«Паркетні танці» обласних державних телекомпаній

Зураб Аласанія, генеральний директор Національної телерадіокомпанії України, заявив нещодавно, що логотипа cуспільного мовлення удостояться лише ті обласні державні мовники, які забудуть про замовні матеріали. І хоча вони де-юре вже перейшли в підпорядкування НТКУ, позбутися «стандартів» провладної джинси й самоцензури поки що не спромоглися, догоджаючи очільникам регіонів.

Принаймні, про це свідчать результати моніторингу 10 обласних ОДТРК, проведених другого тижня вересня. Щоправда, винятки, коли матеріалів із ознаками замовності в новинах цих каналів не виявлено взагалі або їх один чи два, є, — це Сумська, Чернівецька й Запорізька ОДТРК. Разом із тим, «добрі» традиції провладного «паркету» бережуть їхні колеги з Волині, Закарпаття, Одеси, де відсоток новин із ознаками замовності коливався від 22 до 25 %. А особливо полтавчани, які здобули прикре лідерство з показником 30 % контенту з ознаками замовності, причому здебільшого саме з «протокольною» — політичною складовою.

Хоча валу сюжетів із промоцією політичних сил і кандидатів на місцевих виборах не було, експерти все ж зауважили прояв несподіваних симпатій дніпропетровських телевізійників до тамтешніх тоді ще потенційних кандидатів на посаду міського голови Максима Курячого та Олександра Вілкула. Полтавчани пропіарили спортмайданчики від Костянтина Живаго, волиняни «засвітили» у новинах позапарламентські діяння Ігоря Гузя та Дмитра Либинця, а вінничани чи не щодня демонстрували сюжети, в яких фігурує місцева громадська діячка Людмила Станіславенко.

Що ж до висвітлення теми місцевих виборів як такої, то загалом вона в новинах була представлена дуже мало, — не знайшлося й десятка таких сюжетів. Хоча можна було сподіватися більшої уваги від каналів, які здійснюють мовлення для місцевих громад, — ідеться-бо про їхнє майбутнє.

Стосовно ж якості новин, котру характеризує дотримання стандартів інформаційної журналістики, то найбільше питань в експертів викликала робота новинарів Запорізької ОДТРК, адже в них найнижчий бал із-поміж каналів, включених до моніторингу, — 3,02 із шести можливих. Утім, і решта до ідеалу не наблизилася: лише три ОДТРК — сумська, вінницька і харківська — подолали бар’єр у чотири бали з максимумом 4,42. Середні ж показники коливаються на рівні 3,88 бала.

В розрізі ж окремих стандартів виділяється нехтування дотриманням балансу думок (середньозважений показник 0,55 бала з максимумом 0,81 у сумчан), відокремлення фактів від коментарів, а особливо — небажання або невміння забезпечувати глядача вичерпною інформацією в пропонованих сюжетах (в середньому — 0,42 бала). Відтак половина новин, які продукують регіональні мовники, однобокі, неповні та з оціночними судженнями і власними висновками їхніх авторів. Отож, наміри керівництва НТКУ запрошувати журналістів із областей до навчальних центрів у Києві саме на часі.

Узагальнений моніторинг за 713 вересня 2015 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) та дотримання професійних стандартів у новинах обласних державних телерадіокомпаній Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернівецької областей.

 

ВІННИЦЯ, «Вінтера»

В моніторинговий період експерти виділили 20% контенту новин обласного державного телебачення, що місять ознаки замовності. Рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики оцінено на 4,35 бала з шести можливих — один із найкращих показників серед каналів, включених до моніторингу.

Експерти звернули увагу, що сюжети каналу з ознаками замовності мають високі показники стандартів. А основною вадою таких новин є недотримання стандартів балансу думок чи відокремлення фактів від коментарів.

Тенденцією поточного тижня експерти відзначили значну присутність у новинах громадської діячки Людмили Станіславенко. Її часта поява в суспільно важливих сюжетах не завжди має смислове навантаження. Зокрема постійним тлом для появи пані Станіславенко виступає громадська організація «Гармонія», що опікується проблемами інвалідів, із якою вона активно співпрацює. На фоні інформації про проекти організації, вирішення проблем інвалідів та інвалідів — учасників АТО геть псують картину відверто компліментарні подяки на адресу Людмили Станіславенко.

Зокрема, мова про сюжети: «День міста Вінниці» від 7 вересня, «У Вінниці відкрито перший в Україні інклюзивний майданчик» від 8 вересня, «Кожна жінка прагне бути красивою, жіночною, успішною, розвивати в собі лідерські якості» (про конкурс краси для жінок, які прикуті до інвалідного візку) та «У Вінниці відбулась презентація проекту «Доступність для всіх» від 9 вересня, «Працевлаштування інвалідів» від 10 вересня. Тобто пані Станіславенко присутня в новинах ВОДТРК чи не щодня, майже як Президент чи прем’єр-міністр. Тож складається враження, що у Вінниці немає інших громадських ініціатив окрім проектів «Ради Вінниччини» та ГО «Гармонія».

До числа сюжетів із ознаками замовності також включено так звані паркетні новини — де в перші рядки підводки виноситься не проблема, а факт офіційної події. А також офіційні повідомлення, що інформують події державного значення, проте не несуть вагомої інформації для глядача з цього регіону.

Так, у сюжеті «Здешевлення кредитів аграріям» від 9 вересня автор починає з такого тексту: «9 вересня у Департаменті АПК відбулось засідання комісії з питань визначення переліку суб’єктів господарювання агропромислового комплексу для здійснення їх фінансової підтримки через механізм здешевлення кредитів. З даного приводу комісія, до складу якої входять фахівці Департаменту фінансової служби, Держфінінспекції, Управління статистики та представника Вінницької Ради, сільгоспвиробників, засідають вдруге».

Окрім того, що цей пасаж не містить жодної суспільно-важливої інформації та коментарів експертів, наприкінці сюжету автор додає невідокремлену оцінку: «Цього разу, за рішенням комісії, сума компенсації для аграріїв області на здешевлення залучення банківських кредитів сягнула понад 6 мільйонів гривень», даючи глядачу «відчути» досягнення влади, що особливо важливо з огляду на початок місцевих виборів.

Як приклад сюжетів з ознаками замовлення, що «рекламують» успішну роботу уряду, можна назвати БЗ «Є реальні перші чіткі сигнали стабілізації фінансової системи країни» від 7 вересня: «Ведучий: Є реальні перші чіткі сигнали стабілізації фінансової системи країни, заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні ради фінансової стабільності, у понеділок 7 вересня. Сьогодні рахунки державного казначейства без іноземної валюти мають вже 45 мільярдів гривень, повідомив він. Завдяки спільним заходам уряду і нацбанку ми тримаємо фінансовий сектор у стабільній ситуації. дуже багато зроблено в банківському секторі що дало нам можливість профінансувати безпрецедентні видатки на нацбезпеку і оборону, маже сто мільярдів гривень, підкреслив Яценюк. Завдяки накопиченим на єдиному казначейському рахунку коштам. Уряд зможе до кінця року профінансувати нацбезпеку, оборону, армію і соцстандарти. Він нагадав, що в результаті проведених заходів, урядом прийнято рішення про підвищення заробітних плат, пенсій і соцстандартів».

Інформація в таких повідомленнях подається не збалансовано та неповно й перебільшує досягнення влади, оскільки здебільшого коментарі не відокремлені від фактів, у матеріалах присутня значна кількість позитивних авторських оцінок.

Або ж сюжет про зустріч словацької делегації та уряду України від 10 вересня містить такий закадровий журналістський текст: «Президент Словаччини високо оцінив результати реформ. Відзначивши, що за останній час нинішній уряд досяг набагато більше, ніж було зроблено впродовж десятиліть. Сторони обговорили також і політичне співробітництво».  

У БЗ немає жодного синхрону, а похвали президента Словаччини навіть не передані як цитата, що ставить під сумнів не лише достовірність, а й точність озвученої інформації.

У новинах каналу також присутні матеріали, які мають ознаки комерційного замовлення. Це не явна реклама продуктів чи послуг, — радше іміджеві сюжети про приватний елеватора, або виш.

Один із прикладів, коли на тлі суспільно важливої тематики використана реклама, — сюжет «Благодійний проект “З вірою в серці” та перемоги юних вінничан» від 8 вересня. З-поміж інформації про перебіг та результати від благодійного марафону вставлений синхрон без смислового навантаження від представниці фірми «Данон» — ініціатора заходу:

«Наталя Лиса, директор юридичного департаменту “Данон” в Україні: Вінниця славиться в Україні своєю небайдужістю та своєю громадянською свідомістю. Тому ми завжди раді, що Вінниця приєдналася одна із перших до нашого заходу, до нашого пробігу “З вірою в серці”».

Що ж стосується дотримання в новинах каналу фахових стандартів, то експерти найвищими балами оцінили стандарти точності (96 %) і достовірності (95 %). Досить високий показник дотримання стандарту оперативності (80 %). Меншою мірою забезпечені повнота інформації (56 %) та відокремлення фактів від коментарів (55 %). Найбільш проблемним стандартом є баланс думок — його дотримано найменше.

Разом із тим відзначено порівняно високий відсоток сюжетів, у яких дотримано всіх стандарти, — таких 21 %.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК, «Дніпропетровський державний»

18% новин каналу, які вийшли в ефір моніторингового тижня, експерти оцінили як такі, що мають ознаки замовності, причому всі — політичної. Дотримання фахових стандартів у новинах журналісти забезпечили на рівні 3,63 бала.

Показово, що в тижневому контенті з проаналізованих 38 сюжетів чотири мають безпосереднє відношення до місцевих виборів. Причому, деякі з них — відверта політична джинса. Зокрема, сюжет за 11 вересня «З 21 вересня починається реєстрація кандидатів на пост міського голови Дніпропетровська», в якому колишній мер міста агітує за потенційного кандидата від партії «БПП «Солідарність» Максима Курячого. Хоча канал відзначає, що «чимало претендентів уже заявили про своє бажання брати участь у перегонах», позитивний акцент робиться лише на одному кандидаті. Про решту в такому контексті ні в сюжеті, ні в наступних випусках новин не повідомляється.

«Юлія Звягінцева, кореспондент: Свого кандидата на пост очільника Дніпропетровської міськради висунув і Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Ним став народний депутат України Максим Курячий. У цьому рішенні колегу підтримав колишній мер міста Іван Куліченко.

Іван Куліченко, народний депутат України від Блоку Петра Порошенка: Я поддерживаю решение фракции о выдвижении Максима Курячего кандидатом в миськи головы миста Днепропетровска. Это политик новой формации, местностное управление требует серьезных изменений, реформирования.

Кореспондент: Іван Іванович вважає: Максим Курячий до такої роботи готовий та впорається з будь-якими труднощами. Політик впевнений, саме цей молодий кандидат працюватиме на народ. Адже доля городян йому небайдужа(…).»

До прихованої виборчої реклами можна віднести сюжет від 10 вересня «Звинувачення у бік Олександра Вілкула», в якому канал стає на захист Олександра Вілкула з «Опозиційного блоку», котрий згодом зареєструється як кандидат на посаду мера. Звинувачення на адресу Вілкула канал називає вигаданими й безглуздими, але не пояснює чому, як і того, хто конкретно звинувачує Вілкула і в чому. Натомість у сюжеті з’являються два політологи, які, схоже, до подій на згаданій в сюжеті сесії міськради, жодного відношення не мають:

«Ведуча: Щодня у мережі Інтернет з’являються вигадані новини та безглузді звинувачення в бік Олександра Вілкула. Яскравий цьому приклад — вчорашня сесія міськради. На важливе для городян засідання, де мали обговорювати питання про перейменування міста та бюджет, просто не з’явилися депутати деяких політичних партій Дніпропетровська. Кворуму немає, отже і сесія не відбулася. “Опозиційний блок” з’явився в повному складі, сподіваючись, що всі питання будуть вирішені на користь городян. Замість прогульників з’явилися люди в камуфляжах. Пізніше в цілому ряді ЗМІ з’явилася відверта брехня, нібито в мерії відбулася кривава бійня, яку організував “Опозиційний блок”.

Наталія Начар'ян, заступник керівника фракції опозиційного блоку в Дніпропетровській міськраді: Это откровенная и наглая ложь, никакой драки в горсовете не было. Понятное дело, что это выгодно исключительно нашим оппонентам, они переступили черту, которая называется “черные технологи”.

Ведуча: Жертвою подібних афер став і відомий політолог Віктор Пащенко.

Віктор Пащенко, політолог: Такой вопиющий случай, когда ни заявлений, я не называл никаких фамилий, в ряде печатных СМИ, наших сайтов в Днепропетровске дописали несколько фраз и, таким образом, первичный смысл моего заявления о коррупции при проведении тендера по застройке метро, извратили полностью, добавили, что я это говорил про Вилкула. Я думаю, что мы к сожалению, в ближайшие недели не раз такое увидим, потому что, повторюсь, порядочность не всем СМИ у нас присуща в области в этом смысле.

Ведуча: Також було розповсюджено інформацію, нібито керуватиме виборчим штабом Олександра Вілкула буде Ганна Герман. Політологи кажуть, такі провокації від безвиході.

Андрій Золотарьов, політичний експерт: Все это показывает уровень представлений о морали, уровень представлений об этике и о нормах. То есть, те, кто больше всего и красиво говорит о патриотизме, о европейском выборе, о цивилизованных нормах демократии, использует самые грязные, нечистоплотные методы».

Два інші сюжети — «У Києві відбулося друге засідання Ради регіонального розвитку під керівництвом Петра Порошенка» від 10 вереснята «У Дніпропетровську стартувала Всеукраїнська кампанія з контролю за прозорістю фінансування партій та кандидатів» нібито чисто інформативні. Але в останньому не вказується, які саме політичні сили не підписали запропоновані рухом «Чесно» декларації з відповідальності, а які — ні. З тих, що підписали називаються тільки, знов таки, провладна партія «БПП “Солідарність”» і, мабуть, для «об’єктивної» картини додана «Самопоміч».

Що ж стосується дотримання фахових стандартів, то найбільше зауважень викликають низькі показники стандартів балансу думок (0,50), відокремлення фактів від коментарів (0,42) та повноти наданої інформації (0,31 бала).

Що стосується балансу думок, то, наприклад, у сюжетівід 9 вересня «Після успішного завершення всеукраїнського волонтерського форуму, що пройшов у Дніпропетровську, облдержадміністрація готує новий проект» слово для коментаря надано лише раднику голови облдержадміністрації, хоча дати коментар щодо доцільності цих проектів або їх недоцільності могли би представники малого бізнесу чи працівники соціальних закладів.

Ще показовішим є порушення цього стандарту в новинах про згадану сесію міськради. Так, «Дніпропетровський державний» не згадав у випусках новин від 9 вересня, що стало причиною зриву сесії міської ради, чого вимагали активісти. Зате наступного дня вийшов сюжет «Звинувачення у бік Олександра Вілкула», який мав спростувати звинувачення на адресу «Опозиційного блоку» і його представника Олександра Вілкула. Глядачі ж так і не дізналися, що громадські активісти мітингували на сесії через намагання, на їхню думку, створити в міськраді широку коаліцію Блоку Петра Порошенка й «Опозиційного блоку», слова активістам у сюжеті канал не надав. Окрім того, маємо й порушення стандартів точності та повноти інформації.

Що стосується порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, то журналісти каналу часто припускаються оціночних суджень і власних висновків. Ось лише кілька висловлювань журналістів, які зустрічаються в сюжетах новин: «Так думає кожен, хто приїхав на інвестиційний форум для стартапів»; «У його знімках спить історія Дніпропетровська. А у серці тремтить бажання зберегти кожну деталь свого улюбленого міста»; «Тривалість життя дніпропетровців подовжиться, відсоток смертності зменшиться» ; «Або дороги, або калюжі. Ймовірно саме таким принципом користувалися робітники, що клали покриття на житловому масиві Фрунзенський. Їхня недбалість призвела до того, що маже десять років мешканці масиву спостерігають ставок, який з'являється після кожної зливи» тощо.

ЗАПОРІЖЖЯ, ОДТРК

Ознаки замовності експерти помітили лише у трьох із 50 проаналізованих новин каналу, що склало 6 % контенту. Натомість показник відповідності новин ЗОДТРК фаховим стандартам найнижчий серед оцінюваних каналів, — 3,02 з шести можливих балів.

Зауважимо, новини з ознаками замовності не можна вважати злісною джинсою — радше це незживна класика «паркету». Скажімо, як сюжет за 11 вересня «Труднощі — крок до розвитку», в якому йдеться про перспективи розвитку туризму в Запорізькій області. В новині лише два спікери — Григорій Самардак, голова Запорізької обласної державної адміністрації та Константінос Зарраз, радник мера м. Ксанті, Греція, який в цей час прибув до Запоріжжя.

«Григорій Самардак, голова Запорізької обласної державної адміністрації: Для нас очень важным является именно практическая реализация этих проектов для того, чтобы мы могли показать, что Запорожская земля имеет вот такие этно-места, да? Красивые места, где реализуются национальные проекты. Которые могут завтра, и сегодня уже готовы, принимать туристов по линии агротуризма. Да? Зеленого туризма. Несмотря на тяжелую обстановку, мы развиваемся, движемся вперед и используем все возможности, которые есть для тесного сотрудничества по международным проектам. Для того, чтобы мы могли показывать, что вот Запорожская область имеет хорошие перспективы в реализации этих программ…»

          Ознакипросування інтересів влади має й сюжет «Безлад вищої категорії» про проблеми міського пасажирського транспорту. Матеріал відбиває виключно позицію місцевої влади.

          Один із сюжетів, — «Напередодні опалювального сезону…» від 8 вересня, — стосується питань енергоефективності, зокрема, доцільності встановлення твердопаливних котлів. Сюжет не містить назви компанії-виробника, утім, опосередковано просуває цей виріб, як товарну позицію, а відтак, має ознаки комерційної замовності.

«Євген Хандарук, менеджер компанії: Котлы на твердом топливе (в любом виде твердого топлива: уголь, щепа, брикеты, трава) — горит всё. На 150 квадратов хватит, ну если для понятного результата полторы-две машины дров на зиму. Если с расчета две тысячи за машину, то это четыре тысячи.

Олександр Сафрокін, директор компанії: Солнце, ветер, вода и воздух — это возобновляемые источники, то есть они постоянно пополняются. Абсолютно в любом доме можно поставить на любой крыше, более того сейчас государство стимулирует такую установку солнечных электростанций путём зеленого тарифа».

Що ж стосується дотримання стандартів журналістики, то прискіпливі експерти звернули увагу на дуже низькі показники оперативності (0,48). «Другу свіжість» новин журналісти каналу прагнуть завуалювати, як в сюжеті «Виставка в честь 70-летия Валерия Вовка» від 7 вересня: «Ольга Павлюк, ведуча: виставка Валерія Вовка, котру днями урочисто відкрили у футоклубі, стала для митця знаковою…».

Окрім того, часто не уточнюється, коли саме трапилася та чи інша подія. Особливо у «кримінальних» новинах та новинах «одним рядком».

Є в каналу й проблеми зі стандартом достовірності, — джерела інформації в багатьох сюжетах не вказані. Наприклад, як у вкрай лаконічному сюжеті за 9 вересня «Весілля на лікарняному»: «Ольга Павлюк, ведуча: Весілля на лікарняному. Святкуючи створення нової родини, у Бердянську отруїлися шістнадцять гостей, із них троє дітей. Зараз усі перебувають в інфекційній лікарні міста у задовільному стані, здоров'ю нічого не загрожує. За попередньою інформацією гості отруїлися майонезом, що приготували в ресторані».

Лише в половині проаналізованих новин каналу дотримано стандарт балансу думок. В основному, псує картину чимала кількість новин «Одним абзацом». Вони ж дуже сильно понижують показник повноти інформації, — до 0,16 бала.

          ЛУЦЬК, «Нова Волинь»

Дев’ять із десяти сюжетів з ознаками замовності (22 % новин), помічених моніторами в новинах каналу, мають політичну складову з «паркетним присмаком». Не зафіксовано жодної з елементами промоції політичних партій чи потенційних кандидатів у депутати, або лідерів місцевих громад. Стандарти інформаційної журналістики дотримано на 3,76 бала.

Отож, умовна волинська джинса здебільшого зумовлена сюжетами, пов’язаними з протокольними заходами влади, обов’язковим інформуванням населення про те, що влада, зокрема обласна, щось робить. Дуже показовий приклад такої новини — сюжет від 8 вересня «Голова облдержадміністрації Володимир Гунчак перебуває у Києві»:

«Світлана Дейнека, ведуча: Голова облдержадміністрації Володимир Гунчак перебуває у Києві. Сьогодні він працював в адміністрації президента України та Кабінеті Міністрів, а завтра візьме участь у засіданні Ради регіонального розвитку при Президентові України.  Планується, що під час зустрічі з керівництвом Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Володимир Гунчак обговорить шахтарське питання, а саме необхідність продовжити реорганізацію ДП “ВолиньВугілля”, добудувати шахту № 10 Нововолинська і розрахуватися із гірниками. Оскільки проблема з постачанням гарячої води у Луцьку і досі актуальна, інтереси міста голова облдержадміністрації лобіюватиме під час зустрічі з представниками НАК “Нафтогаз Україна”. Доля облавтодору — тема розмови в Міністерстві інфраструктури. Окрім того, голова облдержадміністрації, як інформує прес-служба, працюватиме в Мінфіні й Міністерстві аграрної політики та продовольства України».

Загалом голова облдержадміністрації Володимир Гунчак є спікером, або головною діючою особою в п’яти сюжетах, міський голова Луцька Микола Романюк — в іще двох.

Окрім того, двічі в новинах згадуються народні депутати. В одному з них нардеп Ігор Гузь виступає в ролі експерта під час презентації проекту Громадського руху «Чесно», що не є його компетенцією. В іншому — повідомляється, що нардеп Дмитро Либинець взяв участь у відвідинах місця загибелі в 2014 році під м. Волноваха волинянина, бійця 51-ї бригади. Місія, звісно, почесна, але не це є головною функцією законотворця.

Експерти зауважують, що інформаційна політика новин Волинської ОДТРК досить збалансована. В новинах багато сюжетів із районів області, є включення з зони АТО, хоч і дещо незрозумілі, коли кореспондент говорить більшість часу, а дійова особа відбувається двома-трьома реченнями.

Досить часто глядачеві «Нової Волині» важко зрозуміти, коли відбувалась якась подія — сьогодні чи позавчора? Це стосується майже третини сюжетів, що, відповідно, «опустило» стандарт оперативності до 0,71.

Також досить низьким є показник збалансованості думок або точок зору в сюжетах, — лише 20 з 45 відповідають цьому критерію. Як наслідок, страждає повнота поданих фактів, — показник дотримання 0,40 бала. Невисокий і показник відокремлення фактів від коментарів — 0,56. Найкраще журналісти каналу дотримуються вимог стандарту достовірності, — посилання на джерела містяться у 89 % новин.

ОДЕСА, ООДТРК

Чверть проаналізованих матеріалів каналу містять порушення стандартів, які можуть свідчити про замовний характер. Усі такі сюжети відносяться до умовної категорії політичної джинси. Інтегральний показник дотримання стандартів близький до середнього з поміж досліджуваних каналів, — 3,95 бала з шести можливих.

Ознаки замовності мають 15 матеріалів. Значна частина цих сюжетів є, радше за все, не стільки замовними, як створеними відповідно до уявлень журналістів ОДТРК про місію державного телебачення. Зокрема, це стосується сюжетів про дії центральної влади (Президента, прем’єр-міністра), що не мають прямого впливу на життя мешканців Одещини. Наприклад, матеріал від 9 вересня:

«Ведуча: Президент Петро Порошенко взяв участь у розширеному засіданні Кабінету Міністрів, на якому розглядається питання про підвищення соціальних стандартів для робітників бюджетної сфери та пенсіонерів. Голова держави повідомив про наміри підвищити соціальні стандарти на 1318 % для трьох мільйонів працівників бюджетної сфери, 7,5 мільйонів пенсионерів та ще 1,5 мільйони людей, які отримують різні види допомоги. Певне перекривая тих втрат, які зазнали люди протягом останнього року, про це слід говорити чесно і відверто. “Це рішення не слід перебільшувати, але ні в якому разі не можна і применшувати”, — зазначив Президент.

За словами Президента, підвищення цих соціальних стандартів має не лише фінансово-економічний, але й важливий політичний характер(…)».

Релевантність цієї інформації для одеської публіки викликає великі сумніви, як і важливість самого інформаційного приводу, — це типовий «паркет». Також слід зауважити, що повідомлення є незбалансованим — у ньому наведено виключно позицію Порошенка.

Також спостерігається підвищена увага до голови Одеської обласної державної адміністрації Михеїла Саакашвілі, який з’являється в матеріалах, тема яких часто не стосується обов’язків губернатора. Наприклад, як в сюжеті від 7 вересня про перший етап конкурсу з відбору на керівні посади до місцевих прокуратур. Опісля власне інформації по темі, — маємо:

«Кор.: На конкурсному відборі побував також і голова Одеської облдержадміністрації Михеїл Саакашвілі. Він був вкрай незадоволений чергами, що вишикувались на реєстрації учасників. Однак, з самими конкурсантами радо познайомився і озвучив свої сподівання щодо реформування прокуратури.

Михеїл Саакашвілі, голова Одеської обласної державної адміністрації: По всейУкраине эти экзамены начались и я уверен, чтобудет фундаментальное обновление состава прокуратуры. Это большой исторический прорыв. Я надеюсь, что получим практически везде новых прокуроров районов. Вы знаете, что все прокуроры будут меняться, прокуроры городов будут меняться и получим справедливую систему. Люди очень не довольны тем, что происходит в прокуратурах. На всех уровнях. Они хотят все поменять и все нужно поменять».

Повноваження голови ОДА жодною мірою не стосуються прокуратури, тому використання коментарів Саакашвілі, як і згадка про його прихід на конкурс, є звичайним «паркетом» із метою догодити чиновнику. Як і окремий сюжет про появу петиції щодо призначення Саакашвілі прем’єр-міністром.

Що ж до дотримання стандартів, то його показники здебільшого середні, або ледь вище середніх. Найгіршими є показники дотримання стандартів повноти (0,46 бала) та балансу думок (0,53 бала). Показник дотримання стандарту точності становить 0,66 бала. 0,73 бала — показник дотримання стандарту оперативності, 0,75 — відокремлення фактів від коментарів. І найвищим є показник дотримання стандарту достовірності — 0,83 бала. Хоча трапляються приклади разючого порушення стандартів достовірності та точності, як у цьому матеріалі про субсидії від 9 вересня. Все формулювання проблеми побудоване на посиланнях на «думки людей», «одеситів», «багатьох громадян»; на завершення використаний вокспоп, який є типовим засобом маніпуляції. Насправді жодної точної інформації про те, яка кількість людей володіє знанням і розуміє принципи формування тарифів і субсидій, у журналістів немає.

Випуск новин 8 вересня починається з кричущого порушення стандарту балансу думок. Ідеться про затримання місцевих активістів:

«В Одесі правоохоронці затримали лідера місцевої організації “Правого сектора” Сергія Стерненка і главу Одеського “Автомайдану” Євгена Рєзвушкіна. Протягом найближчих годин, Приморський районний суд має обрати обом активістам — запобіжний захід. Що конкретно інкремінують Стерненку і Рєзвушкіну, офіційно поки не відомо. Як повідомив (?) Рєзвушкіна Марк Гордієнко, автомайданівця звинувачують в тому, що він штовхнув прокурора. Стерненко, за деякими даними, проходить в справі про хуліганство. Ситуації прокоментував начальник обласної ВС Георгій Лордкіпаніде.

В рамках проведення слідчих заходів, Євген Різвушкін, лідер Одеського “Автомайдану”, був запрошений за повісткою до слідчого управління для оголошення підозри у скоєнні злочинів. Йому ствиться хуліганство і погроза або насильство, щодо співробітника правоохоронних органів. Зараз вирішується питання про обрання для нього запобіжного заходу.

Крім того, за рішенням Приморського суду, затримані лідер Одеського “Правого сектору” Сергій Стерненко і куратор комінтернівського “Правого сектора” Руслан Демчук. Для оголошення підзри в скоєнні нападу на депутата райради і його викрадення. Яким буде запобіжний захід для цих громадян, вирішить суд.

Шановні одесити! Звертаюсь до вас з проханням, дотримуватися законодавства і дотримуватися громадського порядку. Закон єдиний для всіх громадян України, без винятку — підкреслив Лордкіпанідзе».

Позиція затриманих або їхніх адвокатів у матеріалі не відображена взагалі: все, що ми знаємо про затримання, відомо тільки від правоохоронців. Марк Гордієнко, який є ще одним джерелом, виступає в матеріалі в незрозумілій якості. Висвітлення цієї резонансної для Одеси події в новинах ОДТРК було однозначно недостатнім і не дало одеситам усієї найважливішої інформації, необхідної для розуміння події.

ПОЛТАВА, «Лтава»

Матеріалів з ознаками замовності в новинах «Лтави» у моніторинговий період експерти знайшли 13, що становить 30 % контенту. Це найгірший показник серед каналів, включених до моніторингу. Одинадцять таких сюжетів містили політичну складову. Відповідність новин телеканалу фаховим стандартам — 3, 39 бала.

Варто зауважити, що більшість матеріалів, які, на думку експертів, мали ознаки замовності, — злощасний «протокол»: автори видавали в ефір новини, відзняті виключно на прес-конференціях, або за участі чиновників.

Типовий приклад — сюжет «Вирішити проблеми переселенців на Полтавщині допоможе…» має ознаки «паркетності», оскільки побудований на меседжах представників ОДА, почутих виключно на прес-конференції. Автор не знайшла героя для сюжету і не зробила матеріал більш цікавим.

Або ж візьмімо сюжет «На вихідних, на Полтавщину, повернулося 36 демобілізованих», щоздебільшого побудований наштампах, не містить щодної лайф сторі. Він не містить синхронів рідних чи знайомих, які прийшли зустріти демобілізованих. Натомість, є пряма мова заступника ОДА, який каже загальні слова без жодної конкретики: «Ми зробимо все можливе для того, щоб ви ввійшли в наше гражданське життя нормально, в мирне життя. Це основне завдання нашої влади сьогодні».

Власне, як і в сюжеті «Полтавський міжнародний фестиваль Vorskla-Rock’n’Ball, де міститься синхрон начальника управління культури Полтавської ОДА Геннадія Фасія: «Те, що нас об'єднало сьогодні, це діти. Діти не забуті, вони не повинні бути забуті. Ясно, що цей подарунок, які б кошти не були, не повернуть їм батька, але коли вони бачать, що вони цікаві іншим людям, тоді їм буде простіше жить і вони будуть знать, що є держава, є суспільство, яке про них піклується і ніколи не забуде те, що зробив їх батько».

А матеріал «Воркаут у Кременчуці» й узагалі спрямований на формування позитивного образу нардепа Константина Жеваго. Перший раз устами помічника-консультанта народного депутата України говориться, що Живаго «откликнулся на просьбу активной молодежи Кременчуга». Вдруге депутата згадують вкінці матеріалу: «У планах парламентаря Констянтина Живаго, виділити кошти на встановлення у мікрорайоні "Молодіжному"», ще кількох спортивних майданчиків. Окрім цього, в одному із синхронів говорять про значимість фінансування будівництва спортмайданчика: «Валентин Шафорост, голова Автозаводської районної ради у Кременчуці: В такий скрутний час для нашої країни, він все таки знаходить можливість і будує дитячі майданчики, спортивні майданчики».

Ще один іміджевий сюжет — «У Комсомольську на Полтавщині вдруге пройшло масштабне свято сім’ї» про влаштований Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом захід: «На святі сім’ї “Феррекспо” кожен зміг знайти дозвілля до смаку». Тут вже йдеться про промоцію підприємства.

Чимало зауважень в експертів є й стосовно дотримання у новинах «Лтави» фахових стандартів. Найкраще місцевим новинарям вдається дотримуватись критеріїв оперативностість (0,81) та точності подання інформації. Найменше журналісти дотримувалися вимог стандартів «відокремлення фактів від коментарів», «повноти» та «балансу думок».

Що стосується порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів, то монітори закидають новинарям каналу чи то емоційність, чи то тяжіння до надміру епітетів, у які виливаються оціночні судження авторів новин. Ось лише деякі приклади: «У демобілізованих не вистачає рук, щоб обійняти усіх одразу»; «Суд на харьківським міським головою у Полтаві продовжує топтатись на місці»; «Що Полтавщина — скарбниця національної духовності і культури, знають не тільки полтавці» тощо.

Приклади нехтування балансом думок в окремих сюжетах виглядають не так невинно. Скажімо, його порушено в сюжеті «Цього тижня у Кобеляцькому райсуді продовжували розгляд справи…» — слова колишнього Кременчуцького міського голови Валерія Медведовського про ніби то причетність обвинуваченого Олександра Мельника до вбивства судді Олександра Лободенка не збалансовані позицією його захисту.

СУМИ, СОДТРК

Жодного сюжету з ознаками замовності в новинах Сумської ОДТРК у моніторинговий тиждень не виявлено. Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,42 з шести можливих балів, що є найкращим показником серед каналів, включених до моніторингу.

Журналістам Сумської ОДТРК вдалося уникнути навіть паркету, не кажучи про відверту політичну джинсу чи іміджеву передвиборну. Хоча темі місцевих виборів було присвячено два сюжети, — «Виборчі комісії в Сумській області сформовані» та «Прозорі списки, оприлюднені декларації про доходи та відкритість передвиборчої програми», в якому йшлося про підписання меморандуму між рухом «Чесно» та політичними партіями-учасниками виборчого процесу.

Це яскравий приклад того, що державний телеканал може працювати згідно з європейськими вимогами до інформаційної журналістики, не виправдовуючись «держзамовленням» тощо.

Що ж стосується дотримання фахових стандартів, то усім критеріям відповідає 20 % проаналізованого контенту. Два з них — це лайфові сюжети, а один — повідомлення про виявлення кримінального діяння. Водночас, з дотриманням усіх стандартів підготовлено два сюжети про майбутні вибори, а також великий сюжет про тестування прокурорів.

Найбільше зауважень щодо дотримання стандартів журналістами Сумської ОДТРК в експертів є до оперативності новин. З 26 сюжетів 12 отримали нуль балів саме за цим критерієм. Наприклад, сюжет «Українські Суми та німецьке Целле» з’явився в новинах лише 8 вересня, хоча згадана в ньому угода була підписана ще 5 вересня, в суботу.

Ще з меншою оперативністю вийшов в ефір сюжет про флешмоб активістів велоруху — «Плакати з символічним написом, декілька кіл по площі та лежачій флешмоб». Акція відбулась в першій половині дня 4 вересня, тобто цілком могла б потрапити в вечірні новини п’ятниці. Натомість сюжет вийшов в ефір аж у понеділок, 7 вересня.

Або сюжет «Сказано — зроблено. Військовий фотокор Артур Назаров слів на вітер не кидає». Сюжет про відкриття фотовиставки вийшов в ефір Сумської ОДТРК лише 9 вересня, хоча захід відбувся ще 4 вересня.

Також низький середній бал (0,62) отримали новини за стандартом повноти інформації.

Особливо «відзначився» випуск новин за 10 вересня. У всіх чотирьох сюжетах випуску (окрім спортивних новин, які не брали до оцінки), не було дотримано цього стандарту.

 Наприклад, у сюжеті «Вероніка Максимівна: ми не стіраємся не купаємося» про проблеми шуму відсутній коментар санітарно-епідеміологічної станції, яка здійснює контроль за дотримання рівня шуму, натомість є коментар психолога. Або в сюжеті «1700 грн більше, ніж “мінімалка”» про штрафи та шкідливість спалювання листя не лише допущенні фактологічні помилки, але й відсутня інформація у будь-якому вигляді, у чому полягає шкода від спалювання листя.

Варто попрацювати новинарям каналу і над дотриманням стандарту точності (0,69). Монітори помітили, що під час підготовки сюжетів журналісти неуважно ставляться до цифр. Наприклад, у вже згаданому сюжеті автор вказує, що штраф становить 1700 грн, хоча насправді це максимальний розмір штрафу для юридичних осіб. Для фізичних осіб штраф він може коливатися від 340 до 1360 грн. Або в сюжеті «Приказка готуй сани влітку» в Сумах не спрацювала», — спочатку йдеться про чотири приватні ЖЕКи, потім про п'ять. А в кінці згадується 17 ЖЕКів, які з них приватні, які комунальні — незрозуміло.

Або ще у сюжеті «Переслідування за патріотизм. Нашій землячці, Аді Роговцевій, погрожують тюрмою» журналіст повідомляє, що в Росії завели справу на Роговцеву, а потім одразу, що вже винесли вирок, — три роки за ґратами. Насправді в оригінальному коментарі Роговцевої, який вона дала телеканалу «Україна» і який був використаний журналістами СОДТРК, йдеться лише про відкриту кримінальну справу, а не вирок (http://kanalukraina.tv/ru/episode/39079/, з 13:20).

УЖГОРОД, «Тиса-1»

Монітори побачили ознаки замовності у семи з 35 сюжетів, — 20% новин каналу, які вийшли в моніторинговий період. 3,83 бала — так оцінено рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики.

Ознаки політичної замовності експерти знайшли у шести матеріалах, із яких два — відвертий «паркет». Зокрема, сюжет про зустріч ужгородського мера із військовими від 7 вересня: «Ужгородський міський голова, Віктор Погорєлов, на зустрічі із військовими зазначив, що мерія працює над вирішенням проблем із виділенням для них житла. Адже, сім'ям загиблих учасників АТО держава гарантувала отримання квартир. Проте, на Закарпатті з цим і досі проблеми». В цій новині немає жодної конкретної інформації, окрім піару очільника міста. Власне, це опосередковано підтверджує й коментар самого мера: «У нас болюче питання — це надання обов'язків держави взятих на себе, це надання квартир тим сім'ям, які загибли в ці дні в АТО, в ці бойові дії. Значить, ми хочемо вам доповісти, що на сьогодні мною тільки що підписано щойно дві квартири, але уже отримають 5 квартир із наших, на жаль, загиблих учасників АТО мешканців міста Ужгорода і тих, хто проживав в гуртожитках на території 15-го батальйону». У цьому напливі слів дійсно є інфопривід: ще двоє учасників АТО отримають житло, однак ракурс журналісти все одно змістили на міського голову.

Або ж візьмімо сюжет про призначення нового голови Мукачівської РДА за 8 вересня: «І назначено голову Мукачівської РДА. Представляти нового керівника району приїхав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Також у залі були присутніми голови сільських і селищних рад Мукачівщини та керівники підриємств».

Також в ефірі телеканалу є сюжети, в яких без очевидної причини з’являлись коментарі представників міської чи обласної влади. Наприклад, в матеріалі про освячення каплички та інших приміщень в реабілітаційному центрі «Дорога життя» за 9 вересня досить дивно виглядає коментар заступника міського голови Ярослава Шафаря: «Підтриманого проживання», люди з особливими потребами, які в них знаходяться, вони стають більш вільними, більш здоровими і більш щасливими. І мені приємно десь відчувати дотичність до цієї події, тому що, як казав Альберт Ейнштейн, що життя прожити для когось, має сенс. Вартує того, щоб його прожитии».

Що стосується ознак комерційної замовності, то вони є в одном матеріалі за 11 вересня. Це сюжет «Найкращий бограч у Русині».

Експерти також звернули увагу, що в журналістів каналу є проблеми з дотриманням стандарту достовірності, — щонайменше в половині випадків вони не посилаються на джерела оприлюднюваної інформації.

На думку моніторів, журналісти «доповнюють», або навіть підмінюють фактаж власними оціночними судженнями. Скажімо, багато питань до сюжету від 10 вересня, в якому журналісти каналу стверджують, що спалаху поліомієліту в регіоні немає, а заяви про епідемію з Києва — нагнітання ситуації.

Журналіст стверджує: «Закарпатські можновладці та медики в один голос заявляють, в той же день, коли міністр розповідав, що хворобу подолано, в області вже знали, що поліомієліту нема і не було. Було подібне захворювання, проте таких на Закарпатті щороку більше десятка. Лабораторні дані свідчать, дикого поліовірусу не виявлено. Загрози життю дітей нема». Невже автор сюжету опитав усіх можновладців та медиків в області, щоб стверджувати про їхню спільну позицію? Про які лабораторні дані говорить кореспондент? Хто їх проводив?

На другому місці за частотою порушень — стандарт відокремлення фактів від коментарів, — такі вади мають 37 % новин.

ХАРКІВ, ОТБ

У моніторинговий період експертами проаналізовано 46 сюжетів у випусках новин ОТБ. Сім із них, або 15 %, мають ознаки замовності. Рівень дотримання фахових стандартів — 4,2 бала.

«Паркетна» подача інформації підвела харківських журналістів найбільше, — саме п’ять таких новин склали «вал» новин з ознаками замовності. Бажання «засвітити» у сюжеті чиновника часто превалює над самою темою новини.

Так, в сюжеті «Майже 5 мільйонів гривень вторгували на великому Слобожанському ярмарку…» одним із ключових спікерів є голова Харківської ОДА Ігор Райнін: «Я могу сказать, что мы возвращаем традиции больших ярмарок в Харьков. Эти традиции берут корни столетиями назад. Харьков не только интеллектуальная столица и промышленный центр, Харьков еще крупный, торговый центр». Даний синхрон не має жодних експертних чи смислових навантажень.

До категорії «паркетних» експерти віднесли і сюжет «Харківська влада підтримує реалізацію трьох нових напрямків пільгового житлового кредитування». В ньому проглядається акцентування уваги на здобутках влади у переддень виборів, в даному випадку — міської. У новині бекґраунду, історії успішної реалізації проекту. Натомість — лише обіцянки влади забезпечити дешевим житлом городян за бюджетні кошти. Відсутня й будь-яка експертна думка будівельників, або експертів ринку нерухомості.

 «Дали джинси» журналісти ОТБ й у добірці матеріалів в спортивному блоці за 11 вересня. Мова йде про відзначення «олімпійського дня» у вузах області, і цьому присвячено три сюжети. У двох з них спікерами виступають голова Харківської ОДА Ігор Райнін та заступник міністра молоді та спорту Ігор Гуцол. І лише у третьому сюжеті надається слово експертам-спортсменам.

Синхрон Ігора Райніна: «Самый весомый наш фонд — это 161 медаль на чемпионатах мира, чемпионатах Европы, Кубках мира, Кубках Европы, в спортивных соревнованиях высшей категории. Ни один регион такого не имеет…».

І дуже «змістовна» цитата Ігора Гуцола (мова йде про місцевий спортивний вуз): «Це один з провідних вищих навчальних закладів країни, який готує фахівців в сфері спорту. Який допомагає і підготовці спортсменів високого класу, і випускає тренерів, теж високої категорії».

До матеріалів із ознаками комерційної зумовленості моніторингова група віднесла два сюжети. Один із них — іміджевий сюжет про соціально відповідальний бізнес стосується Харківського машинобудівного заводу ФЕД («Укроборонпром»), який почав співпрацювати із Фондом «Сестра милосердя». Виходячи із контексту, залишається не зрозумілим, чому саме цей фонд отримав фінансування від державного підприємства:

«Центр організують на території колишнього дитячого табору. Об’єкт передадуть благодійному фонду «Сестра милосердя» у тимчасове користування. Основні будівлі та споруди потребують лише косметичного ремонту. Саме ці роботи стануть для демобілізованих воїнів прикладами трудотерапії.

Нагадаємо, державний концерн постійно допомагає військовим, які беруть участь у проведенні АТО. За ініціативою керівництва концерну, на початку цього року військовим передали майже 800 комплектів уніформи, також розроблені … по експлуатації техніки виробництва Укроборонпрому. Нині їх отримують усі екіпажі при передачі бронемашин».

З дотриманням стандартів інформаційної журналістики в журналістів ОТБ справи загалом непогані, — принаймні, канал увійшов у трійку лідерів серед телекомпаній, включених до моніторингу. Утім, тільки кожний п’ятий сюжет проаналізованих новин відповідає всім оціночним критеріям.

Серед них вимоги стандарти достовірності та оперативності журналістами каналу витримані найкраще, — відповідно 0,91 та 0,89.

Дещо гірша ситуація щодо дотримання балансу думок та повноти наведених фактів, — спроби представити позиції усіх зацікавлених сторін-фігурантів новин є лише в 46 % сюжетів, а бекґраунди та довідкові дані — у 48 %.

Яскравим прикладом порушення стандарту балансу думок є сюжет «Повернувся живий та неушкоджений, але наляканий», в якому йдеться про конфліктну ситуацію з викраденням дитини її батьком. Вся новина побудована на словах матері, батько постає антигероєм, але його позиція в сюжеті ніяк не представлена.

Схожа ситуація і з сюжетом «Для студентів харківських вишів знову хочуть скасувати пільги на проїзд у метрополітені». В новині не відображена позиція транспортної компанії, — вислухали тільки студентів.

Порушення стандарту відділення фактів від коментарів очевидні в сюжеті «Тітушка-міліціонер утік з-під домашнього арешту» та в «В смерті немовляти винен батько». В обох журналісти або навішують ярлики, або ж «виносять вирок» без суду і слідства.

ЧЕРНІВЦІ, «Буковина»

У моніторинговий період лише один сюжет каналу виділений як такий, що має ознаки замовності (3% контенту). Фахові стандарти дотримано на 3,77 бала із шести максимальних.

Власне, серйозних зауважень заслужив лише один із умовно замовних сюжетів. Це відвертий «паркет» — звіт про роботу прокуратури за 9 вересня.

«Ведучий, Максим Калінчук: У Чернівецькій області найнижчий відсоток розкриття кримінальних правопорушень за визначений звичний період — зазначають в обласній прокуратурі.

Журналіст: Тож закликають представників міліції активізувати свої сили, аби ефективніше боротися зі злочинністю.ю Адже поки що правоохоронні органи не змогли покращити ситуацію, лише утримати її на певному рівні. Особливо це стосується організованої злочинності.

Микола Якимчук, прокурор Чернівецької області: Ви бачите, мабуть, і є свідками, що у нас уже також піднімають голову організована злочинність, оті десь постріли, ті вчинення дій, хуліганських дій, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потянуло за собою смерть потерпілих — це також прояви організованої злочинності. Тому є над чим працювати, і відповідним правоохоронним органам потрібно вживати відповідних заходів.

Журналіст: Отримали на горіхи від прокурора і за те, що кримінальні впровадження із ознаками корупції не потрапляють до суду. Особливо тоді, коли стосується посадовців високого рангу.

Микола Якимчук, прокурор Чернівецької області: Так до суду скеровано 39 кримінальних впроваджень з ознаками корупції. Проте зусилля правоохоронців не зорієнтовані на викриття злочинів серед посадових осіб вищих рівнів. До суду [нрзб ]акти стосовно державних службовців перших-четвертих категорій не направлялось. Скеровано лише один обвинувальний акт відносно посадової особи місцевого самоврядування четвертої категорії. Якщо сказати людською мовою, то четверта категорія — це голова сільської ради».

На жаль, ситуація з дотриманням стандартів інформаційної журналістики в новинах«Буковини» менш приваблива: лише 4 із 30 проаналізованих новин каналу відповідали усім оціночним критеріям і набрали 6 балів за дотримання стандартів. Разом із тим, експерти відзначають високий ступінь дотримання стандартів достовірності і непоганий — відокремлення фактів від коментарів, — відповідно 0,93 та 0,77 бала.

Водночас, точність у новинах подекуди завершується разом з бекґраундом, — ведучий у підводці анонсує одне, а в сюжеті йдеться про інше за принципом «хто про буряки, а ми про вовну».

Так, наприклад, в сюжеті від 8.09 ведучий анонсує впровадження вітчизняними аграріями систем відеоспостереження, після чого сюжет зводиться до тюкування соломи, виплати майнових за паї, цін на зерно тощо:

«Ведучий максим Калінчук: Все частіше українські аграрії впроваджують на виробництві систему відеоспостередження. Що дозволяє встановлювати контроль за об'єктами будь якої складності. Про новітні технології та традиційні селянські проблеми, далі у сюжеті.

Журналіст Петро Голопапа: Відеокамери, монітори, об'єктиви, регистратори, до цього всього звикають працівника товариства з обмеженої відповідальністю “Україна”, що в Застальніському (?) районі. знаючи, що їхня робота як на долоні. А зайвий перекур собі ж на збитки.

Борис Козарійчук оператор відеонагляду: Все повністю, потік, тракторна бригада під відеонаглядом. Полегшує роботу на відсотків 90. Тому шо не треба ходити, спостерігати за кожним, кто де працює, як працює.

Журналіст Петро Голопапа: Тут на центральному току господарства створені належні умови і для відпочинку працюючим. А останнім часом їх побільшало. Адже нещодавно тут реконструювали ось цю КЗС, тобто зерносушарку. Від газу відразу ж відмовились, надто дороге задоволення.

Василь Козарійчук, директор ТОВ “Україна”, Заставнівського району: Працю на дровах та соломі, тому що у нас сушка. Ми заготовили вже біля п'яти тисяч тюків, тобто солома не із озимою пшениці, а тюки із сої. Тому що соя, це олійна культура і вони хорошо дають температуру, тому ми використовуємо даний підсобний матеріал.(…)».

Такий самий розрив логічних стандартів бачимо і в сюжеті від 8 вересня про «неспокійну ситуацію в зоні АТО».

Украй важко оцінити й витриманість стандарту оперативності, так як чернівецькі телевізійники вперто й майстерно уникнули у всіх проаналізованих сюжетах визначення на кшталт «сьогодні» чи прив’язки до дати.

Чимало зауважень викликає дотримання у новинах ОДТРК стандартів повноти інформації.

Це стосується, зокрема, якості зйомки, коли неможливо розібрати не лише мову інтерв'юйованих, але й навіть питання журналіста. Як приклад, сюжет про вручення знаків учасників АТО чернівецьким військовослужбовцям від 11 вересня.

 

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб ОДТРК здійснюється громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні», фінансується Європейським Союзом та Радою Європи. Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus