Серіальні війни, проводи Гонтаревої, атаки на «Нафтогаз» — теми маніпуляцій у новинах минулого тижня

Головними подіями тижня стали: оголошення про відставку Валерії Гонтаревої, рік роботи уряду Гройсмана, третя річниця початку АТО на сході України, свято Великодня.

«Україна» завдає «1+1» удару у відповідь

Телеканал «1+1» чи не єдиний критикує Ріната Ахметова на українському телебаченні. То підозрює в можливих зв’язках із бойовиками, то виставляє його ослаблим, то закидає, що він наживається на українцях, то намагається накопати на нього компромат під час інтерв’ю із Сергієм Тарутою. Минулого тижня «1+1» атакував, вже не вперше, канал олігарха «Україна», мовляв, там показують російські серіали.

«Сегодня» вже випускали спростування з цього приводу, а 12 квітня завдали удару у відповідь. Сюжет складається з двох частин: виправдання та звинувачення. Спочатку журналісти разом із кількома авторами серіалів пояснюють, що таке копродакшн. Зокрема, вони заявляють, що серіал «Забута жінка» знімали в Україні з більшістю українських акторів, хоча головну роль і виконувала росіянка. «Зрителям сериал понравился, — хизується кореспондент Констянтин Мудрик, — канал “Украина” по итогам первого квартала нынешнего года остаётся лидером телесмотрения. Его предпочитают без малого 11 % украинцев. Конкуренты, правда, недовольны...». Подібною заявою журналіст не лише апелює до не пов’язаного з темою аргументу (кількості переглядів), а ще й вказує на недоведену мотивацію колег (бажання посунути канал із п’єдесталу).

Друга частина сюжету присвячена виключно критиці. Спочатку дискредитують комітет «Телеетики», що проводив акції з вимогами припинити показ буцімто російського продукту на «Україні». Його лідера Артема Руденка, з посиланням на Galinfo, канал звинувачує в організації протестів на замовлення. А телеканал «1+1» — у лицемірстві: «“1+1 медиа” против копродакшна с российскими компаниями, хотя сам готов ставить в эфир каналов холдинга фильмы откровенно российского производства. Сериал “Последний коп”, в главной роли Гоша Куценко. Канал “2+2” назвал его украино-российским, но вынужден был прекратить показ, поскольку прокатное удостоверение было аннулировано под давлением общественности и в частности статьи на сайте “Детектор медиа. Причина — прославление и героизация полиции, похожей на российскую». Ще один приклад від «України» — аналогічна історія з серіалом «Отель Элеон». До самого «1+1» кореспондент намагався звернутися по коментарі, але ніхто за два дні так і не відповів.

Закінчується сюжет звинуваченнями-здогадками від журналіста: «Атакуя конкурента-лидера, по логике холдинга “1+1”, наверное, не так важно сохранять честность и объективность, главное — громко обвинять».

Отже, канал із другою найбільшою кількістю порушень на телебаченні звинувачує канал із третьою найбільшою кількістю порушень на телебаченні в нечесності. А тиждень тому «1+1», деякі серіали якого було визнано російськими, звинувачував «Україну» у трансляції російських серіалів. При цьому обидва телеканали вдаються до маніпуляцій та замовчувань позицій опонента.

«1+1» випустив прощальний критичний сюжет про Валерію Гонтареву

10 квітня голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що подасть у відставку. Більшість телеканалів розповіли про її період керівництва в НБУ виключно позитивно, замовчуючи критичні оцінки її діяльності. Можливо, тому що виключно позитивно її роботу оцінили в президентській партії та Кабміні, а з цими політиками у ЗМІ зазвичай не сперечаються. Але за всіх відігрався «1+1». Історія протистояння «1+1» із Гонтаревою тягнеться давно, з особливим загостренням після націоналізації «Приватбанку» в кінці грудня 2016 грудня, коли журналісти не лише неновинних проектів на кшталт «Грошей», а й «ТСН» почали незбалансовано критикувати НБУ. За наступні місяці тут вийшло ще 19 критичних сюжетів про Нацбанк. Зрозуміло, що й оголошення про майбутню відставку пані Гонтаревої на «1+1» висвітлювалася відповідно.

Сюжет 10 квітня називається «Низки скандалів та падіння курсу...». У підводці ведучої Лідії Таран фігурує узагальнення, покликане надати масштабності руху за звільнення Гонтаревої: «Відставки домагалися різні політичні сили. За результатами різних соціологічних досліджень, Гонтарева очолювала рейтинг недовіри українців». Замість «різних» політиків та досліджень від журналістів мали би лунати імена та числа чи хоча би демонструватися інфографіка.

У сюжеті кореспондент Олександр Романюк вдається до іншої тактики: тут не лунають жодні інші коментарі, крім слів самої Гонтаревої, але начитка журналіста виставляє її в негативному світлі. Із подібними акцентами на «ТСН» описують всю діяльність чиновниці: «Плоди діяльності очільниці НБУ українці відчули дуже швидко[...] Нацбанк орієнтуватиметься на рівень інфляції. Для українців це обернулося тим, що купити валюту стало складно[...] Курс стрімко злетів і встановив рекорд — майже 40 гривень за долар [...] Під Нацбанком постійно відбувалися мітинги, Валерію Гонтареву не раз викликали на килим у Верховну Раду[…] 89 банків закрили за часів керування Валерії Гонтаревої. Тисячі вкладників залишилися без своїх заощаджень. Мітингувальники сотні разів пікетували НБУ, де вимагали відставки Валерії Гонтаревої». Згадали тут і про буцімто співпрацю з російськими банками, і про справи, відриті у зв’язку з можливим зловживаннями під час ліквідації банків. Закінчується сюжет іще одним закидом щодо статків у декларації.

При цьому в матеріалі не згадуються досягнення Гонтаревої чи її визнання у світі. Її роботу не оцінюють експерти. Журналісти не подають бекґраунду її рішень, не вказують потенційних наслідків іншої політики НБУ. Говорячи про закриття проблемних банків, у «ТСН» заявляють, на відміну від колег, не щось на кшталт «покращила ефективність роботи банківської системи», а «тисячі вкладників залишилися без своїх заощаджень». Це, до речі, при тому, що ліквідовані банки здебільшого якраз не могли розрахуватися зі вкладниками.

На ICTV відстоюють інтереси бізнесменів та їхнього лісу

15 квітня «Факти» на телеканалі ICTV присвятили сюжет мораторію на експорт лісу-кругляка. Повідомлення не має жодного інформаційного приводу, ведуча Оксана Гутцайт просто заявляє: «Мораторій на продаж лісу-кругляка викликає багато суперечок у залі Верховної Ради. Одні депутати — за його скасування. Інші,навпаки, вважають, що дію мораторію треба продовжувати, аби країна не стала сировинним придатком Європи. Наші журналісти відвідали кілька лісозаготівельних фірм, які працюють саме з українським лісом і переконалися, що держава отримує більший зиск, коли експортує не сировину, а вироби з неї». Як бачимо, маніпулювати журналісти починають іще з підводки. Сторону, яка підтримує скасування мораторію, тут позбавлено аргументації. Далі в сюжеті її, до речі, теж не буде. Крім того, останнє речення підводки є фактично фінальним висновком — продовження мораторію вигідніше. При цьому ведуча не пояснює, чим саме вигідніше — фінансово, політично, краще для екології? Лише заявляє про правоту однієї зі сторін, депутати —  прибічники якої лишаються анонімними.

Увесь сюжет, по суті, зводиться до того, що кореспондентки Катерина Курбанова та Ірина Тимчишина відвідують дві фабрики з переробки деревини. На обох після впровадження мораторію змогли закупити краще обладнання і збільшити виробничі потужності. Директор із виробництва неназваної компанії Іван Колосок заявляє: «Якщо знімуть мораторій, буде стояти обладнання. У людей роботи буде менше. Не буде вистачати сировини». На іншій фабриці аналогічну історію розповідає Ігор Костюк: «Раніше ми набагато менше виробляти, бо не мали такого обладнання. А ввели мораторій, ми придбали лінію і виробляємо». Вигідність мораторію підтверджує також власник деревообробного підприємства Олександр Гаврилюк: він заявляє, що податками держава отримує в середньому 400 гривень за м3 обробленої деревини й лише 150 гривень за необроблену.

Закінчують журналісти поверховим оптимізмом: «Фахівці переконані — наша продукція може стати достойним конкурентом на світовому ринку. Головне якість і доступна ціна. Завдяки мораторію галузь по трохи підводиться з колін, тому скасовувати його ніяк не можна».

При цьому журналісти взагалі не вказують глобальних наслідків мораторію для економіки (а вони не лише позитивні), ігнорують заяви експертів про відсталість такої політики й те, що менші ціни на сировину провокують менші зарплати робітників, не вказують на політичний аспект проблеми, адже зняття мораторію — одна з вимог МВФ. У сюжеті також немає коментарів людей, не пов’язаних із деревообробним бізнесом. Тож позиція, яку висвітлює ICTV, абсолютно однобока й фактично лобістська, бо головний аргумент за мораторій — зростання прибутків показаних приватних власників.

«Інтер» атакує «Нафтогаз»

12 квітня «Подробности» на телеканалі «Інтер» чимало критикували газових регуляторів. Спочатку дісталося НКРЕ, голова якої того дня приходив у Верховну Раду (всі аргументи Дмитра Вовка тут подали як виправдання). Далі журналісти присвятили окремий сюжет критиці «Нафтогазу України», і цього разу аргументи звинуваченого проігнорували повністю.

Ведуча Наталія Бєлишева заявляє: «А между тем зарплатный фонд менеджеров Нафтогаза за прошлый год раздулся в 13 раз, это следует из годового финансового отчета компании. Напомню, тарифы на газ для населения и промышленности выросли более чем в четыре раза. А на субсидии сегодня претендует около 20 миллионов украинцев, по сути, это половина страны, им нечем платить. Куда уходят деньги и почему украинский газ продают по цене импортного?». Ця підводка викликає багато запитань. По-перше, звідки журналісти взяли число в 20 мільйонів українців? Міністр соціальної політики Андрій Рева на початку року казав про 6,6 млн домогосподарств (13 млн повнолітніх як максимум). Ба більше, за його ж словами, вже до 2018 року це число на третину зменшиться. Також незрозуміло, чому канал порівнює збільшення тарифів та зростання зарплат менеджменту компанії, адже Сергій Коновець раніше вже заявляв, що це не пов’язано. До речі, мотивацію такого зростання керівник компанії теж пояснив, щоправда, ці аргументи журналісти «Подробностей» проігнорували.

Після розповіді про зростання зарплат менеджменту (десять людей у середньому заробили по 8,66 млн гривень за рік), кореспондент показує нам орендований будинок Сергія Коболєва, який журналісти знайшли 2015 року і який чиновник визнав. Як події дворічної давнини стосуються актуального зростання зарплат, незрозуміло. «Подробности» протиставляють таке багатство керівника найбільшої державної компанії бідності сім’ї з Кропивницького, що змушена економити тепло. Іще один емоційний аргумент, покликаний дискредитувати чиновника, а не розкрити проблему.

«Людям по закону должны продавать не импортный, а украинский газ нашей добычи, которого хватает для нужд населения. И стоит он далеко не по 7 тысяч гривен за 1000 м3», — цитує експерта Валентина Землянського кореспондент Олександр Котов. Далі пан Валентин розповідає вже сам: за його словами, адекватна ціна на газ має становити 80 доларів, адже українці споживають український газ. Його титул при цьому так і лишається «експерт із питань енергетики». Хоча це, очевидно, не його посада і глядачам варто було би вказати його реальний рівень кваліфікації. Про те, що він, наприклад, був керівником відділу зв’язків із громадськістю «Нафтогазу» чи виступав на боці Юрія Бойка (керівник «Опозиційного блоку» й улюбленця «Інтера») в історії з вишками. Про ціну на блакитне паливо із самим «Нафтогазом» при цьому не говорять. Хоча влада неодноразово пояснювала, чому ціни на газ зростають. Ба більше, заявляла, що українцям усе-таки не вистачає власного видобутку.

Щодо того газу, який ми купуємо за кордоном, як вважає Землянський, — це просто російське блакитне паливо, за яке ми тепер маємо ще й доплачувати компаніям-посередникам. Традиційно для «Інтера», винним виявляється «Народний фронт»: «Тогда журналисты и некоторые депутаты заявили, что фирма может быть связана с депутатами "Народного фронта" и директором по развитию "Нефтегаза" Юрием Ветренко». Хто ці журналісти, хто ці депутати, які їхні докази і які докази того, про що каже сам експерт, — невідомо.

«Только за прошлый год за счет завышеной в три раза стоимости газа, которую выставляют людям, прибыль “Нефтегаза” составила 26 млрд гривен. Однако, где эти деньги, неизвестно», — продовжують журналісти. Хоча, знову ж таки, існують заяви пана Коболєва, що неправильно пов’язувати прибутки компанії виключно зі зростанням тарифів. Існують пояснення, що тарифи не «завищені» (це, до речі, вирішили журналісти), а адекватні. Запитання ж про те, куди поділися гроші державної компанії, порушено, але жодним чином не розкрито. Взагалі не зрозуміло, це журналістам «Подробностей» не відомо, де вони? Бо сама компанія звітувала про використання коштів. Тобто у висвітленні складного та неоднозначного питання журналісти не зверталися ані до критикованої сторони, ані до справді незалежних експертів.

Ще в одному коментарі, цього разу від Олексія Кучеренка, екс-міністра житлово-комунального господарства, можемо почути: «Коррупция — это Ко. Равняется Коболев. Запомните это. Коболев равняется коррупция [...] Это реальная угроза Независимости».

Підсумовують уже журналісти: «Из-за высокой цены газа останавливается украинская промышленость (приклади?), бюджет теряет миллиарды гривен (а «Нафтогаз» каже, що заробляє 13 млрд), десятки тысяч украинцев — работу (джерела?)... Куда уходят деньги людей и почему люди должны переплачивать за газ? — эти вопросы уже правоохранителям (чому їм? І чому «Інтер» їх не запитує?)».

Іще один матеріал про компанію «Інтер» показав 13 квітня. Тут розповіли про звільнення голови наглядової ради «Нафтогазу» Юлії Ковалів із посиланням на видання «Економічна правда». «Причиной якобы стал провал реформирования этой кампании», — заявляє ведуча Наталія Бєлишева. Але де вона взяла цю інформацію, незрозуміло, адже «Економічна правда», на яку тут посилаються, такої причини не вказувала. Звільнені радше жалілися на рішення уряду, ніж на провал із боку самого «Нафтогазу». Але найбільша маніпуляція в цьому матеріалі — це «нагадування» ведучої: «Я напомню, что в Европейском банке реконструкции и развития заявили, что реформа “Нафтогаза” потерпела фиаско... Хоча насправді, як передає вже згадана «Економічна правда», в листі до уряду та Президента керівництво ЄБРР заявило: «Реформа "Нафтогазу", одна з найважливіших, що знаходяться під вашою юрисдикцією, може зазнати фіаско в найближчі дні. Після ряду розчаровуючих подій, незалежні члени наглядової ради НАК заявили про можливе звільнення. Якщо це станеться, це не тільки серйозно зашкодить "Нафтогазу", а й зруйнує впевненість міжнародної спільноти в зобов'язаннях уряду щодо реформування та реструктуризації НАК». Себто фіаско лише можливе, критикують за нього не компанію, а уряд, і настане воно лише в разі, якщо члени Наглядової ради покинуть свої посади. Тобто «Інтер» фактично аргументує звільнення членів Наглядової ради заявою ЄБРР про фіаско, яке настане... в разі їх звільнення!

Перевагу на телеканалах мали такі політики й політичні сили:

Петро Порошенко — Президент відзначився загалом у п’яти піарних сюжетах. По одному разу на «UA: Першому», ICTV, «Інтері», СТБ та «Україні».

Володимир Гройсман — про голову уряду телеканали випустили одразу десять сумнівних повідомлень. Три на ICTV й «Інтері», два на «1+1» та по одному на 5-му каналі й «Україні».

Юлія Тимошенко — лідерку «Батьківщини» прорекламували двічі за тиждень. По одному разу на ICTV та на «Інтері».

Олег Ляшко — головний «радикал» фігурував у рекламних матеріалах на «Україні» чотири рази протягом тижня.

Сергій Каплін — депутата від «БПП» «Інтер» пропіарив чотири рази.

«Народний фронт» — партія отримала компліментарну згадку на «112».

«Опозиційний блок» — цього тижня партію на «Інтері» піарили лише тричі.

Критика:

«Народний фронт» — традиційно найбільш критикованими на телебаченні лишаються представники «Народного фронту». «Інтер» цього тижня випустив про них три незбалансовані сюжети.

«Нафтогаз» — установі двічі дісталося в ефірі «Подробностей».

Андрій Садовий — мера Львова теж один раз критикували на «Інтері».

Валерія Гонтарева — керівницю НБУ на прощання один раз покритикували на «1+1». Цей же канал випустив критичний матеріал про Нацраду через чергові проблеми з ліцензією, цього разу для «2+2».

Загалом експерти «Детектора медіа» нарахували протягом тижня 57 сумнівних повідомлень. На «Україні» та «Інтері» таких матеріалів по двадцять, на ICTV — вісім, на «1+1» — п'ять, на СТБ та «UA: Першому» — по два, на 5-му каналі та «112» — по одному.

Детальніше про це читайте в публікації «Як Гройсман тричі річницю відзначав. Моніторинг теленовин за 10–15 квітня 2017 року».

comments powered by Disqus