Деякі положення Концепції інформаційної безпеки можуть обмежувати свободу слова – висновок ОБСЄ

Фото: clingendael.nl

Офіс Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ оприлюднив  рекомендації щодо проекту Концепції інформаційної безпеки, який був розроблений експертною радою Міністерства інформаційної політики.  

Як зазначив Юрій Стець, міністр інформаційної політики, до вересня буде представлений новий проект Концепції, з урахування рекомендацій ОБСЄ. 

Марина Безкоровайна, менеджер проектів з офісу координатора проектів ОБСЄ в Україні, повідомила на своїй Фейсбук-сторінці, що процес підготовки документу включатиме регіональні обговорення, зокрема плануються дискусії у Харкові, Лисичанську, Тернополі, Житомирі та Києві.

З текстом експертного висновку ОБСЄ (англійською)  можна ознайомитись тут, незабаром він буде перекладений українською.

«Хоча бажання протидіяти пропаганді є добре зрозумілим та легітимним, ухвалення та імплементація нових правил, тим не менш, проблематичне, - йдеться у вступі до висновку. – Пов’язане це зі складністю визначити пропаганду та ризиком встановити обмеження на контент, законодавчим чи регуляторним шляхом».   

У документі зазначено, що у Концепції міститься багато нечітких положень, які можуть призвести до обмежень свободи слова. Тому ОБСЄ радить не ухвалювати Концепцію у її  нинішній формі, а попередньо вилучити елементи, які не відповідають існуючим законам – їх потрібно прописувати у вигляді окремих норм чи змін до чинних законів.

ОБСЄ не рекомендує протистояти пропаганді, впроваджуючи нові законодавчі норми, оскільки «це буде контрпродуктивно та може призвести до загроз свободі слова».  

Окрім того, потрібно прояснити законодавчий статус Концепції, інструменти регуляторних органів та документи, які визначають політику. «Якщо вона (Концепція) має нижчий   статус, ніж закони, то вона не може змінювати контент законів, і тут не має бути невизначеності», - йдеться у документі.

Декілька положень, які можуть бути витлумачені як такі, що загрожують свободі слова, мають бути  вилучені або зафіксовані в іншій формі, йдеться у висновку:  «Інтерпретовані та застосовані належним чином, положення не мають представляти небезпеку, оскільки нинішня ситуація не відноситься до тих, в яких державним органам потрібно вдаватись до неоднозначних інструментів обмеження свободи медіа».  

У рекомендаціях також сказано, що термін «інформаційний суверенітет» складно  визначити у будь-який нормативний спосіб і його слід видалити: краще, аби конкретні положення визначали, що саме захищається – таким чином можна уникнути надмірних обмежень свободі слова. У висновку зазначено, що треба прояснити й інші вислови, на кшталт  «захист інформаційного суверенітету», «конструювання української ідентичності в інформаційному просторі, що є складовою політично-соціального дискурсу», «інформаційна агресія».

ОБСЄ підкреслює, що в Концепції  не має бути нічого, що б затверджувало участь держави у створенні медіаконтенту або ж надмірну регуляцію і вплив на нього: «Це завдання для плюралістичного медіаринку, включаючи суспільне мовлення». Крім того, заборона на критику влади має бути видалена з Концепції, оскільки це підриває контролюючу функцію ЗМІ.

Інші рекомендації висновку: «Важливо, аби жодне з положень Концепції не могло інтерпретуватись як таке, що обмежує права іноземців»;  «Завдання РНБО виглядають надто широкими, що може перетинатися із завданнями інших органів у медіасфері такими як незалежні регулятори».

Міністерство інформаційної політики надало можливість вносити пропозиції змін до тексту проекту Концепції інформаційної безпеки України.

 ГО «Телекритика» також висловлювала критичні зауваження до данного тексту Концепції  інформаційної безпеки. Зокрема дивіться публікацію виконавчого директора організації  Діани Дуцик «Хто відповість за інфобезпеку? Кажуть – народ!»

 

 

comments powered by Disqus