Журфаки Польщі: інноваційні, та чи відповідають потребам ринку?

Фото: guidetrip.com

Олена Юрчук – одна з багатьох українців, що вибрали для себе освіту в Польщі. Уже будучи бакалавром соціології з українським дипломом, вона вступила на бакалаврську програму із журналістики Економічного університету в Катовіце (Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach). Завершивши перший курс, Олена робить висновок: навчання орієнтоване на практику. «Наприклад, у першому семестрі в мене був предмет «Жанри журналістики». Наприкінці ми складали невеличкий тест, але для заліку треба було підготувати інтерв’ю, фейлетон і рецензію до фільму. На курсі газетної журналістики для заліку писали статтю», – розповідає вона.

Бакалаврська програма, на якій навчається Олена, пропонує три напрямки спеціалізації: економічну журналістику, нові медіа та проектування візуальної комунікації. Дівчина вибрала економічну журналістику, де з-поміж іншого студентам пропонують блок курсів із ведення переговорів. «З одного боку, це не журналістика, а з другого – у повсякденні часто потребуємо таких навичок. Наприклад, домовитися про інтерв’ю – це теж певний вид переговорів», – каже дівчина.

За словами Олени Юрчук, їхній виш намагається розвивати нові напрямки, аби виграти конкуренцію з класичними університетами, давати глибші знання. «Катовіце – молоде місто, що не має своєї сильної історії, а тому намагається бути надсучасним. У контексті простору міста цей університет користується тією самою методою: він намагається йти в ногу із часом», – стверджує вона.

Львів’янин Тарас Назарук після здобуття ступеня спеціаліста журналістики Львівського університету закінчив магістратуру Вроцлавського університету за спеціальністю communication design. «Вона передбачала дослідження комунікації в значно ширшому розумінні: від пропаганди й реклами до візуальної навігації в громадському транспорті чи створення комунікаційних стратегій для брендів або інституцій (також і медійних), – розповідає Тарас. –  Але все це поєднувала одна річ –   успішно донести конкретне повідомлення до цільової аудиторії. Ця спеціальність для мене була чимось новим. Не впевнений, чи в Україні є академічні програми з проектування комунікації. Здається, я тільки після завершення навчання починаю розуміти, наскільки вона є універсальною».

За його словами, переважна більшість курсів передбачала практичні завдання, 80% предметів можна було вибирати самостійно відповідно до зацікавлень, і не лише зі своєї спеціалізації. «Це створювало конкуренцію між викладачами, а студентів зобов’язувало добре обдумувати навчальний план», – уважає Тарас.

Розмаїття напрямків та спеціалізацій

Загалом у Польщі навчання на бакалавраті (польською – licencjat) триває три роки, на магістратурі – два. Спеціальності на різних освітніх ступенях можна змінювати, тобто на магістратуру із журналістики мають право вступати випускники історичного, юридичного чи будь-якого іншого факультету. Університети пропонують і обов’язкові курси, і курси на вибір. За словами викладача Вроцлавського університету Адама Шинола (Adam Szynol), у польській освіті досі тривають процеси трансформації, коли факультети державних університетів отримують більше автономії від влади. «Звісно, є обов’язкові курси, але кількість вибіркових зросла. Відповідно викладачі дістали більше простору для творчості під час формування програм», – каже він.

Залежно від політики адміністрації в деяких закладах студенти мають велику свободу вибору курсів, в інших ця можливість обмежена вибором спеціалізації. Проаналізувавши програми принаймні перших семи позицій рейтингу журналістських факультетів Perspektywy за 2015 рік, саме спеціалізацію можна назвати визначальною рисою польських факультетів журналістики. Розглянемо детальніше, які  можливості пропонують три найкращі журналістські факультети країни.

Лідер рейтингу – Варшавський університет (Uniwersytet Warszawski) дає змогу студентам вибирати між логістикою медіа та власне журналістикою, зокрема, це спеціальності: журналістика, PR та медійний маркетинг, фотографія в пресі, рекламі та видавництві. На магістерському рівні є ще й документалістика. Журналістська спеціальність передбачає поділ на спеціалізації, між якими повинен вибирати студент. Ідеться про телевізійну, радійну, пресову, онлайнову та мультимедійну спеціалізації.

Інститут журналістики, медіа та соціальної комунікації, другого за рейтингом Ягеллонського університету (Uniwersytet Jagielloński w Krakowie), на бакалаврському рівні пропонує студентам спеціалізації із журналістики, політичної комунікації, нових медіа, реклами та PR. Магістерський рівень передбачає можливість вибрати управління інформацією, промоушн, аналіз медіа або продовжувати детальніше вивчати журналістику.

Вроцлавський університет (Uniwersytet Wrocławski) надає ще більшу можливість вибору – і на бакалавраті, і на магістратурі. Бакалаври-журналісти вибирають між спеціальностями пресова та онлайнова журналістика, creative writing, радіотелевізійна журналістика, спортивна журналістика, музична журналістика, а також фотографія в пресі, рекламі та мистецтві. Магістри вивчають фотографію та кіно, радіотелевізійну журналістику, медійне виробництво, спеціалізовану журналістику або media relations. Окрім журналістики, є також ширший комунікаційний напрям, студенти якого на бакалавраті й магістратурі мають змогу вивчати проектування комунікації, брендинг або PR.

І важливо не переборщити із широкими можливостями галузевої спеціалізації, каже Адам Шинол. За його словами, ситуація, коли спеціалізацій занадто багато, тупикова. Планувати програми треба заздалегідь, і якщо спеціалізацій забагато, а студенти втрачають цікавість до них, це створює проблеми для факультету. «Звісно, кожен факультет має стежити за ринком, особливо коли це сфера, яка швидко змінюється (економіка, PR, медіа), а також відповідати на запити студентів та абітурієнтів. Із другого боку, надто велике різноманіття може бути дорогим і багато в чому проблематичним», – уважає пан Шинол.

Змінюватися, щоб відповідати ринкові

У Польщі, як і в Україні, випускники-журналісти часто не працюють за спеціальністю. Як розповідає випускниця й докторантка Ягеллонського університету Ягода Митих (Jagoda Mytych), після кризи 2008 року чимало журналістів утратили стабільне місце роботи, стали фрілансерами. Більшість одногрупників Ягоди заробляє на життя у сфері маркетингу та PR.

Водночас, за даними звіту польського PressInstitute «Журналісти-2016» (Dziennikarze 2016), більшість працівників польських медіа не має журналістської освіти. Лише 28,8% з них є журналістами за дипломом. Серед найпоширеніших спеціальностей – полоністика (18,1%), політологія (16,3%), право та адміністрування (5,5%), соціологія (4,5%), філологія (3,8%), історія (3,5%).

Ключову роль у працевлаштуванні відіграє не диплом зі спеціальності, резюмують випускники польських вишів. Ягода Митих після закінчення навчання чотири роки пропрацювала в новинному агентстві PAP (Polish Press Agency). Каже, що жодного разу її не запитали, чи має вона диплом магістра. Визначальним чинником, завдяки якому вдалося швидко знайти роботу, вона вважає своє CV, напрацьоване за роки навчання. Не чекаючи обов’язкової навчальної практики після другого курсу, уже після першого Ягода пішла стажуватися в місцевому медіа. Наступного літа поїхала з Кракова в столицю, де було більше можливостей. Після четвертого року навчання стажувалася в найпрестижнішому журналі Польщі Polityka, тобто робила значно більше, аніж вимагав навчальний план.

Це підтверджує й випускник Вроцлавського університету Тарас Назарук. За його словами, диплом має значення хіба що для іноземців, бо полегшує бюрократичні процедури отримання дозволу на проживання та працю. Але загалом, додає він, знайти роботу журналістом у Польщі стає дедалі важче. Попри те, що тамтешній ринок у рази більший, аніж український, умови праці журналістів погіршуються.

Разом із тим, міркує Ягода Митих, з’являються й нові можливості реалізуватися у сфері соціальних медіа, де аналітичні навички стають дедалі необхіднішими. «Я думаю, що університети в Польщі намагаються не відставати від цього тренду, додаючи до програм нові курси, на кшталт нових медіа чи промоції в соціальних медіа, а також запрошуючи експертів поділитися знаннями зі студентами», – каже вона.

 

comments powered by Disqus