Freedom House заявляє про найнижче падіння рівня свободи преси у світі за останні 13 років

hubs.ua

Про це йдеться у щорічній доповіді Freedom House про свободу ЗМІ в світі «Свобода преси – 2017», передає ІМІ.

Причиною падіння рівня свободи преси є безпрецедентні загрози, яких зазнають журналісти та ЗМІ в провідних демократичних державах, масові переслідування в авторитарних країнах, а також рух Росії та КНР в бік посилення їхнього впливу за межами своїх кордонів, зазначають в організації.

«Політичні лідери та інші державні діячі в багатьох демократичних країнах, в тому числі США, Польщі, Філіппінах і Південній Африці, підірвали довіру до незалежних ЗМІ та журналістики фактів, усунувши традиційну роль преси як “сторожового пса” у вільному суспільстві» - зазначила директорка з досліджень Свободи преси Дженніфер Данхе.

Президент Freedom House Майкл Абрамовіц зазначив, що для свободи преси в усьому світі небезпеки становлять жорстокі атаки на журналістику фактів. «Коли політики в Сполучених Штатах атакують ЗМІ, вони закликають своїх колег за кордоном робити те ж саме. Агресивні атаки на окремих журналістів та новинні агентства в США підривають статус нашої демократичної країни як прикладу свободи ЗМІ», - сказав він.

В організації також зазначають, що авторитарні лідери поглиблюють проблему, намагаючись впливати на засоби масової інформації в демократичному світі.

«Росія часів Володимира Путіна є першопрохідцем в глобалізації державної пропаганди, - заявила Данхем. - Росія маніпулює новинами та соціальними медіа в Євразії і Східній Європі. Зараз ми бачимо, як маніпуляції Росії розповсюджуються на Західну Європу та Сполучені Штати».

Одні з найбільших падінь за 100-бальною шкалою звіту сталися в Польщі, Туреччині та Угорщині. Погіршення ситуації в Угорщині та Туреччині тривають вже кілька років, але різке падіння в Польщі є новою та тривожною тенденцією, йдеться у звіті організації.

Водночас організація відзначає кілька позитивних змін, які сталися протягом минулого року, - коли уряди Афганістана, Аргентини, Панами та Шрі-Ланки почали покращувати умови діяльності ЗМІ, які постраждали від політики їхніх попередників. Однак реальний ефект цих змін можна буде побачити лише в майбутньому.

Основні світові тендженції

  • Тільки 13% населення світу користується здобутками Вільної преси, тобто медіа-середовищем, в якому висвітлення політичних новин заслуговує на довіру, гарантована безпека журналістів, втручання держави в роботу ЗМІ є мінімальним, а преса не зазнає обтяжливого правового або економічного тиску.

  • 42% населення світу мають Частково вільну пресу. 45% живуть в країнах, де медіа-середовище є невільним.

  • Політики демократичних держав розпочали або посилили дії з формування новинного поля через делегітимізацію інформаційних агенств, політичний вплив на громадські ЗМІ, а також через підвищення статусу дружніх інформаційних агенств.

  • Офіційні особи в більш авторитарних країнах, таких як Туреччина, Ефіопія та Венесуела, використовували політичні або соціальні заворушення як привід для того, щоб посилити переслідування незалежних або опозиційно налаштованих ЗМІ.

  • Серед країн, які зазнали найбільш глибокого спаду за 100-бальною шкалою звіту в 2016 році, були Польща (6 балів), Туреччина (5), Бурунді (5), Угорщина (4), Болівія (4), Сербія (4) та Демократична Республіка Конго (4).

  • В десятку країн і територій з найгіршим рейтингом в світі потрапили Азербайджан, Крим*, Куба, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Іран, Північна Корея, Сирія, Туркменистан і Узбекистан.

*Freedom House аналізує деякі території окремо від незалежних країн. Freedom House визначає, які саме території аналізувати окремо, виходячи з низки критеріїв (детальніше – цив. цей докумет, стор. 5). У звіті «Свобода преси» оцінюється рівень свободи преси в певних географічних межах, незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних акторів чи іноземних сил.

Європа

  • У Польщі консервативна правляча партія “Право і справедливість” влаштувала бойкот провідним критично налаштованим ЗМІ та впровадила політичний контроль над громадськими ЗМІ, в той час як державні компанії переорієнтували свою рекламу на дружні уряду інформаційні агентства.

  • Безладні наслідки спроби державного перевороту проти президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана в липні погіршили й без того небезпечну ситуацію для незалежних, критично налаштованих ЗМІ. Діючи в рамках надзвичайного стану, влада закрила десятки інформаційних агентств, відібравши робочі місця в тисячі журналістів та працівників засобів масової інформації, та розпочала заборону соціальних медіа та веб-сайтів, що критикують державну політику.

  • Консервативний уряд Угорщини поступово посилює свій контроль над засобами масової інформації з моменту приходу до влади в 2010. Закриття і подальший продаж в жовтні 2016 року «Народної свободи» (“Népszabadság”), однієї з найстаріших та найбільш відомих газет Угорщини, продемонстрували рішучість уряду, який хоче змусити критичні ЗМІ замовкнути.

  • У Сербії прем'єр-міністр Александар Вучич передав більшу частину своєї кампанії з дискредитації недружніх засобів масової інформації проурядовому таблоїду Informer, який намагається очорнити критично налаштованих журналістів необґрунтованими звинуваченнями в зв’язках із злочинністю або змові з іноземними спецслужбами.

Євразія

  • Євразія продовжує залишатися регіоном із найгіршими показниками в світі за рівнем свободи преси.

  • В одній з останніх незалежних медіа-груп Росії, РБК, три редактори були замінені працівниками державного інформаційного агентства ТАСС після того, як видання повідомило про факт корупції, в якому була замішана родина та партнери президента Путіна.

  • Зіткнувшись із контрольованими Кремлем ЗМІ, які поширюють дезінформацію та підривають легітимність української влади, уряд в Києві, як і раніше, продовжує обмежувати доступ до численних російських засобів масової інформації та забороняти в’їзд до країни десяткам російських журналістів.

  • Служби безпеки Вірменії проявили неповагу до преси протягом ще одного літа масових протестів, грубо образивши кількох журналістів.

Жодна з країн регіону не може похвалитись повністю вільною пресою, зазначає організація.

Країни, за якими треба спостерігати

Деякі з цих країн належать до числа тих, хто в цьому році рухається до важливих змін в свободі преси - позитивних або негативних.

  • Еквадор: з приходом до влади нової адміністрації після виборів 2017 року редакції державних ЗМІ, підпорядковані колишньому президенту Рафаелю Корреа, зможуть отримати більше незалежності.

  • Єгипет: оскільки безпекова та економічна криза посилюються, уряд президента Абделя Фаттаха Ас-Сісі намагається взяти безпосередній контроль над приватними ЗМІ і придушити критику.

  • Кенія: Незважаючи на недавні покращення законодавства в сфері ЗМІ, журналісти, як і раніше, зазнають кримінальних переслідувань відповідно до безпекового законодавства, а кількість агресивних нападів на працівників ЗМІ вже зростає напередодні передвиборчої кампанії у серпні 2017 року.

  • Україна: Останні демократичні здобутки покращили ситуацію зі свободою ЗМІ в цілому, але обмеження, які накладають на російські ЗМІ, та сприяння «патріотичному» телемовленню викликають сумніви щодо зобов’язань уряду підтримувати незалежність ЗМІ.

  • США: президент Дональд Трамп вже показав свою неповагу до ЗМІ та традицій свободи преси в країні, але залишається неясним, чи будуть дії адміністрації критично підривати роботу журналістів.

Нагадуємо, що 26 квітня міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» оприлюднила дослідження World Press Freedom Index, у якому проаналізувала рівень свободи засобів інформації та умови для роботи журналістів у 180 країнах світу. Україна посіла в цьому рейтингу 102-е місце, піднявшись на п’ять сходинок порівняно з показниками 2015 року.

comments powered by Disqus