Критерії моніторингу українських теленовин

p-p.com.ua

З березня 2012 року відбулися певні зміни в методиці моніторингу. Тож викладаємо оновлену методику оцінки.

Об’єктом уваги моніторингу є новини таких українських загальнонаціональних і мережевих телеканалів:

  • Перший канал
  • «1+1»
  • «Інтер»
  • СТБ
  • Новий канал
  • ICTV
  • 5-й канал
  • «Україна»

Моніторинг проводиться на підставі розшифровок текстів новинних випусків, наданих компанією ТОВ «МЕДІАТЕКА». Оцінюються основні (підсумкові) випуски новин у прайм-таймі (подача новини в неосновних – ранкових, денних чи нічних – випусках не досягає найширшої аудиторії). Для моніторингу випусків 5-го каналу основним вважається випуск о 19:00.

Щомісяця для моніторингу методом випадкової вибірки обирається один тиждень (із понеділка до суботи).

Моніторинг складається з трьох окремих частин:

1) моніторингу матеріалів, що мають ознаки замовності (цензури),

2) моніторингу замовчаних новинами важливих тем,

3) моніторингу дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики.

1) Моніторинг матеріалів, які мають ознаки замовності (цензури)

Ця частина моніторингу має на меті фіксацію тем, фактів і думок, які подаються телеканалами з ознаками замовності (цензури). До таких матеріалів відносимо ті, що висвітлюють суспільно важливі теми і в яких є грубі порушення одного або більше стандартів інформаційної журналістики, за рахунок яких інформація спотворюється на користь однієї зі сторін конфлікту. За допомогою цих порушень створюється позитивний або, навпаки, негативний імідж конкретних політичних сил чи окремих політиків, установ чи окремих чиновників, бізнес-структур чи окремих бізнесменів. Ці спотворення інформації досягаються порушеннями насамперед таких стандартів інформаційної журналістики, як баланс думок, відокремлення фактів від думок, точність і достовірність подачі інформації та повнота інформації.

Майже безумовно до матеріалів із ознаками замовності потрапляють такі типові:

  1. позитивні матеріали про діяльність державних установ чи окремих посадовців, коли в цих матеріалах порушено баланс думок. Зокрема, відсутня або лише імітується (тобто даються сепаровано лише ретельно відібрані думки «за» або лише «проти») позиція колективної сторони конфлікту, тобто тих людей, чиї інтереси напряму зачіпає ця діяльність. Або ж відсутня чи лише імітується позиція політичних чи бізнесових опонентів цієї діяльності (тобто даються коментарі не по суті, а по другорядних обставинах, або суто емоційні речі);
  1. суто «паркетні» матеріали, які складаються з усного повідомлення (або усного повідомлення з відеорядом) і синхрону високопосадовця чи політика переважно з декларативними заявами; в яких використовується «протокольна» оцінкова лексика («заявив», «наголосив», «прибув», «відбув», «провели переговори» тощо). Інколи з подібних матеріалах видається, що конфлікту немає. Але будь-яка, навіть суто декларативна заява «великого» політика напряму зачіпає долі багатьох людей. У таких «паркетних» матеріалах ми думки цих людей не чуємо. Не чуємо й думки політичних опонентів. І не чуємо думки експертів, які можуть оцінити ці заяви з точки зору впливу на реальне життя людей, із точки зору реальності виконання політиками власних заяв або ж із точки зору відповідності дій високопосадовця цим його заявам;
  1. повідомлення про успіхи силових структур у викритті злочинів, де відсутній баланс думок (зокрема, відсутня позиція захисту підозрюваних/звинувачених), порушується стандарт точності (зокрема, підозрюваних називають «зловмисниками», «злочинцями» тощо). Нас, як глядачів і телекритиків, може не цікавити рух конкретної кримінальної справи, але ми повинні мати на увазі, що – особливо останнім часом – правоохоронці часто «розкривають» кримінальні справи незаконними методами. І, навіть більше того, після цього доводять власне неправомірне обвинувачення в суді. В таких матеріалах крім балансу думок порушуються стандарти повноти інформації (не озвучуються конкретні факти, які правоохоронці вважають доказами провини підозрюваних) і достовірності (немає чітких посилань на конкретних обвинувачів);
  1. матеріали, які висвітлюють перебіг складних процесів ухвалення рішень (наприклад, на сесії парламенту або ті ж судові засідання у справах опозиційних політиків) без пояснення суті аргументів і контраргументів опонуючих сторін. Натомість такі матеріали будуються переважно на зовнішніх емоційних фрагментах дії (хто кого і як обізвав, хто і як на кого подивився, кого пустили, кого не пустили на таке засідання, хто блокував трибуну і хто її розблоковував тощо). Буває, що «позиція» обвинувачуваної сторони в таких матеріалах імітується. Так, наприклад, чимало матеріалів про перебіг судових процесів над тими ж Луценком чи Тимошенко подавалися у вигляді короткого повідомлення з єдиним синхроном захисників. Але цей синхрон не торкається суті обвинувачень, а дає ті ж емоційні аргументи або – в кращому разі – йдеться про процедурні речі, які не мають стосунку до розгляду справи по суті. У підсумку маємо однозначний негативний уплив такого матеріалу на імідж обвинуваченого (зайве згадування особи в однозначно негативному для неї контексті);
  1. матеріали, в яких незбалансовано і з позитивними оцінками висвітлюється бізнес (бренди, товари, послуги) або ж благодійність конкретних бізнесменів чи бізнес-структур. Це комерційна джинса. Навіть за законодавством розміщувати в новинах такі матеріали не можна. Втім, це не позбавляє власників каналів спокуси попіарити в новинах на власному каналі свої бізнесові або ж «благодійні» звитяги. Так, на «1+1» постійно піариться курорт «Буковель» і «Приватбанк», на каналах групи Пінчука піаряться «Пінчук-артцентр» або доброчинність тестя власника каналу у вигляді Фонду Кучми, на 5-му каналі – доброчинність Порошенка, на «Україні» – Фонду Ахметова. При тому на цих каналах ми не чуємо людей, які могли би по суті оцінити всі ці звитяги. Наприклад, людей, які, приїхавши на свята на той же «Буковель», заплативши чималі гроші за абонемент, так і не змогли на гірськолижному курорті покататися на лижах.

Для моніторингу не відіграє ролі, які саме обставини могли призвести до появи в новинах згаданих порушень. Чи це була цензура з боку влади, власників чи менеджерів каналів, чи самоцензура журналістів. Це може бути навіть низький професіоналізм журналіста. Це не має жодного значення з точки зору результату – глядач отримує інформацію, спотворену на чиюсь користь, тож його позбавляють справжнього розуміння подій і процесів, які відбуваються в країні.

2) Моніторинг замовчаних новинами важливих тем

Окрему увагу в моніторингу приділено замовчанню каналами тем, фактів чи думок, які становлять безумовну інформаційну цінність для якісної поінформованості телеглядачів – громадян України щодо суспільно-політичних процесів, які відбуваються щодня в Україні. Тих тем, фактів чи думок, які можуть напряму зачіпати інтереси великих соціальних груп, як у прагматичному плані, так і в електоральному. Ці теми визначаються по-перше, шляхом порівняння тем, що їх подають усі вісім телеканалів (одні канали подали, інші – не подали). По-друге, порівнянням із темами, висвітленими цього ж дня інформагенцією УНІАН.

3) Моніторинг дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики

У цій частині моніторингу беруться до уваги репортажі про основні суспільно-політичні події, які складають інформаційну картину дня, оригінальні журналістські розслідування і нариси про типову людську історію, яка ілюструє подію дня. Кожен із цих матеріалів оцінюється на дотримання кожного з шести стандартів інформаційної журналістики: баланс думок, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від думок, точність і повнота подачі інформації (стандарт доступності подачі інформації в цьому моніторингу не оцінюється). Матеріали оцінюються в комплексі (піводка + сюжет + відводка для цієї частини моніторингу вважаються єдиним матеріалом).

Стандарт балансу думок. У межах кожного окремого матеріалу має бути представлено чітко викладені позиції всіх без винятку сторін конфлікту. Позицію колективної сторони конфлікту повинен озвучувати типовий і адекватний її представник. У випадку, коли мотиви позицій сторін не є очевидними, необхідною вважається також і аргументація цих позицій сторонами. У складній тематиці для дотримання балансу думок необхідна також оцінка позицій чи аргументів сторін незалежним, але компетентним у темі експертом.

Стандарт балансу думок не вважається дотриманим, якщо слово надається стороні конфлікту, але ця сторона висловлюється не по основній суті конфлікту, а по другорядних обставинах. Це є імітацією балансу. Повноцінний баланс думок досягається ще й однаковою формою подачі думок різних сторін (цитата – цитата, синхрон – синхрон).

У випадках, коли сторона конфлікту відмовляється коментувати тему, в журналістському матеріалі повинно бути чітко заявлено факт відмови з обов’язковим наведенням причини цієї відмови зі слів особи, яка відмовилася коментувати.

В оперативних випадках стандарт балансу думок досягається з часом. Канал оперативно подає інформацію, ще не встигаючи отримати необхідний коментар певної сторони конфлікту. У моніторингу такі випадки не вважатимуться порушенням стандарту балансу, але обов’язковими є такі умови: від самої події до ефірного матеріалу мало часу; в матеріалі чітко зазначено, що редакції (автору матеріалу) поки що не вдалося знайти коментатора, але його продовжують шукати, щоб почути його думку; у випуску новин наступного дня має бути коментар цієї сторони конфлікту або ж чітко заявлено про відмову від коментаря із зазначенням причини відмови.

Стандарт повноти інформації. Його має бути дотримано в кожному конкретному матеріалі насамперед через вичерпну подачу ключових фактів за темою. У звіті про подію (це будь-яка форма репортажу: усне повідомлення, короткі форми з відео, пряме включення, репортажний сюжет) має бути чітка відповідь на класичні репортажні питання (що? де? коли? як сталося?).

Перебіг події (з чого починалося – чим продовжувалося – як закінчилося) має бути відтворено зрозуміло для глядача, незалежно від композиції матеріалу.

Обов’язковою є також наявність якісних бекґраундів: 1) передісторії, важливої для якісного розуміння сьогоденної події, 2) пояснення будь-яких складних понять (для цього можуть також використовуватися експертні роз’яснення – що це таке? як це працює? тощо).

Слід також мати на увазі, що порушення стандарту балансу майже автоматично робить матеріал і неповним. Винятком можуть бути випадки, коли відмова сторони конфлікту є нечітко артикульованою або не названо причину цієї відмови.

Стандарт відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок). Цей стандарт означає, по-перше, чітке позначення початку й кінця кожної суб’єктивної думки (висновку, коментаря, оцінки, прогнозу, обвинувачення тощо). По-друге, чітке позначення авторства при викладі будь-якої думки (жодна думка не може подаватися анонімно). По-третє, в новинах, з огляду на цей стандарт, є неприйнятними жодні оцінки і висновки журналіста (ведучого чи репортера).

Стандарт достовірності інформації. Достовірність означає чітке зазначення джерел кожного поданого факту і чітку авторизацію кожної думки. Як виняток окремі факти (лише факти!) може бути подано з посиланням на анонімне джерело інформації. При цьому має бути зазначено: компетентність джерела (наприклад, у якому відомстві працює ця людина) і той факт, що джерело побажало залишитися анонімним. На відміну від фактів, будь-яка думка подається завжди виключно з посиланням на конкретну особу – автора цієї думки. З цієї точки зору недостовірними є «загальні» розмиті посилання («правоохоронці стверджують», «експерти вважають» тощо).

Стандарт точності подачі інформації. Цей стандарт передбачає відповідність кожного поданого факту реальності й дослівність цитування (або переказу) думок. Точність у цьому випадку визначається за подачею цього факту чи думки (в разі її цитування не прямою мовою) інформагенцією УНІАН. Можливі також випадки, коли окремий факт чи окрему думку однаково подає більшість каналів, а один із каналів подає її інакше. В моніторингу в таких випадках вважається, що помилилися журналісти саме цього каналу.

Стандарт оперативності подачі інформації. Будь-яку новину дня має бути подано в підсумковому випуску цього ж дня, крім тих, які сталися вже після виходу випуску новин в ефір. Дотримання цього стандарту моніторингом також відстежується лише в порівнянні: коли подавали новину різні канали. І в порівнянні з тим, коли ця новина з’явилася на стрічці інформаційної агенції УНІАН.

***

Редакція «Детектора медіа» чудово розуміє, що можуть виникати окремі ситуації, коли причинами фіксації моніторингом певних порушень або замовчань стають технічні помилки. Випуски телеканалів аналізуються за ефірними розшифровками, які робить фірма ТОВ «МЕДІАТЕКА», де люди можуть помилятися. Можуть помилятися і працівники інформагентства УНІАН. Зрештою, можуть помилятися й самі телекритики. У разі, якщо ви знаходите в тексті моніторингу невідповідність закидів на адресу вашого каналу тому, що насправді було у вас в ефірі, повідомляйте про це – в наступній подачі моніторингу ці помилки буде виправлено. Це стосується лише невідповідностей. Експертні ж оцінки реально поданої в ефірі інформації змінено не буде.

***

Попередню методологію проведення моніторингу викладено в публікаціях ТК: частина 1, частина 2 і частина 3.

comments powered by Disqus