Як вчитися журналістики дистанційно за кордоном

Фото: alliedhealth.llu.edu

Навчатися в університеті Колорадо, не виїжджаючи за межі України, можливо. Для цього вже кілька десятиліть закордонні виші впроваджують дистанційну систему освіти. Вона завжди платна й передбачає отримання наприкінці такого ж диплому, що й після щоденних відвідин пар. Проте всі заняття тут, іспити й комунікація з викладачами відбуваються в онлайн-форматі. Це дозволяє самостійно планувати час, складати розклад і, зрештою, отримати освіту в омріяному університеті без міграції на інший континент. Суттєвий недолік такої форми навчання — відсутність стипендій і можливостей навчатися безкоштовно. А ще — бюрократичні моменти зі вступом: іспити, офіційні переклади дипломів та мовні сертифікати. Без них, як правило, закордонні виші не приймають до своїх лав.

Саме через це все більшої популярності набирають відкриті масові онлайн-курси, вважає Іван Примаченко, засновник платформи Prometheus. Хоча аудиторія дистанційних університетських та відкритих є різною. «Дистанційне навчання передбачає отримання офіційної кваліфікації бакалавра чи магістра. Люди йдуть саме за цим. Онлайн-курси зазвичай не передбачають жодних кредитних балів. Це інструмент самоосвіти людей, які хочуть швидко отримати певний набір мінімальних знань або підвищити свою кваліфікацію, якщо вони вже працюють журналістами чи редакторами», — пояснює Іван Примаченко.

Разом з тим, деякі онлайн-програми борються за аудиторію університетів, видаючи своїм випускникам дипломи, які підтверджують проходження всіх навчальних етапів. Хоча це не так суттєво, вважає засновник онлайн-платформи. На його думку, в журналістиці не надто цінується формальна освіта. Головне — знання й конкретні вміння, навички й результати роботи: «Нікого не хвилює, де ти взяв знання, якщо ти можеш виконувати роботу».

Попри це дистанційна освіта стає дедалі популярнішою у світі. Десятки університетів запроваджують дистанційні аналоги бакалаврських і магістерських програм, зокрема у сфері медіакомунікацій та журналістики. Й мають попит. Американські виші поки очолюють рейтинг найбільш інноваційних і переважно відкриті для студентів з інших країн світу. Тому ми розповімо, чим вирізняються дистанційні програми з журналістики й комунікацій у США, як і куди можна вступити, скільки все це коштує і що ви знатимете наприкінці.

Дистанційне навчання вимагає передусім самоорганізації: ніхто не буде нагадувати про пари і змушувати щось вчити. Натомість потрібно самостійно спланувати свій час, сформувати розклад і програму, обрати предмети й дотримуватися дедлайнів. В іншому випадку відрахування — така ж звична реальність, як і під час аудиторного навчання. Вартість залежить від університету й навантаження. Фіксовану ціну зазвичай встановлюють за один кредит (одиниця вимірювання навантаження, складає в середньому 30 годин на семестр). Усі дисципліни за Болонською системою вимірюють у кредитах. А для кожної програми є визначена мінімальна кількість для того, щоб виконати план та отримати диплом.

Навчатися дистанційно вигідно — кількість кредитів (а отже й ціна) менша. Скажімо, в Drexel University, одному з провідних американських університетів, які мають онлайн-програми, щоби здобути рівень бакалавра комунікацій, потрібно набрати 182 кредитів. Кожен — по 761$ (цьогоріч діє знижка — 457$). Напрямок «Комунікації» — це спеціальності «Журналістика», «Мас-медіа і суспільство», «Нові технології в комунікаціях», «Піар» і «Видавничий дизайн».

Більшість університетів не мають виокремленої журналістики. Переважно програма об’єднує медійні дисципліни та зв’язки з громадськістю. Наприклад, Університет Белв’ю (Bellevue University) пропонує навчитися на рівень Master of Arts in Managerial communication (магістр гуманітарних наук у сфері стратегічних комунікацій), Університет Ліберті (Liberty University) — на Master of Arts in Strategic communication (магістр гуманітарних наук зі стратегічної комунікації), а Університет Південної Дакоти (South Dacota State University) має магістерську онлайн-програму з масової комунікації.

Дрексельський університет

Одним із найкращих інноваційних університетів Америки вважають Дрексельський університет (Drexel University), що у Філадельфії. Він пропонує акредитовані онлайн-програми для бакалаврів та магістрів ще з 1996 року.

На вибір студента в університеті є 140 навчальних онлайн-програм: бакалаврських, магістерських і сертифікатних. Студенти онлайн-курсів мають такий самий акредитований навчальний план і викладачів, як і ті, що вчаться безпосередньо в кампусі. Так, вони не позбавлені лекцій, іспитів, написання письмових робіт, співпраці з іншими студентами та викладачами. Хоча за останніми не доведеться годинами бігати університетом — можна тільки подзвонити по скайпу. Відмінності з аудиторним навчанням стосуються суто технічних речей. Наприклад, слухати лектора можна у зручний час, за потреби робити паузи. Паралельно з навчанням можна працювати, тому що ти сам складаєш розклад і обираєш для студіювання вільні години. Через те, що онлайн-лекції не передбачають часу на питання аудиторії, тривають вони менше — півгодини замість 50 хвилин. Обговорення тем у групі і з викладачами відбувається у режимі відео- чи аудіозв’язку, впродовж якого лектор ділиться матеріалами чи мультимедійними презентаціями. Детальніше про те, як працює система онлайн-навчання у Дрексельському університеті, є у відео з інфографікою:

В інших університетах із технічного боку дистанційна освіта виглядає так само — це регулярне навчання з комп’ютером.

Зазвичай умови вступу в різних вишах мають несуттєві відмінності. У Дрексельському університеті вони трохи інакші від тих, які пропонують американцям. Наприклад, обов'язковим є мовний сертифікат TOEFL із мінімальним результатом 550 за письмовий, 79 за комп’ютерний чи 6,5 за IELTS. Документи про попередню освіту (сертифікати, дипломи з оцінками) потрібно перекласти й офіційно завірити. Сам університет пропонує зробити це в компанії World Services Education (WES), яка і спрямує документи в Дрексель. Проте це потрібно не для всіх спеціальностей. Комунікації, які входять до складу Коледжу мистецтв і наук (College of Arts and Science), не вимагають завірених документів про попередню освіту. Головне — написати мотиваційний лист, надати мовний сертифікат і заповнити аплікаційну форму.

Магістерські й докторські програми можуть вимагати ще додаткових рекомендацій від кількох людей, але це варто перевіряти на сайтах університетів.

Університетський коледж Мерілендського університету

Ще одним потужним інноваційним закладом у США є Університетський коледж Мерілендського університету (University of Maryland University College; UMUC). Він входить до складу університетської системи штату Меріленд, який поєднує одинадцять окремих державних університетів.

UMUC, як кажуть у самому університеті, — це найкраще з обох світів: зручний онлайн-формат і академічна програма державного вишу. Тут навчається більш ніж 90 тисяч студентів з усієї планети — це один із найбільших закладів дистанційного навчання у світі. Студенти мають доступ до 90 інноваційних бакалаврських, магістерських, докторських та сертифікатних онлайн-програм.

Навчальна програма охоплює медіакомунікації, нові медіа, журналістику, зв’язки з громадськістю, ділове й технічне письмо. Впродовж навчання студенти матимуть такі курси, як, скажімо, «Візуальні комунікації», «Комунікації і гендер», «Теорія зв’язків із громадськістю». Половину предметів уже внесено у програму, але значну частину курсів студент вибирає сам, причому може взяти курси з іншого факультету чи спеціальності. Через це в американській системі освіти є два терміни, які позначають спеціалізацію: Major і Minor. Вони передбачають різне навантаження й кількість предметів. В UMUC можна, наприклад, обрати «Комунікаційні студії» чи «Графічні комунікації» як основну спеціальність. А додатково отримати сертифікат із політології. По суті, minor — це друга вища освіта, яку можна отримати паралельно з основною.

Для рівня бакалавра потрібно набрати 120 кредитів. Це середня кількість кредитів для такої кваліфікації в онлайн-форматі. Для іноземця це коштуватиме близько 12 тисяч доларів на рік. Ще 50 доларів потрібно буде заплатити під час заповнення аплікаційної форми. Крім неї, традиційно вимагають мовний сертифікат із англійської: TOEFL або IELTS із такими ж балами, що і для Drexel University. Також потрібно надати документи з попередньої освіти, перекладені та офіційно завірені. На відміну від Drexel University, винятків для творчих спеціальностей немає.

Університет Каплан

Американський університет Каплан (Kaplan University) має близько 400 філіалів у 30 країнах світу. Попри це, більшість курсів можна пройти дистанційно або ж поєднати форму навчання. Наприклад, обрати філіал у своїй країні й долучатися до занять в аудиторіях. В Україні таких немає, тож залишається варіант онлайн-освіти. Її університет запровадив 19 років тому. Тепер можна обрати більш ніж 170 бакалаврських, магістерських чи сертифікатних програм у різних сферах: від бізнесу, технологій до медицини й педагогіки.

Бакалаврська програма з комунікацій розрахована на чотири роки. За цей час студент має набрати 180 кредитів, кожен по 371$. Загалом навчання тут обійдеться в 66 тисяч. Умови зарахування не відрізняються від решти вишів — потрібен мовний сертифікат, заповнена анкета й документи, надіслані електронною поштою. До того ж не потрібно чекати початку навчального року, адже нові групи набирають щокілька місяців. Скажімо, для «Комунікацій» найближча дата набору — 16 травня, а наступні в серпні й жовтні.

В цьому університеті багато уваги приділяють комунікації (як не дивно) всередині групи: конференції, дискусії, обговорення в скайпі. Проблемою може стати перебування студентів у різних часових поясах, але такі речі намагаються врегулювати. Наприклад, розподіляти в групи з огляду на території, якщо видається така можливість.

Словом, за наявності високої самоорганізації, грошей і бажання отримати знання разом із дипломом — дистанційне закордонне навчання є варіантом. Шукати бажану програму, пов’язану з журналістикою, можна в непоганих добірках англомовного дистанційного навчання. Там коротко перераховано університети, які мають онлайн-версії кваліфікаційних програм із медіанапрямів.

comments powered by Disqus