АУП: у квітні 74% синхронів у новинах належало представникам влади

У квітні 2011 року 74% синхронів у новинах належало представникам влади, 16% - опозиції, 10% - іншим політикам. Про це свідчать дані дослідження Академії української преси та Інституту соціології НАН України, проведеного методом контент-аналізу семи провідних українських телеканалів («Інтер», «1+1», Новий канал, ТРК «Україна», СТБ, ICTV та Перший національний) трьома хвилями у грудні 2010-го та лютому і квітні 2011-го. Результати дослідження були представлені 12 травня на прес-конференції.

 

У лютому, як повідомляв Mediasapiens, пропорції були ще більш асиметричні: 84% синхрону мали представники влади, 14% - опозиції та 2% - інші політики (у грудні – 70%, 26% і 4% відповідно).

 

Найбільше прямої мови провладних політиків у квітні було – на Першому національному (89%), опозиція там має лише 3% синхронів, інші політики – 8%. Нагадаємо, що в лютому на Першому національному не давали слова нікому, крім провладних політиків. Представники опозиції найбільше синхронів у квітні мали на Новому каналі (32%) та СТБ (26%), інші політики – на «1+1» (18%), ICTV (14%) та ТРК «Україна» (13%).

 

Що стосується згадок про політиків у новинах 76% стосуються представників влади та правлячої коаліції, 16% - опозиції та 8% - інших політиків. У лютому було 75%, 18% і 7% відповідно, в грудні – 63%, 30% і 7%. Тобто диспропорції в увазі зростають.

 

При цьому, як повідомила завідувач відділу масової комунікації Інституту соціології НАН України Наталя Костенко, представникам влади не адресуються негативні оцінки. Натомість оціночні судження у бік опозиції є досить негативними.

 

Частіше про осіб із влади та коаліції говорять на Першому національному: 85% у квітні, 97% у лютому, 73% в грудні. Про інших політиків - на «1+1» та «Інтері» (по 13%, в лютому і грудні на «1+1» – по 11 %). Про опозиційних політиків - на СТБ (27%), в лютому на Новому каналі – 38%, в грудні на ТРК «Україна» – 43%.

 

За словами шеф-редактора «Телекритики» Наталії Лигачової, результати дослідження АУП корелюються з результатами моніторингу «Телекритики». На її думку, в цілому якість новин погіршується, а ситуація з представленням опозиції і влади – критична. «Ми маємо повну відсутність контролю суспільства і опозиції за діями влади, вони не стають предметом дискусій. Замовчуються і найважливіші проблеми нашого життя. Наприклад, не оголошуються статистичні дані зростання чи падіння валового доходу чи зростання інфляції», - зазначає вона.

 

«Раніше, до 2010 року, теж якість новин була невисокою, але внаслідок масштабного поширення такого явища, як джинса, перш за все джинса політична, була рівність корупційних можливостей: той, хто заплатив, той і потрапив до новин. Тож хоч і замовний, але все ж таки був плюралізм думок, потрапити до телеефіру мали змогу всі політичні сили, які могли заплатити. Зараз ми маємо контроль однієї політичної сили над телеефіром більшості телеканалів, прагнення власників каналів бути лояльними до влади – внаслідок чого плюралізм як такий зник з новинного мовлення», - додала пані Лигачова.

 

Водночас, як відзначили автори дослідження, уперше з 2005 року зросла частка повідомлень, де представлені дві точки зору. У квітні 23% повідомлень телеканалів містили декілька точок зору (у лютому – 19%, у грудні – 18%). Найбільше таких новин на СТБ (30% у квітні та по 27% у лютому та грудні), а найменше – на Першому національному (15% у квітні, 8% у лютому, 6% у грудні).

 

Детальніший матеріал за результатами дослідження читайте незабаром.

 

Катерина Лихогляд, для Mediasapiens

comments powered by Disqus