«В Україні низький попит на економічну інформацію, оскільки ми маємо справу з суспільством телеглядачів», — редактор «ЛІГА.net» Олег Іванцов

Фото: harbert.auburn.edu

13 вересня в Києві відкрили Центр вдосконалення економічної журналістики. Засновники центру — Київська школа економіки (KSE) та VoxUkraine. Навчання складатиметься з модульного офлайн-курсу й дистанційного онлайн-курсу на платформі EdEra.

Чим зумовлена необхідність створення такого курсу — розповідали його засновники та редактори ЗМІ  — інформаційних партнерів: «Інтерфакс Україна» та «ЛІГА.net».

Що відбувається з сучасною діловою журналістикою

«Зараз економічна журналістика, подібно до нашої економіки, перебуває у кризі», — зазначає Дмитро Кошевий, заступник генерального директора інформаційного агентства «Interfax-Україна».

За його словами, економіка України є монополізованою — немає відкритих ринків та онлайн-ринків, а запорукою існування щоденних економічних газет якраз є біржова торгівля.

«Це коли великий середній клас, у якого є акції, прокидається зранку і хоче подивитися: А що там сталося з моєю компанією?. І заради цього він щодня читає такі газети, — каже пан Кошевий. — У нас, окрім курсу валют, навряд чи є така інформація, яка цікавить усіх щодня. І саме тому наша економічна журналістика здебільшого зосереджена або в суспільно-політичних виданнях, або у щотижневих, що розповідають про такі питання як податки, торгівля. Або ж у небагатьох нішевих виданнях».

Одна з проблем сучасної ділової журналістики — відтік людей із професії. Як зазначає головний редактор порталу «ЛІГА.net» Олег Іванцов, він розпочався у 2009 році. Були певні спалахи зростання лише в часи запуску таких великих проектів як Forbes, але вони були погашені загальною тенденцією.

Гальмує розвиток економічної журналістики також низький попит на економічну інформацію й аналіз.

«Це пов’язано з тим, що ми маємо справу з суспільством телеглядачів. Не з суспільством власників, акціонерів, дуже часто навіть навіть не з суспільством громадян», — зауважив Олег Іванцов.

Тепер щоб вижити нішевим ЗМІ, їм потрібно віднайти життєздатні бізнес-моделі.

Раніше за існування ЗМІ платив рекламодавець або ж політичні діячі. Тепер це не працює.

«Рекламний ринок обвалився і всі думають про те, як залучити не корпоративного клієнта, а фізичну особу. Тут в Україні є буквально два-три невдалих експерименти й у цілому перед суспільством стоїть завдання вироблення такої кількості та якості контенту, за який люди захочуть платити», — наголосив редактор.

Він зазначив, що без притоку грошей в індустрію в ній не буде сильних, мотивованих спеціалістів. Вони йтимуть із професії — в консалтинг, піар, на держслужбу.

Нині про економіку пишуть мало журналістів, які би справді розумілися на темі. Бо більшість вишів не дає майбутнім медійникам знань, потрібних для того, щоб бути хорошими професіоналами в цій сфері.

«В Україні 37 вишів навчає журналістики, але дуже мало де є економічна програма із викладачами, які мають реальний досвід роботи в економічних виданнях, — зазначив Борис Давиденко, CEO VoxUkraine. — У вишах журналістам не розповідають, що таке ВВП. І нині армія журналістів, які працюють на сайтах чи телеканалах, висвітлюють економічні питання, маючи дуже смутні уявлення про економіку. Ми хочемо виправити ситуацію й дати можливість кожному журналісту України отримати базові економічні знання».

За словами Дмитра Кошевого, тепер вимоги до економічних журналістів є значно вищими, ніж були ще десять років тому: «Коли ми приходили в неї, ми вчилися разом із ринком. Нині базові знання економічного журналіста мають суттєво вищими, тому якщо ми, наприклад, зараз пишемо про біткоіни — прийти людині з вулиці й почати щось писати про біткоіни буде досить важко».

Із цією метою Vox Ukraine та KSE і створили Центр удосконалення економічної журналістики. За словами Бориса Давиденка, створено ініціативу на приватні гроші без коштів донорів чи посольств. «Це велике досягнення, свідчення того, що бізнес готовий робити внесок у якість журналістики», — зауважив керівник VoxUkraine.

«Журналісти задають рамки економічної дискусії, вона впливає на економічну політику. Україна — це полігон економічних помилок, тож ми віримо, що журналісти зможуть змінити цю ситуацію», — зазначає Борис Давиденко.

Як працюватиме Центр удосконалення економічної журналістики

Центр працюватиме в чотирьох напрямах. Перший — це офлайн-програма «Економіка, ринки, аналіз даних». Другий — онлайн-курс «Як писати про економіку без помилок?», який створили спеціально з огляду на потреби медійників. Третій напрям — дискусійний клуб. «Ми хочемо створити дискусійний майданчик, де можна буде в експертному середовищі обговорювати питання бізнес-моделі ЗМІ в найближчі десять років, майбутнього, етики», — зазначає Борис Давиденко. До клубу запрошуватимуть редакторів видань-партнерів, а також колег з інших країн. Четвертий блок центру — дослідницький департамент, який, послуговуючись науковими методами, буде вивчати медіасферу.

Стратегічними партнерами центру є «Київстар», Visa, ICU. Патнери онлайн-курсу — «Ощадбанк» та ERU. Інформаційні партнери — «Українська правда», «Новое время», «Інтерфакс Україна» та «ЛІГА.net».

Офлайн-курс: фактчекінг, робота з даними та основи економіки

Навчання на офлайн-курсі розпочнеться 12 жовтня й триватиме до 9 грудня. Двічі на рік на курс відбиратимуть близько 35 студентів. Перший набір буде безкоштовним.

Офлайн-курс проходитиме за принципом модульного навчання. Загалом він складатиметься з п'яти модулів — кожен по три дні. Студенти вивчатимуть такі теми: «Україна та світ. Економічне зростання», «Аналіз ринків. “Полювання” на монополії», «Люди vs уряд. Нові технології взаємодії», «Технологічний прогрес. Від ідеї до продукту» та інші.

«Ми зробили акцент на двох речах — економіці та роботі з даними (від їхнього збору, первісної обробки, чистки і до того, що з цих даних можна витягнути, як їх можна гарно візуалізувати тощо», — розповіла директорка центру Ілона Сологуб.

Теорія супроводжуватиметься практичними завданнями. Їх виконання є обов’язковою умовою для отримання сертифікату.

Загалом до програми входять 16 годин робити з даними, практикум із фактчекінгу, написання двох есе і створення одного групового проекту.

Відбиратимуть учасників за резюме, мотиваційним листом і зразками матеріалів (не менше трьох). Проте найважливішим критерієм буде мотивація.

«Шукатимемо людей, які пов'язують своє майбутнє з Україною, журналістикою і хочуть зробити так, щоб ВВП завдяки їм виріс на кілька доларів», — зазначила Ілона Сологуб.

Онлайн-курс: доступно про економіку на прикладі голубців та вареників

Створено курс на платформі EdEra для журналістів-практиків, що працюють з економічним контентом або хочуть із ним працювати, для студентів-журналістів та всіх охочих покращити своє розуміння цієї сфери.

«Завдання онлайн-курсу — не просто начитати про інфляцію та безробіття й кинути посилання на велику статтю на іншому ресурсі, а дати людям цілісне розуміння того, як працює економіка, як вона влаштована, які в неї взаємозв'язки», — зазначив Борис Давиденко.

Розпочнеться курс 11 жовтня. Складатиметься він із чотирьох модулів. Перший модуль — «Економіка без помилок». Допомагатиме опанувати тему Віктор Ханжин, викладач Київської школи економіки. У рамках першого модулю учасники курсу зможуть дізнатися, як працює економіка, хто є її суб'єктами і як вони між собою пов'язані. Розповідатимуть також про те, як функціонують ринки, та про особливості різних фіскальних і монетарних систем.

Другий модуль — «Вступ до макроекономіки». Його викладатиме Олеся Верченко, академічна директорка KSE. Вона розповість про базові засади макроекономіки. У третьому модулі студенти вчитимуться працювати з даними. Навчатиме цього редактор DataVox Дмитро Остапчук. Четвертий модуль — «Корпоративні фінанси» викладатиме Олексій Соболев, керівник проекту «ProZorro. Продажі», радник міністра інфраструктури. Він розповідатиме про те, як читати звітність компаній, банків тощо. Кожен із модулів розбито на маленькі частини з невеликими відео та кейсом додаткових матеріалів.

«Відео ми намагаємося зробити так, що їх можна було використовувати не лише як послідовний матеріал, а й брати частинки з модулів окремо і застосовувати їх під час розгляду певної теми», — зазначив CEO EdEra Ілля Філіпов. За його словами, онлайн-курс також матиме максимально зручну навігацію, щоби після проходження курсу журналіст міг повернутися до нього і швидко знайти той аспект, що його цікавить.

Творці ініціативи також прагнуть зробити матеріал максимально доступним і ненудним. «Ми розглядаємо задачі на голубцях та варениках, робимо так, щоби приклади були близькими та актуальними для глядачів та щоб візуальний ряд додав динаміки», — зауважив керівник EdEra. 

Зберегти

comments powered by Disqus