Як піаритися в новинах на чужих ідеях? Майстер-клас від Дмитра Добродомова

Скрін-шот ICTV

Всі ініціативи, які просуває в сюжеті ICTV «Народний контроль», уже або втілені іншими людьми, або перебувають на етапі втілення: Добродомов запропонував збудувати вже збудовану сортувальну лінію та ініціював створення заводу, який і так почнуть будувати цього року.

Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 19–25 червня 2017 року.

Головними подіями тижня стали: арешт Ігоря Гужви та обшуки в редакції «Страна.ua», голодування лідера фракції «Самопоміч» Олега Березюка через ситуацію зі львівським сміттям, зустріч президентів України та США, затримання фігурантів «бурштинової справи», з якою ГПУ пов’язує нардепів Борислава Розенблата (Блок Петра Порошенка) та Максима Полякова («Народний фронт»).

Журналісти піарять «Народний контроль» на чужих здобутках

«Громадський рух Народний контроль» — це партія позафракційного депутата Дмитра Добродомова, одного з найчастіших гостей «Інтера». Серйозного політичного впливу в Україні ця сила не має: на виборах 2015 року вона отримала лише 1,68 % підтримки. Офіційний сайт партії також стверджує, що та має 362 депутати по всій Україні (загалом у державні понад 160 тисяч депутатів). У львівській міській раді «Народний контроль» теж становить лише третю найменшу фракцію: шість із 64 депутатів. І тим не менше, чомусь одразу два загальнонаціональних телеканали піарять їхню діяльність у місті Лева.

21 червня Наталя Бєлишева на «Інтері» розповідає: «Пока львовские чиновники думают, куда пристроить мусор, депутаты от группы "Народный контроль" задаются вопросом: куда пропали 100 коммунальных помещений этого города. Разобраться в этом должна городская прокуратура. Соответствующее обращение уже отправлено в городскую и Генеральную прокуратуру. Депутаты утверждают, что каких-либо решений горсовета о продаже почти 10 тысяч коммунальных квадратных метров нет. Аукционы не проводились. Куда исчезла недвижимость — выясняет сейчас и рабочая группа при Львовской мэрии. "Народный контроль" заверяет: авторов махинаций найдут и накажут, а украденные помещения вернут в собственность города». По-перше, члени «Народного контролю» — теж львівські чиновники. По-друге, як вони збираються «карати» винних — вони що, прокурори чи лінчувальники? По-третє, оскільки цим фактаж новини й вичерпується: ну і що?

Ваги цій новині могли б надати коментарі правоохоронців, які, власне, й мають «знайти» й «покарати». Чи, наприклад, перелік кількох справді значущих «зниклих» приміщень. Журналісти могли б заїхати в одну з таких будівель і запити у власників, як вони її купили. Чи хоча би поцікавитися в робочої групи при мерії, як давно і яким чином зникла згадана нерухомість. А так, це проста регіональна новина про те, що якісь депутати відправили звернення у ГПУ. Гірше того, єдиний, хто коментує цю подію, — Дмитро Добродомов, хоча він навіть не львівський чиновник.

Депутат заявляє: «Оборудка оцінюється приблизно в півмільярда гривень (ким? — MS). І за тими фактами і зверненнями прокуратура зараз відкрила справу. Раптом міський голова Андрій Садовий теж каже з подивом, що це якісь таємні справи адвокатів і судів. А для мене очевидно, що за 11 років Садовий не зміг зробити прозорий аудит комунального майна». І все ж Садовий у сюжеті нічого не каже, бо його не запитують.

22 червня львівський «Народний контроль» знову з’явився на телебаченні, цього разу на ICTV й на одному рівні з урядом. Олена Фроляк розпочинає повідомлення з ініціатив Кабміну: «Уряд дав час місцевій раді Львова до кінця доби визначитися, куди і за яким графіком вивозити непотріб. Його зголосилися приймати кілька обласних полігонів[...] Очистити Львів мають до 5 липня. Такий графік узгодили напередодні на міжвідомчій нараді за участю віце-прем'єра Генадія Зубка».

А от у другій частині повідомлення на рівні з урядовими подаються думки «Народного контролю», що навіть не має власної фракції в парламенті: «Варіант вирішення сміттєвої проблеми Львова запропонували депутати з групи "Народний контроль". Вони вже почали переговори з місцевими радами Львівщини, або ті прийняли побутові відходи з міста Лева. Лідер народного контролю Дмитро Добродомов вже домовився з керівниками Червонограда й Дрогобича, аби ті приймали відходи Сихівського району Львова. Тож закликає й інших народних обранців Львівщини долучитися до ініціативи, і в такий спосіб нарешті почати вирішувати проблеми. Глобально ж владнати її можна, лише збудувавши сучасний сміттєпереробний завод та новий полігон для твердих побутових відходів, провести і рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища».

Цікаво, що абсолютно всі ініціативи, що просуває в цьому сюжеті «Народний контроль», уже або втілені іншими людьми, або перебувають у процесі втілення. Місцеві ради вже погодилися приймати сміття за урядовою ініціативою. Червоноград, із яким «домовився» Добродомов, взагалі приймає його ще з травня. Також у травні Садовий заявив, що до кінця року в місті почнуть будувати сміттєпереробний завод. А план рекультивації Грибовицького сміттєзвалища французька компанія представила ще в квітні.

Навіть синхрон Добродомова складається з уже виконаних кимось обіцянок: «Я зараз провів перемовини з мерами міст Дрогобича, Червонограда — в них є можливості і цікаві ідеї. В принципі, наше вже розділене сміття, вони в принципі можуть його приймати, якщо поставити лінію». У Червонограді сортувальна лінія стоїть із 2012 року.

Отже, подібне повідомлення свідчить про три речі. По-перше, про некомпетентність депутатів, що «пропонують варіанти вирішення проблеми», які хтось уже запропонував та втілив до них. По-друге, про некомпетентність журналістів, що не змогли цього перевірити та повідомити глядачам. По-третє, про загальну піарну суть таких матеріалів, адже виступає від імені львівського «Народного контролю» чомусь лише мажоритарник Добродомов.

Справа Гужви: телеканали розділилися на адвокатів та прокурорів

Затримання керівника видання «Страна.ua» Ігоря Гужви (детально про нього та його «діяльність») 23 червня сколихнуло деякі телеканали більше, ніж те дозволяють стандарти інформаційної журналістики. Поки колеги досить збалансовано висвітлювали хід подій, «Україна» та 5 канал надавали преференції різним сторонам конфлікту.

«Сегодня» Ігоря Гужву захищали, що зрозуміло, адже до 2012 року він був головним редактором в однойменній газеті цього ж холдингу. І хоч кореспондентка Оксана Котова згадує як позиції звинувачення, так і захисту, першим у сюжеті приділяється менше хвилини, другим — майже дві з половиною.

Щодо коментарів умовного «звинувачення», то на «Україні» озвучують версію слідства: «Гужва получил десять тысяч долларов взятки, чтобы не публиковать компромат на депутата из Радикальной партий Дмитрия Линько. Меченые деньги при обыске нашли в редакции», — подають коментар Вадима Трояна, заступника міністра МВС, який дублює ці слова, та коментар Юрія Луценка, в якому той заявляє, що це затримання не є тиском на ЗМІ. Власне, на цьому й усе, далі слово переходить до умовного «захисту».

Починають його самі журналісти, заявляючи, що «двух адвокатов Гужвы внутрь не пускают, третий защитник, по словам задержанного, пришёл под конец обыска». Жодних доказів цього чи коментарів правоохоронців, які би це підтвердили, в повідомлені немає. Також журналістка заявляє, що «уведомление о подозрение Гужве ещё не вручили. Об этом адвокат написала в соцсети». Нове повідомлення в «соцсети», вже з Ігорем Гужвою, що тримає підозру в руках, адвокат Олена Лукаш випустила на 23-й хвилині випуску «Сегодня». Тим не менше, цю інформацію журналісти оперативно не подали.

Запитання викликають також коментатори «захисту». Із критичним коментарем виступив глава НСЖУ Сергій Томіленко, майже дослівно повторивши свій допис у Facebook: «...Ми вимагаємо що мають бути надані аргументовані докази, які будуть виправдовувати саме ті дії, свідками яких ми з вами є». Які саме докази пан Томіленко вважає достатньо «аргументованими», він не пояснив, але цю заяву «Україна» транслювала за дві з половиною години після того, як прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган виклала в мережу відеодокази у справі вимагання хабаря. При чому в самому сюжеті вони теж фігурували.

Адвокат Андрій Смирнов натомість заявляє про неправомірність дій правоохоронців: «Коли правоохоронці приходять до приміщення без ухвали слідчого суду, висновки ви зробите самі...». Але знову ж, адвокат — це апріорі зацікавлена у справі особа, а жодних інших доказів цієї заяви в матеріалі немає. Синхронів слідчого суду чи правоохоронців на цю тему — теж.

Проте найбільш маніпулятивний коментар прозвучав у сюжеті від Вадима Новинського: «То, при каких обстоятельствах проходили следственные действия, позволяет мне говорить и о том, что здесь не всё так чисто. Раз — следственные действия проходили ночью, во-вторых — без допуска адвокатов. Является процессуальное нарушение. Знаю на собственном опыте, как они умеют фабриковать дела. Я считаю ещё одним шагом наступления на свободу слова». Те, що саме Вадим Новинський коментує цю справу, дозволяє нам говорити про те, що тут не все так чисто. По-перше, він не має жодного відношення до цієї події, прокуратури, адвокатури, «Страны.ua» чи журналістики, тож не є експертом. По-друге, його коментарі подаються без допуску альтернативної позиції від колег: голова Комітету з питань свободи слова ВР Вікторія Сюмар, наприклад, не вважає затримання наступом на свободу слова. Із власного досвіду знаємо, що Ігор Гужва балотувався до Київради від партії Новинського, «Опозиційного блоку». Це дає підстави вважати подібні заяви ще однією джинсою.

Тим не менше закінчується повідомлення заявою Дмитра Лінька, депутата Радикальної партії, в якого пан Гужва буцімто й вимагав хабар. Таким чином, хоч телеканал і зберігає баланс думок у повідомленні формально, він не зберігає його по суті. Адже коментарі сторони «захисту» сповнені різноманітними звинуваченнями та дискредитацією, на які «обвинувачення» не може відповісти.

Натомість 5 канал незбалансовано висвітлює перебіг справи на користь «звинувачення». Так, у сюжеті тривалістю чотири з половиною хвилини 23 червня, позиції адвоката приділили всього 40 секунд. Увесь інший час тут розповідали про буцімто проросійські маніпуляції Гужви, його неофіційні джерела доходів та про докази слідства, яких «більш ніж достатньо».

24 червня на 5 каналі до справи повернулися, аби розповісти про вибір запобіжного заходу для головного редактора «Страны.ua». Цього разу ведучий Артем Овдієнко не втримався від власних оцінок: «Три мільйони двісті тисяч гривень застави просили прокурори для редактора інтернет-видання "Страна.юей" Ігоря Гужви. Натомість гуманний Шевченківський суд Києва вшестеро зменшив цю суму. Тож на свободу обвинувачений у здирництві проросійський журналіст може вийти за пів мільйона гривень».

«1+1» vs «Україна»: третій раунд

Уперше про буцімто російські серіали в ефірі каналу «Україна» на «1+1» розповідали ще 5 квітня. 12 квітня «Сегодня» завдали удару у відповідь по колегам. Відтоді ця історія ще декілька разів коротко фігурувала в новинах, і в середині червня розгорілася з новою силою.

19 червня ведуча Лідія Таран заявила: «Українські чиновники програють інформаційну війну. Російські серіали, замасковані під українські, і далі транслюють деякі канали. Їх називають вітчизняними, хоча насправді знімають їх в Росії. Про це свідчать дані звіту Комітету телеетики. На кількох сторінках активісти демонструють кількість російського телевізійного контексту, передусім в серіалі, які допускають чиновники Держкіно. Насамперед на каналі донецького олігарха Ріната Ахметова. Це неетично, кажуть експерти. І це незаконно, переконані активісти».

Вадим Слобожанський, член Комітету телеетики, в сюжеті стверджує, що за останні два роки «Україна» транслювала 54 заборонених російських серіали. Кореспондент «ТСН» Дмитро Святненко окремо наголошує, що «російський телепродукт з’являється переважно в ефірі одного телеканалу, замаскований під нібито вітчизняний». І справді, у п’ятихвилинному повідомленні нібито про російські серіали не фігурує жоден інший телеканал, крім «України».

У сюжеті наводиться одразу кілька візуальних прикладів того, як буцімто один і той же серіал зі зміненими деталями демонструється в ефірі «України» та на російських телеканалах. Також журналіст заявляє, що «сайт "МедіаНяня" викрив цілу схему, якою користується, зокрема, телеканал "Україна". Там створена так звана телестудія-прокладка — ABC films, яка допрацьовує російський продукт». От тільки насправді в цитованій «1+1» публікації сайт «Медіаняня» нічого не викрив, навіть навпаки, заявив: «После столь подробного разговора, в котором невыясненными остались разве что названия польских партнеров ABC Film, статус продакшена не вызывает у меня былых подозрений. Его проекты действительно снимаются в Украине...». Більше того, ABC films, як ідеться в матеріалі, не «доопрацьовує» російський продукт, а саме продає український матеріал у Росію, а вже там його можуть змінювати для власного ринку.

Після цього на «1+1» переходять до звинувачень «Держкіно». Нагадаємо, що агенції вже діставалося від «Плюсів» 13 червня. Кореспондент заявляв: «Іще кілька місяців тому чиновники з Держкіно виправдовувалися і запевняли: дозвіл на прокат видають згідно з документами, а з ними нібито все гаразд. Тепер риторика змінилася. На запитання, чому в ефірі з’являються російські серіали, у Держкіно відводять очі і вдають, ніби не розуміють, про що йдеться». На відео Пилип Іллєнко, голова Держкіно, справді дивиться вбік і запитує: «Який конкретно серіал був наслідком підтримки Правительства Москвы?» Але, по-перше, висновок журналіста про таку реакцію — звичайна спекуляція. По-друге, подібна фраза аж ніяк не є альтернативною позицією «Держкіно» — це всього лише запитання. На цій змонтованій недомовці єдиний синхрон Іллєнка в сюжеті й закінчується, ми навіть не дізнаємося, що ж він відповів на поставлене ижурналістами питання!

Не коментує Іллєнко також і цю заяву Лариси Артюгіної: «Друже, ти або береш бабло за те, що не бачиш, або ти ідіот».

Завершується сюжет іще одним критичним коментарем, цього разу від депутата Миколи Княжицького, та ще однією спекуляцією від «ТСН»: «Активісти з Комітету телеетики теж готують звернення до правоохоронних органів щодо півсотні доказів трансляції російського кіно на ТРК Україна. На адекватну реакцію від Держкіно, яке діє під прикриттям партії "Свобода", вони вже не розраховують». Два роки тому, до речі, цей самий Комітет телеетики пікетував через російські серіали «1+1». А останній скандал за участі «Плюсів» та російських серіалів відбувся лише в січні цього року: «Держкіно» не визнало серіал «Отель Элеон» копродукцією: його буцімто було знято в 2016 році російською продакшн-компанією Yellow, Black and White.

Відповіді на цей сюжет телеканал «Україна» випустив 21 та 23 червня.

Ведучий Максим Сикора 21 червня заявив: «Накануне, журналисты канала “1+1” рассказали о том, что сериал для канала “Украина”, создают в России, сославшись на статью сайта Медианяня. Журналисты этого издания накануне были на сьёмочной площадке, но писали совсем о другом. Зачем каналу понадобилось забыть о журналистских стандартах?»

Протягом усього сюжету телеканал «Україна» розповідає про зйомки саме серіалу «Свєтка», якому й був присвячений матеріал «Медіаняні». Вони говорять із акторами, продюсерами, режисером проекту, показують процес зйомок, що відбуваються поблизу Києва. При цьому про жоден інший серіал (а їх 54), у підтасовці яких «Україну» звинувачують, «Сегодня» не згадують.

Матеріал «ТСН» коментує продюсер «Свєтки» Віталій Сіренко: «Сюжет “ТСН” ниже плинтуса, мне кажется, такого никто не ожидал от “1+1”, насколько жёсткой подмены фактов». Обурюється ним і режисер Тарас Ткаченко, голова Національної спілки кінематографістів, що, за словами журналістів, «в сюжете “1+1” хотел увидеть мнение авторитетных коллег. Но там были сомнительные эксперты». Про одного з таких експертів, Артема Руденка, журналісти «Сегодня» вкотре (вони вже робили це в квітні) окремо розповідають, посилаючись на сайт Galinfo.

Натомість 23 червня «Сегодня» присвятили сюжет таємній мотивації «1+1» та відбілюванню репутації «Держкіно». Ведучий Максим Сикора розповідає: «Прямым текстом “1+1” обвиняет чиновников Госкино в коррупции. Тем временем компании, которые снимают проекты для “Плюсов”, участвуют в конкурсе и претендуют на государственные деньги. Была ли попытка давления на чиновников со стороны “1+1” и как на обвинение в коррупции отреагировали сотни украинских киношников...»

Крім самих кореспондентів «Сегодня», «Держкіно» підтримують у коментарях також міністр культури Євген Нищук та режисер Тарас Ткаченко. Крім того журналісти згадують про звернення на підтримку «Держкіно» від професійної спільноти. Є в сюжеті і фрагмент пітчингу, де член експертної комісії з питань кінематографії Віталій Докаленко цікавиться в представниці «1+1»: «Скажите, пожалуйста, кто-то из комиссии, из Госкино, вымогал у вас “откат”?»

Закінчується повідомлення особистим експертним висновком кореспондентки Людмили Горбач: «При этом “1+1” не скрывает, что все же пытается получить государственные деньги, причем сразу на несколько проектов. Возможно, именно поэтому “Плюсы” прибегли к такому откровенному давлению на Госкино. Этот орган за последнее время действительно стал влиятельным регулятором рынка, который развивает украинское кино и отвечает за распределение миллионных бюджетов».

Жодних коментарів від незалежних експертів чи колег із «1+1» у сюжетах «України» немає. Як немає й відповідей на деякі претензії цих самих колег: наприклад, чому одні й ті ж серіали, але зі зміненими деталями, транслюють в Україні та в Росії.

Ще більше запитань виникає до відбілювання «Держкіно» в новинах «України». Цьому телеканал присвятив фактично окремий сюжет, що складається виключно з коментарів пов’язаних із агенцією людей, які, природно, відкидають усі звинувачення «ТСН». Від кореспондентів можна було почути навіть відверту похвалу, наприклад, те, що «орган за последнее время действительно стал влиятельным регулятором рынка, который развивает украинское кино».

У будь-якому разі телеканали змагаються нечесно: обидва замовчують думку опонента та неприємні факти, обидва транслюють лише позиції вигідних спікерів. Обидва мовчать про численні, пов’язані з російськими серіалами, історії за своєї участі.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Володимир Гройсман — на користь прем’єр-міністра телеканали випустили п’ять матеріалів: два вийшло на ICTV, по одному на «Інтері», «1+1» та «Україні».

Арсеній Яценюк — а от про екс-прем’єра журналісти згадали лише раз, на телеканалі «Україна».

Олег Ляшко — лідера Радикальної партії «Україна» натомість пропіарила у своїх новинах аж тричі.

Борис Колесніков — співголова «Опозиційного блоку» теж фігурував у новинах тричі: двічі на «Україні» та раз на ICTV.

Дмитро Добродомов — позафракційного нардепа та лідера партії «Народний контроль» піарили тричі: двічі це робив «Інтер» та один раз ICTV.

Сергій Каплін — у вигідному світлі нардепа чотири рази показував «Інтер».

Вадим Рабінович — інтерв’ю з членом фракції «Опозиційний блок» на «теплу ванну» перетворила «Україна».

Леонід Кучма — позбавлені новинності заяви другого Президента по разу транслювали «Інтері» та СТБ.

Ігор Суркіс — претензії власника ФК «Динамо» до нового керівництва «Приватбанку» один раз транслювали на «1+1».

Марина Порошенко — хоч цього тижня ніхто й не піарив Президента, прізвище «Порошенко» все ж звучало в незбалансованому матеріалі на телеканалі «Україна».

Критика:

«1+1» — телеканал двічі критикували на «Україні».

«Україна» — в одному сюжеті телеканал критикували на «1+1». У цьому ж сюжеті дісталося й «Держкіно».

Олег Ляшко — головного «радикала» двічі критикували на «Інтері».

Арсен Аваков — міністра МВС на «Інтері» теж критикувала двічі. Одного разу за те, що полісмени на зловили крадіїв у супермаркеті.

Павло Петренко — міністру юстиції «Подробности» присвятили один критичний сюжет.

Організатори блокади Донбасу — активістів один раз критикували на Україні. Знову, хоча блокада закінчилася ще в березні.

Загалом експерти «Детектор медіа» нарахували протягом тижня 47 сумнівних новин. 21 із них вийшла на «Україні», п'ятнадцять — на «Інтері», п’ять — на ICTV, чотири — на «1+1» та по одній — на СТБ і «112».

Детальніше про це читайте в публікації Канали Коломойського та Ахметова обмінялися докорами. Моніторинг теленовин за 19–25 червня 2017 року.

comments powered by Disqus