72% російських журналістів зазнавали цензури – результати експертного опитування

Фото: phys.org

Огляд дослідження «The media on the media» від New York Magazine MediaSapiens вже публікував раніше. Американський журнал попросив 113 представників друкованих, теле- та інтернет-ЗМІ розповісти про проблеми та тенденції розвитку сучасної медіагалузі. В результаті виявилось, що майже половина (44,04%) опитаних упевнені, що ЗМІ стали гіршими, ніж були ще десять років тому. Однак 36,7% з цим твердженням не погодилися.

Найбільшою проблемою американські журналісти назвали «зламану бізнес-модель». Як наслідок, редакції стикаються із браком коштів, якість їх роботи знижується . На другому місці - потурання смакам аудиторії внаслідок все тієї ж зламаної бізнес-моделі.

«Мені здалося цікавим порівняти деякі відповіді колег по різні боки океану. З одного боку, це досвід держави, в якій кожен школяр пишається першою поправкою до Конституції, яка забороняє Конгресу видавати закони, що обмежують свободу слова або друку. А з іншого - це досвід країни, в якій цензура була офіційно заборонена лише 26 років тому»,пише ініціаторка опитування в Росії Наталія Ростова, старший кореспондент Republic і авторка проекту «Народження російських ЗМІ. Епоха Горбачова (1985-1991)».

Запрошення взяти участь в опитуванні поширювалося через Facebook. У підсумку були опитані 100 російських журналістів, як стверджує пані Ростова, переважно з якісних російських ЗМІ.

У 80 випадках це були представники приватних ЗМІ (Forbes Russia, «Коммерсант», «Медуза» тощо), в 15 - державних (наприклад, «Российская газета», районна газета «Вестник»), а в семи випадках - журналісти з іншою формою власності (Colta.ru, «Радіо Свобода», Бі-бі-сі). З них працюють на інформаційні агентства троє, в інтернет-ЗМІ - 51 особа, у пресі - 47 («Новая газета», «Ведомости», «Открытая Дубна») , на ТБ і на радіо - по 10 осіб («Маяк», «Вести ФМ», «Эхо Москвы», «Дождь», РБК-ТВ та ін.). (Деякі з опитаних працюють одночасно в кількох ЗМІ, і тому сума відповідей становить більше 100%). Усі опитані мають досвід роботи десять та більше років. Зі 100 опитаних 49% - жінки, 51% - чоловіки.

Одинадцять питань були такими ж, як і в опитуванні New York Magazine, а ще дев'ять стосувалися виключно російської специфіки. Деякі питання мали закриту форму (респондентам пропонувалися різні варіанти відповіді на вибір), а деякі передбачали можливість долучити до відповіді власний коментар.

 На відміну від американців, дві третини російських журналістів вважає, що їх ЗМІ стали за останні 10 років краще (68% проти 36,7% ). 75,93% американців вказали, що інтернет вплинув на їхню професію негативно, а 76% опитаних росіян - що позитивно. Також 53,27% опитаних американських журналістів кажуть про позитивний вплив соцмереж на журналістику, в той час, як серед росіян таких - 74%.

Схожі відповіді і американські, і російські журналісти дали на питання «Для чого насамперед існує журналістика?». 85,84% американців і 83% росіян обрали варіант «Повідомляти аудиторії те, що вона повинна знати, незалежно від її інтересу». 14% опитаних американських журналістів і 26% російських відповіли, що їх завдання - відповідати на запити аудиторії.

Також подібні результати виявилися щодо питання «Чи згодні ви з тим, що журналісти більш цинічно ставляться до того, що відбувається в світі, ніж їхня аудиторія?» З цим твердженням погодилися 72,97% опитаних американців та 78% росіян.

92% опитаних російських журналістів  згодні з твердженням про те, що більшість російських ЗМІ є необ'єктивними. 87% респондентів також погодилися з тим, що у Росії є цензура.

До відповіді на це питання один із російських журналістів долучив свій коментар: «Цензура в багатьох ЗМІ існує за замовчуванням. Багато вже сказано про самоцензуру, яка безумовно є. Про редакційні списки "не-ефірних" персон (в федеральних медіа) і коментаторів (в так званих ліберальних ЗМІ) яким можна потиснути руку і яким не можна».

Серед опитаних авторка виділяє і тих, хто не згоден з тезою про існування цензури в Росії. Коментар одного з журналістів, який пояснює свою позицію: «Те, що відбувається, це не цензура в тому розумінні, в якому я її знаю. Це запит роботодавця, якому журналіст продає свої знання і вміння, підписуючи контракт. Це - правила гри. І вони абсолютно однакові і в державних ЗМІ, і в комерційних».

72% російських журналістів ствердно відповіли на питання, чи цензурували їх.

З них 36% вважають, що їх цензурували під тиском державних органів, 32% - під тиском власника ЗМІ, 51% - з міркуваннь самоцензури редактора/головного редактора.

24% опитаних відповіли, що в разі порушення прав журналіста ніхто не зможе допомогти у їх відновленні. 30% респондентів переконані, що тут на допомогу можуть прийти некомерційні та правозахисні організації, ще 12% - що профспілки. По 52% покладаються на суди та юристів і на професійну медіаспільноту.

Найнесприятливішим часом для ЗМІ в Росії 82% опитаних вважають період з 2012 року (ще 11% називають таким часом перші два терміни Володимира Путіна), а найсприятливішим (73%) журналісти назвали час правління Бориса Єльцина.

Нагадаємо, згідно з дослідженням «Левада-центру», більшість росіян висловилися за цензуру в інтернеті. Майже дві третини росіян (60%) вважають цензуру в інтернеті необхідною. В попередньому дослідженні центр з'ясував, що телебачення для жителів Росії залишається основним джерелом інформації про події у країні та світі, якому довіряють більшість росіян. На другому місці у «рейтингу довіри» опинилися інтернет-видання.

 

 

comments powered by Disqus