«Інтер» не зміг правильно прочитати блог та зробив сюжет зі скріншотів

«Інтер» не зміг правильно прочитати блог та зробив сюжет зі скріншотів

20 Червня 2017
3312

«Інтер» не зміг правильно прочитати блог та зробив сюжет зі скріншотів

3312
«Подробности» випустили критичний сюжет про міністра юстиції Павла Петренка у формі озвучення інформації зі скріншотів — і все одно все перекрутили.
«Інтер» не зміг правильно прочитати блог та зробив сюжет зі скріншотів
«Інтер» не зміг правильно прочитати блог та зробив сюжет зі скріншотів

Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 5–11 червня 2017 року.

Головними подіями тижня стали: запуск безвізового режиму з ЄС, старт медичної реформи в Україні.

«Інтер» випустив анонімну новину у форматі огляду скріншотів

5 червня телеканал «Інтер» випустив новину про те, що міністр юстиції Павло Петренко планує закрити центри безкоштовної правової допомоги. Принаймні так журналісти прочитали в блозі на «Українській правді».

«Министр юстиции Павел Петренко намерен закрыть центры бесплатной правовой помощи, которые существуют в Украине с 2012 года и уже доказали свою эффективность. Об этом в своём блоге пишет глава совета лаборатории законодательных инициатив Светлана Матвиенко, и это не единственная претензия юристов к главе профильного ведомства», — заявляє ведуча Наталя Бєлишева. На цьому актуальний відеоряд у новині завершується.

У сюжеті тривалістю 2:24 хвилини, ведуча говорить 22 секунди, ще 23 секунди тут показують випадкові відеовставки із Верховної Ради, де інколи фігурує міністр (а інколи просто порожні крісла). Увесь інший час (фактично півтори хвилини) займають скриншоти різноманітних ЗМІ. При цьому в сюжеті немає не лише жодних коментарів, а й навіть імені самої кореспондентки, що його готувала. Через це все матеріал більше нагадує фільм у популярному тепер жанрі «зйомки з екрана» (як The Den, наприклад), аніж роботу журналіста.

Якщо не статичні зображення, то пусті крісла. Журналісти вміють візуально розбавити сюжет

Свій огляд ЗМІ аноніми починають із заяви Асоціації юристів України: «Конкурс на должность главы координационного центра бесплатной правовой помощи проведён не прозрачно и не объективно, поэтому его результаты нужно отменить и избрать нового директора».Цитують тут ще й заяву «Відкритої громадської платформи розвитку систем безоплатної правової допомоги», що також обурюється результатами конкурсу.

Вам, можливо, цікаво, до чого тут якийсь конкурс і про що взагалі йдеться, якщо ведуча анонсувала «закриття центрів», а не призначення туди керівників. Так от, далі телеканал «Інтер» цитує фрагмент блогу на «Українській правді» Світлани Матвієнко, голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

У своєму тексті вона теж обурюється тим, як саме Мін’юст провів конкурс на посаду координатора, а потім розповідає, що міністерство змушує працівників центру обов’язково прийти на відеоконференцію, а це може зірвати їхню роботу у вівторок: «Тобто, у вівторок Мін'юст хоче зупинити роботу БПД. Закрити всі бюро? Адже працівники бюро з районів (1-2 працівники)  ведуть прийом людей, мають бути на судових засіданнях».Жодної іншої інформації про закриття центрів у блозі не міститься.

Тож телеканал «Інтер» перетворив запис у блозі про ймовірну зупинку роботи центрів на один день на заяву: «Министр юстиции Павел Петренко намерен закрыть центры бесплатной правовой помощи». При тому що суть блогу була не менш критичною, але значно важливішою і стосувалася зовсім іншого: буцімто Мін’юст лобіює своїх представників у систему безоплатної допомоги та незаконно втручається в її роботу. На цьому тлі заява «Інтера» здається ще безглуздішою, адже навіщо лобіювати своїх людей в інституцію, яку ти плануєш закрити?!

Завершується цей «сюжет» цитуванням іще одного сайту, цього разу «Антикору», який на «Інтері» чомусь називають «Національним антикорупційним порталом» (посилатися на «Антикор» соромно навіть анонімним дикторам?:)): «В конце 2015 года, во время захвата Житомирской кондитерской фабрики, за которым, по данным СМИ, стоял ещё один коллега по фракции Петренко нардеп Сергей Пашинский, Минюст исключил предприятие из единого госреестра и назначил нового директора».

У результаті «Інтер», за своєю старою традицією, взявся говорити про серйозну тему, але звів усе до абсурдних звинувачень проти «Народного фронту». Цього разу абсурдних не лише з погляду змісту, а й форми. Бо заради Авакова тут можуть хоча би подзвонити Сергію Капліну, а заради Петренка лише монотонно начитали скріншоти.

«1+1»: око за око, чорний піар за чорний піар

8 червня в Луцьку згорів автомобіль, що належить сім’ї депутата Ігоря Лапіна, члена партії «Народний фронт». Народний депутат звинуватив у підпалі «Укроп», а телеканал «1+1» не зміг пройти повз закиди на адресу партії свого власника Ігоря Коломойського. «ТСН» відповіла на звинувачення Лапіна звинуваченнями.

Починається сюжет, тим не менше, одразу з двох спростувань. Спочатку версію депутата про підпал заперечує Володимир Несеров, керівник прес-служби ДСНС Волинської області. Він заявляє, що «однією з найімовірніших версій на сьогоднішній день, на сьогоднішній час розглядається несправність або коротке замикання електричної мережі автомобіля». На цьому коментарі правоохоронців у сюжеті закінчуються, а глядач так і не дізнається, що поліція все ж відкрила кримінальне провадження за статтею «Умисне знищення або пошкодження майна».

Наступне начебто спростування подає член партії «Укроп» Тарас Батенко: «Ми не займаємося мародерством, ми не займаємося кришуванням бурштину, ми не займаємося торгівлями автомобілів, торгівлею лісу, як це собі, напевно, дозволяють окремі народні депутати». Як політик переходить від виправдань до звинувачень, так само від виправдань до звинувачень переходить і сюжет.

«Лапін неодноразово ставав учасником скандалів», — заявляє кореспондент та згадує останні негативні інформаційні приводи за участі депутата: стрілянину в Луцьку, буцімто крадіжку автівок у зоні АТО та зйомку там постановочних відео. Усі ці речі телеканал подає з коментарями, але жоден із них не належить головному героєві Ігорю Лапіну.

Наприклад, Ігор Муковоз, колишній керівник поліції Луцька, заявляє, що пістолет, із якого Лапін стріляв по грабіжниках рік тому, — це не нагородна зброя, а якась інша, за словами журналістів, не зареєстрована. Жодних документів чи заяв чинних правоохоронців із цього приводу в сюжеті немає, а словам пана Муковоза довіряти тут навряд чи можна, адже коли минулого року атестаційна комісія визнала його непридатним для займаної посади керівника поліції, він звинуватив у цьому саме Ігоря Лапіна.

Армійське минуле Лапіна натомість коментує Ігор Рицько (Алмаз), колишній боєць «Айдару». Саме він приписує депутату крадіжку одразу трьох машин. Варто зазначити, що й Рицько є сумнівним джерелом інформації, адже, як стверджує рух «Чесно», він виступав технічним кандидатом від партії «Укроп», аби відібрати голоси в Лапіна на виборах до Верховної Ради в Луцьку. Жодних інших доказів, сказаних ним, «1+1» не наводить.

Завершується сюжет закидом особисто від журналістів:«За кілька днів правоохоронці остаточно встановлять причину займання автомобіля і, можливо, звернуть на нього пильнішу увагу. Адже, згідно з е-декларацією Лапіна, він його придбав торік за 267 тисяч гривень, тоді як середньозважена ринкова ціна цього і подібних автомобілів стартує від мільйона гривень».Саме таку інформацію журналістам слід було б уточнити в народного депутата особисто чи у відповідних органів, що займаються перевіркою декларацій. Але, наприклад, автомобіль міг бути вживаним і коштувати якраз таку суму.

Проте річ навіть не в тому, кого журналісти запросили до коментування сюжету, а кого ні. Річ у тім, навіщо вони взагалі змістили акценти матеріалу з підпалу автомобіля на дискредитацію Лапіна. Новину можна було спокійно завершити словами Тараса Батенка про те, що «Укроп» нічого не підпалював. А так виходить, що інформаційний привід стосується одного, а три з чотирьох хвилин сюжету — зовсім іншого й аж ніяк не доведеного.

Медицину реформували! Як саме — незрозуміло

8 червня у Верховній Раді підтримали законопроект «Про державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг і лікарських засобів», чим фактично поклали початок медичній реформі в Україні. Варто зазначити, що реформа галузі обговорюється та просувається вже далеко не один рік, а тепер активно розгортаються суперечки з приводу останніх ініціатив Уляни Супрун. Тим не менше, критика деяких телеканалів суті реформи не враховує.

Олена Фроляк, ведуча телеканалу ICTV, наприклад, пояснюючи те, що деякі депутати не підтримували зміни, заявила: «Зволікання обранців з документами, потрібними для здоров'я, важко зрозуміти. Однак не будемо забувати, у багатьох депутатів є можливість лікуватися за кордоном або в якісній клініці Феофанія, де немає черг і браку ліків». А хіба їхня позиція не могла бути спровокована, наприклад, незгодою з положеннями документа? Ми цього не дізнаємося, адже жодного народного обранця чи експерта телеканал так і не запитав.

Але найцікавіше повідомлення з цього приводу вийшло на «Інтері». Телеканал приділив голосуванню та реформі п’ять із половиною хвилин, хоча про самі зміни тут лише вибірково згадали.

Перед сюжетом про голосування телеканал показав інший матеріал за участі Уляни Супрун, де журналісти біжать за в. о. міністра й намагаються взяти в неї коментар щодо вакцин від ботулізму в Україні. Але все, що «Інтер» показує з її коментарів, це: «Чи так етично поводяться журналісти в світі? Чи вони так атакують людей і ставлять мікрофони і б'ють мікрофоном міністра? Думаю, що ні».Звісно, дивно, що чиновниця проігнорувала запитання журналістів, але: по-перше, ця подія сталася 7 червня і показувати її 8 червня вже не було сенсу (інформаційного тим паче, адже інформації вона не містить). Так само не зрозуміло, чому канал, готуючи новину про позицію МОЗ, не посилається на офіційне роз’яснення МОЗ із приводу сироваток, яке вийшло ще 1 червня.

Запитання викликає й основний сюжет, що починається відповідно: «Зато в Раде сегодня исполняющая обязанности главы Минздрава разговорилась. Правда, о трагедии она не вспомнила. Предпочла рассказывать о прорыве в сфере предоставления медицинских услуг». Варто зазначити, що з матеріалу «Інтера» справді складається враження про відсутність конструктивності у словах прихильників реформи. Адже два з трьох синхронів, які обрали «Подробности», — це такі собі мотиваційні частини промов політиків. Натомість уся критика на каналі (чотири синхрони) апелює до конкретних речей, хоч і сумнівних.

Наприклад, Ольга Богомолець, голова комітету ВР із питань охорони здоров’я, заявляє: «Міністерство охорони здоров'я і Кабмін не спромоглися за останній рік дати відповідь на запитання, що буде входити в базовий гарантований пакет медичної допомоги, скільки коштує ця допомога, скільки потрібно буде платити людям по співоплаті? По суті, зараз ми кидаємо людей під танки і даємо йому ще додаткові тарифи. Породіллі, діти, діти-сироти, діти з вадами розвитку не зможуть попасти на планову операцію».От тільки чомусь те, чого не знає голова комітету ВР, знають журналісти. А щодо породіль, то про те, що вони будуть отримувати гарантовану безоплатну допомогу, раніше вже заявляв заступник пані Богомолець Олег Мусій.

Далі, до речі, реформу критикує вже він, щоправда, за корупційні ризики: «Ви хочете цим законопроектом побудувати нові корупційні схеми, а саме централізувати кошти під державну закупівельну агенцію». МОЗ спростовувало ці закиди, але не в сюжеті «Інтера».

Також до заяв противників реформи додається відверта брехня від Юлії Тимошенко: «Люди тепер будуть повною мірою платити за всі послуги системи охорони здоров'я. Буде як мінімум, як і по газу, в десять разів дорожче, ніж те, що сьогодні». Ці слова суперечать не просто змісту щойно проголосованого законопроекту, вони суперечать його назві: «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». У самому документі йдеться, зокрема, про те, що «держава гарантує громадянам України та іншим визначеним законом особам надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів повністю або частково за рахунок коштів Державного бюджету України...»

Усі ці перекручування та замовчування стали можливими в першу чергу тому, що «Інтер» не подав достатньо конкретного та якісного бекґраунду про реформу, зокрема, так і не пояснив своїм глядачам, які послуги стануть для них офіційно платними, а які буде оплачувати держава. Хоча, нагадаємо, сюжет тривав аж п’ять із половиною хвилин.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

 

Петро Порошенко — запуск безвізу та інші перемоги принесли Президенту чотири піарних згадки на телебаченні. По одній від «України», «Інтера», 5-го каналу та «1+1».

Володимир Гройсман — прем’єр тримається на рівних із Президентом. По одному матеріалу про нього випустили ICTV, СТБ, «Україна» та «1+1».

«Опозиційний блок» — членів партії піарили на телебаченні п’ять разів, і чи не вперше на «Україні» частіше, ніж на «Інтері»: три появи проти двох відповідно.

Сергій Каплін — цього тижня члена БПП піарили на «Інтері» тричі. Одного разу він навіть заявив, що Ляшко допоміг Януковичу узурпувати владу.

Олег Ляшко — а от самого «радикала» двічі піарили на «Україні». Щоправда, він говорив не про Капліна, а про пенсійну реформу.

Віктор Пінчук — бізнесмен поставив особистий рекорд за кількістю піарних матеріалів за тиждень. По два сюжети своєму власнику присвятили ICTV та СТБ і ще один телеканал колеги «Україна».

Критика:

«Укрзалізниця» — установу та її керівника двічі критикували на «Інтері».

«Народний фронт» — «фронтовиків» на «Інтері» теж згадали у двох негативних матеріалах.

Олег Ляшко — «радикала» критикували за сприяння Януковичу в одному сюжеті.

Віталій Шабунін — керівника Центру протидії корупції незбалансовано критикували в «Подробносях» через бійку.

Загалом експерти «Детектора медіа» нарахували протягом тижня 47 сумнівних сюжетів. На «Україні» — 18, на «Інтері» — 15, на «1+1» — шість, на ICTV — чотири, на СТБ — три, на 5-му каналі — один.

Детальніше про це читайте в публікації «Анонімки на “Інтері”, сумнівні рейтинги та гонитва за Супрун. Моніторинг теленовин за 5–11 червня 2017 року».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Скрні-шот Подробности
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3312
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду