Звичка «хапати те, що лежить на поверхні». Моніторинг якості новин на шести телеканалах

Звичка «хапати те, що лежить на поверхні». Моніторинг якості новин на шести телеканалах

2 Лютого 2017
8389

Звичка «хапати те, що лежить на поверхні». Моніторинг якості новин на шести телеканалах

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
8389
Комплексний моніторинг дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики на прикладі висвітлення теми протестів володарів транзитних авто 24 січня 2017 року. Телеканали «1+1», «Інтер», «Україна», ICTV, 5-й та «112».
Звичка «хапати те, що лежить на поверхні». Моніторинг якості новин на шести телеканалах
Звичка «хапати те, що лежить на поверхні». Моніторинг якості новин на шести телеканалах

«Детектор медіа» продовжує новий моніторинг, у якому в комплексі (картинка й текст) оцінюються дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики, а саме:

-оперативності подачі інформації;

-точності її подачі (тобто відповідності названих фактів реальності);

- достовірності поданої інформації (тобто її перевіреності й підтвердженості в надійному джерелі);

- її повноти;

- балансу думок;

- відокремлення фактів від думок;

- доступності подачі інформації.

Раніше в моніторингах переважно оцінювалося дотримання стандартів на рівні аналізу текстових версій (розшифровок ефірів). Для оцінки в комплексі (картинка і текст) у цьому моніторингу аналізуватимуться такі моменти.

Із погляду стандарту оперативності: чи встигли журналісти зняти необхідну для розкриття теми картинку (чи замінюють її невідповідною картинкою або архівною картинкою).

Із погляду стандарту точності: чи відповідає коментар журналіста за кадром тій картинці, яку в цей момент показують. Чи не спотворено картинку (графічним редактором, фільтрами, спецефектами, неприродними для ока ракурсами зйомки). Чи немає зайвого, нічим не виправданого руху камери (панорами, трансфокатор, зйомка без штатива). Чи є монтаж планів послідовним і комфортним. Чи коректно використовується відеоархів і чи позначено його чітко: титром від першого до останнього кадру й поясненням словами за кадром.

Із погляду стандарту повноти інформації: чи є повноцінні розкадровки всіх основних об’єктів та мізансцен. Чи на кожній картинці є інтершум. Чи доповнені незрозумілі картинки необхідними поясненнями за кадром.

Із погляду стандарту балансу думок: чи є підтвердженими дальнім загальним планом оцінки кількості учасників масової акції протесту. В окремих, відповідальних випадках звертатимемо увагу на картинку, за допомогою якої забезпечується баланс думок.

Із погляду стандарту достовірності інформації: чи достатньо верифікованими журналістами є картинки, взяті з інтернету. Чи пояснюється джерело фото й картинок, відзнятих не журналістами телекомпанії.

Із погляду стандарту доступності інформації: чи в кожному плані зрозуміло, що є основним об’єктом уваги (за рахунок правильної композиції кадру). Чи кожний план, який потребує пояснень за кадром, має їх. Чи є логічною послідовність монтажу планів. Чи візуалізовано велику кількість чисел (зокрема, за допомогою інфографіки).

«Детектор медіа» моніторить чотири загальнонаціональних канали («1+1», «Інтер», «Україна» й ICTV) і два інформаційних (5 канал і канал «112»). Для моніторингу обираються дні, в які відбуваються суспільно важливі події, аналізуються матеріали про ці події. Для аналізу беруться підсумкові (вечірні) випуски новин на загальнонаціональних каналах і випуски о 19-й годині — на інформаційних (на інформаційних каналах, де новини виходять щогодини, ці випуски не аналізуватимуться як підсумкові, тобто з погляду повноти інформації до них не висуватиметься вимога подання повної картини події).

Моніторинг здійснює медіаексперт Ігор Куляс.

Перший текст моніторингу читайте тут.

Моніторинг за 24 січня 2017 року

Розбір ключової теми дня

24 січня інформаційну картину дня в Україні склали такі суспільно важливі теми: протест власників транзитних автівок у Києві, реквієм у Маріуполі до 2-ї річниці великого обстрілу міста з численними загиблими й пораненими, допущення 26 претендентів до другого етапу конкурсу на посаду очільника Нацполіції іта вогнепальне поранення 6-річного хлопчика невідомим у Дніпрі.

Найбільшу увагу телеканали приділили темі протестів, імовірно тому, що подія прямо чи опосередковано зачіпала доволі великі соціальні групи. Цю тему й розберімо.

Спочатку кілька загальних (для всіх каналів) спостережень.

Після перегляду сюжетів у мене склалося враження, що журналісти, які їх робили, досить виразно симпатизували протестувальникам. Не враховуючи того, що останні вимагали, по-перше, неадекватних преференцій порівняно з усіма іншими українськими водіями (тобто вони не хочуть платити такі ж гроші за розмитнення своїх автівок, як ті, хто купує легальні автівки в Україні), а по-друге, хочуть дорівняти себе у статусі до іноземців (які на своїх автівках можуть їздити по Україні протягом року; але ж у випадку з іноземцями, — їхні автівки реально перебувають в Україні транзитом, тому і звільняються на цей строк від мита й інших зборів). Незначні сумніви щодо «правоти» протестувальників з’являлися, хоч і невиразно, переважно в коментарях водіїв, що через акцію протесту стояли у заторах (такі синхрони були в сюжетах «Інтера», ICTV і каналу «112»). Щодо щирості лобістів законодавчих змін, які влаштовують власників транзитних автівок, висловлював свій сумнів представник легальних автодилерів (у сюжетах на «1+1» та ICTV). Але загальний тон усіх матеріалів, повторюся, був із явною перевагою на користь протестувальників і авторів законопроекту № 5567, що відповідає бажанням цих протестувальників.

Ще одне спостереження: журналісти хронічно не звикли виконувати свою основну роботу! Коли є контраверсійна тема, де однією зі сторін конфлікту є конкретні чиновники, журналісти чекають, що ці чиновники самі якось відреагують на протест. Дуже влучно це було сформульовано на ICTV: «Проте реакції чиновників поки немає». А її й не буде, якщо журналісти в цих чиновників не запитають! У цьому сенсі журналісти можуть зробити трохи більше за протестувальників, оскільки, на відміну від тих, можуть таки зайти до Кабміну. Так, для цього треба докласти певних зусиль, але ж справжній журналіст зможе дістатися до конкретного чиновника й поставити йому питання від тих людей, які протестують надворі, а не беззубо констатувати, що «реакції чиновника немає».

І ще чого не зробив ніхто: не запитали про оцінку кількості протестувальників та автівок ані в організаторів акції, ані в поліції, так само не запитали в поліції про оцінку розміру заторів, що утворювалися внаслідок акції протесту. Натомість журналісти все це оцінювали, за недоброю традицією, самотужки, «на око».

Можна вважати характерним те, що наші журналісти дуже легковажно ставляться до слова. Неточність у визначенні понять часто призводить до викривлення реальності. У дослідженій темі майже всі канали казали, що в’їзди до Києва були заблокованими. А це не відповідало дійсності. Учасники акції перекривали лише окремі смуги руху.

І ще одна «хвороба» наших медіа: журналісти взагалі не звикли докладати зусиль до перевірки фактів, які їм запопадливо підсовують (зі своїм, звісно, інтересом) політики або інші учасники подій (ті ж протестувальники, як у цьому випадку). Так, наприклад, майже всі взяли на віру слова народного депутата Юрія Дерев’янка, що нерозмитнених автівок, придбаних українцями, близько 1,5 мільйона. Навіть просте спостереження дуже незначної кількості таких автівок на українських дорогах мало б наштовхнути журналістів на просту думку: а, може, цей нардеп, м’яко кажучи, перебільшує? Адже якщо вірити його даним, у нас на дорогах кожен 7-8-й автомобіль був би з іноземними номерами, а це і близько не так. Тому, по-перше, треба було поцікавитися в народного депутата, де це він узяв таку цікаву статистику (чого не зробили ті, хто ретранслював її у своїх матеріалах), і — головне! — перевірити цю статистику в компетентних джерелах. На тій же митниці, наприклад (її дані, щоправда, з дуже неконкретними посиланнями, навели журналісти 5-го каналу).

Так само і ще одна велика лажа: як воно частенько в нас буває, різні канали про одне й те саме кажуть різне. Так, у цій темі думки каналів розділилися на питанні, скільки днів може транзитом перебувати в Україні машина на іноземних номерах. «1+1», ICTV й «Україна» стверджували, що п'ять днів. 5-й канал і «112» казали, що десять (щоправда, 5-й канал озвучив ще одну альтернативну версію про «5–10 днів»). «Інтер» у цьому ж контексті згадував, що протягом десяти днів автівку має бути зареєстровано, що також не зовсім відповідає дійсності. То скільки ж насправді? П'ять, десять чи від п'яти до десяти? Щоби з'ясувати це, журналістам треба було просто заглянути при підготовці своїх матеріалів (а радше — ще готуючись до зйомки) до Митного кодексу України. А там (у статті 95-й, пункті 1) сказано таке:

«1. Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту:

1) для автомобільного транспорту — 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — 5 діб)».

На це журналістам довелося би витратити якихось пару хвилин. Я не думаю, що в них не було цих пари хвилин за цілий день підготовки сюжетів. Радше це наочна ілюстрація того, що більшість українських тележурналістів не мають головної професійної звички — обов’язково перевіряти будь-який факт, перш ніж подавати його широкій аудиторії. Хоча це мало би бути для профі «безумовним рефлексом»!

«1+1»

Оперативність

Протестувальники планували блокувати траси до 20-ї години вечора, але вже о 18-й Укравтодор повідомляв про закінчення цієї акції. З огляду на це, за стандартом оперативності логічно було робити з трас прямі включення у випуску о 19:30 або хоча би усно повідомляти про те, що відбувається на в’їздах до Києва на цю годину.

Із картинки видно, що знімальна група не встигла зняти на камеру деякі важливі фрагменти події, бо їх у сюжеті немає. Зокрема, фрагмент, де народні депутати Парасюк і Дерев’янко йдуть до Кабміну, щоби передати вимоги протестувальників Гройсману, і виходячи, повідомляють, що Гройсмана немає, зате вони передали вимоги міністру фінансів Данилюку.

Точність

«ТСН» повідомляє: «Від ранку на околицях столиці зібралися сотні власників автомобілів з іноземною реєстрацією» і «Із сьомої ранку на Житомирській трасі збираються протестувальники. У правій смузі влаштовують стоянку з десятків авто з іноземними номерами». Тут стверджуються приблизні, оцінні дані. Ці оцінки дають ведуча й автор сюжету, які не можуть виступати експертами з оцінки кількості. З погляду інших двох стандартів, достовірності й балансу думок, за цими оцінками журналісти повинні були звернутися і до організаторів акції, і до поліції, і в сюжетах давати їхні оцінки з відповідними посиланнями.

«ТСН» стверджує, що власники транзитних автівок мають «…перетинати кордон щоп’ять днів», що є і неточною, і неповною, і недостовірною інформацією (див. вище).

«Уже за годину в’їзди до столиці заблоковані». Це не відповідає дійсності, оскільки протестувальники блокували лише окремі смуги, іншими рух було ускладнено, але не заблоковано. Прикметно, що на всіх картинках у сюжеті, де ми бачимо трасу, машини по ній хоч і повільно, але рухаються, не стоять, як було б у випадку, якби траси таки було «заблоковано».

У сюжеті текст за кадром майже ніде не «дружить» із картинкою, ось, до прикладу, два фрагменти:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Легальні дилери…

Повна невідповідність картинки і тексту за кадром.

(Певно, легальні дилери зараз сидять у цій автівці.)

 

…іноземних авто переймаються, що після ухвалення змін, …

Повна невідповідність.

 

…попит на нові авто впаде і називають законопроект …

Повна невідповідність.

(Тут чужі слова начебто приписані оцьому чоловіку в помаранчевій куртці, хоча кількома планами раніше він був представлений нам як протестувальник.)

 

…лобістським. Мовляв, запропоновані зміни …

Повна невідповідність.

 

…це лише схема ухиляння від податків.

Повна невідповідність.

(Це навіть не податківці.)

 

А в депутатів, які їх ініціювали, є свій комерційний інтерес.

Повна невідповідність.

(А це навіть не депутати, тим більше не ті, «які ініціювали».)

На цьому фрагменті дуже добре видно одну з поширених «хвороб» української тележурналістики. Замість дати цьому легальному дилеру самому сказати свою думку в синхроні, журналіст переказує за нього його думку. І, звісно, доводиться «перекривати» цей переказ абичим, — тобто якоюсь картинкою, відзнятою на місці події. І, звісно, ця картинка з таким текстом ніколи не буде «дружити». Їх поєднання буде повною абстракцією.

Або ж такий фрагмент:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Тепер про вранішні події нагадують тільки обгорілі колеса

Повна невідповідність, ідеться про якесь «тепер», коли вже акція закінчилася, а показують вранішній план, коли колеса горять і акція триває.

Із погляду логіки монтажу — в більшості випадків бачимо хаотичний набір планів замість якісних розкадровок (монтажних фраз). Наприклад:

 

 Ці п'ять планів показують нам чотири різних мізансцени. Єдина розкадровка, присутня в цьому фрагменті сюжету, це перший план (щось умовно середнє між загальним і середнім планом) і третій план (крупний). Між ними з якогось дива затесався другий план (він умовно середній, але він — із зовсім іншої мізансцени), а четвертий і п'ятий плани (теж такі собі «середнювато-загальнуваті» ) — кожен про зовсім іншу мізансцену. Якщо «перекласти» логіку цього монтажу на логіку бачення світу людиною, виходить, що автори сюжету (а з їхньої подачі — і глядач) хаотично метушаться поглядом у різні боки, ні на чому не зосереджуючи своєї уваги. Крім того, ті, хто монтував цей сюжет, грубо нехтують найпростішими правилами комфортного монтажу, бо ці плани аж ніяк не монтуються ні за крупністю, ні за фазою руху. Так само, й ось ці чотири плани:

 

 Не монтуються комфортно: 6-й і 7-й — за фазою руху, 7-й, 8-й і 9-й — за крупністю плану (за законами комфортного монтажу, не монтуються середній план до середнього плану). І хоча тут це фрагменти однієї мізансцени, але ж бракує розкадровок (тобто крупних планів для перебивок).

Достовірність

Порушується неодноразово, це розмитість і узагальненість посилань на авторів суб’єктивних думок:

«На Бориспільській трасі зібралися переважно харків’яни. Запевняють, — приїхали, щоби змінити Митний кодекс».

«Автомобілісти кажуть: не хочуть спонсорувати вітчизняних виробників».

«Легальні дилери іноземних авто переймаються, що після ухвалення змін, попит на нові авто впаде і називають законопроект лобістським. Мовляв, запропоновані зміни це лише схема ухиляння від податків».

«Утім, самі мітингувальники запевняють: якщо не отримають бажаного результату, повернуться знову».

Крім того, зовсім недостовірними є цитати з соцмереж: «Деякі водії підтримують мітингувальників. Деякі лаються. Здебільшого в соцмережах» (і далі пара цитат із дописів у соцмережах).

Принагідно значно логічніше було би записати «живі» коментарі водіїв у заторах, але  цього чомусь зроблено не було.

Повнота інформації

Бачимо традиційну розмитість у позначеннях часу подій: «Від ранку на околицях столиці…», «Від ранку одразу на багатьох в’їздах до столиці люди влаштували акції протесту», — замість чіткого позначення часу початку акції. І в останньому ж прикладі згадуються «багато в’їздів» замість того, щоб їх назвати. У сюжеті ж згадано лише Житомирську й Бориспільську траси. І не згадано Броварський проспект, Одеську й Варшавську траси.

«Відповідний законопроект уже в Раді» — який саме законопроект, не ідентифіковано. Крім того, взагалі не згадано, що з цього питання цей законопроект не єдиний із зареєстрованих.

У картинці стандарт повноти порушено майже скрізь, оскільки інтершум майже повністю забито енергійною начиткою за кадром (це теж традиційна «хвороба» українського ТБ). Крім того, в сюжеті є значна кількість картинок, які потребували пояснень. Замість цих пояснень їх озвучено невідповідними журналістськими текстами за кадром.

Баланс думок

У сюжеті є конкретне звинувачення на адресу авторів законопроекту № 5567: «Легальні дилери іноземних авто… називають законопроект лобістським. Мовляв, запропоновані зміни — це лише схема ухиляння від податків. А в депутатів, які їх ініціювали, є свій комерційний інтерес». Синхрон Олега Назаренка (гендиректора Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів): «Частина людей лобіює свої бізнес-інтереси, під виглядом «ми хочемо українцям зробити добре». Але не надано слово для відповіді на звинувачення авторам законопроекту.

У сюжеті ніяк не позначено позиції відповідальних чиновників Кабміну. Немає й експертних оцінок ситуації (а така складна економічна тема потребувала експертних коментарів).

Крім того, в сюжеті немає дальніх загальних планів, які давали би глядачам змогу самим оцінювати справжній масштаб подій у різних локаціях.

Відокремлення фактів від думок

Цей стандарт кілька разів порушується суб’єктивними журналістськими оцінками.

«Довжелезна колона автомобілів та запалені шини» (тут знову-таки, «довжелезність» колони не підтверджується жодною картинкою в сюжеті, немає такого загального плану, відзнятого в перспективі, або проїздки повз «довжелезну колону» на машині. Навіть там, де зйомки ведуться з дрона, — що можна загалом вважати позитивним елементом сюжету, — в цій «довжелезній колоні» нараховується максимум 17 машин).

«Від ранку одразу на багатьох в’їздах до столиці люди влаштували акції протесту» — це питання: п'ять — це багато чи мало? Насправді все відносно, дивлячись із чого виходити або з чим порівнювати.

«Легальні дилери іноземних авто переймаються»; «Тепер про вранішні події нагадують тільки обгорілі колеса».

Доступність

Ось у цьому фрагменті все надзвичайно заплутано (ставлю в дужках запитання, які точно можуть виникнути у глядача, коли він слухає розповідь журналіста й синхрон дилера). Текст журналіста: «Легальні дилери іноземних авто переймаються, що після ухвалення змін (яких саме змін?), попит на нові авто впаде, і називають законопроект лобістським (що це означає?). Мовляв, запропоновані зміни — це лише схема ухиляння від податків (у чому ця схема полягає?). А в депутатів, які їх ініціювали, є свій комерційний інтерес» (який саме?). Синхрон дилера: «Частина людей (яких саме людей?) лобіює свої бізнес-інтереси (які саме?), під виглядом «ми хочемо українцям зробити добре». Відмініть цей податок» (про який податок взагалі йдеться?). Загалом, весь цей фрагмент не викликав би всіх цих питань лише в людей, які є добре заглибленими в тему. Пересічний глядач усіх цих подробиць не знає.

Немає пояснень до окремих картинок, що потребували таких пояснень. Через поламану логіки монтажу (див. вище) глядачеві складно зрозуміти хронологію розвитку подій.

Із позитивних моментів: у сюжеті скористалися якісною інфографікою, щоби спростити глядачу сприйняття великої кількості складних чисел:

 

«Інтер»

Оперативність

Протестувальники планували блокувати траси до 20 години. З огляду на це, за стандартом оперативності треба було робити з трас прямі включення у випуску о 20:00. Їх у випуску не було.

Точність

«Активисты блокируют по две полосы движения на нескольких въездах в Киев», — узагальнення (як воно найчастіше й буває!) не вповні відповідає дійсності, оскільки, зокрема, на Варшавській трасі, де дві смуги руху в кожний бік, протестувальники перекривали лише одну з них.

«Картинку заблокированных въездов дополнили дымом от шин…» — в’їзди не були заблокованими.

«По закону, украинские номера на машину нужно поставить в течение 10 дней» — насправді, для реєстрації транзитну автівку слід поставити на митне оформлення протягом десяти днів (а не поставити на неї за ці десять днів українські номери).

«Ближе к обеду несколько десятков активистов едут к зданию Кабмина» — журналістська оцінка, яка не може претендувати на точність (до речі, кількість машин, які поїхали до Кабміну, цілком можна було й підрахувати. Але цього не зробили журналісти жодного із шести каналів).

«Владельцы автомобилей с иностранными номерами сегодня перекрыли несколько трасс, ведущих в столицу». По-перше не «перекрили», по-друге, навіщо приблизність («несколько»), якщо можна сказати, що акція відбувалася на п'яти трасах.

«В итоге в Минфине активистам пообещали» — насправді не «в Мінфіні», а (за словами депутатів) міністр фінансів особисто, по-друге, не «активістам», а двом нардепам він пообіцяв.

Картинка й текст місцями збігаються, як, наприклад, у цьому фрагменті:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

 

На электронном табло Бориспольской трассы…

 

 

почти семь утра. (Тут усе точно, єдине, що саме табло на екрані видно менше секунди, вважайте, що це мікроплан, бо більшу частину цього плану повз камеру проїздить вантажівка).

 

Машины с европейскими номерами…

 

паркуются прямо на дороге…

 

из багажников водители достают десятки покрышек…

 

но поджигают одну…

 

на обочине.

(Хоча тут, певно, є інша крайність — «що бачу, те й кажу». Насправді ж, багато зі сказаного за кадром є зайвим, бо це й без слів зрозуміло з картинки).

Та водночас у багатьох фрагментах сюжету картинка й текст за кадром не відповідають одне одному, як тут, наприклад:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

По закону, украинские номера на машину нужно …

Повна невідповідність.

 

…поставить в течение десяти дней. Но …

Повна невідповідність.

 

заплатив иностранцу, украинец получает право целый год…

Повна невідповідність.

 

кататься на дешевом авто по поручению.

Повна невідповідність.

 

В казну при этом не платят ни копейки.

Повна невідповідність.

Скрізь тут бачимо суто абстрактну відповідність (типу «ми ж щось говоримо про якісь автівки на іноземних номерах»). Або в цьому фрагменті:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

К активистам никто из чиновников…

Абстрактна відповідність.

 

не выходит. Впрочем многих можно…

Абстрактна відповідність (просто кажучи: зовсім не факт, що цей чиновник у вікні є саме тим чиновником, який мав би до цих «активістів» вийти).

 

было бы встретить еще утром,…

Ну це точно не чиновники.

 

заблокировав, например, дорогу в Киев из элитной Кончи-Заспы.

А це не дорога на Київ із Кончі-Заспи.

Тут невідповідність картинки тексту за кадром запрограмована тим, що журналіст висловлює власні абстрактні фантазії (а чим їх перекриєш? — лише такою ж абстракцією). Або ще такий фрагмент:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

В итоге в Минфине активистам…

Дуже віддалена відповідність (ну так, десь у надрах цієї будівлі є, зокрема, й Мінфін).

 

…пообещали: законопроект, который удешевит…

Повна невідповідність.

 

пользование авто с иностранной регистрацией...

Повна невідповідність.

 

…проанализируют и сделают выводы.

Абстрактна відповідність (щось таке: «десь там усередині цієї будівлі «проаналізують» і «зроблять висновки», — до речі, хто саме це робитиме?).

Достовірність

Стандарт порушується безпідставними узагальненнями і розмитістю посилань на авторство суб’єктивних думок: «В итоге в Минфине активистам пообещали»; «Митингующие, если их не услышат, готовы акции протеста как минимум повторить»; «Предлагают ежегодно платить в бюджет в среднем по 6 тысяч гривень за машину».

Повнота інформації

«Владельцы автомобилей с иностранными номерами сегодня перекрыли несколько трасс, ведущих в столицу»; «Активисты блокируют по две полосы движения на нескольких въездах в Киев». У сюжеті згадуються лише Бориспільська й Одеська траси. Інші в’їзди до Києва не називаються.

«Ближе к обеду (це коли точно?) несколько десятков активистов (це скільки й чия це оцінка?) едут к зданию Кабмина».

У сюжеті «Інтера» обмаль необхідних бекґраундів. І взагалі не згадується про існування нових законопроектів, зокрема, проекту № 5567, розгляду якого Радою й вимагали протестувальники.

З інтершумом ситуація трохи краща, ніж на «1+1», фрагментами глядач може його повноцінно почути. Але все одно в більшості планів він заглушений начиткою журналіста за кадром.

Баланс думок

Немає ані думок авторів законопроекту № 5567, ані чиновників Кабміну, ані експертних оцінок. Немає коректних оцінок масштабу акції (від її організаторів і від поліції). Немає загальних планів, які давали би глядачу повноцінне уявлення про масштаб акції.

Відокремлення фактів від думок

Стандарт неодноразово порушується журналістськими оцінками й висновками: «Протест с ароматом горящих покрышек. Владельцы автомобилей с иностранными номерами сегодня перекрыли несколько трасс, ведущих в столицу. Чтобы добавить экшена,картинку заблокированных въездов дополнили дымом от шин, подожженных наобочине»; «Машины с европейскими номерами паркуются прямо на дороге»; «Активисты блокируют по две полосы движения на нескольких въездах в Киев. Таким образом хотят привлечь внимание к проблеме растамаживания автомобилей с иностранной регистрацией»; «На Бориспольской трассе участники спокойно агитируют за свою инициативу. А вот на въезде со стороны Одессы все на нервах.(Картинка зовсім не підтверджує оцінки журналіста, що «всі на нервах»). Из-за акции возникла гигантская пробка (знову-таки, наявні в сюжеті картинки ніяк не підтверджують «гігантськості» цієї пробки)»; «Ближе к обеду несколько десятков активистов едут к зданию Кабмина. Движение в центре не блокируют, но громко сигналят на правительственной парковке. Впрочем, многих можно было бы встретить еще утром, заблокировав, например, дорогу в Киев из элитной Кончи-Заспы»; «Митингующие, если их не услышат, готовы акции протеста как минимум повторить».

Доступність

«Чтобы добавить экшена» — точно не всі глядачі знають значення цього жаргонізму.

Значна кількість картинок потребувала пояснень, а не абстрактного тексту за кадром. Оця, наприклад, картинка:

 потребувала пояснень, бо на ній невідомо хто, якісь дві людини заходять до Кабміну. Хто вони? — кабмінівські чиновники, учасники акції чи, може, випадкові люди, які до цієї події не мають жодного стосунку? Насправді ж це нардепи Дерев’янко й Парасюк ідуть до Кабміну шукати Гройсмана, щоби передати йому вимоги протестувальників. Натомість за кадром у цей момент звучить: «В итоге в Минфине активистам пообещали…».

ICTV

Оперативність

Протестувальники планували блокувати траси до 20 години, отже, у випуску о 18:45 точно треба було робити прямі включення з місць подій.

Не було знято всю історію з ходіннями до Кабміну двох депутатів.

Точність

Про місця, де розгорталися події, сказано лише таке: «Сьогодні під'їзди до Києва стали в заторах. Бо власники авто з іноземною реєстрацією влаштували мітинги на шести КПП». Останнє твердження викликає питання, оскільки акція відбувалася лише на п'яти трасах.

Ведуча стверджує: «Проте реакції чиновників поки немає», — але ж відомо, як мінімум, про певну реакцію міністра фінансів (зі слів нардепів Деревянка та Парасюка).

«За чинним законом, власники машин куплених за кордоном, але не розмитнених, бо так дешевше, мають що п'ять днів перетинати кордон…» — неточно й неповно (див. вище).

Картинка й текст за кадром не збігаються майже в усьому сюжеті. Для прикладу — пара фрагментів. Такий:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Фахівці пояснюють, законопроект, ухвалити котрий вимагають активісти,…

Це типовий приклад: наші телевізійники не замислюються, що називають у множині одну людину, яка «щось пояснює» на картинці (хоча не факт: можливо, ця людина не «пояснює», а, навпаки, «запитує»?)

 

…насамперед лобіюють спритні ділки, що переганяють…

Повна невідповідність. На картинці — не «ділки», а правоохоронці. Й автівка на передньому плані зовсім не обов’язково належить «ділку, який переганяє іномарки».

 

…вживані іномарки. Вони відкривають у Литві, Польщі чи інших країнах ЄС…

Повна невідповідність.

 

…фірми на які оформлюють автівки, а потім продають їх українцям під європейської реєстрацією.

Абстрактна відповідність.

Та й інфографіка така собі. Вона нічого не пояснює і є неповноцінною (адже з неї виходить, що автівки ввозять лише з Литви, а насправді ж — із різних країн ЄС).

І такий фрагмент:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Та в Раді є щонайменше два альтернативні законопроекти щодо розмитнення машин.

Повна невідповідність (досі в цій будівлі мешкав наш Кабмін).

 

Вони зокрема передбачають запровадження…

Повна невідповідність.

 

…знижених акцизів на всі не нові авто до 2020 року.

Повна невідповідність.

 

Аби не завозили брухт, пропонують запровадити для них техогляд.

Повна невідповідність.

 

Тим часом українці продовжують купувати старі автівки в Європі.

Абстрактна відповідність (теоретично ці українці на картинці і справді «продовжують купувати старі автівки в Європі»).

 

Торік за пільговими акцизами, розмитнили понад 11 тисяч іномарок.

Повна невідповідність.

 

Нових машин зі сплатою всіх податків, відрахувань до Пенсійного фонду...

Повна невідповідність (нам же весь час казали, що це не «нові машини», а нерозмитнені старі іномарки).

 

... купили вшестеро більше.

Повна невідповідність.

Тут, як і на «1+1», монтаж часто є хаотичним і порушує логіку й комфортність. Як, наприклад, останні п'ять планів із наведеного вище прикладу. Разом монтуються плани з різних мізансцен, логіки в цьому монтажі немає.

Достовірність

Стандарт порушується за рахунок узагальнених посилань на джерела суб’єктивної думки:

«Проте реакції чиновників поки немає»; «Тим часом інші водії, зокрема і в Ланосах, не розуміють, чому саме вони змушені стояти в заторах?»; «Інші ж водії наполягають, якщо мити скасовувати, то для всіх автомобілістів»; «Фахівці пояснюють, законопроект, ухвалити котрий вимагають активісти…».

Принагідно хочу звернути увагу, що авторство будь-якої суб’єктивної думки взагалі (за визначенням!) не може бути узагальненим. На те вона й суб’єктивна, бо в кожної думки є чіткий суб’єкт, який її висловив. Наші журналісти над цим не замислюються, тому що такого типу узагальнені посилання трапляються на всіх каналах і мало не в усіх матеріалах.

Повнота

Не названо жодної з трас, на яких відбувалися протести. Розмиті обставини часу й місця дії: «З самого ранку (це з котрої години?) на головних контрольно-пропускних пунктах столиці (це на яких?) підіймається чорний дим».

Баланс думок

Немає коментарів представників Кабміну.

Відокремлення фактів від думок

Стандарт порушується за рахунок використання великої кількості суб’єктивних оцінок журналістів: «З самого ранку на головних контрольно-пропускних пунктах столиці піднімається чорний дим»; «Так радикально учасники акції протестують проти неадекватних на їхню думку умов ввезення авто в Україну»; «Якщо авто старше за 7 років, платити доведеться від 2 тисяч євро навіть за малолітражку»; «Учасник акції Олег купив собі 15-річну “Ауді” у Литві всього за дві з половиною тисячі євро»; «До урядового кварталу, учасники протесту таки вирушили, хотіли зустрітися з прем'єром»; «Бо виходить що хтось купує в Україні нову імпортну машину у салоні, ще навіть вживану на авторинку сплачуючи всі податки, хтось шукає хитру схему як купити майже новий автомобіль удвічі дешевше, іще і мита платити не хоче»; «Фахівці пояснюють, законопроект ухвалити котрий вимагають активісти, насамперед лобіюють спритні ділки що переганяють вживлені іномарки».

Стандарт також порушується за рахунок використання маркерів суджень (зіставлення, протиставлення тощо): «Проте реакції чиновників поки немає»; «Тож протестувальники вимагають законодавчо дозволити сплачувати за розмитнення частинами, до 6 відсотків від вартості авто на рік»; «Тим часом інші водії, зокрема і в Ланосах не розуміють, чому саме вони змушені стояти в заторах?».

Доступність

Час від часу дуже складний виклад інформації в журналістській начитці. Дуже складне, до того ж із порушеною логікою, речення: «За чинним законом, власники машин, куплених за кордоном, але не розмитнених, бо так дешевше, мають ще п'ять днів перетинати кордон, або ж сплатити всі митні збори та розмитнити авто за пільговим акцизом, віддавши кількасот доларів, вони не можуть». На слух таке сприймається дуже важко.

А тут — кілька цифр, які й загалом на телебаченні сприймаються складно, та ще й вони є незіставними, та ще й різні за формою (дві абсолютні, одна — відносна): «Якщо авто старше за 7 років, платити доведеться від 2 тисяч євро навіть за малолітражку. Тож протестувальники вимагають законодавчо дозволити сплачувати за розмитнення частинами, до 6 % від вартості авто на рік». Прочитавши таке, потребуєш часу, щоби зрозуміти, про що йдеться. Цього часу у глядача немає, адже далі продовжується якийсь текст журналіста за кадром.

Надзвичайно заплутаний абзац — тут і перенасиченість термінологією, причому деякі терміни взагалі потребували пояснень (як-от «пільговий акциз»), жаргонізмами, словами іншомовного походження, і знов-таки до вже й без того складного для сприйняття тексту додаються ще й складні числа: «Та в Раді щонайменше два альтернативні законопроекти щодо розмитнення машин. Вони, зокрема, передбачають запровадження знижених акцизів на всі не нові авто до 2020 року. Аби не завозили брухт, пропонують запровадити для них техогляд. Тим часом, українці продовжують купувати старі автівки в Європі. Торік за пільговими акцизами, розмитнили понад 11 тисяч іномарок. Нових машин зі сплатою всіх податків, відрахувань до Пенсійного фонду, купили вшестеро більше».

Логіка монтажу — доволі хаотичний набір планів, який ускладнює візуальне сприйняття інформації.

І окреме зауваження: в цьому сюжеті багато неякісних і беззмістовних панорам:

Початок панорами

Кінець панорами

   
   
   
   
   

Ці панорами не мають жодного логічного пояснення: ні як спроба показувати щось велике, що не вміщається в одному плані, ні як спроба за допомогою панорами донести якусь авторську думку щодо взаємозв’язку якихось об’єктів. Тож їх можна вважати браком картинки, який лише ускладнює сприйняття візуальної інформації (бо люди не дивляться панорамами!).

«Україна»

Оперативність

«Україна» — єдиний канал, який спромігся хоч частково донести оперативну інформацію про стан на дорогах на момент основного випуску — принаймні з однієї траси (Житомирської) було зроблено пряме включення.

І лише «Україна» спробувала розібратися в темі глибше, не обмежившись репортажем про сам протест, а зробивши додатково й глибший бекґраундовий сюжет.

Точність

Тут, як і в інших каналів — плутанина з визначенням «блокування трас» і з термінами транзиту: «Водители машин с иностранными номерами блокировали трассы на въезде в Киев»; «Сейчас они обязаны каждые 5 дней пересекать границу или платить штраф»; «Сейчас украинцы могут ездить на таких автомобилях максимум 5 дней, либо же прибегать к полулегальным схемам»; «Территорию Украины она должна покинуть в течении пяти дней».

Фрагмент тексту, коли маніпулятивною є неточність формулювання: «Требование протестующих — установить ежегодный сбор, уплатив который они смогут спокойно ездить и сравняться в правах с другими автовладельцами» — насправді ж ідеться не про рівні права, а про виняткові права, преференції, порівняно з «іншими автовласниками».

«В итоге к протестующим вышел министр финансов и, по словам депутатов, пообещал в ближайшее время лично ознакомиться с законопроектом». Міністр фінансів до протестувальників не виходив. Та й загалом сентенція «вийшов міністр і, за словами депутатів, пообіцяв» цілком позбавлена логіки.

У бекґраундовому сюжеті йдеться про таке: «К примеру, так называемая пересечка. Машина въезжает в страну в режиме транзита, якобы следуя куда-то. Территорию Украины она должна покинуть в течении пяти дней, но остаётся нелегально». Насправді таким жаргонізмом користуються українці, які живуть поряд із кордоном і раз на п'ять днів перетинають туди й назад кордон на нерозмитненій автівці. Тобто в цьому жаргонізмі немає змісту «нелегально». Навпаки, в такій схемі все цілком легально.

Текст за кадром із картинкою відповідають один одному лише інколи, частіше — не відповідають узагалі, або ж дуже абстрактно, як наприклад:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Спустя несколько часов протестующие…

Абстрактна відповідність.

 

подожгли шины на на пешеходном переходе.

Невідповідність.

 

Люди вынуждены были пробиваться…

Повна невідповідність (тут люди більше схожі на автівки).

 

…через дымовую завесу.

Така собі, непереконлива, «завіса». До того ж, шина горить не на пішохідному переході, як це стверджують журналісти.

 

Тут інтершум.

 

 

Кроме Бориспольской и Варшавской трасс…

Тут уже невідповідність заявленого місця дії.

 

движение было ограничено также на Броварском…

Невідповідність заявленого місця дії.

 

…одесском и житомирском направлениях.

Невідповідність заявленого місця дії.

 

Свободно въехать в столицу можно было…

Невідповідність місця дії.

 

…лишь со стороны Вышгорода и Обухова.

Невідповідність заявленого місця дії. До того ж ця картинка повністю суперечить словам «свободно въехать».

Причина невідповідності місця дії полягає в тому, що текст за кадром традиційно не має прив’язки до конкретної картинки. Він «живе своїм життям», а картинка має до нього лише абстрактне відношення. Або тут:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

В итоге к протестующим вышел министр…

Повна невідповідність (цей хлопець є радше протестувальником, аніж міністром).

 

финансов и, по словам депутатов, пообещал в ближайшее время…

Це зайва панорама (на картинках — її початок і кінець). І це не депутати.

 

…лично ознакомиться с законопроектом.

Ще одна зайва панорама. І повна невідповідність тексту й картинки.

Логіка монтажу часто порушується, він доволі хаотичний, як у попередньому або у наступному прикладі:

 

 Тут докупи зведено різні мізансцени, ще й зняті в різний час доби. Комфортність монтажу теж порушується, зокрема ще й за фазою руху, як у цій склейці:

 У бекґраундовому сюжеті текст про загальні речі просто «перекрито» картинками з акції протесту, що природно дає повну їх невідповідність у поєднанні:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

…и это только одна из схем, уверяют юристы.

Певно, згадані юристи їдуть на цьому чорному авто й там усередині щось оце «запевняють».

 

Водители идут на разные ухищрения, чтобы подешевле купить автомобиль.

Тут, здається, водії просто собі їдуть по дорозі, а не «идут на разные ухищрения».

Або такий фрагмент:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Базы регистрации транзитных автомобилей нет…

Повна невідповідність.

 

ни у полиции, ни у таможенников, хотя последние…

Повна невідповідність.

 

фиксируют въезд таких машин в страну.

Повна невідповідність (бачимо на картинці точно не «в’їзд машин до країни»).

 

Если машина с иностранными номерами попадает в ДТП…

Повна невідповідність (тут не бачимо жодного ДТП).

 

…то ее владельца найти практически невозможно.

Повна невідповідність.

До речі, останній план є ілюстрацією того, що традиційне бездумне «перекривання» журналістської начитки якимись картинками інколи може бути ризикованим для телеканалу й авторів сюжету. Тут є чітко ідентифікована автівка, за кадром у цей момент ідеться про негатив. Теоретично власник автівки в такій ситуації цілком міг би вимагати з каналу відшкодування своїх моральних збитків, адже його автівку ідентифікували, говорячи при цьому щось у негативному контексті. У цьому випадку, зрозуміло, судовий позов буде навряд чи, тому що автівка є незареєстрованою. Але можуть бути й інші ситуації. Тому говорячи за кадром щось негативне, слід хоча би бути уважними з вибором «шпалер», якими ви цей текст «перекриваєте»: щоб, не дай Боже, на них неможливо було ідентифікувати конкретних людей. (Хоча, звісно, це «така собі» порада. Подібних ризиків не виникало би взагалі, якби журналісти цивілізовано монтували та озвучували сюжети!)

Достовірність

Неконкретність і розмитість посилань на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації:

«Вскоре подтягиваются нардепы — соавторы законопроекта, который может решить вопрос с автомобилями — иностранцами. Уверяют, от этого выиграют не только владельцы иномарок, но и бюджет»; «Свою позицию авторы законопроекта обещают донести министрам. Водители поддерживают их гудками. В итоге к протестующим вышел министр финансов и, по словам депутатов, пообещал в ближайшее время лично ознакомиться с законопроектом»; «Правоохранители, которые дежурят здесь неподалеку, нам сообщили, что протестующие ушли отсюда еще днем. Сейчас здесь их уже нет. Дорогу они освободили уже около трех часов дня. И мы связывались с организаторами акции, и по телефону они нам сообщили, что разблокировали все пять направлений, на которых проходила акция протеста»; «…и это только одна из схем, уверяют юристы»; «Все это не запрещено, уверяют юристы, но разрешено ли?»; «…всё из-за высоких таможенных сборов, уверены эксперты».

І ще один момент: «Практически сразу образовалась пробка длиной в несколько километров, почти до Гостомеля». Тут оцінює сам журналіст — автор сюжету. Логічніше було би запитати оцінку у правоохоронців або ж точно встановити довжину затору, діставшись його кінця.

Повнота інформації

«Україна», на відміну від інших каналів, подавала інформацію про траси, де відбувалися блокування смуг, повно. У репортажі: «Кроме Бориспольской и Варшавской трасс движение было ограничено также на броварском, одесском и житомирском направлениях». І в прямому включенні: «Я напомню, кроме житомирского, это также бориспольское, броварское, одесское и ковельское направления».

Неконкретними були журналісти в часових маркерах: «Около сотни владельцев автомобилей с самого утра заблокировали одну из четырех полос движения на Бориспольской трассе»; «Спустя несколько часов (це о котрій? і починаючи з котрої?)протестующие подожгли шины на пешеходном переходе».

У репортажному сюжеті є епізод, який потребував логічної точки: «Сегодня полиция ограничилась предупреждением о незаконности перекрытия дорог».

Синхрон поліцейського: «Тут взагалі не можна, тут автомагістраль. Тому зараз будемо вирішувати це питання».

Питання журналіста: «Яким чином? Роздавати протоколи чи?»

Синхрон поліцейського: «Ні, ні, ні. Зараз тільки приїхали на це місце, ще навіть не розібралися».

У чому в підсумку розібралися поліцейські чи ні — так і не було сказано.

«Такого количества машин с иностранной регистрацией под Кабмином, пожалуй, еще ни разу не было». Тут висловлю припущення, що кількість машин учасників акції під Кабміном цілком можна було і порахувати, бо їх було не так уже й багато. Але цього не робив ніхто.

Баланс думок

На «Україні», на відміну від інших каналів, була озвучена (щоправда, лише зі слів нардепів) обіцянка міністра фінансів розібратися. І в бекґраундовому сюжеті були певні коментарі експертів, хоча логічніше було запитувати в експертів їхню оцінку вимог протестувальників та ідей, закладених у законопроекті № 5567.

Як і на інших каналах, кількість учасників акції протесту оцінюють журналісти, а не організатори і правоохоронці. Як мало би бути: «Около сотни владельцев автомобилей с самого утра заблокировали одну из четырех полос движения на Бориспольской трассе».

Відокремлення фактів від думок

У матеріалах «України» — надзвичайно великою є кількість журналістських оцінок:

«Требование протестующих — установить ежегодный сбор, уплатив который они смогут спокойно ездить…»; «Около сотни владельцев автомобилей с самого утра заблокировали одну из четырех полос движения на Бориспольской трассе»; «Сегодня полиция ограничилась предупреждением о незаконности перекрытия дорог»; «На узкой Варшавской трассе ситуация была намного хуже. Здесь протестующие перекрыли одну из двух полос. Практически сразу образовалась пробка длинной в несколько километров, почти до Гостомеля. К девяти утра нервы у водителей начали сдавать»; «Протестующие планировали заручиться поддержкой главы правительства»; «Вскоре подтягиваются нардепы…»; «…это расстояние мы проехали буквально за 15 минут»; «Сейчас движение тоже абсолютно свободно. Машины спокойно едут как из Киева в Житомир, так и в обратном направлении к столице»; «С виду как новенькая, хотя этой машине уже 11 лет»; «…и это только одна из схем, уверяют юристы»; «Водители идут на разные ухищрения, чтобы подешевле купить автомобиль. К примеру, так называемая пересечка»; «И пожалуй, наиболее популярная схема, когда иностранный гражданин регистрирует авто на себя…»; «Но Виктор уверяет...».

Є висновки і припущення журналістів:

«Но таких, как Виктор, единицы. Всё — из-за высоких таможенных сборов»; «И поэтому сейчас проблем с движением на этих трассах из-за акции протеста быть не должно»; «Такого количества машин с иностранной регистрацией под Кабмином, пожалуй, еще ни разу не было»; «Вот и вынуждены украинские водители изворачиваться и годами ездить с транзитными номерами».

Доступність

У репортажі стверджується: «Сейчас украинцы могут ездить на таких автомобилях максимум пять дней, либо же прибегать к полулегальным схемам», — ніяк не розшифровано, що мається на увазі під «напівлегальними схемами». Щоправда, згодом, у бекґраундовому сюжеті описано дві схеми.

У бекґраундовому сюжеті дуже складна мова, насичена канцеляризмами й термінами:

«Машина въезжает в страну в режиме транзита, якобы следуя куда-то. Территорию Украины она должна покинуть в течение пяти дней, но остается нелегально. Вторая схема: транспортное средство оформляется на иностранное предприятие, а водитель якобы его сотрудник и в Украину въезжает как представитель компании. И, пожалуй, наиболее популярная схема, когда иностранный гражданин регистрирует авто на себя, въезжает в Украину и передает ключи третьему лицу. Базы регистрации транзитных автомобилей нет ни у полиции, ни у таможенников, хотя последние фиксируют въезд таких машин в страну… он водитель ответственный, свой транспорт зарегистрировал согласно украинским законам».

Інфографіка у бекґраундовому сюжеті є дуже абстрактною ілюстрацією до з/к тексту, а не тим, що допомагає краще його зрозуміти:

5-й канал

Оперативність

Хоча канал і повідомляє, що «надвечір Укравтодор повідомив, що рух прийнаймні на чотирьох в'їздах до Києва було повністю відновлено», але як для інформаційного каналу тут мали би бути прямі включення. Для інформаційного каналу варто бути оперативнішими за решту. Таких включень у випуску не було. Це ж зауваження повною мірою стосується й каналу «112».

Точність

На 5-му каналі було чимало неточностей, які вже згадувалися в попередньому тексті:

  • «Київ сьогодні блокували». Не «блокували», оскільки повністю не перекривали рух на жодній із трас;
  • «Десятки нерозмитнених авто були припарковані вздовж доріг і фактично це зупинило рух». Це не відповідає дійсності, рух не зупинявся, лише був ускладнений;
  • «Люди вимагали щоб їм дозволили не розмитнювати транспорт з іноземною реєстрацію і скасували обов'язковий перетин кордону щодесять діб». І «українці мають право тимчасово возити авто за кордону тільки транзитом терміном на 510 днів». Неповно й неточно;
  • «До мітингувальників приєднався співавтор законопроекту Юрій Дерев'янко. Він разом із учасниками пікету пішов на зустріч із міністром фінансів». Насправді не з учасниками пікету, а зі своїм колегою Парасюком він пішов. І пішли вони спершу шукати Гройсмана;
  • «Урівняти в правах, власників таких авто зі звичайними водіями покликаний законопроект про внесення змін до Митного кодексу». Вище вже пояснювалося, що їхні вимоги й позиції законопроекту не «урівнюють у правах», а дають значні й невиправдані преференції. Порушення точності у визначенні понять тут стає елементом маніпуляції.

Картинка й текст за кадром майже скрізь не відповідають одне одному або ж лише абстрактно відповідають. Приклади:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Українці мають право тимчасово ввозити авто за кордону…

Повна невідповідність.

 

…тільки транзитом терміном на 510 днів.

 

 

Тоді як іноземцям дозволено на своїх машинах їздити Україною цілий рік.

Повна невідповідність.

І зайва панорама (на картинках — її початок і кінець)

Або:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Урівняти в правах, власників таких авто зі звичайними водіями…

Повна невідповідність.

 

…покликаний законопроект про внесення змін до…

Повна невідповідність.

 

…Митного кодексу, який подали до парламенту.

Повна невідповідність. (Так от як виглядає Митний кодекс насправді!)

 

Щоб закликати депутатів розглянути його швидше…

Повна невідповідність.

 

…і організували нинішню акцію.

Абстрактна відповідність.

 

Водії, які потрапили у тягнучку, своє…

Повна невідповідність (тут ми навіть «тягнучки» не бачимо, автівки вільно їдуть повз протестувальників!).

 

…невдоволення протестами висловлюють гучно.

Повна невідповідність.

 

(Тут і правда дали інтершум автомобільних гудків.)

Хоча в мене закралася підозра, що його «підклали» під цей кадр, тому що на картинці не така ситуація, щоби водії дружно сигналили. (Але це, звісно, лише моє припущення.)

Як видно з останнього прикладу, монтаж є дуже хаотичним і некомфортним: різні мізансцени, однакова крупність сусідніх планів або, навпаки, занадто різка зміна крупності тощо.

Достовірність

Є питання щодо достовірності вже згаданого повідомлення: «Надвечір Укравтодор повідомив, що рух принаймні на чотирьох в'їздах до Києва було повністю відновлено». Оскільки тут немає повноцінного й коректного посилання на джерело, маю знову-таки припущення, що це повідомлення журналісти 5-го каналу взяли або з фейсбук-сторінки Укравтодору, або з онлайн-ресурсів, які перепостили його з тієї ж фейсбук-сторінки. В обох випадках, повідомлення є недостовірним, не перевіреним у першоджерелі.

Є неконкретні, розмиті посилання на джерела фактичної інформації: «За словами авторів законопроекту, півтора мільйони. За даними митної служби, 50 тисяч».

І журналістські оцінки масштабів замість оцінок учасників події: «На в'їзді до Києва з боку Одеської траси утворився майже кілометровий затор»; «Десятки нерозмитнених авто було припарковані вздовж доріг і зупинило рух»; «…одну з трьох смуг заблокували кілька десятків нерозмитнених авто».

Повнота інформації

У вже наведених прикладах — «десятки нерозмитнених авто», «кілька десятків нерозмитнених авто», — якщо це кілька десятків, не виключено, що їх цілком можна було порахувати, замість запитувати оцінок у організаторів і правоохоронців, а тим більше вдаватися до власних оцінок. Це ж стосується й інших каналів.

Неконкретність у часових маркерах: «До світанку з різних боків до Києва з'їзджаються власники авто з іноземними номерами».

Ідеться лише про Житомирську й Одеську траси, інші не згадуються.

«Їм дозволили припаркуватися біля будинку уряду». Не сказано, хто саме дозволив. До речі, це теж є надзвичайно поширеним явищем в українській журналістиці — замість конкретно називати суб’єкт дії, журналісти вдаються до безособових речень, приховуючи цей суб’єкт. Це неправильно з професійного погляду. А з погляду стандартів — завжди є порушенням стандарту повноти інформації.

Баланс думок

Немає коментаря представників Кабміну.

Немає експертних оцінок. Щоправда, натомість журналісти 5-го взяли оцінку законопроекту в Ніни Южаніної, голови комітету ВР з питань податкової та митної політики. Такий коментатор у цій темі, безумовно, є цінним, хоча сам синхрон у сюжеті — доволі заплутаний (див. нижче).

Відокремлення фактів від думок

Є журналістські висновки (зокрема й занадто далекоглядні):

  • «Водії, чиї машини на іноземній реєстрації, вирішили що їхнє небажання платити за розмитнення вагоміше за потребу інших громадян дістатися до місце призначення»;
  • «Українці мають право тимчасово возити авто за кордону тільки транзитом терміном на 510 днів. Тоді як іноземцям дозволено на своїх машинах їздити Україною цілий рік»;
  • «Урівняти в правах, власники таких авто зі звичайними водіями, покликаний законопроект про внесення змін до Митного кодексу».

Є журналістські оцінки:

  • (вже згадані): «…тільки транзитом терміном на 510 днів» і «…їздити Україною цілий рік»;
  • «Щоб закликати депутатів розглянути його швидше і організували нинішню акцію. Водії які потрапили у тягнучку, своє невдоволення протестами висловлюють гучно»;
  • «Тут же вони і зігріваються і влаштували імпровізований сніданок»;
  • «Прямісінько перед світлофором, одну з трьох смуг заблокували кілька десятків нерозмитнених авто»;
  • «Опівдня активісти вирушають до Кабміну»;
  • «Невідомо навіть скільки в Україні автівок на іноземній реєстрації».

Доступність

Уже згадуваний синхрон голови Комітету ВР Южаніної повністю звучить у сюжеті так: «Законопроект більш-менш вдалий, але він не розв'язує ряд проблем, які стануть зразу ж після впровадження цього законопроекту. Це саме реєстрація таких автомобілів в Україні. Втрати будуть полягати у більшості своїй, це втрати до Пенсійного фонду». Без спеціальних роз’яснень пересічний глядач тут нічого не зрозуміє, крім хіба що того, що «законопроект більш-менш вдалий». Про які проблеми йдеться, — незрозуміло. У чому проблема «саме реєстрації» — незрозуміло. І ще з’являються якісь незрозумілі втрати Пенсійного фону, який ні до того, ні після того ніяк не фігурував у темі.

Канал «112»

Оперативність

Немає повноцінної інформації про стан в’їздів до Києва на момент випуску, тому що немає прямих включень звідти.

Точність

Тут декілька фактичних неточностей, які вже неодноразово згадувалися:

  • «Упродовж всього дня власники вживаних автівок з іноземною реєстрацією блокували головні для столиці траси…». Не блокували;
  • «…Водіям не потрібно буде перетинати кордон щодесять днів, достатньо раз на рік». Неповно і неточно;
  • «Таких (нерозмитнених) в Україні близько півтора мільйона, пояснює співавтор Юрій Дерев'янко». Нереальна цифра, не перевірена журналістами.

Хронологічна неточність у викладі перебігу подій: «Упродовж всього дня власники вживаних автівок з іноземною реєстрацією блокували головні для столиці траси: Одеську, Житомирську, Варшавську та Бориспільську. А потім рушили під Кабмін». Насправді ж під Кабмін опівдні рушила лише частина протестувальників, решта продовжували блокувати окремі смуги руху на трасах. У наведеному ж фрагменті за логікою виходить, ніби під Кабмін вони вирушили тільки ввечері.

Текст за кадром у більшості випадків не відповідає картинці. Наприклад:

КАРТИНКА

ТЕКСТ

КОМЕНТАР

 

Законопроект № 5567, що його так просять…

Повна невідповідність.

 

…ухвалити пікетувальники, стосується лише іномарок, старших семи років.

Повна невідповідність.

 

Таких в Україні близько півтора мільйона, пояснює…

Абстрактна відповідність.

 

…співавтор Юрій Дерев'янко. Переконує…

Повна невідповідність. (Дерев’янко, напевне, «переконує» десь усередині оцієї червоної автівки).

 

…закон робить автомобілі доступнішими для українців. Розмитнення зараз обходиться…

Повна невідповідність.

 

…уп'ятеро дорожче, ніж сама потримана іномарка…

Повна невідповідність.

 

…а після ухвалення документа зникнуть черги на в'їздах до країни…

Повна невідповідність.

 

…бо водіям не потрібно буде перетинати кордон щодесять днів…

Повна невідповідність.

 

…достатньо раз на рік.

Повна невідповідність.

І в цьому ж прикладі є дуже наочною повна відсутність логіки й комфортності в монтажі. Зокрема, ну ніяк не монтуються між собою плани 1 і 2 — одна й та сама мізансцена в майже однаковій крупності і з невеличкою зміною ракурсу. Плани 3, 4, 5 — не монтуються за крупністю, бо вона однакова, й точно не монтуються за фазою руху (їдуть трасою одні машини, потім замість них «мультиком» з’являються інші). Так само не монтуються коректно плани 8 і 9. План 6 вклинюється алогічно — він із невідомо якої, але точно іншої розкадровки, бо цих прапорців ми не бачимо в попередньому плані 5. Такий монтаж можна сміливо назвати хаотичним.

Ще одна фактична неточність: у сюжеті на різних трасах коментують подію два різних учасника акції, при цьому їх обох титровано однаково (певно, що в одному з двох випадків титр не відповідає дійсності):

 

Достовірність

Одне недостовірне посилання: «У такий спосіб, розповідають власники, привертають увагу до проблем розмитнення вживаних іномарок».

Повнота інформації

«Упродовж всього дня власники вживаних автівок з іноземною реєстрацією блокували головні для столиці траси: Одеську, Житомирську, Варшавську та Бориспільську». Тут забули про Броварську (або ж не вважають її «головною для столиці»).

Розмитий часовий маркер: «Удосвіта автомобілі з іноземними номерами перекривають дві крайніх смуги».

Лише тут частково пояснений момент маніпуляції з боку учасників акції, в синхроні водія з тягнучки є такі слова: «Змушені виїжджати до сьомої години, тому що люди не хочуть платити податки, як всі решта платять. Всі решта можуть оформити машину, вони не можуть. Давайте будемо всі перекривати, якшо нам не подобається, дорогу».

Баланс думок

Немає експертних коментарів. Натомість є коментар прес-секретаря прем’єр-міністра Дмитра Столярчука, який пояснює, чому Гройсман не зміг зустрітися з протестувальниками: «В нього графік дуже щільний останніми днями, і він проводить зараз робочі наради, і тому не зміг швидко переорієнтувати свій графік для зустрічі з ними. Однак для зустрічі з депутатами нема ніяких проблем».

У сюжеті в синхроні учасника акції (одного з двох Вікторів Лабунських) є слова: «Есть законопроект 5567, который наше правительство не хочет поддерживать». Це звинувачення потребувало балансу (для порівняння: на 5-му каналі стверджувалося таке: «Не давав своє оцінки документу і Кабінет Міністрів». Це схоже на правду, якщо вірити тому, що міністр фінансів, за словами депутатів, попросив часу на вивчення питання).

Відокремлення фактів від думок

Трапляються журналістські оцінки: «…блокували головні для столиці траси…»; «Надворі ще темно, на Житомирській трасі вже тягнучка»; «Щоб водії в заторах не сумували, мітингарі роздають листівки»; «Переконує, закон робить автомобілі доступнішими для українців»; «Мітингарі таки розблоковують одну смугу і запалюють шини на узбіччі».

Підсумок

Хронічне недотримання журналістами телеканалів стандартів професії, особливо ж:

  • нехтування своїм основним професійним обов’язком — перевіряти будь-яку інформацію, перш ніж давати її аудиторії,
  • пасивність чи просто лінощі в пошуку бекґраундів і балансу думок,
  • легковажне ставлення до визначення понять,
  • схильність до безпідставних узагальнень, власних оцінок і висновків,
  • і ще одна вада: замість інформувати людей — «рятувати світ» і «заступатися за знедолених»,

гарантовано призводять до ось таких результатів. Розглянута акція протесту багато в чому була штучною, це була добре організована яскрава картинка для того, щоби лобісти певних бізнесів могли апелювати до «народу». Організаторам акції, користуючись особливостями українського «лінивого ньюзруму» як такого, цілком вдалося намалювати саме таку картинку для телеглядачів усієї країни. Їм же легко вдалося протягти в ефіри великих телеканалів цілком маніпулятивні меседжі:

  • що водії на транзитних авто борються за рівні права з іншими автомобілістами, (насправді ж — за колосальні преференції),
  • що вони ж борються за рівні права з громадянами ЄС (що є знову-таки колосальною преференцією).

Зверніть увагу, по суті це вийшла така собі частково бізнесова, частково політична джинса, дуже добре замаскована під новини. Я цілком упевнений, що журналісти телеканалів зробили це несвідомо. І точно ніхто їм за це не платив, і ніхто їм цього цензурно не нав’язував. Спрацювала багатолітня звичка хапати те, що лежить на поверхні, й підходити до теми, ввімкнувши власні емоції — симпатії до одних та антипатії до інших. Навряд чи комусь із нас подобається, коли нас хтось утемну використовує у своїх інтересах. То чи не пора вже українській тележурналістиці дорослішати? А професійна дорослість починається з найпростішого і водночас фундаментального: треба просто розібратися, нарешті, в законах власної професії. Вони називаються стандарти інформаційної журналістики. І заодно розібратися у справжній суспільній місії журналіста: якісно інформувати людей про події, а не намагатися вирішувати, що є добро, а що є зло.

Комплексний моніторинг дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістикиздійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина. Зміст оглядів є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа» й не обов’язково відбиває позицію Міністерства закордонних справ ФРН.

 

 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Фото: mediasat.info
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8389
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду