Три онлайн-сервіси для авторів, чия продуктивність узяла відпустку

Фото: danamanciagli.com

Аби ніщо не відволікало, поставте робочий стіл у кутку й пишіть чернетку свого тексту за зачиненими дверима, радить у своєму мемуарі про письменництво Стівен Кінґ, адже до вас навідається «роздягнена історія – у самих шкарпетках і трусах». MediaSapiens зробив опис кількох сервісів, які на піку літнього сезону підготують до зустрічі з нею.

Write or Die 2

Перш ніж спробувати користуватися цим ресурсом, обов’язково переконайтеся, що перебуваєте в місці, де вас ніхто не зможе знайти. Write or Die 2, як нескладно здогадатися з назви, вимагає від своїх користувачів цілковитої віддачі. На відміну від багатьох інших сайтів, мета яких підвищити продуктивність авторів, він моніторить кожну секунду вашої роботи й діє за принципом батога та пряника. Пряник, скажу відверто, такий собі, а от батіг не для слабкодухих.

На стартовій сторінці – вислів, який відображає квітесенцію цього проекту. Щоправда, його ви не встигнете прочитати (дивіться скриншот), тому що буквально за мить на нього наповзе лічильник, і вам запропонують вибрати параметри прокрустового ложе, яке оптимізуватиме ваш творчий процес.

 

«Запишіть думку, яка виникла цієї миті. Ті, які з’являються без запрошення, здебільшого найцінніші»(Френсіс Бекон)

 

 Ви вибираєте проміжок часу, протягом якого збираєтеся працювати, кількість слів, які розраховуєте набрати, і режим покарання на випадок, коли дозволите собі занадто довгу паузу. Якщо ви виконуєте план, програма відображає ваш прогрес на шляху до досягнення мети й підтримує дружнє середовище. Якщо ні, то вона починає тиснути на ваше сумління й нервову систему. І навіщо, здавалось би, комусь ці муки?

«Тому що страх інколи –єдиний мотиватор», пояснює, чому вибрала саме цей веб-застосунок, Гелен Оєємі. Для написання своєї адаптації історії про Синю Бороду з трьох режимів, які запропонувала програма, письменниця активувала режим «Камікадзе», що давав їй змогу перерватися тільки на 45 секунд. Після цього програма починала видаляти вже написаний текст. Це найсуворіший режим.

Можна встановити «Наслідок»: коли ви робите зупинку, тло змінює колір і вмикається сигналізація, наприклад якийсь треш-хіп-хоп чи крик немовляти, і замовкає лише тоді, коли ви повертаєтеся до написання тексту. Тож ви змушені лоскотати клавіатуру невгаваючи.     

      

У разі якщо червоний колір ваш улюблений, колір екрана-тривоги можна змінити.

 Або виберіть «Стимул», коли сповільнення темпу роботи супроводжують ввічливі нагадування, що не треба гаяти часу. Це найлояльніший режим, оскільки він дозволяє встановити симпатичне тло, яке тішитиме око, приміром ліс чи морське узбережжя, і вибрати приємний для вас звуковий супровід. Усе це, звісно ж, зникне й зміниться чимось дуже неприємним, варто надовго про щось замислитися.

 Можна дізнатися, з яким результатом завершують творчу тортуру інші користувачі. 

«Багато людей не можуть писати не відриваючись. Я вірю, що це через нематеріальність мотиву»,пояснює ідею в основі Write or Die 2 розробник сервісу Dr. Wicked. Він переконаний, що такий суворий інструмент буде корисним передовсім для письменників, яких годує їхня справа. Там уже дійсно актуальним є ультиматум, і ти або пишеш, або на ладан дихаєш. 

Сервіс Write or Die 2 доступний онлайн, а також як додаток для iPad та iPhone. Версію для Android обіцяють запустити найближчим часом. 

Written? Kitten!

Видихаю з полегшенням. Після жорсткого й невблаганного Write or Die 2 цей сайт схожий на проект клубу лагідних бабусь. Тут ніхто вас не підганяє. Жодних штрафів за перерву на каву зі смаколиками. Ви самі визначаєте для себе мету у вигляді кількості введених слів (від 100 до 1000) і розпочинаєте роботу, упевнені в тому, що, коли цієї мети досягнете, отримаєте як подарунок зображення котика.

 

 Такий ніжний режим змушує не так працювати, як хитрувати…

Якщо раптом комп’ютер завис або вимкнувся, нестрашно, бо програма зберігає ваш текст, тому є доволі зручною під час користування для тих, котрі нікуди не поспішають, але все-таки хочуть знати – просто із цікавості, – наскільки продуктивним був креативний сеанс. Найбільше цей милий і ненав’язливий сервіс підійде копірайтерам та авторам малої прози, які створюють тексти невеликого обсягу та, власне, і прагнуть компактності. 

750 words 

Цей варіант – золота середина між забійним Write or Die 2 й солодким сном нехлюїв Written? Kitten! Завдання 750 words – прищепити вам нову звичку «Писати. Щодня». Цілком імовірно, коли ви такої ще не маєте, то у вас таки виникне бажання долучитися до цієї спільноти з трьома з половиною тисячами користувачів, адже цей сайт простий, як блокнот, але має інтерактивну складову, яка, можливо, допоможе вам краще себе зрозуміти. В основі принципу роботи сервісу – практика «ранкових сторінок»: щоб тримати себе в письменницькому тонусі, потрібно щодня писати щонайменше три сторінки (=750 слів).

 

У певному сенсі 750 words – це терапія, адже на відміну від блогів або соціальних мереж, де у вас є шанс висловитися й приховати за допомогою налаштувань своє повідомлення, вам гарантовано приватність за умовчанням. Але тільки щодо змісту ваших текстів. А от про вашу працьовитість (кількість днів, коли вам удалося подолати рубіж у 750 слів) знатимуть усі користувачі ресурсу, позаяк, реєструючись на сайті, ви берете на себе зобов’язання щодня поповнювати цей ліміт. У разі якщо ви дотримаєтесь обіцянки, система нараховуватиме вам бали. Вона також аналізуватиме ваш прогрес. Тож ви зможете дізнатися, як швидко друкуєте та як часто відволікаєтеся.

 

 Якщо ви писатимете англійською, сайт намагатиметься визначити емоційне забарвлення ваших текстів і те, чим ви найбільше переймаєтеся (та, імовірно, здивує вас).

Читаючи цей огляд, ви, можливо, усе ще відчуваєте значне занепокоєння своєю продуктивністю. І, можливо, вам іще потрібен буде якийсь час, щоб почати діяти. Чого не просто зараз? Дослідження психологів Мічиганського університету та Університету Південної Каліфорнії доводить, що прокрастинація виникає передовсім через слабкий зв’язок між «Я» в теперішньому з «Я» в майбутньому. І що, аби зміцнити його, на ключову подію варто дивитися з точки зору кількості днів, які до неї лишаються, а не тижнів/місяців/років. Скажімо, дедлайн для вашої статті через два тижні. Це 14 днів. Відніміть вихідні, кілька днів, завантажених зустрічами, кілька днів на написання матеріалів на нагальні теми. Якщо без форс-мажорів, то ви маєте в найкращому разі сім днів. А це вже вдвічі менше, як здавалося на перший погляд. 

Неперевершена комедіантка Еллен Дедженерес дає універсальну пораду бути відвертими із собою, подивитися на себе, ніби збоку, і спробувати зрозуміти, наскільки серйозні причини відкладати те, чого не уникнути. А якщо вже відкладати, то це можна перетворити на історію.

 

 

 

comments powered by Disqus