«Фанатично аполітичне» і «задзеркальне» регіональне телебачення

Березневий контент регіональних каналів, включених до моніторингу, дуже чітко окреслював політичну ситуацію в областях та інтереси їхніх власників. Зокрема, ахметівський «Донбас» на повну піарив свого кінцевого бенефіціара та частіше, ніж у попередні місяці, критикував центральну владу. Харківські телевізії з огляду на непевне майбутнє міської верхівки були, за оцінкою експертів, «фанатично аполітичними». Неспокійна Одеса спонукала новинарів до вкрай виважених із політичного погляду сюжетів та в регіональному вимірі – найчистіших від джинси новин (4,5%).

А в спокійному Херсоні телевізійники піарили Володимира Сальдо та заробляли на комерційних сюжетах. Утім, саме херсонський «ВТВ плюс» в особистій першості виборов лідерство,  ознаки замовності має лише один із 32 проаналізованих сюжетів телевізії.

Обласні державні канали традиційно грішили «паркетом». Загалом, показники сюжетів з ознаками замовності на регіональних каналах коливалися від 3 до 31%.

Як завжди, виокремлювався канал «Луганськ 24». Російсько-терористичне телебачення продовжувало створювати інформаційне задзеркалля, присмачене місцевим «паркетом», антиукраїнською пропагандою та одами річниці анексії Криму. Загалом, 62% новин каналу монітори віднесли до так званої політичної джинси через їхню однобокість, відверту проросійську позицію та цілеспрямоване формування потрібних лідерам «ЛНР» настроїв місцевого населення.

Що ж стосується дотримання стандартів інформаційної журналістики, то редакціям регіональних каналів не вдалося забезпечити в підготовці новин якісного прориву. В березні їхні показники за окремими критеріями ледь відчутно покращилися, але як завжди проблемним залишалося забезпечення глядача об’єктивною, збалансованою інформацією.

Жоден із восьми каналів навіть не наблизився до оптимального показника в шість балів. Більше чотирьох набрали обласні державні канали Харківщини, Херсонщини та Одещини, а решта не сягнула й цього.

Моніторинг теленовин регіональних телекомпаній Одеси («Первый городской», «ОДТРК»), Луганська («Луганск 24»), Донецька («Донбасс»), Харкова (ТРК Simon,  ОДТРК) та Херсона («Скіфія», ТРК «ВТВ Плюс») за 1622 березня 2015 року.

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Огляд матеріалів із ознаками політичного чи комерційного замовлення (джинси) у випусках новин

ОДЕСА, «Первый городской», ООДТРК

Загалом, новини одеських телевізій виявилися найчистішими серед регіональних каналів, включених до березневого моніторингу. Експерти зафіксували 2 із 46 (4%) матеріалів з ознаками замовності на ОДТРК (в січні – 11%) та 3 із 62 (5%) на «Першому міському» (в попередній моніторинговий період не було виявлено жодного джинсового матеріалу).

Зокрема, зауваження моніторів викликав сюжет «15 березня свято Державної Ікони Божої Матері», що вийшов на Одеському обласному державному ТБ 16 березня. Майже 6 хвилин ідеться про добру справу УПЦ МП  допомогу «мирним жителям». Про це чотири рази наголошується в сюжеті. Але в матеріалі надмірна увага приділяється ролі владики Агафангела у зборі гуманітарної допомоги й замовчується наявність інших гуманітарних ініціатив.

«Кореспондент: З благословення владики Агафангела, Митрополита Одеського та Ізмаїльського, протягом місяця в кожному храмі одеської єпархії здійснювався збір гуманітарної допомоги для мирних жителів сходу України. Не дивлячись на складне економічне становище в країні і зростання цін, парафіяни активно збирали допомогу для мирних жителів, які не змогли покинути зону бойових дій. Менш ніж за місяць спільними зусиллями духовенства і віруючих одеської єпархії було зібрано більше 28 тонн найнеобхідного. Крім того, продукти привозили із інших міст України. Координаційний центр знаходився в Свято-Олексіївському храмі, де і формувався вантаж для відправлення на Донбас.

Кореспондент: Це вже четверта машина гуманітарної допомоги мирним жителям Донбасу від Одеської єпархії. Тільки інсуліну було закуплено більше, ніж на сто тисяч гривень … Владика Агафангел благословив водія машини і всіх супроводжуючих».

Як матеріали із ознаками замовності в інтересах органу слідства (міліції) можна розглядати повідомлення «Викрито групу осіб, які виготовляли та збували населенню фальсифіковані лікарські засоби» на ОДТРК та «Милиция накрыла подпольный цех по изготовлению лекарств» за 16 березня. Версію слідства в новинах подано мало не як доконаний факт, затриманих осіб ще до рішення суду виставлено як злочинців, до чого схиляють красномовні оцінки журналістів, а роботу міліції показано як героїчну.

Так подає інформацію ОДТРК:

«Кореспондент: Інформація про те, що на Одещині діє група осіб, яка займається виготовленням та розповсюдженням лікарських засобів під маркою відомих виробників, надійшла до управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків кілька місяців тому. За даним фактом було негайно розпочате кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого статтею 321: фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів – Кримінального кодексу України. У результаті вжитих заходів було встановлено, що зловмисники, реалізуючи свої злочинні наміри, підібрали та оснастили два приміщення для виробництва фальсифікованих лікарських засобів та налагодження постачання до Одеси необхідної сировини. (…) Кореспондент: Не дивлячись на добру конспірацію, уникнути відповідальності порушникам не вдалось».

А так – «Перший міський»:

«Олег Соловкин, ведущий: Милиция накрыла подпольный цех по изготовлению лекарств. Поддельные медикаменты прямо на дому производили 39-летняя женщина и 46-летний мужчина. К делу подошли основательно: инвентарь и оборудование заказывали на специализированном заводе, а их знакомый отвечал за доставку лекарств в аптеки. Также преступники продавали наркоманам кодеиносодержащие препараты. В ходе обыска правоохранители изъяли тысячи единиц поддельных медикаментов, около ста тысяч гривен и больше четырех тысяч долларов. Кроме того, у одного из соучастников нашли огнестрельное оружие. Теперь горе-предпринимателям грозит до трёх лет тюрьмы».

До матеріалів із ознаками замовності  на «Першому міському» можна віднести й досить заангажовані повідомлення про хід розслідування нападів на журналіста цього каналу, «Дело о нападении на журналистов "Первого городского" телеканала передали Олегу Крикливому» від 17 березня, зокрема, через незбалансовану подачу інформації та навність оціночних суджень з боку журналістів.

Ці ж вади притаманні й сюжету «Дело Резникова затягивается» від 19 березня, що може свідчити про відстоювання в сюжеті інтересів однієї зі сторін та акцентування уваги на негативних характеристиках другої із сторін.

«Олег Соловкин, ведущий: Дело Резникова затягивается. Одиозный бизнесмен, напавший прошлым летом на журналистов "Первого городского", пытается уйти от уголовной ответственности и всячески затягивает процесс».

Експерти також відзначають посилену увагу «Першого міського» до Центру захисту одеситів, який займається викриттям нелегальних «наливайок» (сюжет «Центр защиты одесситов провел рейд по незаконным алкоточкам» від 17 березня). Такі сюжети просувають позитивний імідж організації, одним із активістів якої був Костянтин Усов, який робив собі політичну кар’єру, двічі балотуючись у народні депутати (нині є обраним).

Експерти не відносять ці матеріали до джинси з огляду на соціальну значущість інформації, проте не виключають, що імідж організації підтримується каналом із політичних міркувань.

ДОНЕЦЬК, «Донбас»

Кількість сюжетів, які можна розцінити як замовні в моніторинговий період порівняно з січнем трохи зросла, 28% до 31%, або 16 із 51 проаналізованого.

Загалом, підсумкові новини телеканалу «Время новостей Донбасса» створювалися за кліше, відпрацьованим протягом другого півріччя 2014 року. Однак деякі зміни все ж відбулися. Експерти вважають їх відображенням змін у політичній орієнтації кінцевого бенефіціару телеканалу. За прикладом інформаційно-пропагандистських служб російських телеканалів, «Донбас» почав створювати іншу реальність, яка потрібна не для інформування глядача про події в регіоні, а для формування заданого світогляду на події.

В цій реальності немає місця  термінам «окупація Донбасу», «російські військові», «російська окупація», зникли навіть визначення «ополченці», «бойовики», «терористи». Натомість новини повідомляють про те, що «Перемирие на Донбассе в целом соблюдают обе стороны конфликта» (19 березня), або про те, що «На Донбассе использовали запрещенные кассетные боеприпасы» (21 березня). Хто саме з «двох сторін конфлікту» має на озброєнні такі боєприпаси, глядачу знати не потрібно.

Протягом тижня в новинах жодного разу не було інформації про участь Росії в бойових діях, про переміщення військової техніки та військових частин з боку Росії. За версією пропагандистів «Донбасу», українські підрозділи, бійці яких іноді з’являються в ефірі, стоять на лінії розмежування з мирним населенням Донецької та Луганської областей. І саме вони заважають мирному життю мешканців Донбасу. Адже більшість негативних новин пов’язується саме з ними, «Гусеничный бронетранспортер украинских военных наехал на женщину с двумя детьми в Константиновке» (16 березня), «В Константиновке продолжаются акции протеста» (17 березня) або «Донецким медикам становится сложнее бороться за жизни своих пациентов» (18 березня), де кореспондент Сергей Карпій  стверджує: «Сейчас в Донецке спокойно, но проблему у медиков не убавилось. Главное, рассказывает директор института неотложной восстановительной хирургии, Эмиль Фисталь, это блокада поставок медикаментов с территории, контролируемой Украиной».

Кожний випуск новин обов’язково доповнюється сюжетами про безвідповідальність і безпорадність української влади. Критика дій окупантів та їхніх поплічників на окупованій території відсутня взагалі. Ба більше, життя в окупованій частині Донбасу, за деякими винятками, як-от вже згадуваний дефіцит ліків та рідкого кисню для хворих, виглядає дуже оптимістичним.

Натомість 14 сюжетів різної тематики, проблеми переселенців, підвищення тарифів, загибель людей, які підірвалися на мінах, тощо, так чи інакше формують уявлення про цілковитий хаос на підконтрольних Україні територіях.

Загалом, типовий випуск новин каналу складався з трьох-чотирьох блоків. Перший – це коротка підводка ведучого та розлогі репортажі про жертви серед мирного населення від снарядів та мін, які «попали», «взорвались», «прилетели», «накрыли» і навіть «приземлились» невідомо звідки та після чого, перелік міст і селищ, які постраждали без уточнення – ким вони контролюються та обстрілюються. Наприклад, як у сюжеті «В Донецке, впервые за несколько недель, раздавались залпы тяжелой артиллерии» за 16 березня:

«Сергей Грунов, ведущий: В Донецке, впервые за несколько недель, раздавались залпы тяжелой артиллерии. Об этом в соцсетях сообщают местные жители. Взрывы доносились со стороны аэропорта. Перестрелки слышали и в Попасной на Луганщине. По-прежнему неспокойно на трассе Бахмутка. Возле села Трехизбенка. Был взорван мост через Северский Донец, находящийся на линии разграничения(…)».

Друга частина кожного випуску новин – обов’язкова інформація про діяльність фонду Ріната Ахмєтова, як на контрольованій Україною, так і на окупованій території,  з обв’язковою джинсою посадових осіб фонду та численними згадками власника фонду й телеканалу (загалом усно і в титрах – 38 разів у восьми сюжетах за шість випусків).

І обов’язковий блок новин джинса в сюжетах, пов’язаних із розповіддю про добрі справи партнерів Ахметова або контрольованих ним підприємств. Прізвище Ахметова не забувають згадати в сюжетах про допомогу сім’ї переселенців у Києві, дитина яких хворіє на ДЦП,  про допомогу шахтарям через два тижні після аварії на шахті імені Засядька.

Протягом моніторингового тижня це були сюжети про корпорацію СКМ «Более 32 миллиардов гривен в виде налоговых и пенсионных сборов выплатит государству крупнейший национальный инвестор – компания Рината Ахметова «СКМ» 16 березня, «Экономическая модель работы, внедренная на некоторых украинских предприятиях, может стать примером для реформирования экономики всей страны» 18 березня, про відвідини «Запоріжжсталі» співробітниками посольства США, «Жизнь в регионах станет комфортнее» за 19 березня про семінар міських голів, який проводила ахметівська ДТЕК, а також  «109 студентов авиационных вузов летом поедут на один из самых престижных авиационных салонов» за 20 березня про акцію фонду Бориса Колєснікова – партнера Ахмєтова.

Ще одна новина з ознаками замовності – сюжет від 19 березня «Мирная Украина и эффективный выход из кризиса».

«Сергей Игрунов, ведущий: Мирная Украина и эффективный выход из кризиса. Такую политическую концепцию обнародовали лидеры украинского "Оппозиционного блока" в Брюсселе во время встречи с членами фракций Европарламента. Европейцы подчеркнули, что в сегодняшней ситуации все политические силы должны объединиться ради достижения мира и восстановления экономики. ЕС готов оказывать поддержку Украине, но хочет, чтобы финансовая помощь использовалась по назначению.

Александр Вилкул, заместитель председателя фракции "Оппозиционный блок": Европейские политики откровенно открытым текстом говорят, что помощь Евросоюза в том числе и следующие транши МВФ, находятся под большой угрозой, потому что нет никаких гарантий, что эти деньги не осядут в карманах сегодняшних чиновников».

Якась напівофіційна зустріч із невизначенними депутатами Европарламенту в третьому реченні перетворюється на діалог з усіма європейцями. А в четвертому вже весь Євросоюз хоче, щоб фінансова допомога використовувалася за призначенням. Але розповідає про це чомусь не офіційний представник ЄС, а переказує Олександр Вілкул, який добре знається, як це робилося за часів його роботи в уряді. 

ХАРКІВ, ТРК Simon,  ХОДТРК

Двадцять зі 105 проаналізованих сюжетів і повідомлень харківських каналів Simon та ОТБ, або 19%, містять порушення стандартів, що свідчать про ймовірний замовний характер. 15 із них належать до умовної категорії політичної джинси, 5 – комерційної (чотири комерційних матеріали – на телеканалі Simon).  Із 57 проаналізованих матеріалів каналу Simon підозрілими експертам видалися 13, або 22%, із 48 проаналізованих матеріалів ОТБ – 7, або 13%.

Порівняно з січневими березневі показники харківських каналів, включених до моніторингу, дещо погіршилися (зокрема, з 14% відсоток матеріалів з ознаками замовності зріс до 19%), відчутним став перепад якості між телеканалом Simon та ОТБ – на користь останньої. Та насамперед слід визначити кілька загальних проблем, які стосуються якості новин.

Так, у контенті новин згаданих телевізій впадає в око відсутність чіткого регіонального фокусу, – подекуди важко зрозуміти, чи йдеться про події в Харківській області, чи в цілій Україні, й кого з цільової аудиторії стосується те чи інше повідомлення. Подекуди всеукраїнські новини, які стосуються Харкова так само, як і всіх інших регіонів, даються з чіткою прив’язкою до Харківщини, але частіше вони трапляються у випуску в довільному порядку. Доцільнішим було б поділити випуск на «всеукраїнський» та «місцевий блок» або локалізувати політичні та економічні новини. Це зауваження однаковою мірою стосується обох телеканалів. Наприклад, у цьому повідомленні телеканалу Simon псевдолокалізація полягає у згадці про Харківщину:

«Антимонопольный комитет Украины рекомендовал 78 украинским предприятиям снизить отпускные цены на хлеб. Кроме того, АМКУ потребовал у 28 молокоперерабатывающих заводов, в том числе и на Харьковщине, воздержаться от совершения неконкурентных действий. Они закупают молочное сырье на территориях своих областей, но при этом завышают цену на товар. Антимонопольный комитет также выдал предписание по недопущению роста стоимости продуктов питания, ряду торговых сетей, зерновых складов и фирмам по фасовке круп и сахара», – однак бракує конкретних цифр, назв підприємств та їхньої реакції на рекомендацію АМКУ.

Також експерти зауважили некритичне висвітлення новин із зони бойових дій. Обидва телеканали відтворюють заяви Антитерористичного центру, Ради національної безпеки і оборони тощо, не намагаючись перевірити, доповнити чи уточнити озвучені дані. Практично інших джерел інформації про події в зоні конфлікту, окрім офіційних джерел, у телеканалів немає: за цілий тиждень – лише один живий репортаж із прифронтової зони. Почасти інформація, що наводиться в ефірі, не має жодної практичної користі чи важливості для аудиторії:

«Анатолій Стельмах, прес-офіцер штабу АТО: Зокрема, о 20:20 незаконні збройні формування вели вогонь з БМП по селищу Опитне, а о 20:40 бойовики завдали удару зі 120-міліметрових мінометів по цьому ж населеному пункті. О 1:30 ночі із зенітної установки злочинці вели вогонь по спостережному пункту українських військовослужбовців неподалік Авдіївки» (ОТБ, 16 березня).

Також, на думку моніторів, новинам обох згаданих каналів притаманна фанатична аполітичність. Принаймні, протягом тижня в новинах зафіксовано лише дві згадки про існування політичних партій (обидві на каналі Simon, обидві – без називання політичних брендів, у матеріалах, присвячених експертному обговоренню виборчого законодавства). В новині про смерть депутатки обласної ради Наталії Левченко не названо ні політичної сили, ні фракції, від якої її було обрано (Партія регіонів). І державний, і приватний телеканали ігнорують політичне життя регіону. Робота органів місцевого самоврядування висвітлюється епізодично, переважно в «паркетних» матеріалах, які не дають глядачам уявлення про проблеми й недоліки рішень місцевих рад. При цьому більшість матеріалів із ознаками замовності належать до умовно політичних, себто їхніми героями є місцеві чиновники.

Значна кількість новин харківських телевізій містить недоречні коментарі чиновників. Окрім відвертого «паркету», подекуди синхрони представників облдержадміністрації (ОТБ) та облради (Simon) використовуються в матеріалах про теми, до яких ці герої не мають жодного стосунку. Яскравий приклад – сюжет про прем’єру стрічки про «Небесну сотню» в новинах ОТБ 16 березня. На каналі Simon у сюжеті на цю тему говорять творці фільму та батько одного з убитих на вул. Інститутській Євгена Котляра; державний телеканал додає до цього переліку враження «випадкового» глядача:

«Кореспондент: Після перегляду фільму мало кому з глядачів вдалося стримати сльози. Дуже емоційна, — характеризують картину більшість присутніх.

Михайло Черняк, директор Департаменту масових комунікацій ХОДА:Тяжелый фильм. Очень поучительный, очень познавательный, на самом деле. И очень отличная работа. Очень эмоциальный фильм. Очень важный на сегодняшний день. Все-таки это герои, герои Харьковщины, герои Украины, герои небесной сотни. Это пример.

Кореспондент: Автори документального кіно говорять, що фільм планують допрацювати. Хочуть представити його на Міжнародних кінофестивалях. Це, звісно, дуже великі витрати, кажуть митці. Та щоб героїв Харківщини побачили на великих екранах у різних країнах, будуть шукати шляхи вирішення цієї проблеми».

Експерти віднесли цей матеріал до категорії політичної джинси за формальними ознаками, хоча, скоріш за все, журналісти навіть не отримували вказівки брати коментар у чиновника – в їхній системі координат представник ОДА є цінним спікером із будь-якої теми.

І, власне, «паркет» – висвітлення офіційних подій заради самого висвітлення, а не для того, щоб дати аудиторії важливу інформацію. До прикладу, отаке повідомлення ОТБ 17 березня:

«Ірина Гнатюк, ведуча: Інвестиції у банки Харківщини – це внесок у стабільність. Європейський банк реконструкції та розвитку, Німецький банк розвитку і Міжнародна фінансова корпорація взяли участь у збільшенні на 43 мільйони гривень статутного капіталу одного з ключових регіональних банків у Східній Україні. Пакет коштів у розмірі 43 мільйони гривень внесений до статутного капіталу східноукраїнського банку, демонструє, що міжнародні фінансові організації зберігають відданість Україні, – відзначали учасники підписання договорів. Адже геополітична та макроекономічна ситуація є вкрай несприятлива. Натомість представники банку, що дістав підтримку, наголосили: продовжать активну роботу в аграрному секторі та сфері енергозбереження. А стосовно малого та середнього бізнесу, то це основна клієнтська база. У церемонії підписання договорів, яка пройшла сьогодні в банківській установі, брали участь і представники обласної влади.

Юлія Світлична, заст. голови ХОДА: Мы активно сотрудничаем с представителями тех международных организаций, которые сегодня внесли столь важные инвестиции в Харьковскую область. И, как отметил господин Шевки Аджунер, мы сегодня запланировали встречу с губернатором, чтоб в очередной раз обсудить возможную кооперацию между Харьковской областью и Европейским банком реконструкции и развития.

Ірина Гнатюк, ведуча: По обіді така зустріч відбулася в обладміністрації. Губернатор Харківщини Ігор Райнін обговорив з представниками ЄБРР подальші плани співпраці. У ході розмови очільник області наголосив, що фінансування зі сторони іноземного банку дуже потрібне регіону. Представники Європейського банку вже взялися розглядати проект розвитку реформ, а також повідомили про наміри з фінансування будівництва Харківського метрополітену».

Повідомлення містить чимало оціночних суджень та повідомлень про те, що відбулися якісь переговори та підписано якісь документи, проте  в ньому обмаль інформації про результат переговорів та зміст домовленостей. А також – що є не лише грубим порушенням, але й цинічним нехтуванням інтересами аудиторії, – не названо банку, який отримав інвестиції.

Натомість 20 березня в новинах каналу Simon бачимо розлогий матеріал про те, що ПУМБ поглинає «Ренесанс Кредит». Про реальні причини цієї події та можливі наслідки в сюжеті не йдеться, немає там і коментарів експертів – говорять лише представники банку. Та й журналіст удається до оціночних суджень, які свідчать про рекламну мету матеріалу: «В результате слияния – общий капитал объединенного банка не изменился, а регулятивный капитал ПУМБа вырос еще на 295 миллионов гривен, а это дополнительный фактор стабильности и прочности финансового учреждения». Ймовірно, цей матеріал є замовним.

ХЕРСОН, «Скіфія», ТРК «ВТВ Плюс»

У моніторинговий період експертами проаналізовано 74 новини двох телекомпаній на предмет виявлення в них ознак політичного або комерційного замовлення, – 32 сюжети  на «ВТВ плюс» та 42 – ТК «Скіфія». Загалом виявлено 7 сумнівних сюжетів: один у «ВТВ плюс» – 3%, та 6 сюжетів, або 14 % – у «Скіфії». Обидва канали фактично повторили власні лютневі показники.

 

Більшість сюжетів з ознаками замовності на ОДТРК («Скіфія») – це чотири матеріали, які сприяють реалізації товарів чи послуг одного суб’єкта. Зокрема, йдеться про новини  «Багатий на події видався березень для Бориславського педагогічного колледжу»  за 17 березня, « 20 років плідної роботи на насіннєвому ринку країни відзначив днями колектив науково-виробничої фірми «Дріада», а також «Херсонський ясла-садок № 18 працює з березня 1980 року»  за 19 березня і «Перший український міжнародний банк став правонаступником усіх зобов’язань та прав банку «Ренесанс кредит» за 20 березня.

Зокрема, новина «Багатий на події видався березень для Бориславського педагогічного колледжу» містить схвальні оціночні судження У Бориславському педагогічному коледжі не звикли робити справи абияк..,», «Студенти, викладачі педагогічного та медичного коледжів довели своїми виступами і знаннями, що з них будуть люди. Адже їх виховують у дусі не паперового, а справжнього патріотизму»), а головне – незрозуміло, чому саме цей коледж обрано для розповіді про традиційні весняні заходи у навчальних закладах міста.

Сюжет «20 років плідної роботи на насіннєвому ринку країни відзначив днями колектив науково-виробничої фірми «Дріада» є типовим прикладом ювілейних сюжетів-вітань, де акцент робиться лише на позитиві. Те ж саме стосується і сюжету №30 «Херсонський ясла-садок № 18 працює з березня 1980 року».

«Т. Мишанчук, кореспондент: Сьогодні їх свято – свято перемоги сміливих людей, які ризикнули у складні 90-ті роки минулого століття об’єднатися і заснували підприємство з виробництво насіння сільськогосподарських культур. Вони вистояли і перемогли. Нині фірма «Дріада», пройшовши нелегкий шлях випробувань, знана не тільки виробництвом високоякісного насіннєвого матеріалу, але й науковими пошуками і впровадженням нових сортів і гібридів високо-урожайних сільськогосподарських культур, які наразі занесені до державного реєстру сортів рослин України. Відзначити ювілей фірми вирішили у колі друзів, партнерів та колег по науковій роботі, а їх у колективу «Дріади» чимало(…)».

Сюжет «Перший український міжнародний банк став правонаступником усіх зобов’язань та прав банку «Ренесанс кредит» є відвертою, неприхованою рекламою банку, яка не має нічого спільного із стандартами новин. Ось лише одна промо-цитата: «Кореспондент: Завдяки злиттю банків вдасться не лише зміцнити позиції ПУМБа на ринку фінансових послуг, але й запропонувати кожному клієнтові універсальну лінійку продуктів і звичайно їх високу якість, а також відмінний сервіс та надійніст».

Також у новинах ОДТРК «Скіфія» виявлено два сюжети, що мають ознаки політичної джинси. Зокрема, йдеться про сюжет«Як тільки стало на погоді, жителі Таврійського мікрорайону знову дружнього вийшли на суботник» за 17 січня, який фактично просуває інтереси колишнього народного депутата Володимира Сальда. Нагадується, що зелену зону було закладено минулого року за його сприяння, він ділиться планами щодо встановлення дитячого і спортивних майданчиків, акцентується увага на тому, що Володимир Сальдо особисто взяв участь у суботнику.

Єдиний сюжет із ознаками замовності, зафіксований в ефірі телеканалу «ВТВ плюс», а саме « Мікрорайон Таврійський буде зеленим» за 16 січня, також піарить пана Сальда. 

«Олександр Бунчук, кореспондент: Таврійський мікрорайон – найбільший у Херсоні. Однак густонаселеним його можна визначити за чисельністю жителів та кількістю багатоповерхівок. Зелені насадження складають лише 11 гектарів. Мова про створення зеленої зони в цій частині міста велася з кінця 80-их років. Та взятися за справу вдалося лише восени 2014 року – розбудова ландшафтного парку розпочалася за ініціативи Володимира Сальдо. За кілька місяців роботи освоїли 8 гектарів території(…).

Володимир Сальдо, народний депутат України VII скликання: Жители вот Таврического микрорайона, которые здесь живут, я уже сейчас вижу, что с детьми приходят, будут принимать более активное участие в этом прекрасном деле – благородном. Несмотря ни на что парк высаживается на многие-многие годы вперед. Чтобы не происходило, все равно сейчас трудное время. Вот как раз в трудное время и нужно собирать камни».

Дотримання професійних стандартів

ОДЕСА, «Первый городской», ООДТРК

Показники дотримання одеськими телевізіями професійних стандартів інформаційної журналістики у березні  покращились– у «Першого міського»  до  3.85 бала проти 3,77 в попередньому моніторинговому періоді. Обласне державне телебачення із шести можливих  балів березні набрало 4,37 бала (проти 3,44 у січні).

В березні на Одеському державному телебаченні значно підвищилася відповідність  новин критеріям журналістських стандартів. До звично високих показників за стандартами достовірності (100%), точності (96%) підтяглися традиційно провальні баланс думок (0,61 бала) і повноти висвітлення проблеми (0,67). Дещо зросли й показники оперативності та відокремлення коментарів від фактів.

Утім, трапляються й кричущі випадки порушення стандартів інформаційної журналістики. Наприклад, через невідокремлення фактів від коментарів експерти відзначили сюжет за 22 березня «Хто влаштовує вибухи в Одесі». Крім того, що в сюжеті майже відсутня позиція органів, що розслідують теракти, журналіст протягом усього сюжету після коментарів експертів спрощує їхні висловлювання, викривлюючи контекст. А наприкінці сюжету вдається до безапеляційного твердження в закадровому тексті: «Коли в країні війна, вибухи будуть лунати і на території, що не охоплена бойовими діями», – і наступним же реченням додає зовсім інше за характером оціночне судження: «Експерти впевнені, партизанщина може затягнутися». Фігурантів розслідувань журналісти називають «порушниками», «зловмисниками», «громадянами, які обґрунтовано підзрюються».

І зовсім інакше виглядає новина про слідчі дії Служби безпеки. Втім, на думку експертів, це радше заслуга прес-служби відомства, у прес-релізі якої затриманих називають «підозрюваними», які «можуть мати відношення» до терактів, оскільки в них вилучено вибуховий пристрій, який «міг використовуватися для підриву волонтерського центру» (сюжет «Протягом декількох днів співробітники СБУ знешкодили в Одесі два розгалужені злочинні угруповання, причетні до скоєння терактів біля офісів політичних сил, волонтерських організацій та важливих об'єктів життєдіяльності міста» за 17 березня).

Ймовірно, що такі оцінки журналісти допускають, оскільки не застосовують критичного підходу до інформації, поширюваної прес-службами правоохоронних органів. У таких новинах викладено лише позицію міліції, СБУ чи прокуратури. Із п’яти кримінальних сюжетів протягом тижня в чотирьох порушено критерій відокремлення фактів від коментарів, і в усіх п’ятьох не дотримано балансу думок.

Відсутність балансу думок також добре ілюструє випуск від 16 березня. У першому матеріалі, – «Напружена атмосфера залишається у Пісках Донецької області: українські бійці потребують прибори нічного бачення, спецзв’язок, авто та багато іншого», – кореспондент Олена Кушніренко стверджує, що «підтримки у добровольців від держави практично немає… ці бійці – це опора нації, вони воюють за ідею, тому всі ми маємо їм допомагати». Далі в тому ж випуску в новині «Викрито групу осіб, які виготовляли та збували населенню фальсифіковані лікарські засоби» кореспондент стверджує, що затримані особи не просто підозрюються у скоєнні злочинів, а «виготовляли фальсифіковані лікарські засоби,… налагодили збут наркозалежним препаратів, що містять кодеїн».

Утім, експерти відзначили появу думок звичайних городян у сюжетах, які стосуються широких верств населення. Зокрема, в новині «Петро Порошенко підписав закон, який передбачає тимчасове (до 1 січня 2016 року) обмеження розміру пенсій певній частині працюючих пенсіонерів» від 16 березня, окрім констатації змін до законодавства, до сюжету увійшла думка пенсіонерки, що надає новині людськості і сприяє підвищенню стандартів (зокрема, і балансу думок).

Попри дещо нижчі показники дотримання стандартів на «Першому міському», з його новин легше зрозуміти, чим живе місто. Значну увагу редакція приділяє висвітленню волонтерської діяльності та інформації на військову тематику, а також болючій для Одеси темі незаконних забудов та історичної пам’яті.

Найнижчими для цього періоду моніторингу на «Першому міському» є показники балансу думок (0,44 бала) та повноти інформації (0,48, найкращими показниками – достовірність (0, 88) і точність (0,84).

Але експерти виокремили й сюжети, у яких, на їхню думку, не дотримано жоден зі стандартів. Так, 17 березня вийшов сюжет «На Тузловских лиманах и Нижнеднестровском заповеднике Одесская область может заработать миллионы гривен»:

«Олег Соловкин, ведущий: На Тузловских лиманах и Нижнеднестровском заповеднике Одесская область может заработать миллионы гривен. Эксперты уверены: уникальные природные зоны можно превратить в рай для экологических туристов. Единственная проблема – отсутствие дорог. Сейчас до большинства заповедников добраться непросто. Специалисты считают, что развитие экотуризма позволит не только наполнить бюджет, но и сохранить богатую флору и фауну региона. Один только заповедник "Дунайские плавни" может привлечь туристов-орнитологов со всего мира.

Иван Русев, эколог: Первый национальный парк на планете именно создан был в Америке, Йеллоустонский, в 1872 году. Там ежегодный доход от посещения туристами – ну несколько миллионов: от миллиона до нескольких миллионов. Если говорить о конкретном виде туризма как bird watching, – это наблюдение за птицами, то Америка получает ежегодно 5,5 миллиардов от этого вида туризма».

Матеріал побудовано виключно на припущеннях, звідки взяті наведені цифри – невідомо, посилання на експертів не виправдане синхроном, оскільки неназвані «експерти» наголошують на одному аспекті, а еколог у синхроні дає фактаж по Єллоустонському парку. 

Найхарактернішими новинами з порушенням балансу думок для «Першого міського», як і для ОДТРК, є повідомлення про розслідування злочинів. Автори цих матеріалів здебільшого не дотримуються й стандарту відокремлення фактів від коментарів. Проте якщо тут можна бодай зрозуміти причину відсутності альтернативної думки, то невиправданим порушення стандарту є сюжети про акції протестного характеру, де відомі сторони конфлікту.

Так, у матеріалах «В субботу гражданские активисты вышли на Думскую площадь: люди требовали прекратить застройку городских парков и скверов» від 16 березня, «Голодный бунт: работники Одесского нефтеперерабатывающего завода вышли на митинг под здание областной администрации» від 17 березня абсолютно відсутня бодай спроба відобразити позицію другої сторони.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів порушено в сюжетах про судовий розгляд справи за фактом нападу на журналіста цього ж каналу. Зокрема, новина  «Дело о нападении на журналистов "Первого Городского" телеканала передали Олегу Крикливому» за 17 березня, де 3 хвилини 15 секунд здійснюється однобічне негативне висвітлення особистості й роботи судді, який має прийняти рішення в адміністративному позові журналістів до директора канатної дороги. До слова, матеріал цілком справедливо можна розглядати як тиск на суд. Називаючи суддю одіозним і перераховуючи, по суті, факти на підтвердження такої оцінки, журналіст підводить до висновку, що в разі невигідного каналу рішення суддя тільки підтвердить все погане, що про нього сказано:

«Игорь Филлипов, корреспондент: Если репутация Олега Крикливого подтвердится, виновных могут не наказать, а нападение на журналистов так и останется нормой для нашего города».

ДОНЕЦЬК, «Донбасс»

Інтегральний показник дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики в ефірі каналу «Донбас» у березні  порівняно з січнем трохи зріс і становить 2,98 бала проти 2,65 у січні.

Експерти дійшли висновку, що виваженість, збалансованість та незаангажованість – одна з найслабших позицій у переліку професійних стандартів редакції новин каналу «Донбас». У проаналізований період він становив усього 0,25 бала. Як наслідок, окрім власне відсутність бекґраундів та окресленого контексту подій у новинах, всебічного їх висвітлення маємо й низькі показники іншого критерію – повноти представлених фактів,  – 0,22.

Показник оперативності  в новинах «Донбасу» у березні впав до 0,43 проти 0,67 в січні, оскільки багато сюжетів не мали конкретного посилання на час зйомок або часу, коли відбулася подія. Натомість зросли показники стандартів відокремлення фактів від коментарів (0,51 проти 0,42 у січні) й точності (0,65 проти 0,42 бала в січні).

Зросли згадуваний уже показник балансу думок – 0,25 проти 0,18 у січні, та показник достовірності  – 0,92 проти 0,75 у січні.

Зауважимо, що порушення стандартів точності й повноти інформації залишають простір для маніпуляцій громадською думкою і формують у глядачів нав’язані стереотипи. Зокрема, цьому слугують репортажі про жертви серед мирного населення від снарядів та мін. В інтерпретації подій журналістами каналу, вони «попали», «взорвались», «прилетели», «накрыли» і навіть «приземлились» невідомо звідки. Селища, які постраждали від обстрілів, називаються, але без уточнення – ким вони контролюються та обстрілюються. Наприклад, як у сюжеті «В Донецке, впервые за несколько недель, раздавались залпы тяжелой артиллерии» за 16 березня:

«Сергей Грунов, ведущий: В Донецке, впервые за несколько недель, раздавались залпы тяжелой артиллерии. Об этом в соцсетях сообщают местные жители. Взрывы доносились со стороны аэропорта. Перестрелки слышали и в Попасной на Луганщине. По-прежнему неспокойно на трассе Бахмутка. Возле села Трехизбенка. Был взорван мост через Северский Донец, находящийся на линии разграничения. О ситуации в регионе Светлана Павлюкова.

Светлана Павлюкова, корреспондент: Донецкие взрывы раздавались со стороны аэропорта. По данным местных жителей работала тяжелая артиллерия, которую в городе не слышали уже давно. Также в соцсетях появляются сообщения о перестрелках в центре города. Жители окраин жалуются – в Донецке орудуют мародеры. Их не останавливают даже железные двери()».

ХАРКІВ, ТРК Simon,  ХОДТРК

Інтегральний показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах двох каналів – 4,20 бала з можливих шести. Водночас показники каналів дуже відрізняються: 3,75 бала в телеканалу Simon і 4,66 бала – в обласної державної телерадіокомпанії.

Почасти це можна пояснити різницею в форматі каналів: значну частину матеріалів каналу Simon становлять короткі повідомлення, в яких не дотримуються стандартів балансу, повноти й точності через обмежений обсяг. Водночас слід зазначити, що формат тут у жодному разі не може бути виправданням недотриманню стандартів: прагнучи вмістити якомога більше новин у випуск, інформаційна служба каналу нехтує вимогами якості.

Щоб вирівняти цю диспропорцію, ми не включали до моніторингу значну частину найкоротших повідомлень каналу Simon, однак різниця в дотриманні стандарту повноти все ж очевидна: 0,37 бала у Simon і 0,53 у ОТБ. Це той випадок, коли порушення стандарту повноти не є замовчуванням, а лише свідченням відсутності в журналістів усвідомлення, що їхнє завдання полягає в доборі найважливіших новин і повідомлення їх аудиторії в обсязі, достатньому для розуміння.

Те саме стосуєтьсяй стандарту точності – 0,60 бала в каналу Simon проти 0,85 в ОТБ.

Також невисоким (0,51 бала) є показник балансу думок у каналу Simon. ОТБ має кращий – 0,62 бала. Й за всіма іншими стандартами ОТБ має кращі показники, аніж канал Simon: оперативність – 0,89 проти 0,76, достовірність – 0,91 проти 0,80; відокремлення фактів від коментарів – 0,85 проти 0,71.

Окремо варто розглянути матеріал 21 березня про річницю Харківської ОДТРК:

«60 років тому тут, у будівлі Держпрому, почала роботу перша харківська телестудія. Нині канал мовить під логотипом ОТБ. Сьогодні в його ефірі близько 200 телепередач на різні тематики, розраховані на глядачів різного віку. Творчий колектив — один з найбільших серед обласних телекомпаній — це 250 ентузіастів. Обличчя і голоси деяких з них встигли перетворитися на візитівку Харківщини. Лідію Сергієнко на каналі називають легендою. На телебаченні вона багато років вела новини. Нині її по голосу з перших слів впізнають слухачі обласного радіо. Згадує, як свого часу телевізійники обходилися без комп’ютерів і суфлерів.

Лідія Сергієнко, ветеран ХОДТРК: Ну, раньше у нас не было таких камер, не было компьютеров, не было много того, что сейчас есть. И, конечно, нам было тяжелее. В любой момент мог прийти редактор и принести, как вы говорите, бумагу, где я, не видя и не зная, что там и как, должна прочитать красиво, профессионально и понятно.

Кореспондент: Роки минають. Технічне обладнання обласного телебачення хоч і змінюється, але через хронічне недофінансування за часом все ж таки не встигає. Старі камери, що знімають на касети, шнурові мікрофони та мала кількість відеомагнітофонів. Все це забирає багато часу на відтворення продукту. Працівникам каналу доводиться докладати чимало зусиль і власних ресурсів, аби не відставати за оперативністю від колег з комерційних мовників.

Ганна Шевчик, журналіст ХОДТРК: Ну, конечно же, это техническое оснащение. У нас всплакнуть над ним можно, по-другому не скажешь. Потому что работаю я на своем ноутбуке. После съемки возникает постоянный вопрос для перегона видео с кассеты на компьютер, потому что это занимает очень много времени. Общаясь с коллегами и видя, что кассеты — это уже давным-давно забытое прошлое, и все работают на флешках.

Кореспондент: Сьогодні ОТБ залишається одним з провідних регіональних мовників, сигнали якого покривають всю територію Харківщини. День 60-річчя харківської обласної телестудії співпав з датою, коли на розгляд Парламенту винесене питання подальшої долі всіх обласних телекомпаній в рамках реалізації закону «Про суспільне телебачення».

Сергій Гулевський, ген. директор ХОДТРК: Этот год будет, скорее всего, переломным, конечно же, для государственного телевещания. И возможно, уже к концу года наши зрители увидят обновленное, другое областное телевидение, уже общественное, суспільне.

Кореспондент: Ініціатори створення суспільного телебачення прагнуть зробити його незалежним від державної влади, та з концепцією в цілому поки не визначилися».

Як бачимо, ностальгійні спогади про минуле ОДТРК переростає в добре знайому нам риторику – непродуманість концепції громадського телебачення з натяком на те, що «спадщина» державного телерадіомовлення повинна бути збережена.

ХЕРСОН, «Скіфія», ТРК «ВТВ Плюс»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістами херсонськими каналами «ВТВ плюс» та ТРК «Скіфія» у березні експертами оцінено відповідно на 3,34 бала (проти 2,28 у січні) та 4,12 (порівняно з 4,84) балів із шести можливих. Причому канал «ВТВ плюс» на 1,06 бала їх покращив.

 

Як бачимо, ступінь дотримання журналістських  стандартів журналістами «Скіфії» дещо вищі, аніж у «ВТВ плюс», причому, це стосується кожного з критеріїв. 

Рівень дотримання обласним державним телебаченням у новинах балансу думок оцінений експертами у 0,64 бала. Зазвичай  «Скіфія» наводить у сюжеті позицію мінімум двох сторін, дає оцінки експертів тощо. Але є й приклади недотримання стандарту.

Наприклад у сюжеті «Більше 2,4 тисяч декларацій про майновий стан і доходи подали жителі області до податкових органів» за 17 березня слово надано лише заступнику  начальника ГУ ДФС у Херсонській області. Хоча було б цікаво дізнатися в декларантів, наскільки зручно для них організована ця робота, які виникають проблеми. До того ж, така тема більше підходить до формату «Актуального інтерв’ю» , ніж до новин. У даному випадку маємо сюжет-підсумок, а не сюжет-подію.

Аналогічним чином підготовлений і сюжет «Бюджет отримав субвенцію понад три мільйони податку з депозитів – податок на пасивні доходи, відсотки за депозитами, інвестиційний прибуток і роялті» за 19 березня, де слово надано лише заступнику начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області.

А сюжет «32. Вони пройшли випробування сталевим Сходом і вцілілі і неушкоджені після тривалого перебування у зоні АТО повернулися додому» за 20 березня  не містить жодного синхрону бійців, хоча їх повернення і є головною подією.

Дотримання «Скіфією» стандарту оперативності є досить високим – 0,88 бала. Втім, можна відзначити кілька матеріалів, які були подані телеканалом неоперативно. Так, матеріал«Як тільки стало на погоді, жителі Таврійського мікрорайону знову дружнього вийшли на суботник» про суботню подію вийшов лише у вівторок 17 січня.

Оцінка дотримання стандарту достовірності (посилання на джерела) є для ТРК «Скіфія» також досить високою – 0,86 бала. Проте експертами були зафіксовані випадки відсутності посилання на джерело о інформації. А показник дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів є одним із найнижчих – 0,52 бала. Сюжети часто містять власні оціночні судження, коментарі, висновки журналістів «Скіфії».  На кшталт: «Озброївшись лопатами та незмінним гарним настроєм жителі Таврійського вийшли саджати дерева. В цій роботі вони не новачки, тому залюбки беруться за неї і зараз». «До роботи і організатори, і таврійці взялися завзято» в сюжеті «Як тільки стало на погоді, жителі Таврійського мікрорайону знову дружнього вийшли на суботник» та  «У Бориславському педагогічному коледжі не звикли робити справи абияк», «…так зухвало осучаснили Шевченка, що не залишили байдужими жодного з присутніх», «Студенти, викладачі педагогічного та медичного коледжів довели своїми виступами і знаннями, що з них будуть люди. Адже їх виховують у дусі не паперового, а справжнього патріотизму» в новині«Багатий на події видався березень для Бориславського педагогічного колледжу» за 17 січня 

Стандарту точності не відповідає вісім сюжетів із 42. Як правило, це ті сюжети, автори яких самі не дуже розуміються на тому, про що розповідають.

Стандарту повноти представлених фактів відповідає лише 40% сюжетів каналу. На результат вплинули оцінки сюжетів, де відсутній баланс думок чи поглядів, але є сюжети, в яких навіть при дотриманні інших стандартів не розкрито повністю тему.

Що ж стосується «ВТВ плюс», то багато питань викликає досить низький показник дотримання телеканалом стандарту балансу думок – 0,38 бала. Сюжети, де було б представлено більш ніж один погляд на подію чи ситуацію, є для цього ТРК радше винятком. В основному новини представлені у вигляді викладення позиції однієї сторони, у кращому випадку – наведену у вигляді синхрону або й узагалі передану словами ведучого у студії. Наприклад, як у сюжеті «Представники херсонських ОСББ мітингували під парламентом» за 17 березня:

«Кореспондент: Представники херсонських ОСББ мітингували під парламентом. До Всеукраїнської акції на захист об’єднання долучилися співвласники багатоквартирних будинків з багатьох регіонів України. Активісти тримали в руках плакати "Захистіть ОСББ – прийміть законопроект 1892", "Не чіпайте святе наше житло". З картонних коробок на землі виклали номер законопроекту, який просять прийняти парламент. Нагадаємо, ОСББ та ЖБК не увійшли до нової редакції Податкового кодексу в перелік неприбуткових організацій».

Стандарт оперативності є одним із найбільш дотриманих у новинах ТРК «ВТВ», проте і його результат є не надто високим – 0,75. Часто сюжети ТРК жодним чином не прив’язані до дати чи навіть хоча б тижня і цілком можуть бути випущені в ефір у будь-який інший день.

Також у ТРК є практика ставити у випуск новин старі сюжети, які вже демонструвалися минулої доби. Так, сюжет «В адміністрації Херсонського річкового порту стурбовані станом причалів» був в ефірі й у випуску новин від 17 січня,  й у випуску за 19-те.

Оцінка дотримання стандарту достовірності у ТРК «ВТВ» також є не досить високою – 0,72 бали. Канал грішить розмитими посиланнями на незрозумілі джерела.

Так, у вже згаданому сюжеті «В адміністрації Херсонського річкового порту стурбовані станом причалів» кореспондент посилається на якихось «чиновників» із адміністрації Херсонського річкового порту, не називаючи ні особи, ні посади «стурбованих»:

«Кореспондент: В адміністрації Херсонського річкового порту стурбовані станом причалів . На думку чиновників, їх треба оглянути та виявити непридатні. Адже в момент причалювання або відчалювання судна в основному і трапляються аварійні ситуації. Окрім того, привід для занепокоєння викликають боти. За технічними характеристиками вони мають право перевозити не більше 12 людей. Однак насправді боти йдуть перевантажені у 2-3 рази. Люди хочуть вже зараз потрапити на свої дачі, не зважаючи на те, що річкова навігація має розпочатися з 1 квітня».

Відокремлення фактів від коментарів експертами оцінено на 0,47 бала.

Дотримання ТРК стандарту точності є дещо вищим – 0,69 бала. Але третина сюжетів телеканалу не відповідає даному критетерію. Так, із наведеного нижче сюжету не зрозумілі ані реальні розміри пожежі та завдані нею збитки, ані де саме пожежа відбувалася.

«Вогонь на виробництві» (16 березня):

«Кореспондент: Вогонь на виробництві. Пожежа у Каховському районі. Загорілося підприємство, де випускають олію. Пожежа спалахнула в підсобному приміщенні. Там розташовано котел для розігріву масла. Вогонь встиг перекинутися на дах будівлі, втім суттєвих збитків підприємству не завдав. Вчасно прибули рятувальники, пожежу загасили. Складські приміщення, де зберігається сировина для виробництва, залишилися неушкодженими».

Показник стандарту повноти представлення фактів та інформаціїу ТРК «ВТВ плюс» є найнижчим – 0,34 бала. Причина такого низького результату – наявність у «ВТВ плюс» великої кількості коротких сюжетів (30–40 секунд), у яких подається лише загальна суть новини, без представлення позицій сторін, коментарів експертів, бекграунду тощо.

ЛУГАНСЬК, «Луганськ 24»: «Криве дзеркало»

За майже рік роботи на визнаних нині тимчасово окупованих територіях «Луганськ 24» добряче попрацював на інтереси терористичної влади самопроголошеної «ЛНР» та її російських покровителів. Антиукраїнський контент, відверто пропагандистські меседжі та формування в умах місцевого населення спотвореного, викривленого бачення реалій сьогодення – таким цілям слугували «стандарти» цієї телевізії. Березнева картина не випадає із загальної тенденції, – експертами зафіксовано 62% матеріалів, які мають ознаки замовності. Причому абсолютна більшість із них слугує просуванню інтересів місцевої влади та виправданню існування квазіутворення «ЛНР» як такого.

Якщо січневі матеріали каналу, віднесені до так званої політичної джинси,  здебільшого стосувалися висвітлення бойових дій, а саме «звірств хунти й карателів», то в березні, в період хисткого перемир’я, їхнім лейтмотивом стала теза, що «Київ не виконує мінських домовленостей».

Зокрема, як у сюжеті «Глава ЛНР Игорь Плотницкий призвал президента Украины Петра Порошенко одуматься и отозвать из Рада поправки к закону о статусе Донбасса» за 17 березня: 

«Екатерина Романюк, ведущая: Глава ЛНР Игорь Плотницкий призвал президента Украины Петра Порошенко одуматься и отозвать из Рады поправки к закону о статусе Донбасса. Фактических эти порошенковские поправки уничтожают мирный процесс. "Но еще не поздно президенту Украины опомниться. Он должен отозвать из Верховной Рады свои поправки и вступить в диалог с Луганской и Донецкой народными республиками, как это и предписано комплексом мер", - отметил луганский лидер. Сам Плотницкий заверил, что к диалогу готов. Напомним, в ночь на воскресенье 15 марта Порошенко внес на рассмотрение Верховной Рады проект постановления, определяющего границы районов Донбасса, на которые будет распространяться особый статус».

Або «Киевские власти затягивают процесс выполнения минских соглашений, чтобы сорвать его в тот момент, когда подготовятся к войне» за 21 березня. 

Більше того, українці, виявляється, розпалюють війну і в інших регіонах,  сюжет «Украинская власть разжигает новую войну – на юге» за 18 березня.

«Екатерина Романюк, ведущая: Украинская власть разжигает новую войну – на юге. Президент Порошенко высказался за реинтеграцию Приднестровья в состав Молдавии. Об этом, как сообщает агентство "Новороссия", Порошенко заявил на совместной пресс-конференции с президентом Румынии Клаусом Вернером Йоханнисом. По словам Порошенко, Украина и Румыния договорились о координации действий по Приднестровью, чтобы способствовать размораживанию конфликта и помочь суверенной и независимой Молдавии восстановить свою территориальную целостность и реинтегрировать Приднестровский регіон».

Використовуються для антиукраїнської пропаганди навіть найдрібніші інциденти, які стосуються правопорушень, скоєних українськими військовими. В таких сюжетах застосовуються узагальнення, оціночні судження або й відверта маніпуляція фактами.

«Беззаконие украинских силовиков не знает границ»(19 березня):

«Екатерина Романюк, ведущая: Тем временем беззаконие украинских силовиков не знает границ. В Харьковской области начался суд над пятью военнослужащими Черниговского батальона. Прокуратура инкриминирует украинским карателям сразу несколько статей: покушение на убийство, разбой, кражи и хранение наркотиков. В деле несколько эпизодов и почти десяток пострадавших, среди которых двухлетний ребенок. По словам одной из потерпевших, нападение произошло в момент, когда вся семья ехала крестить ребенка. На харьковской кольцевой дороге их подрезала другая машина, из которой вышел нацгвардеец и начал стрелять по авто. Солдаты, которые напали на семью, оказались бойцами Черниговского батальона. Экспертиза показала, что все пятеро бойцов были пьяны. Местные жители не верят украинскому правосудию и опасаются, что виновным удастся избежать наказания».

Як бачимо, в новині повністю знехтувано стандартами інформаційної журналістики. З сюжету не зрозуміло, коли стався інцидент, не конкретизовано джерело інформації,  «одна из пострадавших», «експертиза показала». І, знову ж, факти замінено власними коментарями журналіста,  про безмежне беззаконня українських силовиків і зневіру місцевих жителів у тому, що винних буде покарано.

Натомість місцева влада в особі одіозного Ігоря Плотніцького фігурує в новинах щоденно у найкращих зразках телевізійного «паркету»,  таких сюжетів щодня було принаймні по два. Щось на кшталт «Глава Луганской народной республики Игорь Плотницкий с рабочей поездкой посетил Красный Луч», «Глава республики провел плановую еженедельную встречу с руководителями городов и районов», «Игорь Плотницкий наградил депутатов Народного совета ЛНР за гражданскую позицию, твердость духа и храбрость медалями «За отвагу» и «За заслуги» различных степеней» тощо.

Окремий тренд у контенті «Луганска 24»  поглиблення деукраїнізації в самоідентифікації глядачів, формування образу зрадників тих, хто утік від еленерівського щастя на території, підконтрольні Україні. Щоденно в різних варіаціях повторюються тези «настоящие патриоты своего края остались» («С началом боевых действий на Донбассе немало жителей региона покинуло свои дома» за 19 березня); «Игорь ПЛотницкий, глава ЛНР:... Мы Украине не нужны. Собственно, мы об этом говорили давно. Если мы не нужны – скажите во весь голос, что вы нам не нужны, ребята. Все. Собственно, этого мы и добивались с момента референдума – признайте нашу независимость, если вы ее уже признали экономически и со всеми путями, разбираете наши мосты и дороги» («Украина прервала последнюю нитку сообщения с Луганском» за 20 березня) тощо.

Натомість просувається теза про братній російський народ, який повернув собі Крим,  «Глава ЛНР Игорь Плотницкий поздравил президента Российской Федерации Владимира Путина с годовщиной воссоединения республики Крым и города Севастополя с Россией» (20 березня): «Вопрос самоопределения был решен народом законным, демократическим путем – проведением референдума. Именно волеизъявление народа стало определяющим аргументом, вопреки субъективным и амбициозным взглядам отдельны политических сил сказано в обращении Игоря Плотницкого к президенту России». І далі: «Глава ЛНР поздравил Владимира Путина с долгожданным восстановлением исторической справедливости и выразил надежду на дальнейшее сотрудничество и поддержку РФ жителей Донбасса. "В этот трудный и полный событий, потерь, испытаний и побед год ваша принципиальная позиция дает толчок на построение нового, по настоящему народного государства",  резюмировал Игорь Плотницкий».

Зрозуміло, що з огляду на відверту заданість, тенденційність контенту, в новинах «Луганська 24» сподіватися на дотримання стандартів інформаційного мовлення марно. Лише за рахунок нейтральних, так званих лайфових сюжетів із шести можливих балів каналу вдалося набрати ледь більше трьох. Переважно за рахунок досить високих показників оперативності новин та посилань на джерела,  відповідно, 1  і 0,89 бала. Що ж стосується інших визначальних і базових критеріїв інформаційного мовлення, то картина дуже промовиста. Баланс думок, чи хоча б натяк на нього, простежується хіба що в кожній третій новині. Практично половина новин містить неполіткоректні ярлики, оціночні судження та власні висновки журналістів (про їхню тематику гадати не доводиться). У двох третинах новин немає відповідності критерію точності, зокрема, за рахунок їхньої однобокості. І лише кожна четверта новина відповідає стандарту повноти інформації.

 

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й погляди, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з позицією USAID чи «Інтерньюз Нетворк». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

 

comments powered by Disqus