Сніг, сир і газ

18 Січня 2012
1726

Сніг, сир і газ

1726
Підсумкові програми покопирсалися в обставинах українсько-російського протистояння. А дехто знову забув про Тимошенко. Огляд телевізійних тижневиків за 15 cічня 2012 року.
Сніг, сир і газ

Новорічно-різдвяні канікули для підсумкових тижневиків більшості телеканалів іще не скінчилися. Як і 8 січня, із повноцінними випусками вийшли лише «ТСН. Тиждень» «1+1» і «Події тижня» «України». 5 канал укотре повторив випуск програми «Час. Підсумки» із підсумками 2011 року.

А тим часом цікавого протягом тижня відбулося чимало – зокрема, до справи Юлії Тимошенко, яка була головною політичною темою післяноворічного тижня, додалося загострення на українсько-російському фронті. І не тільки газовому.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Алла Мазур розпочала випуск із катастрофи лайнера Costa Concordia біля берегів Італії. І знов «1+1» заслуговує на комплімент за оперативне, ґрунтовне і всебічне висвітлення важливої закордонної події – сюжет власного кореспондента Наталки Фібріґ, коментарі постраждалих, узяті як в Італії, так і в Борисполі. «Плюси» адекватно оцінили важливість події й доклали зусиль, аби їхні глядачі побачили оригінальний матеріал.

Тему українсько-російської напруги дали під іронічним заголовком «Сирний газ»: «Температура газових відносин України і Росії знову на межі критичної. У відповідь на відмову Росії знизити нам ціну на блакитне паливо “Нафтогаз” заявив про різке зменшення обсягів закупівель газу. Із 52 контрактних мільярдів кубів до 27 мільярдів нам необхідних. Москва відреагувала традиційно – торговою блокадою, спробу розірвати це замкнене коло знову зроблять післязавтра на черговому раунді переговорів. Чим же загрожує обом країнам нове протистояння з ароматом газу і сиру…».

Логіка, за якою автор сюжету Григорій Жигалов пов’язує дії головного санітарного лікаря Росії Геннадій Оніщенка та наміри України купувати менше газу і не віддавати сусідам ГТС, цілком наочна і струнка. Щоправда, подекуди автор перегинає палицю – зокрема, називаючи жарт Оніщенка про те, що «в Україні повноваження з контролю за продовольством і харчуванням, у тому числі в дитячих організованих колективах, передано ветеринарній службі. Де-факто, у цьому міститься визнання громадянина України твариною» образливим висловлюванням. Разом із тим, не завадило б навести й роз’яснення української сторони – воно раніше лунало зокрема й у «ТСН», – без якого змальована Оніщенком ситуація справді видається дивною.

Також Григорій міг сміливо пожертвувати популістськими й незмістовними синхронами – наприклад, цитатою Азарова: «Ну зачем нам с русскими, братьями нашими, воевать, скажите? Кто-нибудь из людей простых за войну или против?», або Януковича: «Сьогодні ще ніхто нам не запропонував, з тих, хто нас критикує, не запропонував допомогу. Ніхто». – а натомість попросити експертів оцінити, по-перше, наскільки реальним є план переведення ТЕЦ на вугілля, по-друге, чи не є взагалі намагання України скоротити імпорт газу вдвічі блефом. Для розуміння того, що відбувається, це питання найважливіші, одначе відповідей на них, на жаль, ані в теленовинах, ані в підсумкових програмах ми не чуємо – лише емоційні коментарі політиків.

Поточні новини у справі Тимошенко подано стислим повідомленням: «Чутки про можливе повернення до Києва і перший цього року візит слідчих СБУ до Юлії Тимошенко. Такі новини тижня із Качанівської колонії. Повідомлення одного з блогерів, що лідера БЮТ ще в суботу могли перевести назад до столичного СІЗО, заперечило керівництво колонії і не змогли поки що ні спростувати, ані підтвердити захисники екс-прем’єра. Натомість вони збираються оскаржити дії слідчих СБУ. Ті приїхали оголосити про нові експертизи у справі ЄЕСУ, не попередивши адвокатів. Ще минулої суботи Юлію Тимошенко таки обстежили у харківській лікарні. Цього тижня підтвердила вона сама. Хоча причини поганого стану ув’язненої озвучують різні. Адвокати кажуть про погіршення після прийому ліків, тюремники твердять, стало зле після душу. Фактом є те, що приймати ліки, призначені комісією Мінздорову, екс-прем’єр відмовилася вже письмово. Її соратники і далі домовляються про допомогу із канадськими медиками». Зазначимо недостовірне посилання на «одного з блогерів» – чому не названо Олену Білозерську, яка опублікувала цю інформацію? Вона є не лише блогером, але доволі відомим громадянським журналістом і активістом.

Цілком некритично подано новину про намір влади переглянути державний бюджет. Повідомлення:

«Бюджет-2012 переглянуть. І, очевидно, вже навесні. Про це цього тижня заявив президент України. Головний кошторис держави наприкінці року ухвалили поспішно, визнав він, бо треба було платити зарплати і пенсії. У результаті – нераціонально розподілені кошти в регіонах. Виправити це доручено прем’єру Азарову. Крім того, у кошторисі-2012 повинні бути гроші на добудову шкіл та дитсадків, ремонт будинків і комунікацій.

Віктор Янукович: “Переконаний в тому, що ми зобов’язані, і ми бачимо шлях, як знайти кошти на бюджет розвитку”» – залишає по собі багато запитань. Що саме нераціонального в розподілі, і чи лише в регіонах розподіл нераціональний (у ЗМІ та блогосфері не раз лунала критика збільшення витрат на органи якраз центральної влади, які перевищують справді важливі соціальні статті бюджету)? Хто саме вказав на нераціональність? Трохи цифр і, можливо, коментарі опозиції та експертів могли б виправити ситуацію.

Якщо політінформація в «ТСН. Тижні» вийшла на рівні нижчому за середній, то розслідування – Ольги Мальчевської про роботу сільської школи та Ольги Василевської про крадіжки в елітних будинках Кончі-Заспи – вийшли якісними й гострими. Перший матеріал «укусив» міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, продемонструвавши не лише недостовірність його заяв про забезпечення шкіл підручниками, але й неготовність відповідати за свої слова перед медіа і суспільством. Другий – змушує глядача замислитися, звідки взялися вкрадені зловмисниками у прокурорів та податківців сотні тисяч, якщо не мільйони, доларів. Добра робота.

А ось результати редакторської роботи над повідомленням про трагедію в Луганську, де одурманений водій на повній швидкості врізався у натовп, розчаровують.

«І ще кадри, якими запам’ятаємо цей тиждень. Масове побоїще під головною ялинкою Луганська. Більшість скалічених діти і молодь. На старий Новий рік наркоман за кермом врізався у святковий натовп. 17-річна студентка загинула на місці, ще 11 людей у лікарні. Двоє з них у вкрай тяжкому стані. Експертиза встановила: авто вбивці протаранило натовп на швидкості понад 100 км/год. Водій навіть не пробував гальмувати, бо був під дією психотропних препаратів. З’ясувалося, що кермувальник має юридичну освіту і навіть претендував на роботу у правоохоронних органах».

Змальовуючи криваві пейзажі, «ТСН. Тижню» варто все ж трохи стежити за словами. Слово «побоїще», згідно з тлумачним словником, означає криваву битву або місце, де така битва відбулася. Нічого спільного з подіями в Луганську. Почувши це формулювання, глядач може вирішити, що луганчани побилися між собою. Жодних підстав стверджувати, що водій був саме наркоманом, немає – те, що він перебував під дією невідомої психотропної речовини (і звідки взялися «психотропні препарати» у множині?), не значить, що він залежний від наркотиків. І – вкотре вже – навіть коли журналістам дуже хочеться назвати людину вбивцею, це можна робити лише після остаточного судового вироку. Чи не свідченням тяжкого редакторського похмілля є наявність у маленькому повідомленні чотирьох грубих помилок?

«Україна», «Події тижня»

Андрій Данилевич розпочав випуск із аварії Costa Concordia. Далі – напевно, іронізуючи, – назвав «головною українською новиною» снігопад: «Главная украинская новость и самая приятная. В стране, наконец, пошел снег. Синоптики обещают, что в ближайшие дни это чудо природы, и пока еще бесплатное, будет радовать украинцев во всех регионах страны». Та все ж від снігу перейшов до справді головної теми тижня – російсько-українських суперечностей. На відміну від «1+1», у підсумках «України» газ і сир – різні теми. І ось – маємо фірмову Данилевичівську підводку:

«Ну а все остальные природные ресурсы, которые горят, а не тают, и далее оплачиваются согласно подписанным контрактам. Газ не радует, а тревожит. Ничто так не важно для Украины, как изменить условия его покупки у России. Это невидимое, летучее вещество имеет нынче очевидное влияние на судьбу нашей страны. Идеальный способ принудить Украину отдать ГТС и присоединиться к Таможенному союзу. Об этом еще подробно расскажем сегодня, а пока острые и жесткие заявления, которые прозвучали на этой неделе по теме газа, не дают оснований считать, что Россия готова смягчить тон. Нет оснований считать, что и Украина подвинется. Раз цену не уменьшаете, значит, мы уменьшим объем закупки дорогого газа до 27 миллиардов кубометров, почти вдвое меньше. Вот так заявил россиянам министр энергетики Юрий Бойко. Очень взволновано о такой невиданной дерзости докладывал Алексей Миллер своему Президенту. Убеждал, что это односторонняя декларация, впервые о подобном слышит и вообще, согласно контракту, о любых уменьшениях закупок нужно сообщать за полгода. При этом Миллер почему-то умолчал о письме, которое ему отправил еще в мае прошлого года “Нафтогаз”, и уведомил, что намерен с января покупать газа значительно меньше. То есть у Украины с документами все в порядке, платит за газ исправно, снижение закупок попросило вовремя. Если дело дойдет до суда, Россия – в проигрыше. Значит сейчас, вероятно, таки согласится на меньшие объемы. Дмитрий Медведев, в свою очередь, напомнил Украине, что у него есть другие способы поставлять газ в Европу, намекая на “Северный поток” и в перспективе “Южный”. Виктор Янукович, в свою очередь, напомнил России, что у него есть другая альтернатива топлива, для промышленности, намекая на уголь, добыча которого в прошлом году в Украине значительно возросла, а что касается газа, то есть и другие поставщики – переговоры уже выдуться с Турцией. Кто больше блефует, покажет время. Год только начинается».

І знову, якщо продертися крізь багатослівні хащі, мусимо визнати, що Андрій Данилевич називає речі своїми іменами. Зокрема, звучить ключове слово «блеф». І все ж, попри адекватну оцінку ситуації, хотілося б почути експерта, компетентнішого у питаннях ПЕК, аніж пан ведучий.

І це, власне, все про російсько-українські газові справи. Зате далі – докладний, якісний і загалом корисний матеріал Бориса Іванова про те, чому газ у трубах неякісний і хто на цьому наживається. А після нього – докладний матеріал про заяви Оніщенка і справжню якість українського сиру. Про те, як глядачам пропонується трактувати ситуацію, Андрій Данилевич каже прямим текстом у підводці: «Сделал дело и пропал. Даже российские журналисты не могут выйти на господина санврача. Можно понять, если ему вдруг плохо стало после праздничного застолья. Съел кусочек украинского сыра, запил молоком, но потом разобрался, что не в этом дело, извинился перед нами, партнерами, как теперь часто называет. А так все это больше похоже на сознательную провокацию и давление на малый и средний бизнес Украины с конечной целью получить политические преференции. И кстати, подобными делами российские санитары прославились давно в торговых отношениях с Грузией, Молдавией и Белоруссией».

Автор сюжету Сергій Кудімов посідає воістину патріотичну позицію: не лише виправдовує Україну, пояснюючи необґрунтованість претензій Оніщенка, але й «котить бочку» на самого головного санлікаря Росії: «Главный санитар России – надежное и не раз проверенное в бою оружие Кремля. Ведь практически все страны – соседи России везут туда свои товары и Украина – не исключение. Прибыль считают кто сотнями миллионов, а кто и миллиардами. Потерять такой рынок – себе дороже, вот и пользуется этим российская власть, принуждая соседей к миру то их же сыром, то молоком, то мясом. В украинском случае речь идет о желании выйти на рынок Европы, против чего выступает Москва. Ведь информировав свою пищевую безопасность в соответствии с требованиями ЕС, Киев станет на один шаг дальше от Таможенного союза и ближе к Европейскому». У відповідь на тезу Оніщенка про пальмову олію в сирах – слова директора неназваного (завдяки ґуґлу знаємо – Пирятинського) сирзаводу Володимира Бартошака: «У нас не використовується ні в якому вигляді ні пальмова олія, ні рослині жири. На мою думку, це є політична заява». Тут кожен, хто періодично купує і їсть сири українського виробництва, мав би мимоволі всміхнутися: останнім часом порівняно дешевші сорти мають дедалі гидкіший смак, і нічим іншим, окрім додавання пальмової олії або якоїсь іншої бурди, це не поясниш. Хоча не можна не зауважити, що раніше пальмова олія росіянам не заважала. Одначе, схоже, Сергієві Кудімову кортіло не так розібратися в обґрунтованості звинувачень російського чиновника, як скласти свій власний, наперед задуманий пазл. І це йому вдалося.

Наступний матеріал авторства Андрія Кузакова мав дати відповідь на запитання, чи потрібно Україні вступати до Митного союзу зі своїми колишніми співкамерниками по СРСР. Шукати цю відповідь журналіст вирішив у Казахстані. Сюжет якісно відрізняється від того, що кілька тижнів тому говорили про Казахстан запрошені тамтешньою владою журналісти (зокрема, Геннадій Вівденко з «Інтера»). Ми бачимо, щоправда, тільки лояльних до влади казахів, одначе й проблем цієї на позір стабільної держави автор не замовчує. Та все ж тут багато інформації про Казахстан, але мало відповідей на українські запитання. Казахстанська ситуація радикально відрізняється від української з багатьох причин, головна з них – енергоносії, яких казахам не бракує. А на запитання, куди нам іти, казахи відповідають авторові сюжету: вам краще знати. Ось і поговорили.

Завершився випуск «Подій тижня» «корпоративним» сюжетом про стан здоров’я Мірчі Луческу. Що, напевно, набагато важливіше за стан здоров’я та умови утримання Юлії Тимошенко, чийого імені у випуску не згадали. Напевно, це тому, що вона не грає у футбол.

Верстка телевізійних тижневиків 15 січня 2012 року

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Фатальний круїз

Сирний газ

Качанівські новини

Бюджет переглянуть

Погляд із космосу

«Школа виживання»

Елітні крадіжки на Київщині

Трагічне свято

Художня зброярня

Замурзана розкіш

Перший урожай

«Україна», «Події тижня»

Європа здригнулася від чергової катастрофи

У країні пішов сніг

Тривають газові пристрасті в україно-російських відносинах

Газ в оселях українців горить червоним полум’ям

Росія погрожує обмежити ввезення продукції українського АПК на свою територію

Що може дати Україні вступ у Митний союз

Мірча Луческу одужує

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
ZN.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1726
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду