Юра Прокурорський. Моніторинг теленовин за 9–14 травня 2016 року

Юра Прокурорський. Моніторинг теленовин за 9–14 травня 2016 року

22 Травня 2016
2556

Юра Прокурорський. Моніторинг теленовин за 9–14 травня 2016 року

2556
Моніторинг порушень стандартів інформаційної журналістики в новинах «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», 5-го каналу впродовж 9–14 травня 2016 року. Призначення Юрія Луценка генпрокурором України супроводжувалося хаосом у новинному ефірі й нерозумінням ситуації самими глядачами. Бракувало коментарів експертів, особливо юристів.
Юра Прокурорський. Моніторинг теленовин за 9–14 травня 2016 року
Юра Прокурорський. Моніторинг теленовин за 9–14 травня 2016 року

9 травня, понеділок

День перемоги у Другій світовій війні. «Інтер» другий тиждень поспіль відстоює радянський погляд на війну 1939–1945 років, і заодно піарить «Опоблок». Спершу «Подробности» розповіли, як екс-регіонали прийшли до могили невідомому солдату. Політики використали ефірний час не лише для обіцянок ветеранам, але й для безапеляційної критики влади:

«Юрий Бойко, лидер "Оппозиционного блока": Дай Бог счастья, здоровья, мира в домах, шоб ваши близкие вас поддерживали. Мы всегда будем с вами. Это праздник великой победы в Великой отечественной войне. […] К сожалению, мы видим, что идут попытки переписать историю, к сожалению, мы видим заявления пресс-службы Национального совета памяти, Института памяти, которые вообще даже договорились до политического мракобесия, до запрета знамени, под которыми в бой шли наши ветераны, наши старики, мы этого не допустим, потому что это символ того, с чем шли эти люди в атаку».

При цьому Бойко також користувався радянським сприйняттям війни. Для нього вона — Велика вітчизняна.

Наступний матеріал — теж присвячений піару «Опоблоку». Цього разу — в Одесі:

«Николай Скорик, народный депутат от "Оппозиционного блока": Сейчас мы, действительно, должны постараться сделать так, чтобы ветераны чувствовали нашу заботу, и мы это делаем с коллегами не только на девятое мая, а мы стараемся это делать круглый год, и общаясь с такими людьми, становишься немножко лучше и стараешься быть сильнее — такими, как они». 

Не оминув «Інтер» увагою й Кривий Ріг, де мером є батько лідера «Опоблоку» Олександра Вілкула Юрій:

«Юрий Вилкул, городской голова Кривого Рога: Мы гордимся тем, что 49-й год именно празднование Дня Победы начинается из Кривого Рога, в четыре утра тысячи людей, десятки тысяч людей приходят, чтобы сказать слова благодарности нашим ветеранам».

Ідентичний сюжет вийшов і на «Україні». У цьому ж сюжеті «Подробности» показують уже сина криворізького мера в Дніпропетровську. Він захищає тих, хто прийшов на Марш перемоги із забороненою радянською символікою. Її, нагадаю, хотіли зірвати активісти:

«Александр Вилкул, народный депутат Украины от "Оппозиционного блока": Настоящие герои — это наши ветераны, ветераны Великой отечественной войны. И что должно наконец-то произойти оздоровление Украины, должно это понять и руководство страны, и Верховная Рада, что не надо нас разделять».

Четвертий матеріал каналу теж відстоює інтереси екс-регіоналів. Він вийшов під заголовком: «"Главный удар" приняли на себя ветераны и оппозиционный нардеп»:

«В Славянске Донецкой области произошел и вовсе вопиющий случай. Колонной ветераны, представители местной власти и народные депутаты шли к местному парку культуры, чтобы возложить цветы к Вечному огню. Вдруг на участников шествия налетели люди в камуфляже — начали забрасывать их яйцами, поливать зеленкой и посыпать мукой. "Главный удар" приняли на себя ветераны и оппозиционный нардеп — Наталья Королевская. После чего между ее охраной и нападавшими завязалась драка».

Королевська в сюжеті постає у ролі беззахисної жертви.

В жодному з цих матеріалів немає ані балансу думок, ані повноти інформації. Вся лінія сюжетів має ознаки заангажованості. Однак на цих сюжетах лінія «Опоблоку» не завершилася. «Подробности» подали в ефір ще й окремий сюжет про пенсіонерку-ветеранку, яка випадково постраждала разом із Королевською. Жінці «зеленку с лица и рук удалось отмыть. Но на душе от этого праздника Победы остались горечь и обида». Далі журналіст непрямою мовою твердить, що «писать заявление в милицию Любовь Самуиловна отказалась — боится мести», хоча цитати, де пенсіонерка каже про ці страхи, немає.

Однак і це ще не кінець опозиційного «переможного» бенефісу. Шостий матеріал випуску — заява на офіційному сайті «Опоблоку», яка підводить глядачів до міфічної «теорії змови»: «71-я годовщина Великой Победы сопровождается многочисленными провокациями — осквернение Вечного огня, разрушение могилы неизвестного воина, потасовка во время памятного шествия и обливание ветеранов водой в Киеве, нападение на ветеранов в Славянске и Черкассах, срыв возложения цветов в Харькове — все это доказательство того, что речь идет не о единичных эксцессах" — конец цитаты». Зрозуміло, що жодних розслідувань, пошуку причинно-наслідкових зв’язків між сутичками в різних регіонах країни журналісти не провели, тому така побудова ефіру виглядає свідомою маніпуляцією аудиторією.

І, нарешті, сьомий матеріал, який є піаром на Дні перемоги, присвячено власнику каналу Дмитру Фірташу, який прийшов вшанувати ветеранів у Відні: «Вторая мировая война, она коснулась практически каждого дома, она коснулась всего мира и это была тяжелая борьба с большими последствиями. И я считаю, конечно, это очень важно, особенно помянуть тех людей, которые погибли, которых нет уже, а тем более тех, которые остались».

«Україна» стосовно Дня перемоги була в рази лаконічніша. Тут про «Опоблок» згадали, але коротко — коментарем Юрія Бойка: «Это праздник великой победы в Великой Отечественной войне, это праздник, который дался страшными усилиями, колоссальными жертвами, поэтому для всех ценен», заявою на сайті партії, якій було непросто потрапити на покладання квітів, і коментарем Наталії Королевської, яку облили зеленкою.

Від «Інтера» «Україна» відрізнялася ще й тим, що пропіарила на темі Дня перемоги Олега Ляшка: «Создать антипутинскую коалицию призвал Олег Ляшко мировых лидеров. Лидер Радикальной партии в Черниговской области поздравлял ветеранов и размышлял о вкладе украинцев в победу во Второй мировой войне».

Натомість «1+1» у серії матеріалів про День перемоги звернув увагу на групу «Відродження», близьку до Ігоря Коломойського: «Вшанували подвиг українського народу у другій світовій депутати партії "Відродження". Вранці її лідер Віктор Бондар поклав квіти до Вічного вогню в колоні разом з президентом. А після обіду члени партії "Відродження" пройшлися ходою з ветеранами Другої світової. Політики наголошують — внесок українського народу в перемогу над нацизмом неоцінений і вся територія України була окупована ворогом. Нині ж, кажуть у "Відродженні", і влада й українці мають зробити все, щоб ветерани відчули вдячність за їх подвиг».

Притулилася до Дня перемоги в ефірі «ТСН» і компанія Коломойського МАУ: «А це вже квіти до пам'ятника кладуть пілоти авіакомпанії МАУ. Вони вшановують пам'ять не лише льотчиків Другої світової, але й військових пілотів АН-30, які загинули зовсім нещодавно 2014 року над Слов'янськом».

Не обійшлося й без традиційного урочистого «паркету» — коментарів Порошенка на урочистостях. Вони з’явилися на всіх без винятку центральних каналах.

ICTV залишився в радянській риториці Другої світової війни: «Кожна сім'я береже пам'ять про дідів та прадідів, які звільнили світ від фашизму», а не «нацизму»; «Героїв Великої Вітчизняної», а не «Другої світової».

Однак є й причини для радості. Центральні канали додають у своїх сюжетах і посили примирення між вояками Червоної армії та УПА. До прикладу: «Поруч із колишніми комсомольцями та червоноармійцями сидять колишні бійці УПА. Кажуть про гарну нову традицію — примирення українців — учасників Другої світової» (5 канал).

Тим часом «ТСН» пропіарила близького до Ігоря Коломойського нардепа Олександра Шевченка в сюжеті про святкування Дня міста в Івано-Франківську: «Саме група "ТІК" — це та група, яка може принести прекрасний настрій. І тому, безумовно ми зробили цей подарунок. Від себе і від Анатолія Матвієнка, Фонду Олександра Шевченко і Фонду "Україна Інкогніто"».

«Україна» не забуває про щоденний матеріал, присвячений Гумштабу Ахметова.

10 травня, вівторок

«Закон Луценка». Від цього дня й до кінця тижня країну труситиме від парламентських блокувань трибуни й намагання прийняти закон, який дозволить Юрієві Луценку стати генеральним прокурором України. Мова про скасування обов’язкової юридичної освіти для займання такої посади і зменшення терміну служби з десяти років до п’яти.

«1+1» не завуальовував інформації: «Противники закону вважають, що Луценко також не стане двигуном реформ, а просто зручний президентові Порошенку. Нині закон вважається відхиленим і це означає початок чергових переговорів і торгів довкола кандидатури генерального прокурора, якого в Україні немає ось вже півтора місяці».

Влучно ситуацію навколо закону показав «112 Україна» коментарем Сергія Власенка: «Рівно хвилину назад цей текст з'явився на сайті Верховної Ради України. Я не знаю, хто тут у нас Хоттабич і вміє читати законопроекти, які були оприлюднені хвилину назад».

Інші канали коротко подали суміш хаосу й непорозуміння між депутатами. Ніхто з них не пояснив суті цих суперечок, не зробив глибшого аналізу, не було коментарів експертів.

«Інтер» уже вкотре піарить Дмитра Добродомова: «Расследовать коррупционные дела правительства Яценюка. Об этом сегодня заявили некоторые нардепы. И даже потребовали немедленно создать временную следственную комиссию и провести аудит всех министерств», «Как рассказал Добродомов, в ответе на его депутатский запрос Генпрокуратура сообщила, что, помимо обвинений Гордиенко, следствие ведет еще одно дело — о том, что Яценюк, якобы, получил 3 миллиона долларов за кресло главы Концерна РРТ для Владимира Ищука. В "Батькивщине" также уверены, что расследованием должны заниматься не только правоохранительные органы, но и нардепы».

Далі «Подробности» знову будують на припущеннях теорії змови: «Но вот почему только внефракционные нардепы и "Батькивщина" озаботились созданием ВСК. Почему ни "Самопомич", ни "радикалы", которые так пекутся об эффективности борьбы с коррупцией — вопрос о формировании комиссии не поднимали?»

На ці питання в ефірі відповідають політкоментатори, близькі до «Опоблоку»:

«Андрей Золотарев, политолог: Стороны благополучно договорились. В очередной раз торжествует политическая целесообразность, когда на тормозах спускаются громкие коррупционные дела, а общественность не получает ответа, была ли коррупция, были ли факты или это действительно злобный налет…

Руслан Бортник, политолог: Всі інші, вони в системі, всі інші, знаєте, це елементи салату, вони в одному маслі. […] Сьогодні атакувати навіть колишнього Яценюка можуть ті сили, які не мають якихось справ: економічних, там, інших справ з нинішнім урядом».

Єдиним незалежним політологом тут є Сергій Таран, який про «Самопоміч» і «Батьківщину» не сказав ані слова: «Я не думаю, що тимчасова слідча комісія призведе до якихсь конкретних результатів, тому що в парламенті насправді створювалося дуже багато різних комісій і вони, як правило, слугували лише таким собі плацдармом для публічності, для заяв».

До речі, комбінацію «два близьких до “Опоблоку” політкоментатора + один незалежний політолог» ми часто бачимо в ефірі «Інтера» останніми місяцями.

Та ж історія з думками політкоментаторів не оминула Тетяну Козаченко, яка відповідає за люстрацію в Мін’юсті. Однак ім’я чиновниці не прозвучало цього дня: «Причастностью чиновницы высокого ранга к офшорному скандалу не заинтересовались почему-то ни правоохранители, ни депутаты. В Верховной Раде даже не обсуждали вопрос создания комиссии, которая могла бы выяснить все обстоятельства этой истории».

І далі — знову непідтверджені припущення заангажованих політкоментаторів:

«Руслан Бортник, политолог: Маючи такого працівника, звичайно, в люстраційному відомстві, як Козаченко з такими звинуваченнями, самодискредитується саме Міністерство юстиції повністю цілком, як орган, звичайно, якщо в пана Петренка немає офшорів. Це теж треба перевіряти.

Андрей Золотарев, политолог: … Пребывание чиновника, имеющего офшорный бизнес — а судьи кто? Какое моральное право она имеет заниматься таким деликатным вопросом, как люстрацией. Если у чиновника руки не чисты, а по сути участие в офшорном бизнесе — это уклонение от налогов».

«Україна» не забуває про Гумштаб Ахметова.

11 травня, середа

Боротьба за Юрія Луценка в ролі генпрокурора триває.

«112 Україна» дав зрозумілі коментарі-пояснення нардепів:

«Ігор Луценко, народний депутат України ("Батьківщина"): Президент навіть мотивував відмову свою їхати на захід і відповідати на питання про офшори тим, що нібито тут не призначили, значить, Генерального прокурора і йому треба залишитися. Тому, звісно, під таким соусом, це вже так справа честі, а можливо навіть не тільки честі, а й державного гаманця, призначити Генерального прокурора.

Сергій Лещенко, народний депутат України (Блок Петра Порошенка): Луценко, як Генпрокурор, може відбутися лише за доброї волі двох олігархічних фракцій: "Відродження" (Коломойський) і "Воля народу". Відповідно, за ці голоси вони змушені будуть отримати, вимагати якісь привілеї, а Луценко буде змушений їх надати».

Балансу думок тут майже дотримано: є звинувачення в бік Президента, але немає його відповіді, є удари в бік «Волі народу» та «Відродження», але коментар є лише останнього.

Інші канали обмежуються інформацією про чергове блокування трибуни й анонсують можливе призначення генпрокурора уже наступного дня.

«Інтер» натомість укотре подає в сюжетах про Раду надлишок коментарів «Опоблоку». Не винятком став і сьогоднішній. І якщо перший коментар Юрія Бойка ще був доречним, оскільки він висловлював позицію партії щодо «закону Луценка», то слова Сергія Льовочкіна не мали жодного конкретного підґрунтя, окрім популізму:

«Юрий Бойко, глава фракции "Оппозиционный блок": …Ми категорично проти прийняття законів з таким кількістю порушень регламенту, які були вчора, ми проти прийняття законів під конкретну особу, ми вважаємо, що генпрокуратура повинна бути керована не політиками, а професіоналами, і фахівцями.

Сергей Левочкин, народный депутат, "Оппозиционный блок": В стране масштабный кризис, причем не только кризис политический, а в первую очередь — кризис экономический. Людям не за что купить еду, людям не за что купить одежду, фантастическим способом растут цены и тарифы, и несмотря на это — парламент продолжает обсуждать назначения. Поэтому повестка дня парламента — должны быть экономические законы, реальная децентрализация, а не болтовня, чтобы люди получили деньги в регионах на медицину, на образование, на социальные выплаты».

На острові Турунчук на Одещині українські прикордонники й працівники військової прокуратури знайшли схованку крадених із Італії шедеврів мистецтва. Знахідку на частині каналів неконкретно коментував Петро Порошенко:

«Ця блискуча операція нагадує світові про те, як ефективно Україна запроваджує зараз боротьбу із контрабандою, включаючи контрабанду мистецьких цінностей, і з корупцією». Такі слова гаранта почули глядачі «1+1», «Інтера», «України», СТБ та ICTV.

ICTV тим часом укотре піарить Володимира Гройсмана, вистеляючи ефір «паркетом» із його засідань / зустрічей:

«Прем'єр Володимир Гройсман наголошує: впровадження політики енергоефективності — пріоритет, який допоможе країні розвиватися за рахунок власних енергоресурсів. Прем'єр переконаний, що єдина ринкова ціна на газ дозволить модернізувати газовидобування в Україні, яке багато років знищувалося і було джерелом тотальної корупції»;

«Сьогодні уряд виділив 134 мільйони гривень на ремонт найрозваленішої дороги України — траси Одеса — Рені. Володимир Гройсман закликав місцевих керівників приділяти більше уваги дорогам регіональним і локальним. Уряд вирішив розпочати масштабні дорожні роботи. Та без відповідальності на місцях, раціонального використання грошей і особистого контролю навіть ямкового ремонту нічого не вийде».

«Інтер» єдиний з усіх телеканалів, хто звернув увагу на опублікований список журналістів на сайті «Миротворець». Нагадаю, цей ресурс опублікував імена, телефони й адреси всіх українських та іноземних журналістів, які акредитовувалися в так званій «ДНР» для роботи на окупованих територіях. Список опублікували під грифом «зрадники»: «Скандальный ресурс "Миротворец" курирует нардеп и советник главы МВД Антон Геращенко. В итоге из-за этого списка Украине грозят судебные иски от иностранных СМИ. Об этом заявила Мирослава Гонгадзе. Она написала: комитет защиты журналистов в Нью-Йорке уже готовит заявление. Украинские корреспонденты тоже выступили против подобных новаций Геращенко с обращением, в котором требуют: от сайта "Миротворец" — удалить личную информацию о журналистах, а от правоохранителей — наказать тех, кто нарушил закон о защите личных данных и угрожает сотрудникам СМИ, попавшим в список». Далі — коментарі журналістів, які увійшли в цей список, і пояснення від тих кореспондентів, які акредитовувалися в інших невизнаних республіках для роботи. Позиції сайту, Антона Геращенка чи Міністерства інформації в сюжеті немає. Аналогічна ситуація, але уже з коментарем Геращенка, повторилася наступного дня.

Натомість є в ефірі «Інтера» удар по голові департаменту люстрації Мін’юсту Тетяні Козаченко: «В базе данных владельцев офшоров, которую открыл Международный консорциум журналистов — есть и имя сотрудницы Минюста Татьяны Козаченко. В документах значится: она является посредником багамской компании Drinks Inс. Но в ее декларации — ни слова о причастности к зарубежным фирмам».

Цю інформацію ні сіло ні впало коментує нардеп Сергій Каплін: «Я уверен, что подобные господа и госпожи должны сидеть в европейских судах. Глубочайшие гуманитарный, экономический, военный кризис в стране — это следствие как раз этой абсолютно бессмысленной в их исполнении стратегии люстрации; я считаю, что новый генпрокурор, возможно, новый министр юстиции, а он сегодня необходим, именно новый министр юстиции, обновленные суды, должны дать оценку. В том числе и этой принцессе Люстрации».

До Мін’юсту Каплін жодного стосунку не має, і в своєму коментарі жодних фактів / доказів не надав, тож його слова є беззмістовними щодо цієї теми. Щоправда, в сюжеті є коментар самої Козаченко: «Я була адвокатом безлічі компаній. Це юридична практика. Це представництво, надання юридичних адвокатських послуг. Виключно. Жодного відношення до власності, або прийняття рішень за власника — це не передбачає». Розібратись, як є насправді, «Інтер» чи то не зміг, чи то не захотів.

Також у випуску «Подробностей» — чергова критика «Привату», який належить Ігорю Коломойському: «Налоговый долг "Укрнафты" вырос почти вдвое и превысил 10 миллиардов гривен из-за бездеятельности главы наблюдательного совета Андрея Коболева. Об этом на своей странице в Фейсбуке заявила нардеп от "Самопомочи" Виктория Войцицкая. По ее словам, с мая прошлого года были обеспечены все законодательные рычаги для возвращения "Укрнафты" под госконтроль, смены руководства и возврата налогового долга в госбюджет. Но этого не произошло. Депутат передала в ГПУ заявление о невыполнении служебных обязанностей главой наблюдательного совета "Укрнафты" Коболевым. Напомню "Укрнафта" — крупнейшая украинская нефтедобывающая компания, 42 % акций которой принадлежат группе "Приват"». Крім посту в Фейсбуку, ця новина не має жодних інших коментарів: ані Коболєва, ані експертних.

Наступний сюжет «Інтера» — проти попереднього уряду Арсенія Яценюка: «Существовало полтора десятка дел, касающихся злоупотреблений Кабмина. Как продвигается их расследование — в Генпрокуратуре и сегодня нам не ответили. Депутаты же говорят — фактов более, чем предостаточно. Это и убытки в семь с половиной миллиардов гривен, на которые указывал в своем отчете экс-глава Госфининспекции Николай Гордиенко. А еще якобы взятка в три миллиона долларов за назначение на должность руководителя Концерна РРТ Владимира Ищука. И не только это». Чи можна назвати фактом «якобы взятку», питання риторичне. До того ж, якщо колеги кажуть, що Генпрокуратура не відповіла, то логічно було б показати глядачам як доказ листування, офіційні запити, відмову або відтермінування тощо. Однак такого немає, як і експертної думки. Натомість є позиція нардепа Олега Мусія: «Ти роби все по беспредєлу, а потім нехай йдуть в суд і оскаржують. Це був стиль керівництва Арсенія Петровича. Розкрадання бюджетних коштів, незаконність призначення тих чи інших чиновників, незаконність видачі актів Кабінету міністрів». Відповіді Яценюка на звинувачення немає.

«Україна» традиційно розповідає про благодіяння Гумштабу Ахметова.

12 травня, четвер

Юрія Луценка обрали генеральним прокурором. Депутати прийняли закон, який дозволив внести його кандидатуру на цю посаду. Петро Порошенко одразу запропонував призначити Луценка генпрокурором, депутати миттєво проголосували, і все це супроводжувала дивовижна швидкість парламентської газети «Голос України», з якою спершу вступив у силу закон, а ввечері — й саме призначення Луценка.

Цю історію дуже добре показав і описав «1+1», особливо те, хто голосував за закон і призначення Луценка: «Саме дві групи депутатські у Верховній Раді — "Відродження" та "Воля народу", які називають олігархічними — забезпечили позитивне голосування за генерального прокурора Луценка. Без 23 голосів групи "Відродження", 17 голосів групи "Воля народу" та трьох голосів "Опозиційного блоку" у коаліціонерів попри всі їхні зусилля над мобілізацією депутатських багнетів для позитивного голосування голосів би не вистачило».

Вдало «ТСН» показала й часову гонитву за призначенням: «За зміни до закону, який дозволяє людині без досвіду і юридичної освіти очолити ГПУ, депутати проголосували о 12:01. А вже о пів на першу спікер підписав ці зміни. При цьому в секторі реєстрації Верховної Ради раптово зник Інтернет і нардеп Сергій Лещенко не зміг зареєструвати проект постанови про скасування голосування "закону Луценка", щоб зупинити візування закону спікером. Далі через 45 хвилин після спікера закон підписав президент. О 13:45 завізований президентом документ повернувся до Верховної Ради. А годину потому о 14:45 його вже надрукували у спеціальному випуску парламентської газети "Голос України". Далі швидкість дії ще зростає. 14:50, президент робить подання до Верховної Ради про призначення Луценка Генпрокурором. 15:05, подання передано на розгляд керівництву Верховної Ради. 15:10, блискавично, 5 хвилин минає, документ вже передано в тираж. І ще за п'ять хвилин направлено на розгляд комітету. О 18:15 Луценко вже новий генеральний прокурор. Увесь процес від самого початку до кінця тривав 6 годин 14 хвилин, порахувала “ТСН”».

Скорочену версію подій подав і 5 канал та «112 Україна». Те саме зробили «Інтер», СТБ та ICTV. «Факти» теж акцентували увагу на неймовірному друці «Голосу України»:

«Сергій Соболєв, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": Виявляється, друковані ЗМІ набагато більш оперативні, ніж електронні. Бо коли ми з дивиною відкрили газету "Голос України", ми зрозуміли: виявляється, не лише Януковича можна було оголосити президентом в 2004 році в газеті "Голос України" чи в газеті "Урядовий кур'єр". Можна зробити це і зараз».

Однак якщо «1+1» подав в ефір коротку нейтральну біографію Луценка — в яких політичних силах був, чим відзначився, то «112 Україна» зосередився виключно на негативних характеристиках: «Луценко неодноразово фігурував у скандалах. У 2008-му він побився із мером Києва Леонідом Черновецьким, через рік — із депутатом Нестором Шуфричом. Однак найбільшого розголосу набув скандал в аеропорту Франфрукта-на-Майні. Там Луценко нібито у нетверезому стані затримала поліція. Тоді він подав у відставку, яку Тимошенко не прийняла».

І жоден із телеканалів так і не проаналізував, що це все означає як для Генпрокуратури, гучних справ, так і для української політики в цілому. Жодного експерта не запросили.

5 канал укотре випускає в ефір сюжети про патріарха Філарета: «50 років служіння на Київській архієрейській кафедрі святкує глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Від часів хрещення Київської Русі це найдовший період служіння на київському престолі».

ICTV піарить міністра Павла Петренка: «На антикорупційному форумі в Лондоні виступав міністр юстиції Павло Петренко. Він представив заходи, які зробила Україна протягом двох останніх років». 

А «Інтер» разом із «Опоблоком» продовжує боротися проти перейменування Кіровограда на Кропивницький. Цього разу вони навіть прийшли зі своїми прихильниками під стіни парламенту:

«Сергей Ларин, народный депутат из фракции "Оппозиционный блок": Наша позиція — ми не за Кіровоград. І ми хотіли вже перейменовувати його, але демократичним шляхом. Коли суспільство вирішує, як називатися, треба щоб люди сказали, що живуть в місті, які будували це місто».

Обурюються опозиціонери й перейменуванням Дніпропетровська:

«Александр Вилкул, народный депутат Украины, фракция партии "Оппозиционный блок": 90 % жителей города Днепропетровска не поддерживают это переименование. Мы собрали больше 300 тысяч подписей. И для того, чтобы не раскалывать общество, этого нельзя делать без местных референдумов».

«Україна» не забуває про Гумштаб Ахметова. Цього дня — двома матеріалами. Один сюжет про Гумштаб випускає СТБ та «Інтер».

13 травня, п’ятниця

«Інтер» продовжує піар «Опоблоку». Цього разу опозиціонери фігурують у справі вбивства Олеся Бузини: «Снять дело с тормозов и найти убийц Олеся Бузины — требует мать журналиста. Валентина Бузина сегодня встретилась с депутатами Оппозиционного блока, она опасается, что дело спустят на тормоза, и просит нардепов не допустить этого».

Другий проопозиційний сюжет — із Ради: «Суть оппозиционных законопроектов с трибуны озвучивал Александр Вилкул — на него набросились нардепы Владимир Парасюк и Юрий Тимошенко. Требовали выступать на украинском». Далі — обурення і звинувачення самого нардепа: «Мне очень не нравится, когда радикалы, попавшие на таких радикальных настроениях во власть, находящиеся сегодня в коалиции будут мне запрещать что-то делать. Демократия — это когда каждый разговаривает на том языке, на котором ему удобно», — обурювався депутат. Позиція Парасюка й Тимошенка «Інтер» не зацікавила.

«Україна» теж розповіла про опозиціонерів у парламенті. Щоправда, не лише про сутичку, а про самі вимоги «Опоблоку»: «Социальным вопросам внимания мало, считают в оппозиции. Там уже подготовили изменения в бюджет, которые позволят перераспределить 94 миллиарда гривен на повышение зарплат и пенсий. Документ уже в парламенте».

Тим часом «Подробности» знову посилаються на Вікторію Войціцьку в критиці «Привату»: «18 миллиардов гривен искусственно вывели из компании "Укрнафта" в прошлом году. Об этом заявила нардеп Виктория Войцицкая и даже посчитала — этих денег хватило бы на выплату каждому украинскому пенсионеру по полторы тысячи гривен. По данным Войцицкой, деньги исчезли уже после того, как Верховная Рада поддержала закон, позволивший "Нефтегазу" вернуть контроль над госкомпанией. Войцицкая передала в ГПУ заявление о невыполнении Коболевым служебных обязанностей. Напомню, "Укрнафта" — крупнейшая украинская нефтедобывающая компания». І знову жодного балансу в матеріалі немає. 

Наступний матеріал «Інтера» піарить Валентина Наливайченка: «Сокращение излишних министерств и госмонополий — один из способов найти средства для поддержки бойцов АТО и их семей. Уже разработана программа, она называется "Армия достоинства". Проект представили сегодня в Днепропетровске. О сути рассказал Валентин Наливайченко. Один из главных пунктов проекта — создание условий на передовой. Вот такие санитарные модули, где военные могут приготовить еду, принять душ — передали бойцам в Песках». Ідентична інформація вийшла й на «Україні».

«Україна» не обійшлася без двох матеріалів про Гумштаб Ахметова.

14 травня, субота

Глава держави й нині в центрі уваги телеканалів. Він коментував представлення нової поліції в Краматорську та Слов’янську. Його неконкретні коментарі передавали всі центральні канали.

«Факти» піарять Юлію Тимошенко: «На базі партії з тих мерів, секретарів міськрад, які перемогли та посіли посади, за підтримки цієї політсили хочуть створити клуб і школу мерів. Про це заявила лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Мета навчань — передача досвіду тих очільників міст, яких обрали на посаду вже не вперше, тож найбільш болюче для громади та важливі для розвитку самоврядування проблеми керівники різних міст вирішуватимуть разом». Ідентичний сюжет вийшов і на «Україні».

«Інтер» тим часом пропіарив форум «Жінки за мир», організований Королевською: «Женщины харьковского форума обратились к президенту, обратились к лидерам общественных гражданских организаций, к премьеру, к парламенту, с тем, чтобы собственным примером показывать толерантность, взаимоуважение, взаимопонимание». «Україна» вистелила «паркет» Володимиру Гройсману: «Премьер-министр принял участие в праздничных мероприятиях по случаю Дня Европы в Виннице. Глава Кабмина вместе с семьей прогулялся по улицам родного города, пообщался с земляками, и во время торжественного открытия праздника сделал громкое заявление со сцены».

Не забуває канал і про сюжет в честь Гумштабу Ахметова.

ВИСНОВКИ

Чи то через неуважність, чи то через брак часу / бажання, центральні телеканали залишили своїх глядачів без розуміння ситуації навколо призначення Юрія Луценка генпрокурором України. Жоден із телеканалів не дав в ефірі коментарів незалежних компетентних юристів, які би пояснили потенційні ризики від призначення некваліфікованого генпрокурора без юридичної освіти, бракувало експертного середовища, яке би пояснило, що означає зміна законодавства заради однієї людини для цілої країни. Тож від перегляду новин залишився післясмак чергової «зради» і «всьо пропало». В своєму репертуарі День перемоги відзначав «Інтер», перенаситивши ефір аж сімома матеріалами, які відстоюють позицію «Опоблоку» й цінності Радянського Союзу. Загалом упродовж тижня ми нарахували 54 матеріали з ознаками замовності. Найбільше традиційно на «Інтері» (23), «Україні» (18), третє місце посідає ICTV (5), «1+1» (4), СТБ (2); 5 канал та «112 Україна» — по одному.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2556
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду