Підлітки схильні не довіряти мейнстрімовим медіа — дослідження

Фото: suescheffblog.com

Науково-дослідний інститут даних та суспільства (Data & Society Research Institute) презентував нове дослідження, згідно з яким американські підлітки розуміють термін «новини» широко — у їхньому сприйнятті це не лише журналістські матеріали, а й інформація з соціальних медіа та користувацького контенту.

У рамках дослідження «Як молодь орієнтується в новинному ландшафті» було сформовано шість фокус-груп із 52 осіб — підлітків та молоді віком від 14 до 24 років. Воно проводилися в Чикаго, Шарлотт (Північна Кароліна) та Філадельфії. Підготовку дослідження профінансувала Knight Foundation. Головний фокус дослідження — зрозуміти все більший уплив мобільних пристроїв, соціальних мереж і додатків обміну повідомленнями.

Молодь отримує новини з більшої кількості джерел,

ніж будь-коли раніше

Дослідження Pew минулого року допомогло з'ясувати, що 44 % американців дізнаються новини з Фейсбуку. Нові фокус-групи виявили, що молоді споживачі новин зазвичай натрапляють на новини випадково або на різних соціальних платформах — Facebook, Instagram, Snapchat тощо. Таким чином, вони регулярно читають контент дуже різної якості й мають навчитися швидко оцінювати його достовірність.

16-річна учасниця дослідження розповіла, що не шукає новин цілеспрямовано. «Наприклад, я отримую сповіщення на Facebook і клікаю на нього, а потім гортаю стрічку. Так на очі потрапляють десятки новин, хоча я не мала наміру їх читати. Якби я не заходила на Facebook, то не дізналася би багатьох новин, наприклад, про стрілянину в Орландо. Про цю подію я дізналася саме з Facebook», — розповіла дівчина. Інший учасник фокус-групи сказав, що якщо не побачить інформації в соцмережі, він про неї просто не дізнається.

Проте багато хто з респондентів сказав, що не хоче публічно ділитися новинами й своїми думками про новини на соціальних платформах. Замість цього багато хто надсилає посилання або скриншоти друзям у месенджерах або через інші, приватніші канали.

«Багато молоді бере контент із одних платформ, де його було початково опубліковано, й діляться ним за допомогою інших засобів і каналів. До того ж, деякі з учасників дослідження розповіли, що вони віддають перевагу скриншотам новин, оскільки так можна переглянути її текст і при цьому відпадає необхідність закривати рекламні оголошення», — йдеться в результатах дослідження. Дослідники звертають увагу, що таким чином наявні інструменти відстеження трафіку та охоплення читачів можуть не давати точних даних, оскільки вони не враховують поширення скриншотів через треті канали, такі як месенджери.

«Значна частка молоді вважає, що новинна індустрія, яка існує за рахунок реклами, набуватиме нових форм і в підсумку пронизуватиме кожен аспект їхнього життя», — йдеться у звіті. Молодь також вважає, що обмін новинами й думками в соціальних мережах може негативно вплинути на їхню репутацію в онлайні.

Молодь не довіряє медіа

У дослідженні йдеться, що спільною для всіх груп стала відсутність довіри до засобів масової інформації. «Навіть якщо в новині повідомлені факти, вона все одно може містити неточності», — розповіла 23-річна респондентка.

Проте учасники заявили, що вони схильні довіряти конкретним виданням і часто перевіряють інформацію в кількох джерелах. Респонденти кілька разів згадували телеканал CNN як джерело для перевірки контенту, опублікованого на незнайомому чи сумнівному сайті.

Деякі з підлітків заявили, що вони стурбовані алгоритмами, які контролюють формування стрічки новин у Facebook. «Проблема з Facebook полягає у тому, що вона постійно показує вам те, що ви хочете побачити. Це може створити ефект "кімнати з відлунням", ви будете постійно отримувати підтвердження своєї думки і водночас втратите здатність сприймати людей, яка мають інакшу позицію», — додав інший учасник фокус-групи.

Дослідження виявило, що на рівень довіри впливає подача інформації. Більшість опитаної молоді читає новини на мобільних пристроях. Важливими є такі фактори, як ненав'язливість, зручність навігації в мобільній версії, час завантаження та наявність найсвіжішої інформації в новині. Джерело новини вважається надійнішим, якщо читачам відомі його погляди — демократичні, республіканські тощо.

Відеотрансляції наживо та користувацький контент

вважаються надійними

Учасники фокус-груп зазначили, що вони схильні довіряти відео, знятим протестувальниками або безпосередніми учасниками подій, більше, ніж новинам у традиційних засобах масової інформації.

«Я радше повірю відео, яке зняв інший користувач, ніж тому, яке показали по телебаченню. Тому що вони (журналісти) будуть редагувати свій ролик. А навіщо вам редагувати своє відео? Вони будуть редагувати своє відео, аби отримати більше переглядів, аби більше людей дивилися їхній канал. А вам цього робити не потрібно, ви просто викладаєте відео», — пояснив один із респондентів.

Приблизно в той же час, коли були проведені ці фокус-групи, у США було два інциденти, коли працівники поліції застрелили двох афроамериканців, і відео, зняті очевидцями, відрізнялися від офіційної позиції правоохоронних органів. «У ситуаціях, коли існує суперечка з приводу того, як розвивалися події, відео є потужним способом кинути виклик висвітленню суперечливих подій у мейнстрімових медіа», — йдеться у звіті.

Криза довіри до медіа перегукується із загальною кризою довіри до державних інституцій у США. Водночас опитана молодь звертає увагу на бренд, коли йдеться про оцінку достовірності новин, які вони читають. Висловлюючи загальну недовіру мейнстрімовим медіа, вони можуть довіряти новинам окремих видань. Дослідження також виявило, що мають значення й теми — наприклад, набагато частіше упередженими або маніпулятивними вважаються політичні новини, тому, на думку молоді, вони вимагають ретельнішої уваги та перевірки.

Це дослідження цікаво порівняти з результатами іншого дослідження у США, яке проводив Стенфордський університет. Згідно з ним, близько 82 % опитаних учнів середніх класів не змогли розрізнити оголошення з поміткою «спонсорський контент» від реальних новин зі ЗМІ. У групі старшокласників дослідники перевіряли, чи здатні вони розпізнавати верифікований контент у соцмережах: зокрема, чи звертають вони увагу на наявність синьої галочки у профілях Twitter та Facebook, що вказує на те, що обліковий запис був перевірений та верифікований.

Учням показали дві новини у Facebook. Одна була поширена офіційною сторінкою Fox News, інша — сторінкою візуально подібною, але несправжньою. Тільки чверть учнів звернули увагу й пояснили значення синьої галочки в акаунтах. Більше 30 % студентів вказували на фейковий акаунт як на офіційний, посилаючись на деякі розміщені в ньому ключові графічні елементи.

comments powered by Disqus