Регіональні теленовини Одещини та Миколаївщини: рекордсмен «паркетних» згадок — прем’єр Гройсман

Фото: golos.ua

Аналіз дотримання стандартів інформаційної журналістики та порушень, що можуть свідчити про наявність ознак замовності в новинах, які вийшли в ефірі п'яти телекомпаній Миколаївської («НІС-ТБ», «Сатурн») та Одеської («Репортер», «Перший міський», «Глас») областей. Також новини телекомпаній аналізувалися на предмет наявності елементів проросійської пропаганди й тональності новин із ознаками замовності.

Методологія тут і тут.

Листопадові новини миколаївських та одеських телеканалів засмутили однобокістю висвітлення дійсності. З усього переліку сюжетів, включених до моніторингу, 26 % повідомлень стосувалися різних аспектів життя місцевих громад, здебільшого висвітлювали діяльність місцевої влади. Ще 27 % контенту припало на «кримінальні» сюжети та новини про діяльність правоохоронних органів. Економіка і фінанси — третя з топ-тем регіональних теленовин із показником 10 %.

Обидві миколаївські телевізії зовсім не розповідали про АТО, власне, як і одеський «Репортер». А до теми корупції та викриття корупційних діянь не зверталася служба новин жодного з п’яти каналів.

Зі 161 проаналізованого сюжету тільки один стосувався питань зовнішньої політики, а загалом на закордонні новини припало 3 % контенту. У цих же межах (2-3 %) телекомпанії присвятили увагу темам місцевого самоврядування, «соціалки», політики і спорту. Трохи більше цікавили регіональних тележурналістів питання освіти й культури (4-5 %). Тематику 12 % контенту експерти об’єднали в категорію «інше», позаяк ці сюжети мають досить розпливчату тематику.

Загалом, усім п’яти каналам був притаманний подієвий підхід до формування власної інформаційної політики, в миколаївських — із акцентом на діяльність чиновників місцевого рівня.

Що ж стосується якості новин, їхньої відповідності стандартам інформаційної журналістики, — «присуд» експертів також невтішний. Усереднений показник їх дотримання склав усього 3,88 бала із шести можливих. Усім фаховим стандартам відповідають тільки 21 % проаналізованих новин, у решті вимоги хоча б одного критерію оцінювання порушують. Найкращі результати продемонстрував одеський «Перший міський» — зусилля журналістів цього телеканалу монітори оцінили на 4,85 бала. Найбільш провально спрацював миколаївський «НІС-ТБ» — на 2,65 балів. Найчастіше порушуваними стандартами виявилися баланс думок, відокремлення фактів від коментарів та повнота інформації, — не відповідали їхнім вимогам до 57 % новин.

Припускаємо, окрім вияву непрофесійності такі порушення стандартів спричинені ще й значною кількістю новин із ознаками замовності. Їх експерти помітили у 29 %, або в кожному третьому повідомленні!

Зауважимо, жоден із телеканалів у моніторинговий період не може похвалитися новинами, чистими від джинси. Ба більше, найнижчий показник умовно замовного контенту — це 13 джинсових відсотків одеського «Першого міського». Трохи гірший результат (15 %) у «Репортера». А вже канал «Глас» та миколаївські «НІС-ТБ» і «Сатурн» джинсували як могли — порушення, що можуть свідчити про замовний характер новин, експерти побачили в 45 %, 53 % та 50 % проаналізованого контенту цих телеканалів відповідно. Причому з 47 умовно замовних сюжетів дев'ять слугували промоції чи просуванню товарів комерційних структур або бізнесменів. Лише один із них був негативно тонований і стосувався одеського бізнесмена Руслана Тарпана і його дружини — «Перший міський» не надав можливості висловитися цим особам, яких звинуватили журналісти й решта спікерів у тому, що вони занедбали археологічну пам’ятку.

Решта ж сумнівного замовного контенту мала політичну складову. Цікаво, що 25 із 38 таких сюжетів слугував промоції місцевої влади. В одеситів це були паркетно-промоційні сюжети, позитивно тоновані стосовно мерії та міського голови Геннадія Труханова. Особливо в цьому сенсі відзначився канал «Глас», який випустив в ефір 11 таких сюжетів. Що ж стосується «Репортера», то цей канал демонстрував більшу прихильність до посадовців ОДА.

А от улюбленцем миколаївських телеканалів виявився голова місцевої ОДА Олексій Савченко, який тричі фігурував у позитивно тонованих щодо нього новинах («НІС-ТБ»). Обидва канали випустили по одному сюжету, в яких вбачається негативна тональність стосовно колишнього міського голови Олександра Сенкевича.

Що ж стосується вищого ешелону влади, то абсолютним рекордсменом за кількістю появ у регіональних новинах став прем’єр Володимир Гройсман, — він фігурував як позитивний персонаж у п'яти повідомленнях, причому чотири з них вийшли в ефірі одеського «Гласу». Ці новини виглядають нерелевантними для місцевої аудиторії і не містять ексклюзивного змісту, який би зумовлював обов’язковість їхньої появи в регіональному телеефірі. Петро Порошенко в таких новинах фігурував тільки двічі.

Нерелевантними виглядають і поява з «парламентськими» коментарями народного депутата Валерія Писаренка (група «Партія «Відродження») та голови фракції БПП Артура Герасимова в ефірі «Першого міського».

Із лідерів політичних партій уваги регіональних телеканалів удостоївся лише Олег Ляшко, який коментував підвищення соцстандартів у сюжеті «Гласа». А «Репортер» двічі пропіарив «Українську морську партію» Сергія Ківалова.

Загалом, позитивно тонованими були 46 із 47 сюжетів. Негативна тональність спостерігалася у п'ятьох новинах.

Увесь проаналізований контент новин був лояльним стосовно української державності, жодна з них не містила меседжів, притаманних проросійській пропаганді.

ДОТРИМАННЯ СТАНДАРТІВ ТА ТЕМАТИКА НОВИН

МИКОЛАЇВ. «НІС-ТБ», «Сатурн»

Незначна кількість новин двох миколаївських телекомпаній, що вийшли впродовж моніторингового періоду (25 сюжетів), дозволяє оцінити контент обох каналів лише умовно. На думку експертів, дотримання ними стандартів інформаційної журналістики згідно з усередненим показником становить 3,01 бала із шести можливих; у каналу «НІС-ТБ» він становить 2,65 бала, у «Сатурна» — 3,38.

Абсолютна більшість новин власного виробництва обох телекомпаній стосуються подій, що відбувались у Миколаєві. Однак поняття події в миколаївських журналістів своєрідне. Практично половина сюжетів — дванадцять із двадцяти п'яти (сім сюжетів ТК «НІС» і п'ять — із восьми! — сюжетів телекомпанії «Сатурн») цього тижня розповідали глядачам про діяльність чиновників із мерії та облдержадміністрації. Журналісти жодного з телеканалів не розповідали про події в АТО та взагалі про життя в умовах війни, корупційні скандали, міжнародні новини, соціальну сферу.

Журналісти «Сатурна» не знайшли й новин економіки та фінансів, децентралізації та місцевого самоврядування, освіти й науки, спорту. П’ять новин каналу експерти віднесли до подій життя місцевої громади, по одній припало на кримінальні новини, культурні події та політику.

В ефірі каналу «НІС-ТВ» цього тижня було чотири новини про діяльність правоохоронців та рятувальників, три стосувалися життя місцевої громади, по два повідомлення припало на економічні новини та місцеве самоврядування, по одній присвятили культурі, освіті, політиці та спорту. Ще дві новини експерти відзначили як «інше», оскільки їхня тематика розпливчаста.

Що ж до якості новин, то дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики журналістами «НІС-ТБ» експерти оцінили на 2,65 бала з шести можливих.

Найгірше журналісти каналу дотримувалися стандартів балансу думок (0,29 бала), відокремлення фактів від коментарів (0,12) і повноти поданих фактів у новинах (0,35). Кращими є показники оперативності (0,41), точності (0,59 бала) та достовірності інформації (0,88). Порушення в більшості сюжетів ключових стандартів зумовили досить низький показник повноти поданих фактів — лише шість сюжетів із сімнадцяти відповідають цьому критерію (0,35 бала).

Найбільше порушень стандартів інформаційної журналістики фіксується в новинах із ознаками замовності. Наприклад, такі зауваження викликав сюжет від 7 листопада «Приємні новини для тих, хто товаришує з римами»:

«Ведуча: І наостанок приємні новини для тих, хто товаришує з римами. Вмієш складати гарні вірші, любиш Миколаївщину та надихаєшся мальовничими краєвидами нашого краю, хутчіш хапайся за олівець та папір та пиши вірші, адже кращому поету голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко подарує iPhone 10.

Ідея поетичного конкурсу виникла несподівано. На зустрічі з миколаївськими спортсменами радник губернатора Максим Бревда анонсував підготовлений подарунок до дня народження очільника області десятий айфон. Олексій Савченко від новенького ґаджету відмовився та запропонував його презентувати кращому поету, який напише вірш про Миколаївщину.

Олексій Савченко, голова Миколаївської облдержадміністрації: Дякую за такий анонс подарунку. Але я відмовляюся від цього подарунку. Я дуже вам вдячний. Давайте краще подаруємо цей десятий айфон чи як він там називається тій людині, яка напише класний вірш про Миколаївщину, яка дійсно в цьому вірші доведе всі наші, я навіть не знаю, всі наші там чудеса, які в нас є, щоб ми, знаєте, воно було це не просто, знаєте, від душі».

У сюжеті порушено принципи балансу думок, оперативності (відсутня інформація про те, коли й де відбувалася подія). Сюжету бракує точності (посади «радник губернатора» не існує, як, власне, не існує й посади «губернатора», натомість є посада голови обласної держадміністрації).

Найбільш проблемною позицією для журналістів «НІС-ТБ» є відокремлення фактів від коментарів. Дуже часто вони переповідають інформацію, надану джерелом, беручи на себе відповідальність за достовірність, супроводжуючи її емоційними, навіть грайливими висловами, які вказують на ставлення журналістів до події, як наприклад у сюжеті «П'яний мисливець підстрелив 9-річну дівчинку» (07.11):

«Кореспондент: 67-річний мешканець Первомайщини повертався з полювання у лісі. Або від радощів через гарну здобич, або з горя через її відсутність, чолов'яга добряче хильнув оковитої. За іронією долі на шляху додому він зустрів місцевих дітлахів».

Зрозуміло, що кореспондент не був присутній при події, а переказує чиїсь слова, не відокремлюючи факту від оцінного судження та не надавши джерела інформації. Також не вказано, хто зробив висновок про стан мисливця.

В іншому сюжеті — «Рекламуй та не засмічуй» від 7 листопада журналіст, описуючи ситуацію, знову вживає оцінні судження:

«Делегація пройшлася неспішним кроком вулицею Соборною, звертаючи увагу на рекламні стенди різноманітних магазинів та організацій. Згідно правил благоустрою міста, подібні виносні конструкції підприємці можуть розміщувати лише попід власними дверима, але аж ніяк не виносити на центр дороги чи на паркан, загороджуючи тим самим прохід пішоходам та псуючи загальний вигляд вулиці. Здебільшого реалізатори, із якими спілкувалися перевіряючі, про дану заборону навіть не чули». Чули чи не чули — глядач достеменно не знає, оскільки реалізаторам слова не надано.

Аналогічно висвітлюється актуальна для багатьох миколаївців тема енергозбереження в сюжеті «Аби вчасно реагувати, треба мати оперативну інформацію» від 7 листопада, в якому знайшлося місце для компліментів міським політикам:

«Департамент енергетики паралельно із втіленням енергомодернізаційнних заходів у рамках програми “Теплий Миколаїв”, що її активно запроваджують завдяки зусиллям команди опозиціонерів у міськраді та особисто заступника міського голови Олександра Омельчука, перейнявся перевіркою кількісних показників використання енергоресурсів».

Сюжет продовжується роздумами про неуважність громади та велич здійсненного: «Попри те, що система моніторингу для Миколаєва нова, її переваги профільні спеціалісти оцінили з перших тижнів роботи. І хоча для широкого загалу це лишилося, практично непоміченим, але завдяки аналізу отриманих даних, десятки об'єктів соціальної сфери міста вчасно розпочали опалювальний сезон та зекономили купу бюджетних коштів».

Чому широкий загал лишився непоінформованим і як виглядає «купа бюджетних коштів», журналісти не повідомляють. Натомість наприкінці сюжету його автори провадять арифметичні підрахунки ще не отриманої вигоди без посилання на джерело інформації:

«У департаменті енергетики планують вже до кінця року внести в базу всі бюджетні заклади та установи міста, а це 452 будівлі. За прикладом інших міст, де система енергомоніторингу діє вже не перший рік, її використання дає три-п'ять відсотків економії енергоресурсів. В умовах Миколаєва, це три — п'ять мільйонів гривень на рік, заощаджених на виплатах комунальних послуг із міського бюджету».

У такому вигляді сюжет порушує принципи балансу думок, посилання на джерела інформації, точності, відокремлення фактів від коментарів.

Показники дотримання професійних стандартів у роботі журналістів ТК «Сатурн», на думку експертів, дещо кращі, — 3,38 бала з шести можливих. Утім, тільки за рахунок ретельнішого посилання на джерела інформації й точності у викладенні отриманої інформації. Найбільш проблемними показниками для журналістів «Сатурна» також є баланс думок (0,25 бала), повнота поданих фактів (0,38) і відокремлення фактів від коментарів — (0,38). Вище середнього рівня інші показники: дотримання вимог оперативності (0,63 бала), достовірності (0,88) й точності (0,88).

Сюжети з порушеннями в каналу «Сатурн» також здебільшого стосуються висвітлення діяльності місцевої влади, причому здебільшого в компліментарному ключі. В таких сюжетах точка зору посадовців є безальтернативною. Наприклад, як у сюжеті «Николаевский горсовет нечего не сделал, чтобы улучшить качество пассажирских перевозок» від 10 листопада:

«Елена Мовчан, корреспондент: Николаевский горсовет нечего не сделал, чтобы улучшить качество пассажирских перевозок. Об этом заявил новоназначенный начальник управления инфраструктуры Николаевской облгосадминистрации Андрей Максименко. В частности в условиях конкурса осталась норма по пассажировместимости автобусов на 18 мест, в то время как область изменила эту норму до 19.

Андрей Максименко, начальник управления инфраструктуры Николаевской ОГА: Чого ми домоглися? Ми домоглися того, що нам на конкурс не можуть виставити такі автобуси як Спрінтер і Фольксваген ЛТ. Це взагалі автобуси, які заборонені для перевезень, у зв'язку з тим, що вони переобладнані з вантажних на пасажирські. Місто Миколаїв ставило умови конкурсу — від 18 пасажиромісць. <…>

Кор.: Также за последние 3,5 месяца не было проведено ни одной проверки соблюдения перевозчиками условий договоров, а нарушений в этой сфере немало.

Андрей Максименко: Більшість перевізників не заправляються на заправках, вони заправляються десь в гаражах. Я вас запевняю, що у більшості перевізників водії не проходять медичного, технічного огляду передрейсового на своїх базах(…)».

У цьому сюжеті порушено не тільки вимоги стандарту балансу думок, а й відокремлення фактів від коментарів, повноти наданої інформації. Така ж ситуація спостерігається в сюжеті каналу «НІС-ТБ» від 9 листопада «Голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко повернувся на робоче місце після майже місячного відрядження до Києва»:

«Кор.: Незлим тихим словом згадав Олексій Савченко і колишнього міського голову Олександра Сенкевича. Губернатор попросив представників прокуратури звернути увагу на два факти. Перше, що в Миколаєві три маршрути 41, 83 та 99, що обслуговуються двома фірмами перевізниками, існують незаконно, бо не були включені рішенням виконкому у загальноміську мережу автобусних маршрутів. <..>

Кор.: Другу оборудку екс-мера глава облдержадміністрації вбачає у підписанні Меморандуму з інвесторами, які бажали побудувати у Миколаєві сміттєпереробний завод. Як виявилося, пан Сенкевич дав згоду на розміщення підприємства на визначеній ділянці, однак за місяць до угоди вже віддав цю територію в оренду іншим особам».

Журналісту, який висвітлює діяльність влади, має бути відомо, що рішення стосовно виділення земельних ділянок проходять певну й досить складну процедуру отримання узгоджень і дозволів різних держустанов, яка потребує мінімум двох рішень різних сесій міськради, яка саме й дає згоду своїм рішенням, яке голова тільки підписує.

ОДЕСА. «Репортер», «Перший міський», «Глас»

Усереднений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики трьома одеськими телеканалами в моніторинговий період склав 4,46 бала із шести можливих. Відмінності в досягненнях каналів несуттєві, втім, найвищі бали здобув «перший міський» — 4,85, на другому місці — «Репортер» з 4,36 бала, а в «Гласу» результати найскромніші — 4,16 бала.

Попри загалом подієвий принцип формування новинного контенту, кожен із одеських каналів має свою інформаційну політику, внаслідок чого бачимо й відмінності в тематичному розподілі новин. Що стосується останнього зі згаданих каналів, то «Глас» найбільшу кількість новин — 12 із 49 — присвятив інформації про різні аспекти життя місцевої громади, зокрема, вісім із них розповідали про діяльність місцевої влади. По 4-5 новин вийшло в ефірі на теми економіки, освіти, криміналу та діяльності правоохоронних органів. Окрім того, «Глас» єдиний із одеських каналів давав новини про зовнішню політику та події за кордоном. Зате журналісти телеканалу жодного разу не розповідали про боротьбу з корупцією.

Що ж стосується дотримання фахових стандартів, то найбільш проблемним для журналістів «Гласу» виявилося забезпечення повноти інформації. Це й наслідок порушення інших критеріїв оцінювання, і небажання заглиблюватися в подробиці та інформувати глядачів про контекст, у якому відбуваються висвітлювані події. Це зауваження стосується, наприклад, сюжету «Українські вчені говорять про стан науки» від 6 листопада. У сюжеті міститься посилання на дані соцопитування, але не вказано ані точного часу його проведення, ані розміру похибки в результатах.

Стандарту відокремлення фактів від коментарів дотримувалися більш ніж у половині матеріалів — 0,63 бала. Утім, експерти помітили системні зловживання словесними конструкціями, які роблять наголос на позитивних чи негативних характеристиках явищ і процесів. Так, у сюжеті від 6 листопада «Протокольні доручення» автор робить власні оцінки значущості питань, винесених на обговорення міською владою: «Важливими питаннями засідання було виконання протокольних доручень». А в іншому сюжеті, що вийшов того ж дня, — «Що треба, щоб і водіям, і пішоходам пережити зиму» — журналісти використовують оцінні судження: «низька культура поведінки на дорозі», «непростий період».

Порушення балансу думок(0,57 бала) здебільшого стосувалося новин, у яких автори транслювали позицію однієї сторони (переважно чиновників), але не висвітлювали думки на противагу. Наприклад, у сюжеті від 6 листопада «Процес передачі гуртожитку УТОГу в Одесі» відсутня позиція представників товариства сліпих та мешканців гуртожитку, в яких відбирають житло та переводять його в підпорядкування міської влади. А в сюжеті від 8 листопада «Кабмін підвищив стипендії українським студентам з 1 листопада на 18 %» наявна тільки позиція прем’єр-міністра, а що з цього приводу думають студенти, журналісти не поцікавилися.

Найбільше впадає в око відсутність балансу думок у новинах із ознаками замовності. Скажімо, матеріал «Підвищення соцстандартів» від 9 листопада містить тільки позицію керівника Радикальної партії Олега Ляшка. Інші спікери, думки експертів, із цього приводу в новині відсутні.

Посилання на джерела інформації наявне у 71 % новин «Гласу». Порушення стандарту стосувалися матеріалів, узятих у прес-служб відомств чи установ. Так, у сюжеті від 6 листопада «Що треба, щоб і водіям і пішоходам пережити зиму» автори не вказують, хто спрогнозував, що «до ожеледиці за прогнозами ще далеко» та які «спеціалісти з безпеки руху рекомендують перед тим, як починати перехід, переконайтеся в тому, що водій вас бачить, незалежно від того, переходите ви дорогу по зебрі або без неї».

А в сюжеті від 7 листопада «Викрадачка дев'ятирічного хлопчика в Одесі вийде на свободу» редакція взагалі не протитрувала належним чином оперативне відео поліції.

Майже у всіх матеріалах журналісти каналу дотримувалася вимог стандарту точності подання інформації — 0,88 бала. Утім, припускалися і прикрих помилок. Зокрема, в сюжеті від 8 листопада «Безвізовий режим для українців» автори вказали, що кордон із ЄС перетнули 7,5 мільйонів осіб. Насправді ж ішлося про громадяни України, які 7,5 млн разів скористалися можливістю перетину кордону.

Майже всі новини каналу були оперативними — оцінка за стандартом 0,94 бала. Утім, траплялися й відверто «протухлі». Скажімо, матеріал із прес-конференції «Стерилізація бездомних котів» вийшов 7 листопада, акція з проведення безкоштовної стерилізації бездомних котів розпочалася на тиждень раніше.

Або ж візьмемо сюжет про рішення щодо безвізу з ОАЕ «Безвізовий режим для українців» від 8 листопада, — він розповідає про підписання відповідного документу, яке сталося ще 2 листопада.

Одеський «Репортер» упродовж тижня випускав в ефір новини досить одноманітної тематики. Найчастіше глядачам розповідали про діяльність міськради та життя місцевої громади — дев'ять із 39 новин, про кримінал та діяльність правоохоронних органів — 18 повідомлень, зафіксовано три спортивних, чотири економічних новини та одне повідомлення на теми культури. Чотири повідомлення увійшли до категорії «інше». Що ж до решти тем, то про них журналісти не згадували взагалі.

Середній показник дотримання стандартів журналістами каналу становить 4,36 бала. Причому стандарт повноти (0,38 бала) в новинах «Репортера» порушували найчастіше. Зазвичай автори сюжетів говорили загальними фразами та не заглиблювалися в подробиці. Сюжети потребували дозйомки в іншій локації для повного розкриття теми.

Так, у сюжеті від 6 листопада «Похищенного ребенка вернули домой» відсутня інформація щодо затримання викрадачки дитини та обставин її затримання, а також інформації щодо психічного і фізичного стану, в якому був хлопчик, коли його знайшли. Того ж дня в сюжеті «Обвал дома на улице Степовой в Одессе» відсутня інформація щодо кількості пошкоджених квартир.

А в суспільно значущому сюжеті від 8 листопада «Апелляция Мефёдова и Долженкова» про судові перипетії фігурантів «справи 2 травня» не вказано, хто ці люди та в чому їх звинувачують.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів (0,72 бала) журналісти каналу в деяких випусках примудрялися порушувати по кілька разів. Наприклад, у матеріалі від 6 листопада «Профильная комиссия городского совета рассмотрела огромное количество поправок к бюджету-2017» автор оцінює роботу комісії фразою, вживаючи означення «огромное», замість назвати конкретну кількість. Того ж дня в сюжеті «Очередь за ID-паспортами» журналіст описує «колоссальные очереди». А в сюжеті від 7 листопада «Массовый поджог автомобилей» автор використовує жаргонну лексику: тут з’являються «молодчики» та «разборки», а учасники події, як виявилося, «попали под раздачу».

Відсутність баланс думок (0,59 бала) найчастіше траплялася в новинах «Репортера» у випадках, коли дуже бракувало позиції іншої сторони конфліктної ситуації або неупередженого коментаря експерта. Наприклад, у вже згаданому сюжеті про черги за ID-паспортами відсутня позиція тих, хто став заручником ситуації, — людей, які хочуть отримати біометричний паспорт, та працівників центру адмінпослуг. Або візьмімо сюжет «Апелляция Мефёдова и Долженкова», — в ньому є позиція захисту, а позиція обвинувачення не представлена.

Зауважень стосовно дотримання журналістами каналу стандартів точності та оперативності інформації в експертів практично немає — показники за дотримання критеріїв оцінювання склали 0,97 та 0,92 бала відповідно. Відчутно нижчі бали журналісти телеканалу «заробили» за стандарт достовірності, — позаяк посилання на джерела інформації місять тільки 77 % новин. Більшість порушень зафіксовані в сюжетах, створених за повідомленнями прес-служб силових відомств: журналісти чітко не вказували джерело, тому можна тільки здогадуватися, хто саме повідомляє інформацію.

Аналізуючи 48 новин «Першого міського», які вийшли в моніторинговий період, експерти зауважили, що левова їх частка припадає на дві тематичні групи. А саме: йдеться про життя місцевої громади — 13 повідомлень та повідомлення про кримінал і діяльність правоохоронних органів — 16. Ще п'ять новин були присвячені питанням економіки, по одному — АТО, політиці, культурі та спорту, по два — соцсфері та освіті, а шість віднесено до категорії «інше». Не приділяли уваги впродовж тижня в новинах каналу місцевому самоврядуванню, питанням боротьби з корупцією, зовнішній політиці та іноземним новинам.

Стандартів інформаційної журналістики новинарі «Першого міського» серед одеських каналів дотримувалися найкраще — зведений показник становить 4,85 бала із щести можливих.

На думку експертів, новини каналу на 100 % були оперативними; практично немає зауважень і щодо їхньої точності — 0,96 бала. Натомість найбільше їх стосовно забезпечення повноти інформації у проаналізованому контенті — показник за стандартом 0,63 бала. Зазвичай автори новин «Першого» забували озвучувати бекґраунд за темою або не заглиблювалися в деталі. Певно, орієнтуючись виключно на глядача, який безперестанно стежить за справою «2 травня», в сюжеті від 6 листопада «Перенесли засідання» журналісти не повідомляють, у чому ж підозрюються активісти так званої «русской весны» Мефьодов і Долженков.

Порушення стандарту балансу думок(0,79 бала) на «Першому міському» стосувалося нехтуванням позицією іншої сторони конфлікту. Наприклад, у сюжеті від 6 листопада «Будинок, що обвалився на вулиці Степовій в Одесі» відсутня позиція влади, яку звинувачують у бездіяльності мешканці будинку. Аналогічну ситуацію бачимо і в сюжеті від 7 листопада «Протест рибалок», його учасники звинувачують прокуратуру в бездіяльності, але коментаря представників відомства немає. Дуже показовим прикладом порушення стандарту є й сюжет від 9 листопада «Доля маєтку Поммера» про плачевний стан пам’ятки архітектури з вини його власників — бізнесмена Руслана Тарпана та його дружини. На їхню адресу лунають звинувачення з боку журналістів, чиновників та активістів, та з сюжету не випливає, що його авторка хоча б намагалася отримати їхній коментар.

Посилання на джерела інформації містяться в 71 % новин «Першого міського», порушення ж стандарту фіксуються в матеріалах, створених за повідомленнями «силових» прес-служб. Так, у сюжеті від 6 листопада «Вийшов на дитячий майданчик і зник» про викрадення дитини немає посилання на джерело інформації про те, що хлопчика бачили в місті: «Хлопчика начебто бачили з невідомою жінкою у різних районах міста. Але, уже в понеділок викрадачку 16-річну громадянку Молдови вдалося затримати під час спроби продати телефон дитини на одному з міських ринків».

Цього ж дня в сюжеті «Будинок, що обвалився на вулиці Степовій в Одесі» автори повідомлення стверджують, що «наразі експерти вже займаються...» та «... ніхто із мешканців будинку не виявив бажання переїхати на час ремонту, кажуть чиновники». Утім, звідки в них такі відомості, хто з чиновників запевняє, що люди не прагнуть переїзду, — не зрозуміло.

Стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,77 бала) журналісти каналу здебільшого дотримувались, але їм не вдавалося уникати оцінних суджень в окремих випадках. Скажімо, в сюжеті від 9 листопада «Пожежа на кондитерській фабриці» автор стверджує, що це була «масштабна пожежа». Чи як   вже згаданому матеріалі «Доля маєтку Поммера», де бізнесмена Руслана Тарпана називають «одіозним», а стан будинку — «жахливим».

НОВИНИ З ОЗНАКАМИ ЗАМОВНОСТІ ТА ЇХНЯ ТОНАЛЬНІСТЬ

МИКОЛАЇВ. «НІС-ТБ», «Сатурн»

Усереднений показник гаданої джинси в новинах миколаївських телеканалів становить 56 %: в ефірі «НІС-ТБ» такого контенту — 53 %, у «Сатурна» — 50 %. В абсолютних показниках, відповідно — «Сатурн» за неповний тиждень випустив в ефір чотири умовно замовних сюжетів (усі — з політичною складовою), а «НІС-ТБ» — дев'ять: шість із них мають ознаки політичного замовлення, три — комерційного.

В обох каналів ознаки політичної замовності здебільшого бачимо саме в сюжетах про діяльність міської та обласної ради, ОДА, оскільки окрім порушень журналістських стандартів, вони просувають інтереси однієї сторони, представляють як експертів осіб, які ними не є, а також розповідають про події «на паркеті» без зрозумілої важливості для суспільства висвітлюваної події.

Інколи із сюжету взагалі не зрозуміло, в чому полягає новина, яка, по суті, є нарізкою цитат держслужбовця. І чому журналісти плутають роботу його прес-служби та власне незалежну журналістику? Такі запитання, наприклад, викликав сюжет «НІС-ТБ» від 7 листопада «Приємна новини для тих, хто товаришує з римами»:

«Ведуча: І наостанок приємна новини для тих, хто товаришує з римами. Вмієш складати гарні вірші, любиш Миколаївщину та надихаєшся мальовничими краєвидами нашого краю, хутчіш хапайся за олівець та папір та пиши вірші, адже кращому поету голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко подарує айфон 10.

Ідея поетичного конкурсу виникла несподівано. На зустрічі з миколаївськими спортсменами радник губернатора Максим Бревда анонсував підготовлений подарунок до дня народження очільника області десятий айфон. Олексій Савченко від новенького ґаджету відмовився та запропонував його презентувати кращому поету, який напише вірш про Миколаївщину.

Олексій Савченко, голова Миколаївської облдержадміністрації: Дякую за такий анонс подарунку. Але я відмовляюся від цього подарунку. Я дуже вам вдячний. Давайте краще подаруємо цей десятий айфон чи як він там називається тій людині, яка напише класний вірш про Миколаївщину, яка дійсно в цьому вірші доведе всі наші, я навіть не знаю, всі наші там чудеса, які в нас є, щоб ми, знаєте, воно було це не просто, знаєте, від душі».

Журналісти, окрім того, що стали свідками потенційно корупційної дії — намагання підлеглого подарувати керівникові смартфон вартістю кілька десятків тисяч гривень, могли провести паралель із майже аналогічною подією: за три дні до цього, 4 листопада, ЗМІ повідомили, що керівник Чечні Кадиров за схожих обставин оголосив конкурс на найкращий вірш про Путіна. Натосміть маємо улесливий сюжет про чиновника.

Взагалі, голова місцевої ОДА Олексій Савченко — людина number one для «НІС-ТБ»: окрім сюжету про «дарування» смартфону, який йому не належить, цього тижня посадовець мав в активі розлогий семихвилинний сюжет про майже місячні поневіряння «губернатора» по київських кабінетах «Голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко повернувся на робоче місце після майже місячного відрядження до Києва» (09.11), який побудовано на синхронах міського голови та переказі сказаного ним журналісткою.

Наступний за ним у новинах цього вечора — сюжет «Американський інвестор зацікавився можливістю будівництва на Миколаївщині автокомплектуючого заводу», в якому Савченко виступає в ролі «експертки» з події, якої ще взагалі немає — невідомі безіменні інвестори тільки оглядають майбутні потенційні об’єкти. Також «ньюзмейкерами» для журналістів є радники голови ОДА та керівники підрозділів облдержадміністрації.

У сюжетах із ознаками комерційної замовності каналу «НІС-ТБ» здійснюється промоція крупних компаній із відповідним позитивним тонуванням таких новин щодо гаданого «замовника». Так, сюжет від 9 листопада «І глибока, і рибна» — це іміджева реклама корпорації «Нібулон», яка «тримає слово і котрий рік поспіль докладає зусилля, аби зокрема, відродити судноплавство Південним Бугом», виконуючи при цьому інші природоохоронні та соціальні функції: «В рамках цих робіт компанія також проводить компенсаційні заходи, спрямовані на відновлення водних ресурсів. (…).

Прихід на Вознесенщину, який дав роботу сотням родин, забезпечив розвиток інфраструктури та посприяв змінам на краще».

Більш прагматичним був сюжет із ознаками замовності на користь ПАТ «Миколаївгаз» про відкриття нового Центру обслуговування клієнтів — «Без довгих черг та скандалів» від 9 листопада. Окрім показу переваг та комфортності центру глядачі разом із новиною отримали розклад роботи нової установи та її адресу без примітки, що інформація має рекламний характер:

«Кор.: Новий Центр працює з понеділка по суботу з 8-ї до 17-ї, а в суботу до 16-ї години без обідньої перерви. І дістатися до нього можна без проблем. Адреса Центру обслуговування споживачів: вулиця Нікольська, 25, біля готелю Олександрівський».

Із третього сюжету з ознаками комерційної замовності — «Миколаїв приймає чемпіонат України з боксу серед юніорів пам'яті Олега Григор'єва» — глядач отримав від кореспондента інформацію, що «одним зі спонсорів чемпіонату виступив морський спеціалізований порт “Ніка-Тера”. Саме зусиллями портовиків було відремонтовано роздягальні у спорткомплексі. Аби спортсмени, як місцеві, так і гості почувалися комфортно. Підприємство відіграє важливу роль не тільки в економічному, але і соціальному житті Миколаєва. Портовики “Ніка-Тери” і самі беруть участь у змаганнях з різних видів спорту. Своїм прикладом пропагуючи здоровий спосіб життя. І водночас керівництво порту фінансово підтримує турніри, які проходять у місті, зокрема молодіжний».

Що ж стосується каналу «Сатурн», то експерти вважають, що п'ять із восьми його сюжетів мали ознаки замовності. Всі вони віднесені до категорії «політичної джинси», оскільки створені без надання альтернативної думки політичних опонентів, просувають інтереси однієї сторони, іноді збігаються з поданням цієї ж теми іншими ЗМІ або безпідставно акцентують увагу лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта.

Впадає в око, що «ньюзмейкерами» для журналістів «Сатурна» є радники очільника ОДА та керівники підрозділів облдержадміністрації. Наприклад, як у сюжеті від 10 листопада «Николаевский горсовет нечего не сделал, чтобы улучшить качество пассажирских перевозок»:

«Елена Мовчан, корреспондент: Николаевский горсовет нечего не сделал, чтобы улучшить качество пассажирских перевозок.

Об этом заявил новоназначенный начальник управления инфраструктуры Николаевской облгосадминистрации Андрей Максименко.

В частности в условиях конкурса осталась норма по пассажировместимости автобусов на 18 мест, в то время как область изменила эту норму до 19.

Андрей Максименко, начальник управления инфраструктуры Николаевской ОГА: Чого ми домоглися? Ми домоглися того, що нам на конкурс не можуть виставити такі автобуси як Спрінтер і Фольксваген ЛТ. Це взагалі автобуси, які заборонені для перевезень, у зв'язку з тим, що вони переобладнані з вантажних на пасажирські. Місто Миколаїв ставило умови конкурсу — від 18 пасажиромісць. (…)

Кор.: Также за последние 3,5 месяца не было проведено ни одной проверки соблюдения перевозчиками условий договоров, а нарушений в этой сфере немало.

Андрей Максименко: Більшість перевізників не заправляються на заправках, вони заправляються десь в гаражах. Я вас запевняю, що у більшості перевізників водії не проходять медичного, технічного огляду передрейсового на своїх базах(…)».

Таким чином, у сюжеті порушено принцип балансу думок, відокремлення фактів від коментарів, повноти наданої інформації, що забезпечує позитивне тонування стосовно посадовців ОДА і негативне — щодо мерії.

Завдяки транспортній темі журналісти з подачі чиновника міськради улаштували «танці» на кістках» колишнього міського голови Миколаєва Олександра Сенкевича. Інформаційна атака на глядача розпочалася 8 листопада на «Сатурні» з сюжету «Брифинг советника главы Николаевской облгосадминистрации Андрея Максименко», в якому журналіст, порушивши стандарт відокремлення фактів від коментарів, повідомив: «По словам Андрея Максименко, договора с перевозчиком по 41-му и 83-му маршрутам лично подписал Александр Сенкевич. Нарушения областные чиновники выявили и во время анализа проведённого в 2016 году конкурса на перевозки». А завершив сюжет у найкращих традиціях радянських часів:

«Автор: Все материалы передали в прокуратуру Николаевской области, чтобы правоохранители дали юридическую оценку ситуации с пассажироперевозками в Николаеве и нашли виновных». А хто винен — вже відомо зі слів журналіста…

Тему підхопили журналісти «НІС-ТБ» у сюжеті 9 листопада «Голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко повернувся на робоче місце після майже місячного відрядження до Києва», в якому журналіст супроводив слова голови ОДА суб’єктивними висловами, які впливають на емоції глядачів та програмують його сприйняття інформації у негативному для екс-мера напрямку.

«Кор.: Незлим тихим словом згадав Олексій Савченко і колишнього міського голову Олександра Сенкевича. Губернатор попросив представників прокуратури звернути увагу на два факти. Перше, що в Миколаєві три маршрути 41-й, 83-й та 99-й, що обслуговуються двома фірмами перевізниками, існують незаконно, бо не були включені рішенням виконкому у загальноміську мережу автобусних маршрутів. <..>

Кор.: Другу оборудку екс-мера глава облдержадміністрації вбачає у підписанні Меморандуму з інвесторами, які бажали побудувати у Миколаєві сміттєпереробний завод. Як виявилося, пан Сенкевич дав згоду на розміщення підприємства на визначеній ділянці, однак за місяць до угоди вже віддав цю територію в оренду іншим особам».

У понеділок, 6 листопада, в ефір вийшов сюжет «В Николаеве состоялись торжества по случаю Дня работника социальной сферы» — типовий «паркетний» матеріал про святкування чиновниками чергового свята зі славослів’ям журналістів на їх адресу:

«Карина Новикова, автор: Социальная сфера весьма непростая. В этой области постоянно возникают важные вопросы, требующие незамедлительного решения, поэтому почти на каждую сессию выносятся изменения в областную программу "Забота", отметил первый вице-губернатор Вячеслав Бонь. От имени власти он также выразил уважение к главным героям праздника, пожелал, чтобы то добро, которое они несут людям, возвращалось к ним сторицей, в их адрес как можно чаще звучали слова благодарности, удавалось успешно справляться со своими обязанностями, ведь на этих людях лежит большой груз по выполнению важнейших задач. <…>

Автор: К поздравлениям работников социальной сферы присоединились и другие представители власти».

ОДЕСА. «Репортер», «Перший міський», «Глас»

Протягом моніторингового періоду експерти проаналізували 136 новин трьох одеських каналів і виявили, що 25 % їхнього контенту містить ознаки замовності, з яких 28 сюжетів містили політичну складову, шість — ознаки комерційної джинси. Найбільше гаданої джинси виявилося в новинах «Гласу» — 45 %, утричі менше, — 15 % — у «Репортера», в «Першого міського» сумніви викликали 13 % контенту.

У новинах одеських телеканалів експерти не помітили жодного матеріалу, який можна було б розцінити, як проросійську пропаганду. Що ж до тональності новин, то вона чітко простежувалася в замовних матеріалах. Переважна більшість таких новин мала позитивну тональність стосовно представників місцевої влади, перших осіб держави та провладних політичних сил.

Як не прикро, але серед телеканалів, де помічено джинсу, опинився одеський «Перший міський» канал, новини якого впродовж кількох років неодноразово визнавалися чистими від умовно замовного контенту. Наразі ж експерти мають зауваження до шести сюжетів, що склало 13 % із 48 промоніторених: ознаки політичної замовності помічені у п'яти новинах, комерційної — в одній.

Так, у сюжеті від 7 листопада «За людину, а не партію», який розповідає про те, що Верховна Рада України ухвалила в першому читанні зміни до виборчого законодавства, не вказано, хто є авторами цього законопроекту та які політичні сили вони представляють. Не зрозуміло, чому саме народний депутат Валерій Писаренко, член депутатської групи «Партія “Відродження”», коментує ці зміни. До того ж, його коментар за змістом є лише переліком гасел-обіцянок, а не поясненням, яким чином вибори за відкритими списками завадять використовувати адмінресурс:

«Валерій Писаренко, народний депутат України: Ми не можемо подолати корупцію, яка мов павутиння огорнула виборчий процес. Ми знищимо будь-яку можливість використовувати адміністративний ресурс, для спотворення результатів виборів. Ми припинимо ганебну практику торгівлі місцями в списках, це стане неможливим і не матиме жодного сенсу. Більше не будуть купувати членів виборчих комісій. В Україні, кожен виборець знатиме свого депутата в обличчя».

У сюжеті від 9 листопада «Гроші для регіонів» також із незрозумілих міркувань редакція обрала на роль коментатора голову фракції БПП Артура Герасимова. Видається, що він, як і Писаренко в попередньому сюжеті, приписує собі заслуги від ухваленого усією Верховною Радою рішення про додаткове фінансування регіонів.

«Артур Герасимов, народний депутат України: Ці кошти дозволять нам профінансувати нагальні соціальні та гуманітарні потреби громадян. Перш за все — це фінансування пільг та житлових субсидій населенню на оплату гарячої води, опалення та інших комунальних послуг. На ці першочергові потреби пропонується вилиті майже дві третини всіх видатків. Більше півмільярда гривень перерозподіляється на користь охорони здоров'я».

Обидва матеріали, де фігурують народні депутати, подані однобоко, ґрунтуються на обіцянках політиків, позитивно тоновані щодо них.

У сюжеті від 8 листопада «Студентам підвищать стипендії вже протягом поточного місяця» коментар прем'єр-міністра Володимира Гройсмана фактично зводиться до піару уряду на чолі з ним самим, позаяк не містить жодного аналізу наслідків обіцяного підвищення і чи справді воно суттєво підвищить добробут студентів:

«Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України: З першого листопада ми підвищуємо стипендії, як академічні, так і соціальні для українських студентів на 18%. Тобто + 18 відсотків ви вже отримаєте в листопаді місяці і в подальших місяцях. Ми думали про це не один місяць, ми шукали варіанти як це зробити, зараз рішення знайдено і таке підвищення відбудеться в листопаді місяці».

Також до сюжетів із ознаками замовності потрапили новина від 10 листопада — «паркетник» «Презентували проект бюджету» з абсолютно прохідним синхроном віце-мера Світлани Бедреги.

Через незбалансованість до сюжетів із ознаками комерційної замовності потрапив загалом суспільно значущий сюжет від 9 листопада «Доля маєтку Поммера». Висвітлюючи плачевний стан архітектурної пам’ятки,редакція в негативному світлі показала його власників — бізнесмена Руслана Тарпана і його дружину, не висвітлюючи їхньої позиції. У підводці ведуча називає бізнесмена одіозним: «Раніше будинок належав компаніям, пов'язаним з одіозним бізнесменом Русланом Тарпаном». Далі журналіст у сюжеті каже таке: «Наразі, будинок Поммера пов’язують із ім'ям власника компанії “Інкор-груп”, скандально відомого бізнесмена Руслана Тарпана. Цього року його оголосили у всеукраїнський розшук, бо підозрюють у фінансових махінаціях».

У новинах одеського «Репортера» ознаки замовностімонітори виявили в шести сюжетах, або 15 % проаналізованих новин, причому тільки одна з них мала комерційну складову, решта віднесена до політичної джинси.

Отож, комерційну замовність експерти побачили в сюжеті від 9 листопада «Тренироваться на обновленных беговых дорожках…». Новина, яка починається відомостями про реконструкцію бігових доріжок стадіону, надалі фактично зводиться до «вступайте в товариство “Динамо”» з членськими внесками по 100 грн на рік.

Що ж до політично замовних новин, то канал транслював позитивно тоновані «паркетні» сюжети про заходи за участі чиновників ОДА, облради та Південного офісу Держаудитслужби і МВС, а також двічі пропіарив представників Української морської партії Сергія Ківалова.

Так, у сюжеті «Противопожарная проверка» від 6 листопада диктор у підводці переповідає коментар голови Одеської ОДА Максима Степанова, який важко вважати інформативним та змістовним:

«Максим Степанов, губернатор Одесской области: Были проведены соответствующие образовательные такие занятия, что каждый из них должен делать. Проверенная, я же говорю, большая половина объектов. По каждому дан алгоритм действий — что необходимо делать, в какие сроки это возможно сделать, исходя из сегодняшней ситуации. [...] Вследствие этого мы идем по пути — что мы можем сделать сейчас. И на самом деле зачастую эти действия не менее продуктивны, чем вот установление противопожарной сигнализации».

Висловлювання чиновника не містить конкретної інформації і сприяє створенню позитивного іміджу очільника області та влади в цілому, яка начебто зробила висновки з жовтневої пожежі у дитячому таборі «Вікторія».

Або ж, наприклад, як сюжет «В Одесском дворце спорта стартовал новый сезон крупних турниров» від 9 листопада. Він починається з розповіді про чемпіонат із фігурного катання, а завершується планами реконструкції будівлі одеського Палацу спорту з синхроном голови облради Анатолія Урбанського, присвяченого планам і обіцянкам, а не діям:

«Анатолий Урбанский, глава одесского обласного совета: «В эту пятницу пройдет бюджетная комиссия, где будут выделены конкретно на разные узлы Дворца спорта необходимые средства. Сейчас уже идет ремонт кровли. Так как несколько раньше был проведен тендер. Мы сейчас ждем субвенции из государсвенного бюджета для приобретения уже необходимого оборудования, потому что это достаточно большая сумма, которая была и должна быть выделена из государственного бюджета и была обещана Одесской области со стороны и Олимпийского комитета и со стороны министерства спорта».

У сюжеті немає жодного візуально підтвердження слів чиновника щодо ремонтних робіт.

«Кивалівськими» ж можна вважати два сюжети. Перший — це новина «Сессия Одесского горсовета» від 8 листопада, спрямована на формування позитивного іміджу Української морської партії Сергія Ківалова як такої, що переймається проблемами соціально незахищених верств населення.

«Кореспондент: Большинством голосов депутаты поддержали обращение своих коллег из Украинской морской партии Сергея Кивалова.

Светлана Осауленко, глава фракции Украинской морской партии в горсовете: Я благодарна депутатскому корпусу, что поддержали данный депутатский запрос потому, что он более, чем актуален, в преддверии зимы долг в 133 миллиона перед Одессой за субсидии, по начислениям за субсидий, ну, знаете, это просто катастрофическая цифра. И я считаю, что премьер-министр должен незамедлительно вмешаться в эту ситуацию и принять меры».

Реальна значущість таких звернень для вирішення проблеми — нульова, але ж політичну силу «засвітили в телевізорі». Власне, як і в сюжеті «Строительство Греческого парка» від 10 листопада: «Владимир Корниенко, депутат горсовета от Украинской морской партии: Украинская морская партия Сергея Кивалова; неоднократно выступала с позицией и шла на выборы, что те наши достопримечательности, которые у нас есть в городе — их надо восстанавливать, их надо сберечь для будущего поколения. (…)»

Що ж стосується каналу «Глас», то серед одеських телекомпаній він утримує сумне лідерство за кількістю новин, розцінених як джинса: із 49 матеріалів, включених до моніторингу, експерти визнали такими, що місять ознаки політичної замовності 18 сюжетів, ще чотири — комерційної. Загалом ідеться про 45 % сумнівного контенту.

Зокрема, політична джинса — це 11 «паркетних» сюжетів про заходи міської влади, в яких здебільшого фігурує мер Геннадій Труханов, трансляція заяв прем'єр-міністра Володимира Гройсмана (три сюжети) і президента Петра Порошенка (два сюжети). В одному матеріалі редакція пропіарила лідера Радикальної партії Ляшка.

Наприклад, 6 листопада редакція видала поспіль чотири «протокольні» інформації, зняті на одній апаратній нараді міської влади. У матеріалі «6 листопада в Одеській міській раді…» автори новини в позитивному світлі подають роботу першого заступника міського голови Анатолія Орловського:

«Ведуча: Відбулася апаратна нарада під головуванням першого віце-мера Анатолія Орловського. Він підняв питання нещодавнього погашення заборгованості Одеської ТЕЦ перед державним підприємством Нафтогаз України. Після відповідного рішення, ухваленого на позачерговій сесії, центр міста стали підключати до тепла».

Наступна новина «Громадський бюджет “Соціально активний громадянин”» — це переказ диктором озвученої на «апаратці» в мерії загальної статистичної інформації про стан виконання соціальних проектів у місті. За ним іде матеріал «Протокольні доручення», в якому диктор у студії акцентує увагу на значимості діяльності міської ради, заявивши, що «важливими питаннями засідання було виконання протокольних доручень, а саме — доручення комунальному підприємству “Рятувальна водолазна служба” щодо проектування рятувальної станції на території пляжу Монастирський».

Завершується ж цикл «паркетних» інформацій матеріалом «Процес передачі гуртожитку УТОГу в Одесі», в якому розповідають про «тривання процесу передачі гуртожитків на баланс міста». Автори доповнюють інформацію малоінформативними коментарями першого заступника одеського міського голови Анатолія Орловського.

За такою ж схемою побудовані чотири матеріали від 8 листопада із сесії міської ради, щоправда, там головний герой — мер Геннадій Труханов.

Втім, не оминули теплим ставленням журналісти «Гласу» й посадовців та політиків найвищого рівня. Так, у сюжеті від 6 листопада «Президент України Петро Порошенко може…» йдеться про те, що «Президент України Петро Порошенко може подати всій варіант законопроекту про антикорупційний суд. Про це під час погоджувальної ради наголосила представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко. За її словами, Президент сам подасть проект, якщо протягом двох тижнів депутати не створять відповідну робочу групу». Новина не релевантна для місцевої аудиторії, позаяк висока політика робиться аж ніяк не в Одесі. Принаймні, стосовно долі антикорупційного суду.

Акцент на ролі і значущості Прем’єра зроблено в новині від 9 листопада «Приватизація»: «Верховна Рада прийняла закон про приватизацію держмайна за основу. Документ підтримали 258 депутатів. Просувати закон в парламент прийшов навіть прем'єр-міністр Володимир Гройсман».

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України: Чому в Україні є такі проблеми? Та тому що вчасно не провели необхідних реформ і люди врешті-решт бідкаються з низькими заробітними платами, а державний сектор підприємств є найбільшим джерелом корупції в країні.(...)».

Знову ж, поява цієї новини трохи дивна на регіональному каналі, хіба що кінцеві бенефіціари напряму зацікавлені взяти так чи інакше участь у приватизації державних підприємств і самі.

Що ж до сюжету від 9 листопада «Підвищення соцстандартів», то він побудований виключно на вимогах політичної сили Олега Ляшка:

«Ведуча: Підвищення соцстандартів — одна з головних вимог фракції Радикальної партії до проекту державного бюджету на 2018 рік.

Про це заявив лідер партії Олег Ляшко з трибуни Парламенту. Політик наполягає: мінімальна зарплата з нового року має бути на три сімсот гривень, як пропонує уряд, а п'ятсот гривень на місяць.

Олег Ляшко, лідер фракції Радикальної партії: Підвищення заробітньої плати — це єдина можливість вирвати українців з бідності, не субсидії їм давати, не подачки перед виборами давати, а дати людям нормальну роботу і нормальну зарплату за цю роботу і тоді не треба давати ніяких подачок».

Трансляція популістських заяв Ляшка виглядає відвертою джинсою і слугує промоцією його політичної сили.

Новин із ознаками комерційної замовності в підсумкових випусках телеканалу експерти нарахували чотири. Це, зокрема, сюжети «7 листопада свою першу річницю відзначила команда з розробки електричних транспортних засобів Smartmoto Challenge» від 7 листопада,а також ще один «ювілейний» сюжет «Одеській школі №118 виповнилося 80 років» за 10 листопада. Щоправда, у ньому бачимо відверту іміджеву джинсу Одеської національної академії харчових технологій.

Цього ж дня, 10 листопада, в новинах вийшли одразу два матеріали з ознаками комерційної замовності про діяльність Інституту виноградарства і виноробства імені Таїрова. Так, у сюжеті «Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова» журналіст показує репортаж із самого інституту, акцентуючи увагу на здобутках закладу: «інститут є однією з найбільш визначних наукових установ всієї України», «продовжує невпинно розвиватись та вдосконалюватись», «інститут реалізовує унікальну наукову діяльність рівня, які не існує на території України».

Інший матеріал — сюжет «Діяльність Національного наукового центру» поданий у вигляді інтерв'ю із гостем у студії — заступником директора інституту ім. Таїрова Наталією Зеленянською. Матеріал спрямований на просування таїрівських вин і містить прямий заклик ведучої та гості студії купувати ці напої.

Ведуча: «Дійсно інститут ім. Таїрова це справжня гордість для всієї України. І останнє питання, як ви вважаєте чому таїровські вина слід обирати, чому вони відрізняються і ви можете звернутися до своєї аудиторії, до тих людей, які будуть купувати і пробувати ці вина».

Наталія Зеленянська: «Звичайно, що і я, і працівники інституту ми надаємо перевагу своїй продукції, своїм винам і рекомендуємо купувати ці вина».

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських регіональних телеканалів здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк».

comments powered by Disqus