов заявляв, що працює над дорученням Януковича, щоби зрівняти всі тарифи в Україні, і жодних «чорних хмар» над ним не було. Опозиційний телеканал міг би й поставити цілком закономірне питання – чи не внаслідок боротьби «груп упливу» ЖКГ країни перейшов від «луганських» до Клюєва (читайте Януковича)?

Натомість ведучий «Сьогодні. Підсумків» безапеляційно вказує, що «перекладання Януковичем відповідальності на підлеглих та пошук “стрілочників” – калька з того, що сьогодні робить Лукашенко в Білорусі».

Перший національний прогнозовано відбувся усно-ВМЗ + синхрон, де головний меседж традиційний: «Урівняти тарифи і якість намагаються не вперше. Цього разу за справу взявся сам Президент».

Кореспондентка 5-го каналу Ірина Герасимова теж дещо небайдужа до Януковича: «Приборкувати мафію узявся Президент. Розпочав із місцевої верхівки, яку викликав до столиці». Затим вона устами опозиціонерки Юлії Тимошенко вказує на спробу перекласти відповідальність Януковича на Азарова, а обіцянки влади зрівняти ЖКГ-тарифи справедливо називає комуністично-соціалістичною моделлю.

Загалом, тема ЖКГ, попри кілька справедливих натяків (зокрема, на ICTV та 5-му каналі) щодо прагнення повернутися до комуно-соціалізму, має ще й набагато глибший вимір, адже державне регулювання, а отже відсутність будь-якої конкуренції на ринку: а) стане надзвичайно негативним сигналом інвесторам; б) сприятиме безконтрольному обігу бюджетних коштів і в) поставить хрест на перспективах цілого бізнес-сектору та будь-яких самоврядних надіях громадян. На жаль, такого критичного погляду від телеканалів глядач не дочекався.

У цьому контексті неоднозначною виглядає й новина, яку телеканали здебільшого оминули – про «глибоку реформу місцевого самоврядування», бо «ми зіштовхуємося з тим, що місцеві ради підмінюють державну владу, ідуть на порушення закону й обурюють людей політичними заявами» (Янукович).

Власне, «збурення людей» як привід попередити міністрів культури та освіти про звільнення – саме так витлумачили слова президента українські телетижневики (ICTV, «Інтер», ТВі, Перший національний, 5-й канал). Що мав на увазі Янукович – ніхто не пояснив. Єдиний ТВі вийшов за рамки усно+ВМЗ в сюжеті про ініціативи щодо вишів імені Табачника. Але кореспондентка Юлія Банкова тему відбула формально-емоційно, наголошуючи на зовнішніх ознаках деструкції міністра освіти й оминаючи значення вишів як вільних науково-молодіжних осередків, як це притаманно розвиненому суспільству (хоча з низки синхронів цей аспект теми аж просився в ефір).

Якщо тактично, то висловлювання Януковича щодо збурень і згадка в цьому контексті Львова («Политический экстремизм и радикализм привели к столкновениям во Львове 9 мая» – Олег Панюта, «Інтер») було однобоким. Заяву президента дуже яскраво мала би проілюструвати новина про відмову порушувати справу проти «львівського стрілка», але про це не згадав ніхто.

Якщо стратегічно, то випускові редактори тижневиків або не побачили, або не захотіли побачити появу в пресі напередодні Ради регіонів надзвичайно цікавого та показового соцдослідження провладного Центру соціальних досліджень «Софія», за яким кожен п’ятий покладає надію на активні протести. Адже не секрет, що зазвичай кишенькові соціологи не лише обманюють опонентів і маніпулюють аудиторією, а іноді й лякають своїх клієнтів, штовхаючи до «потрібних» рішень.

Деякі інші зауваження

Технічні помилки з прізвищами й титрами в ICTV (матеріал про холеру) і «1+1» (інформація про відставників).

ТВі продовжує хизуватися відсутністю літредактора (Володимир Павлюк – замість «річкових» – «річних»?).

Сюжет Катерини Раци (ТВі) про холеру здивував цинізмом «шпалер», коли, говорячи про інфекцію, на відео демонструють, як огрядна дівчина цмулить з горла пиво відомої марки. Просте етичне питання до авторки – якщо розпивання алкоголю заборонене в громадських місцях, як можна демонструвати таке відео? А може, це прихована реклама?

Кореспондент 5-го каналу Азад Сафаров, розповідаючи про депутатів та їхні декларації, проігнорував позицію голови Верховної Ради України, якою той фактично «відфутболив» журналістів. Хоча, з іншого боку, схоже, нарешті телевізійники (а також ТВі, який марно чекає декларації від голови СБУ Хорошкоського) починають усвідомлювати, що ухвалення «гучного» закону про доступ до публічної інформації було банальним піаром та профанацією, оскільки відповідальності за ігнорування запитів – нуль.

Кореспондентка Першого національного Ксенія Поважна, попри якісний сюжет про холеру (необхідний лікнеп, чого ніхто не подав) та якість питної води, згадала про надзвичайний випадок у Макіївці, де «…через старі труби та аварійний стан стічні води потрапили в водогін, а звідти в оселі», але підтвердження цього факту, окрім припущення громадянки, а тим більше про розвиток історії, глядач не дізнався.

Сергій Сиволап традиційно піарив особисто Миколу Азарова. Цього разу відстоював інтереси у світлі «вбивчого» листа глави НБУ до прем’єра. Звісно, поруч із ретрансляцією слова глави уряду, мовляв, Україна може обійтися без кредитів МВФ, жодної альтернативної точки зору в сюжеті тижневика Першого національного не було (навіть застереження підлеглого Азарова, віце-прем’єра Тігіпка).

Чого не побачив глядач

Якщо минулого огляду йшлося про репортажне висвітлення саміту у Варшаві, де Янукович зустрічався з Обамою, то цього тижня тему варто було перевести в аналітичну площину. Оскільки саміт співпав із гучними подіями щодо опозиційних Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, глядач мав право на розслідування, чому питання опозиції західні лідери не порушували і лише трохи подорікали Януковичу за корупцію.

Ніхто не звернув уваги на санкції, що почав застосовувати Митний союз до українських імпортерів-металургів. Хоча ця інформація разом із згадкою «ТСН. Тижня» про дивний розподіл Азовського моря між Україною та РФ мала би поставити питання щодо спроможності Києва в переговорах на північно-східному векторі.

Якщо журналісти заміняють аналітику новинними репортажами або довгими «усняками» (як у випадку з ТВі), то завершення курйозу з фотошопленим білбордом Януковича та Ющенка мав право на висвітлення.

Так само як мала право на розслідування таємна спецоперація за участю Януковича, коли він начебто на день Києва інкогніто намагався прогулятися Києвом.

Так само заслуговувала на увагу й інформація про чвертьмільйонну гулянку до Дня столиці нинішнього очільника КМДА Олександра Попова.