У допомогу медіапедагогам

«Медіаосвіта та медіаграмотність»  так називається підручник, розроблений для забезпечення відповідного курсу у вищих навчальних закладах та в системі післядипломної підготовки вчителів. Це колективна праця, серед авторів підручника провідні українські та зарубіжні науковці.

«Ми в Академії української преси вагалися. Чи займатися цим, чи ні. Якби не було потужних партнерів, ми б не взялися»,  заявив під час презентації підручника Валерій Іванов, президент Академії української преси, професор, редактор-упорядник підручника.

Партнерами виступили декілька інституцій, зокрема Інститут інноваційних технологій та змісту освіти МОНмолодьспорту України, Інститут журналістики КНУ ім. Т.Шевченка, Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М.Т. Рильського.

За словами Валерія Іванова, це перше видання, яке буде апробовуватися, і в процесі апробації будуть вноситись у підручник зміни та доповнення. «Будемо вводити обов'язково розділ по методиці викладання медіаосвіти та медіаграмотності»,  сказав він, зауваживши, що  підручник має бути зручним для вчителя, який проходить перекваліфікацію.

«Підручник має цілий ряд методичних посилань, які необхідні при вивченні цього нового напрямку в галузі педагогіки, перелік тестів, перелік літератури тощо»,  зауважив  Володимир Даниленко, керівник  відділу педагогічної освіти та підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів Інституту інноваційних технологій та змісту освіти.  Сам факт виходу підручника, на його думку, дуже важливий, оскільки до цього уся база була закордонна.  

Підручник «Медіаосвіта та медіаграмотність» отримав гриф Міністерства освіти. Це означає, що його будуть використовувати для підготовки  студентів педагогічних навчальних закладів та слухачів Інститутів підвищення кваліфікації вчителів.

«Ми живемо в такій державі, що без допомоги державних органів ми не могли б зрушити цю справу. Сприяння міністерства було. Це той випадок, коли влада розумно і правильно зреагувала на потреби суспільства»,  зазначив Валерій Іванов.

Автори підручника виходять із тієї концепції медіаосвіти, яку просуває ЮНЕСКО. У документах цієї міжнародної організації вказано, що медіаосвіта є частиною базових прав кожного громадянина в кожній країні світу на свободу висловлювання та доступ до інформації, а також – інструментом розбудови та дотримання демократії. Медіаосвіту слід відрізняти від використання медіа як допоміжних засобів у викладанні інших галузей знань, таких як, наприклад, математика, фізика чи географія. 

Відштовхуючись від документів ЮНЕСКО, автори підручника вважають, що основним завданням медіаосвіти є формування активного (критичного) ставлення людини до пізнання медіа. Таку освіту потрібно починати з дошкільного віку. Адже діти в епоху домінування медіа поринають у їх світ змалечку.

«Поняття медіаосвіти дуже багатогранне говорить Оксана Волошенюк, редактор-упорядник підручника,  виконавчий директор АУП .  Коли я шукала якийсь образ, я подумала, що медіосвіта – це як джем, яким просякнутий наш ранковий тост, те, чим ми починаємо і завершуємо свій день. Адже медіа довкола нас». 

Ця багатогранність поняття медіаграмотності відображена у схемі.

Формалізація медіаосвіти відбулася достатньо недавно, розповіла Оксана Волошенюк. Проте вже сьогодні медіаосвіта в багатьох європейський країнах є компонентом формальної шкільної освіти. 

Автори підручника звертають увагу на декілька міжнародних документів, які є важливими для розвитку медіаосвіти. Зокрема йдеться про Паризьку програму, прийняту ЮНЕСКО у 2007 році, яка містить дванадцять рекомендацій з медіаосвіти, зокрема: інтегрувати медіаосвіту на начальному етапі підготовки педагогів, розвивати ефективні педагогічні методи, мобілізувати всіх зацікавлених осіб в освітній та соціальній сфері, практикувати по життєву медіаосвіту.

Ще один документ – це резолюція з медіаграмотності у сфері цифрових технологій, ухвалена Європаламентом у 2008 році. Резолюція визначає медіаграмотність як базовий елемент політики в сфері споживання інформації. Також у цьому документі йдеться про те, що медіаграмотність має охоплювати всі категорії людей протягом усього їхнього життя, щоб допомогти їм практично та творчо використовувати медіа. А медіаосвіта має стати компонентом формальної освіти, доступної всім учням, і відповідно в програму навчання вчителів мають бути включені обов’язкові модулі з медіаосвіти, рекомендує Європарламент.

Підручник «Медіаосвіта та медіаграмотність» складається із чотирьох частин: Вступ до медіаосвіти та медіаграмотності; Загальне поняття про медіа; Види медіа; Вплив медіа. Одна із глав, зокрема про основні теорії медіаосвіти, написана відомим російським вченим-педагогом, президентом Асоціації кіноосвіти та  медіапедагогіки Росії Олександром Федоровим.

Чимало уваги у підручнику приділяється впливу медіа на розвиток особистості, різним видам маніпуляції в медіа, комерційному аспекту роботи медіа (автор – Олег Хоменок, радник з питань друкованих ЗМІ програми «У-Медіа»), а також професійним стандартам медіа та їх можливим порушенням, у тому числі й «джинсі» (автор – Ірина Негрєєва, менеджер комунікації, моніторингу та оцінки програми «У-Медіа»). До речі, глава про маніпуляції в медіа написана відомим українським вченим, професором Георгієм Почепцовим.

Автор глави про впливи медіа заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти, кандидат психологічних наук Любов Найдьонова  наголосила на тому, що «основне психологічне поняття, яке хотілося б ввести в підготовку вчителів по медіа грамотності – це медіасоціалізація, тобто зміна соціалізації дитини, яка відбувається в інформаційному просторі (вона відбувається не так, як у традиційному просторі)».

«Дуже важливо було зрозуміти,  як відбувається підміна тілесної синхронізації, яка дуже важлива для того, щоб дитина увійшла в світ дорослих; як вона змінюється під впливом насамперед екранних медіа, які чим далі тим більше розщеплюють свідомість дитини, яка психічно знаходиться в екранній реальності, а фізично вона знаходиться в тілесній оболонці цього світу. Цей розрив відбувається уже в дуже ранньому віці. Це потребує досліджень» - наголосила Найдьонова.

Діти різних вікових груп по-різному реагують на медіа, наголосила науковець.

Таблиця з підручника «Медіаосвіта та медіаграмотність»

Та разом з тим, вважає Любов Найдьонова, не зовсім справедливо говорити лише про негативи. «Медіа надають і ресурси для розвитку особистості. Ми ж говоримо про умови, за яких ці ресурси перетворюються на ризики»,  додає вона.

У післямові автори підручника зазначають, що «перед вчителем сьогодні стоїть благородне завдання підготувати дитину до життя в швидкоплинному інформаційному середовищі, не допустити, щоб учні “заблукали” в ньому або щоб віртуальне існування заслонило для них реальне життя». Вони вважають, що «слід навчити дітей та підлітків усвідомленому ставленню до медійних образів, показати, як треба безпечно використовувати можливості сучасних інформаційних технологій». Підручник «Медіаосвіта та медіа грамотність» має стати допомогою педагогам у цій роботі.

Підготовка та написання посібника здійснювалася за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Довідка. Медіаосвіта в Україні. В Україні з 2010 року розпочато застосування «Концепції впровадження медіаосвіти Україні» (погоджена Постановою Президії Національної академії педагогічних наук України). Головна ідея концепції - сприяння становленню ефективної системи медіаосвіти в Україні з метою забезпечення загальної підготовки дітей та молоді до безпечної та ефективної взаємодії з сучасною медіасистемою. Концепція включає: експериментальний етап (2010-2013), поступове укорінення медіаосвіти та стандартизацію вимог до медіаосвіти (2014 – 2016), подальший розвиток медіаосвіти та завершення масового запровадження (2017-2020).

З 2011 року розпочалось:

викладання медіаосвіти (як у формі спецкурсів, так і в імплементованому вигляді) в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти (на основі Начального плану предмету «Медіаосвіта», підготовленого АУП та Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти за підтримки Програми ЗМІ МФВ);

викладання курсу за вибором «Медіакультура» у рамках всеукраїнського експерименту з впровадження медіаосвіти в середню загальнообов’язкову шкільну освіту;

обласні експерименти з впровадження медіаосвіти;

постійно діючі творчі групи вчителів та викладачів, які впроваджують медіаосвіту;

створені перші програми, посібники та підручники з медіаосвіти та медіакультури.

comments powered by Disqus