Політичне затишшя у теленовинах. Моніторинг АУП

Фото: rybinsk-onse.ru

Аналіз теленовин восьми загальнонаціональних телеканалів здійснювався в період з 9 по 14 вересня 2013 року.

Найприкметніша риса цього тижня – невелика кількість політичних новин на усіх телеканалах, а також порівняно з іншими місяцями моніторингу невелика увага до політичних суб’єктів (як партій, так і політиків).

Так, частка політичних новин склала 13% - найнижчий показник у цьому році. «Це можна пояснити тим, що попередній тиждень був позначений високою активністю, коли парламент ухвалював закони щодо євроінтеграції, тому цього тижня  ми спостерігали більше обговорення подій в міжнародному контексті», - зауважила на презентації результатів моніторингу Наталія Костенко, завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України.

Найчастіше у випусках новин обговорювали перспективи підписання Угоди про асоціацію з ЄС та різні аспекти цього питання:  вдосконалення українського законодавства, позицію Росії, заяви чиновників Євросоюзу. Другою важливою темою були взаємовідносини з Росією: заяви російських політиків, проблема газу, торгівельна війна. Серед внутрішніх політичних подій найбільше уваги канали приділили справі Кармазіна-Маркова та справі Петра Мельника. Також значну частку уваги відволікла на себе тема погоди та  підтоплень - 4%.

Ще однією  причиною зменшення частки політичних новин може бути зміна форматів на деяких телеканалах. «Новинний випуск на “Новому каналі” зменшився до 5-6 хвилин, а за ним йде передача політичного змісту. На ТВі новинна програма тепер складає годину, де великий блок спорту та погоди, -  зауважила пані Костенко. -  Складається враження, що журналістам  і менеджерам стає все нудніше просто повідомляти новини, більше  хочеться інтерпретувати».

«Новий канал» та СТБ – лідери за часткою  уваги до влади

Щодо представлень різних точок зору на події, то цей показник у вересні тримається на рівні попередніх місяців, але є дещо нижчим, порівняно з червнем (коли останній раз проводився моніторинг). 16% повідомлень в цілому по всіх каналах були з декількома точками зору (в січні 18%, у лютому 24%, у березні 27%, у квітні 23%, у травні 17%, у червні 18%). Найбільше їх у новинах «Інтера» - 21%, на 1+1 – 20%.

Різні точки зору на політичні події подаються у 24% повідомлень (у червні 32%, у травні 32%, у квітні 32%, у березні 44%, у лютому 43%, у січні у 36%). Переважно неоднозначно оцінювалися асоціація з ЄС в контексті поліпшення законодавства, законопроект про вогнепальну зброю та «врадіївська справа».

Негативну динаміку демонструють «Новий канал» та СТБ: якщо у червні на СТБ 67% повідомлень подавались з однією точкою зору, то тепер цей показник становить 100%, на «Новому каналі» - 40% (червень) і 100% (вересень).

У вересні зафіксовано найбільший в цьому році дисбаланс уваги та синхрону влади й опозиції в новинному потоці. Увага до представників правлячої коаліції у 2,8 рази більша за увагу до опозиції  - 66% й 24% відповідно (у червні у 2 рази більша, у травні на 3%, у квітні у 1,7 рази більша за увагу до опозиції – 56% проти 33%, у березні 51% проти 44% на користь опозиції, у лютому у 1,3 рази більша на користь правлячої коаліції, у січні у 1,2 рази).

41% усіх згадувань про політиків – це про представників ПР (у червні 43%, у травні 32%, у квітні 40%), 17% про представників «Батьківщини» (у червні 17%, у травні 33%, у квітні 17%), 5% – УДАРу.

Такий самий дисбаланс спостерігається і в синхроні. «Не дивлячись на одностайність опозиції і влади, яка була продемонстрована напередодні, коли ухвалювались євро інтеграційні законопроекти, все одно влада говорить значно більше у новинах», - зазначила пані Костенко.

Частка синхрону представників влади у 4,3 рази більша частки синхрону представників опозиції (у червні у 2,7 рази) - 78% проти 18%. Найбільший дисбаланс за цим показником демонструють СТБ та «Новий канал»,  найзбалансованішими синхрон та увага  представників політичних сил є на «Інтері» та ТВі.

Щодо синхрону конкретних політиків,  то тут беззаперечним лідером є Микола Азаров, якому належить 1/5 усього синхрону вересня, у той час як Віктор Янукович відстає – у нього лише 11%.

«У вересні домінування влади стало значно виразнішим, рейтинг уваги в рази більший - у попередні місяці такого не було, - зауважив Валерій Іванов, президент Академії української преси. -  Вже згадували СТБ – треба сказати, що це зовсім інші новини, аніж були кілька років тому. Дійшли до того, що 100% - це синхрон влади, чого ніколи не було. Такий відсоток  давав лише Перший національний, а тепер вперше дав СТБ та Новий канал. Якщо ще Новий канал можна пояснити зміною формату, то СТБ не можна пояснити ніяк, окрім позиції каналу, позиції власника, яка, на жаль, передається позиції журналістів».

Серед політичних інститутів вже традиційно найчастіше згадуються силові відомства – 19% (у червні силові відомства – 21%, у травні вони ж – 25%, у квітні силові відомства 24%, у березні суд, судова система – 24%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Конституційному суду – 50% та місцевим органам влади – 19%.

Іронічні та негативні оцінки у вересні адресувалися найчастіше владі та КПУ (у червні переважно опозиції в цілому, у травні, квітні, березні та лютому однаково часто опозиції в цілому та Партії регіонів).

Висвітлення євроінтеграційних перспектив 

Ще одна особливість новин вересня: Україна як політична суверенна одиниця заслуговувала  позитивних оцінок – 23%. Така ситуація пов’язана з тим, що характер і зміст новин у цей період визначає перспектива підписання Угоди про асоціацію, вважає Сергій Макєєв,  завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України: «Якщо ми звернемось до новин лютого, березня, то побачимо, що там Україна в цілому – один із основних об’єктів негативних оцінок, на відміну від нинішньої ситуації».  Пан Макєєв припускає, що у жовтні і в листопаді ситуація буде аналогічна, оскільки тема відносин України-ЄС звучатиме ще  частіше.

У зв’язку з цим, нинішня асиметрія в увазі і синхроні на користь влади – легітимна та виправдана, вважає експерт: «Зараз президент та  прем’єр виглядають більшими євроінтеграторами, ніж опозиція, у них більше можливостей – опозиції заперечувати нема чого. Тому зрозуміло, що синхрон йде від тих, хто просуває країну в Європу, цей ресурс з рук опозиції забрали». Крім того, у вересні спостерігається зменшення заяв від опозиції, що на думку Макєєва, пов’язано із вирішенням питання переголосування у проблемних округах, а також із можливим звільненням Юлії Тимошенко: «Я можу припускати, що лідерам опозиції були дані гарантії щодо прискореного звільнення Юлії Тимошенко, і це їх примирило, бо у вересні взагалі не чуємо ніяких заяв».

Тим не менш, хоча й канали приділяють багато уваги Угоді про асоціацію, на телебаченні немає заяв чи аналітичних матеріалів, пов’язаних з економічним обґрунтуванням орієнтації на ЄС чи Митний союз.  

«Журналісти не виконують своє завдання, оскільки  аналітичних матеріалів, які б показували перспективи розвитку України у випадку прийняття одного з векторів зовнішньої політики  –  немає, - зауважив Валерій Іванов. – В аудиторії зараз  ілюзорні уявлення про те, що буде, якщо ми заключимо Угоду про асоціацію. Все подається через емоції – у такий спосіб, звичайно, краще досягається до масової аудиторії. Але проблема в тому, що аудиторія не знає про ті труднощі, які будуть після Угоди, не знає, що треба робити, щоб зайняти гідне місце в ЄС, і потім може бути розчарування. Телеканали як основне джерело інформування, тут не виконують свою функцію».

Розподіл довіри до телеканалів

Низька частка політичних новин і зміна форматів змушує замислитись про те, що є новини для телеканалів та для аудиторії взагалі, зауважила Наталія Костенко. Актуальним є моніторинг «Українське суспільство», який проводить Інститут соціології НАН України -  у квітні 2013 року проводилось опитування щодо того, наскільки аудиторія довіряє новинам як інформаційному  джерелу.  Результати свідчать, що рівень довіри є невисоким: на графіку позначено, який відсоток дорослого населення дивиться конкретну новинну програму та яка частка з тих, хто дивиться, довіряє інформації.   Бачимо, що новинам «ТСН» та «Подробицям»  довіряє 51,7% і 46,2% їх аудиторій відповідно, у інших телеканалів показник довіри ще нижче.

Серед головних факторів, які впливають на рівень довіри до телеканалів немає рівня освіти, статі чи віку.  Основними ознаками, які поляризують довіру є  регіональність каналу і національність телеглядача, який дивиться.  Так, новинам  ТВі і «1+1» більше довіряють на Заході, «Інтеру» на Сході, на Півдні – ICTV та СТБ.

«Потрібно обережно робити висновки про вплив новин та їх ефективність, оскільки довіра аудиторії невелика, - зазначила пані Костенко. -  Ця ситуація стандартна не лише для України, але і для пострадянських країн, країн Західної Європи. Довіра до медіа зменшується, і це відбувається через те, що довіра до  соціальних інститутів взагалі суттєво падає».

Аналіз теленовин восьми провідних телеканалів України в квітні 2013 р. є частиною постійно діючого моніторингу медіа, який Академія Української преси здійснює з 2002 року.

Презентоване дослідження здійснювалося АУП за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та TVi.

 Проведення дослідження стало можливим завдяки Програмі У-медіа.

Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу. Інформація, представлена на семінарі, є відповідальністю Академії Української Преси та не обов’язково відображає точки зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз Нетворк. 

comments powered by Disqus