Оновлення Концепції медіаосвіти: навіщо було потрібне і які зміни внесені

Фото: quelpcchoisir.com

21 квітня Президія Національної академії педагогічних наук України схвалила нову редакцію Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, покликану формувати медіаінформаційну грамотність, долати інформаційну агресію, сприяти розвитку громадянського суспільства.

MediaSapiens публікує статтю Любові Найдьонової, заступниці директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, завідувачки лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти. Авторка окреслює головні причини внесення змін, аналізує досвід впровадження медіаосвіти під час експериментального етапу та вказує на ключові новації нової редакції.

Чому були потрібні зміни

Минуло майже шість років від прийняття Концепції впровадження медіаосвіти в Україні у травні 2010 р. За цей час відбулися суттєві зміни як на міжнародному рівні, так і у вітчизняних реаліях практики розвитку медіаосвіти, що потребують переосмислення. Можна виділити три групи причин:

  • здобутки медіаосвіти на міжнародному рівні впродовж 2010–2016 рр.;
  • досвід експериментального впровадження медіаосвіти, зворотній зв’язок від педагогічної практики;
  • умови зовнішньої інформаційної агресії, висвітлення в медіа збройного конфлікту на сході країни й анексії Криму, потреба долати психологічні наслідки війни.

Нові тенденції й перспективи розвитку медіаосвіти в глобальному контексті

Прийнято низку міжнародних документів, що визначають нові тенденції й перспективи розвитку медіаосвіти в глобальному контексті, започатковано нові масштабні міжнародні ініціативи. Згадаймо кілька найбільш значущих останніх подій:

  • на першому міжнародному форумі з медіаінформаційної грамотності (Fez, Morocco, 2011) прийнято Декларацію ЮНЕСКО з медіаінформаційної грамотності;
  • на першому Глобальному форумі (Abuja, Nigeria, 2013) створено Глобальний альянс партнерства з медіаінформаційної грамотності (GAPMIL);
  • на першому Європейському форумі з медіаграмотності (Paris, 2014) прийнято Паризьку декларацію ЮНЕСКО з медіаінформаційної грамотності в цифрову епоху;
  • започатковано Міжнародний тиждень медіаінформаційної грамотності з 2015 р.

У 2016 році по всьому світу акції тижня медіаінформаційної грамотності триватимуть з 31 жовтня до 5 листопада, українська медіаосвітня спільнота вперше планує приєднатися до цих ініціатив. Поточний рік відзначається також підготовкою першої Асамблеї Глобального альянсу з медіаінформаційної грамотності, яка відбудеться в Бразилії, планується проведення Європейського форуму в Литві. Розвиток медіаосвіти в глобальному контексті набуває небувалого розмаху, переходить на новий рівень інтеграції зусиль, а отже й помітніше впливає на життя як окремої людини, так і людства в цілому.

За змістом цей новий міжнародний тренд формується навколо медіаінформаційної грамотності, яка визначається ЮНЕСКО як один із пріоритетів. Сучасна стратегія ЮНЕСКО полягає в поєднанні традиційних концептів «медіаграмотності» та «інформаційної грамотності» у спільний концепт МІГ, що позначає комбінований набір компетенцій (знань, навичок і відносин), необхідних нині для життя й роботи. Концепт МІГ передбачає визнання провідної ролі інформації й медіа в повсякденному житті. MIГ розглядає всі види засобів масової інформації, а також інших постачальників інформації, таких як бібліотеки, архів, музеї та інтернет, незалежно від використовуваних технологій. МІГ спрямована на розширення прав і свободи самовираження людей, забезпечення рівноправного доступу до інформації та знань і сприяння формуванню вільної, незалежної й плюралістичної медіаінформаційної системи. МІГ лежить в основі свободи слова та інформації, оскільки дає громадянам змогу зрозуміти функції ЗМІ та інших постачальників інформації, критично оцінювати їхній зміст, а також ухвалювати обґрунтовані рішення, будучи як користувачами, так і виробниками інформації й медіаконтенту.

Розвивається також міжнародне законодавство, спрямоване на захист дитини в інформаційному просторі. Так, Постійний комітет Ради Європи з транскордонного телебачення ухвалив нову редакцію Європейської конвенції про транскордонне телебачення зі змінами й доповненнями (тепер цей документ називається «Європейська конвенція аудіовізуального медіасервісу»), якою передбачено вимогу забезпечення прав дитини на захист від шкідливих інформаційних впливів (ст. 7.2): «Усі елементи програмних послуг,якіможуть завдатишкодифізичному, психічному чи моральномурозвиткові дітей та підлітків,не повинні транслюватись, якщо під час трансляції та прийому вони мають змогу їх дивитися».

Медіаосвіта має вчити населення вимогливо ставитися до якості надання медійних послуг, а для цього потрібно знати свої права, розуміти критерії якості медіапродукції та бути обізнаним щодо процедур захисту своїх прав на якісне медійне обслуговування.

Розглянувши світові тенденції, науковці дійшли висновку, що їх має бути відбито і в Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Концепт МІГ має бути введено до переліку основних термінів і враховано у завданнях української медіаосвіти.

Український досвід

За останні роки впровадження медіаосвіти стало в Україні реальністю, яка втілилася в творчості сотень педагогів і психологів, насамперед завдяки всеукраїнському експерименту, який здійснюється за наказом МОН України № 886 від 27 липня 2011 р. на базі загальноосвітніх навчальних закладів Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Черкаської областей та міста Києва. Започатковано також регіональні медіаосвітні експерименти в Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях, загалом різними формами шкільної медіаосвіти охоплено понад 250 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються понад 40 тис. учнів (за даними незалежного дослідження «Впровадження медіаосвіти та медіа грамотності в загальноосвітніх школах України», виконаного ERA — Європейської дослідницької асоціації на замовлення Українського медійного проекту («У-Медіа») «Інтерньюз Нетворк» у 2015 р.).

Не всі учні ще вивчають медіаосвіту, але наявність навіть одного курсу за вибором для старшокласників або факультативу змінює атмосферу в школі, дітям цікаво це вивчати, адже вони відчувають, що медіаосвіта — це про їхнє сьогоднішнє життя, яке вже великою мірою віртуалізувалося і минає у взаємодії з медіа.

Сформовано Український медіаосвітній консорціум, до якого входять громадські об’єднання, що розгортають медіаосвітній рух. Розширюється співпраця медіаосвітян із медіавиробниками: від окремих виступів у регіональних ЗМІ до співпраці з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Національною медійною радою. Попередні підсумки експериментального етапу впровадження медіаосвіти демонструють її мотиваційний потенціал, актуальність і практичну значущість: вона відповідає життєвим потребам сьогодення.  Досвід дає можливість нового бачення перспектив розвитку медіаосвітянської спільноти з урахуванням тих змін, які відбуваються в зв'язку з реформуванням освіти.

Загострення потреби в медіаосвіті внаслідок війни

Загострення потреби в медіаосвіті та оновленні Концепції її впровадження пов’язано також із розгортанням інформаційно-психологічної війни, ескалацією агресії, захопленням території України. Коли писався нині чинний варіант Концепції, ми ще не стикнулися з воєнними діями на Донбасі, анексією Криму, потоками вимушено переміщених осіб, а також медійною ретравматизацією постраждалих, медіатравмою війни як новою формою деструктивних медійних впливів при висвітленні трагічних подій.

Як сказала восени 2014 р. директорка Лисичанського НВК «Гарант» Світлана Боровкова, коли школа відновила заняття після звільнення міста українськими збройними силами: «Коли я заходжу в клас на урок медіакультури, відчуваю, що це найголовніший сьогодні курс для дітей — про правду і брехню в медіа, про наше життя».

Справді, в умовах викликів інформаційно-психологічної війни критичне мислення громадян стає важливою складовою національної безпеки. Медіаосвічені громадяни здатні протистояти ворожій пропаганді, не піддаватися впливу інформаційних психологічних операцій, стійко тримати моральний дух у важкі часи. Медіаосвіта набуває якості потужного ресурсу національно-патріотичного виховання, адже передбачає застосування різноформатного медіаконтенту патріотичного змісту та формування інструментальних умінь критичного сприймання, аналітичного опрацювання медійних повідомлень, оцінювання їхньої достовірності та об’єктивності, а також набуття нових смислів, зміцнення патріотичних почуттів. Розвинена медіаінформаційна грамотність стає невід’ємною складовою патріотичного світогляду особистості в умовах інформаційної доби.

Як народжувалися зміни?

Лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології розробила перші пропозиції проекту змін до Концепції впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику. Протягом тривалого часу пропозиції обговорювався в медіаосвітянській спільноті, на сайті лабораторії (mediaosvita.org.ua), в соціальних мережах. У численних діалогах відкривалися нові аспекти, відшукувалися нові формулювання. В спілкуванні конструювалася нова редакція Концепції. Важливу роль відіграв розгляд вдосконаленого проекту на IV Міжнародній науково-практичній конференції з практичної медіаграмотності (м. Київ, 18-19 березня 2016 р.), організованій Академією української преси, Інститутом модернізації змісту освіти спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України. Саме тут прозвучали пропозиції, які узагальнили практичні потреби медіаосвіти і визначили головні напрями змін: акцент на інтегрованій шкільній медіаосвіті, «треба готувати не окремих медіапедагогів, а підвищувати медіаграмотність усіх вчителів без винятку», «не забуваймо про дорослих, їм тепер медіаосвіта потрібна як повітря, адже не випадково такий шалений успіх був у тренінгів із медіаграмотності для громадян — за кілька місяців їх пройшло понад 15 тисяч!», «не забути про бабусь, вони мають бути медіаграмотними, щоб навчати своїх онуків і вберігати їх від шкідливого впливу екранів», «медаосвіта в ранньому дитинстві теж актуальна, люди дивляться на рекламу, в якій немовляті дають смартфон, і думають, що так і треба, а мають знати, до яких наслідків це може призвести». Після дискусії колеги медіаосвітяни, бібліотекарі, соціальні працівники надіслали свої пропозиції.

Загалом враховано 56 пропозицій, сформульованих на етапі широкого громадського обговорення. На засіданні Президії дискусія розгорнулася серед академіків НАПН України, було висловлено важливі побажання. Так, Президент НАПН України Василь Кремень звернув увагу, що нині медіа — не тільки спосіб комунікації й підвищення ефективності праці, але і шлях людини до самої себе, щоб залишатися людиною. Академік-секретар Неля Ничкало підкреслила, що медіаосвіта має прийти не тільки в загальноосвітню й вищу школу, але й в професійну, стати пожиттєвою. Особлива вдячність Національному інституту стратегічних досліджень, зокрема старшому науковому співробітнику сектору науково-освітньої політики відділу гуманітарної безпеки Андрію Іщенку, який підготував Аналітичну записку про стан медіаосвіти в Україні та її роль у забезпеченні гуманітарної безпеки, уважно опрацював текст Концепції і запропонував способи розв’язання низки суперечливих моментів.

Перелік основних новацій Концепції впровадження

медіаосвіти в Україні в редакції 2016 року

У вихідних положеннях характеризуються новий контекст впровадження медіаосвіти:

  • характеристика майбутнього суспільства, яке все більше спиратиметься на інформаційно-комунікаційні технології,
  • недосконалий захист дитини від медіаконтенту, що може шкодити її здоров’ю та розвитку,
  • необхідність протистояти зовнішній інформаційній агресії та руйнівній пропаганді,
  • необхідність інтегрувати ініціативи суб’єктів освітнього процесу й широкої громадськості в ефективну національну медіаосвітню систему,
  • згадуються нові міжнародні документи, що визначають загальні завдання сучасної медіаосвіти;

Подається нове формулювання головної мети медіаосвіти: стати фундаментом інформаційної безпеки держави, розвитку громадянського суспільства, протидії зовнішній інформаційній агресії, всебічно підготувати дітей і молодь до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формувати в громадян медіаінформаційну грамотність і медіакультуру відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей.

До переліку основних термінів включено такі: медіаінформаційна грамотність, деструктивні медіаінформаційні впливи, медіаінформаційна безпека. Відповідно коригуються мета й завдання медіаосвіти.

До основних принципів медіаосвіти додано патріотичне виховання;

До пріоритетних напрямів медіаосвіти включено такі:

  • позашкільна медіаосвіта, зокрема секції МАН, бібліотечна справа (зокрема стосовно дитячих бібліотек),
  • розроблення стандартів і освітніх програм медіаінформаційної грамотності педагогів для всіх рівнів освіти.

Відповідні зміни щодо форм освіти, зокрема акцентуються такі:

  • предметна професійна медіаосвіта в ПТНЗ та ВНЗ,
  • інтегрована медіаосвіта,
  • батьківська медіаосвіта для захисту дітей раннього віку від зловживання екраном,
  • неформальна медіаосвіта засобами медіа;

До етапів реалізації Концепції внесено зміни стосовно термінів і конкретизовано завдання наступного етапу поступового укорінення медіаосвіти та стандартизації її змісту (2017–2020 роки) та етапу дальшого розвитку медіаосвіти та забезпечення її масового впровадження
(2021–2025 роки).

Для підготовки впровадження на другому етапі пропонується за результатами всеукраїнського експерименту підготувати до кінця поточного року Проект всеукраїнського рівня експериментально-дослідної роботи зі стандартизації моделі інтенсивного масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику на 2017–2021 роки, що сприятиме розширенню медіаосвітніх ініціатив і підготовці до масового впровадження в непростих українських реаліях. При Національній академії педагогічних наук України створюється громадська рада з питань координації розвитку медіаосвіти в Україні. Розвивається й набирає потужності громадський медіаосвітній рух. Концепція — це документ, який сприятиме формуванню медіаосвітнього дискурсу, слугуватиме орієнтиром для прийняття рішень, узгодження ініціатив і загального взаєморозуміння.

З повним текстом Концепції можна ознайомитися за посиланням. Дискусія вітається, адже світ так швидко змінюється, а разом ми можемо краще його зрозуміти

 

comments powered by Disqus