Флешмоб #моїдіти: чи небезпечно публікувати фотографії дітей в інтернеті

Фото: 910amsuperstation.com

Нещодавно в українському сегменті Фейсбуку виник флешмоб, у якому користувачі поширювали фото своїх дітей із хештегом #моїдіти. Приводом для цього став допис Наталки Гуменюк, журналістки «Громадського», в якому вона висловила думку, що пости про дітей у Фейсбуку цікаві тільки самим батькам через «генетичну спорідненість» (детальніше читайте тут і тут).

Експерти з цифрової безпеки та психологи радять обережно ділитися такими фотографіями в мережі, оскільки батьки втрачають контроль над поширеними даними — й не лише своїми, але й своїх дітей. Утім, дискусія про розкриття приватної інформації є ширшою, адже поширювати ці дані можуть не лише самі батьки, але й діти, якщо вони погано усвідомлюють наслідки своїх дій.

Кому ми віддаємо свої дані?

Експерт із цифрової безпеки Максим Луночкін порівнює інтернет із величезним комп’ютером, у якого немає кнопки delete (видалити. — MS). «Усе, що ми завантажуємо в мережу, там і залишається. Треба також розуміти, що соціальні мережі належать корпораціям, які заробляють на цьому гроші. Ми фактично віддаємо їм свої дані. Батьки часто пояснюють дітям правила безпечної поведінки на вулиці, але рідко пояснюють про безпеку в інтернеті», — розповів він під час дискусії, організованої ГО «Інтерньюз-Україна». Захід відбувся в рамках проекту «Інтернет-свобода в Україні: підтримуючи засади свободи слова та безпеки в часи конфлікту» за підтримки програми МАТРА від уряду Нідерландів.

Крім того, серед українців поширене хибне уявлення про те, що дії в інтернеті залишаються поза законодавчим регулюванням, пояснює Павло Моісеєв, директор із правових питань ГО «Інтерньюз-Україна». Наприклад, публікація закликів до зміни державного ладу перебуває в полі діяльності СБУ. Публікація забороненого контенту, як-от дитячої порнографії, перебуває у сфері відповідальності МВС. Так само публікація фото дітей — це відносини сімейного права. Якщо батьки розлучені й один із них публікує фото дитини в рамках флешмобу, інший може висунути претензії, якщо публікація відбулася без його згоди. «У нас панує уявна свобода, яка межує з безвідповідальністю», — зазначає пан Моісеєв.

Він також радить уважно вивчати, на що ви погоджуєтеся, коли приймаєте умови та правила використання служб та соцмереж. «Мабуть, 99 % користувачів не читали прав користувачів у Facebook чи “Вконтакте”. Це читають або зануди, або юристи, які готуються приймати потім потік із клієнтів, які ці правила не прочитали і вскочили в халепу», — жартує він.

Експерт із цифрової комунікації Віталій Мороз звертає увагу: опублікувавши особисті фото в соцмережі, користувач втрачає контроль над їх використанням. «Згідно з правилами Фейсбуку, фотографії, які не закриті й викладаються публічно, в режимі “для всіх”, можуть бути використані як завгодно. Їх можуть змінити, відредагувати в Photoshop, використати в рекламі», — розповів він. У легальному полі батьки ніяк не зможуть це оскаржити, адже вони добровільно виклали фото своїх дітей у соцмережі та погодилися з правилами Фейсбуку при реєстрації.

Встановлювати дітям «інтернет-диктатуру» не варто

Тим не менш, інтернет став важливою складовою життя й дорослішання дітей та підлітків. «Батьки в цьому випадку мають не контролювати, а бути для дитини другом і дорослим партнером. Діти й підлітки вкрай залежать від оцінки дорослих, та не завжди батьки є тими значущими іншими, чия думка для них важлива», — розповідає Лариса Волошина, психологиня приватної практики.

За її словами, батьки часто перебільшують загрози, які несе інтернет. «Ми боїмося, що діти припинять спілкуватися в офлайні. Батькам треба розуміти, що для дітей їхні інтернет-друзі — це такі ж друзі, як і для вас свого часу були однокласники чи друзі з двору або гуртків. Є така теза, що нині для дітей простір в інтернеті — це як у нас свого часу був простір “за гаражем”, це своя приватна сфера. Завдання батьків, з одного боку, контролювати його, з іншого боку — пояснити його, розтлумачити ризики та чому не завжди варто впускати в нього сторонніх людей», — радить психологиня.

Вона також рекомендує звернути увагу на те, щоб усі віртуальні друзі в соцмережах у дитини були знайомі їй особисто, та пояснити, як незнайомці можуть маніпулювати у листуванні.

«Річ у тому, що листування в мережі має досить довірливий та інтимний характер. Поширена тактика, яку використовують “інтернет-хижаки” — скористатися цією довірою та намовити дитину мати таємниці від батьків. Це саме та тактика, яку використовували групи “Синій кит. Треба пояснити дитині, що це — одна з ознак небезпеки», — каже психологиня. Вона також наводить дослідження Гарвардського університету, згідно з яким інтернет є важливим елементом дорослішання. Підлітки приміряють на себе різні соціальні ролі та о́брази. Викладаючи свої фото чи відео в мережу, вони можуть відстежувати, як інші реагують на той чи інший одяг, образ, поведінку через кількість коментарів чи «лайків». «Ми маємо розуміти, що діти будуть жити в інтернеті й будуть використовувати його для дорослішання», — додає психологиня.

Флешмоб #моїдіти, на її думку, в першу чергу був про цінність дітей і дитинства як загальносуспільних. «Та люди почали виставляти їхні фото в соцмережі. Є дослідження, згідно з яким більшість користувачів вважають соцмережі публічним простором, але свою власну сторінку в них — приватним. Це досить дивна думка: публічний простір, тобто вулицю, запрошують до себе додому. Отак поводяться й батьки, які виставляють фото дітей в онлайн», — переконана Лариса Волошина.

Очевидно, великі компанії усвідомили, що значну частку їхніх користувачів становить молода або навіть дуже молода аудиторія. Google створила сервіс Family Link, який допоможе батькам контролювати android-смартфони їхніх дітей: починаючи від програм, установлених на пристрій, і закінчуючи часом використання та налаштуваннями приватності. А компанія Facebook минулого року запустила портал для батьків, покликаний допомогти їм зорієнтувати дітей у користуванні соцмережами. Ці сервіси в першу чергу спрямовані на англомовний сегмент користувачів, але сподіваємося, що з часом вони стануть доступні ширшому колу.

Поради батькам:

  • не контролювати, а бути для дитини другом та дорослим партнером;
  • пояснити межі приватного та публічного простору в інтернеті;
  • простежити, щоб усі віртуальні друзі в соцмережах у дитини були знайомі їй особисто;
  • перевірити налаштування приватності в акаунтах дитини в Google, Facebook, «Вконтакте», якщо вони в неї є;
  • публікувати особисті дані й фотографії доступними лише для друзів.
comments powered by Disqus