Псевдополітологи та піар-десятина Ахметова

sobytiya.tv

Моніторинг щоденних випусків новин після півторамісячної перерви повертається на «Телекритику» з 15 вересня. Хоча до позачергових виборів народних депутатів залишається 40 днів, телеканали поки що не повністю залучені до передвиборної боротьби, а кількість матеріалів з ознаками замовності та маніпуляцій на користь власників не стала більшою порівняно з липнем. Перш ніж перейти до аналізу новин 1520 вересня, коротко нагадаємо висновки з попереднього моніторингового періоду (розлогий аналіз можна читати тут — 2–7 червня, 9–14 червня, 16–21 червня, 23–28 червня, 30 червня  5 липня, 7–12 липня, 14–19 липня, 21–26 липня).

Висновки з попереднього моніторингового періоду

Майдан (Революція гідності), зміна влади та протистояння російській агресії на сході в інформаційному просторі змінили начебто не так уже й багато. Нова тематична палітра — війна, біженці, волонтери, санкції — неспроможна приховати старі проблеми: вкрай низьку планку якості інформації та аналізу, зловживання інфотейнментом та нехтування балансом думок, некомпетентність та сервільність журналістів і редакторів, джинсу, корпоративні новини та чорний піар. Дореволюційний букет доповнили нові хвороби — ура-патріотична пропаганда, яку журналісти ведуть із власної ініціативи начебто для «врівноваження» російської, та запеклі медіавійни олігархів.

Та все ж таки зміни на краще є. Крах режиму Януковича, що давав медіабізнесу жити лише за умови лояльності, дозволив новинарям частини телеканалів працювати за совістю та стандартами. Передусім це стосується СТБ та Першого національного, меншою мірою — ICTV. В новинах цих каналів майже не знайдеш цілеспрямованих порушень стандартів, інспірованих чи нав’язаних інвесторами. Єдиним трагікомічним винятком було намагання телеканалів групи Пінчука переписати історію, відбіливши та героїзувавши Леоніда Кучму.

Найочевидніша позитивна метаморфоза спіткала новини Першого національного, який після зміни влади в державі та керівництва в Національній телекомпанії України став — принаймні формально, — на шлях перетворення на громадське мовлення. Новому гендиректору Зурабу Аласанії вистачило політичної волі усунути від ефіру одіозних журналістів і ведучих, які роками задовольняли всі піар-потреби та забаганки старої влади. Власне, ці люди розбіглися самі, коли до злиденних зарплат перестали докладати пухкі конверти з подякою від Арбузова. На зміну їм прийшли декілька професійних телерепортерів із комерційних каналів та ведуча з доброю кармою — Ілона Довгань. Новинарі державного каналу отримали свободу говорити правду й добирати новини за професійними, а не прислужницькими критеріями. Ба більше — Аласанії та його підлеглим удалося зруйнувати плеканий усі 23 роки незалежності міф про те, що Перший зобов’язаний висвітлювати кожен рух органів влади і існує саме для цього. Сьогоднішній Перший національний — це вже не УТ-1.

Але цього виявилося не досить. Новини економ-класу, навіть очищені від брехні та маніпуляцій, не мають шансів у висококонкурентному праймі, де змагаються десяток багатших за Перший національний комерційних мовників. Не маючи повноцінних кореспондентів у зоні бойових дій, новинарі державного каналу вирішили висвітлювати найголовнішу тему літа в форматі дайджесту офіційних заяв і постів у соціальних мережах. Відеоряд — який Бог пошле. Практично жодної ініціативи в пошуку та розкрутці ексклюзивних тем, особливо у віддаленій від Києва провінції. Уривчасті спроби розслідувань і розкриття конфліктних ситуацій, які майже ніколи не продовжуються в наступних випусках. Вбога безрепортажна міжнародка. Цю пісну картину дещо підсолоджують хіба що гостьові студії. А загалом — чистенько, але бідненько.

Щодо причин такої ситуації немає жодних сумнівів: на чисті новини вистачило принциповості та сміливості, але на те, щоби зробити їх цікавими, не вистачає грошей. І, будьмо відверті, не вистачатиме ніколи — ані до, ані після перетворення НТКУ на суспільне. Ідеологам суспільного мовлення варто вже зараз, аналізуючи вади наявних новин на Першому, думати над тим, як зробити інформаційні програми майбутнього НСТУ повноцінними. Особливо якщо вони справді сподіваються виманити з інтернету та приманити до блакитних екранів тих, хто давно перестав дивитися телевізор.

Пішли на користь зміни в країні й «Вікнам» СТБ. Новини, що колись пишалися славою найсміливіших і водночас найсумлінніших у плані дотримання стандартів, за часів Януковича втратили свою індивідуальність і стали беззубим та поверховим інформаційним додатком до розважальних шоу. Найяскравіші репортери старої команди розбіглися по інших телеканалах. Зараз команда «Вікон» робить просто новини. Стримано-оптимістичні, без висмоктаних із пальця сенсацій та ура-патріотизму, із власними репортажами з Донбасу та збалансованим висвітленням ризикованих тем. Це новини, які не розкривають прихованої правди й не створюють трендів для соцмереж і розмов у тролейбусах, але в них можна побачити адекватну картину дня, розказану простими словами.

Зарахувати інший канал пінчуківської групи StarLightMedia — ICTV — до позитивного тренду не дозволяє доволі велика кількість матеріалів із ознаками замовності. Переважно «благодійницької джинси», якою зараз силкуються відіпрати свою репутацію деякі колишні урядовці. В доборі героїв прихованої реклами ICTV традиційно неперебірливий: цією послугою, окрім традиційних Наталії Королевської та Миколи Рудьковського, користувалися мер Львова Андрій Садовий, Дмитро Фірташ (у якості голови Федерації роботодавців), Віталій Кличко (у якості мера Києва), дружина Президента України Марина Порошенко та інші. Керівництво ICTV традиційно розглядає приховану рекламу в новинах як прийнятний спосіб заробляння грошей.

Лояльність «Фактів» до нової влади, насамперед Петра Порошенка, така сама промовиста й беззастережна, як лояльність до Януковича й Азарова пару років тому. Владу не критикують, окрім хіба що абстрактних претензій до забезпечення військових. Але й не вихваляють цілеспрямовано. Установка «Фактів» на пошук позитиву працює в іншому напрямку. Подекуди з репортерами ICTV, особливо тими, що розповідають про зону бойових дій із безпечної відстані (Ізюм, визволені міста Донбасу, мирні блокпости), трапляються патріотичні істерики. ICTV — чемпіон із неакуратного поводження з інформацією, яка стосується війни в Донецькій та Луганській областях. Коктейль із побаченого на блокпостах, почутого від перехожих на центральній площі Слов’янська, прочитаного в соцмережах та прес-релізах антитерористичного центру й РНБОУ, та приватних рефлексій репортерів. І все це обов’язково в форматі прямого включення, що мало б давати глядачам відчуття присутності й причетності, а на практиці просто зменшує кількість важливих фактів. Якщо ви почуєте у «Фактах», що всі мешканці Донбасу з нетерпінням чекають визволення від терористів, не поспішайте радіти.

42:8. Саме таким було протягом моніторингового періоду співвідношення кількості матеріалів у «Подробностях» телеканалу «Інтер», спрямованих проти Ігоря Коломойського та групи «Приват», і матеріалів у «ТСН» «1+1», спрямованих проти Дмитра Фірташа і/або Сергія Льовочкіна. Це лише ті сюжети й повідомлення, в яких прямим текстом ішлося про ворога або його бізнес. Не враховано також матеріалів у підсумкових тижневиках та «документальних фільмів-розслідувань», якими грішили обидві сторони. Є й різниця в специфіці самих матеріалів: чимало сюжетів «Інтера» були спрямовані не на дискредитацію особисто Коломойського, а на руйнування його бізнесу (інформація про ненадійність сервісів «Приватбанку», наприклад). Мішенню для ударів «1+1» також ставали бізнес-інтереси Льовочкіна та Фірташа: «Київміськбуд», Кримський содовий завод, Сумихімпром, банк «Надра». Та, наприклад, у сюжеті про колабораціонізм банку «Надра» на контрольованій проросійськими терористами території цей банк навіть не названо вголос — про те, який саме банк мається на увазі, можна довідатися лише з відеоряду. Порівняно зі щоденними викривальними матеріалами про ті чи інші темні сторони «Приватбанку» це дитячі іграшки. До того ж, у другій половині липня до «антиколомойської коаліції» долучились «Україна» та ICTV.

«Інтер» та «Україна» — два телеканали, що повністю залишились у «дореволюційній» логіці, що вимагала від теленовин не так інформувати аудиторію, як приносити користь інвесторові, його іміджевим, політичним та бізнесовим інтересам. Змінилися характер та напрямок інтересів, повернулася на канал «група Льовочкіна» — змінилися й тематичні напрямки, характер новин, але не суть, хоча й працюють тепер не так грубо, як у часи Майдану за керівництва «Подробностями» команди Безлюдної. У  новинах «Інтера» та «України» ми знаходимо найбільше порушень стандартів, замовчувань суспільно важливих тем, прихованої реклами та маніпуляцій. Водночас невизначеність і мінливість інтересів їхніх інвесторів, а також принцип «розкладання яєць у різні кошики» призводять до того, що в ефірі «Подробностей», наприклад, уживається піар Радикальної партії Ляшка та Партії розвитку України (віднедавна — «Опозиційний блок»). За час, що минув із завершення попереднього моніторингового періоду, новини «Інтера» втратили низку професійних співробітників, зокрема Андрія Цаплієнка та Ольгу Червакову.

Загалом описана вище ситуація зберігалася в новинах до середини вересня, хоча деякі зміни — зокрема й позитивні, як-от припинення активної участі телеканалів StarLightMedia у війні проти Ігоря Коломойського, підкреслена нейтральність 5-го каналу та зменшення кількості піару Петра Порошенка в його новинах, — відбулися.

Моніторинг новин 1520 вересня 2014 року

15 вересня, понеділок

У неділю, 14 вересня, в Криму відбулися вибори до парламенту самопроголошеної республіки. Перший національний присвятив перебігу голосування докладний сюжет (авторка — Тетяна Хмельницька), акцентувавши на порушеннях і штучному завищенні явки. Водночас наприкінці матеріалу авторка зазначила, що українські правоохоронні органи трактують вибори в Криму як чергову спробу захоплення влади. Тож дані про відсотки, перебіг голосування та порушення демократичної процедури лише легітимізують в очах аудиторії цей незаконний акт. Схибив Перший національний у цьому випуску й далі, запросивши до студії політконсультанта Тараса Березовця як незалежного експерта. Цей «політичний експерт, керівник компанії стратегічного консалтингу» у розмові з ведучою Ілоною Довгань говорить прямим текстом: «Ви знаєте, ми зараз, оскільки самі знаходимося в процесі виборчої кампанії...» Таким чином, стає зрозумілим, що «експерт» не є безстороннім — одна з політичних сил є його замовником, що може впливати на зміст його коментарів. Ведуча, натомість, на кінець розмови ще раз наголосила на статусі Березовця яко «політичного експерта» (а не політтехнолога).

Трапляються в новинах Першого й недостовірні посилання. Так, у матеріалі про валютну політику Нацбанку бачимо таке: «Валерія Гонтарева, голова НБУ: "Национальный банк, кроме того, что выходит с интервенциями на рынок, Национальный банк разрабатывает новый инструментарий на рынке. Мы хотим, чтобы у нас было 15 банков, крупнейших маркетмейкеров, с которыми Национальный банк будет очень активно работать, чтобы создать этому рынку большую глубину, чтобы не было этого перекоса на этих маленьких суммах".

Анатолій Гулей, голова правління Української міжбанківської біржі: "Как только будет создан институту маркетмейкеров Национальным банком, я думаю, что ситуация стабилизируется, и актуальность этой темы вообще исчезнет. Для этого нужно неделя-две. Постановления, которые нужны Национальному банку, они приняты".

Роман Ковтун, кореспондент: Такий крок, на думку фахівців, допоможе збити нездоровий ажіотаж та зняти напругу на валютному ринку України. За прогнозами Анатолія Гулея, за кілька тижнів курс може повернутися у коридор 12,5013,50 гривень за долар». Таким чином, за допомогою посилання на невідомих «фахівців», від імені яких говорить не експерт, а гравець ринку, створюється хибне враження тотального схвалення дій Нацбанку експертною спільнотою.

У ТСН «1+1» зберігається проблема, на яку ми звертали увагу ще в червні: матеріали з кореспондентом Бі-бі-сі Андрієм Кравцем далеко не завжди доносять до аудиторії ту інформацію, яку обіцяє їй ведуча:

«Лідія Таран, ведуча: Міністр оборони України Валерій Гелетей заявив, що країни НАТО почали поставляти Україні зброю, не уточнивши, які саме країни і яку зброю. Зараз до мене з Лондона приєднується наш колега Андрій Кравець. Отже, Андрію, вітаю. Що кажуть в Британії щодо поставок зброї, якої саме, чи правда це? І що кажуть про навчання, які зараз тривають на Львівщині?

Андрій Кравець, кореспондент: Хоча і організатори наголошують, що це рутинність. Щорічні навчання “Швидкий тризуб” і планувались вони ще до ескалації ситуації в Україні. Але безумовно, що всі розуміють, що цього року вони особливі, оскільки на сході країни не вщухає протистояння між українськими військовими та сепаратистами. Тому лідери НАТО, в тому числі і Британія, ще напередодні заявляли, що ці навчання — це ще одна нагода продемонструвати підтримку суверенітету Україні на тлі того, що вони називають агресією з боку Росії. Москва хоча і заперечує свою причетність до сепаратистів, але альянс наголошував, що Росія вела бойові дії на території України проти України і навіть зараз, згідно з його даними, на території України перебувають тисяча російських військових та ще 20 тисяч у бойовій готовності на кордоні. Отож близько 1200 військових з 15 країн НАТО та колишніх республік СРСР, що входять до програми альянсу "Партнерство заради миру", впродовж двох тижнів тепер братимуть участь в цих навчаннях неподалік Львова. Беруть участь тут 30 британських військовослужбовців. Цими вихідними міністр оборони Гелетей сказав, що Україна вже почала отримувати зброю від країн НАТО, хоча не підтвердив, які саме країни і про яке озброєння саме йдеться. Жодна країна-член НАТО цю інформацію наразі не підтвердила. Британія не постачає зброю Україні і взагалі, цю тему не коментує. Я нагадаю, що керівництво альянсу наголосило, що НАТО, як організація, не постачатиме озброєння Україні, але кожна країна-член окремо може вести двосторонні переговори з Україною. Альянс наразі каже, що зможе надати лише експертну підтримку та інструктаж Києву. Лідія.

Лідія Таран, ведуча: Андрію, дякую вам за роз’яснення. Андрій Кравець. Українська служба Бі-бі-сі з Лондона. Британські військові теж беруть участь у навчаннях піді Львовом “Швидкий тризуб-2014”. А от питання з поставками зброї невідомо». Інформація про НАТО, безперечно, важлива — її могли б підготувати й міжнародники ТСН. А весь «ексклюзив» журналіста з Британії звівся до того, що йому нічого не відомо.

Матеріал Тетяни Буковні про фінансові справи Межигір’я у «ТСН» залишає багато відкритих питань. Авторка називає колишню резиденцію «прибутковим бізнесом» для людей, які беруть платню за вхід; водночас констатує більш ніж мільйонний борг за електрику. Очевидно, крім «коменданта» екс-резиденції Януковича — Дениса Тарахкотелика — варто було навести позицію держави, у власності якої перебуває Межигір’я і яка мала б отримувати прибутки від нього, якщо вони справді є. Далі у випуску «ТСН» — розгорнутий анонс онлайн-конференції на сайті програми з мером Львова та лідером партії «Самопоміч» Андрієм Садовим. Представники цієї політичної сили отримують від «1+1» перед виборами аж забагато уваги.

А ось «Інтер» зустрічає в цей день нічим не виправданим повідомленням із синхроном Миколи Рудьковського: «Алексей Лихман, ведущий: Какими реформами пахнет бюджет, который завтра понесут в Верховную Раду? Один из депутатов уже сказал — как его встретят.

Николай Рудьковський, народный депутат Украины, лидер блока левых сил: "Предложение правительства — это не реформы, это антиреформы, которые приведут к усугублению кризиса. Это приведет к одному, что уже в середине следующего года будем по всей стране иметь миллионы людей, которые не получают зарплату. Мы будем вносить альтернативный пакет реформ, который предлагает наполнить бюджет"». Зауважмо, що «лідер Блоку лівих сил» — це абсолютно передвиборче формулювання. Крім того, «Інтер» проїхався по списках різних політичних сил із засиллям «батянь-комбатів», наголосивши між іншим, що у списку Олега Ляшка немає жодного чинного нардепа, крім нього самого.

ICTV, коментуючи заяву про відтермінування угоди про асоціацію з ЄС на рік, дозволяє собі недостовірне посилання на «економістів»: «Натомість економісти більш помірковані. Кажуть — попри військові дії сусіда, вітчизняна економіка залежить від товарообігу з Росією. І від цього нікуди не подітися. І попри шалений тиск Москви, Київ та Брюссель погодили компромісний варіант — зону вільної торгівлі відклали. Але ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС все одно відбудеться вже завтра. При чому в документі не змінено ані слова».

Аж надто апологічним звучить повідомлення «Фактів» про реєстрацію партії «Сильна Україна»: Олена Фроляк не лише переказує першу десятку партії, але й озвучує її гасла та використовує неінформативний синхрон Сергія Тігіпка. А вже в наступному матеріалі Вадима Карасьова протитровано як «політолога». Карасьов, який віднедавна регулярно світиться на офіційних заходах «Опозиційного блоку», а раніше входив до керівних органів партії Єдиний центр, не може вважатися незалежним експертом. Фактично він уже давно є політиком, як і його колега по новоявленій опозиції Кость Бондаренко.

У «Событиях» каналу «Україна» — обов’язкова частина про благодійність Ріната Ахметова: в понеділок у ній лише коротке повідомлення. В наступні дні це, як правило, будуть один-два розгорнуті сюжети. До студії ж запросили Бориса Колесникова, бізнес-партнера Ріната Ахметова, щоб той пояснив відмову Партії регіонів від самостійної участі у виборах 26 жовтня. На єдине не дуже зручне запитання, яке поставила політикові ведуча Анна Панова, Колесников не відповів: «Анна Панова, ведущая: А каким будет Донбасс через три года, по вашему прогнозу?

Борис Колесников: "Я считаю, что наша страна в целом должна идти вперед, вырваться из кризиса, и быть успешной и процветающей. Для этого есть все шансы"». «Україна» також із певним запізненням відреагувала на «сто днів» президентства Порошенка: інші канали підбивали підсумки напередодні, «События» ж підготували сюжет, у підводці до якого приписали невідомим «експертам» невтішну узагальнену думку про Президента.

16 вересня, вівторок

У цей день Верховна Рада не без боротьби, але таки ухвалила закон про люстрацію. «1+1» у цій історії цікавить не так зміст закону — його відображено в повідомленні лише схематично, — як компромат на Олега Ляшка: «Очищення влади. Парламент надвечір ухвалив в цілому Закон про люстрацію. Його ухвалення добивалися кілька місяців тисячі активістів на численних мітингах. Сьогодні депутати з третьої спроби набрали таки необхідну більшість голосів "за". Щоправда, навіть за цей закон депутати проголосували далеко не всі. Наприклад, замість відсутнього депутата Олега Ляшка, який активно вимагав люстрації, на його кнопки тиснула сусідка по залу Анжеліка Лабунська. Це й зафіксувала камера "ТСН". Згідно з ухваленим документом, всі чиновники України пройдуть люстраційну перевірку. У владі на тривалий час від 5 до 10 років буде заборонено працювати міністрам, губернаторам, керівникам силових органів та їхнім заступникам за часів Януковича. Також люстрація зачепить причетних до незаконних репресій під час Майдану, агентів КГБ та керівників партійно-комуністичних організацій часів СРСР». Звісно ж, мішенню тут є не сам Ляшко, а його покровителі — Сергій Льовочкін та Дмитро Фірташ. Проти останнього у випуску ТСН є ще один матеріал:

«Лідія Таран, ведуча: Україна повинна повернути державний контроль над титановою галуззю, — переконують аналітики, вивчивши економічні ризики. Застарілі технології, неефективний менеджмент бізнес-групи, яка контролювала титанову галузь, призвела до великих втрат Україною позицій на світовому ринку. Аналітики побоюються, що без змін правил Україна і далі буде втрачати позиції експортера. Натомість буде нарощувати імпорт. Фахівці наполягають на проведенні незалежного аудиту стратегічних підприємств за час їх оренди. І якщо буде виявлено порушення, — змусити орендаря повернути державі збитки.

Анатолій Баронін, директор компанії аналітичної групи: "Контроль над тими підприємствами був отриманий бізнесменом Дмитром Фірташем далеким від легітимного шляхом за активної участі представників минулої влади".

Андрій Колпаков, керуючий партнер аналітичної групи: "Наслідки цього контролю, контролю відносно групи Фірташа, складно визнати позитивним для інтересів держави. У вересні місяці вже почалася передача наших родовищ до держави. І ви знаєте як цей процес наразі гальмується. І ми думаємо, що якщо ситуація найближчий час не вирішиться, то Україна може значно втратити свої позиції на світовому ринку"». Цікавий «збіг» — аналітики, які насправді є партнерами-співзасновниками однієї аналітичної групи Da Vinci, висловлюють позицію, вигідну власникові «1+1» Ігорю Коломойському, тоді як позиції Фірташа та його компаній у матеріалі не відбито взагалі.

Характерно, що ані Перший національний, ані «1+1», ані «Інтер», описуючи акції протесту під Верховною Радою, не поцікавились у протестувальників, які організації вони представляють. «Інтер» запросив коментувати ухвалені цього дня доленосні рішення головного ідеолога команди Порошенка — Ігоря Гриніва (він же цього дня був на ICTV). Натомість далі в «Подробностях» пішли маніпуляції:

«Корреспондент: Особый статус для отдельных районов Донбасса лидер "Гражданской позиции" Анатолий Гриценко, не скупясь в выражениях, называет "путинским" и возмущается, что голосовали за него нардепы в закрытом режиме. Уверен, что этот закон куда опаснее для Украины, чем пресловутые Харьковские соглашения Януковича. У советника министра МВД и по совместительству 21 номера в списке от "Народного Фронта" — Антона Геращенко от принятых законов "волосы встают дыбом". А они у него есть. Но законы эти — плата за предыдущие годы разграбления и предательства Украины, и, укладывая свои волосы, признает: это вынужденный шаг. Мол, украинские военные противостоять российской армии не смогут. Капитуляцией перед Путиным считают сегодняшние законы в Радикальной партии. Их называют аферой столетия и национальным позором. К миру ни спецстатус, ни амнистия не приведут, поскольку эти законы написаны в Кремле, — считают радикально убежденные. А в "Оппозиционном блоке" уверены — законы нужные. Но принимать положение о специальном статусе Донбасса нужно было еще весной — тогда могли бы избежать войны с тысячами жертв. Поэтому оппозиционеры требуют наказать виновных в смертях людей.

Вадим Рабинович, лидер "Оппозиционного блока": "Я поднимаю руку за этот законопроект. Любой ценой остановить войну, а кто вносит этот законопроект — мы, Порошенко или кто-то другой — мы будем аплодировать этому человеку. Это моя не только партийная, но и человеческая позиция. Но хочу задать вопрос — почему надо положить тысячи жизней, разрушить полстраны, чтоб прийти к тому, что надо было сделать изначально"». Пізніше сам Петро Порошенко назве цілеспрямованим перекрученням повторюване у ЗМІ словосполучення «особливий статус». Це саме маніпулятивне означення не раз використовують «События» на каналі «Україна» (наприклад, 18 вересня).

Добір коментаторів дуже показовий: і Радикальна партія, і «Опозиційний блок» — проекти, підтримувані власником «Інтера» Сергієм Льовочкіним. І саме представникові «Опозиційного блоку» Вадиму Рабиновичу було дано змогу висловити свою позицію прямою мовою. Аналогічну ситуацію ми побачимо в «Подробностях» 18 вересня. А 19 вересня так само — прямою мовою представника «Опозиційного блоку» Сергія Ларіна — завершено черговий передвиборчий огляд. Неприхована корпоративна джинса. «Штірліц знав, що найкраще запам’ятовуються слова, почуті останніми».

У новинах «України» — вже більш розгорнута, ніж у попередній день, інформація про гуманітарну допомогу, яку доставляють мешканцям окупованих терористами районів Донбасу від імені  власника каналу Ріната Ахметова:

«Анна Панова, ведущая: Аптечки для жителей зоны АТО доставили в Мариуполь. Гуманитарный штаб при Фонде Рината Ахметова отправил в города Донбасса 10 тысяч лекарственных наборов для пожилых людей. В каждой аптечке — базовый набор медикаментов успокоительные, сердечные, противоаллергенные средства, таблетки и капли от простуды. Внутри — инструкция по применению препаратов и номера телефонов Гуманитарного штаба. Из Мариуполя волонтеры доставят аптечки в Донецк и другие города Донбасса. Все лекарственные наборы будут раздавать бесплатно.

Павел Лапин, представитель гуманитарного штаба "Поможем" при фонде Рината Ахметова: "Пять тысяч аптечек будет направлено в город Донецк, три тысячи аптечек в другие города Донецкой области, находящиеся в зоне АТО. А две тысячи аптечек будет направлено в места, где находятся переселенцы из Донецкой области. Препараты, подобранные в этой аптечке, могут быть использованы и другими возрастными категориями, но прежде всего они будут распространяться среди пенсионеров, инвалидов, заслуженных работников труда"».

А до студії Анна Панова запросила Костянтина Бондаренка, політкоментатора та колишнього політика (заступника голови партії «Сильна Україна»), який віднедавна активно бере участь у діяльності «Опозиційного блоку». Але про політичну заангажованість Бондаренка ведуча згадати забула — його позиціоновано як політолога. Від представників політичних сил, близьких до Ріната Ахметова, в матеріалах «України» цього дня можна було побачити ще два синхрони Бориса Колесникова і один — Ганни Герман.

17 вересня, середа

У «Підсумках тижня» на «Інтері» знову з’являється думка Тараса Березовця, професійного політконсультанта й політтехнолога, на правах «незалежної експертної» — поруч із думками Ігоря Когута й так само підозрілого в плані незаангажованості Володимира Фесенка. Ці достойники коментують закон про особливий порядок самоврядування Донбасу. Водночас Єгора Соболєва, який на цю мить уже був кандидатом у депутати від партії «Самопоміч», запрошено до студії і титровано як голову Люстраційного комітету.

Випуск «Підсумків тижня» на Першому національному завершується повідомленням про загибель футболіста Андрія Гусіна. У випуску «ТСН» на «1+1», навпаки, з цього починають. А далі відсипають порцію компромату Олегові Ляшку:

«Лідія Таран, ведуча: У народного депутата Олега Ляшка — нове дороге авто. Журналісти побачили, як обранець пересідає у новенький мерседес вартістю щонайменше мільйон гривень. В нове авто депутат пересідає з усіма ознаками конспірації, проїхавшись перед цим 200 метрів у звичайному мікроавтобусі. А вже далі на нього чекає елітний транспорт. Нагадаю, що раніше Олег Ляшко їздив на іншому позашляховику: його обіцяв продати і гроші відправили в АТО, а волонтерці Валентині Безсоновій обіцяв подарувати броньовани автомобіль, чого досі не зробив». Природно було б запитати про походження авта самого Ляшка, однак цього «1+1» не зробив. Це не останній камінь у город Ляшка: далі в сюжеті Олександра Шилка використано синхрон Олександра Шевченка, наближеного до Ігоря Коломойського нардепа і топ-менеджера курорту «Буковель», який знов змагається за мажоритарку в Івано-Франківську:

«Олександр Шилко, кореспондент: Щоправда, люстрація не торкнеться виборних посад, зокрема, кандидатів у депутати, що викликає обурення у багатьох.

Віталій Грушевський, народний депутат України, керівник групи “За мир і стабільність”: “З’являється опозиційний блок. Для чого? Це політична технологія реінкарнації влади Януковича. Ми повинні бути всі обережні, але не допустити тих, які розповідали, що вони не могли зупинити Януковича, не могли впливати. Ти маєш владу — і ти маєш відповідальність”.

Олександр Шилко, кореспондент: Водночас історія знає приклади, коли люстрацію з часом посилювали. Приміром, у Польщі після першого м’якого закону згодом з’явився більш жорсткий. На це сподівається і багато активних прибічників Закону про очищення влади в Україні.

Олександр Шевченко, народний депутат України: “Ви знаєте, після Революції гідності поки що на 50-80 % приходять ті самі лиця, які були ще до революції гідності. Хочу також відмітити, знаєте, одного популіста, який на всю Україну піариться — тренує язика — це Ляшко Олег. Відповідно, його не було в залі взагалі після обіду і за нього інші особи голосували. Я припинив цю ганебну практику і не дозволив, щоби без присутності особи голосувала просто карточка”». І тут, природно, позиції Ляшка немає, а згадка про нього абсолютно не виправдана логікою сюжету. Кумедно також, що в сюжеті використано синхрон нардепа Грушевського, одного з тих, що голосували за закони 16 січня (цей бекґраунд не був би зайвим).

А випуск «Подробностей» на телеканалі «Інтер» починається одразу з підозрілого сюжету:

«Алексей Лихман, ведущий: Два месяца со дня катастрофы MH-17 в нашем небе. 298 погибших и 30 миллионов долларов за информацию. Какую, и кто эти 30 миллионов не пожалел, об этом подробнее Кирилл Евсеев из Берлина.

Кирилл Евсеев, корреспондент: 30 миллионов долларов за заказчиков сбитого над Украиной Боинга. Кто отдал приказ, кто был исполнителем, и кто до сих пор их покрывает? Это все собирается выяснить частный детектив Йозеф Реш. Говорит, что его задача — еще и проверить эту информацию. Как он это сделает — остается лишь догадываться. Информаторам обещают новые документы, ну и собственно, новую жизнь миллионера. Детектив уверен — "Любого можно купить, вопрос только в цене". А вот кто заказчики расследования — не знает даже сам сыщик. Сказал только: у одного из посредников швейцарский акцент. В банке Цюриха лежат и 30 миллионов долларов. В серьезности клиентов Реш не сомневается. Только за согласие взяться за расследование он получил аванс в 40 тысяч евро. Впрочем, не исключает, его могут просто использовать — подбросить фальшивые доказательства, а потом пытаться надавить на российское или украинское правительство. Информаторов мы, в любом случае, не увидим. К слову, сегодня своими данными о трагедии поделилось и немецкое правительство — опубликовало отчет по запросу фракции Левой партии в Бундестаге. Из него следует — как раз в момент авиакатастрофы Боинга два натовских самолета в Польше и Румынии зафиксировали сигналы ПВО, но не Бука, а зенитно-ракетного комплекса С-125. Впрочем, это не исключает, что Боинг был сбит именно БУКом, признают в правительстве. Немцы в своих суждениях всегда крайне осторожны. Есть у Германии и записи переговоров в воздухе перед трагедией, но публиковать их не будут, поскольку за это расследование отвечает Голландия. Подчеркну: пока еще не понятно, для чего эти 30 миллионов долларов? Чтобы найти истинных виновных или назначить их?». Як бачимо, «Інтеру» не вдалося знайти розгадку — власне, чи й були спроби? Натомість Кирило Євсеєв годує глядачів своїми здогадками та припущеннями, залишаючи фінал відкритим.

Без необхідного бекґраунду та позицій сторін нагадують про те, що ворожа власникам телеканалу «Укрнафта» не платить державі дивідендів: «Алексей Лихман, ведущий: В парламенте уже зарегистрировали законопроект об увеличении ставок за пользование недрами. Это поможет обеспечить бесперебойный отопительный сезон. На сегодня власти задолжали предприятиям за свет и тепло более 900 миллионов гривен. Напомню, "Укрнафта", которая входит в группу "Приват", уже три года не платит в бюджет отчисления. Долг почти полтора миллиарда гривен». Ця інформація рефреном повторюється в «Подробностях» із травня, й жодного разу глядачі не почули розбірливої позиції менеджменту компанії.

Сергію Курченку та проблемам із його футбольним клубом та стадіоном «Металіст» у Харкові присвячено матеріал, у якому не представлено позицію самого Курченка, зате під кінець без жодних очевидних причин і логічних тематичних прив’язок вигулькує Борис Колесников:

«Алексей Лихман, ведущий: Купил и не заплатил всю сумму — возвращай городу. Это о стадионе "Металлист" в Харькове. Кто приобрел и кто теперь может купить — подробнее Лидия Калинина.

Лидия Калинина, корреспондент: Стадион "Металлист" продали Сергею Курченко год назад. Тогда бизнесмен обещал заплатить более 670 миллионов гривен. Шкуру неубитого медведя тут же принялись делить областные и городские власти. Решили — деньги пустят на строительство метро, реконструкцию Исторического музея и филармонии. И мэр Геннадий Кернес, и тогдашний губернатор Михаил Добкин лоббировали продажу "Металлиста". А желающий купить, по странному стечению обстоятельств, был всего один.

Михаил Добкин, бывший председатель Харьковской облгосадминистрации: "Это огромный шанс для нашей территориальной громады. С одной стороны — не тратить средства на содержание и обслуживание этой большой прекрасной спортивной арены".

Лидия Калинина, корреспондент: В итоге Курченко перечислил чуть больше ста миллионов. И все. Строительство станции метро "Победа" — заморозили, Филармония — в руинах. В связи с этим решение суда о возврате стадиона в коммунальную собственность для областных властей — хороший выход. Хотя содержание такой махины обуза для бюджета — 20 миллионов гривен ежегодно.

Иван Варченко, вице-губернатор Харьковской области: "Утримання його так само не повноцінне, як нам би хотілося. Ми хотіли би розглядати питання повторного продажу, але тому вже, хто заплатить гроші".

Лидия Калинина, корреспондент: Когда выставят "Металлист" на продажу — не ясно. Судебные тяжбы не прекращаются. Ответный иск к облсовету подало руководство "Металлиста". Мол, продали его с нарушениями. Апелляцию направила и прокуратура — требует от Курченко неустойку — 134 миллиона.

Денис Подъячев, политолог: "Он просто председатель активов, которые, в общем-то, принадлежали семье Януковича, сбежавшего за рубеж. Это все средства, полученные нечестным путем, почему же они не должны быть возвращены народу Украины?"

Лидия Калинина, корреспондент: Кроме неспокойной истории со стадионом, в Харькове вполне спокойно прошел 4-й благотворительный конкурс "Авиатор-2015". Его провели в авиационном университете среди студентов.

Борис Колесников, президент благотворительного фонда: "Я бы не сказал, что это благотворительность. Это все-таки мотивация. Это главное — воспитать целеустремленность главная задача нашего фонда. Украинская молодежь — лучшая в мире, я в этом абсолютно уверен".

Лидия Калинина, корреспондент: Они же обещают, что эта лучшая молодежь поедет на авиасалоны и авиашоу в Париж и Лондон в следующем году. А вот что произойдет со стадионом в следующем году — не совсем понятно». Як стосується Колесников та його авіаторський конкурс Курченка і його стадіону? Хто такий «політолог» Под’ячев і чому саме його експертний коментар використано в матеріалі?

Зате щодо наступного повідомлення ніяких запитань немає:

«Алексей Лихман, ведущий: Планы развития пяти областных центров Киева, Одессы, Николаева, Винницы и Кировограда обещает представить вскоре фонд Сергея Левочкина "Новая Украина" и Институт стратегических исследований. Именно эти города должны стать толчком для экономического роста страны, говорят здесь. Сегодня дискутировали — как будет развиваться столица и что конкретно нужно делать?

Ирина Акимова, директор центра "Новая социальная и экономическая политика": "Мы все говорим о коррупции, ждем принятия каких-то законов.Уберите ненужные местные акты и мелкий средний бизнес почувствует легче. Давайте это делать"». Безперечно, обіцянка фонду представити плани розвитку — поважний інформаційний привід для всеукраїнського телеканалу. Вимушені констатувати відверту джинсу.

Відсутній баланс у матеріалі ICTV, присвяченому протестам проти новопризначеного голови Кіровоградської ОДА:

«Олена Фроляк, ведуча: Жителі Кіровограда протестують проти призначення екс-регіонала Сергія Кузьменка головою облдержадміністрації. Відповідний указ з’явився вчора на сайті Президента України. при чому після ухвалення Закону про люстрацію. Люди обурені, що їхню думку знову проігнорували. 39-річного Сергія Кузьменка жителі запам’ятали як регіонала та учасника анти майданів. Раніше він був заступником голови облдержадміністрацій Сергія Ларіна. До парламенту пройшов від Партії регіонів по 103-му мажоритарному округу з центром в Олександрії. Сергій Кузьменко голосував за диктаторські закони 16 січня. В лютому після втечі лідера Януковича залишив фракцію, а згодом і партію. Жителі міста — громадські та політичні організації — вимагають від Президента скасувати указ і призначити незаплямовану кров’ю людину. Учасники мітингу підписали відповідне звернення до Петра Порошенка. Попередній голова облдержадміністрацій Олександр Петик 8 вересня написав заяву про звільнення, бо планує іти добровольцем в армію. Коментувати нове призначення в обласній адміністрації вважають не етичним, бо нового голову ще навіть не представили. За попередньою інформацією, це відбудеться цієї п’ятниці перед сесією облради. Люди цього дня зберуться знову на мітинг. Завтра планують пікетувати Адміністрацію Президента.

Ніна Бабак, місцева жителька, учасниця мітингу: "Мы против этого назначения. Потому что это человек, который спонсировал "титушек". Мы были тут на Майдане, а они были на антимайдане. Против этого назначения, простые кировоградцы".

Юрій Вовкотруб, місцевий житель, учасник мітингу: "Майдан якраз і збирався за для того, щоб були нормальні люди при владі. А назначають знову тих самих тітушководів. Підписи, звернення до Президента за для того, щоб він поміняв нам очільника Адміністрації".

Віктор Медведєв, координатор ініціативи "Люстрація Кіровоградщини": "Речь идет о том, чтобы те люди, которые были причастные к кровавым законам 16 января, которые повлекли гибель "небесной сотни" на Майдане, и в принципе к войне, которая сегодня происходит, чтобы эти люди не имели возможности дальше управлять этим государством"». За відсутності позиції Кузьменка цей матеріал не є повноцінним, а відмова невідомих людей в ОДА коментувати «нове призначення» не створює балансу.

5 канал навіть після включення Дмитра Тимчука до виборчого списку «Народного фронту» не припиняє титрувати його як «координатора групи “Інформаційний спротив”». Синхрон політика, який донедавна був військовим експертом, наводить у своєму матеріалі Інна Неродик. Цитуючи народного депутата Ірину Геращенко (ведучий Артем Овдієнко для чогось переказав у підводці те, що пані Ірина сказала прямою мовою), 5 канал не дав відповідей на багато важливих запитань:

«Артем Овдієнко, ведучий: Українська влада не годуватиме сепаратистів, а відновлюватиме, передусім, ті райони Донбасу, які перебувають під контролем саме сил АТО. Про таке заявила уповноважений президента із мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко. За її словами, навіть на захоплених терористами територіях офіційний Київ і надалі виплачуватиме їх мешканцям пенсії та соціальну допомогу.

Ірина Геращенко, уповноважений президента з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях: "В першу чергу, Україна буде відновлювати інфраструктуру тих районів, які сьогодні силами АТО повернуто під контроль української влади. Не буде українська держава годувати терористів і сепаратистів. Але будуть виконуватися ті програми, які ми як європейська держава маємо виконувати по фінансуванню наших пенсіонерів, інвалідів"».

Окрім пенсіонерів, в окупованих районах Донбасу є величезна кількість бюджетників: чи отримуватимуть зарплати та пенсії вони, реально підпорядковуючись структурам самопроголошених терористичних республік? Яким чином Київ збирається забезпечити сплату пенсій там, де не працює банківська система? Словом, відповідь Ірини Геращенко — не відповідь.

У випуску «Событий» каналу «Україна» цього разу — два матеріали про гуманітарну допомогу мешканцям Донбасу від Ріната Ахметова. А на завершення випуску — окремий матеріал про авіаційний конкурс Бориса Колеснікова в Харкові:

«Анна Панова, ведущая: В Украине выбирают лучших студентов авиационных вузов. Конкурс проводят сразу в нескольких университетах страны. Сто лучших учеников в июне отправят на парижский авиасалон Ле Бурже. Но для победы студентам придется пройти пять отборочных этапов, показать свои знания по общей авиации и ее истории, по космонавтике, блоку технических наук и английскому языку. А также проявить свои способности при выполнении творческих заданий. Конкурс "Авиатор" фонд Бориса Колесникова проводит уже в четвертый раз. В этом году количество призовых мест увеличили более, чем вдвое. В Ле Бурже победители смогут не только пообщаться с представителями ведущих мировых авиакомпаний, но и посетить Диснейленд.

Борис Колесников, учредитель благотворительного фонда: "Я б не сказал, что это благотворительность. Это все-таки мотивация. Это главное — воспитать целеустремленность, главная задача нашего фонда".

Владислав Багас, студент Национального аэрокосмического университета "Харьковский авиационный институт": "Я считаю, что именно эти авиасалоны и авиашоу — это очень большой толчок вперед. И тебе хочется больше и больше развиваться и в дальнейшем. Я думаю связать свою жизнь все-таки с авиацией"». Наближеного до власника каналу регіонала Колеснікова протитровано в матеріалі як «засновника благодійного фонду».

18 вересня, четвер

Одним із головних ньюзмейкерів цього дня став колишній президент України Леонід Кучма. Чомусь інформація про те, коли в Мінську знов зустрінуться переговорники України, Росії та донбаських терористів, не була поширена офіційними джерелами Києва, а натомість озвучена на зустрічі Кучми зі студентами в Дніпропетровську. Чому й за чиєю ініціативою Кучма зустрічався зі студентами, телеглядачі так і не довідалися. Цікаво, що некритично як до інформації, так і до обставин її оприлюднення поставився Перший національний:

«Ілона Довгань, ведуча: Наступний раунд переговорів про мир на Донбасі відбудеться завтра у Мінську. Про це у Дніпропетровську повідомив Леонід Кучма на зустрічі зі студентами. За його словами, позиція представників України вже визначена. На думку Кучми, перспектив військового вирішення конфлікту на сході України немає.

Леонід Кучма, Президент України (1994–2005 рр): "Могу вам сказать, что если наша армия, Национальная гвардия воюют оружием ХХ столетия, то та сторона — ХХІ столетия. Я четко знаю позицию Президента в том числе, что ни в коем случае все, о чем мы там будем в какой-то мере договариваться, не за счет независимости украинской и территориальной целостности. Поэтому и наша задача — говорить, чтобы мировая общественность, прежде всего Европа, ЕС, США помогали Украине разрешить этот кризис".

Ілона Довгань, ведуча: Нагадаю, 5 вересня тристороння контактна група "Україна-Росія-ОБСЄ" підписали протокол про припинення вогню. Україну представляв другий Президент Леонід Кучма, Російську Федерацію — російський посол в Україні Михайло Зурабов. Був на переговорах і самопроголошений прем’єр-міністр так званої ДНР Олександр Захарченко».

Слід зазначити явне потепління стосунків між групою Ахметова та власниками каналу «Інтер»: після раптової появи Бориса Колеснікова в сюжеті про Харків напередодні маємо порцію позитиву про Ріната Ахметова (благодійність для Донбасу та відновлення електропостачання компанією ДТЕК) одразу в двох матеріалах «Подробностей». Ще один цікавий симптом у «Подробностях» — переповідання матеріалів німецьких ЗМІ про Україну, які в оригіналі посилаються на анонімні джерела. В цьому випуску новин «Інтера» таких повідомлень два — з посиланням на Suddeutsche Zeitung та Bild. Обидві новини «Інтер» або не зміг або не схотів перевіряти самотужки.

Вкрай підозрілим є матеріал про те, що Курченка «начебто бачили в Києві». Джерело цієї квазіінформації визнають недостовірним і самі творці «Подробностей», однак присвячують цій історії цілий сюжет:

«Ведущий: Говорят, его видели, он в Киеве. Приехал и с кем-то встречался. А его ищут и должны арестовать. Подробнее рассказывает Екатерина Лысенко.

Корреспондент: Беглый младоолигарх Курченко якобы появился в Киеве, и не сам, а вместе со своим автопарком. По информации СМИ, его видели здесь, возле этого столичного жилого комплекса. Видели и миллиардера, и его машины. Сообщил об этом некий Сергей Никонов, журналист одного из интернет-изданий. В медиа-пространстве никто его не знает. Связаться с журналистом — невозможно. Его страничка в соцсетях — практически пуста, последний раз ее посещали год назад, что, как минимум, странно для журналиста. Правоохранительные органы отказались что-либо говорить. Не на камеру в Генпрокуратуре и МВД нам сказали — подобный "бред" они даже комментировать не хотят. Мол, если бы Курченко пересек границу — его тут же арестовали бы. Дело-то на него завели еще весной. С марта он — в розыске.

Владимир Полищук, бывший глава пресс-службы МВД: "Просто идет информационная война для того, чтобы сказать, что власть Украины, правоохранительные органы недейственные, что они не могут даже задержать человека, который находится в розыске".

Сергей Дидковский, пиар-стратег: "Это может быть некой шифрограммой — Курченко в Украине, к чему-то готовься. Зондирование почвы, как правило, происходит таким образом. То есть сначала вбрасывают некий месседж, фразу и смотрят на реакцию".

Корреспондент: Курченко подозревают в разворовывании 33 тысяч тонн бензина компании "Нафтогаз Украины". А, по мнению Генпрокуратуры, созданная Курченко группа ВЕТЭК на самом деле является преступной группировкой.

Корреспондент: Сбежал Курченко 19 февраля. Вместе с Януковичем, Пшонкой и другими приближенными к "семье».

Незрозумілим є не лише вибір теми, але й добір коментаторів для цього матеріалу. Чому саме вони? Разом із тим, глядачі так і не зрозуміли, чи справді Курченко в Україні. Наступного дня «Подробности» присвятили Курченкові ще один загадковий матеріал — про те, що він начебто збирається викупити в російської компанії «Лукойл» її українські заправки. «1+1», натомість, піднявши цю тему наступного дня, версію з Курченком не розглядав — беззастережно стверджував, що «Лукойл» продає заправки сам собі.

Один із найменш шанованих телевізійниками стандарт інформаційної журналістики — простота подання інформації. Простота, звісно, є поняттям відносним та суб’єктивним, однак, прочитавши текст матеріалу «Фактів» ICTV, мусимо погодитися, що все це можна було б сказати людською мовою — простіше й зрозуміліше, уникаючи штампів із військових прес-релізів. Виділено нами:

«Олена Фроляк, ведуча: Рада нацбезпеки та оборони повідомляє, що фактично всі дислоковані у північній частині окупованого Криму військові підрозділи Росії, а це 4000 бійців особового складу з населених пунктів Армянськ, Красноперекопськ, Джанкой, Воїнське, Азовське, висунуті до адміністративного кордону з материковою частиною України. А за час перемир'я, так званого перемир'я, загинуло 17 українських військових.

Тарас Корніюк, кореспондент: Попри всі домовленості та поступки влади вогонь терористи не припиняють. Хоча російські ЗМІ традиційно для кремлівської пропанами подають викривлену інформацію. Звинувачують саме наших вояків у порушенні перемир'я. В РНБО вкотре підкреслюють — українські військові відкривають вогонь тільки у разі необхідності. Адже бойовики обстрілюють і наші блокпости, і населені пункти поблизу дислокації наших підрозділів і мирних жителів.

Андрій Лисенко, речник Інформаційно-аналітичного центру РНБО: "Це не атакувальні дії, це оборонні дії. І якщо є загроза життю нашим українським військовим, а також мирним мешканцям, які знаходяться поряд, то українські військові, як захисники цієї території, території нашої України, вони обов'язково відкривають вогонь у відповідь. Хай не скаржаться, що ми стріляємо по них".

Тарас Корніюк, кореспондент: Один із яскравих доказів підступності бойовиків — постійний обстріл ними донецького аеропорту з автоматичної та артилерійської зброї. На його околицях зруйновано багато житлових будівель. За минулу добу наші підрозділи відбили спробу штурму та зафіксували 4 обстріли.

Володимир, військовий:"Градами обстрілюють періодично. Обстрілюють, мінометний вогонь".

Тарас Корніюк, кореспондент: Обстрілюють бандити позиції сил АТО і в Пісках, неподалік від Донецького летовища. Там є один поранений. В самому Донецьку зранку триває перестрілка неподалік шахти Трудівська. Напружена ситуація також поблизу Лисичанська, Станиці Луганської, Щастя, Попасної, Верхньої і Нижньої Кринки та Жданівки. На Луганщині за останні кілька днів бандити перегрупувалися. Частина з них разом з бронетехнікою зосередилися в північно-східній зоні АТО, і північніше Луганська. Раніше з Росії туди доправили кілька конвоїв з боєприпасами та паливом. Неподалік Луганська терористи розгорнули мобільну російську радіолокаційну станцію та систему протиповітряної оборони. Тим часом енергетикам вдалося частково відновити електропостачання на півночі Луганщини. Там влучили в Луганську ТЕС, виникла пожежа. Окремі райони Донецька залишаються без води. Тисячі людей на Донбасі вже не перший місяць живуть у підвалах та бомбосховищах. Неспокійно і на українсько-російському кордоні. Бойовики порушують режим перемир'я. Впродовж доби прикордонники у Красній Талівці на Луганщині тричі фіксували вибухи. На міні підірвалася жителька одного з навколишніх сіл. Загалом відучора один український надзвичайник загинув. Троє бійців поранено. Активізувався ворог і на південному напрямку. Із північної частини анексованого Криму вже майже 4000 російських військових з усією технікою висунулися до адміністративного кордону з материковою Україною».

Вслід за цим подібним до прес-релізу сюжетом глядачі побачили матеріал про вкрай «важливу» подію — зустріч Леоніда Кучми, тестя власника ICTV, із дніпропетровськими студентами. Уривок: «Міцну незалежну державу зможе розбудувати нинішня молодь, потужна генерація українців, які врешті-решт визначилися зі своєю самоідентифікацією. Такі сподівання Леонід Данилович висловив студентам двох дніпропетровських вишів, з якими сьогодні зустрічався. 12 обдарованих студентів отримали іменні стипендії від Президентського фонду "Україна". Разові виплати — по 10 тисяч гривень — Леонід Кучма вручив вихованцям приватного університету імені Альфреда Нобеля та класичного Дніпропетровського національного університету, випускником якого є й сам». Авторка панегірика Кучмі — Валерія Мальченко. «Вікна» СТБ також оспівали щедрого Кучму, однак тут обійшлося без сюжету — ведуча Тетяна Висоцька озвучила всі добрі слова на адресу екс-президента сама.

Цікаво, що 5 канал також повідомляє про відновлення роботи контактної групи в Мінську з посиланням на Кучму, але ані словом не згадує, за яких обставин він зробив це повідомлення. Так само вчинив і канал «Україна». Зате у випуску «Событий» —  знову два розлогі матеріали про те, як Рінат Ахметов допомагає Донбасу. А гостем студії «України» став Вадим Рабинович, кандидат у депутати від Опозиційного блоку.

19 вересня, п’ятниця

«1+1» і далі без балансу висвітлює конфлікт у Кіровограді, де майданівці протестують проти призначення регіонала Сергія Кузьменка головою ОДА. Цього разу приводом згадати про конфлікт  стала розправа над іншим регіоналом:

«Лідія Таран, ведуча: Хвиля так званої «люстрації сміттєвим баком» докотилася до Кіровограда. Там у контейнер вкинули депутата обласної ради, екс-регіонала Миколу Курецького. Щоправда, активісти готували контейнер не для нього, а для нового губернатора — колишнього регіонала Сергія Кузьменка. Його мали представляти на сесії облради, але з невідомих причин цього не сталося. Натомість у сусідню залу прорвалися близько сотні мітингувальників — вимагали голосування за недовіру голові ОДА і саморозпуск ради. Їхніх вимог депутати не виконали. Між громадськими активістами і відомим антимайданівцем Миколою Курецьким виникла словесна перепалка. Для депутата вона закінчилася у контейнері для сміття.

Катерина Чміленко, донька героя “Небесної сотні”: “Він є представником Партії регіонів, який возив тітушок сюди, на майдан кіровоградський, проплачували — тоді, коли розбили головую моєму брату і батьку. Таким людям не місце взагалі у владі, тим більше в теперішній”». Закономірно було б поцікавитися позицією як самого Кузьменка, так і Банкової — чим було мотивовано рішення призначити саме цю людину. Наприклад, «Факти» ICTV для висвітлення цієї самої події знайшли змогу залучити синхрони й  іншої сторони, тобто Кузьменка.

Далі один за одним у «ТСН» на «Плюсах» — дивні матеріали. Наприклад, про Михайла Бродського, чий статус, видається, не є зрозумілим навіть авторам повідомлення, тому вони вирішили не вточнювати, хто він такий:

«Лідія Таран, ведуча: Михайло Бродський заявляє, що за ним стежать невідомі особи. Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці. Стеження помітила його охорона напередодні ввечері. Зараз Бродський за кордоном. В якій крані, помічник не повідомляє і утримується від будь-яких коментарів. Сам Бродський на телефоні дзвінки не відповідає. У своїй публікації згадує Віктора Пінчука, Леоніду Кучму, а також прізвища Єремєєв та Іванчук. Вже у понеділок, — пише Бродський, — всією інформацією він поділиться з прокуратурою та СБУ».

Ще один підозрілий сюжет — про екс-регіонала Онищенка та мітинг на його захист:

«Лідія Таран, ведуча: Право вибору — понад три сотні жителів Київщини пікетували сьогодні ЦВК. Причина — комісія відмовила у реєстрації в кандидати нардепу Олександру Онищенку через те, що той нібито не дотримався виборчого законодавства, зокрема, жив менш ніж п’ять останніх років на території України. Люди, в чиєму окрузі нардеп мав балотуватися, рішення називають необ’єктивним. Мовляв, Онищенко у той час готувався до олімпіади, — а ЦВК навіть не взяла у нього пояснень, — і підозрюють, що до справи причетні менш рейтингові кандидати з колишнього оточення Януковича. У представників тервиборчкому просили рівних прав для всіх учасників виборчих перегонів, навіть написали звернення з вимогою скасувати рішення і зареєструвати Онищенка. Папір прийняли, але поспілкуватися з представниками комісії людям не вдалося: відповідальних за цей округ на робочому місті не виявилося.

Активістка: “Ми думаємо, що вони є — вони просто бояться! Бояться надать нам відповідь на наше питання — чому не реєструють нашого депутата?!”.

Активістка: “Хочеться того, про що декларують і постійно розповідають — щоб народ мав вибір і щоб на бажання народу теж звертали увагу”».

Ситуацію вочевидь змальовано у прихильному до Онищенка ключі та без необхідного балансу — представникам ЦВК необхідно було дати змогу пояснити, чому екс-регіоналові відмовили в реєстрації. Разом із тим, явним порушенням стандарту повноти є відсутність бекґраунду, зокрема про те, що сам Онищенко був членом команди Януковича, яку мітингувальники звинувачують.

Характерно, що жоден із центральних українських телеканалів не спромігся знайти власні джерела для вчасного та повного інформування про засідання контактної групи в Мінську. Новини 5-го каналу, СТБ, «України» посилаються на міжнародні інформагентства.

Піар-десятина Ріната Ахметова у випуску «Событий» на каналі «Україна» цього разу розширена. Крім традиційних уже двох матеріалів про гуманітарну допомогу від Ахметова мешканцям Донбасу (сюжету штатної оспівувачки Ахметова Юлії Міншакірової та розмови з керівником доброчинного фонду власника «України» Денисом Денисенком), журналістка Наталія Кравченко включила панегірик Ахметову до свого сюжету про політику, мир і війну:

«Наталия Кравченко, корреспондент: Ставки сделаны и до выборов менять свои позиции политики не будут. Условно политсилы сегодня поделены на "партию мира", "партию войны", и находящуюся между ними "Партию мира с позицией силы". Быть вне политической игры, которая, с учетом трагичности происходящего, выглядит крайне цинично, удается не многим.

Ринат Ахметов, президент компании СКМ: "С кем? С чертом лысым нужно договариваться. Ну мир нужен. Людям нужен мир".

Наталия Кравченко, корреспондент: Это эмоциональное высказывание Рината Ахметова в июне растащили на цитаты. Но он всего лишь повторил то, что говорил с самого начала. Единственное возможное оружие в конфликте на Донбассе — это стол переговоров. Сегодня, когда страсти поутихли, а договоренности в Минске принесли, пусть шаткое, но перемирие, это стало еще очевиднее.

Ринат Ахметов, президент компании СКМ: "Я еще раз хочу сказать, нельзя бомбить Донецк, нельзя бомбить Донбасс".

Наталия Кравченко, корреспондент: А как тогда разрешать ситуацию на востоке?

Ринат Ахметов, президент компании СКМ: "Переговоры, переговоры и еще раз переговоры. Другой дороги нет. И вспомните мои слова. Все равно все закончится переговорами и все закончится миром. Только скажите мне, пожалуйста, кто вернет матерям их детей? Кто вернет женам их мужей? Кто вернет детям их отцов?"

Наталия Кравченко, корреспондент: Сегодня политологи констатируют, тема войны или мира как была ключевой на досрочных президентских, так и осталась главной на досрочных парламентских выборах. В зависимости от событий на востоке страны, может меняться и политическая риторика.

Вадим Карасев, политолог: "И "Народний фронт", и "Громадянська позиція", и "Батьківщина", и Ляшко будут говорить о том, ну мы же предупреждали, что Путину верить нельзя. А это будут рассматривать, как одну из серьезных ошибок Петра Порошенко. Если же перемирие будет как сегодня, так сказать, не войны, ни мира, а вот такое в гибридном состоянии. Ну значит вот так вот до финиша и дойдет".

Наталия Кравченко, корреспондент: Гибридная война в Украине принесла с собой гибридное перемирие. Каким будет следующий шаг, и приведет ли он к миру, вопрос открыт».

Кумедно, що в матеріалі фігурують анонімні «політологи», яких представляє політкоментатор і фактично політик із «Опозиційного блоку» Вадим Карасьов.

20 вересня, субота

«1+1», схоже, занадто захопився барвистими описами TrashBucketChallenge — кидання представників та прибічників режиму Януковича в смітник. Матеріал про приниження запорізького «козака» Олександра Панченка у своєму описовому натуралізмі переступає межу гуманності.   тут же бачимо зразок гендерних упереджень у підводці Лідії Таран до сюжету Марини Макущенко: «Жінки на війні — суперечливе щастя. З одного боку, вони першими починають панікувати. А з іншого, за словами досвідчених бійців, обізнана у військовій справі жінка — більш витривалий, фізично і психологічно стійкий солдат. Тому професійні інструктори вирішили підготувати собі надійний жіночий тил. На спеціальних курсах для домашніх, але таких відважних побувала Марина Макущенко».

«Інтер» потішив уже звичним набором політичних сил в оглядовому сюжеті: Ляшко, «Опозиційний блок» (Рабинович) і «Громадянська позиція» Гриценка. Синхрон у цьому матеріалі наведено лише одного зі згаданих політиків, і знову це Вадим Рабинович. Але справді підозрілим є наступний сюжет, у якому йдеться про службу таксі добре відомого українцям лідера «Оплоту» Євгена Жиліна:

«Алексей Лихман, ведущий: Такси, зимняя история, титушки, нападения на майдановцев. Это все в Харькове. Правда ли, что служба такси просто вовремя перекрасилась в жовто-блакытный, какие есть тому доказательства — подробнее Лидия Калинина.

Лидия Калинина, корреспондент: "30-40" — едва ли не самая крупная сеть такси в Харькове. Ее машины, как и рекламные баннеры, повсюду. Местные активисты уверены, во время зимних событий эта служба работала на "титушек". Мол, многие таксисты тогда были своеобразными осведомителями. По их наводке участников евромайдана били, жгли их машины. Люди до сих пор опасаются показывать свои лица. Боятся мести.

Максим, активист харьковского "Евромайдана": "Видят ситуацию, что происходит, и докладывают, что там люди с флагами пошли туда, пошли туда, тут есть милиция, здесь нет милиции. И вот, раненных повезли в больницу. Поехали в больницу, будем их там выдергивать из машин, убивать".

Лидия Калинина, корреспондент: Говорят, самое активное участие таксисты принимали и в ночных столкновениях на улице Рымарской 15 марта. Тогда всю ночь члены организации "Патриот Украины" вели перестрелку с антимайдановцами. Последних, якобы, подвозила именно эта служба такси. Также, машины компании, по словам активистов, пытались давить митингующих. К примеру, когда участники майдана сносили памятник Ленину.

Игорь Рассоха, соорганизатор харьковского "Евромайдана": "В эту ночь они приехали и устроили как раз драку. И как бы даже пытались машинами таранить ребят наших".

Лидия Калинина, корреспондент: Но в службе такси свою причастность к Евгению Жилину и "Оплоту" опровергают. Называют себя патриотами Украины. Наверное, в подтверждение этих слов, сейчас на лобовых стёклах большинства машин появились украинские флажки.

Не верят в причастность такси к Жилину и юристы. Говорят, если бы это было правдой, он наверняка бы уже избавился от такого бизнеса.

Юрий Аксенов, юрист: "Такси 30-40 просто-напросто когда-то выступало в качестве рекламного спонсора за деньги общественной организации "Оплот". То есть им платили деньги, они размещали символику".

Лидия Калинина, корреспондент: Если же служба такси и правда до сих пор принадлежит Жилину при желании, это можно выяснить. Даже если фирма оформлена на другого собственника, уверены юристы. И тогда по ходатайству прокуратуры или другого следственного органа активы Жилина можно арестовать. В этом могли бы помочь и сами активисты. Уверяют, у них есть записи перехваченных разговоров таксистов и номера машин тех, кто участвовал в нападениях на "Евромайдан". Вот только предъявить нам эти доказательства активисты так и не смогли. И если они действительно существуют, почему до сих пор их никто не видел? В любом случае в этой истории нужно поставить точку. Иначе это будет выглядеть как обычные бизнес разборки с политическим привкусом».

Насправді тітушки, антимайдан та інші історії з часів Майдану мало важать у порівнянні з фактом, який Лідія Калініна чомусь замовчує — Євген Жилін бере активну участь у збройній боротьбі на Донбасі на боці терористів, а також бере участь в управлінні самопроголошеною ДНР. Також дивно, що замість з’ясувати правду, журналістка «Інтера» намагається перекласти це завдання на своїх героїв — активістів, даючи їм (чи комусь іншому) настанову «ставити крапку».

Телеканал ICTV вирішив для себе одну з найскладніших етичних дилем українських ЗМІ — давати чи не давати слово сепаратистам і терористам. У помпезному матеріалі за підсумками чергового раунду мінських переговорів, окрім обов’язкового Леоніда Кучми, використано синхрон лідера «ДНР» Олександра Захарченка. Щоправда, зі сказаного терористом нічого не зрозуміло, однак глядачі пересвідчилися, що «ДНР» — повноцінна сторона, якій можна і треба давати слово. Інші канали, натомість, представників «ДНР» в ефір не пустили, керуючись більш класичними підходами до висвітлення позиції терористів.

А глядачі суботніх «Событий» на «Україні» знову отримали незмінні два матеріали про доброчинність Ріната Ахметова: традиційний сюжет Юлії Міншакірової та повідомлення про те, як компанія «Метінвест» подарувала Маріуполю автобуси.

Отже, за підсумками тижневого моніторингу можна дійти кількох висновків.

Відносно чистими залишаються новини 5-го каналу, Першого національного та СТБ. Вони також мають свої вади: порушення стандартів точності та посилання на джерела, а у випадку СТБ — вихваляння Кучми. Проте їхні творці дотримуються стандартів значно ретельніше за своїх колег з інших каналів.

Тепер телеканал ICTV не бере участі в активній політичній або передвиборній боротьбі, й замовних матеріалів — окрім корпоративних, на зразок згадуваного вище оспівування Кучми, — не розміщує. Це позитивна зміна порівняно з червнем та липнем.

У новинах «1+1» побільшало матеріалів із цілеспрямованими маніпуляціями та порушеннями стандартів, що мають відверто передвиборчий характер. Переважно це агресивні випади на адресу політиків, яких підтримує група Фірташа — Льовочкіна. Також чимало апологічних матеріалів, зокрема й присвячених представникам колишньої влади. Отже, Ігор Коломойський почав інтенсивніше використовувати свій медіаресурс у політичній боротьбі порівняно з червнем та липнем.

Найбруднішими залишаються новини телеканалу «Інтер», хоча кількість матеріалів, скерованих проти Ігоря Коломойського та групи «Приват», зменшилася в рази. Натомість побільшало в «Подробностях» прихованої передвиборчої агітації, зокрема за «Опозиційний блок», кандидатом та спонсором якого є співвласник каналу «Інтер» Сергій Льовочкін.

Власник телеканалу «Україна» Рінат Ахметов, схоже, встановив своєрідну норму піар-матеріалів, яку новинарі цього каналу сумлінно виконують. Усі ці матеріали не мають реальних інформаційних приводів та абсолютно однакові за змістом.

Хоча за 40 днів до виборів частка замовних матеріалів, передвиборчої реклами, чорного піару та маніпуляцій у новинах українських телеканалів загалом є відчутно меншою, ніж в аналогічний період перед виборами 2012, 2009–2010, 2008, 2007 та 2006 років, проблеми на тих каналах, які інтенсивно використовуються для задоволення передвиборних потреб — «Інтері», «1+1», «Україні» — є очевидними. 

Моніторинг проведено за підтримки Спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

comments powered by Disqus