Як писати про ЛГБТ-спільноту: пам’ятка для журналістів

Як писати про ЛГБТ-спільноту: пам’ятка для журналістів

13:43,
6 Вересня 2016
18304

Як писати про ЛГБТ-спільноту: пам’ятка для журналістів

13:43,
6 Вересня 2016
18304
Як писати про ЛГБТ-спільноту: пам’ятка для журналістів
Як писати про ЛГБТ-спільноту: пам’ятка для журналістів
Чи коректно вживати терміни «нетрадиційна сексуальна орієнтація» та «гомосексуаліст»? Які проблеми ЛГБТ-людей залишаються поза увагою медіа? Ці та інші питання MediaSapiens з’ясовував у Таї Герасимової, координаторки інформаційного напряму ГО «Інсайт».

ЛГБТ-спільнота з кожним роком стає дедалі помітнішою групою в українському суспільстві. І якщо 2015 року Марш рівності в Києві тривав, по суті, лише кілька хвилин і закінчився сутичкою, то нинішнього року прогрес України в питаннях толерантності відзначили і Amnesty International Ukraine, і Human Rights Watch.

Термін ЛГБТ-спільнота (LGBT-community, gay-community) почали вживати в США приблизно з 1988 року. Так намагалися відобразити розмаїття сексуальних і ґендерних культур, що можуть визначати особистість.

Іноді трапляється ще один варіант абревіатури – LGBTQ. Літера Q в ній позначає queer (квір) або questioning (під питанням) – людей, яким важко визначитися або які не зараховують себе до жодних із зазначених сексуальних або ґендерних культур.

Людині, мало знайомій із темою, усі ці тонкощі можуть здатися або надто складними, або ж неважливими. Однак 31 березня 2010 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив чинну для України Рекомендацію CM/Rec (2010) 5 «Про заходи з боротьби проти дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності». Хоч документ і має рекомендаційний характер, він спонукає до більшої обізнаності про ЛГБТ-спільноту.

У документі викладено бачення Ради Європи з питань протидії дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, а також окреслено, що можна розцінювати як «мову ворожнечі» (hate speech). Рада Європи визначає як «мову ворожнечі» таке:

  • заклики до насильства й дискримінації;
  • завуальовані заклики до насильства й дискримінації;
  • створення негативного образу ЛГБТ;
  • виправдання історичних випадків насильства й дискримінації;
  • твердження про неповноцінність ЛГБТ як групи, їх паталогізацію (твердження, що гомосексуальність – це хвороба);
  • звинувачення в негативному впливі ЛГБТ як групи на суспільство.

 Утім, можна говорити про позитивні кроки з погляду висвітлення теми ЛГБТ в українських медіа, уважає Тая Герасимова, координаторка інформаційного напряму «Інсайт» (громадська організація, що займається просуванням і захистом прав ЛГБТ-спільноти), головна редакторка Update.com.ua.

«Скажімо, нарешті більшість українських ЗМІ навчилася використовувати нейтральні терміни, – коментує експертка. – За моїм спостереженням, 2016 рік перший рік, коли великі інтернет-видання перестали вживати термін “гей-парад”, а називали захід Маршем рівності чи гей-прайдом, як про це просили організатори впродовж кількох років. На жаль, принципами нескандальності керуються далеко не всі ЗМІ. Для невеликих сайтів ЛГБТ-тема все ще залишається чи не єдиною скандальною, де можна перекрутити факти чи заголовок для шаленої відвідуваності тексту».

Водночас ЛГБТ-тема з’являється досить рідко в українських ЗМІ, зазначає Тая Герасимова. Найчастіше про різноманітність сексуальності вітчизняні медіа пишуть ближче до прайду (влітку).

За словами експертки, у медіа публікують мало історій, які висвітлюють теми дискримінації на робочому місці, проблеми з документами (особливо трансґендерних людей). «На жаль, журналісти мало запитуютьу публічних персон –політиків, активістів, зірок шоу-бізнесу та інших щодо ставлення до ЛГБТ-людей. Такі прогалини у висвітленні теми випливають скоріше з низького рівня артикуляції сексуальності в українському суспільстві, – пояснює пані Герасимова. – Якщо подивитися на закордонні ЗМІ, то тему гомосексуальності там часто порушують під час обговорення інших питань стосунків між людьми, кохання, шлюбу, партнерських та сімейних проблем».

Кілька порад для журналістів, як писати про ЛГБТ-людей.

 

  • Уникайте «іншування» – навмисної відмінності «їх» і «нас» (як сталої більшості).
  • Не сприймайте гомосексуальність як тему, яку порушують[1]  тільки в сексуальному контексті. Треба розуміти, що як гомосексуальні, так і гетеросексуальні люди можуть бути представниками інших дискримінованих груп: переселенці, люди з інвалідністю та інші.
  • Уникайте говорити про ЛГБТ лише в контексті «другої половинки». Гомо- й бісексуали – це передусім люди та громадяни. Вони не втрачають своєї ідентичності, не маючи партнерки/партнера.
  •  Важливо розуміти, що ЛГБТ-спільнота бореться за юридичне сприйняття таких людей. Наприклад, оформити шлюб – це оформити спільне майно, можливість узяти «сімейний» кредит, можливість відвідати партнера в реанімації, піклуватися про неї/нього та про спільних дітей.

Також MediaSapiens пропонує вам пам'ятку про те, яких слів і виразів краще уникати, а які можна вживати.

Терміни, на які варто звернути увагу

Гетеросексизм – переконання, що гетеросексуальность – це єдина природна та соціально прийнятна форма сексуальності людини або що гетеросексуали мають певну перевагу над гомосексуалами.

Квір – термін для позначення всіх сексуальних і ґендерних культур. Походить від англ. queer – дивний, своєрідний.

Біґендери – люди, які можуть змінювати свою ґендерну самоідентифікацію під впливом зовнішніх факторів. Наприклад, біґендер може відчувати себе то чоловіком, то жінкою незалежно від власної біологічної статі.

Сексуальна ідентичність – відчуття себе як індивіда з певною сексуальною орієнтацією.

ЛГБТ-спільнота – соціальна спільнота, що об’єднує лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів.

 

 
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Фото: eterdigital.com.ar
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду