Медійники як підсилювачі суспільної напруги

Скріншот TVA

Моніторинг новин з позиції конфліктно чутливої журналістики на місцевих телевізійних каналах Вінницької («Вінтера», «Віта»), Волинської («Аверс», «Нова Волинь»), Дніпропетровської (34-й канал, Дніпропетровська ОДТРК), Закарпатської («Тиса», 21-й канал), Запорізької (Запорізька ОДТРК, ТВ5), Одеської (ООДТРК, «Перший міський), Полтавської («ІРТ-Полтава», «Лтава»), Харківської (ОТБ, АТН), Херсонської («Скіфія», «ВТВ плюс») та Чернівецької («Буковина», ТВА) областей за 1620 листопада 2015 року.

Драматичні події 2014–2015 років в Україні підвищили градус конфліктності в суспільстві до рівня, з яким за часів незалежності українцям мати справу не доводилося. Поляризація поглядів, агресія й нетерпимість, соціальні страхи та негативні стереотипи перекочували з обивательського середовища й соцмереж до вітчизняних ЗМІ. Відтак медійники стають ретрансляторами, а то й підсилювачами суспільної напруги, коли в своїх текстах і сюжетах на рівні слів, значень, підтекстів — навмисно чи ні — спонукають громадян займати конфліктну позицію або посилюють бар’єри між людьми.

Війна наклала відбиток на все українське суспільство, і в першу чергу на тих людей, які зіткнулися з нею безпосередньо — мешканців окупованих територій, бійців АТО, переселенців, волонтерів. Війна вийшла далеко за межі військових дій, вона набула форм ненависті, фрустрацій, образ, які заважають українцям почути й зрозуміти проблеми одне одного. Від того, як українські ЗМІ висвітлюватимуть життя й проблеми людей, які мають стосунок до конфлікту, залежить подальший рівень конфліктності в українському суспільстві та його подальша єдність.

Громадська організація «Телекритика» провела дослідження, щоб виявити, як українські телеканали висвітлюють проблеми соціальних груп, долучених до конфлікту. Було розроблено спеціальну методологію, яка дозволила визначити, як така поведінка медіа може вплинути на рівень конфліктності в суспільстві, іншими словами — наскільки вона є конфліктно чутливою.

В період із 16 по 20 листопада 2015 року експерти оцінили тижневий контент новин 20 регіональних телевізій із десяти регіонів країни. В цій статті подано результати цього дослідження. (Результати аналогічного моніторингу новин центральних каналів та ток-шоу на центральних телеканалах у листопаді 2015 року опубліковані в інших статтях на MediaSapiens.)

Найбільше говорять про бійців АТО,

найменше — про мешканців окупованих територій

Експерти «Телекритики» проаналізували майже тисячу телевізійних сюжетів, які вийшли в ефір у період із 16 по 20 листопада. Із них 126, тобто 13 % контенту, містили згадування цільових груп, дотичних до конфлікту.

Найчастіше в регіональних новинах ішлося про бійців АТО — експерти зафіксували згадування про них у різних аспектах у 93 сюжетах. Цій цільовій групі приділяли увагу всі канали, включені до моніторингу.

На другому місці за частотою згадувань були волонтери (38 новин), — сюжети про них вийшли на 18 каналах.

Третє місце поділили вимушені переселенці (26) та інша сторона конфлікту. Про них розповідали в новинах, відповідно, 13 і 10 каналів. Родини військових фігурували в 17 сюжетах, діти — в 21 матеріалі. Їм приділили увагу лише дві третини згаданих телеканалів. І лише 11 новин, або 1 % сюжетів, які оцінювалися з позиції конфліктно чутливої журналістики, містили згадування про мешканців окупованих територій. Цій спільності хоча б якусь увагу приділили лише шість каналів.

Цікаво, що в семи з десяти регіонів обласні філії НТКУ висвітленню цільових груп даного моніторингу приділяли уваги більше, аніж їхні колеги з приватних каналів. Лише в Дніпропетровській та Волинській областях обласні державні мовники поступилися у співвідношенні конфліктно чутливих тем до решти новин недержавним телеканалам, а в Закарпатті їх на обох каналах було порівну. Найбільше таких сюжетів вийшло на харківському обласному телебаченні — 13, вінницькій «Вінтері» — 11 та дніпропетровському 34-му каналі — десять; найменше на херсонському «ВТВ Плюс» — два, по три на чернівецькому ТВА та закарпатських «Тисі» й 21-му каналі.

Що стосується порушень критеріїв конфліктно чутливої журналістики, то експерти виявили їх у кожній п’ятій новині, де згадувалися цільові групи, — таких було 24 сюжети. Зауважмо, вони вийшли в ефірі тринадцяти із 20 каналів, включених до моніторингу. Не було в них зауважень до закарпатських і волинських мовників, одеського «Першого міського», каналу «ІРТ-Полтава» та херсонського «ВТВ Плюс». Найбільше сюжетів, яких не можна вважати конфліктно чутливими, вийшло в ефірі харківського каналу ОТБ, дніпропетровського 34-го каналу та полтавської «Лтави». Якраз «Лтава» «виборола» сумнівне лідерство за співвідношенням кількості сюжетів із порушеннями до загальної кількості новин про цільові групи — чотири з шести, або 66 %.

Загалом же експерти нарахували близько 40 порушень норм конфліктно чутливої журналістики, причому з них дві третини — на совісті журналістів, 13 — спікерів, які фігурували в новинах. Опосередковано це теж може вважатися недопрацюванням авторів новин, адже некоректні висловлювання в синхронах не були ними збалансовані в авторському тексті. Особливо це проглядалось у сюжетах, де згадувались інша сторона конфлікту та мешканці окупованих територій. Тут порушення зафіксовані відповідно у 39 % і 27 % новин. Очевидно, нав’язані пропагандою штампи на кшталт «бандити», «ватники», «сєпари», які бездоказово вживаються стосовно усіх комбатантів, регіональні журналісти вважають проявом патріотизму.

Загалом, саме вживання висловів, що виходять далеко за межі конфліктно нейтральної лексики, було головною вадою регіональних журналістів.

Що ж стосується новин, які розповідали про бійців АТО, їхні проблеми тощо, журналісти впадали в іншу крайність, — зловживали героїзацією цієї цільової групи. Ймовірно, не в останню чергу через значну кількість новин, які розповідали про загибель бійців, про поранених атовців.

Також трапляються випадки, коли в новинах журналісти ніби мимохіть вдаються до узагальнень в оцінці цільових груп, наприклад, у новинах фігурують невдячні атовці, котрі, маючи гарну зарплату, тероризують нічними дзвінками волонтерів. Або ж вимушені переселенці, які протиставляються решті соціуму, зображені як група, що може вижити виключно за підтримки волонтерів та державної допомоги й не здатна на жоден конструктив самостійно.

Особливо ж насторожує зафіксований випадок необміркованого вживання журналістом у сюжеті терміна «громадянська війна» як аналогу АТО під час означення подій в зоні конфлікту. Навряд чи йдеться про спланований інформаційний вкид, але «дзвіночок», погодьтеся, тривожний.

Що ж стосується дотримання фахових стандартів інформаційної журналістики, то середньозважений інтегральний показник у новинах, дотичних до конфліктно чутливих тем, за підсумками моніторингу склав 4,13 бала із шести можливих. Якщо порушення стандартів оперативності, достовірності й точності критичними назвати не можна, то стосовно решти є чимало зауважень. Зокрема, стандарт балансу думок дотримано лише в двох третинах таких сюжетів. Повнота інформації, яка б не залишала підґрунтя для неоднозначних тлумачень висвітлених подій, забезпечена тільки в половині новин. А третина новин містить порушення критерію відокремлення фактів від коментарів, себто об’єктивна реальність у них викривлена оціночними судженнями та власними висновками журналістів.

Аналіз дискурсу новин з погляду конфліктно чутливої журналістики в розрізі цільових груп.

БІЙЦІ АТО

Ця цільова група в новинах регіональних каналів згадується найчастіше — у 93 сюжетах, тобто в 10 % від усіх новин, що вийшли в моніторинговий тиждень. Атовці фігурували в ефірі всіх каналів, найбільше — в новинах вінницької «Вінтери» та харківського ОТБ, — по 9 сюжетів. Критерії конфліктно чутливої журналістики не дотримані в 13 % новин, які вийшли в ефірі 10 каналів. Якщо з уст людей у кадрі некоректні посили лунали тричі, то журналісти помилялися десять разів.

Найбільше зауважень стосується порушень словника нейтральної лексики.

Скажімо, в ефірі херсонської «Скіфії» таке порушення траплялося двічі. Зокрема, в сюжеті «Протитанкова дивізія 36-ї окремої бригади», в якому йдеться про передачу бійцям купленого УАЗу, журналіст каже: «Тепер цю автівку відправлять в зону АТО на допомогу нашим бійцям». Розподіл на «наших» і «не наших» бачимо і в матеріалі харківського ОТБ «Жодної години без обстрілів» за 20 листопада. А на дніпропетровському 34-му каналі в сюжеті «Нові поранені з зони АТО» від 18 листопада таке означення застосовується людиною в кадрі: «Сергій Риженко, головний лікар ОКЛ ім. Мечникова: Предстоит большая(нрзб), которую сделают наши лучшие хирурги больницы Мечникова. Мы видим, что эхо войны ещё сопровождает наших бойцов». Таке ж бачимо на каналі «Вінтера» в матеріалі «Вінниччина втратила героя» від 19 листопада, — описуючи обставини загибелі ведуча називає українських військових захисниками, що може не відповідати оцінкам жителів окупованих територій.

Іншим порушенням критеріїв конфліктно чутливої журналістики можна назвати притаманне майже всім телеканалам прагнення до героїзації бійців АТО. Випадки недостатньо обґрунтованого прославляння, ймовірно, не в останню чергу трапляються через значну кількість новин, які розповідали про загибель бійців і про поранених атовців.

Скажімо, на телеканалі «Вінтера» в період моніторингу про військових подавалися досить різнопланові сюжети: відзначання професійних свят, новинки в оснащенні збройних сил, потреба в лікуванні та реабілітації поранених, збір волонтерської допомоги, вшанування загиблих. У висловлюваннях героїв сюжетів фігурують «наші воїни», котрі однозначно «герої», «Небесна бригада» (коли йдеться про загиблих) та «народна армія».

Зокрема, в сюжеті «До Дня гідності і Свободи» від 19 листопада через коментарі в синхроні теж відбувається просування тези «всі військові — герої». В матеріалі йдеться про вшанування загиблих, і військовослужбовець в інтерв'ю зазначає:

«Валерій Кузнецов, журналіст: Подібні заходи для бійців Нацгвардії, це привід зустрітись, потиснути руку та згадати усіх героїв. Так вони називають без перебільшення кожного, хто побував на передовій.

Дмитро Терешко, кулеметник: Всі, хто були, я думаю, що кожен достойний називати себе героєм».

В сюжеті вінницької «Віти» від 19 листопада «Підняти бойовий дух захисникам Вітчизни вирішили маленькі артисти» журналіст називає глядачів концерту — поранених бійців АТО — героями без виокремлення причини для такого означення. Крім того, що така характеристика є оцінковою, вона може відштовхувати ту частину аудиторії, яка бачила окремих бійців у зовсім не героїчних образах.

Утім, гомогенізацію цільової групи експерти зауважили не лише в сюжетах із позитивним посилом, — узагальнення непрезентабельного боку атовців також зафіксовані. Наприклад, у сюжеті Дніпропетровського державного з уст людини в кадрі лунає: «Сергій Риженко, головний лікар ОКЛ ім. Мечникова: Многие из них(ідеться про воїнів АТО)страдают от приема алкоголя, от приема психотивных веществ. И на сегодняшний день они себя не могут найти в мирной жизни. И мы понимаем, что без определенной психологической реабилитации у этих ребят вряд ли будет нормальное будущее».

Експерти вважають, що тут має місце не підкріплене статистикою узагальнення цільової групи, як людей залежних від алкоголю і наркотиків.

Ще далі пішли журналісти в матеріалі чернівецького ТВА «Волонтерки “АRMSOS. Волонтерський рух Буковини” йдуть на дембель». Розповідаючи про непрості взаємини волонтерів із бійцями АТО, журналіст дозволяє собі екстраполювати неоднозначне ставлення волонтерки до підопічних на всіх бійців АТО:

«Кор.: А ще волонтеркам набридли дзвінки о 3-й ночі, бійці просять поповнити їм рахунок, бо не можуть подзвонити дружині, щоб вирішити, на що витрачати зарплатню. А отримують військовослужбовці, до речі, 6-8 тисяч у місяць. Попросити про таке рідних не наважуються, бо ж у них зранку купа справ, а волонтери завжди допоможуть».

Окремо хотілося б виділити очевидні труднощі, які виникають у регіональних телевізійників із визначеннями суті конфлікту в зоні АТО та географічних означень, які б не вступали у суперечність з нормами конфліктно-чутливої журналістики.

Дуже показовою в цьому сенсі є обмовка (?) журналіста в сюжеті Одеської обласної державної телерадіокомпанії «Музикант із Горлівки презентував новий альбом»: «Відеотрансляція, репортажі з місця подій, розповіді очевидців. Як ще можна передати відчуття мирного жителя від жахів громадянської війни? Український виконавець із Горлівки зробив спробу достукатися до сердець оточуючих за допомогою музики».

Що ж до спроб територіальних означень зони конфлікту і суміжних із нею територій, маємо суперечливе вживання «активизация боевиков на Донбассе» на харківському АТН, хоча не весь регіон є зоною зіткнення. Або ж у новинах чернівецької «Буковини» в сюжеті «Безтурботність, віра у власні сили та можливість змінити все навколо на краще», де розповідається про студентів, які беруть участь в АТО, журналістом використовується словосполучення «обороняє східні рубежі України».

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

Вимушено переміщені особи фігурують у 26 сюжетах, або 3 % проаналізованого контенту. Про реалії життя цієї групи виходили новини на 13 каналах, а найбільше — по 5 сюжетів — в ефірі Запорізької ОДТРК та полтавської «Лтави», чотири — в ефірі Одеської ОДТРК. Конфліктно нечутливих сюжетів, що стосувалися переселенців, зафіксовано загалом три. Причому два порушення на совісті журналістів, три — людей у кадрі.

Зокрема, експерти виокремили сюжет харківського ОТБ «Допомога переселенцям». Тут журналіст висвітив групу як таку, що протиставлена решті соціуму, ізольована від нього й не бере участі в його житті. Для прикладу: «Кожний третій переселенець постраждав від оборудок шахраїв з житлом. Втім, це найбільша, але не єдина проблема, з якою стикаються люди з Донбасу. Їх не приймають на роботу або пропонують мізерну оплату. Дітей важко влаштувати у дитсадок та школи». Йому вторить людина в кадрі: «Тот размер оплаты труда, который предлагается человеку, он не позволяет ему покрыть даже оплату своего жилья, а мы уже не касаемся расходов на питание, обеспечение здравохранения, учебу детей и всех остальных нужд».

Як бачимо, йдеться про гомогенізацію спільноти виключно із застосуванням негативного патерна. Тим більше, що ні в день виходу сюжету, ані протягом тижня більше про переселенців не згадувалося. Вони розглядаються як гомогенна категорія, окремі підгрупи в сюжетах не виокремлюються — переселенці як категорія узагальнюються.

Ознаки виокремлення переселенців у відокремлену спільноту вбачаються й у цілком позитивному на перший погляд сюжеті «Нове життя переселенців із Донбасу». «Дружина Наталя за професією художник. Тож за рік вже відкрила в Ізюмі власну ізостудію. Сюди ходять переважно діти переселенців», — каже в закадровому тексті журналіст. Чи варто було робити акцент саме на цій позиції?

Ще один вид порушення — вживання некоректної лексики зафіксовано в сюжеті Запорізької ОДТРК «Єдність та толерантність» від 17 листопада, — людина в кадрі, маючи на увазі вимушених переселенців, використовує слово біженці.

«Олександр Кахай, регіональний координатор. Вчитимуть через кіно ігрове і через мультфільми позитиву, добру, взаємоповазі — повазі до дорослих та до дітей, та взаємовідносини і стосунки як в класі, так і ставлення до біженців».

ІНША СТОРОНА КОНФЛІКТУ

Про спільноти, котрі можна об’єднати визначенням «інша сторона конфлікту», уподовж моніторингового тижня згадували вісім із двадцяти каналів, причому найчастіше — обласне харківське телебачення: у восьми сюжетах. Загалом таких новин вийшло 28, або 3 % від трансльованого в ефірі. Із них в одинадцяти вбачаються ознаки конфліктної нечутливості. Дев’яти порушень припустилися журналісти, люди в кадрі — п’яти. Без порушень висвітлювали події, пов’язані з цією цільовою групою, «Нова Волинь» та дніпропетровський 34-й канал.

В основі порушень критеріїв конфліктної чутливості при висвітленні цієї цільової групи лежать порушення словника нейтральної лексики. Вони стосуються як вживаних термінів, якими називають комбатантів, так і території, де відбувається конфлікт.

Так, в новинах харківської ОДТРК стосовно «іншої сторони конфлікту» у сюжетах від 17 листопада «Троє поранених і більше 20 обстрілів на ніч», 18 листопада — «Минулої доби невиправних втрат у лавах нашого війська»,19 листопада — «Новини з фронту» та 20 листопада «Жодної години без обстрілів» зустрічаємо «проросійські бандити», «загарбники». Як правило, у цих сюжетах майже дослівно транслюються повідомлення прес-служби штабу АТО, інформаційно-аналітичного центру РНБО тощо.

В кількох сюжетах журналісти підбирають некоректний синонімічний ряд. Наприклад, в сюжеті «Минулої доби невиправних втрат у лавах нашого війська» в одному реченні конфліктнонейтральна лексика — «проросійські бойовики», а вже у наступному журналіст вживає стосовно цієї групи слово «загарбник». Кричущі порушення бачимо в матеріалі «Жодної години без обстрілів» за 20 листопада. Тут вже і журналіст, і людина в кадрі вживають лексику, яка опосередковано підживлює конфліктогенність. Перший вживає слова — «наші захисники», «загарбники», «терористи», а людина в кадрі відверто називає іншу сторону конфлікту «сєпари».

В новинах ТРК «Лтава» також зафіксовано схожу лексику. Скажімо в сюжеті «Нове життя переселенців з Донбасу» герой сюжету назвав людей, які захопили будівлю облвиконкому, бандитами.

Інший вид порушення — легітимізація непідконтрольних українській владі районів, як території невизнаних республік, та їхніх «органів влади». Наприклад, у сюжеті «Лтави» «Життя в постійному очікуванні обстрілів» журналіст у діалозі з героєм сюжету називають іншу сторону «ДНР» без зазначення самопроголошена, чи так звана:

«Наталія Філяєва: У нас через 2 кілометри ДНР.

Кореспондент: З ДНР стріляли?»

В сюжеті херсонської «Скіфії» «Слідчим відділом управління Служби безпеки», дейдеться про затримання особи, яка шпигувала та допомагала іншій стороні конфлікту,демонстративнопорушує словник нейтральної лексики спікер. Останній, щоправда, якраз і є представником іншої сторони конфлікту: «В мае 2015 года был завербован работником МВД ДНР... В мои задачи входило... перевербовка сотрудников МВД Украины для работы на МВД ДНР».

В сюжеті запорізького ТВ5 «Родная помощь» журналіст використовує вислів «територія ДНР», що є порушенням, оскільки ДНР не є державним утворенням і не може мати власної території:

«Журналист: Посетители торговой площадки на камеру говорить не хотят. Признаются — боятся, что узнают знакомые, которые проживают на территории так называемой ДНР».

Також у новинах регіональних каналів добре помітна тенденція до знеособлення іншої сторони конфлікту. Скажімо, в сюжеті вінницької «Вінтери» «Вінниччина втратила героя» від 19 листопада йдеться: «Загинув Станіслав на Донеччині біля села Красногорівка, потрапивши під вогонь диверсійної групи противника».

Якщо виходити з дискурсу, представленого за період моніторингу, то глядач розуміє, що на сході України відбуваються військові дії, в результаті яких гинуть бійці, проте не знає, хто є їхнім противником — проти кого і за що точаться бої.

Ймовірно, відсутність згадок про іншу сторону конфлікту пов'язана з браком відповідної інформації, або ж униканням журналістами називання іншої сторони конфлікту. Проте, на думку експертів, такий дискурс є небезпечним, оскільки створює вакуум замість образу противника української армії. Цей вакуум може використовувати ворожа пропаганда, нав'язуючи дискурс «братовбивчої війни», «громадянського конфлікту» тощо.

МЕШКАНЦІ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Мешканці окупованих територій фігурували в новинах шести каналів, — в одинадцяти новинах, або 1 % загального тижневого контенту телеканалів, включених до моніторингу. Порушення вимог конфліктно чутливої журналістики експерти зауважили у трьох сюжетах; трьох припустилися журналісти, одного — людина в кадрі.

Загалом ця цільова група в новинах регіональних каналів висвітлена досить коректно. Не зафіксовано випадків проблематизації цієї групи, позиціонування як загрози чи поширення негативних стереотипів на рівні невисловлених припущень. Ймовірно, медіаспільнота все ж перейнялася проблемами мирного населення непідконтрольних територій і більше не ототожнює його з комбатантами, не прагне актуалізувати старих провин, які ще зовсім недавно покладало на них. Хіба що мешканці окупованих території виглядають як група гомогенна, дещо аморфна й окремі категорії в сюжетах не виділяються.

Загалом ця група в новинах здебільшого згадується фоново, на другому плані.

Що ж стосується виявлених порушень, то вони зводяться до некоректних територіальних прив’язок цих людей, що виливається у вживання конфліктно нечутливої лексики.

Наприклад, це можна побачити в сюжеті дніпропетровського 34-го каналу «На Донбас вирушила 124-та колона гуманітарного рейсу Рената Ахметова» від 18 листопада. В ньому журналісти називають непідконтрольну українській владі територію в Донецькій області «сірою зоною». На думку експертів, це словосполучення стосовно людей, які там проживають, хоча і використане з словами «так звана», все ж має негативне забарвлення:

«Автор: За місяць роботи мобільних бригад Штабу Ріната Азхметова в населених пунктах Новоазовського району гуманітарну допомогу отримали майже 4 тисячі мешканців. Продуктові набори везуть і в так звану сіру зону — це села і міста, які розташовані практично на лінії розмежування».

«Олексій Вишняков, директор Гуманітарного штабу Ріната Ахметов: В результате отвода вооружений по обе стороны линии соприкосновения образовалась так называемая серая зона, в которую сейчас Гуманитарный штаб Рината Ахметова с помощью волонтеров имеет доступ к доставке гуманитарной помощи. Сейчас это находится в фокусе задач Гуманитарного штаба. Ми будем продолжать доставку в так называемую серую зону, поскольку ни одна гуманитарная миссия не имела возможности доставки помощи для населения этих городов».

А в сюжеті запорізького ТВ5 «Пересечение линии фронта: трудности и нарушения» від 17 листопада ведучий використовує вислів «жителі ДНР». Нехай «ДНР» тут і фігурує, як «так звана», але вона залишається невизнаною, то й про українців, які мешкають на непідконтрольних територіях, говорити як про «жителів ДНР» некоректно.

«Игорь Белышев, ведущий: Пересечение линии фронта: трудности и нарушения. Сотни жителей временно неподконтрольной территории ежедневно проезжают через КПП возле Волновахи. Здесь регулярно образуются километровые очереди. Пограничники осуществляют тщательный контроль. Для чего жители так называемой ДНР систематически ездят на большую землю, знает Евгения Мельник».

ВОЛОНТЕРИ

За кількістю згадувань у тижневому контенті 20 регіональних каналів ця цільова група на другому місці, — 39 новин, що складає 4 % усіх новин. Увагу волонтерам в моніторинговий період не приділили тільки закарпатські канали. Водночас, експерти виявили тільки один сюжет, який не відповідає вимогам конфліктно чутливої журналістики. Порушення зафіксовані як з боку журналіста, так і з боку людей в кадрі.

Йдеться про новину чернівецького каналу ТВА «Волонтерки “АRMSOS. Волонтерський рух Буковини” йдуть на дембель» від 16 листопада. Формально він цілковито спрямований на те, щоби підкреслити шляхетність волонтерів, але тут не обійшлося без гомогенізації групи. Причому як у позитивному, так і в негативному аспектах. Ба більше, він сприяє поширенню негативних стереотипів, зокрема, невисловлених припущень, що волонтерський рух як такий себе вже вичерпав.

«Марія Цепілован, ведуча: Волонтерки “АRMSOS. Волонтерський рух Буковини” йдуть на дембель. Тепер спонукатимуть до дій чиновників та самих військовослужбовців. Нарікають, що чимало військових користуються безвідмовністю волонтерів, а у Міноборони тимчасом звітують про повне забезпечення захисників усім необхідним. Сповідь волонтерів та шокуючи ситуації, з якими вони зіштовхуються — у сюжеті моєї колеги.

Леся Михайлюк, волонтерка ГО “АRMSOS. Волонтерський рух Буковини”: Працювати так, як ми працювали 1 рік і 8 місяців, вже немає потреби. По-перше, почала держава вже дбати про армію. Міноборони постійно звітує, що воно стовідсотково вже одягло і взуло вже на зиму бійців. І виходить якийсь такий когнітивний дисонанс. Нащо ж ми тут сидимо, якщо держава забезпечила абсолютно всім?(…)

Кор.: А ще волонтеркам набридли дзвінки о 3-й ночі, бійці просять поповнити їм рахунок, бо не можуть подзвонити дружині, щоб вирішити на що витрачати зарплатню. А отримують військовослужбовці, до речі, 6-8 тисяч у місяць. Попросити про таке рідних не наважуються, бо ж у них зранку купа справ, а волонтери завжди допоможуть».

РОДИНИ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЗАГИБЛИХ

Загалом один сюжет із 17 (два відсотки загального контенту), в яких згадуються родини військових, має ознаки конфліктної нечутливості й містить порушення з боку журналіста та людини в кадрі. Загалом про цю цільову групу йшлося в новинах тринадцяти каналів.

Зауваження в експертів були до вже згаданого сюжету чернівецького каналу ТВА «Волонтерки “АRMSOS. Волонтерський рух Буковини” йдуть на дембель» від 16 листопада.

У ньому зафіксовано порушення негативних стереотипів про родини військових, які служать в АТО, зокрема, містяться опосередковані закиди про їхнє зловживання прихильністю волонтерів. Ця група фігурує начебто на другому плані, утім вона гомогенізована і деперсоніфікована.

«Кор.: А ще волонтеркам набридли дзвінки о 3 ночі, бійці просять поповнити їм рахунок, бо не можуть подзвонити дружині, щоб вирішити на що витрачати зарплатню. А отримують військовослужбовці, до речі, 6-8 тисяч у місяць. Попросити про таке рідних не наважуються, бо ж у них зранку купа справ, а волонтери завжди допоможуть».

ДІТИ

Жодного конфліктно нечутливого сюжету з 21 новини (2 % тижневого контенту) на 14 каналах, в якій ішлося про дітей, по який бік ліні розмежування вони б не мешкали, не виявлено.

Журналісти, люди в кадрі про них висловлювались максимально коректно. Утім, діти фігурують в сюжетах здебільшого не як самостійна виокремлена спільнота, а члени родин переселенців, родин загиблих та військових, мешканців окупованих територій. Наприклад, дніпропетровський 34-й канал у двох сюжетах згадує про дітей із багатодітних родин, які проживають із батьками на непідконтрольній Україні території в селах вздовж лінії фронту і отримують гуманітарну допомогу штабу Ахметова.

В сюжеті запорізького ТВ5 «46 тонн продуктов питания, 9 тысяч постельных принадлежностей и обогревателей» згадуються діти-переселенці:

«Галина Знаменская, корреспондент. Людмила в Запорожье приехала из Свердловска, что в Луганской области, вынуждена была переехать с 5-ю детьми сразу с начала военных действий на Донбассе. Здесь снимала жилье, но с онкобольным ребенком платить за аренду квартиры было непросто».

На цьому тлі виділяється сюжет «Єдність та толерантність» запорізької ЗОДТРК, у якому йдеться про дітей, яких навчають толерантності, в тому числі в питаннях ставлення до інших представників цільових груп.

Дотримання фахових стандартів у новинах із ознаками конфліктно чутливої журналістики

Середньозважений інтегральний показник дотримання фахових стандартів у новинах, дотичних до конфліктно чутливих тем, за підсумками моніторингу склав 4,13 бала із шести можливих. Утім, маємо дуже строкату картинку з їх дотриманням на різних каналах. Так, чотири із двадцяти каналів подолали п’ятибальну планку, — закарпатський 21-й канал, харківський АТН, а також херсонські «Скіфія» та «ВТВ Плюс». Показники десяти каналів коливалися від чотирьох до п'яти балів, чотирьох — від трьох до чотирьох балів. А відповідність критеріям інформаційної журналістики в новинах Запорізької ОДТРК та каналу «ІРТ-Полтава» не досягли навіть трьох балів із шести можливих.

Найнижчі показники в таких новинах зафіксовано за стандартом повноти інформації, — 0,53 бала. Він сформувався як унаслідок відсутності бекґраундів, так і незбалансованості таких новин. Найнижчі показники за цим стандартом у запорізьких ТВ5 — 0,13 бала і тамтешньої ОДТРК, — експерти вважають, що він зовсім недотриманий в усіх дев’яти новинах, де згадуються цільові групи.

Якщо порушення стандартів оперативності, достовірності та точності критичними назвати не можна, — вони відповідно складають 0,72, 0,78 та 0,8 бала, — то стосовно решти є чимало зауважень. Зокрема, стандарт балансу думок дотримано лише у двох третинах таких сюжетів, — 0,66 бала. Не в останню чергу — за рахунок значної кількості новин про ситуацію в зоні АТО, де безальтернативним джерелом інформації були офіційні структури.

Утім, трапляються й порушення кричущі. В дуже неоднозначному сюжетів чернівецького ТВА «Волонтерки “АRMSOS. Волонтерський рух Буковини” йдуть на дембель», можливість висловитися де з обґрунтованою критикою, а де й з відвертим «наїздом», дали лише волонтеркам. А бійцям АТО, членам їхніх родин, Міноборони і владі як такій, зображеним не в найкращому світлі, оприлюднити свій погляд на описувану ситуацію змоги немає.

Третина новин містить порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, — критерій дотримано на 0,64 бала. Об’єктивна реальність у сюжетах із порушеннями стандарту викривлена оціночними судженнями та власними висновками журналістів. Нехтування саме цим критерієм здебільшого стосується й порушень словника конфліктно нейтральної лексики, особливо в застосуванні до іншої сторони конфлікту та мешканців окупованих територій. Наприклад, у жодному з чотирьох сюжетів каналу «ІРТ-Полтава», де згадуються цільові групи, цього критерію не витримано.

Моніторинг конфліктно чутливого висвітлення проблем соціальних груп, дотичних до конфлікту, в українських телевізійних ЗМІ проведений ГО «Телекритика» в рамках проекту, який виконує Координатор проектів ОБСЄ в Україні за фінансової підтримки Посольства Британії в Україні.

comments powered by Disqus