Теленовини червня: нова конфігурація політичного поля і традиційна відсутність балансу. Моніторинг АУП

Теленовини червня: нова конфігурація політичного поля і традиційна відсутність балансу. Моніторинг АУП

5 Липня 2016
3043

Теленовини червня: нова конфігурація політичного поля і традиційна відсутність балансу. Моніторинг АУП

3043
Увага до політики й війни на сході зменшилася порівняно з минулим роком. Новини відтворюють нову конфігурацію політичного поля, до якої належить ситуативна коаліція, фрагменти коаліції 2014 року, «стара опозиція» та «нова опозиція». Показник балансу залишається стабільно низьким — лише 12 % повідомлень мають два і більше поглядів.
Теленовини червня: нова конфігурація політичного поля і традиційна відсутність балансу. Моніторинг АУП
Теленовини червня: нова конфігурація політичного поля і традиційна відсутність балансу. Моніторинг АУП

Такі дані представлено в моніторингу Академії української преси, що здійснюється за участі науковців Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу прайм-таймових новин семи провідних українських телеканалів — «Інтера», «1+1», «України», СТБ, ICTV, «UA: Першого» та 5-го каналу. Для розгляду взято новини, що виходили 6–11 червня 2016 року.

Попередній моніторинг АУП проводився у вересні 2015 року — така тривала перерва дає змогу відстежити, чи відбулися суттєві зміни в теленовинах.

«Новини нібито залишаються такими ж, як були — зі своїми вадами, які ми завжди фіксуємо, — зазначила Наталя Костенко, завідувачка відділу соціології культури й масової комунікації Інституту соціології НАН України. — Тим не менш, не можна не помітити, що інтерес до політичної сфери в Україні зменшився порівняно з минулим роком. Тобто політика більше не є центральним змістовим компонентом. Канали відрізняються, але в даному випадку не дуже. Всі вони дотримуються своїх стратегій представлення новин. Десь більший акцент на міжнародні новини, як на каналі «Інтер», а на каналі «1+1» переважають новини неполітичного характеру».

Так, загалом 32 % новинного потоку — це політичні новини (у вересні 2015 року 46 %), що є найнижчим показником із лютого 2014 року.

Тема війни на сході рік тому посідала друге місце, тепер вона дещо опустилась в рейтингу, якщо порівнювати з іншими темами. «Це теж вказує на те, що інтерес до неї дещо знижується. Наприклад, тема злочинності нині випереджає тему війни на сході, що досить сумно», — сказала пані Костенко.

Зменшилася частка репортажів про боротьбу з корупцією — 11 проти 13 % у вересні минулого року. Найбільша вона на «UA: Першому» (20 %) та «Інтері» (19 %).

Якщо казати про конкретні події, яким новини приділили найбільше уваги, це, зокрема, ситуація на львівському сміттєзвалищі, Євро-2016, арешт Романчука. «У порівнянні з попереднім роком географічна диференціація теж відрізняється, — зауважила Наталя Костенко. — В минулому році всі канали вибудовували свої лінії по відношенню до регіонів, і вони досить рівномірно розподілялися. Тепер бачимо, що це не так — і перш за все, увага до подій на сході диференціюється доволі сильно».

З боку України серед учасників конфлікту найбільша увага до держави та її органів (34 %, у вересні минулого року 22 %) та збройних сил (15 %, 19 % минулого року). З боку іншої сторони — до цивільного населення східних областей — 7 % (5 % у вересні 2015 року), до Росії та її керівних органів (7 %, минулого року 8 %), до збройних формувань «ДНР» та «ЛНР» — 5 % (минулого року 6 %). Про цивільне населення, біженців та переміщених осіб частіше повідомлялося на каналі «Україна», про волонтерів — на «1+1», про збройні сили Росії — на 5-му каналі.

Маркування українських учасників конфлікту порівняно з вереснем 2015 року стало більш уніфікованим, а іншої сторони — більш варіативним.

Маркування українських учасників конфлікту порівняно з вереснем 2015 року стало більш уніфікованим, а іншої сторони — більш варіативним.

Українських учасників конфлікту найчастіше маркувалия як патріотів, активістів, волонтерів, добровольців (8 %), а саме маркування стало більш уніфікованим. Протилежну сторону, як і минулого року, найчастіше іменували терористами, бойовиками, найманцями, бандитами (12 %), проте загалом іменування стало більш варіативним.

Якщо казати про міжнародний контекст повідомлень, то порівняно з минулим роком із 15 % до 9 % скоротилася частка повідомлень про Росію та її лідерів, з 5 % до 11 % зросла частка повідомлень про країни «великої сімки».

У новинах, як і раніше, дуже низький показник дотримання балансу — 12 % повідомлень подаються з декількома поглядами на події (в 2015 році — 14 %). Цей показник суттєво не відрізняється на різних телеканалах, лише СТБ виглядає більш виваженим.

16 головних подій обговорювалися в новинах вересня з різних позицій. Переважно негативно висвітлювалася бійка під львівською міською радою (83 %) та корупція в Миколаївській ОДА (справа Романчука; 46 %).

Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала, відповідно, 14 %, 41 %, 78 % (у вересні минулого року 24 %, 46 %, 80 %). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства — 40 % (у вересні 2015-го — 43 %), Суд і прокуратура — 16 % (минулого року 18 %). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Конституційному судові (35 %) і місцевим органам влади (31 %). Політичні інститути, як і минулого року (22 %), найкритичніше оцінювалися в новинах СТБ — 23 %.

Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах вересня є «Народний фронт» і «Опозиційний блок» — по 1,9 %. «Зафіксовано велику частку уваги до громадських організацій і неполітичних структур, ці дані і свідчать про те, що громадянське суспільство таки є», — зауважила пані Костенко.

«Народний фронт» згадувався тільки в позитивному контексті. Найчастіше негативно оцінювалася влада. Серед політичних гравців увага в новинах найбільша до Петра Порошенка — 10 % (минулого року 10 %), Володимира Гройсмана — 5 % (минулого року до Арсенія Яценюка — 6 %), Миколи Романчука — 4 %. «Бонус влади» (велика увага) в Порошенка є, але у прем’єра та спікера, порівняно з минулими моніторингами, він незначний.

Іронічні та негативні оцінки найчастіше були адресовані Сергію Курченку (100 %), Олександру Зайзбургу (80 %), Г. Левченко (75 %). Позитивно найчастіше оцінювалися Рінат Ахметов (53 %), Вадим Рабінович (20 %), Надія Савченко й Арсеній Яценюк — по 14 %.

Як зазначила пані Костенко, позитивні оцінки на адресу Ріната Ахметова досягаються завдяки новинам на телеканалі «Україна». «За позитивними оцінками першість веде Рінат Ахметов. Зрозуміло, що це пов'язано, перш за все, з увагою на каналі “Україна”, який перекриває всі інші канали по увазі до цієї персони. Там є спеціальна рубрика, яка розповідає про Фонд Ахметова та розподілення цієї допомоги, постійне висловлювання подяки», — зауважила пані Костенко. «Такі популярні фігури політичного бомонду, як Юлія Тимошенко та Олег Ляшко, йдуть глибоко на задній план. Про них згадується майже мимохіть», — додала вона.

Найбільша частка синхрону в Хатії Деканоїдзе (13 %), Геннадія Зубка (11 %), Петра Порошенка, Володимира Гройсмана, Юрія Луценка — по 6 %.

«Орієнтуючись на синхрони й увагу до політичних сил, ми можемо констатувати, що розмилося поле, в якому наша політична модель трималася дуже міцно. Новини відтворюють нову політичну конфігурацію влади: ситуативна коаліція, фрагменти коаліції 2014 року, “стара опозиція” та “нова опозиція”», — сказала пані Костенко.

Увага до складових політичного поля розподілилася таким чином: правляча коаліція — 40 %, колишня коаліція — 11 %, «стара опозиція» — 2 %, «нова опозиція» — 1 %, непартійні «інші» — 46 %. Найбільша увага до опозиції на каналі «1+1» — 4 % й 3 % відповідною. Схожим чином розподілено й синхрон: правляча коаліція — 51 %, колишня коаліція — 9 %, «стара опозиція» — 3 %, «нова опозиція» — 1 %, непартійні «інші» — 36 %.

 

«Настільки низького показника опозиції ми ніколи не бачили, — наголосила пані Костенко. — Можна пояснювати це різними причинами, ми з вами добре розуміємо, що новини сьогодні функціонують в контексті воєнних дій. Тому завдання контрпропаганди не скасовуються. А це писані чи неписані правила, яких канали дотримуються, оскільки існують певні табу, яких не можна порушувати. При цьому такий низький відсоток опозиції — граничний».

«Тут навіть річ не в тому, яка опозиція, а в тому, що опозиція представляє частину населення України, і її позиція має артикулюватися, — сказав Валерій Іванов, президент АУП. — Це, зокрема, і своєрідна профілактика сепаратистських рухів. Якщо заганяти опозиційну думку в андеграунд, ці люди нікуди не зникнуть. Вона проявлятиметься іншим чином».

Водночас, аналізуючи такі дані, треба враховувати й інші чинники, зазначила Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»: «Якщо говорити про вплив новин на аудиторію, то потрібно, по-перше, враховувати новини та гостьові студії на інформаційних каналах, бо на цих каналах саме через гостьові студії висвітлюється дуже багато актуальних подій. А по-друге, зважати на охоплення й обсяг аудиторії в різних телеканалів. Наприклад, на “Інтері” багато уваги приділяється “Опозиційному блоку”, а це рейтинговий канал, тому для середньостатистичного глядача присутність опозиції в ефірі буде значно вищою, ніж сухі дані без врахування рейтингів». Пані Лигачова також зазначила, що результати моніторингів, які проводить «Детектор медіа», загалом збігаються з даними контент-аналізу, представленого АУП. Зокрема, моніторинг щоденних теленовин та аналіз висвітлення актуальних тем свідчать про порушення журналістських стандартів.

Найбільша частка синхрону в працівників центральних органів влади — 36 % (на «UA: Першому» — 74 %), представників Блоку Петра Порошенка — 19 % (минулого року 14 %), «Народного фронту» (8 %) і «Самопомочі» — 6 %. На ICTV найвища частка синхрону — в представників «Опозиційного блоку» (24 %, на каналі «Україна» — 16 %, «Інтері» — 13 % ). У представників «Народного фронту» найбільша частка синхрону на 5-му каналі та СТБ (19 %, 17 %), «Самопомочі» — на 5-му, «1+1» (10 %, 9 %), представників «Батьківщини» на «1+1» — 9 %.

«Є ще одна статистично значуща картинка, яка свідчить про явний та абсолютно неприкритий погляд каналів на політичні події. Якщо взяти осіб, які так чи інакше асоціюються з власниками каналів, і подивитися на оцінки на їхню адресу, то бачимо цікаві результати, — сказала Наталя Костенко. — По-перше, окреме поле займає телеканал “Україна”, на якому винятково позитивно говорять про Ахметова та його фонд. На інших каналах, як бачимо, розподіляється увага до Президента — від мінуса до плюса, канали диференціюються. Окремо виділяється канал “Інтер”: Коломойський тут нейтрально або з мінусом, група “Приват” із мінусом, Фірташ із плюсом. На каналах СТБ та ICTV про Кучму — з плюсом. Диференціація каналів суттєво відрізняється від того, що ми бачили влітку 2014 року, коли були вибори Президента і журналістика тяжіла до стратегії журналістики відданості».

«За рік відбулося переструктурування політичного поля, — сказав Сергій Макєєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України. — Є спокуса казати, що це новини нам дають нову структуру і, мовляв, насправді це слабо пов'язано з реальною структурованістю політичного поля. Але мені здається, що зміни таки відбулися, які зробили це поле більш невизначеним. Ця невизначеність звісно пов'язана і з війною, тому що це особливий стан, у якому всі традиційні поділи й відмінності стають менш важливими. Або коментатори та експерти насправді не розуміють, як про це говорити. І ми бачимо, що, наприклад, уже не існує тієї коаліції, яка утворилася восени 2014 року. Вона розпалася — це традиційне явище для нашої демократичної коаліції, яка вкрай недовговічна. У них період напіврозпаду — близько року».

Сергій Макєєв зауважив, що політики, уряд і новини перебувають у ситуації невизначеності, особливо стосовно окупованих територій: «Ми зі своїх новин нічого не знаємо про те, як люди живуть на окупованих територіях. Які там газети виходять, які телеканали ведуть мовлення, які вистави йдуть у театрах. Якщо судити за нашими новинами, то ці території вже не наші, й немає чого про них думати. Як про це говорити, чи варто про це говорити — це великі проблеми, які стоять перед нашими новинами. Схоже, що наші новини перебувають у такому ж очікуванні, як і наші політики. Нехай ситуація йде так, як вона йде, а там побачимо».

Моніторинг було здійснено завдяки підтримці проекту USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією «Інтерньюз». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси (АУП) та не обов’язково відбиває позицію USAID, уряду США та «Інтерньюз».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Фото: cupofbuzz.files.wordpress.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3043
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду