Від «Диво-жінки» до ЛГБТ-тематики : як змінювався жіночий образ в коміксах

Диво-жінка в фільмі «Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості», 2016 рік

Жіночих персонажів у коміксах DC (однієї з найвідоміших компаній на ринку коміксів) — особливо головних, — не так уже й багато. І все через Comics Code, прийнятий видавцями 1954 року, який загальмував розвиток галузі на довгі роки. Згідно з цим документом, жіночий персонаж не мав суттєво впливати на сюжет, героїня не мала взаємодіяти з іншими жінками. Та попри на цензуру, в DC є кілька сильних жіночих образів. Найбільш відомими героїнями DC Comiсs є Диво-жінка, Харлі Квін та Отруйний Плющ.Диво-жінка, з’явившись 1941 року, в різні роки трансформувалася залежно від вимог часу — стаючи то амазонкою, то секретарем розвідки США, то іконою фемінізму. В 2017 році на екрани має вийти фільм, у якому Диво-жінці повернуть одну з перших ролей — медсестри часів Другої світової війни.

Друга світова війна й поява принцеси амазонок — Диво-жінки

Героїню Wonder Woman вигадав американський психолог і теоретик фемінізму Вільям Марстон. Прообразами для Диво-жінки стали його дружина Елізабет Марстон та коханка Олівія Бірн. В одному з інтерв'ю Марстон розмірковував над потенціалом коміксів та незаповненими нішами в цьому жанрі. Після виходу цього матеріалу

психолога запросили стати консультантом у National Periodicals та All-American Publications. Ці дві компанії згодом об'єдналися в DC Comics, один із найбільших гравців на американському ринку коміксів — нині видавничим відділом DC Entertainment Inc., яка є дочірньою компанією Warner Bros.

В 1941 році США вступили у Другу світову війну і в країні різко зросла кількість жінок, що працюють. Виник потужний запит із боку суспільства на сильний жіночий образ. Отримавши згоду студії, Марстон спільно з дружиною розробив ідею серії коміксів Wonder Woman.

Один із перших скетчів Wonder Woman

Згодом Марстон написав: «Навіть дівчатка не хочуть бути дівчатками, поки жіночому архетипу не вистачає сили, неприступності й потужності. Не бажаючи бути дівчатками, вони не хочуть бути ніжними, покірними й миролюбними, якими є звичайні жінки. Жіночі сильні якості стали зневажати за їхню слабкість. Очевидні ліки — створити жіночого персонажа з силою Супермена і чарівністю хорошої й красивої жінки».

Wonder Woman — образ, який руйнує стереотипи, установки, етичні обмеження, традиційне домінування чоловіків, розповідає Олександр Троцюк, колишній заступник головного редактора журналу коміксів «К9». «Образу Диво-жінки властива проактивність, бажання діяти. До початку 40-х років ці риси не були в пошані в більшості жінок Америки. Суспільство було досить патріархальним. Будь-які рухи в бік незалежності жінок зазнавали доволі жорсткого спротиву», — коментує експерт.

У серії коміксів Диво-жінки використовуються й класичні символи руху суфражисток: розривання кайданів, подолання перешкод і бар'єрів.

Феміністична іконографія в коміксі Wonder Woman

За сюжетом, Діана — принцеса амазонок, була створена з глини й отримала життя й надлюдські здібності як благословення від богів Олімпу. Вона виграє право доставити розвідника Сполучених Штатів Стіва Тревора, чий літак розбився на ізольованому острові, батьківщині амазонок, назад у «світ людей». Там вона бореться зі злочинністю та нацистами (не варто забувати, що комікс почав виходити в часи Другої світової війни).

Чи може бути жінка головною? Новий підлеглий стан Диво-жінки

В 70-х роках починається період, коли образ Диво-жінки почав зазнавати утисків із боку цензорів, Comics Code Authority, та зміни цільової аудиторії для коміксів.

Comics Code Authority — документ, підписаний більшістю американських видавців під тиском уряду. Він регулював, що і як можна або не можна описувати в коміксах, таким чином комікси все більше використовувалися як пропагандистський матеріал. І підростало нове покоління хлопчиків, яким прищеплювали нові ідеї. Гендерне співвідношення читацької аудиторії коміксів викривилося: 97 % припадало на чоловіків і лише 3 % — на жінок. Wonder Woman втрачала зв'язок із рухом за незалежність жінок і перетворювалася на просто героїню-амазонку, яка володіла певними суперсилами. В цей період посилюється контекст грецької міфології, закладеної в історію Wonder Woman ще при створенні.

Згодом образ переживає іще низку метаморфоз: у Диво-жінки забирають усі її надприродні здібності, її перетворюють то на власницю модного бутіка, то на секретаря розвідки США. Якщо до цього героїня більшість проблем вирішувала самостійно, то в коміксах цього періоду вона все частіше потрапляє в халепи, зображується в підлеглому стані.

Новий образ Wonder Woman

 Героїня втрачає свою силу та самостійність

І тим не менш, комікс Wonder Woman був чи не єдиним, де в жінки була головна роль. В Comics Code ішлося про те, що жінка не має виконувати не властиву їй роль, вона не повинна суттєво впливати на сюжет і не має взаємодіяти з іншими жінками. Вплив Comics Code почав поволі зменшуватися в 80-х роках: все більше випусків виходили з порушенням кодексу, але з позначкою «Approved by the Comics Code» — схвалено кодексом.

«В 1971 році закрився останній комікс DC про стосунки, сюжет якого базувався на любовній лінії. Комікси видавництва стали виключно про супергероїв. І вони стали представляти все більше чоловічих персонажів. Хоча образ Wonder Woman, відомої також під псевдонімом Діана Прінс, набагато глибший і емоційно більш навантажений, ніж той же Супермен», — пояснює Олександр Троцюк. Wonder Woman — мудрий та досвідчений воїн, але водночас їй властиві доброта й милосердя. Таке поєднання не випадково було закладено творцями персонажа. Диво-жінку вигадали в період Другої світової війни. Її персонаж розвивався далі в період війни у В'єтнамі. Запит на образ жінки, яка може стати на захист своєї країни і водночас підтримати тих, кому підтримка необхідна, був високим серед аудиторії.

В 1975 році з'являється телевізійний серіал Wonder Woman, який згодом накладе сильний відбиток на образ героїні. На нього дивитимуться через призму масової телевізійної культури, незважаючи на комікси й на становлення цього образу в них. Так, її костюм у пізніших коміксах відсилає нас назад у сімдесяті роки: зверніть увагу на фасон штанів, крій блузки.

Вплив серіалу 70-х відчувається і в сучасному зображенні героїні

Підготовка до нового фільму «Диво-жінка»

В 90-х роках індустрія коміксів переживає не найкращі часи. Компанія Marvel Comics, що на рівні з DC є гігантом у створенні коміксів, майже збанкрутувала в 1996 році. Компанії довелося продати відчутну частку авторських прав на твори. Гравці на ринку коміксів спекулювали на закупках коміксів як колекційних об'єктів, із метою потім перепродати їх за великі суми. Збільшена ціна на старі випуски була сприйнята компаніями як підйом цін на всі комікси. Виробництво «колекційних» видань виросло до мільйонних тиражів, через що почала страждати якість журналів. Як наслідок, фанати і спекулянти перестали купувати їх. Продажі впали й індустрія коміксів впала в депресію.

Компанія DC збільшила кількість авторських проектів і нетипових контрактів, аби повернути свої комікси на більш якісний рівень. «Для періоду 90-х характерна відсутність посмішок на обличчях героїв. Серія коміксів про Бетмена малювалася на чорному папері. Тому місто Готем таке похмуре», — зазначає Олександр Троцюк.

В цей період Wonder Woman переживає чергове стиснення емоційного діапазону героїні. Й лише з 2010 року Диво-жінку намагаються повернути до її коренів ікони фемінізму.

Варто додати, що в 2000-х роках рекламодавців усе менше цікавило питання дотримання Comics Code, їх цікавили прибутки. А нові видавництва, які виникали в цей період, просто не долучалися до Comics Code Authority (CCA). В 2001 році Marvel Comics відмовився від стандартів CCA на користь своєї власної системи класифікації контенту для відповідних вікових груп. У 2011-му класифікацію Marvel почав використовувати й DC, відмовившись від CCA. Через день Archie Comics, єдиний видавець, який все ще все ще підтримував CCA, оголосив, що також припиняє його використання.

В 2017 році очікується реліз однойменного фільму режисерки Петті Дженкінс та продюсера Зака Снайдера. «Чим цікавий цей окремий фільм? Героїні повернули одну з перших ролей — медсестри часів Другої світової війни. Їй повернули класичний костюм, щит, меч. Є надія на те, що це буде не образ супергероїні на підборах, як у фільмі франшизи про Бетмена 2016 року. Ми тут бачимо реальний світ, реальну роботу. Було б дуже сміливо з боку режисерки використати контекст феміністичного руху, але сумніваюся, що це буде можливим», — коментує експерт Олександр Троцюк.

Диво-жінка в фільмі «Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості», 2016 рік

Кадр із фільму «Диво-жінка», який вийде в прокат у червні 2017 року

Харлі Квін та Отруйний плющ — про проблеми співзалежності й маніпуляції

Героїня Харлі Квін (Harley Quinn спочатку з'явилася в мультсеріалі Бетмен 1992 року, а згодом була адаптована в комікси. «Це абсолютно некласична поява персонажу для коміксів. Вона була вигадана спеціально для анімаційного серіалу. Подача її була дуже нехарактерною. Це часи X-менів, гіпертрофованості та гіперсексуалізованості образів. І раптом з'являється такий дуже нуарний персонаж, який отримує несподівано потужний позитивний фідбек від аудиторії», — розповідає Олександр Троцюк.

Костюм героїні відсилає нас до класичного костюму Арлекіна й Колумбіни. Її ім'я Харлі Квін (Harley Quinn) суголосне зі словом «арлекін» (harlequin). Героїня працювала в психіатричній лікарні «Аркхем», де познайомилася з суперзлочинцем Джокером. Харлі закохується в нього, надягає арлекінський костюм, щоб йому сподобатись, і допомагає йому втекти, ставши його помічницею.

Як і будь-які художні літературні твори, комікси моделюють якусь складну вигадану ситуацію для того, щоб обіграти наявну проблему, пояснює експерт Олександр Троцюк. «В цій серії коміксів є проблема не тільки домашнього насильства, але й співзалежності, маніпуляцій, хворобливої прив'язаності. Джокер залежний від своєї пристрасті до руйнування. Харлі Квін емоційно залежна від Джокера, пробачає йому все. Чи, принаймні, перші 17 разів, як пожартували автори коміксу. Практично всі комікси наразі більшою чи меншою мірою обирають певну проблематику і з нею працюють. Є певний образ, готові історії, які можна розвивати дуже по-різному», — розповідає Олександр.

Інший жіночий образ із цієї серії коміксів, який варто виділити, — це Отруйний Плющ (Poison Ivy). Героїню вигадали 1966 року сценарист Роберт Канігер і художник Шелдон Молдоф. Її прототипом була пін-ап модель 1950-х Бетті Пейдж. У початковій біографії (канон образу Плюща декілька разів змінювався) героїню звали Памела Ліліан, вона захоплювалася ботанікою... і викладачем ботаніки в коледжі, французом Марком Леграндом. Проте Легранд використав закохану студентку для того, щоб викрасти урну з давніми єгипетськими травами з музею. Після чого спробував отруїти дівчину. Памела Ліліан не померла від токсинів, натомість отримала суперздібності: вона невразлива до всіх отрут, вірусів, бактерій, грибів. Сценаристи DC використовують образ Плюща для репрезентації ЛГБТ-спільноти на сторінках коміксів. Стосунки Харлі Квін і Отруйного Плюща — трохи більше, ніж друзі.

Фільм «Загін самогубців» (Suicide Squad), який багато глядачів очікують із нетерпінням, цілком може відкинути образ Харлі Квін на п'ять років назад. Чому?

За сюжетом коміксів, Харлі нарешті вирішує покласти край принизливим і нерівним стосункам із Джокером. Після чергового силового конфлікту з Джокером героїня ледве уникає смерті й більше не повертається до нього. У фільмі ж ми бачимо в неї отаке вбрання. Зверніть увагу на принт на спині: «Property of Joker», власність Джокера.

Харлі Квін у фільмі «Загін самогубців»

«Обидва персонажі борються за свою незалежність. Якщо Wonder Woman бореться за незалежність від редакторів і письменників, втілює образ мудрого, спокійного бійця, то Харлі Квін — це персонаж, який бореться за своє право любити, а згодом — і з власною обсесивністю. Це цікаве суспільне явище, коли людина намагається впоратися зі своєю залежністю — алкогольною, наркотичною, будь-якою, — і потім при кожному потрясінні є велика спокуса відкотитися назад», — підсумовує Олександр Троцюк. Але велика проблема американських коміксів, і коміксів DC зокрема, в значному спрощенні героїв. Їх, безперечно, створюють талановиті люди, але не варто шукати в них аж надто глибокого змісту.

Якщо сприймати твори масової культури як своєрідний «зріз середньої температури по палаті», то ми живемо в дуже цікавий час. Жінка може крутити «воронки сили», як Wonder Woman, і рятувати світ від нацистів, а може шукати своє кохання, як Харлі Квін, не забуваючи при цьому, що ефективність бейсбольної біти перевірена часом, тому краще її прихопити з собою. Вибір відкритий.

Заплановані прем'єри згаданих фільмів:

«Диво-жінка» — 2 червня 2017 року;

«Загін самогубців» — 5 серпня 2016 року.

comments powered by Disqus