«Нам телефонували діти, які були героями смертельних квестів», — директорка гарячих ліній «Ла Страда-Україна»

«Нам телефонували діти, які були героями смертельних квестів», — директорка гарячих ліній «Ла Страда-Україна»

10:00,
17 Лютого 2017
8960

«Нам телефонували діти, які були героями смертельних квестів», — директорка гарячих ліній «Ла Страда-Україна»

10:00,
17 Лютого 2017
8960
«Нам телефонували діти, які були героями смертельних квестів», — директорка гарячих ліній «Ла Страда-Україна»
«Нам телефонували діти, які були героями смертельних квестів», — директорка гарячих ліній «Ла Страда-Україна»
Автори:
У 2017-му зросла кількість звернень на дитячу гарячу лінію, в яких батьки розповідали про лячні дописи їхніх дітей у соціальних мережах. Трапляються й випадки, коли дзвонять самі діти, розповідаючи у насмішкуватому стилі, що збираються вчинити самогубство.

На початку 2017-го ЗМІ активно почали повідомляти, що на сайтах соціальних мереж з'явилися групи, в яких кваліфіковані психологи доводять підлітків до самогубств. Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, ймовірно тому, що ці тварини асоціюються в них зі свободою. Найвідоміші з цих спільнот — «Море китов», «Синий кит», «Тихий дом».

Так, під час круглого столу «Дитина онлайн: як забезпечити безпеку і приватність», організованого до Дня безпечнішого інтернету,  ГО «Ла Страда-Україна» (що опікується, зокрема, захистом прав дітей та запобіганням насильству) презентувала статистичні дані щодо запитів на дитячу гарячу лінію організації, що функціонує з 2013 року. 

Особливе занепокоєння фахівців викликала тема смертельних квестів, які підбурюють дітей у формі гри (продовження віртуального світу) до небезпечних дій у реальності: порізів, ушкоджень, ризикованих селфі та інші форм доведення до самогубства. 

Директорка департаменту Національних гарячих ліній ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк розповіла MediaSapiens, чому діти ступають на стежину смертельних квестів через соцмережі, та як цьому зарадити.

«Консультації щодо безпек і небезпек у кіберпросторі стали дуже актуальними на нашій дитячій гарячій лінії. Діти дуже часто телефонують із запитами щодо кібербулінгу, сексингу, дорослі телефонують із запитами щодо залежності дітей від соціальних мереж, комп’ютерних ігор», — розповідає пані Кривуляк. За її словами, така категорія запитів, як «смертельні квести», з’явилася лиш наприкінці минулого року. 

«Перший такий дзвінок ми отримали від дитини десь наприкінці вересня минулого року. Ми не сприймали його як запит щодо смертельного квесту. Ми мали інформацію з приводу того, що дитина не хоче жити й абсолютно готова покінчити життя самогубством. Тому ми працювали саме з запитом щодо попередження суїциду», — додає пані директорка. Співробітники гарячої лінії оминули увагою згадку дитини про «Море китов», оскільки на той момент ще не мали уявлення про існування подібного явища. Вся увага була зосереджена на тому, аби дитина не скоїла самогубство. 

За словами Альони Кривуляк, кількість дзвінків суттєво зросла після повідомлень ЗМІ про випадок у Маріуполі, коли дівчинка вистрибнула з 13-го поверху, виконуючи завдання «гри». Вона зазначає, що «Море китов», «Синий кит», «Тихий дом» — квестові групи, основною ціллю яких є те, щоби дитина покінчила життя самогубством у 50-денний термін.

«Нам телефонували діти, які самі були героями цих смертельних квестів, це були поодинокі дзвінки, і, знаєте, такого дещо насмішкуватого характеру. Мовляв, я обрав цей шлях, я знаю, що мене чекає після смерті класне майбутнє, он ви, дитяча гаряча лінія, я хочу поговорити з психологом, ану, що він мені скаже» , — розповідає вона. Альона Кривуляк також додала, що частіше телефонували діти, які були друзями тих, хто вирішив проходити смертельний квест. Це були панічні дзвінки, за яких діти повідомляли, що їхніх друзів немов підмінили: «У них з’являлися написи на тілі, випечені,чи вирізані за допомогою леза. Вони казали, що їм страшно, бо друг чи подруга змінюються на очах, а вони не знають, як на це повпливати, як зробити їх знову такими, якими вони були». 

Вона також зауважила, що мали місце дзвінки батьків, які скаржилися, що їх лякають дописи на сторінках їхніх дітей у соцмережах, зміна поведінки, або ж навіть прецеденти зі вживанням великої кількості ліків із метою самогубства. 

За словами директорки, кількість таких звернень у 2017-му тільки зросла. Вона радить батькам поважати право дитини на приватність, але при цьому цікавитися її життям, приділяти їй достатньо уваги, бути уважними до змін у поведінці дитини, адже вони не відбуваються за один день. 

«Усе одно є певний період, коли батьки бачать, що дитина не схожа на себе, що вона справді змінилася. Порізи на тілі, втечі з дому, перебігання через автомагістралі — це дуже страшні знаки. Чому ці діти реєструються в таких групах, чому обирають самогубство за шлях? Це означає, що на даний момент їх не все влаштовує, й коли вони кажуть, що впевнені, що після смерті в них буде все класно, то справді в це вірять», — пояснює пані Кривуляк. Вона наголошує на тому, що дітям не вистачає уваги, яка особливо потрібна в підлітковому віці. «Важливо розуміти, що навіть якщо дитина в силу своїх вікових змін відмовляється від допомоги, кричить, агресує, це все одно не означає, що вона їм не потрібна. Важливо цікавитися життям вашої дитини в школі, тому що ці дітки справді почуваються дуже самотніми. Їм немає з ким поговорити. А саме в цих групах вони знаходять підтримку, певний свій авторитет. І вони впевнені в тому, що за 50 днів дуже виростуть. Вони зможуть досягти у своєму житті чогось такого, чого не могли зробити раніше», — пояснює пані Кривуляк. Вона радить друзям дітей, що ступили на шлях смертельного квесту, спробувати нагадати про спільне минуле, «показати, що нам колись із тобою було справді весело, нам колись із тобою було круто, у нас було з тобою так багато спільних захоплень». На її думку, все можна повернути назад, якщо дуже постаратися. 

Альона Кривуляк додає, що формат допомоги в телефонному режимі накладає свої обмеження. Тому в першу чергу ГО надає психологічні консультації на базі гарячої лінії, де працюють висококваліфіковані психологи. 

«Якщо ж казати про ситуації, які стосуються фізичного насильства, психологічного насильства щодо дитини… Якщо це, наприклад, трапилося в школі, ми можемо звернутися до Служби у справах дітей та сім'ї чи до відділу освіти з цією інформацією. Так само ми можемо запропонувати дитині, оскільки ситуацію з кібербулінгом, наприклад, вирішити самій досить складно, ба навіть практично неможливо, розповісти про це своїм батькам. Чи щоби батьки зателефонували нам, аби вони могли поспілкуватися з юристом. Оскільки за такі дії можна притягнути до відповідальності. Або ж можемо контактувати з Кіберполіцією, якщо може допомогти видалення певного відео з мережі», — розповідає пані директорка. 

Та варто зазначити, що дитяча гаряча лінія ГО «Ла Страда-Україна» працює за принципами анонімності та конфіденційності. Тож зворотного зв’язку здебільшого не відбувається. 

Зберегти

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Screen Shot, tsn.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду