Бий лежачого

7 Червня 2012
1449

Бий лежачого

1449
Запізнілі кпини з Черновецького, «Тимошенко» з Чехії, некритичне відтворення версії про розкриття дніпропетровських вибухів, потьомкінські євро-села. Огляд телевізійних тижневиків за 3 червня 2012 року.
Бий лежачого

Зненацька одним із головних героїв-ньюзмейкерів підсумкових тижневиків першого літнього вікенда став де-факто колишній, але де-юре ще чинний міський голова Києва Леонід Черновецький. 2 червня стало відомо, що він написав заяву про відставку. Телевізійники вже не мали часу підготувати ґрунтовні матеріали про причини, передумови, значення цієї події та варіанти її подальшого розвитку, тож компенсували брак фактів і компетентних коментарів чутками, здогадами та порожніми слововиливами. А також убивчим сарказмом, який неможливо уявити в матеріалах цих самих телеканалів за часів, коли Леонід Михайлович був усемогутнім мером столиці.

Головною подією тижня, яку можна  було б назвати трагікомічною, якби не велика кількість реальних постраждалих від вибухів, стала заява влади про розкриття «теракту» в Дніпропетровську. Про це також оголосили під самий кінець тижня – можливо, саме для того, щоб прискіпливі медіа не встигли привернути увагу масової аудиторії до очевидних невідповідностей та неправдоподібних обставин оприлюдненої владою версії. Тлумачення того, що відбулося, у різних телетижневиках вельми різняться, одначе некритичне відтворення заяви про розкриття злочину без спроби експертного аналізу чи бодай суб’єктивного осмислення, - нехай воно не зовсім відповідає стандартам, - можна сміливо прирівнювати до провладної пропаганди. Цим відзначився насамперед «Інтер».

Позаяк до старту футбольного чемпіонату залишилось кілька днів, природно, що готовність України до «Євро-2012» стала однією з головних тем тижневиків. Одні з них зосередились на бравурних заявах влади про майже цілковиту готовність та величезну значущість футбольного змагання для України, другі – на незручностях, які вносить проведення чемпіонату в життя мирних мешканців міст-господарів «Євро».  «Других» виявилась меншість.

Заява про розкриття дніпропетровських вибухів

Подаючи загальну інформацію про нібито розкриття дніпропетровських вибухів, Вахтанг Кіпіані (ТВі) відразу висловлює предметні сумніви в достовірності представленої владою версії: «Як стало відомо, принаймні двоє зі злочинної групи працюють викладачем та асистентом у вищих навчальних закладах Дніпропетровська. З цим важко поєднується феєрична безграмотність SMS. На що розраховували підривники, коли втягнулися в гру з десятками банківських карток? Це теж велике питання. Враження постановочності відео не полишає аудиторії інтернету, загалом не вірять спецслужбам. Надто це вже нагадує недавні теракти в Білорусі, де все закінчилося засудженням до смертної кари двох молодих людей». Певні сумніви викликає інтерпретація результатів фейсбук-опитування: «Фальш у подачі інформації вже помітили користувачі інтернету. Це засвідчило і наше опитування в соціальній мережі facebook. Версію влади про теракт підтримали лише два респонденти. Кількість тих, хто вірить у корисливі мотиви підривників, а саме вимагання грошей, трошки більше – їх семеро. Тоді як переважна кількість опитаних, а це 128 осіб, вибухи у Дніпропетровську назвали спецоперацією влади. Є й такі, хто не визначився, бо інформація медіа не дає цілісної картини. Люди владі не довіряють, звідси і прикрий для Януковича, Пшонки та Калініна результат». Коли йдеться про опитування ФБ-аудиторії ТВі – доволі специфічної – говорити про «користувачів інтернету» некоректно, а надто робити висновки щодо того, чи довіряють люди (це ще набагато ширше поняття) владі. Твердження «Суперечлива інформація, яка надходить від влади про вибухи, множить ряди тих, хто сумнівається» є чи то продовженням аналізу голосування в ФБ, чи то власним висновком ведучого (якщо друге, варто було б пояснити, на чому він базується).  Приємною несподіванкою стало наведення коментаря медіаексперта Ігоря Куляса, який проаналізував медійний дискурс і вказав на некоректність використання слова «теракт» щодо дніпропетровських подій.  

Нотки скепсису чути й у повідомленні, з якого розпочала свою програму Алла Мазур («1+1»): «30 травня в Дніпропетровську могли статися нові вибухи. Цього разу на дитячих майданчиках. Саме ці погрози, твердять правоохоронці, і стали причиною різкого завершення спецоперації у розслідуванні терактів 27 квітня. Через місяць мовчанки і запевнень, що нічого поки не знайшли, Генпрокуратура і СБУ ударно відзвітували: теракт розкрито, авторів кривавих вибухів вичислили, усіх арештували, і вже знають мотив. З мотивом, правда, нестиковка. Головний міліціонер каже, що це гроші, Генпрокурор каже про дослідження політичної мотивації злочину». Ольга Павловська, автор сюжету про розкриття дніпропетровських вибухів, спочатку дозволяє голові СБУ Ігорю Калініну викласти свою версію історії, а потім ставить її під сумнів вустами народного депутата Геннадія Москаля (який, утім, спирається лише на власні спостереження та умовиводи, зроблені з загальнодоступної інформації). Називаючи імена і прізвища, розповідають про двох із чотирьох затриманих (шок-деталь – один із них, політолог, коментував вибухи для ЗМІ). У матеріалі є ексклюзив – випадково відзняті кадри слідчого експерименту. Є в ньому й порушення стандартів, зосереджені в прикінцевому пасажі: «Заарештовані не ходитимуть вулицями 12 років, якщо їхню провину доведуть. Це максимальне покарання за тероризм в Україні. Генпрокурор вже заявив: від Верховної Ради вимагатиме посилення відповідальності. Чому цілком добропорядні люди вирішили заробити за допомогою вибухової хвилі? На це питання досі немає відповіді. Так само досі немає зрозумілого пояснення, чому у Дніпропетровську продовжено посилений режим охорони порядку, адже справу розкрито і всіх підозрюваних вже затримано». По-перше, стверджувати, що заарештовані отримають саме 12 років позбавлення волі, немає підстав. По-друге, «цілком добропорядні» - оцінка, для якої журналістці вочевидь також бракує об’єктивних підстав, адже добропорядність могла бути лише видимістю. Що ж до останнього питання, то воно мало б бути не риторичним, а адресованим відповідальним за розслідування органам.

«Інтер», розпочавши випуск «Подробностей недели» з цієї новини, відтворив події занадто стисло й абсолютно не критично, до того ж, недоречно процитувавши незмістовну заяву Януковича: «Подозреваемые в совершении террористических актов в Днепропетровске в апреле месяце взяты под стражу. Четверо человек были задержаны на этой неделе правоохранительными органами. Напомню, 27 апреля, в Днепропетровске в течение часа произошли четыре взрыва. Устройства были заложены в бетонные урны - в результате пострадал 31 человек, одна женщина до сих пор остается в больнице. Злоумышленники требовали выплатить 4 с половиной миллиона долларов, угрожая продолжить серию взрывов. Виктор Янукович призвал руководителей правоохранительных органов сделать выводы из "днепропетровского теракта" и учесть их в дальнейшей работе.

Виктор Янукович, Президент Украины: "Дуже важливо, щоб ми врахували з вами цей прикрий випадок тероризму в нашій країні під час подальшої роботи, для навчання наших спеціальних підрозділів і своєчасного реагування в таких випадках"». Зауважмо, що канал проігнорував масу цікавих подробиць – справжніх чи вигаданих – що їх оприлюднили у своїй офіційній версії силовики.

Сумнівів у тому, що злочин справді розкрито, не висловили й творці «Событий недели» каналу «Україна». Щоправда, якісь непевні натяки в підводці Андрія Данилевича є, та не зовсім ясно, що він мав на увазі: «Это был только намек, но уже в субботу стране сообщили имена. Правда, неофициально. Их, воспользовавшись депутатской неприкосновенностью и обширными связями, назвал бывший замминистра внутренних дел и запред СБУ Геннадий Москаль. Пока из четырех – три имени: Лев Просвирин, Виталий Федоряк, Виктор Сукачев. Он, похоже, и есть тот самый, что имеет отношение к науке. Вот что можно найти о нем в Интернете: его действительно недавно задержали, а работает он преподавателем в Днепропетровском национальном университете. Это отзывы о Сукачеве на студенческом портале. Причем, ровно за день до взрыва. "Отличный преподаватель, но очень чудной". А еще он достаточно известный в городе политолог. Вот так один из подозреваемых комментировал теракты на следующий день после взрывов. А теперь давайте сравним, насколько он похож на фоторобот, по которому его надо было опознать. Это все напоминает какой-то голливудский боевик. Но если следствие не ошиблось, и поймали действительно тех, кто взрывал, получается, что эти четверо практически "украинские брейвики". Хорошо, что обошлось без жертв, но сам факт, что по сути мирные люди, с высшим образованием и учеными степенями, взрывают своих соотечественников. Это как будто не про Украину. Или мы себя слишком плохо знаем?».  Чи є це просто балаканина, чи спроба передати глядачам меседж про те, що в заяві влади варто засумніватись?

Дещо міфологічно підійшов до висвітлення цієї теми ICTV, розпочавши випуск «Фактів тижня» із твердження: «Дніпропетровські теракти, під час яких було поранено 30 людей, - розкриті. Заарештовано чотирьох їх виконавців». Лише після цього ведуча Оксана Соколова дистанціювалась від цього твердження, уточнивши, що «таку заяву цього тижня зробили керівники силових відомств країни». У сюжеті Максима Крапивного і всі пригодницькі подробиці відображені, й сумніви висловлені – щоправда, з недостовірним посиланням на «інтернет», де з’явилась викладена автором версія: «От лише дивує наївність терористів – одразу побігли шукати банкомат, дозволили себе вести і навіть знімати. І незрозуміло чому вимагали гроші саме на пластикових картках, які легко блокуються і простежуються. Зловмисники дилетанти. Але тоді як вони здійснили серію вибухів? В Інтернеті з’явилася альтернативна версія – хтось просто вирішив скористатися вибухами і заробити на цьому. Та у правоохоронців жодних сумнівів у тому, що саме цей кримінальний квартет здійснив терористичну атаку на Дніпропетровськ». Далі – так само недостовірне посилання на «чутки»: «Усі четверо затриманих – чоловіки до 40 років. до кримінальної відповідальності ніколи не притягалися. З приводу ж особистостей терористів Дніпропетровському ходить чимало чуток, начебто один з підривників викладач фізики тамтешнього вишу. Тому зловмисники так добре і розбиралися у вибухових пристроях». Звучить досить дивно з огляду на те, що інші канали відкрито повідомляють прізвища двох або трьох із чотирьох заарештованих, і говорять про те, що той із них, який викладає, є політологом.

5 канал залучив до аналізу правдоподібності версії, оприлюдненої владою, колишніх високих чинів СБУ – Олександра Скіпальського та Геннадія Москаля, які, звісно ж, у політичний слід у злочині не вірять, та й у факті розкриття сумніваються: «Для Геннадія Москаля дніпропетровська історія схожа на білоруську, коли через вибухи у Мінську у метро засудили а по тім розстріляли 2 чоловіків. Але населення і досі сумнівається, що покарали саме тих хто влаштував теракт. Затриманим дніпропетровцям може світити як 15 років ув’язнення так і довічне. Залежно від інкримінованої статті. З арештом цих чоловіків загроза вибухів у Дніпропетровську та й по всій країні не зменшилася, впевнені обидва колишні працівники СБУ. Спокуса вчинити злочин заради грошей у населення з порольним гаманцем надто висока, а репутація українських правоохоронців лише посилює таке бажання». Що ж, збалансувати офіційну, але шиту білими нитками версію влади припущеннями колишніх спецслужбістів – хід дотепний. Та чи коректний? Адже Москаль є політично заангажованим, та й Скіпальський має зуб на чинну владу. Отже, вважати їхні коментарі експертними та неупередженими не можна. А тим часом саме «експертами, опитаними 5 каналом», їх названо в підводці до сюжету Ірини Герасимової – якщо, звісно, не мались на увазі якісь інші, анонімні експерти.

Відставка Черновецького

Повідомлення ТВі, озвучене в студії «Підсумків» Вахтангом Кіпіані, базується на офіційній інформації та двох недостовірних посиланнях: «у політичних кулуарах ходять чутки» і «юристи мають різні точки зору».  Цього порушення стандарту достовірності можна було уникнути, в першому випадку, просто відмовившись від відтворення чуток (або знайшовши джерело, згідне, щоб на нього посилались) – невелика втрата, сама інформація не є конкретною: «ходять чутки, що незабаром ми побачимо або самого Леоніда Михайловича, або когось з його численної родини кандидатами у депутати по одному з лівобережних київських округів». У другому, очевидно, можна було навести ті точки зору, про які йдеться, з мінімальним обґрунтуванням, адже глядачі не отримали фактів чи аргументів, на підставі яких можна було б вирішити, «чи має право пані секретар виконувати обов’язки і після закінчення терміну повноважень глави міста». Сама згадка про існування такої суперечності без пояснень не дає глядачеві нічого.

Зазвичай матеріали Ольги Василевської в «ТСН. Тижні» «1+1» заслуговують на похвалу, одначе цього разу є серйозні питання щодо дотримання стандартів у сюжеті, присвяченому відставці Черновецького. В ньому є занадто агресивний обвинувальний пасаж: «Та киянам мер найбільше запам’ятався не коханням, а скандалами довкола розкрадання міського майна. Інстанції, що перевіряли Київраду після того, як вигнали з неї молоду команду, підрахували скільки ж втратив Київ за часів мера Черновецького. Державна фінансова інспекція виявила: за два роки київський міський бюджет не дорахувався 400 мільйонів гривень. Прокуратура нарахувала 40 кримінальних справ проти чиновників мерії на суму майже 200 мільйонів гривень. Найбільші втрати виявив нинішній голова КМДА Попов: каже, Київ пограбовано на 70 мільярдів. За ці гроші можна було звести 470 лікарень або 1200 дитсадків. Правоохоронні органи плачуть за таким клієнтом, як Черновецький. Утім, цілих 2 роки йому вдалося протриматися у мерському кріслі в образі весільного генерала. За цей час голова КМДА Олександр Попов мав змогу продемонструвати киянам свій господарський хист». Подібні звинувачення, по-перше, повинні базуватись на серйозних доказах, бажано доведених судом, по-друге, передбачають право на відповідь (якщо ж Черновецькому пропонували, але він відмовився коментувати, необхідно було про це сказати). Авторка занадто безапеляційно пов’язує відставку мера з передвиборною кампанією Олександра Попова; подібні здогади також потребують або доказів, або хоча б експертних коментарів. І нарешті завершення сюжету, засноване на незрозуміло яких чутках («подейкують»), піднесених до статусу фактів: «Що ж до подальшого кар’єрного злету Черновецького – то йому одна дорога – в Верховну Раду. Подейкують. Що карт-бланш на своє балотування він отримав в обмін на відставку. А виявлений і підтверджений "ТСН" факт про подвійне громадянство не завадить, адже наявність ще одного паспорту не стала завадою для нього на двох минулих виборах мера. Наші джерела повідомляють: пункт роздачі гречки від Черновецького відкриється незабаром. Леонід Михайлович так просто своїх любих бабусь не покине». На жаль, окрім свідчення того, що Черновецький не викликає в Ольги симпатії, та самого факту написання заяви про відставку практично все в цьому сюжеті – інформація, що не викликає довіри.

Особливо ж знаковим є сарказм у повідомленні Оксани Соколової (ICTV) щодо «космічного мера»: «Зустрічати Євро Київ буде без свого знаменитого космічного мера. Ексцентричний Леонід Черновецький цього тижня подав у відставку, усього за два дні до завершення своїх повноважень. Це означає не лише те, що ми більше не почуємо його пісень на сходах столичної мерії, а й те, що згідно із законом Про місцеве самоврядування, повноваження Черновецького перейдуть до секретаря Київради, тобто до Галини Гереги. І вона виконуватиме їх до обрання нового мера. Коли це станеться – головна інтрига. Тимчасово виконуючий обов’язки мера повинен у двотижневий термін звернутися до Верховної Ради з проханням призначити нові вибори. А як вже вчинить наш парламент – невідомо. Більшість політологів сходиться на тому, що до парламентських виборів столичних не буде». Посилання на «більшість політологів» є кричуще недостовірним, а сам тон ведучої… Уже не вперше доводиться нагадувати про легендарний ефір 6 квітня 2008 року, коли Оксана Соколова не лише ставила людині, яку нині висміює, дуже зручні запитання, але й перейшла на російську мову, хоча до того з російськомовними співрозмовниками говорила українською. Куди ж ділась уся пошана до «ексцентричного» мера?

Покепкувати із мера у відставці вирішив і Андрій Данилевич на «Україні», при цьому вдавшись до недостовірних посилань – розповівши, як Черновецького «називали»: «Он улетел – и не обещал вернуться. Мэр Киева Леонид Черновецкий подал в отставку за день до окончания официального срока своих полномочий. Черновецкий дважды побеждал на выборах и был первым лицом столицы целых 6 лет, его называли самым странным и самым экстравагантным мэром. Не переплюнул он разве что бывшего мера Нью-Йорка – Рудольфа Джулиани, который не раз наряжался трансвеститом».  Цікаво, що в авторів «Событий недели» немає сумнівів щодо участі Кличка у виборах мера, хоча сам лідер партії «УДАР» про намір балотуватись іще не оголошував: «А наиболее вероятных кандидатов на пост мэра двое – нынешний глава Киевской городской государственной администрации Александр Попов (это не мэр, это чисто административная должность), и знаменитый боксер и депутат Киевсовета Виталий Кличко. Вот интересно, кто кого?». Цікаво також, яким чином автори підрахували ймовірність, про яку говорять. Утім, далі цікавіше:

«Вот из кого и из чего, вероятно, придется выбирать. Александр Попов, с ноября 2010 номинальный глава столицы, председатель городской администрации при постоянно отсутствующем мэре, подполковник запаса СБУ, 51 год, рост – около 180 сантиметров, вес неизвестен, женат, двое детей, увлекается футболом. За полтора года руководства столицей открыл несколько крупных авторазвязок, построил два моста через Днепр и возобновил сооружение третьего, заново запустил скоростной трамвай, электричку вокруг Киева, закупил новые троллейбусы и автобусы. Виталий Кличко – один из самых известных в мире украинцев, чемпион мира по боксу среди профессионалов по версии WBC – это наиболее престижный пояс. У Виталия прозвище – Доктор железный кулак. Он – кандидат философских наук, лидер партии УДАР, депутат Киевсовета с 2006 года, 40 лет, рост – 2 метра, вес – 112 килограммов, женат, трое детей. Дважды претендовал на кресло мэра Киева – и дважды проигрывал выборы. Обвинил бывшего мэра Леонида Черновецкого в растрате 70 миллиардов гривен, но суд тоже проиграл». Суцільний позитив/конструктив про Попова (зарекомендував себе чудово саме в іпостасі міського голови), натомість про Кличка – суміш позитиву з негативом, а головне – із наголосом на тому, що він уже двічі програвав вибори і не зміг виграти навіть суд (читайте: якщо спортивна кар’єра Кличкові вдається, то політична – суцільне фіаско). Чи може таке співставлення бути випадковістю? Сумнівно.

Підготовка до «Євро-2012»

Сюжет Акіма Галімова у «Подробностях недели» на «Інтері» розпочинається з імітації легкої критики – мовляв, влада не зовсім повністю встигла підготуватись і тепер поспішає. Однак посередині сюжету журналіст зривається на похвалу керівництву державі:

«Пока в принимающих городах докрашивают, домазывают и доделывают - как, например, столичную гостиницу "Спорт" - она станет красивой снаружи, но работать не будет - в администрации президента подвели итоги подготовки к футбольному чемпионату. Пять лет, 40 миллиардов гривен на стадионы, аэропорты, дороги - Виктор Янукович благодарит присутствующих за работу.

Виктор Янукович: "Скільки тисяч доріг побудовано?"

Борис Колесников: "В общей сложности, с отремонтированными, 2200 и 1600 – 3800 отремонтировано".

Виктор Янукович: "Ну, під 4 тисячі доріг, ну і магістральних, таких серйозних, нових доріг побудовано більше 2 тисяч – 2 тисячі 200 кілометрів. Ми подолали всі перешкоди, які були на цьому шляху, і сьогодні вийшли на фінішну пряму"».

Знов, як і тиждень тому, мусимо відзначити цю тенденцію – критика влади знеособлена, тоді як досягнення і перемоги (про які говорять цілком некритично) мають своїх конкретних «батьків»: Януковича, Азарова, Колесникова. Восени люди голосуватимуть не за «владу», а за список, який очолюватимуть ці самі «батьки перемог».

«1+1» констатує: «Найбільшим мінусом України перед Євро, зізналися урядовці, залишається мовна підготовка», демонструючи популярне в ютьюбі відео про англомовність даішників. У «Фактах тижня» ICTV – апологія влади прямим текстом: мовляв, досягнення хоч і не ідеальні, але «це вже щось», до того ж, різниця між витраченою на підготовку до чемпіонату грішми та сподіваною виручкою – «інвестиції в майбутнє України». У матеріалі Олександра Візгіна позитив зосереджено навколо досягнень влади, натомість, весь негатив пов’язаний із «нехорошими» іноземцями – Бі-бі-сі, що демонструє фільми про українських расистів, і невдячною італійською збірною. В сюжеті міститься захоплена розповідь про зручності для гостей чемпіонату, натомість, замовчуються грандіозні незручності для тих мешканців міст-господарів, життя яких не зводиться до футбольного вболівання.

Акцент саме на незручностях для аборигенів зробив 5 канал. «Євро-2012 урочисто відкривається 8 червня у Варшаві. Перший матч в Україні вже 9-го. За тиждень до змагань мешканці міст-господарів відчули усі принади та незручності від честі їх приймати. Провісниками Євро в Києві стали шалені пробки через перекриття центральних вулиць та металевий паркан що розділяє тротуар Хрещатика», - ідеться в підводці до сюжету Анни Мірошниченко. Натомість, герої сюжету Бориса Іванова у «Событиях недели» каналу «Україна» невдоволення не висловлюють, адже «клумбу на въезде обновили и дорогу до Киева отремонтировали: теперь картошку внукам удобнее возить будет». Про те, що значну частину підготовчих робіт завершують аврально в останні дні перед чемпіонатом, автор говорить із незлою іронією: «Киевский Крещатик в июне будет не совсем Крещатиком, а специальной фан-зоной. Внутри – фан-трансляции матчей, фан-шоп с сувенирами и фан-пиво, все – только утвержденное УЕФА. За железным забором – полная свобода действий и выбора. За неделю до Евро доделать то, что не успели за 4 года. Например, достроить то ли автобан, то ли просто хорошую дорогу. 5 рабочих на квадратный метр и лозунги родом из времен подготовки к Олимпиаде-80». Позитивною якістю цього матеріалу є те, що в ньому відображена ситуація з підготовкою до чемпіонату в тих містах, де матчі не проводитимуть.

Для 5 каналу лиха слава України за кордоном – уже брендова тема. Олександр Аргат ґрунтовно розслідував обставини появи в ефірі Бі-бі-сі фільму, що змальовує українських футбольних фанатів нацистами. «Дипломатичний скандал через документальне кіно. Офіційний Київ зажадав вибачень від телекомпанії ВВС за звинувачення в расизмі та антисемітизмі. Британський канал показав Україну як державу, де уболівальники вітаються вигуками "Кіз хай", мавпячі вуха і до темношкірих футболістів і жорстоко б’ють індійських студентів . Вітчизняне МЗС взялося заперечувати документальні кадри і у відповідь назвав англійських фанатів найгіршими в Європі. Польське зовнішньополітичне відомство, а Варшаві теж дісталося за расизм, проблему визнало, але назвало її висвітлення у фільмі ВВС явним перебільшенням. Зрештою британський уряд знайшов е елегантний вихід із ситуації, міністр спорту Хью Робертсон закликав уболівальників не боятися їхати на Євро-2012, поводитися належно і запевнив, що заяви про расизм в Україні неправильні. Проте, чи покращитися від того українська репутація і без расистських закидів на краще, з’ясується вже під час Євро», - йдеться в підводці до матеріалу. Є в сюжеті й історія про роботу в Україні німецького кореспондента Маркуса Реєра, блискуче викладена Любою Сорокіною, а також коментар Ольги Худецької, соціолога, що досліджує рух футбольних фанатів ізсередини. Матеріал збалансований – у ньому є як свідчення того, що прояви нацизму та ксенофобії притаманні українським фанатам, так і роз’яснення, що аналогічною є ситуація в інших європейських країнах, а масштаби цих явищ в Україні сильно перебільшені західними таблоїдами. А також замовчений іншими каналами факт, що українські футбольні фанати мають намір ігнорувати матчі «Євро-2012».

Відносини з Росією і газ

На нюансах газової тематики погано знаються і журналісти, і більшість аудиторії, тому в періоди, коли вона є відносно менш актуальною, у підсумкових тижневиках дихається вільніше. Одначе вибори наближаються, і владі так чи інакше доведеться пояснювати електоратові, чому їй не вдалося порозумітись із Кремлем та отримати дешевий газ. Або, принаймні, демонструвати активні дії в напрямку унезалежнення. Відтак, новини про газ знов актуальні.

«1+1» повідомляє про маневр із дозволом Конституційного Суду депутатам ініціювати денонсацію міжнародних угод, а також присвячує сюжет «спробам зіскочити з російської газової голки». Матеріал Станіслава Ясинського побудований на експертних коментарях і малює оптимістичну перспективу: «Утім, найстрашніше ворог енегронезалежності – відсутність всім зрозумілої стратегії. Численні напрацювання вже не раз за ці 20 років раптом згорталися. Втім, в момент нинішнього загострення стосунків з Росією, зацікавлення виявили транснаціональні інвестори, а їх стратегії – гроші і технології, здатні серйозно зменшити залежність від газпромівської голки»

«Інтер» присвятив матеріал збільшенню видобутку газу в Україні, наголосивши на тому, що гроші від продажу права на розробку родовищ підуть на соціальні виплати: «Украина собирается получить минимум 6 миллиардов гривен за право разработки двух газовых месторождений на шельфе Черного моря: Скифского и Форосского. За них заплатят компании победители тендера. Деньги направят на социальные выплаты. Увеличение внутренней добычи - приоритет для Украины, ведь собственный газ идет, в первую очередь, на отопление наших жилищ». Також у сюжеті йдеться про грандіозні успіхи «Нафтогазу» на царині газифікації сіл, обмежені лише проблемами з цінами на російський газ: «Планы у "Нефтегаза" наполеоновские. Компания намерена обеспечить топливом более четырех миллионов украинцев. Главное, чтобы денег хватило. А с этим напряженка. Ведь сейчас на закупку дорогого российского газа уходят миллиарды долларов. В правительстве активно ищут альтернативные варианты». «Інтер» малює фантастичні перспективи мало не повної енергонезалежності України, досяжної завдяки сланцевому газу.

Ситуація на валютному ринку

«Факти тижня» ICTV присвятили розгорнутий сюжет коливанням курсу євро та долара, зробивши його прелюдією до інтерв’ю з головою Національного банку України Сергієм Арбузовим. Сюжет насичений експертними коментарями різного змісту, одначе його головна ідея, що перегукується з центральним меседжем розмови з Арбузовим – що причини можливих проблем із курсом гривні слід шукати за межами України, а не в діях українського керівництва.

Натомість, «1+1» запропонував інше пояснення причини «валютного шторму» - наближення європейського чемпіонату з футболу. Хоча додають, що «Зниження курсу євро пов’язане із кризою, яку переживають окремі члени ЄС, насамперед Греція». Матеріал Сергія Швеця побудований на коментарях одного експерта – фінансового аналітика Сергія Борійчука.

Тимошенко

«1+1» стисло згадує про перебіг розгляду справи Тимошенко в Європейському суді з прав людини; «Євросуд з прав людини відмовився просити про переведення для лікування Тимошенко в Німеччину. Вимогу суду надати екс-прем’єру адекватне лікування український уряд виконав, постановили у Брюсселі. Утім, там хочуть додаткових даних щодо переведення Леді Ю в лікарню у ніч на 20 квітня». Не зайвим було б нагадати, що йдеться не просто про переведення, а про події, після яких на тілі Тимошенко з’явились синці.

А ось «Інтер» згадує ім’я Тимошенко всує у матеріалі про корупційний скандал навколо чеського чиновника Давіда Рата: «В Чехии едва ли не в каждой газете вспоминают о Юлии Тимошенко, но в контексте своей страны. Причина - коррупционный скандал, в центре которого - губернатор Центрально-Чешского края, бывший министр здравоохранения, один из лидеров оппозиции Давид Рат. Его обвиняют в махинациях с деньгами Евросоюза. Арестованный чиновник называет себя не иначе, как чешской Тимошенко и настаивает на том, что его арест - расплата за политические убеждения накануне выборов». Втім, те, що Тимошенко згадали не зовсім дарма, стає зрозумілим під кінець матеріалу. Залучений автором сюжету коментатор, політичний аналітик Олександр Митрофанов, коментує паралель між Ратом і Тимошенко: «Он очень хорошо понимает, что нужно показать, что вот какой я несчастный, меня не по делу, не по праву сейчас посадили в тюрьму, и вообще все это не так, ну а кто такая Тимошенко для среднестатистического чеха - это такая женщина, с косой, которая вроде бы была в пользу Запада, вроде бы ее обидели. Ну, она вроде бы немножко лучше, чем злой Янукович». Тут вам і сумніви в політичній природі справи Тимошенко, і наголос на тому, що в Європі самі не розуміють, кого захищають. А насамкінець іще одна маніпуляція: «И если в Чехии сейчас арест Давида Рата - скандал номер один, то Евросоюз пока никак не реагирует. Мол, это внутреннее дело страны. И депутаты чешского парламента уже на следующей неделе соберутся, чтобы лишить арестованного неприкосновенности. Кстати, пожизненной. Если это произойдет, Давида Рата будут судить, как обычного проворовавшегося гражданина. И могут посадить на 12 лет». Тут і натяк на подвійні стандарти європейського керівництва, і свідчення того, що з Тимошенко в Україні повелися абсолютно так само, як повелися б у Європі. До речі, Юлія Володимирівна або її представники цілком заслужили право на репліку у відповідь.

Інші кримінально-політичні справи

У рубриці «тиждень за одну хвилину» «ТСН. Тиждень» («1+1») повідомляє про те, що Юрій Луценко пожбурив у прокурора кримінально-процесуальним кодексом, та про перегляд справи Сергія Демішкана, якого називають «убивцею» (що, звісно, є порушенням стандартів): «На повторний розгляд повернули скандальну справу щодо Сергія Демішкана та його спільників за організації викрадення та жорстоке вбивство синові триразового голови автодора спочатку дали умовний термін. Вищий Суд невиправдано м’який вирок вбивці скасував, тепер питання: чи позбудеться посади суддя, який виніс вирок. Батько Демішкана очолює одну із найбагатших організацій України». Останнє речення викликає запитання – чи є це натяком на те, що «багатий» Укравтодор підкупив суд?

5 канал присвятив окремий матеріал резонансним судовим справам над «народними месниками» - так званими «ніжинськими робінгудами» та Віталієм Запорожцем із села Семиполки. Загалом, випуск програми «Час. Підсумки» був найбільш проблемним у порівнянні з іншими тижневиками, які, вочевидь, уже почали застосовувати самоцензуру перед «Євро-2012» та обмежувати висвітлення інформаційних приводів, здатних скомпрометувати Україну в очах світу, що спостерігатиме за нею протягом футбольного чемпіонату.

Верстка підсумкових телетижневиків 3 червня 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Леонід Черновецький достроково склав повноваження міського голови

Єгипетський суд виніс вирок екс-президенту

"Газпром" зробив вдалий трансфер

Велика Британія відзначає 60-ліття перебування на троні королеви

Президент Сирії звернувся до нації з посланням

Президент і генеральний прокурор запевняють: дніпропетровський теракт розкрито

"Кухонні новини" від ТВі

Гість студії – Євген Бистрицький, доктор філософії

Продовження розмови з Євгеном Бистрицьким

«1+1», «ТСН-Тиждень»

Правоохоронці затримали підозрюваних в організації терактів у Дніпропетровську         

Глава "Нафтогазу" поїхав до Штатів домовлятися про американське блакитне паливо     

Подробиці розкриття дніпропетровських терактів        

МММ-2011 перестала виплачувати гроші вкладникам

Мер Києва написав заяву про відставку 

"Тиждень за одну хвилину"           

Україна і Європол мають намір підписати спеціальну угоду про співпрацю           

Все більше українців зважуються на екстрим-пологи   

Як вберегти дитя від суми і від тюрми - непроста задачка українських батьків       

Валютним штормом зреагували банки на наближення чемпіонату футбольного    

Найбільшим мінусом України перед Євро залишається мовна підготовка   

«Інтер», «Подробности недели»

Подозреваемые в совершении террористических актов в Днепропетровске взяты под стражу    

Украина собирается получить минимум 6 миллиардов гривен за право разработки двух газовых месторождений на шельфе Черного моря           

В Великобритании вывели новый сорт пшеницы        

Белорусская трансплантология шагнула вперёд

В Чехии едва ли не в каждой газете вспоминают о Юлии Тимошенко         

В составленном рейтинге мест счастливого детства Украина закрепилась в хвосте          

Украина завершает подготовку к Евро-2012      

Супруги футболистов снялись для мужского журнала 

Христиане восточного обряда празднуют Троицу        

ICTV,  «Факти тижня»

Правоохоронці розкрили справу про дніпропетровські теракти        

Курси валют рвонули в різні боки           

Гість програми – Сергій Арбузов, голова Національного банку України     

На Євро-2012 Україна сподівається заробити 1,5 мільярда доларів    

Леонід Черновецький подав у відставку 

Збройний скандал у Києві 

Україна святкує Трійцю     

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Правоохоронці відзвітували про розкриття терактів у Дніпропетровську    

Тиждень резонансних судів над народними месниками          

Київ зажадав вибачень за звинувачення в расизмі та антисемітизмі  

Мешканці міст-господарів Євро-2012 відчули усі принади та незручності від майбутнього турніру       

Сергій Мавроді заявив про створення піраміди МММ-2012    

«Украина», «События недели»

Раскрыто дело о терактах в Днепропетровске   

Все чаще украинцы возвращаются из-за границы на родину  

Леонид Черновецкий подал в отставку   

Виктор Янукович распорядился срочно прибраться в стране 

В Украине – настоящее нашествие насекомых  

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Era FM
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1449
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду