Закон про іномовлення: основні положення

8 грудня Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила закон «Про систему іномовлення України». За відповідний законопроект № 2334а, внесений Кабінетом Міністрів України, проголосували 282 народних депутатів.

Закон ухвалено в редакції, підготовленій до другого читання Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики, та з урахуванням кількох поправок народних депутатів Сергія Кіраля, Миколи Томенка й Олени Кондратюк, проголосованих парламентом окремо. Закон має набрати чинності з наступного дня після опублікування.

База іномовлення

Згідно із законом систему державного іномовлення України складають державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ) та Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ». При цьому юридичні особи, що входять до системи державного іномовлення України, можуть створювати у своїй структурі відокремлені підрозділи – державні кореспондентські пункти.

Мультимедійна платформа іномовлення України утворюється за рішенням Міністерства інформаційної політики у формі державного підприємства на базі державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення”» (УТР) і підпорядковується Міністерству інформаційної політики.

Таким чином, до остаточного тексту закону не потрапило ТОВ «Банківське телебачення» - колишній телеканал Нацбанку БТБ, що нині належить Міністерству інформаційної політики і на базі якого разом з УТР планувалося створення іномовлення.

В обґрунтування цієї поправки народні депутати Ольга Червакова та Богдан Онуфрик пояснили: «…Пропонується виключити положення, згідно якого телеканал іномовлення утворюється в тому числі на базі товариства з обмеженою відповідальністю “Банківське телебачення”, оскільки мовлення цього телеканалу не відповідає меті іномовлення (а саме, мовленню на аудиторію, яка знаходиться за межами території України). При цьому, технічну базу (обладнання) товариства з обмеженою відповідальністю “Банківське телебачення” можливо використати для потреб іномовлення на підставі відповідних угод цього товариства з МПІУ та розпорядчих актів Уповноваженого органу (Міністерства інформаційної політики України)».

Ліцензування мовлення МПІУ відбудеться шляхом переоформлення ліцензії державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення”». При цьому МПІУ буде звільнена від сплати ліцензійного збору.

Управління

У тексті законопроекту до другого читання, який ухвалено як закон, є розбіжності в положеннях про управління МПІУ. Зокрема, у статті 2 вказано, що статут Мультимедійної платформи іномовлення України затверджується Кабінетом Міністрів України, а в статті 8 – що статут затверджується Міністерством інформаційної політики. У статті 2 закону сказано, що Міністерство інформаційної політики утворює Наглядову раду з питань державного іномовлення України, затверджує її персональний склад і порядок діяльності. Натомість у статті 8 йдеться про те, що склад Наглядової ради затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства інформаційної політики.

Згідно із законом керівником МПІУ є генеральний директор, який призначається на конкурсній основі Міністерством інформаційної політики. А статут МПІУ має містити:

1) гарантії незалежності МПІУ;

2) положення щодо повноважень органів управління МПІУ;

3) структуру МПІУ, зокрема положення щодо редакційної ради та інших структурних підрозділів МПІУ, відповідальних за телевізійне та радіомовлення;

4) порядок формування керівних та наглядових органів МПІУ.

МПІУ є об’єктом загальнодержавного значення. Законом заборонені відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва і земельних ділянок, на яких вони розташовані, які надані МПІУ на праві господарського відання.

Фінансування

Закон передбачає фінансування системи державного іномовлення окремим рядком у Державному бюджеті України в обсязі не менш як 0,06% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. При цьому розпорядником бюджетних коштів виступає Міністерство інформаційної політики.

Закон дозволяє й низку інших джерел фінансування державного іномовлення:

1) кошти, отримані від продажу власної теле- і радіопродукції;

2) кошти, отримані від трансляції реклами;

3) плата за надання у користування авторських та суміжних прав;

4) кошти державного бюджету;

5) добровільні, благодійні та спонсорські внески, пожертви фізичних та юридичних осіб (крім анонімних пожертв);

6) інші надходження, не заборонені законодавством.

Щодо розміщення реклами в програмах МПІУ, то вона регулюється не лише законом «Про рекламу», а й низкою обмежень. На каналах мовлення МПІУ заборонена політична реклама в будь-якій формі (у тому числі прихована), а також трансляція алкогольної та тютюнової реклами і повідомлень про спонсора.

Редакційна та програмна політика

Редакційна політика МПІУ визначається необхідністю інформування іноземної аудиторії, в тому числі українців за кордоном, а також аудиторії, що перебуває на тимчасово окупованих територіях України, територіях, на яких запроваджено надзвичайний, воєнний стан, а також у районах проведення антитерористичних операцій.

Згідно з поправками Миколи Томенка та Олени Кондратюк закон встановлює, що програми МПІУ виробляються англійською мовою, а також іншими мовами, при цьому в загальному обсязі мовлення не менше 50% мають становити програми англійською мовою.

Відповідно до закону МПІУ створюватиме й поширюватиме інформаційний продукт каналами супутникового, електронного мовлення, у мережі інтернет. Закон передбачає, що ефірне наземне аналогове і цифрове мовлення та мовлення в кабельних мережах здійснюється виключно за межами України, а в Україні – на тимчасово окупованих територіях, територіях, на яких запроваджено надзвичайний, воєнний стан, а також у районах проведення антитерористичних операцій.

Закон передбачає щорічну звітність до 10 грудня Мультимедійної платформи іномовлення України про її програмну діяльність Міністерству інформаційної політики, який публікуватиме затверджений звіт на своєму сайті.

Принципи та завдання іномовлення

Законом встановлено, що суб'єкти державного іномовлення провадять свою діяльність із дотриманням таких принципів:

1) вільного вираження поглядів, думок і переконань;

2) узгодження із загальними цілями зовнішньої політики України, міжнародними стандартами та договірними зобов'язаннями України;

3) невтручання у внутрішню Політику держав, на території яких поширюється державне іномовлення України;

4) незалежності редакційної політики суб'єктів державного іномовлення від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, політичних партій, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;

5) найвищих професійних стандартів журналістики;

6) достовірності інформації, чіткого відокремлення фактів від коментарів та оцінок;

7) прозорості та відкритості діяльності;

8) недопущення дискримінації за будь-якою ознакою;

9) поваги до моральних, релігійних, ідеологічних та світоглядних переконань аудиторії.

Законом заборонено втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також недержавних організацій у діяльність суб'єктів державного іномовлення з метою встановлення цензури, попереднього контролю чи незаконного впливу на зміст інформації, що поширюється суб'єктами державного іномовлення України.

Основними завданнями державного іномовлення України є:

1) об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене, всебічне і збалансоване інформування про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

2) забезпечення платформи для дискусій стосовно офіційної позиції органів державної влади та органів місцевого самоврядування з важливих питань політики, культури, спорту, освіти, науки та економіки, обміну ідеями між різними культурами і народами світу;

3) забезпечення збалансованого і прозорого доступу суб’єктів суспільно-політичного, культурного та економічного життя до програм (передач) дискусійного формату, зокрема у формі дебатів;

4) сприяння консолідації українського та іноземного суспільства шляхом поширення через міжнародні ЗМІ та інформаційні агенції матеріалів (програм) виробництва ІНТУ (цей пункт вніс своєю поправкою Сергій Кіраль);

5) популяризація української культури, сприяння розвитку мов і культур національних меншин;

6) сприяння задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб іноземної аудиторії, у тому числі шляхом створення та поширення економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, програм для дітей та молоді, людей з обмеженими фізичними можливостями, інших соціальних груп;

7) сприяння зміцненню міжнародного авторитету України та підвищенню інвестиційної привабливості.

Нагадаємо, що урядовий законопроект № 2334а «Про систему іномовлення України» було зареєстровано у Верховній Раді 13 липня. А 31 серпня на позачерговому засіданні його підтримав Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики, який рекомендував парламенту ухвалити проект за основу та підготувати до розгляду в другому читанні за скороченою процедурою.

Не чекаючи ухвалення закону, 1 жовтня розпочали роботу Мультимедійна платформа іномовлення та оновлений канал іномовлення UATV.

4 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні за основу законопроект «Про систему іномовлення України». Під час пленарного засідання парламенту міністр інформаційної політики Юрій Стець повідомив, що фінансування української мультимедійної платформи іномовлення з державного бюджету планується в обсязі близько 200 млн грн, а ще 100 млн грн іномовлення планує залучати з позабюджетних коштів.

23 листопада Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на позачерговому засіданні розглянув підготовлений до другого читання законопроект. Комітет отримав 193 поправки, з яких 10 надійшли запізно. Частину поправок було відхилено, а частину враховано, що відображено в таблиці, оприлюдненій на сайті Верховної Ради. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому в редакції, підготовленій Комітетом.

Водночас Головне юридичне управління Верховної Ради звернуло увагу на низку неузгодженостей в тексті законопроекту до другого читання та зробило висновок, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

Тим часом Громадська організація «Телекритика» презентувала спеціальний звіт «Основи організації та принципи діяльності державного іноземного телебачення і радіомовлення України». Ознайомитися зі звітом можна тут.

comments powered by Disqus