Джинсове загострення на обласних державних каналах

Фото: slon.ru

Обласні державні телерадіокомпанії протистояти впливам влади або не можуть, або не хочуть. До таких висновків схиляють результати моніторингів новин десяти ОДТРК (тепер філій НТКУ) за третій тиждень жовтня. І хоча середньозважений показник джинси підріс начебто несуттєво (на 2,1 %), вона зі здебільшого «паркетної» набула ознак відвертих політичних промоцій. Майже в кожному з регіонів у журналістів були свої «улюбленці», але пальма першості за політичною джинсою — в «БПП — Солідарність». Принаймні, половина включених до моніторингу телеканалів піарили кандидатів у мери від цієї політичної сили, показували сюжети про партійні заходи та ретранслювали партійні слогани. У Дніпропетровську «героєм дня» в новинах був нардеп Максим Курячий, у Запоріжжі — Микола Фролов, у Полтаві — кандидат у мери Андрій Матковський. Викликає запитання й поява розлогого сюжету про з’їзд БПП через тиждень після його проведення. Висуванню кандидатів політсилою присвятили сюжети й волинські та закарпатські журналісти.

Була й регіональна специфіка, — в Ужгороді найбільше піарили кандидата в мери — директора «Турбогазу» Михайла Качура, а у Вінниці — чинного в. о. міського голови Сергія Моргунова і гройсманівську партію «Вінницька європейська стратегія».

Жодного політично замовного сюжету не виявлено в новинах сумчан, а харківські новини з ознаками замовності — це «полегшений паркет».

Загалом кількість новин із ознаками замовності в новинах ОДТРК коливалась від 3 % у сумчан до 33 % у новинах одеситів. Середньозважений показник джинси в моніторинговий тиждень склав 18,7 %.

Спостерігається ще одна цікава тенденція: канали або не висвітлюють місцевих політичних процесів узагалі, або роблять це дуже незграбно. В результаті такі сюжети набувають вигляду партійних агіток, що вийшли в ефірі державних мовників безкоштовно.

Що ж до якості новин, то інтегральний показник за всіма стандартами інформаційної журналістики в середньому становив 3,81 із шести можливих балів. Найбільше зауважень в експертів викликала робота дніпрян та чернівецьких журналістів, — не подолали навіть трибального рубежу. Найвищі ж показники в сумчан — 5 балів, а на понад 4 бали оцінено роботу волинян, закарпатців, полтавчан та харків’ян.

Найбільшою вадою проаналізованих новин у зазначений період, мабуть, можна вважати кричущі порушення стандарту повноти інформації. В контексті місцевих виборів наявність новин із ознаками політичної замовності, відсутність бекґраундів у політичній біографії кандидатів, лінь або навмисне нехтування контекстом, в якому відбуваються події і явища, — і маємо спотворену на чиюсь користь картину реальності, яка пропонується глядачеві.

Узагальнений моніторинг за 21–25 вересня 2015 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) та дотримання професійних стандартів у новинах обласних державних телерадіокомпаній Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернівецької областей.

 

ВІННИЦЯ, «Вінтера»

Майже не змінилася кількість новин телекомпанії, що місять ознаки замовності, у другий моніторинговий тиждень вересня, — 19 % проти 20 %. А показник дотримання стандартів інформаційної журналістики поповз донизу, — 3,53 бала проти 4,35 із шести можливих на початку вересня.

Зокрема, традиційно в «паркетному» стилі Вінницьке державне висвітлювало діяльність ГО «Гармонія», що опікується проблемами інвалідів. Так, у соціально значущому матеріалі «День доступності», де фігурує її голова Раїса Панасюк (нині кандидат у депутати від «БПП — Солідарність» до облради), проведення заходу коментують перші особи місцевої влади і навіть заочно присутній колишній очільник міста, а нині спікер Верховної Ради Володимир Гройсман.

«Валерій Коровій, голова Вінницької облдержадміністрації: Ми неодноразово обмінювалися думками і, ви знаєте, ми сьогодні підійшли до того моменту, що ми маємо утвердити базовий документ, новий документ доступності до 2020 року. Але зрозуміло, ми повинні мати позитивний приклад.

Кореспондент: Сергій Моргунов під час свого виступу зачитав привітання від голови Верховної Ради Володимира Гройсмана.

Сергій Моргунов, в.о. міського голови: Форум покликаний сприяти утвердженню в суспільстві гуманного і толерантного ставлення до людей з обмеженими фізичними можливостями як до повноправних членів громади. Немає людей з обмеженнями, є байдужість і неосвіченість. І їх потрібно долати спілкуванням та підтримкою».

Але трендом тижня слід визнати сюжети про в. о. вінницького міського голови Сергія Моргунова та його партію «Вінницька європейська стратегія». Протягом 23–25 вересня канал показував, як він проводив зібрання партії з висування кандидатів на місцеві вибори, підписував із колишнім міським головою Володимиром Гройсманом і обласною владою «Стратегію-2020», до якої вписані в тому числі й цілі та завдання ГО «Гармонія»; виступав перед журналістами за результатами сесії, при цьому не повідомляючи жодної корисної інформації: «Сергій Моргунов, в. о. Вінницького міського голови, секретар міської ради: «Необхідно, щоб люди всі розуміли, як формуються тарифи, наскільки вони об’єктивні, наскільки вони прозорі, і разом із тим, ми тоді зрозуміємо, можливо сьогодні зменшити вартість цього тарифу чи ні».

«Вінтера» також показала, як він першим (і єдиним, хто заслужив уваги обласного телебачення!) подав документи до міської ТВК як кандидат на посаду міського голови.

Окрім того, експерти вважають, що ознаки політичної замовності мають ще два сюжети, — «Ремонт дороги громадою» та «Конференція вінницької «Свободи» від 25 вересня.

В першому сюжеті фігурує Геннадій Мазур — «небайдужий земляк», «справжній підприємець» та «чуйна людина з громадянською позицією».

«Тетяна Матякубова, кореспондент: Першою ластівкою тісної співпраці місцевого бюджету зі спонсором під час ямкового ремонту дороги у Тростянецькому районі, стало поєднання зусиль одного із підприємців та сільського голови Тростянчика.(…) Подібна співпраця дозволила відремонтувати дорогу, яка давно потребувала цього, але державних коштів не виділялось.

Анатолій Слободянник, керівник Тростянецької дорожньо-ремонтної філії Тульчинського ДЕЗ: Це в Тростянецькому районі, це перша ластівочка, коли селищна рада спільно Геннадій Федорович Мазур і Тростянецькі дорожні ремонтні пункти, їхніми коштами, нашою робочою силою, технікою відремонтують ділянку дороги довжиною 5 кілометрів, яка підходить до села Тростянчик, Глибочок, Скибенці.

Кор.: Тепер 5 кілометрів дороги до села Тростянчик та 500 метрів сільської, відремонтують спільним коштом бюджету і небайдужого земляка. Сам він, справою честі вважає, допомогти односельцям фінансово. (…)

Кор.: Геннадій Мазур, постійно підтримує громади Тростянецького району. Він вважає, така небайдужість, дозволяє проявляти власну позицію щодо свого краю та людей».

У новині робиться акцент на благих діяннях соціально відповідального бізнесмена, якого на той час «Батьківщина» назвала потенційним кандидатом у депутати облради, і немає й натяку на те, що будучи заступником голови Вінницької ДПА він фігурував у гучному корупційному скандалі.

Матеріал про з’їзд ВО «Свобода» також містить ознаки замовності, адже пряма мова керівника місцевого осередку Олексія Фурмана переривається кореспондентом лише тричі, аби констатувати те ж, що потім каже політик.

Загалом, у новинах «Вінтери» превалюють сюжети «паркетного характеру», де в перші рядки підводки виноситься не проблема, а факт офіційної події. Це зумовлює «портрет» відповідності журналістським стандартам, коли загалом високі показники точності (0,70) та достовірності (0,92 бала) супроводжуються вкрай низькими оцінками балансу думок, повноти й відокремлення фактів від коментарів.

Також погіршився показник дотримання стандарту оперативності (0,58). В більшості випадків експертам доволі важко було визначити, коли ж відбулася подія, описана в сюжеті.

Доволі проблемним стандартом для журналістів каналу є баланс думок. Його не дотримано в матеріалах із ознаками замовності, в офіційних повідомленнях, а також у звітах із так званих протокольних заходів. Навіть у сюжетах, що безпосередньо стосуються простих громадян, слово мають лише представники влади (найчастіше — представники ОДА або міської ради).

Ще два критерії є низькими й дотриманими менш ніж у половині сюжетів. Повнота подачі матеріалу дотримана трохи більше, ніж у третині новин, а відокремлення фактів від коментарів властиво лише 40 % представлених сюжетів. Приклад такої новини — звіт про офіційний візит делегації Вінниччини до Свєнтокшиського воєводства і його центру — міста Кельце. Починають словами ведучого: «Вінниччина продовжує демонструвати непереборне бажання регіону наблизитись до європейських стандартів життєдіяльності, які нині визначені Європейською унією, і на шляху зміцнення євроінтеграційних позицій області ми готові спілкуватись із нашими найближчими сусідами й друзями-поляками — не лише на рівні культурного та гуманітарного обміну, а й на прикладі конкретних спільних бізнес-проектів, які поліпшують інвестиційний клімат в нашій країні і відкривають для України й Польщі нові ринки, нові можливості», далі йде майже 5-хвилинний звіт про витрачання бюджетних коштів делегацією на чолі з головою ОДА, пересипаний словами «насичений», «успішний», «продуктивний» і «конкретний». Але жодної конкретики — про що ж домовлялися і яку користь ця поїздка принесе Вінниччині — так і не звучить.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК, «Дніпропетровський державний»

У моніторинговий період кількість умовної джинси в ефірі каналу зросла несуттєво, — з 18 до 20 %. Дотримання фахових стандартів у новинах журналісти забезпечили на рівні 2,80 бала з шести можливих (проти 3,63 під час першої хвилі моніторингів).

Якщо розглядати проаналізовані експертами 40 сюжетів, то серед них із ознаками замовності виявилося вісім, із яких п'ять — це новин, які де-факто є прихованою рекламою провладної партії «БПП — Солідарність» і висунутого нею кандидата в мери міста Максима Курячого. Ще три — це «паркетники», які опосередковано слугують промоції чинної влади.

Так, у сюжеті від 21 вересня «Ремонт доріг» ідеться про кошти, які треба закласти в місцевий бюджет 2016 р. на ці потреби. Але подається позиція тільки однієї людини — Максима Курячого:

«Ведучий: У бюджеті Дніпропетровська на 2016 рік мають бути закладені кошти на ремонт внутрішньоквартальних доріг. У цьому переконаний народний депутат України, Максим Курячий. Парламентарій виніс пропозицію виділити на ремонтні роботи наступного роки 350 мільйонів гривень про це він повідомив на виїзній нараді на вулиці Робочій, з якої перевірив якість виконаних ремонтних робіт.

Ведуча: Народний депутат України Максим Курячий вважає що 350 мільйонів гривень це початковий мінімум, який дозволить первісне виконання робіт із ліквідації основних технічних проблем на дорогах обласного центру. Дорога на робочій стане краще, робота кипить, тут говорять дотримуються всіх необхідних технологій(…).

Ведуча: Політик заявив, що сьогодні у Дніпропетровську є реальна проблема з управління міським господарством та фінансами. Причина в тому вважає Максим Курячий, що місцеві чиновники блокують рішення, спрямовані на виконання наказів виборців(…).

Ведуча: Максим Курячий підкреслив, що ситуація у місті потребує рішучих дій або рішучої форми або втрата позицій в деяких напрямках соціально-економічної сфери. Якщо найближчим часом на місцевому рівні не буду кадрових змін перезавантаження української верхівки не відбудеться, парламентарій вважає, що в такому випадку мешканці Дніпропетровська ризикують залишитися заручниками корупційних сил та бізнес-інтересів окремих політиків».

А в сюжеті від 22 вересня «Народний депутат України Максим Курячий…» повідомляється про те, що Максим Курячий узяв під особистий контроль стан підготовки міста до опалювального сезону. Тему коментує знов таки тільки він.

23 вересня Максим Курячий вже фігурує в сюжеті «Спроба друга, і знову без результату» про зрив сесії міської ради, яка мала розглянути питання змін до бюджету:

«Кореспондент: Одне з них(… )зміни до бюджету-2015. Закликати й проголосувати за зміни в частині соціальних виплат до опозиційної зали прийшов і народний депутат Максим Курячий. З трибуни звернувся до самоурядовців, — від цього рішення залежить доля працівників державних установ та незахищенних верств населення. А поки люди ледь зводять кінці з кінцями, з бюджету хочуть віддати додаткові тридцять шість міьйонів гривень на житлово-комунальне господарство. Хоча й ті попередні надходження невідомо куди витратили, зазначив народний обранець.(…)

Народний депутат Максим Курячий передав всі необхідні матеріали генпрокурору Шокіну(?). Також з трибуни міськради розповідає хто є хто в міському управлінні ЖКГ, і в чиїх кишенях осіли вісімнадцять мільйонів гривень зібраних жителів міста за послуги ЖКГ».

У сюжет включено також синхрон депутата міськради Анжеліки Пилипенко, в якому в негативному контексті згадується прізвище суперника Максима Курячого на виборах — кандидата в мери від партії «Укроп» Філатова:

«Анжеліка Пилипенко: Начальник [нрзб] управления Михаил Лысенко пять лет отсидел за разбой и грабёж. Фирма, через которую осуществляется грабёж и системы ЖКХ подконтрольны органу Филатова. Основателем одной из этих фирм является Виктория Корбан, сестра Геннадия Олеговича. Другие фирмы оформлены на подставные лица».

У сюжетівід 25 вересня «Обіцяли, обіцяли та нарешті виконали» про зниження цін на перевезення в маршрутних таксі повідомляється, що це відбулося завдяки ініціативі Максима Курячого та депутатів блоку (ймовірно, йдеться про фракцію у міськраді) Петра Порошенка та радять у разі порушення з питанням про нові ціни звертатися до приймальні партії «Солідарність».

Що стосується експертної оцінки дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу, то вона досить жорстка, — 2,8 бали.

Зокрема, на думку моніторів, баланс думок журналісти забезпечили менш ніж у половині проаналізованих сюжетів (0,48 бала). Його порушено в новинах, які зводяться до дикторської начитки повідомлень, та в новинах, де представлена позиція тільки однієї сторони, особливо якщо це стосується конфліктних ситуацій.

Наприклад, у сюжеті від 22 вересня «Підготовка до опалювального сезону в Дніпропетровську» — тільки коментар заступника міського голови Дніпропетровська, в матеріалі від 25 вересня «Що гальмує процес декомунізації у Дніпропетровську?» тему коментує не представник влади чи громадськості міста, а Вахтанг Кіпіан. А в новині від вересня «Обіцяли, обіцяли та нарешті виконали» відсутня думка перевізників стосовно доцільності зменшення проїзду в маршрутних таксі.

Стандарт оперативності журналістами каналу витримано на 0,75 бала, а більшість порушень його — це відсутність будь-яких посилань на те, коли відбувалася подія, про яку йдеться в новинах. Так, із сюжету від 23 вересня «СБУ затримала адміністратора антиукраїнських груп у соцмережах» не зрозуміло, коли ж відбулося це затримання: вчора, сьогодні чи місяць тому?

Показник стандарту достовірності — 0,80. Погрішності зазвичай трапляються в сюжетах про діяльність Президента України або прем’єр-міністра, в яких відсутнє чітке посилання на джерело інформації.

Що ж до відокремлення фактів від коментарів, то, на думку експертів, журналісти каналу зловживають оціночними судженнями. Так, у сюжеті від 22 вересня «Місце зустрічі — острів класики» думка журналіста, що вокальний колектив Man Sound — «вершина акапельного співу» підтверджують синхрони тільки солістів колективу Man Sound. Або: «Віртуозне виконання, артистизм, насичена тембральна палітра — все це робить Man Sound улюбленою групою прихильників джазу у всьому світі».

Багато сюжетів рясніють словами «сподівались медики», «люди очікують», «глядачі у захваті», «люди у відчаї» тощо.

Стандарт точності в новинах «Дніпропетровського державного» дотримано на 0,25 бала, повноти інформації — на 0,33. Скажімо, з новини 22 вересня «Якісно чи ні, ось у чому питання» не зрозуміло, хто ж такі «спеціалісти з числа активних жителів області», які, за повідомленням журналістів, здійснюють перевірку якості дорожнього покриття. Чи є у них відповідний фах?

ЗАПОРІЖЖЯ, ОДТРК

Ознаки замовності експерти помітили в 9 із 46 проаналізованих новинах каналу, що склало 20 % контенту. Зауважмо, що порівняно з першою хвилею моніторингів показники погіршилися більш ніж утричі. Рівень відповідності новин ЗОДТРК фаховим стандартам практично незмінний, — 3,15 із шести можливих балів.

Переважна більшість сюжетів, які викликали зауваження експертів, — типові «паркетники», в яких фігурують чиновники із малозначущими синхронами, або ж новини, які посувають виключно думку посадовців на ту чи іншу проблему.

Скажімо, сюжет від 21 вересня «Запоріжжя. Особливий транспорт Хортицею» — типовий паркетний матеріал, де спікером є тільки міський голова. Він коментує в одному сюжеті відразу чотири теми, причому досить далекі одна від одної: відкриття дитсадочка, відкриття нових тролейбусних маршрутів, ремонт доріг і Покровський ярмарок.

«На 13 % зросли соціальні стандарти з початку вересня» — ще один паркетний матеріал, де подію коментує заступник губернатора й тільки він. Чому саме цей посадовець є експертом із цього питання — не вказано. Ймовірно, це сюжет із якось брифінгу, який журналісти полінувалися розбавити коментарями інших осіб (представників органів соцзахисту, незахищених верств населення та інших).

Або ж візьмімо сюжет від 23 вересня «Іноземці допоможуть» — ще один «паркетний матеріал» про зустріч керівництва області з делегацією німецьких банкірів. Вони обговорили вже «затверджені проекти» та потенційну співпрацю в майбутньому. Єдиний спікер у сюжеті — це голова ОДА Григорій Самардак, а майже вся новина — це читання релізу ведучою:

«Ведуча: Іноземці допоможуть. Делегація банкірів із Німеччини зустрілась із керівництвом обласної влади. Оговорили початок співпраці, у сфері реконструкції бюджетних та житлових об'єктів. П'ять проектів на загальну суму тридцять три мільйони тридцять дев’яти тисяч євро вже затверджено. Серед них переведення двісті сімдесяти п'яти установ на альтернативне паливо. Будівництво приморського водогону а також інші проекти заощадження енергоресурсів. Їхня реалізація дозволить скоротити споживання газу. А отже в майбутньому знизити вартість комунальних послуг. Окрім того закордонним експертам банківської справи запропонували ще тридцять три додаткових проекти. реконструкції навчальних закладів, систем водовідведення, об'єктів охорони здоров'я та соціального захисту населення вартістю вже в вісімдесят шість мільйонів євро.

Григорій Самардак, голова Запорізької області державної адміністрації:Сегодня для нас очень важно скорость реализации. В стране происходят изменения, иногда профодятся реформы, и нашим гражданам, жителям области, и не только Запорожской, хочется видеть перемены сегодня. и от реализации быстрых проектов зависит то что мы показываем. а в основе наших проектов и их реализаций лежит что, готовность европейских партнёров помочь».

До провладного паркету можна віднести й сюжет «У Запоріжжі стартувала підготовка до осінньо-зимового періоду».

Ознаки політичного замовлення проглядаються й у сюжеті «Реабілітаційна система» від 23 вересня, в якому розповідається про допомогу нардепа Миколи Фролова (Блок Петра Порошенка) Хортицькому національному багатопрофільному центру. Не уточняється, в чому вона полягала, але наголошується, що «за підтримку трудовий колектив вдячний».

«Катерина Овес, журналіст: У Хортицькому навчально — реабілітаційному центрі понад триста співробітників, котрі щодня опікуються чотирьохсот дев’яносто двома вихованцями. Але турбуючись іншими заклад і сам потребує допомоги. Серед головних проблем, організація транспорту, дуже не вистачає спортивного майданчика. Своїми проблемами поділились із народним депутатом України Миколою Фроловим.

Микола Фролов, народний депутат України: Учреждению надо помочь решить конкретные практические вопросы. Все остальное здесь работает эффективный, любящий свое дело коллектив, люди преданы своему делу. Это такой уникальный опыт, тем более это связано с детьми которые имеют проблемы со здоровьем, нуждаются в реабилитации. Я думаю, что этот опыт нужно развивать.

Катерина Овес: За підтримку трудовий колектив вдячний».

Микола Фролов — герой іще одного сюжету з ознаками замовності. Йдеться про новину «Якість обслуговування клієнтів — передусім» від 24 вересня, де нардеп виступає в ролі «експерта» (з ним «поділилися наболілим працівники підприємства» (Укрпошти), а він навіть спрогнозував вирішення їхньої проблеми після децентралізації:

«Кореспондент: Народний депутат також наголосив на тому, що позитивно вплине на роботу «Укрпошти» — процес децентралізації. Передання повноважень на рівень обласних філій припинить несвоєчасне проведення тендерів та укладання угод. А керівники нестимуть персональну відповідальність та не зможуть посилатися на вказівки згори».

І третій сюжет, де фігурує нардеп Фролов, — «З турботою про майбутнє» від 25 вересня.Депутат робить гучні заяви, які не мають прямого відношення до теми сюжету:

«Микола Фролов народний депутат України: Я буду обращаться к премьер-министру Укрины, к министру здравоохранения, по поводу внесения изменений в инструкцию о оплате заработной платы медицинских работников с целью повышения заработной платы. Мы знаем, что с 1-го сентября, вообще в целом для бюджетников, повышается заработная плата, но я считаю, что этим категориям — малооплачиваемым категориям, работникам здравоохранения, зарплата должна быть повышена в первую очередь».

А в сюжеті «Вагомий досвід» бачимо ознаки промоції голови обласної спілки підприємців «Потенціал» — народного депутата Петра Ваната («Народний фронт»).

З дотриманням стандартів інформаційної журналістики в новинах ЗОДТРК загальна картина практично не змінилася. Дещо покращилися показники за стандартами достовірності й точності. Натомість погіршилася ситуація з дотриманням критеріїв балансу думок та оперативності.

Як і раніше, майже не вказується, коли відбуваються висвітлені в новинах події. Так, у випуску новин за 21 вересня показано сюжет про меморіальну дошку, яку встановили «у роковини загибелі» — з самого сюжету вичленуємо, що загинув солдат 20.09.2014, і з цього можемо припустити, що подія відбулася саме цього дня.

Часто транслюються сюжети про події, які відбулися «днями», — «Бердянськ — місце проживання переселенців» за 21 вересня.

«Бердянськ обрали місцем постійного проживання понад 17 тис. вимушених переселенців. У місті навіть діє спеціальна програма, завдяки котрій було зібрано чимало речей, продуктів харчування та засобів гігієни для нових жителів. Днями чергова партія такої допомоги надійшла до Бердянського Відділення Червоного Хреста».

Відчуваються й певні проблеми з дотриманням акторами новин стандарту достовірності, — посилань на джерела немає майже в чверті новин. Або інший приклад, — на чотири бліц-новини є лише одне посилання на джерело в добірці за 22 вересня: «Далі про події коротко в нашому огляді». І ще одне «вузьке» місце каналу — титри: трапляються матеріали, де вказуються лише імена героїв без зазначення, хто вони й чому коментують цю подію, без зазначення їхніх посад і навіть прізвищ.

Із-поміж плюсів каналу — досить високий відсоток відокремлення фактів від коментарів (0,83). Лише в 13 сюжетах із 46 проаналізованих дотримано балансу думок. Звісно, цей критерій не дотримано в новинах «одним рядком», — їх досить багато й вони псують загальний показник. А також — у матеріалах із ознаками замовності.

          ЛУЦЬК, «Нова Волинь»

Із 47 проаналізованих моніторами сюжетів телекомпанії 12, або 26 % новин, мають ознаки замовності (22 % — у першій хвилі). Фахових стандартів журналісти каналу дотримувалися цього разу дещо краще — на 4,06 бала проти 3,37 із шести можливих.

Левову часту новин з ознаками замовності (одинадцять) можна віднести до умовної категорії політичної джинси, оскільки йдеться в них про події, пов’язані з «протокольними» заходами представників влади: переважно голови ВОДА Володимира Гунчика та міського голови Луцька Миколи Романюка. Вони цього тижня запобігали підтопленню, саджали дерева, опікувалися долею квіткового ринку, спілкувалися з народом на передвиборчих заходах політичної партії «Блок Петра Порошенка — Солідарність» та святкуванні річниці автозаводу.

«Солідарність» — єдина з політичних сил, яка через новини каналу мала можливість проінформувати глядачів «Нової Волині» про свої зібрання. Так, 23 вересня вийшов сюжет про висування кандидатів у міську раду Луцька, а 24 вересня — в обласну. В обох сюжетах посадовці мали можливість агітувати за свою політичну силу.

«У Луцькому міському осередку політичної партії «Блок Петра Порошенка — Солідарність» визначилися, хто балотуватиметься в депутати міської ради». 23 вересня:

«Кор. 2: На посаду Луцького міського голови від партії Блок Петра Порошенка — Солідарність” висунули чинного міського голову Миколу Романюка. Учасники зборів пропозицію підтримали одноголосно. Микола Романюк подякував за довіру та окреслив головні завдання, над якими мають продовжити працювати і новообрані депутати. Зокрема, це ремонт і реконструкція вулиць і мостів, облаштування зупинок і пішохідних переходів, оновлення тепломереж, введення в експлуатацію закладів освіти, збільшення кількості екологічно безпечних тролейбусів. У планах також активніша робота з соціально незахищеними верствами і відкриття нових амбулаторій сімейного типу.

Микола Романюк, учасник зборів: Сам нічого не зробить без депутатського корпусу, тому я хотів би побажати кожному з присутніх тут, хто висуватиметься кандидатом в депутати, стати депутатом міської ради. І щоб ми разом спільно з вами плідно працювали на благо нашої територіальної громади. Дякую вам за виявлену довіру.

Кор. 2: До слова, саме Микола Романюк очолить список політичної партії на виборах у Луцьку раду».

24 вересня виходить наступний сюжет, — «Політична партія “Блок Петра Порошенка — Солідарність” представила кандидатів у депутати Волинської обласної ради»:

«Ведуча: Політична партія “Блок Петра Порошенка — Солідарність” представила кандидатів у депутати Волинської обласної ради. 23 вересня, відбулася конференція обласної організації президентської політсили. Під час якої, делегати висунули 62 кандидати до представницького органу краю. Очолив список голова облдержадміністрації Володимир Гунчик. 

Олег Криштоф, кореспондент: Серед кандидатів у депутати обласної ради від партії “Солідарність — Блок Петра Порошенка” відомі люди краю. Заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарок, начальник державної служби з надзвичайних ситуацій в області Володимир Грушевінчук, голова Кверсінської райдержадміністрації Валерій Ткачук, аграрій Валерій Діброва. Керівник обласної організації політичної сили Роман Романюк каже, це люди конкретних справ, а не порожніх обіцянок…

Кор.: Консолідація зусиль усіх волинян для розвитку регіону. Турбота про соціальний захист. Відповідальність кожного депутата перед своїми виборцями. Такі завдання партії “Солідарність — Блок Петра Порошенка”, цієї виборчої кампанії озвучив Володимир Гунчик…».

Типовий приклад «паркетної» новини — сюжет від 21 вересня — рясніє штампами ще радянських часів «Робоча поїздка Володимира Гунчика»:

«Оксана Кот, ведуча: Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик із робочою поїздкою побував у Маневицькому та Камінькаширському районах. Він відвідав чимало важливих для краю об’єктів,поспілкувався із мешканцями та провів прийом громадян. (…)

Кор.: Будучи на території Камінь-Каширського району, голова облдержадміністрації не міг не завітати до Олениного. Тут освітня установа І-ІІ ступенів розміщена у п'яти навчальних корпусах. Один звели буквально за літо. Попрацювали всі: і влада і громада. Ще з одним районним друкованим виданням Маневицької громадсько-політичною газетою “Нова доба” укладено договір про співпрацю в інформаційній царині. Голова облдержадміністрації завітав у редакцію, де і народжується місцева районка. Як і завше, Володимир Гунчик поспілкувався із творчим колективом видання, висловив власне бачення розвитку медіа простору краю. Переважно із земельними питаннями йшли мешканці Маневицького краю на прийом до голови облдержадміністрації.

Володимир Гунчик: Я попросив сьогодні управління кадастру призупинити всі дії з підписаним наказом, для того, щоб розібратися, дійсно, потреби людей в виділеності цих земельних ділянок. По одній із земельних ділянок я дав доручення створити комісію, щоб провести інвентаризацію, подивиться на скільки ця земельна ділянка може бути використана для сільськогосподарських робіт. Тому що по тій інформації я маю там вже дерева, значить з обхватом 2530 сантиметрів. Але в процесі розмови по земельних питаннях, одна із мешканок чітко дала мені зрозуміти, що навколо цієї ділянки вже регулярно крутяться невідомі люди. Значить які роблять перші спроби подивиться чи там є бурштин. Тому я дам відповідно доручення управлінню екологіїобласної державної адміністрації звернутися до правоохоронних органів, для того, щоб ми цю ділянку взяли під особливий контроль.

Кор.: Говорили під час прийому громадян і про державне підприємство "Волиньторф". При чому і про подальшу долю підприємства і про імовірні зловживання. Побував Володимир Гунчик і на території державного підприємства Маневицьке лісове господарство. Оглянув потужності та умови праці, поспілкувався з керівництвом щодо напрацювань та перспектив…».

Загалом, голова облдержадміністрації Володимир Гунчак є спікером, або головною дійовою особою п’яти сюжетів тижня, міський голова Луцька Микола Романюк — семи.

В цілому, показники дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями Волинської обласної державної телерадіокомпанії за період 21–25 вересня підвищилися з 3,76 до 4,06 бала. Але досить низьким є показник збалансованості думок або поглядів у сюжетах новин — лише 21 із 47 відповідають цьому критерію. Як наслідок — страждає повнота поданих фактів — лише 22 сюжети з 47 відповідали цьому критерію.

Наприклад, сюжет у новинах від 22 вересня «Отримати субсидію просто, кажуть фахівці Обласного департаменту соціального захисту населення», здавалося б, просто вимагає з’ясування стану речей в отримувачів субсидій — чи справді це так просто і швидко? Але автор відбувся сюжетом про брифінг, а не про проблему.

Як і в минулій хвилі моніторингу, експертам не вдалося встановити оперативності майже третини сюжетів — 14 із 47. Журналісти й редактори не зазначають дати подій, це створює певні труднощі для глядачів і, зрозуміло, для оцінювання сюжетів.

Найнижчі показники мають баланс думок/ поглядів — 0,45 (0,44 — на початку вересня) та повнота представлених фактів — 0,47 (0,4), найвищі — достовірності 0,89 (0,89) та точності — 0,89 (0,76). Між ними — результати оперативності — 0,7 (0,71) та відокремлення фактів від коментарів — 0,66 (0,56).

ОДЕСА, ООДТРК

Тринадцять із 39 оцінених матеріалів каналу, або 33 %, мають ознаки порушень стандартів, що можуть свідчити про їхню замовність (проти 25 %). Що ж до рівня дотримання стандартів інформаційної журналістики, то показник дещо знизився: до 3,77 балів проти 3,95 на початку вересня.

Одеська обласна державна телерадіокомпанія не звертає уваги на місцеві вибори, не висвітлює питань, пов’язаних із ними, в новинах та практично не згадує про кандидатів до місцевих рад у цій якості. Як і раніше, головною проблемою новин ОДТРК є надмірна увага до дій та заяв центральної влади та обласної державної адміністрації.

Що ж стосується матеріалів з ознаками замовності, то їх експерти побачили в сюжетах. Зокрема, це матеріали «Блокування українсько-молдовського кордону в пункті пропуску Кучурган», «21 вересня оголошено Міжнародним Днем Миру», «Президент Петро Порошенко відкрив засідання ради національної безпеки і оборони України», «Прем'єр Міністр, Арсеній Яценюк, доручив звільнити керівництво Державної екоінспекції в Одесі та Миколаєві», «Зустріч Джона Маккейна та Михайла Саакашвілі», «24 вересня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк зустрівся з комісаром ЄС з питань правосуддя, споживачів та гендерної рівності», «Нова громадська приймальня Одеської ОДА» тощо. Всі вони належать до умовної категорії політичної джинси. Переважно це так звані паркетні матеріали, що висвітлюють протокольні заходи без істотного новинного навантаження. Також ціла низка матеріалів — озвучення рішень та дій центральної влади, передусім прем’єр-міністра, які не стосуються Одещини напряму та не локалізовані жодним чином.

Прикладом прихованої політичної реклами є матеріал про «Форум Миру», в якому наведено синхрони «учасників» — місцевих політиків Сергія Гриневецького та ігумені Серафими:

«Наталя Браславська, журналіст: Вже другий рік поспіль міжнародне свято День Миру для українців набуває якісно іншого сенсу. На “Форум Миру” громадянський мир в Україні, зібралися понад півсотні учасників. Громадські діячі,представники церкви і освіти,депутати,юристи і діячі культури Одещини, люди, які знають і розуміють ситуацію в країні, зібралися обговорити її і запропонувати шляхи виходу з цієї ситуації…

Сергій Гриневецький, учасникфоруму: Политикадвойныхстандартовонавомногомсегодняопределяет проблему войны и мира. Украинасегодня оказалась в системе глобальнойполитики. И одна из ключевых проблем, котороетребуетразрешения, это все-таки первое — толерантностьэтническая,религиозная.Потомучтоименно на этих проблемах и получаютсяконфликты

Ігуменя Серафима, учасниця форуму миру: Роль церкви важна для всего общества, потому что именно здесь мы находим ответы на многие вопросы. Церковь во главу угла ставит мораль. Єсть те, шо понад усе. Дійсно, це мораль. Без моралі наші добрі справи будуть носити зло. Якщо не в тактичному вимірі, то в стратегічному. Мир,мораль,добро, любов — от так Україна переможе. Как говорится в священном писании: “Если мы будем молчать, то камни возопиют. Пора говорить о мире».

Титруючи ігуменю Серафиму, журналісти «забули» про те, що вона є депутатом Одеської міської ради від Партії регіонів та кандидатом у депутати на місцевих виборах. А пан Гриневецький, колишній голова ОДА та активний учасник бізнесово-політичного життя регіону, протитрований лише як «учасник форуму».

Ще одна дивна лінія в новинах ОДТРК — піар «грузинських реформаторів», подекуди притягнутий за вуха. Прикладом є матеріал 25 вересня про реформи з піар-синхронами заступника міністра юстиції Гії Генадзе.

«Тетяна Захарян, ведуча: Перші кроки в нове життя без черг в муніципальних кабінетах. Новонароджених одеситів починаючи з вересня цього року відтепер реєструють одразу при виписці з пологового будинку на місці.

І. Дерев'янко, автор: Ще з вулиці, проходячи Безквітним провулком, одразу зрозуміло десь тут неподалік пологовий будинок. Будівля навпроти нього всіяна плакатами-подяками за первенців та яскравими надписами: "Кохана, дякую за сина, дякую за доньку". І сьогодні ці стіни поповняться ще декількома надписами, трьох матусь урочисто виписують із роддому додому із малечею. Свідоцтво про народження малюків видають відразу на місці, таку новинку молодим батькам запропонувало Міністерство юстиції України.

Гія Генадзе, заступник міністра юстиції України: Наша цель состоит в том, чтобыМинюстпришел к людям, а не люди ходили в Минюст. Раньше, когдануженбыл какой-то документ, мы все знаем, чтонашиграждане стояли в очередях и можетбыть платили взятку. Мыдумаем, чтобыминимизироватьбумагу и мыдолжны приходить к людям и стоять ближе...».

Матеріал є абсолютно некритичним, у ньому присутні лише позитивні коментарі, й на диво дібраний у ролі центрального героя саме заступник міністра, а не представник реформованих місцевих органів. Схоже на те, що саме представникові команди Саакашвілі, інтегрованому в уряд, навмисно надається почесне право озвучити позитивну інформацію.

Аналогічний приклад, тільки за участі самого Саакашвілі, можна побачити в матеріалі 24 вересня про потенційну реставрацію Білгород-Дністровської фортеці:

«Євгенія Швіц, автор: Губернатор Одеської області Михаїл Саакашвілі зазначив, що в Акермані вже з’явилися потенційні інвестори. Вони допоможуть реставрації не тільки самої фортеці, а й усього Білгород-Дністровського регіону.

Михаїл Саакашвілі, губернатор Одеської області: У нас уже естьинвесторы, которыевместе с местными властями, вместе с общественностьюразовьютвокруг все место, помогут жителям отремонтировать, отреставрироватьих дома, сделатьихдействительнодостойными, чтобы не просто крепость, а все, чтовокруг, все былоочень красиво, каждая дорога, котораясюдаподходит, былаочень красива, каждыйпереулок, каждыйкиоск, каждый дом, каждый фасад, каждыйзабор. Чтобы не стыднобылосюда привозить людей…».

Головної інформації — хто саме є інвесторами, які готові вкладатися в реставрацію фортеці, — матеріал не містить, хоча журналісти повинні були цим поцікавитись або, якщо їм не вдалося здобути цю інформацію, повідомити, що інвесторів тримають у секреті.

Що ж до рівня дотримання стандартів інформаційної журналістики, то показник дещо знизився: 3,77 із шести можливих балів, тоді як у попередній аналізований період він становив 3,95 бала. Найнижчим є рівень дотримання стандарту повноти: 0,41 бала. Низьким — рівень балансу думок (0,49) та точності (0,59). Порівняно вищими є показники дотримання стандартів оперативності (0,72 бала), відокремлення фактів від коментарів (0,74) і достовірності (0,82 бала).

Прикладом порушення стандартів інформаційної журналістики є матеріал 22 вересня про резонансне затримання військового:

«У Приморському районному суді міста Одеси обирають запобіжний захід для командира одного з батальйонів 28-ї Одеської бригади Володимира Пушкаря. Як вчора повідомив головний військовий України Анатолій Матіос, Пушкар попався на хабарі в мільйон гривень за пособництво терористам в безперешкодному проїзду на окуповано територію Донбасу 10 фур. Відзначимо, що кримінальне провадження в рамках якого затримали комбата, було відкрите ще в червні цього року. Затримання відбулося лише зараз, оскільки, правоохоронці очікували відводу бригади в тил. Слідство встановило, що група військовослужбовців організувала переміщення через взводні опорні пункти в Мар'їнському районі Донецької області заборонених до ввезення на окуповану територію товарів. При цьому частину виручених за сприяння у контрабанді коштів військовослужбовці мали передати прикордонникам. У рамках справи, крім комбата, затримано одного з водіїв».

Журналісти називають Пушкаря (з посиланням на прокурора) хабарником, однак не надають слова ані йому самому, ані його адвокату.

ПОЛТАВА, «Лтава»

У моніторинговий період експерти знайшли в новинах «Лтави» 13 матеріалів із ознаками замовності, що становить 27 % контенту (проти 30 % в попередній період). Відповідність новин телевізії фаховим стандартам — 4,06 бала.

Усі сюжети, віднесені до замовних, мають політичну складову, значною мірою за рахунок так званого паркету. Втім, бачимо й відверту політичну джинсу.

Типовим «протокольним» сюжетом є матеріал від 21 вересня «На Полтавщині програма житлові субсидії». Він виглядає як звіт про діяльність чиновників, а їхні меседжі не містять якоїсь нової, значущої інформації:

«Валерій Головко, голова Полтавської ОДА: Щоб не по факту отримання платіжки почався процес оформлення субсидій, а наперед сьогодні. Ті родини, які мають сьогодні право на отримання субсидії, а це в яких доход сьогодні перевищує по комунальних платежах 15 відсотків все ж таки потрібно, щоб вони подали заявку на оформлення субсидій».

Матеріал повністю відзнято на нараді в ОДА, в ньому немає коментарів сімей, які потребують, або не потребують оформлення субсидій.

Окремо варто виділити матеріали, в яких фігурує партія «БПП — Соділарність» і котрі відверто слугують її промоції.

Так, у сюжеті «В Україні розпочалася офіційна реєстрація кандидатів» значущий інформаційний привід звівся до просування інтересів кандидата на міського голову Полтави від БПП Андрія Матковського. Підводка ведучої у студії звучить так: «У перший день кандидати на посади міського очільника Полтави, офіційно реєструватися не поспішали — жодних поданих документів до ОВК. Натомість робили публічні звернення та заяви. Нагадаємо, народний депутат Юрій Бублик, ще на початку вересня розповів про намір балотуватися, а сьогодні про те що ітиме на вибори — оголосив колишній голова Андрій Матковський». Але далі сюжет складається із двох синхронів, — заступника голови ОДА й безпосередньо очільника області, який прямо каже, що підтримує Матковського:

«Валерій Головко, голова Полтавської ОДА: Тому запевняю вас, що дійсно Андрій Всеволодич створив сьогодні, презентував уже мені особисто свою команду, з якою він іде на міські вибори і я впевнений, що ця команда дійсно зробе ті реформи і поверне місто, найкраще яке було сейчас на Україні, але ваша підтримка йому сьогодні необхідна».

Про рішення партійної організації щодо його висування розповідає перший заступник голови Полтавської ОДА Пісоцький. Використання його синхрону не є виправданим — він фактично повторює частину інформації, яку журналіст вже повідомив глядачеві.

«Андрій Пісоцький, 1-й заступник голови ОДА: Сьогодні, міська організація одноголосно підтримала кандидатуру Андрія Всеволодича Матковського, як кандидата на посаду міського голови міста Полтави. Поетому, на сьогоднішній день, Андрій Всеволодич Матковський — офіційний кандидат від партії “Солідарність — Блок Петра Порошенка”, на посаду міського голови».

Автор сюжету не намагається проаналізувати команду кандидата. Також не згадується про програш Матковського у 2010 році нинішньому меру Мамаю із розривом майже 45 % голосів, що було б цікавим бекґраундом до матеріалу.

І зовсім інакше виглядає сюжет «Про намір претендувати на посаду міського голови Полтави» від 22 вересня, побудований на повідомленні політиків про намір брати участь у виборах на посаду міського голови Полтави.

«Анна Іващенко, ведуча: Про намір претендувати на посаду полтавського міського голови заявили ще два політики. Побореться за це крісло народний депутат України Юрій Бублик та екс-голова Полтавської обласної державної адміністрації Олександр Удовиченко. Вони представили свої передвиборні програми, з якими підуть до полтавців».

Інформацію в новині подано дуже стисло. Відсутня навіть згадка, яким чином збираються балотуватися Бублик та Удовиченко, — як самовисуванці чи від якоїсь політичної партії.

Окрім того журналісти не згадали, що один із героїв матеріалу — екс-голова Полтавської ОДА Олександр Удовиченко — є колишнім регіоналом (у нинішніх реаліях ця інформація є актуальною). А народний депутат України Юрій Бублик за кілька днів до цього заради піару працював офіціантом у кав’ярні. Дібрані синхрони політиків досить розмиті й не несуть конкретної інформації.

Окрім того, не зрозуміло, з якого дива 22 вересня «Лтава» показує сюжет «Партія “Блок Порошенка — Солідарність” у Києві нещодавно провела з’їзд», хочавін відбувся ще 16 вересня. Значна частина сюжету дублює інформацію щодо висування кандидата на посаду міського голови Полтави від «БПП — Солідарність», яка була вже надана у випуску новин напередодні.

Автор акцентує увагу на персонах: «Юлія Логвиненко, журналіст: До столичного мистецького арсеналу на 12 позачерговий з’їзд приїхали не тільки партійці “Блоку Петра Порошенка”, а й волонтери та реформатори. Спеціальний гість, голова Одеської ОДА, Михеїл Саакашвілі». Є й синхрон Юрія Луценка, який фактично озвучує рекламне гасло з партійних білбордів: «Юрій Луценко, керівник парламентської фракції “Блоку Петра Порошенка”: Ми йдем на вибори, щоб не допустити розколу країни, а національний і особистий інтерес кожного українця полягає в тому, що ми їм пропонуєм стабільність. Головне, щоб ми не прогаяли черговий час в історії, свій шанс, зціпити зуби і зберегти країну. І це ми пропонуємо виборцям».

Дотримання стандартів журналістики новинарями полтавської телерадіокомпанії у період із 21 по 25 вересня експерти оцінили на 4,06 бала. Журналісти «Лтави» найкраще дотримувалися вимог двох стандартів: оперативності — 0,90 й точності інформації — 0,84. Вади ж каналу перекочували й у новини, проаналізовані під час другої хвилі моніторингу: найважче полтавчанам дотримувалися відокремлення фактів від коментарів (0,57), повноти інформації (0,53) та балансу думок (0,53).

Зокрема, автори новин «Лтави» досить часто грішать «розцвічуванням» матеріалів епітетами та порівняннями і власними оціночними судженнями.

Приклади порушення стандарту баланс думок є сюжет «Горить сміттєзвалище поблизу Полтави». Автор сюжету цитує голову Полтавської ОДА Валерія Головка, але не подбав про висвітлення позиції очільників міста. Тож синхрон губернатора більше виглядає як «наїзд» на мера, ніж як експертна думка щодо пожежі на сміттєзвалищі:

«Валерій Головко, голова Полтавської обласної адміністрації: Давайте напишемо, підготуйте листа на міського голову. Хай почує, що проблема сьогодні, яка виникла пожежа на сміттєзвалищі в тому числі зона відповідальності міського голови. Можна поїхати, подивитися йому особисто, тому що як організовувати там бізнес, то вони там займаються, а як все ж таки допомогти безпосередньо вам до локалізації пожежі на сміттєзвалищі, вони цього уникають».

Експерти також знайшли чимало прикладів порушення стандарту достовірності —  відсутності посилань на джерела (0,69 бала). Також трапляються посилання на невідомих експертів.

СУМИ, СОДТРК

Експерти виявили тільки один сюжет із ознаками замовності в новинах каналу за 2125 вересня (3 % контенту). Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики — п'ять із шести можливих балів, що є найкращим показником серед каналів, включених до моніторингу.

Із-поміж 34 сюжетів Сумської ОДТРК тільки один — за 25 вересня про проведення саміту «Лідерство, розвиток, успіх», — на який продавали квитки, — оцінено як такий, що містить ознаки комерційної замовності. «3 жовтня у театрі імені Щепкіна десять провідних фахівців із багаторічним досвідом запропонують сумчанам свої ідеї та дієві формули успіху. Серед спікерів — президент асоціації журналістів Новомедіа Руслан Кухарчук, кандидат економічних наук Олександр Пасхавер та голова дорадчої ради львівської бізнес школи Павло Шеремет», — йдеться в новині.Також повідомляється, що цей захід проводиться в різних містах країни, міститься посилання, за яким можна зареєструватися для участі в ньому.

Протягом моніторингового періоду чотири сюжети були присвячені темі місцевих виборів, або тісно з нею пов’язані. В жодному з них не було помічено елементів промоції будь-якої з політичних сил або чорного піару.

Рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах Сумської ОДТРК оцінено на рівні 5 балів із шести можливих. Майже половина проаналізованих сюжетів (15 із 34) відповідають усім оціночним критеріям, тобто отримали 6 балів за дотримання стандартів.

Як і в попередній моніторинговий період, простежується негативна тенденція щодо оперативності новин. Наприклад, сюжет «Не лише рятувальник за професією, але й за духом і вдачею» з’явився в новинах лише 22 вересня, хоча нагородження рятувальників відбулося ще 17 вересня. Із запізненням майже на півмісяця вийшов в ефір сюжет про незвичне святкування дня народження «30 добрих справ у 30-й день народження». Герой сюжету святкував свій день народження у першій половині вересня, про що більшість медіа розповіли 11 вересня. Натомість сюжет на СОДТРК з'явився в ефірі 23 вересня.

Загалом найчастіше як «свіжі» новини журналісти СОДТРК подавали глядачам учорашні. Наприклад, про закриття кримінального провадження щодо пожежі в офісі «Свободи» більшість дізналися в обід 23 вересня, однак сюжет про це («Кримінальне провадження в офісі ВО «Свобода»)вийшов в ефір увечері 24-го числа.

Так само сюжет «“Веселка” заграла у Сумах» вийшов в ефір 24 вересня, хоча фестиваль відбувся 23 вересня. Окрім того, він відкрився о 9:30 ранку, відтак можна було підготувати сюжет для вечірнього випуску.

Також низький середній бал, 0,65, отримали новини за стандартом «повнота поданих фактів». Наприклад, у сюжеті хронометражем понад чотири хвилини «Мати майже безхатченко, а дитина соціальна сирота» про виселення з гуртожитку бракує пояснення юриста чи управління захисту прав дітей, яким чином матір виселили з гуртожитку через закінчення договору оренди, а дитину там залишили одну.

Натомість порівняно з попереднім моніторинговим періодом новини отримали вищий середній бал за стандартом точностьі — 0,85 проти 0,69. Приклад недотримання стандарту — сюжет «Банківську почуйте, академію врятуйте», де журналіст подає синхрон учасника акції протесту про відсутність стипендій: «Поки що не маємо нічого, і в нас нема ні стипендії, ні іншого нічого», а потім йде закадровий текст журналіста, що «студенти остерігаються можливої затримки стипендій і зменшення їх розміру». Тож не зрозуміло, чи стипендій немає, чи студенти лише побоюються, що їх не буде.

Водночас, високі показники за такими критеріями, як баланс думок (0,88), достовірність (0,94) та відокремлення фактів від коментарів (1), які вищі за показники попереднього моніторингового періоду.

УЖГОРОД, «Тиса-1»

Друга хвиля моніторингу виявила в новинах каналу чотири сюжети з ознаками замовності, або 12 % контенту. Позитивна динаміка й у дотриманні фахових журналістських стандартів, — з 3,83 до 4,15 балів.

Загалом, ознаки замовності виявлено у чотирьох новинах, причому дві з них містять ознаки замовності комерційної, а одна — політичну складову, іще одна — «паркетна». Зауважмо, три з чотирьох пов’язані з тоді ще потенційним кандидатом на посаду міського голови Михайлом Качуром, директором місцевого «Турбогазу». Пан Качур піарився на різних заходах, де він виступав співорганізатором; також ці новини слугували промоції очолюваного ним підприємства.

Хоча так чи інакше в новинах «Тиси-1» фігурували ще три потенційні кандидати в мери Ужгорода. Це нинішній міський голова Віктор Погорєлов і два посадовці з муніципалітету Ярослав Шафар та Богдан Андріїв. Чиновники здебільшого з’являлися в матеріалах із сесії міської ради або скандальних «розбірках», де вони виступають трьома сторонами конфлікту під час вирішення значимих для міста питань. Вбачати в таких сюжетах ознаки замовності підстав немає, хоча всіх їх показано в сюжетах не з найкращого боку.

Щодо пана Качура, то у випуску новин за 21 вересня вийшов матеріал про фестиваль «Фортеця», співорганізатором якого він був. Сюжет містить його «ненав’язливий» синхрон, який гарно лягає в промо майбутнього кандидата: «Я переконаний, що саме такі фестивалі,які будуть без нав'язливого цього шашличного пивного елементу. Вони набагато більше принесуть культури у культурі Ужгорода, нашим ужгородцям».

Або ж візьмімо сюжет про відкриття ливарного цеху на цьому підприємстві та екскурсію іншими цехами для студентів та старшокласників. Ось уривок із матеріалу за 22 вересня: «“Турбогаз” — одне з найуспішніших підприємств міста, навіть у часи кризи завод знаходить шляхи для розширення кадрового потенціалу та створення нових робочих місць». А ось слова пана Качура в цьому ж сюжеті: «Ми показуємо молодим людям ті можливості, ті умови в яких вони будуть працювати, і ті можливості по оплаті праці, по профілю діяльності — для того щоб вони зробили свій вибір і прийшли працювати на наше підприємство. Ми розуміємо, що тільки за допомогою молодих кадрів, які мислять і працюють продуктивно, ми зможемо виконувати ті задачі, які ми перед собою ставимо». Тут присутні ознаки комерційної замовності у зв’язку з іміджевим характером сюжету, а опосередковано, з огляду на політичні амбіції директора, — й політичної. Хоча ніде в сюжеті про те, що він кандидує в мери, не йдеться.

Випуск за 25 вересня починався матеріалом про відкриття ливарного цеху на підприємстві «Турбогаз». Ведучий у студії характеризує цю подію так: «Сто шістдесят нових робочих місць створює ужгородський “Турбогаз”. Оновлений, модернізований ливарний цех запустили на одному з найбільших заводів міста і області. Плавильний комплекс ЕGЕS дає змогу переплавляти в годину дві тонни сталі або чавуну, запуск виробництва покращить і економічній клімат Ужгорода. Щомісяця до міської скарбниці “Турбогаз” сплачуватимуть двісті тисяч гривень податку. Разом з цим модернізований цех дозволить освоїти виробництво нових виробів. З ними вже можна виходити на європейський ринок». Схожа риторика і в автора матеріалу: «Подія для нашого краю визначальна, адже від Дніпропетровська і до західних кордонів України “Турбогаз” єдине подібне ливарне підприємство з нарощенням потужностей навіть в умовах глобальної і локальної криз».

Ну і, звісно, слова самого пана Качура без зазначень, що це кандидат у мери: «Ми через три роки модернізації ливарного виробництва запустили в роботу новий плавильний комплекс, і це для нас важливо, тому що “Турбогаз” отримав додатково дуже потужні виробничі засоби, засоби виробництва, це плавильний комплекс турецької компанії ЕGЕS, який у годину виплавляє дві тони чавуну або сталі, і це потужний серйозний ливарний цех, загальна кількість працівників до сто шістдесяти чоловік».

Що ж стосується дотримання стандартів інформаційної журналістики, то найбільше порушень експерти виявили за критерієм відокремлення фактів від коментарів — ці огріхи було помічено в половині сюжетів.

Наприклад, у сюжеті за 23 вересня про непристосованість Ужгорода для інвалідів та людей із обмеженими можливостями, автор каже: «Пандусів в місті взагалі не вистачає, а ті, які є — незручні у користуванні, відсутні вони у більшості установ, в лікарнях, судах, на пошті. Потрапити людині у інвалідному візку в міську раду можна, але тільки на перший поверх. Відвідувати освітні заклади в Ужгороді людям із обмеженими можливостями теж складно». Очевидно, такі висновки, цілком можливо — слушні, журналіст зробив сам, позаяк експертною думкою і слова не підтверджені.

Щодо порушення достовірності, то ужгородські журналісти часто розмивають джерела інформації, зокрема апелюють до абстрактних неназваних експертів. Так, у сюжеті від 24 вересня про презентацію проекту «Мистецтво космосу без кордонів» кореспондент вжив таке формулювання: «Науковці та митці переконують: такі вистави мають заспокійливий та терапевтичний вплив на людей». І такі формулювання чи не в кожному другому сюжеті.

Також лише 53 % сюжетів забезпечують повноту поданих фактів із висвітлюваної проблеми. У випуску за 22 вересня є сюжет про приїзд на Закарпаття посла Словаччини Юрая Сівачека. Але дивним видалося те, що із зустрічі гостя з керівниками області не наведено слів нікого з іноземної делегації. Надавши слово губернатору Закарпаття, журналісти не запитали думки самого пана посла. Обмежилися тисівці лише двома реченнями: «Словацький дипломат запевнив, що бізнесові кола країни-сусідки зацікавлені інвестувати в Україну, а саме у сферу енергозбереження та переробки сміття. За словами Юрая Сівачека пріоритетом у словацько-український співпраці і надалі залишається Закарпатська область». В даному сюжеті вбачаються ознаки «протоколу», а також відсутності балансу думок.

І цілком протилежний випадок, коли малозначуща подія розрослася в повноцінний і навіть дещо роздутий сюжет від 21 вересня, — інфоприводом для його появи стало падіння старої тополі в місті. Журналісти «наповнили» цей матеріал дванадцятьма коментарями ужгородців із соцмереж.

Цікаво, що в сюжеті є припущення про причетність до падіння дерева колишнього міського голови Сергія Ратушняка, який цього року теж балотується в мери Ужгорода.

ХАРКІВ, ОТБ

У моніторинговий період експертами оцінено 38 сюжетів новин ОТБ, з них лише три, або 8 % (проти 15 % в період 711 вересня) мали ознаки замовності. Рівень дотримання фахових стандартів дотримано на 4,61 бала (показник покращився на 0,41).

Загалом, у проаналізованому контенті монітори не виявили політичної заангажованості або промо якоїсь з політичних сил чи кандидатів, хоча виборча кампанія вже у розпалі. Всі умовно замовні сюжети мають політичну складову за рахунок «паркетної подачі» і в усіх них фігурують чиновники, які виглядають замало не «винуватцями торжества», зокрема, голова ОДА Ігор Райнін.

Наприклад, так виглядає з погляду відстороненого глядача сюжет «164-та радіотехнічна бригада відзначила 75-ту річницю формування» від 21 вересня:

«164-та радіотехнічна бригада відзначила 75-ту річницю формування. Створення 44-го окремого батальйону повітряного спостереження, оповіщення та зв’язку, що надалі перетворився на 164-ту радіотехнічну бригаду, почалось 15 вересня 1940 року.

Під час урочистостей йшлося і про сьогодення бригади — нині особовий склад цілодобово виконує завдання з охорони повітряних кордонів України і бере безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на сході країни.(…) Представникам радіотехнічної бригади губернатор Харківщини Ігор Райнін вручив Почесні грамоти обладміністрації за сумлінне виконання службових обов’язків, старанність, ініціативність і високий рівень професіоналізму…

Ігор Райнін, голова ХОДА: Всегда радиотехническая бригада, где бы она не базировалась — была на передовых и всегда очень профессионально, патриотично и качественно выполняла свои функции. Вы как всегда остались профессиональны, чисты перед государством и перед своей совестью. Мы Вас за это сегодня благодарим, и я хочу сказать от имени всей Харьковской областной государственной  администрации— мы очень ценим Вашу помощь, которую вы оказываете».

Єдиний синхрон у сюжеті — саме чиновницький. Жодної лайфсторі старожила бригади, навіть слова командира підрозділу — й ті в переказі журналіста.

Практично за такою ж схемою побудований і сюжет «На меморіалі Слави сьогодні відзначали День партизанської слави» від 22 вересня. Він хоч і містить синхрон підпільниці, але знову — «звітно-протокольний»:

«Павло Поцол, ведучий: На меморіалі Слави сьогодні відзначали День партизанської слави. Там відбулось покладання квітів. Вшанувати пам’ять загиблих партизан-підпільників прийшли ветерани, керівники громадських ветеранських організацій, представники міських та обласних органів влади, військовослужбовці, духовенство та харків’яни. Пристутні вшанували пам’ять підпільників хвилиною мовчання, поклали квіти, присвячені подвигу партизанів і до основної скульптури меморіалу Батьківщина-мати…

Михайло Череняк, заступник голови ХОДА: Очень важный в любом случае день, День партизанской славы. Это те люди, которые во всей области остаются единицы, буквально единицы остаются. Это то движение, то партизанское движение, которое в те времена оказывало колоссальное сопротивление врагу, который в то время захватывал нашу страну. Как правило это люди с особой идеей, это люди, которые работали в тылу у врага по большому счету, здесь уже в глубине оккупированной территории и так далее. Поэтому это пример для подражания в любом случае, мы чтим этих людей».

Що ж стосується дотримання професійних стандартів, то журналісти ОТБ дотримуються їх досить старанно й порівняно з першим моніторинговим тижнем якість новин навіть дещо покращилася. Зокрема, 24 вересня в новинах навіть вийшов сюжет «Харківська обласна телерадіокомпанія відвезла на передову чергову гуманітарну допомогу», — пряме включення із зони АТО. Але поряд із тим значну частину контенту становлять повідомлення прес-служб різних відомств, зокрема силових, які озвучує ведучий у студії. Вони достатньо інформативні, іноді з бекґраундом, але не є продуктом каналу. Вони не підкріплені картинкою, не містять додаткових відомостей, а часто й обмежуються текстом офіційних прес-релізів. Такі сюжети та однобокі «паркетники» суттєво знизили показник стандарту «баланс думок», — до 0,66 бала.

Аналізуючи ж дотримання решти стандартів, монітори зауважили наявність посилань на джерела практично в кожному сюжеті (0,92). Досить високі показники й за стандартом оперативності (0,92), точності (0,91) та повноти, — багато новин мають бекґраунд та довідкові відомості. На зниження цього показника вплинули вже згадані порушення стандарту балансу думок та наявність оціночних суджень. Це зумовило оцінку дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів 0,66 бала.

Наприклад, в новині від 21 вересня «Новини із зони АТО»:

«Павло Поцол, ведучий: 9 випадків порушень перемир'я за добу. Далі у випуску — оперативна інформація із зони проведення антитерористичної операції. За даними штабу, АТО вчора збройних провокацій, з боку російських найманців побільшало, зокрема і з застосуванням гранатометів. Найактивніше капостили на артемівському та луганському напрямках. Попри цинічні намагання противника втягнути сили антитерористичної операції в активне протистояння, українські бійці, сувород дотримуючись мирних домовленостей, вогонь у відповідь не відкривали. Минулої доби жоден наш захисник не загинув та не був поранений».

ЧЕРНІВЦІ, «Буковина»

Якщо в першій моніторинговій хвилі експерти зауважень до новин «Буковини» щодо сюжетів із ознаками замовності майже не мали, то наразі виділяють сім таких новин (19 %). Фахові стандарти дотримано на 2,97 бала.

Два сюжети, які викликали питання в моніторів, через форму подачі інформації мали ознаки так званого паркету. Зокрема, йдеться про сюжет «Чи підпадають буковинські чиновники під люстрацію?», що складається з підводки ведучої випуску новин і одного синхрону голови Чернівецької облдержадміністрації Олександра Фищука. А другий сюжет — «Начальник фіскальної служби в Чернівецькій області» вийшов наступного дня й має таку саму форму подачі інформації — підводка ведучої та синхрон чиновника. До того ж, у ній фігурує потенційний кандидат на міського голову. Позиція служби стосовно його ймовірного звільнення не висвітлена:

«Ведуча: Начальник державної фіскальної служби в Чернівецькій області Михайло Сеничак заявив, що його примушують звільнитися з посади. У коментарі журналістам він повідомив, що скористається своїм законним правом на відпустку та не відмовляється від наміру балотуватися на посаду Чернівецького міського голови.

Михайло Сеничак, начальник головного управління ДФС в Чернівецькій області: Я був викликаний в Київ і мене зобов'язували написати заяву на звільнення. Ми регулярно звітуємо про нашу роботу, ми абсолютно відкриті для спілкування. Ми налагодили добру співпрацю з платниками податків, ми забезпечили понад завдань, які стояли перед нами, зокрема в місті Чернівці надходжень, які дали би змогу відремонтувати капітально 100 кілометрів доріг, але з якихось суб'єктивних мотивів прозвучала подібна пропозиція. Звичайно я від неївідмовився, пропонував, що я пишу заяву на відпустку і я вважаю, що надалі має бути чесна, порядна боротьба ідей, умінь, навичок».

Окрім того, на каналі вийшли кілька сюжетів, у яких журналісти спробували висвітлити процес висування партіями кандидатів до місцевих рад. Зауважмо, трибуну надавали різним політичним силам, однак висвітлювали ці події некритично, перетворивши їх на агітки партій.

Прикладом такої новини є сюжет від 23 вересня «Об'єднання “Самопоміч” представило 19 молодих кандидатів, які ніколи не були у політиці»: «Хороша репутація, активність в громадському житті міста та відсутність депутатського минулого, — так Об’єднання “Самопоміч” відбирало своїх кандидатів у депутати Чернівецької міської ради». Далі йде представлення трьох кандидатів від політичної сили Об’єднання «Самопоміч» через їхні синхрони.

Наступний сюжет про те, що до облради йде БПП «Солідарність», який вийшов 24 вересня; структура його така ж: авторський текст, синхрон двох-трьох членів партії, перерахування першої п'ятірки кандидатів. Однак журналіст дозволяє собі ретрансляцію партійних гасел:

«Кор.: Пріоритети політичної партії “Блок Петра Порошенко — Солідарність” незмінні: реалізовувати розпочаті реформи — жити у заможній європейській країні.

Європи…

Кор.: …“Блок Петра Порошенка — Солідарність” немає на [нрзб] виключно влади, як зауважать члени цієї політичної сили, для них необхідно проводити реформи, отримати довіру людей до змін, які започаткували на Майдані та залучити до роботи в парламенті якнайбільше висококвалифікаваних управлінців».

В цьому ж випуску новин вийшов ще один сюжет на партійну тематику, причому одразу за попереднім, — «Радикальна партія Олега Ляшка на виборах Черівецької міської та обласної ради представила своїх кандидатів». Автору сюжету вже інший, якість матеріалу — теж. Оціночних суджень автора майже немає, але деяке «підігравання» політсилі, умисне, чи ні, відчувається.

Першим сюжетом у випуску новин за 25 вересня одразу редактори ставлять матеріал «Що обіцяють та кого висувають у кандидати в депутати місцевих рад та на посаду Чернівецького міського голови “Автомайданівці”». Наприкінці сюжету журналіст переказує позицію керівника партії, але опосередковано це звучить, як і його власна позиція.

«Загалом серед 43 претендентів на депутатський мандат, є представники усіх сфер життєдіяльності суспільства. А це і науковці, і фінансисти, підприємці і навіть студенти. Голова партії Олексій Коломієць зазначив, що біографію усіх претендентів перевірили. І їх не підозрюють у зв’язках із колишньою владою».

І одразу слідом за цим сюжетом — матеріал «Чернівецька міська організація всеукраїнського об'єднання «Свобода» обрала кандидатів від своєї політичної сили на місцеві вибори». Тут вперше журналіст забезпечив відсутність оціночних суджень та трансляції партійних меседжів. Але ж які синхрони!

«Андрій Іллюк, кандидат у депутати Чернівецької міської та обласної рад від ВО «Свобода»: "Ми йдемо туди, щоби нарешті вигнати звідти тих дармоїдів, які там 5 років вже протирають штани, які там як пеньки мохом вже поросли. Тому, ви знаєте, ми керуємося таким принципом — [нрзб] чим старий злодій перестане красти".(…)

Віталій Мельничук, голова Чернівецької обласної організації ВО “Свобода”, кандидати на посаду Чернівецького міського голови від ВО «Свобода”: Місто Чернівці потребує змін в правильному формуванні системи влади. На мій погляд, саме діалог між громадою і владою, який ніяк не може запровадитися на рівні міста Чернівців, треба правильно спозиціонувати. Щоб не тільки мерія, не тільки департаменти і служби працювали і мали можливість впливати на перебіг подій в місті, а насамперед громада. Тому, це буде основним базовим принципом моєї виборчої кампанії».

Тим часом тільки сім із 36 проаналізованих новин каналу відповідали всім критеріям оцінювання. Досить високі показники забезпечено з дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів — 0,89 бала, є покращення за стандартом балансу думок (0,66 проти 0,4 у попередній моніторинговий період). Але достовірність і точність забезпечено тільки на по 0,56 бала. І повний провал зі стандартами повноти й оперативності, відповідно 0,22 та 0,11 балів. Принаймні в 32 матеріалах із оцінених 36 сюжетів не вказується час проведення зйомки або час події. Через це складається враженнями, що деякі сюжети були відзняті ще минулого тижня та лежали в редакторському портфелі. Наприклад, сюжет від 21 вересня починається так: «Події 31 серпня нинішнього року схвилювали Україну. Тоді акція протесту проти змін до Конституції під Верховною Радою переросла у сутички між мітингувальниками та правоохоронцями. За даними МВС, у нацгвардійців кинули гранату. Троє правоохоронців загинули. За словами міністра Авакова, гранату кинув член партії «Свобода» і боєць створеного цією партією батальйону Січ, що перебував у відпустці. Також за підозрою у тероризмі було затримано близько 20 активістів ВО “Свобода”. Представники політичної сили назвали це “провокацією”, і цими днями у багатьох містах України організували народні віче проти політичних репресій. Зібрались активісти і в Чернівцях».

Увагу експертів привернула інформація про відзначення в Чернівцях Європейського дня мови. Це подієвий матеріал, який має конкретну прив'язку до дати, однак журналісти не вказали, коли саме проходив захід.

Чимало зауважень викликає дотримання у новинах ОДТРК «Буковина» стандарту повноти інформації.З деяких новин не зрозумілі ані їхня суть, ні про що конкретно йдеться.

Наприклад, у сюжеті «Вже майже 5 років легендарний кінотеатр імені Івана Миколайчука обіцяють відновити», експертна група чекала на появу хоч якоїсь цифри, яка би вказувала на масштабність проблеми. Також у матеріалі немає сюжетної лінії, інтерв'юери говорять якийсь набір фраз, із яких важко зрозуміти, що ж автор хотіла донести глядачу.

«Кор.: Реконструкція кінотеатру — проект молодого архітектора Ярослава Бойко. За задумом, це буде кіно-мистецький центр Івана Миколайчука.

Ярослав Бойко, архітектор: Ми пропонуємо. Ми не передбачаємо цим проектом. Ми пропонуємо розглядати місто в подальшому, як другу чергу відселення, тобто компенсувати відповідними коштами чи квартирами, мешканцям, проживаючим у цьому будинку і його знести. От. На місці нього влаштовується заїзд в підземний паркінг, і влаштовується комплексний благоустрій.

Кор.: Однак, якщо роботи не розпочнуться цього річ цілком ймовірно, що кошти, виділені з держбюджету, доведеться повернути.

Василина Маковійчук: В залежності від фінансування, і крім того, термін будівництва визначається проектною документацією. В залежності від технологічного процесу проведення будівельних робіт».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб ОДТРК здійснюється громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні", фінансується Європейським Союзом та Радою Європи.  Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus