Регіональна вереснева теледжинса: пиво, мед і кандидати в депутати

ГО "Телекритика"

Вереснева картинка джинси на регіональних каналах виявилася дуже строкатою. Власне, її побільшало практично в усіх, за винятком вінницької «Віти». Разом зі львівськими 24-м каналом та ZIKом, чия «джинсова планка» не перевищила 5%, вони виявилися найменш політично та комерційно заангажованими телевізіями з-поміж включених до моніторингу.

Лідерами ж джинсового антирейтингу стали харківський 7-й канал, у якого експерти виявили 40% контенту з ознаками замовності, та сумський «Відікон» із ганебними 48% джинси.

Утім, і решта каналів не гребували розміщувати в новинах відверто промоційні сюжети. В Херсоні місцеві канали на повну піарили Сергія Тігіпка, у Сумах полюбили нардепа Медуницю та «Батьківщину», а журналісти вінницького державного дали першовересневого «паркету».

Якщо зростання кількості політичної джинси було очікуваним, то сюжети з ознаками комерційної замовності з’являлися відносно нечасто. Втім, автори цих новин здебільшого навіть не намагалися приховувати рекламний характер матеріалів: пиво в кадрі з логотипом крупним планом, ода торговій марці меду та по кілька іміджевих сюжетів одного й того ж вишу впродовж тижня на одному каналі!

Що ж стосується дотримання стандартів інформаційної журналістики, то у трьох із п’яти областей місцеві канали не забезпечили зваженого регіонального показника навіть на рівні 4 із 6 можливих балів.

Зауважмо, недостатнім у передвиборчий період було дотримання телеканалами стандарту балансу думок і точок зору, а також повноти інформації. Тож можемо припустити, що споживачам інформаційного продукту журналісти почасти або чогось недоговорювали, або навмисно вводили їх в оману.

Узагальнений моніторинг за вересень 2014 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) на місцевих телеканалах Херсона («Скіфія», «ВТВ плюс»), Львова (ZIK, «24 кнал»), Харкова (ХОДТРК, «7 канал», Simon), Вінниці («ВІНТЕРА», «ВІТА») та Сум (СОДТРК, «Відікон»). 

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Моніторинг за серпень-2014 можна прочитати тут.

Огляд матеріалів із ознаками політичного чи комерційного замовлення (джинси) у випусках новин

ХАРКІВ

Із 266 проаналізованих новин харківських каналів 64, або 24% мають ознаки замовності, притому що в серпні зважений регіональний показник становив 16%. Показники джинси каналу Simon  12%, ОТБ — 20%, а 7-го каналу — аж 40%.

Із наближенням парламентських виборів рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах харківських телеканалів почав знижуватись, а відсоток матеріалів із ознаками порушень, які можуть свідчити про ймовірну замовність, зріс. Це закономірний процес, який завжди розпочинається перед виборами та співвідноситься з ситуацією в інших регіонах.

Разом із тим, падіння якості новин відбувається переважно за рахунок стрімкого збільшення кількості порушень стандартів у новинах 7-го каналу, що належить Геннадію Кернесу. Натомість показники новин каналів Simon і ОТБ порівняно з серпневими навіть зросли. Втім, сприймаючи кількісні показники, слід зауважити більшу кількість проаналізованих матеріалів у вересневий моніторинговий період (266) порівняно з серпневим (205), а також те, що вересневий період не був суцільним.

Хай там як, із 266 проаналізованих матеріалів 64 мають ознаки порушень стандартів, що можуть свідчити про замовний характер. Це становить 24% від загальної кількості (в серпні — 33 матеріали, 16%). Зростання відбулося виключно за рахунок умовної категорії політичної джинси, до якої належать 57 із 64 підозрілих матеріалів, тоді як кількість замовних матеріалів із категорії комерційної джинси залишилася сталою — 7. При цьому результат 7-го каналу зріс майже вдвічі — 32 з 80 проаналізованих матеріалів, або 40%, ймовірно, мають замовний характер. У серпні цей показник становив 22% (13 із 59).

22% (20 із 96 проаналізованих матеріалів) — показник обласної державної телерадіокомпанії (ОТБ), який є дещо гіршим за серпневий (20%, 14 із 69).

Погіршився, але залишився відносно найнижчим показник телеканалу Simon: 12%, або 11 із 90 проаналізованих матеріалів мають ознаки ймовірної замовності. В серпні цей показник становив 8% (6 із 77 матеріалів).

Залишається доволі серйозною проблема наявності рекламних сюжетів у новинах. Зокрема, комерційна реклама камуфлюється під оголошення про збір грошей на потреби антитерористичної операції.

Різке зростання кількості джинси на 7-му каналі пояснюється пожвавленням піару міського голови Геннадія Кернеса, якому цей канал належить. Більшість матеріалів з ознаками джинси так чи інакше стосуються або оспівування його діяльності та досягнень комунальних служб із забезпечення добробуту Харкова, або критики його політичних суперників.

Тим часом на каналі Simon — типова передвиборча прихована реклама, яка сповіщає про участь у виборах тих чи інших кандидатів або політичних сил.

ОТБ, як і в серпні, непропорційно багато уваги приділяє новинам про керівництво держави, зокрема Кабінету Міністрів.

ВІННИЦЯ

Дев’ятнадцять матеріалів із загальної кількості вінницьких теленовин, проаналізованих моніторами, у вересні мали ознаки замовності, що сформувало 19-відсотковий зважений регіональний показник джинси. Показники каналу «Віта» — 9%, «Вінтери» — 25%.

Отож, ознаки замовності експерти шукали серед 102 матеріалів випусків теленовин двох вінницьких телеканалів («Вінтера» — 53, «Віта» — 49). Із 19 матеріалів 18 віднесено до джинси політичної, один — до комерційної.

На каналі «Віта» вийшли 4 сюжети з ознаками замовності, що становило 9% новин. Значно більше замовних матеріалів експерти зафіксували в новинах ВОДТРК — 15 (25%). Причому майже всі вони мають мають ознаки політичної замовності.

Найбільше «замовної уваги» «Вінтера» звертає на прийдешні вибори та на керівництво різних гілок влади в області, висвітлюючи буденну роботу посадовців. Свято першого дзвоника виявилося дуже гарним приводом пропіаритися для вінницьких чиновників. Тож на обласному державному телебаченні 1 вересня майже половину випуску новин складають репортажі зі шкіл і коледжів, де «засвітилися» вінницькі держслужбовці.

Зокрема, на шкільних лінійках 1 вересня виступили: голова Гайсинськой райдержадміністрації, голова Вінницької міськради, голова Літинської райдержадміністрації і навіть радниця Президента Марина Ставнійчук в Іллінецькому державному аграрному коледжі.

Журналісти каналу також не оминули увагою того, що народний депутат Микола Джига привітав із Днем знань учнів села Юхимівка, а школу імені Святого Миколая відвідав народний депутат України Олександр Домбровський.

Незважаючи на те, що канал «Віта» джинсував менше, експерти зауважують певну запопадливість у висвітленні діяльності виконувача обов’язків вінницького міського голови Сергія Моргунова. То він на святі 1 вересня дітей вітає, то 3 вересня фігурує в сюжеті, де влада дає гроші на оновлення БТР. Наступного дня, 4 вересня, канал показує, як Сергій Моргунов вручає грамоти за патріотизм вінницькому бізнесу з нагоди Дня підприємця.

Особливу увагу експерти звернули на сюжет, у якому заступник міського голови Вінниці Володимир Слишинський відкриває двері свого помешкання для журналістів. На думку моніторів, це цілком іміджевий матеріал.

СУМИ

Якщо в липні Сумська ОДТРК порадувала нульовими показниками джинси, то в моніторинговий період із 15 по 21 вересня кількість сюжетів з ознаками замовності в новинах каналу зросла до 11%. Власне, із проаналізованих 47 такими були п’ять сюжетів. Середньозважений показник по регіону — 26%

Причому один експерти вважають комерційно замовним, позаяк він слугує просуванню власних інтересів каналу («Цифровий сигнал каналу — по всій Сумщині» за 16 серпня). Решта ж мала ознаки політичної джинси.

Скажімо, досить дивним видається сюжет за 15 вересня «Внутрішній ворог», у якому експертом із питань корупції чомусь постає народний депутат України Олег Медуниця. Також викликає зауваження загалом нейтральний сюжет журналіста Костянтина Єлішевича «Погоня за мандатами. Партії провели передвиборчі з’їзди», який вийшов цього ж дня. Оглядову новину «підвела під монастир» фраза автора про «фаворита виборів — Блок Петра Порошенка». При цьому журналіст не посилається на жодне з соцопитувань, рівень електоральних симпатій щодо інших партій також не наводиться.

Джинсонули журналісти каналу і в новині за 18 вересня «Товари з брендом “Вироблено на Сумщині” презентували на виставці». В п’ятихвилинному сюжеті про виставку товарів кращих місцевих товаровиробників автори кілька разів показали кандидата в народні депутати від Блоку Петра Порошенка — голову облради Миколу Клочка, який прогулюється в супроводі чиновницького пулу. До того ж, новина містить його досить загальний синхрон: «Микола Клочко, голова Сумської облради: Іншого шляху, ніж підвищення якості продукції, ніж перехід на європейські стандарти, для того, щоб приймати участь у найбільшому ринку в світі — ринку Європейського союзу, у нас немає».

Утричі порівняно з липнем погіршив власний показник сумський канал «Відікон», — з 15% до 48%. За оцінками експертів, замовними були 16 із 33 проаналізованих сюжетів, із яких 11 — це джинса політична.

Половина замовних новин — відвертий «паркет», головним героєм таких сюжетів є міський голова Олександр Лисенко. У новинах каналу він коментує все, що відбувається. Причому в сюжетах є по кілька його синхронів. Наприклад, як у сюжеті за 15 вересня «Апаратна нарада міського голови по обороні»:

«В студії Дар’я Радченко: В центрі уваги сумської мерії забезпечення життєдіяльності мерії в особливих умовах через військові дії на Донеччині та Луганщині. Апаратна нарада при міському голові, що відбулася у понеділок, пройшла під знаком питань безпеки обласного центру, а також потреб земляків, що воюють у зоні АТО. Детальніше в матеріалі знімальної групи каналу “Відікон”.

Олексій Ігнатьєв, журналіст: Сумський міський голова Олександр Лисенко звернувся до військкомату з проханням розпочати цього тижня вишкіл загонів територіальної оборони., оскільки вони вже повністю укомплектовані і готові приступити до військових навчань.

Олександр Лисенко, сумський міський голова: Тому що ви знаєте, що вони створені, вони існують, але є наказ не починати військового вишколу, до тих пір, доки стовідсотково не будуть створені. Сьогодні домовленість є і на цьому тижні, я так розумію, що ми почнемо бойовий вишкіл на полігонах нашого міста, нашої області. Ми чекати більше не можемо. Ситуація дуже складна, — ви бачили, що в Маріуполі сьогодні і вчора відбувається тому нам треба бути наготові.

Олексій Ігнатьєв, журналіст: Цього тижня, зважаючи на напружену ситуацію в країні, в обласному центрі відбудуться навчання з цивільного захисту населення. 18 вересня — з 10.00 до 13.00 години перевірятимуть, як працюють системи колективного сповіщення.

Олександр Даниленко, начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Сумської міської ради: Будут включены 32 сирены в этот период, буде произведен перехват радиотрансляционной сети с государственной на городскую по информацию проводится техническая проверка (...) Я прошу максимально донести до сумчан, что это проводится техническая проверка систем оповещения.

Олексій Ігнатьєв, журналіст: Окреме доручення Олександр Лисенко дав департаменту містобудування та земельних відносин. Воно пов’язане з планами будівництва житла для військовослужбовців, які на сході України захищають територіальну цілісність держави.

Олександр Лисенко, сумський міський голова: Терміново починаємо роботу і починаєм готувати пропозиції по земельним ділянкам для воїнів АТО. Шукаємо вільні ділянки на території нашого міста. Ми будемо звертатися до Сумського району також. Де в нас є не окремі ділянки, а де є масиви землі, де ми можемо зробити мікрорайон для воїнів АТО.

Олексій Ігнатьєв, журналіст: Бойові дії в зоні АТО вплинули і на освітянську галузь міста. В сумських школах навчаються і навіть працюють вимушені переселенці з Донеччини та Луганщини.

Антоніна Данильченко, начальник управління освіти і науки Сумської міськради: Прибуло 344 дитини, на сьогодні 341 дитина. Було трошки менше — ще додалися у дошкільні заклади 24. Кожного дня ця цифра змінюється. Працевлаштовано також десятьох педагогів із окупованих територій.

Олексій Ігнатьєв, журналіст: Чиновники, до яких звертаються родичі військових АТО, повинні приділяти максимум уваги цим людям, наголосив Олександр Лисенко. Він вимагає від підлеглих шанобливого ставлення до кожного, з ким на робочому місці спілкуються працівники мерії.

Олександр Лисенко, сумський міський голова: Мені було висказано зауваження, неподобство, кажуть, сплошне. Ми звертаємо — до нас таке відношення, мов би ми прийшли на прийом до чиновника. По-перше, ми повинні змінити вже давно наше відношення до людей, а по-друге, коли приходять родичі хлопців, які там сьогодні знаходяться, — в десть раз, в двадцять, в сто раз треба краще відноситься, чим коли до вас просто приходять на роботу на прийом.

Олексій Ігнатьєв, журналіст: Як очікується, невдовзі члени сімей військовослужбовців почнуть звертатися до міського управління соціального захисту з питаннями щодо пільг. Відповідні довідки вже є у військкоматі. Тож міський голова звернув на це увагу чиновників, щоб ті підготувалися і не виникало черг».

Що ж до сюжетів, де політичні ознаки замовності помітні неозброєним оком, то варто згадати новину за 15 вересня «Круглий стіл з питань інтеграції в НАТО», де також фігурує нардеп Медуниця, щоправда, вже як експерт із питань вступу до цього блоку.

Але все перевершує сюжет про з’їзд ВО «Батьківщина» за 16 вересня. Зауважмо, на відверту джинсу виділено понад 6 хвилин випуску новин, який тривав 26 із половиною хвилин.

«В студії Дар’я Радченко: Україна переможе. Для цього всіх зусиль обіцяє докласти оновлена команда ВО Батьківщина. Перша у виборчому списку — українська льотчиця Надія Савченко. Їй поступилася місцем лідер партії Юлія Тимошенко. Третю сходинку зайняв військовослужбовець батальйону Азов Ігор Луценко. Яких змін чекати в разі перемоги цієї політ сили? Дивіться репортаж зі столиці.

Оксана Цибуля, журналіст: На ХІІІ з’їзді партії Батьківщина зібрався бомонд прихильників євроінтеграції та вступу до НАТО. Завітала й делегація з Криму, Луганської та Донецької областей. А також експерти, духовенство та науковці. Приїхали і гості з Європи, грузинські реформатори. Лідера партії Юлію Тимошенко зустрічають бурхливими оплесками.

Юлія Тимошенко, лідер ВО Батьківщина: Слава Україні!

Оксана Цибуля, журналіст: Свій виступ вона присвячує воєнним подіям на сході України. Лідер Батьківщини переконана: в Луганській та Донецькій областях потрібно негайно ввести воєнний стан, адже час називати речі своїми іменами.

Юлія Тимошенко, лідер ВО Батьківщина: Воєнний стан — це не оголошення війни окупанту, який прийшов на нашу землю. Вони вже нам оголосили війну. Це, по суті, воєнний стан, — система управління країною під час агресії ззовні. І тому введення такого стану на сході України  — це є одним із пріоритетів, які треба зараз зробити.

Оксана Цибуля, журналіст: Якщо Батьківщина прийде до влади поличне мародерство піде в небуття, — обіцяє очільниця БЮТу. Натомість в новому парламенті сконцентрують усі зусилля, аби зробити сильною вітчизняну армію.

Перемогу ж України Юлія Тимошенко вбачає у вступі до НАТО. Каже, позаблоковий статус, який маємо зараз, — це так звана сіра зона і абсолютна відкритість перед ворогом.

Юлія Тимошенко, лідер ВО Батьківщина: Членство України в системі колективної безпеки і оборони НАТО — це наш захист назавжди. І тому ми почали з вами цей шлях проведенням референдуму. Ми збираємо зараз підписи, ми організовуємо народ. Ми будемо робити досить обширну інформаційну програму, яка буде роз’яснювати людям, що таке НАТО.

Оксана Цибуля, журналіст: ВО Батьківщина у цьогорічних перегонах зробила ставку на молодь. Перша у виборчому списку нової команди військова льотчиця батальйону Айдар Надія Савченко. Її сестра Віра зачитує листа, який передала Надія з Російської в’язниці.

Віра Савченко, сестра Надії Савченко: Будемо відбудовувати і посилювати Україну разом. Я не злякаюся цієї роботи, — це я вам обіцяю. На вибори я піду разом з партією «Батьківщина». І ви питаєте, чому саме так? Не місце красить людину, а людина місце. Спробуємо разом покращити нашу Батьківщину — Україну. Дякую. Надія.

Оксана Цибуля, журналіст: Другу сходинку зайняла сама Юлія Володимирівна, — вперше в історії власної партії.

Олександра Кужель, народний депутат України: Я працювала зі всіма урядами України, але найкращий прем’єр була Юлія Тимошенко. Бо вона працювала. Я — вісімнадцять, а вона — всі 26, або 26 годин. І це не комплімент, це констатація факту. Це та команда, з якою ми кожний день, в кожному куточку країни збираємо сьогодні все для бійців, для фронту. Це та команда, яка тут — мої друзі по парламенту, яка написала тільки за другу сесію більше 1700 законів і прийняла. І тільки тому, що Президент не хотів вводити військовий стан і ми окремими законами витягували соціальний захист військових, і особисто наша команда прийняла і подала законопроект, який захищав і бізнес…

Андрій Шевченко, народний депутат України: Яке завдання стоїть перед нашою командою? Нам потрібно знайти золоту середину між старим перевіреним ядром команди, яке пройшло майдани, революцію. Яке було серцем спротиву режиму, і новими людьми. Тому що країна хоче нових облич в політиці країни. Хоче перезавантаження. І для мене буде великою честю працювати в парламенті , представляти разом із сумчанами інтереси мешканців області.

Оксана Цмбуля, журналіст: Від Сумської обласної організації Батьківщина у депутати до ВРУ по мажоритарній системі йтимуть такі кандидати: 157-й округ — Володимир Шилов, 158-й — Микола Полілуй, 159-й — Віктор Лисенко, 160-й — Віктор Тимошенко, 161-й — Сергій Гресь і 162-й округ — Владислав Бухарєв.

Олександр Лисенко, член ВО Батьківщина(він же — мер Сум. — Авт.): Сьогодні після з’їзду піднесений настрій. І я радий тому, що сьогодні список партії Батьківщина очолюють не політичні лідери, а очолюють сьогодні громадські діячі, відомі люди, представники громади, представники громадських організацій, представники Майдану. Ті люди, хто виборював і виборює сьогодні самостійність нашої країни.

Оксана Цибуля, журналіст: Підбиваючи підсумки з’їзду бютівців лідер партії Батьківщина Юлія Тимошенко заявила, що покладає великі надії на нову команду, яка зробить все для того, щоб війна на Сході закінчилась миром. Адже на сьогоднішній день — це найважливіше, як для держави, так і для всіх українців».

Не менш показовим є й сюжет за 19 вересня «Ставлення активістів до законів про особливий статус окремих територій Донбасу» журналіста Олександра Ігнатьєва.

Власне, новина про те, що активісти спалили партійні намети, які стояли в Сумах із часів акцій Майдану на знак протесту проти прийняття так званих донецьких законів. Ситуацію коментує міський голова Олександр Лисенко. Два його синхрони стосуються прийняття згаданих законів та неприпустимості проявів радикалізму з боку активістів. А третій — дуже промовистий: «Якщо це акція протесту проти того, що було голосування у Верховній Раді, то треба було і висловлювати її проти тих, хто голосував. Жоден представник фракції Батьківщина у ВР не приймав… не голосував. Тому не зрозуміло, причому тут партійні палатки партії Батьківщина. Протестна акція якщо є, то треба було поїхати в Київ до тих депутатів, ви бачили, як поступали з тими депутатами, хто голосував за. Їх там в смітник…»

Що ж до комерційної джинси, то таких сюжетів у новинах каналу експерти віднайшли аж п’ять. Причому три новини стосувалися місцевого аграрного вишу — СНАУ. Дві новини, які популяризують навчальний заклад, — за 17 і 19 вересня, — присвячено форуму сільської молоді, який проводить ВНЗ. Третя, «Відкриття секції гуртожитку в СНАУ за сприяння компанії Кернел» за 15 вересня — джинса подвійна, позаяк забезпечує іміджеву «підтримку» і вишу, і комерційній структурі, котру вже в дикторській «підводці» позиціоновано як «провідну аграрну компанію «Кернел».

Відверто рекламним виглядає й сюжет журналістки Оксани Цибулі «Переможці конкурсу Золоті імена Сумщини» за 18 вересня. У ньому не просто «поіменно» згадуються підприємства — переможці конкурсу, а й демонструється їхня продукція. Про одне з підприємств журналістка розповідає, що воно «на виставці представило неповторний асортимент з натяжними стелями». Директори інших заводів у синхронах розповідають про свої новинки і їхні споживчі характеристики. Зокрема, в кадрі — весь асортимент пива сумського виробника. А пляшку в руках представника підприємства демонструють крупним планом.

ЛЬВІВ

Ознаки замовності в моніторинговий період експерти побачили у трьох сюжетах ZIK’у та у двох — 24-го каналу, що, відповідно, склало 5% і 4% контенту зі 109 проаналізованих новин. Попри загалом невисокий відсоток джинси, все ж маємо зростання регіонального зваженого показника з 1% у липні до п’яти серпневих.

Загалом, обидва канали уникали відвертої джинси, проте окремі сюжети виглядали незбалансованими, тож навмисно чи ні, але просували інтереси однієї зі сторін.

Зокрема, це зауваження може стосуватися сюжету 24-го каналу за 4 вересня «Рада за дверима». По ключових питаннях висловлюються лідер «Свободи» Олег Тягнибок і нардеп від партії «ВО «Батьківщина». Представник Президента Ірина Геращенко коментувала не політичне, а більше соціальне питання. Позиції опозиційного табору не представлено. Тож попри значну кількість спікерів ситуацію висвітлено дещо однобоко.

«На порядку денному за зачиненими дверима питання захисту від Росії, переселенців та антикризові заходи.

Кор.: Першою після закінчення засідання вибігає розлючена Свобода. Кажуть, сенсу від таких зустрічей за зачиненими дверима не бачать, як і нічого нового не почули від силового блоку. Кого саме покарають за трагедію під Іловайськом, силове відомство не назвало, як і не дало відповідь про те, чому не займається величезним складом зброї в Артемівську, у Донецьку, який може легко потрапити до терористів.

Олег Тягнибок: Чому не розконсервовуються склади зброї, зокрема в Артемівському районі, які можуть зараз попасти до рук ворога. Задавали так само запитання, чому не вивозиться обладнання, спорядження, а також документація з заводів військово-промислового комплексу, які можуть попасти сьогодні в руки ворогові.

Кор.: Звіти депутати отримали від голови СБУ та Генпрокурора. Віталій Ярема розповідав про проблеми у військових розслідуваннях, зокрема під Іловайськом. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію щодо розслідування подій, які там трапились.

Віталій Ярема, генпрокурор: Сьогодні проблеми пов’язані з діями військовослужбовців із доведенням війська до того стану, який у нас знаходиться. Є кримінальні провадження відносно керівників, підприємств Укрооборонпрому, зокрема знищення обороноздатності України. Це і бронетанкові заводи, і підприємства, які практично доведені до розформування.

Кор.: Чи вводити військовий стан, питання залишається відкритим. Після закритого засідання депутати скаржаться: неодноразово підіймали цю тему у ВР, навіть написали Постанову. Проте Президент, у чиїх повноваженнях такі дії, незворушний. Кажуть, на те в нього є причини.

Андрей Сенченко: Был подготовлен проект Постановления ВР, он не был поставлен на голосование, и спикер ВР Александр Турчинов сказал, что у Президента есть уверенность (не знаю, на чем она держится) в том, что в ближайшие дни может быть некое мирное разрешение. И для того, чтобы мы не лишили возможности мирной развязки, все-таки не голосовать это решение.

Кор.: Від урядовців слухали про переселенців. Удар, в свою чергу, наполягає, аби статус учасника АТО отримали медики з передової.

Ірина Геращенко: Щоб на наступному сесійному тижні було прийнято за основу і в цілому, якщо не буде великих зауважень Закон про тимчасово переселених осіб. Це створить для Уряду механізм визнання їх статусу, створено механізм реєстрації цих осіб.

Кор.: Сьогоднішнє засідання вкотре супроводжувалось вигуками мітингарів, які вимагали люстрації. Представники Люстраційного комітету прогнозують: у Раді до цього питання повернуться 16 вересня».

Іще один сюжет, який викликав в експертів сумнів стосовно об’єктивності його авторів вийшов у новинах каналу ZIK 2 вересня, — «Біля готелю Жорж у центрі Львова буде паркова». Здавалося б, банальне питання благоустрою у викладі кореспондента раптом набуло жорсткого політичного «наїзду».

«Власні припарковані місця у центрі Львова як бартер за відремонтовану частину дороги. Біля готелю Жорж тепер пролягатиме стоянка для автівок. Натомість проїжджу частину проспекту Шевченка вздовж готелю пересунуть на протилежний бік. Всі витрати на ремонт дороги та облаштування паркомісць готель взяв на себе. Простим людям кажуть теж дозволять тут паркуватися. Однак водії у це не вірять.

Кор. Марта Шикула: Вже у жовтні пішохідна частина проспекту Шевченка стане місцем для паркування автомобілів готелю Жорж. А щоби його клієнти навіть дороги не переходили, то проїжджу частину відсунуть вліво.

Олег Макулка, генеральний директор готелю Жорж: Для цього потрібно відремонтувати цю дорогу протяжністю 110 метрів, що зараз і відбувається. Тільки після того, коли будуть створені парковочні місця, сесія міської ради закріпляє за готелем ці місця.

Кор.: А їх немало для центру — цілих 27. Стільки місць запланував у цій зоні облаштувати як платний паркомайданчик Львівавтодор з 1 вересня. Гроші з нього надходили б у бюджет міста. Однак через готель плани змінилися.

Андрій Зозуля, заступник голови Галицької адміністрації: Там є певна кількість місць, яка буде визначена Автодору як оператору паркування. А інші — будуть загальні місця.

Кор.: Такий дозвіл готелю, власне, і дала Галицька адміністрація. Мовляв, щоб не витрачатися на реконструкцію. А це — півмільйона гривень. Представник готелю переконує: добро вони роблять не лише для себе. Паркувати машини тут зможуть усі. Водії з такого тільки сміються.

Вадим, львівянин: Не вірю, нікого не було такого. Будь-який готель завжди обмежує будь-яку територію. Я не думаю, що буде таке.

Водій (без імені): Раз ресторан робить, тільки для ресторана і зроблять.

Сергій Париляк: Львів’ян можуть заспокоїти. І в тому випадку, якщо є вуличне паркування, і це паркування визначено як службове, любий львівянин має право там запаркуватись. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів (я не памятаю, від якого числа), якщо службове паркування, вони не мають права ставити ні «жаб», ні шлагбаумів, ні конусів.

Кор.: Зі своїм паркувальним майданчиком готель матиме більше клієнтів. А місто тим часом — мінус у бюджеті. Чому так? Відповідь може критись у персоні власника Жоржа. Ним із минулого року є дружина депутата Ігоря Кривецького — депутата ВР від Свободи. Вона попала в один із найстаріших міських готелів за смішну, кажуть експерти, суму, лише 25 мільйонів гривень. А віднедавна подружжю Кривецьких належить і київський готель Хаят — за 56 мільйонів».

ХЕРСОН

Із проаналізованих експертами в моніторинговий період 50 сюжетів двох херсонських телекомпаній 9 мали ознаки політичної, або комерційної замовності. Отож, у новинах ТРК «Скіфія» виявлено 4 таких новини, або 15% джинси, в каналу «ВТВ плюс» — 5, або 21%. Зважений регіональний показник джинси — 18%.

Більш ніж половину сюжетів з ознаками замовності «забезпечив» херсонським телеканалам Сергій Тігіпко та його політична сила. Так, на обох телеканалах Херсона вийшли сюжети про з’їзд партії «Сильна Україна», причому на ТРК «ВТВ плюс» таких було аж два, — «Сильна Україна Сергія Тігіпка йде на позачергові вибори до Верховної Ради» за 15 вересня (автор — К.Олеярник) та «Тричі міряй — один раз відріж» за 16 вересня (автора не вказано). На «Скіфії» такий сюжет був один, — «Міцний мир, цілісність країни та сильна економіка» (автор — К.Олеярник).

В новинах обох каналів було розміщено й сюжети про візит Сергія Тігіпка до Херсона: «Херсонщину з офіційним візитом відвідав народний депутат України, лідер партії Сильна Україна Сергій Тігіпко» 17 вересня на «ВТВ плюс»(автор — М.Савченко) і 18 вересня — «Потужні інвестиції та розвиток переробної промисловості — ось шлях Херсонщини до успіху» на «Скіфі» 18 вересня (автор — Ксенія Сіліна).

ТРК «ВТВ плюс», окрім того, 15 вересня «висвітлила» також з’їзд «Опозиційного блоку» — сюжет «Виставковий центр у Пушкінському парку опозиція обрала давно» та ініціативу народного депутата Володимира Сальдо, який знову балотується до ВР, — «Довгоочікувана подія: на провулку Дори Любарської здійснюють заміну дорожнього покриття» (17 вересня, автор — О.Гмиря).

Якщо джинса на «ВТВ плюс» була виключно політичною, то в новинах «Скіфії» експерти помітили два сюжети, які містять елементи, що сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта. Зокрема, до комерційної джинси віднесено сюжети «Народний депутат України, відомий медійник Микола Баграєв хоче цілком зосередитися на розвитку власного бізнесу» за 16 вересня(текст новини читає диктор в студії Ксенія Сіліна) і «Наскільки корисний і цілющий натуральний мед, знають і дорослі, і малі» за 18 вересня (автор — А.Мокляк).

Наскільки журналісти каналу передали куті джинсового меду можна побачити з тексту сюжету:

«Наскільки корисний і цілющий натуральний мед, знають і дорослі, і малі» :

Андрій Усов, ведучий: Наскільки корисний і цілющий натуральний мед, знають і дорослі, і малі. Це практично незамінне джерело багатьох вітамінів, мікроелементів, це лікувальний засіб, що володіє бактерицидною властивістю. Крім того, мед — це ще й дієтичний продукт. А ще просто смачний. З 18 до 24 вересня у Херсоні біля обласного Палацу молоді та студентів працює ярмарок від торгової марки Козацький мед, де кожен може знайти будь-яку готову продукцію до душі.

А. Мокляк, журналіст: Від самого ранку біля обласного Палацу молоді та студентів людно та гамірно: люди шикуються в черги, щоб придбати мед та медову продукцію від вже улюбленої марки Козацький мед. Черговий ярмарок — чергова акція, на яку так чекають херсонці та гості міста.

Олександр Єрьомін, продавець: Торговая марка Козацкий мёд в очередной раз проводит ярмарку мёда в городе Херсон. Мы привезли вам огромный ассортимент медов, свежие меда. Сейчас у нас проходит акция для всех пенсионеров города Херсон идет скидка на трехлитровый бутыль — 23% скидочка у нас. Бутылечёк на обмен, получается у нас цена за бутыль 109 гривен. Также на ярмарке присутствует продукция пчеловодства, меда разные: липа, акация, гречка.

А. Мокляк, журналіст: мед — найуніверсальніший лікарський засіб, який широко застосовується в медицині, тож не дивно, що він користується в народі таким попитом. У меді міститься величезна кількість вітамінів, мінеральних речовин і ферментів, які надзвичайно важливі для нормального росту і життєдіяльності як дитячого організму, так і дорослих. Окрім меду, на ярмарку широко представлено медову продукцію — так звані апіпродукти. Які також встигли полюбити покупці.

Наталя Панкова, апітерапевт: На ярмарке предоставлена продукция пчеловодства. Это пыльца, перга, прополис, маточное молочко. Продукция вся натуральная, вся для нашего здоровья. Так что приходите, пожалуйста, всё подскажем, расскажем. Будем вас ждать.

А. Мокляк, журналіст: Покупців на ярмарку стає дедалі більше. Хтось прийшов вперше, а дехто говорить — ласує медовою продукцією від торгової марки Козацький мед вже роками, тож впевнений у її якості.

Покупець: Я всё время покупаю тут, и очень хороший натуральный мёд.

Покупець: Мне нравится, и не так дорого, как на базаре. Мёд хороший, разный бывает. Какой захочем — выбираем.

Покупець: Верю, что это хороший, нормальный мёд. Настоящий. Поэтому прихожу, покупаю. И вообще сахара не употребляю, а употребляю вместо сахара всегда мёд.

Покупець: Дешевый мёд и очень хороший мёд. Вот, и поэтому мы берём регулярно здесь мёд. И никаких примесей, прекрасно засахаривается. И аромат, и всё. И дешевле гораздо.

Покупець: Качество отлично, считаю. Цена устраивает нас. Обслуживают хорошо. Спасибо, что приезжают сюда.

А.Мокляк, журналіст: Якщо ви вже встигли полюбити смачну і корисну медову продукцію від торгової марки Козацький мед, або бажаєте започаткувати дружбу з нею, поспішайте на ярмарок, який буде проходити в Херсоні біля Палацу молоді та студентів з 17 по 24 вересня».

Дотримання професійних стандартів

ХАРКІВ

Інтегральний показник дотримання стандартів інформаційної журналістики трьох харківських телеканалів — Simon, ОТБ та 7-го каналу — у вересні знизився порівняно з серпневим, — до 3,87 бала із шести можливих проти 4,02. у попередній моніторинговий період.

Експерти наголошують, що зниження регіонального показника відбулося за рахунок 7-го каналу, який у серпні мав 3,73 бала з шести можливих, а у вересні — лише 3,05. Тим часом у обласної державної телерадіокомпанії показник зріс із 4,01 до 4,08, а в телеканалу Simon — із 4,32 до 4,48 бала.

Це доволі парадоксальна динаміка для місяця, що передує стартові виборчої кампанії. Середні показники дотримання окремих стандартів є доволі високими. Зокрема, 0,51 бала — стандарт повноти подання інформації, 0,61 — баланс думок і точність. Низьким є показник оперативності (0,64 бала), що пояснюється великою кількістю паркетних матеріалів, не прив’язаних до реального інформаційного приводу.

0,72 бала має стандарт відокремлення фактів від коментарів і 0,79 — посилання на джерела.

Втім, на ці показники впливають істотно нижчі цифри 7-го каналу, який випадає з загальної картини.

ВІННИЦЯ

Середній бал з дотримання шести фахових стандартів у вересневих теленовинах каналів «Вінтера» та «Віта» становив 3,54 бала із 6 максимально можливих. Різниці поміж середніми оцінками обох каналі практично немає: «Вінтера» — 3,54, «Віта» — 3,53. Зауважмо, обидва канали з часу останнього моніторингу в липні погіршили свої показники практично на 1 бал.

Найвищим балом оцінено достовірність та посилання на джерела і оперативність у теленовинах каналу «Віта» — обидва показники по (0,67), найнижчим — відокремлення фактів від коментарів у сюжетах цього ж каналу (0,40).

Найвищу середню оцінку у вересні здобули стандарти достовірності (посилання на джерела) — 0,66 («Віта» — 0,67, «Вінтера» — 0,64) та оперативності — 0,66 («Віта» — 0,67, «Вінтера» — 0,64).

На третьому місці — повнота поданих фактів/інформації з проблеми: 0,64 («Вінтера» — 0,64, «Віта» – 0,63). На четвертій позиції — баланс думок та точок зору: 0,60 («Вінтера» — 0,63, «Віта» — 0,58,). На п’ятій — точність — 0,58 («Вінтера» — 0,58, «Віта»– 0,58).

На шостій — відокремлення фактів від коментарів — 0,40 («Вінтера» — 0,41, «Віта» — 0,40).

Отож «вінницький телефеномен» полягає в тому, що «Вінтера» подає більше новин із ознаками замовності, зумівши при цьому вкотре поспіль випередити «Віту» за стандартами відокремлення фактів від коментарів та балансу думок і точок зору. Водночас «Вінтера» має вищий показник за критерієм повноти поданих фактів, залишаючи канал «Віта» на другому місці, хоча за стандартами достовірності (посилання на джерела), точності й оперативності «ВІТА» зберігає перше місце.

СУМИ

У липні середньозважений регіональний показник дотримання сумськими каналами Вересневі показники дотримання стандартів інформаційної журналістики сумськими каналами, включеними до моніторингу, засвідчили погіршення позицій СОДТРК(4,96 проти 5,11 у липні) і деяке покращення у «Відікона» (4,48 проти 3,85 попереднього моніторингового періоду).

Найбільше зауважень викликає нехтування журналістами стандартом балансу думок. Погляди всіх сторін, дотичних до тем і проблем, представлені лише у 60% новин обласного державного телебачення і в 52% проаналізованих сюжетів «Відікона».

Попри досить високі показники стандарту відокремлення фактів від коментарів (СОДТРК —0,91, «Відікон» — 0,88), журналісти цих медіа почасти зловживають нав’язуванням глядачеві власних оціночних суджень. Вкупі це призводить до викривлення реальності, формує заданість у сприйняті пропонованої інформації.

Так, вже у згаданому сюжеті СОДТРК від 15 вересня «Погоня за мандатами. Партії провели передвиборчі з’їзди», автор називає фаворитом парламентських виборів Блок Петра Порошенка. Власне, чий фаворит, за підсумками яких досліджень? Якщо ж ідеться про рейтинги суб’єктів виборчого процесу, то чому більше не згадується жодна інша політична сила?

Наступного дня канал продемонстрував сюжет «Україна відновила курс на членство в НАТО», у якому фігурує лише один експерт, одна думка.

«Світлана Паламарьова, диктор в студії. Україна відновила курс на членство в НАТО, але рішення політичного керівництва недостатньо., вважають експерти. На їх думку, потрібно провести потужну інформаційну кампанію, щоб розвінчати радянські міфи щодо Північноатлантичного альянсу. Чому їм досі вірять? Через слабку поінформованість українців про переваги зближення з НАТО.

Більш того, агресія Росії загрожує не лише нашій державі, але й країнам-членам альянсу. Тож він є нашим союзником. Але не слід забувати, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих.

Микола Колібабчук, голова правління Українсько-словацького центру партнерства: Якщо ми самі не будемо захищати нашу країну — ніхто не прийде і не буде нам допомагати її захищати. Все в наших руках. А потім вже, після того, як побачать , що ми хочемо дійсно бути незалежними, ми боремося за свою незалежність, нам допоможуть».

Така ж ситуація і з новиною «Шоста маршрутка проти сьомого тролейбуса» за 16 вересня, автори якої навели позицію перевізників, влади, але не поцікавилися поглядом пасажирів.

Розмиванням джерел та відсутністю відокремлення фактів від коментарів грішить і сюжет і новинарів СОДТРК «Вступає в дію закон про вищу освіту». В тексті журналіста трапляються формулювання «освітяни переконані», «освітяни зазначають», що закон дає більше плюсів, ніж мінусів. Хоча в сюжеті наводиться думка тільки Голови ради ректорів ВНЗ Сумщини Анатолія Васильєва.

Іще цікава деталь: двічі впродовж випуску новин за 15 вересня в сюжети включалися уривки з комедій Гайдая з популярними «огласите весь список» — в сюжет про партійні з’їзди і «шакал паршивый, детей ограбил» — в сюжет «Внутрішній ворог» про корупцію. Причому у другому згадується пан Фірташ, якого, очевидно, й має стосуватися ця репліка?

Згадані проблеми притаманні й «Відікону». Прикро, коли огріхи трапляються у резонансних сюжетах, на кшталт «Замах на родину прикордонника» за 19 вересня. В ньому не представлено позиції силовиків, на бездіяльність яких скаржаться постраждалі, а журналісти навіть не повідомляють, що збираються її з’ясувати. Однобоке висвітлення проблеми, відсутність бекґраунду, нехтування деталями призводять до того, що озвучена тема викликає багато запитань стосовно достовірності викладених фактів.

«В студії Дар’я Радченко: На Сумщині прикордонники поплатилися за патріотизм. У місті Ворожба Білопільського району невідомі скоїли замах на родину військовослужбовця, який нещодавно повернувся із зони бойових дій. На шум і крики збіглися і сусіди, однак зарадити не мали змоги. Ще й їм перепало, каже прикордонник. Зловмисники потім свою поведінку пояснили просто: вони помилилися. Подробиці конфлікту дивіться далі.

Оксана Цибуля, журналіст: Попри війну на сході старшому лейтенанту Сумського прикордонного загону Сергію Титаренку довелося відбивати атаку ще й біля власного дому.

Сергій Титаренко, старший лейтенант ДПСУ: Изначально подъехали два человека, спрашивали, ну, какую-то женщину искали, я не знаю… Ответили, что ее здесь нет, этой женщины. А потом подтянулась группа поддержки. Произошло нападение на меня и на мою семью.

Оксана Цибуля, журналіст: Він певен: зловмисник знали, що він нещодавно повернувся із передової.

Сергій Титаренко, старший лейтенант ДПСУ: Когда меня увидели, они сказали, — о, герой, иди сюда, сейчас будешь получать! И пошло…

Оксана Цибуля, журналіст: За цим усим спостерігала міліція, однак у відповідь — жодної реакції, — каже Сергій.

Сергій Титаренко, старший лейтенант ДПСУ: Приехали сотрудники милиции нашего РОВД, с автоматами стали. Я им сказал: вы же офицеры, — смотрите. Вы военные , вы в погонах. Сотрите. Что происходит,- убивают людей. Не получил ответа. На следующий день пошел отец в РОВД Белопольское с братом и позвонил мне: нам надо забрать заявление. Я приехал, меня вызвал следователь, майор: ну, вот, расскажи, как развивались события. Я ему рассказал, он закурил и головой закивал и ушел.

Оксана Цибуля, журналіст:Оскільки грошей у родини Титаренків на адвоката немає, захищатиме його інтереси бойовий товариш Олег.

Олег Солонар, молодший сержант ДПСУ: На даний час якихось слідчих дій, або перевірок, на даний час працівники не вчиняють. Тобто, вони проявили бездіяльність і під час, коли була бійка, побиття масове, і після вже інциденту, да? Трапився такий випадок, що оці ж самі особи вони на машині зупинили оцього сусіда і вдарили його головою. Наскільки мені відомо із тих документів, що (процесуальних, там фігурує, що невідомі особи. Але ж і сусіди розказують, що вони були вже в міліції.

Оксана Цибуля, журналіст: Прикордонники твердять: так випадки у Ворожбі непоодинокі. Перконані: це розплата за відданість Україні та патріотичний настрій.

Володимир Гейко, командир відділу мобільної застави Сумського прикордонного загону: Я сам з Охтирки, Охтирського району. Приїжджали туди ж наші хлопці, у Ворожбу, відпочити, порибалити. Це два місяці назад було. І до них підійшла група. Невідома група — 2-3 чоловіки, і спитала: а що це у вас там за лєнточка? Ну, хлопці відповіли: це наш український прапор, ми все ж таки патріоти. Ті: ах, ви патріоти! Вони кудись передзвонили, під’їхали іще чоловік 510 десь. І вони розбили машину, побили їх тільки за національну символіку.

Оксана Цибуля, журналіст:Прикордонники розцінюють даний інцидент, як провокацію. І вже шукають справедливості у Сумах. Сподіваються, що бодай тут їх почує міліція і влада».

Або ж як у новині «Ставлення активістів до законів “по Донбасу”», за 19 вересня. Погляд активістів, які на знак протесту проти прийняття цих законів палили намети політичних партій, котрі стояли в центрі Сум з часів Майдану. Сюжет містить три синхрони міського голови, активіста, який засуджує паліїв (фраза з синхрону — «це не люди»). Натомість можливості пояснити свою позицію організаторам «вогняної» акції не дали. Більш того. Їх у сюжеті деперсонізовано.

ЛЬВІВ

Львівські канали ZIK та 24-й канал у липні продемонстрували чи не найкращі результати дотримання стандартів інформаційної журналістики, — 5,55 і 5,17 і з шести можливих балів відповідно.

В новинах обох каналів надзвичайно велика увага приділяється подіям на сході країни. Зокрема, із загальної кількості тижневих новин (55) на каналі ZIK 36 стосуються теми АТО, 24-й канал про це розповідав у 28 із 55 новин. Готуючи сюжети до ефіру, львівські журналісти неодноразово використовували інформацію з соцмереж, розповідали про події, посилаючись на слова родичів бійців, які воюють у зоні АТО. Попри це, обом каналам вдалося забезпечити високий рівень дотримання стандарту достовірності, — 0, 96 бала.

І ZIK, і 24-й канал інформували своїх глядачів про найважливіші події оперативно, забезпечивши виконання критерію відповідно на 100% і на 96%.

Що ж стосується забезпечення у новинах балансу думок, то з цим львівським каналам стовідсотково впоратися не вдалося, хоча показники й тут маємо високі, 0,84 бала у каналу ZIK і 0,78 у 24-го каналу. Нижчий показник 24-го не в останню чергу пояснюється тим, що у випусках новин досить часто трапляються повідомлення буквально на два-три речення, як, наприклад, у випусках за 2 і 3 вересня:

«Енергонезалежність України»:

«Ведуча: у реверсному режимі сьогодні розпочалися поставки з Європи в Україну через територію Словаччини. Очікується, що ці обсяги цих поставок можуть становити до 10 млрд куб м на рік».

«Велика українська стіна»:

«Кор.: Експерти зазначають: плани Уряду амбітні. Програму розраховують реалізувати у два етапи: до кінця цього року і протягом 2015ᵙ–2016 років. На інвестиції в Україні очікують ще й цього року. Зокрема, в листопаді планують провести донорську конференцію, на якій збиратимуть гроші з-за кордону для відновлення Донбасу. Раніше прямі збитки на Сході до прямого вторгнення російських військ оцінювали у 8 млрд грн. Тепер, кажуть в Уряді, сума зросла в рази».

За стандартом точності телеканал ZIK має невелику перевагу — 0,95, тоді як у 24-го каналу цей показник 0,85. Це невелика різниця, але, вочевидь, на неї впливає те, що кореспонденти каналу ZIK частіше особисто виїжджають на місце подій, в сюжетах використовуються стендапи, коли вони безпосередньо працюють у кадрі.

Про високопрофесійність стандартів свідчить намагання журналістів залучити до діалогу не лише власне політиків, а фахівців, тобто політологів, які можуть дати реальну (без емоцій) оцінку ситуації.

За стандартом відокремлення фактів від коментарів канал ZIK має 0,97, в той час як 24-й канал — 0,83 бала.

ХЕРСОН

Середні бали херсонських телеканалів, зведені за результатами оцінки шести критеріїв дотримання журналістських стандартів, є такими: ТРК «Скіфія» — 4,85, ТРК «ВТВ плюс» — 3,46 (при максимумі у 6 балів). Результати майже не відрізняються від оцінок попереднього місяця — 4,61 і 3,24 відповідно. Зважений регіональний вересневий показник — 4,15 бала.

Обидва канали практично повторили у своїх новинах серпневі показники дотримання стандарту балансу думок: ТРК «Скіфія» — 0,69 бала проти 0,61 у попередньому місяці, а ТРК «ВТВ плюс» — 0,33 бала проти 0,30 попереднього моніторингового періоду.

Причиною низьких показників стало те, що канали практикують висвітлення в новині позиції лише однієї сторони, не надаючи ані альтернативної думки, ані експертної оцінки.

Зокрема, як у сюжеті каналу «Скіфія» за 15 вересня «Небайдужі херсонці допомагають нашій армії»:

«Анна Коробова, ведуча: Небайдужі херсонці допомагають нашій армії, добровольчим батальйонам у цей непростий час. Родина Курковських із Скадовська передала прикордонному посту Хорли кунг — будиночок-термос для облаштування бліндажа. Зараз Людмила та Валерій Курковські взяли на себе постачання переносних павільйонів для трьох блок-постів Скадовська».

Стандарту «оперативність» на достатньому рівні дотримується ТРК «Скіфія» (0,92), у «ВТВ плюс» показник є дещо нижчим — 0,75 бала. Наприклад, сюжет про ремонт херсонської вулиці «22-ї східної» «ВТВ плюс» подав на два дні пізніше, ніж колеги: сюжет «Життя на ямах та в пилюці» вийшов на «Скіфія» 16 вересня, а глядачі «ВТВ плюс» побачили новину по ці ж події («На околиці Херсона ускладнено рух») аж 18 вересня.

Найліпше херсонські канали дотримуються вимог стандарту достовірності. У «ВТВ плюс» цей показник сягає максимуму — 1,00, «Скіфія» має дещо нижчий результат — 0,92. Так, у сюжеті ТРК «Скіфія» «Народний депутат України, відомий медійник Микола Баграєв хоче цілком зосередитися на розвитку власного бізнесу» за 16 вересня залишається абсолютно незрозумілим, звідки взято інформацію, яку подає диктор в студії без жодного посилання на джерело:

«Ксенія Сіліна, ведуча: Народний депутат України, відомий медійник Микола Баграєв після завершення строку депутатської каденції як засновник радіогрупи Тавр-медіа та співзасновник телеканалів М1 та М2 хоче цілком зосередитися на розвитку власного бізнесу. Також Микола Баграєв планує приділити увагу розвитку вітчизняної культури і плекає надію, що в недалекому майбутньому йому вдасться відновити трендові фестивалі “Таврійські ігри” та “Чорноморські ігри”, які сприяли відкриттю багатьох талановитих українських виконавців».

ТРК «Скіфія» дещо краще дотримувалася стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,88), ніж «ВТВ плюс» (0,63).

Схожу картину можна спостерігати й у дотриманні херсонськими телеканалами стандарту «точність». Результат «Скіфії» — 0,81 бала, «ВТВ плюс» — 0,54. «ВТВ плюс» часто «грішить» тим, що подає вислови тих чи інших осіб не прямою мовою, а шляхом переповідання їхніх слів.

Показники стандарт повноти інформації відрізняється у двох херсонських телеканалів дуже істотно. Якщо у «Скіфії» цей показник хоча й невисокий, але не провальний (0,62 бала), то «ВТВ плюс» отримав лише 0,21 бала. Причина такого низького результату — наявність у «ВТВ плюс» великої кількості коротких сюжетів (30–40 секунд), у яких подається лише загальна суть новини, без представлення позицій сторін, коментарів експертів, бекґраунду тощо.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й погляди, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з позицією USAID чи «Інтерньюз Нетворк». Методологію проведення моніторингу викладено тутМатеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus