Аналітика в журналістиці як форма специфічного впливу

Здається, втомлений жовтими форматами й онлайн-копіпастом український інформаційний простір починає дуже повільно розвертатися в бік серйозної журналістики. Можливо, ще трішки – й мода на довгі форми та багатожанровість відродиться і в нас. Поки що якісними репортажами чи аналітикою балують свою аудиторію не так багато медіа. І як правило, ці медіа не розраховані на велику масову аудиторію.

«Аналітика – для лідерів думок, а не для широкої аудиторії, – каже директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. – Тобто тут фокус-група більш потужна і впливова, ніж звичайний читач».

Цими словами Валентин розпочинає майстер-клас на тему «Аналітика в журналістиці як форма специфічного впливу», який проведе разом із колегою, головним редактором агентства «Укрінформ» Дмитром Шкурком в рамках програми ImpactMedia – освітнього проекту з розвитку економічної журналістики в Україні, який реалізовує Фонд «Ефективне управління».

Зовсім несподівано він відсилає аудиторію до давніх часів, аби продемонструвати, наскільки давнім є інструмент аналітики. І рекомендує почитати трилогію Гая Юлія Цезаря «Записки про громадянську війну». «Це типовий приклад аналітики переконань, де події представлені в тому вигляді, в якому хотілося їх представити майбутньому диктатору», – розповідає Валентин Бадрак.

Навіщо потрібна аналітика

Валентин Бадрак вважає, що серйозна аналітика завжди затребувана на високому рівні в усіх державах. І називає кілька умов, коли аналітика потрібна (див. схему нижче).

Аналітика буває різною за часовими завданнями:

-         безстрокова аналітика;

-         аналітика, обмежена в часі;

-         оперативна аналітика, дуже обмежена в часі.

Експерт звертає увагу на такий напрям, як дослідження потенціалу особистості. «На мій погляд, це особливо важлива аналітика, оскільки все вирішують особистості» – каже Валентин Бадрак. Якісним зразком такої аналітики експерт вважає аналіз особистості Адольфа Гітлера, створений психоаналітичною лабораторією Вальтера Лангера ще в 1942 році. А також дослідження на цю ж тему німецького журналіста, історика Йоахима Феста, яке відобразилося в його книзі «Адольф Гітлер». «Це дуже симптоматично, що саме журналіст створив найсерйозніше дослідження особистості», – каже Валентин Бадрак. Актуальним в українському контексті він називає дослідження Мустафи Найєма про Віктора Медведчука, опубліковане на «Українській правді» – «Віктор Медведчук: зрада власних ідей».

Валентин Бадрак рекомендує при дослідженні потенціалу особистості здійснювати такий аналіз:

Факти, джерела, ньюзмейкери

«Аналітика – це рух журналіста до того, щоби з’ясувати, що ж відбувається насправді», – каже інший медіатренер Дмитро Шкурко. «Якісна аналітика повинна базуватися на якісних і перевірених фактах», – додає він.

Дмитро Шкурко особливу увагу звертає на перевірку фактів та отриманої від джерел інформації. Оскільки аналітика, яка базується на неперевірених даних, викривлює дійсність та вводить в оману населення. «Це дуже небезпечно, – каже він. – Але ще небезпечніше, коли такого плану викривлення відбуваються свідомо. Всі знають, що таке політичне замовлення, економічна кон’юнктура чи інформаційні війни. І коли журналіст вдається до тієї самої джинси, яка вже всім оскомину набила, тоді він просто робить недостойні речі, які суперечать його професійному обов’язку».

Аналітику він вважає вищим пілотажем журналістики. На його думку, щоби «звертатися до аналітики, журналіст повинен розширити свій кругозір, щоби вміти зіставити розрізнені, на перший погляд, події».

Але Дмитро Шкурко закликає журналістів бути уважними та критичними до інформації, яку вони отримують із різних джерел. «Найчастіше інформація від ньюзмейкерів відрізняється від того, що відбувається насправді», – каже він. «Тільки професійний журналіст може зробити правильні висновки. Докопатися до істини – це велике мистецтво», – зауважує головний редактор «Укрінформу».

Що ж повинен зробити журналіст, щоби докопатися до істини?

У першу чергу, проаналізувати джерела, вважає Валентин Бадрак. Він не заперечує того факту, що будь-яка аналітика суб’єктивна. Але каже, що довіри до роботи журналіста тим більше, чим більше джерел буде використано: «Головне – джерела, багато джерел, перехресні джерела».

Дмитро Шкурко нагадує про один із ключових професійних стандартів – представлення кількох точок зору. «Журналіст завжди використовує точку зору експертів, – каже він. – Але будь-який експерт представляє якусь позицію». Щоб не бути введеним в оману й не ввести в оману свою аудиторію, потрібно кілька точок зору.

Він також рекомендує журналістам завжди відповідати для себе на запитання, кому вигідно оприлюднення тієї чи іншої інформації. Це убезпечить від втягування журналіста в психологічні операції. І обов’язково документувати всі джерела інформації (диктофонні записи, відео, офіційні документи тощо): «Будь-яке ваше слово повинно бути документально підтверджене».

Обидва тренери закликають журналістів бути пильними, щоби вміти розпізнавати психологічні операції та не стати їх інструментом.

Майстер-клас відбувся в рамках програми ImpactMedia освітнього проекту з розвитку економічної журналістики в Україні, який реалізовує фонд «Ефективне управління».

comments powered by Disqus