Свято зобов’язує? Першовересневі провали регіональних мовників

Друга хвиля моніторингу новин регіональних філій НТКУ на наявність у них ознак замовності і дотримання професійних стандартів припала на цікавий період. Мовники дуже не любять, коли «потрапляють під приціл» першого вересня, бо, мовляв, новини і підходи до їх створення цього дня загалом нетипові для цих каналів. І що один раз – не рахується. Як підказує досвід, побоювання їхні не даремні, бо в цей час ніби полуда з’являється у професійному оці журналістів: джинсують не всі, але якщо вже це роблять, то безсовісно.

Першовересень-2016, винятком, на жаль, не став. Скажімо, чи не третина сюжетів з ознаками замовності, а це 40 із 254 проаналізованих, або 16% контенту, вийшли саме у День знань. Найбільше відзначились у категорії «свято зобов’язує» вінничани, які урочистостям цього дня присвятили 9 із 13 сюжетів, і ще один – наступного дня.

Переважна більшість таких новин в ефірі регіональних мовників була створена в компліментарному ключі стосовно відвіданих журналістами закладів, слугувала їх промоції, або ж з’являлася через те, що конкретну школу/коледж/виш відвідав якийсь депутат або посадовець. Відтак, експерти знайшли в таких новинах ознаки замовності і політичної, і комерційної.

Отож, у першовересневих сюжетах у Вінниці пропіарились нардеп від фракції БПП Андрій Шинькович, голови ОДА і облради, мер і обласні чиновники різного рангу. В Миколаєві в ролі весільних генералів 1 вересня засвітились депутати облради Геннадій Рубський («Відродження»)  і Надія Іванова (БПП), а в Херсоні – нардеп Олександр Співаковський з фракції БПП.

Збереглися притаманні обласним філіям НТКУ провладні вподобання і в інших сюжетах. Класичногого «паркету» та протокольних новин фіксуємо дещо менше, але вони залишаються в новинах. Наприклад, одесити випустили в ефір два сюжети, в яких головним героєм на виїзді став голова облради Анатолій Урбанський, а їхні колеги з Херсона витягли у спікери навіть на спортивних змаганнях з футболу і карате відповідно голову ОДА Андрія Гордєєва і мера міста Володимира Миколаєнка. І, звісно, по одній урядовій новині без будь-яких місцевих прив’язок у вінницьких, запорізьких і миколаївських новинах.

Цікаво, що в сюжетах з ознаками  змовності двічі з’явилися керівники фундацій «третього сектору», хоча зазвичай такі сюжети притаманні передвиборчому періоду. 

Зокрема, одесити зробили «цукерочку» з першого заступника голови ПРМТУ (профспілки моряків) Олега Григорюка, а в Запоріжжі підіграли промо-хвилі «Аграрної партії України» напередодні Всеукраїнського аграрного форуму з сюжетом, де фігурує голова Запорізької обласної організації «Аграрний союз України» Анатолій Тиховод.

Загалом, сюжетів з ознаками політичної замовності було майже удвічі більше, аніж комерційно замовних, - 26 проти 14. Щодо останніх, то мабуть половина із них спричинила підозри експертів через формат подачі повідомлень. Найменше зауважень щодо наявності умовно замовних новин у моніторів було до телевізійників з Кропивницького (3%), найбільше - до журналістів з Вінниці та Херсона, де, відповідно, зафіксовано 23% і 27% таких сюжетів.

Середній показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в ефірі включених до моніторингу каналів склав 4,32 бали із 6 можливих. При цьому з усього проаналізованого контенту тільки 38 сюжетів, або усього 15% відповідали всім критеріям оцінювання. Найкраще дотримувалися фахових вимог вінничани  та одесити, - їхні новини відповідали професійним стандартам на 4,53 і 4,51 балів, нагірше – херсонці, у яких показник дотримання склав лише 3,77 балів.

«ДЖИНСА»

Вінниця, «ВІНТЕРА»

 

У новинах телекомпанії у моніторинговий період експерти виокремили 13 сюжетів, або 23%, як такі, що мають ознаки замовності. Вінничани «перевершили» власний результат липневого моніторингу на рівні 19%.

Експерти зауважили компліментарність журналістів каналу у ставленні до чиновників. Як наслідок, новинні сюжети досить часто не розкривають інформаційний привід, який подекуди слугує тільки тлом для того чи іншого посадовця. Загалом, у проаналізованих сюжетах міський голова Вінниці Сергій Моргунов, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, голова облради Анатолій ОЛІЙНИК та інші посадовці обласного рівня присутні в 28 сюжетах з 57 представлених (49%).

Особливо яскраво на цьому тлі виглядає випуск новин за 1 вересня, який складається з 13 сюжетів. Дев’ять із них зроблені майже за шаблоном: «сьогодні перший дзвінок у закладі “Н”, слово керівнику, який хвалиться досягненнями, вихваляння закладу журналістами, слово першокурснику, слово чиновнику». У невиправданій кількості повідомлень на одну тему вбачається комерційна вмотивованість, пов’язана ще й з претензійною, ніби зацікавленою подачею цих подій на обласному ТБ. Частину цих сюжетів цілком можна було б віднести і до політично замовних, позаяк у більшості закладів, про які розповіли журналісти «ВІНТЕРИ» 1 вересня, за дивним збігом побували вітальники-посадовці.

Наприклад, візьмімо матеріал  «Майбутнє аграрної України» за 30 серпня: починаючи від назви і закінчуючи поданням суті свята – пафосно пояснюється, що Вінницький агроуніверситет – найкращий, найуспішніший і найбагатший. Цитата:

«КОРЕСПОНДЕНТ: У ректораті додають, що дотримуються стабільності у цінах на навчання та пишаються професорсько-викладацьким складом. Престижності також додає працевлаштування випускників. Вітали студентів та викладачів цього дня народний депутат Андрій Шинькович та нині громадська діячка Марина Ставнійчук».

Далі третина сюжету – цитування чинного та колишнього нардепів. Про реальний стан справ, нововведення і реалії студентського життя – лише одне коротке речення в кінці сюжету: «Найбільш популярними у студентів стали два факультети - агрономічний та механізації сільського господарства».

Більшість сюжетів за 1 вересня дуже нагадують згаданий вище. Їх відмінність лише в назві навчального закладу (під кінець кореспонденти доходять до коледжу) і прізвищах чиновників та посадовців, які на тлі першачків проголошують промови. В кожному такому сюжеті для балансу є і слова тих, хто розпочинає навчання,  і  обов’язково – керівника навчального закладу. Причому, кожний заклад, аж до Навчально-виховного комплексу Святого Миколая, – «найкращий», «найбільш затребуваний» і має найкращі умови для перебування дітей.

Наприклад, візьмімо сюжет «Навчально-виховний комплекс Святого Миколая вже 6 років діє при Хресто-Воздвиженському храмі Вінницької єпархії» за 1 вересня, включений до переліку замовних саме через появу в ньому Валерія Коровія. Це далеко не перший за добу навчальний заклад, де голова ОДА когось привітав з 1 вересня:

«Валерій КОРОВІЙ, голова Вінницької облдержадміністрації: Бог послав нам дуже велике щастя - це наші діти, яких ми бачим, наші мрії, в яких ми бачимо наші надії, в яких ми бачимо наше майбутнє і це воістину дуже велике щастя».

А сюжет «23-ій навчальний рік розпочався у приватній гімназії Дельфін», який вийшов цього ж дня, є відвертою промоцією приватного навчального закладу за гроші платників податків. Цитата:

«Олена НОВОХАЦЬКА, кореспондент: У гімназії «Дельфін» - це 23-ій навчальний рік. Охочий до нововведень, цей приватний заклад традиційно готує для своїх учнів цікаві проекти(…)

КОРЕСПОНДЕНТ: Мирного, рясного на знання навчального року побажала усім і директор школи. Для вихованців «Дельфіну» створено усі умови, аби розкрити таланти і підкреслити їх індивідуальність.

КОРЕСПОНДЕНТ: Сповнені мрій і учні гімназії, які опановуватимуть нові предмети».

І це – лише слова журналістів. Персонал і власники приватного закладу щодо промоції своєї гімназії також не стримуються.

До сюжетів з ознаками політичного замовлення через просування інтересів виконавчої влади віднесено матеріал «1,5 мільйони гривень недоотримають переможці 13-го обласного конкурсу територіальних громад Вінниччини» за 30 серпня, у якому йдеться про недофінансування проектів конкурсу територіальних громад Вінниччини. Сюжет відстоює єдину позицію -  Департаменту фінансів облдержадміністрації та його керівника Миколи КОПАЧЕВСЬКОГО. Від нього ж – три прямих мови, розділені текстами журналістки, яка переказує слова посадовця:«КОРЕСПОНДЕНТКА: Микола Копачевський вважає, що умови даного конкурсу потрібно змінити, аби уникнути повторення ситуації, котру породив своєрідний популізм обласних самоврядців. Як наслідок – призовий фонд конкурсу перетворився на ще один депутатський фонд».

Альтернативна позиція подана незбалансовано, як згадка про публікацію одного з інтернет-видань, і докладно не розглянута.

Інший сюжет з ознаками політичного замовлення – історія «Зустріч першачків з мером» за 30 серпня про «доброго діда Мороза» в особі міського голови Вінниці Сергія Моргунова, який до 1 вересня приніс дітям-сиротам-першокласникам цукерки. В сюжеті жодним чином не обумовлений такий дивний вибір об’єктів мерської любові, але про цукерки йдеться двічі – на початку сюжету і ближче до середини – серед переліку всіляких благ, якими осипає влада сиріт у Вінниці. Особливо вражає обраний журналістами синхрон міського голови, адресований дітям-сиротам:

«Сергій МОРГУНОВ: Які маєте надії нові від школи? Що думаєте будете там робити? Вчитися, молодці. Батьки навчили правильно».

Ще один матеріал, що має ознаки політичного замовлення – «31 серпня відбулося засідання Уряду» за 31 серпня.  Матеріал не містить ніякої місцевої прив’язки.

Останній матеріал, який виклакив підозри в експертів, - це новина  «Площу Гагаріна після масштабної реконструкції відкрили 31 серпня» за 1 вересня. По-перше, він фактично повторює повідомлення за 31 серпня, зокрема, синхрони міського голови Моргунова і голови ОДА Коровія - повністю. Варіант за 1 вересня удвічі довший - доповнений синхронами виконавців робіт, але не містить принципово нової інформації. Який сенс було його ставити двічі? До того ж, в сюжеті відсутні мешканці Вінниці. Мер є, голова ОДА є, виконавці робіт є, але жодного перехожого чи водія, машиніста трамваю, з рейками для яких було стільки мороки.

Запоріжжя, «Запоріжжя»

 

Із  проаналізованих експертами 34 сюжетів каналу виокремлено два як такі, що мають ознаки політичного замовлення, - це складає  6% контенту. Під час попередньої хвилі моніторингу їх було стільки ж, що складало 5% новин.

Перший матеріал, у якому монітори вбачають ознаки замовності  - сюжет «Врожай проблем» за 29 серпня.  Ключовим спікером у ньому є Анатолій Тиховод, голова Запорізької обласної організації «Аграрний союз України», який брав участь парламентських виборах 2012 року, як кандидат від партії «Заступ». При цьому журналісти не виїжджають «в поле» для спілкування з фермерами, які могли би підтвердити чи спростувати наявність озвучених проблем.

Цей матеріал з’являється у період, коли різними ЗМІ України прокотилася хвиля «джинси» в інтересах Аграрної партії. Важлива суспільно значуща складова у сюжеті майже відсутня, йдеться про скарги і плани, що не є новими.

 «Ліна ЩЕРБИНА, ведуча: Врожай проблем. Аграрії з усіх районів говорять про корупцію у земельній сфері, зависокі податки, а відтак - туманні перспективи розвитку агропромислової галузі. Осередком сільськогосподарського життя України на тиждень стало Запоріжжя. Подробиці у наступному сюжеті.(…)

КОРЕСПОНДЕНТ: Між тим ціни, каже голова Запорізької обласної організації «Аграрний союз України» Анатолій ТИХОВОД, те, від чого напряму залежить розвиток сільського господарства. Натомість, і так невисокі прибутки ще більше потерпають від податків, котрі з січня 2016-го перетворились майже на грабунок, запевняють аграрії.

«Анатолій ТИХОВОД, голова Запорізької обласної організації «Аграрний союз України»: У нас вилучили податок на додану вартість, спеціальний режим і тепер ті кошти, які ми направляли на придбання техніки, на закупівлю добрив, запасних частей і таке інше, на оборотні ресурси, на основні ресурси поповнення, ми, на жаль, вимушені сплачувати до бюджету.

КОРЕСПОНДЕНТ: Якщо проблема податків відносно нова, то над земельними питаннями аграрії б’ються років п’ять. Кажуть, отримати землю у користування дуже складно.

Анатолій ТИХОВОД: Головне питання - це те, що український селянин, український аграрій, український фермер, студент, який закінчив агарний вуз - вони не мають доступу до української землі, тому що законодавець так виписав процедуру її отримання, що це все залежить тільки від однієї людини в області. І сьогодні та структура, яка вирішує, кому надати, кому не надати, вона настільки корумпована, що отримати землю майже неможливо.

КОРЕСПОНДЕНТ: Думатимуть, як зарадити проблемам сільгоспвиробники протягом тижня, результати представлять народним депутатам та керівництву держави у вересні під час Всеукраїнського аграрного форуму».

Ще один матеріал з ознаками політичного замовлення – новина за 31 серпня «Нові підходи і чесний бюджет». У сюжеті акцентовано увагу на позиції керівника уряду, матеріал є неповним, незбалансовнаним і містить невідокремлені оцінки. Зокрема, «чесний бюджет», що характеризує ще навіть не прийнятий документ. Інформація подана компліментарно і не має жодного критичного осмислення чи аналізу порівняно із реальним бюджетом поточного року:

«Ліна Щербина, ведуча: І до інших подій. Чесний бюджет. Кабінет Міністрів України готується представити на розгляд Верховної Ради абсолютно реалістичний проект головного кошторису України 2017. За словами Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, надумані доходи та видатки у бюджетах попередніх років призвели до зубожіння держави. У 2017-му ж уряд закладатиме нові підходи з точки зору пріоритетів діяльності та розвитку. Питання номер один: “Національна безпека та оборона”. А фінансування цієї сфери у проекті бюджету передбачено у межах п’яти відсотків ВВП. Також серед пріоритетів освіта, енергоефективність, реформа децентралізації, аграрна сфера та відновлення автошляхів (…)».

Кропивницький, «Кіровоград»

 

Тільки один сюжет, що вийшов у новинах «Кіровограда» в моніторинговий період, експерти вважають таким, що містить ознаки комерційної замовності, - це 3% контенту проти 6% липневих.

Зокрема, йдеться про новину  «Гірники Кіровоградщини відзначили подвійне свято»  за 29 вересня. Хоча інформаційним приводом формально є День шахтаря, про власне роботу шахтарів у сюжеті не йдеться. В кадрі працівники є лише фоном, а ключовим спікерами є керівництво шахти.  Спочатку в новині згадується про свято, але надалі сюжет перетворюється на іміджевий матеріал про підприємство:

«Янна Семенюк, ведуча: Гірники Кіровоградщини відзначили подвійне свято. День шахтаря цього року співпав з 65-ою річницею утворення державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”. Це один із 28 уранодобувних центрів світу. Серед них СхідГЗК у першій десятці. Також він є найбільшим у Європі. Комбінат розташований у Дніпропетровській, Миколаївській і Кіровоградській областях. Близько двох сотень гірників вітали в театрі імені Марка Кропивницького. Півсотні кращих поздоровили відзнаками міністерства енергетики та вугільної промисловості України, обласної ради, адміністрації та Кіровоградської міськради. Колектив театру привітав шахтарів концертом.

Олександр Сорокін, Генеральний директор ДП «СХІДГЗК»: Предприятие постоянноомолаживается. Мы постоянно имеем приток молодых кадров. И специалистов, и рабочих, и руководителей. Это залог хорошего будущего уверенного предприятия. Кроме всего прочего, мы вкладываем определённые ресурсы, и мы готовим новые запасы урана на действующих шахтах. И самое главное, мы готовим новые месторождения.

Равіль Агліулін, директор Інгуської шахти: Нет задолженности по заработной плате. Средняя заработная плата на предприятии составляет 7 тысяч гривен и к нам тянется народ. Ребята молодые идут, просятся на работу. Просят, чтобы мы их брали к себе на учебный комбинат, обучали их и чтоб они продолжали, может даже, семейную традиции. У нас достаточно много сейчас семейных традиций, здесь работал дед, здесь работал отец и уже приходит внук работать на шахту. И это - здорово. И мы это поощряем и поддерживаем.

Миколаїв, «Миколаїв» 

 

За висновком експертів, порушення, що можуть свідчити про наявність ознак замовності в новинах каналу у моніторинговий період, містять 11 із 55 проаналізованих сюжетів, або 20% контенту (у липні – 13%). Причому, тільки два сюжети мають ознаки замовності комерційної. 

Серед тих, де вбачається замовність політична, насамперед впадають в око матеріали, в яких фігурує депутат Миколаївської облради від партії «Відродження» Геннадій Рубський. Таких на каналі вийшло  два: 1 вересня – «Свою рідну школу з Днем народження та Днем знань приїхав привітати депутат Миколаївської обласної ради Геннадій Рубський» та 2 вересня «Учням 2-го класу Добренської школи депутат обласної ради Геннадій Рубський подарував підручники».

У перший день осені пан Рубський приїхав привітати свою рідну школу у місті Баштанка із Днем знань. Кореспондент розповідає про це так: «Геннадія Рубського добре пам'ятають вчителі. Ще з дитинства він відстоював свою позицію, був активним та творчим учнем. У цей святковий день депутат від партіїВідродження” подарував своїй школі багатофункціональний пристрій - принтер, сканер та ксерокс. Сьогодні школа пишається випускниками, які піклуються і допомагають їй».

А в матеріалі наступного дня того ж автора з тим же героєм. Уже розповідають, що«учням 2-го класу Добрянської школи депутат обласної ради Геннадій Рубський подарував підручники. Школа недоотримала потрібні книжки, тому на допомогу прийшов народний обранець. Таке повідомляється у підводці ведучої до відео. Її слова підхоплює автор сюжету: «Вчителі та батьки зіштовхнулись із проблемою, де взяти додаткові гроші на купівлю необхідних підручників, адже держава не виділяє ані книжки, ані додаткові фінанси. Про допомогу попрохали депутата обласної ради, представника партії Відродження Геннадія Рубського. Він не залишився байдужим».

Звернули увагу монітори й на матеріал за 31 серпня «У болгарському місті Балчик днями завершився Міжнародний творчий фестиваль-форум «Болгарський спадок» про перемогу мистецьких колективів села Тернівка на Миколаївщині на болгарському міжнародному фестивалі. Все б нічого – звичайний сюжет про приїзд переможців до рідного села, їхні коментарі та синхрони їхніх родичів, розповіді про шлях до перемоги. Однак, закінчується матеріал словами Надії Іванової – депутатки облради від БПП, яка представлена журналістом тільки як директор сільгосппідприємства «Золотий Колос» та, що важливіше, меценат: «Саме її фінансова підтримка дала можливість відвідати фестиваль. Надія Валеріївна - знаний у Миколаєві меценат культури, а дитяча творчість для неї на першому місці. Тому й радіє щиро успіхам своїх похресників і будує плани на майбутнє».

Надія Іванова фігурує і в сюжеті «1 200 вчорашніх однокласників від сьогодні є студентами Миколаївського Національного Аграрного Університету» за 1 вересня:

«Журналіст: Від себе особисто та від голови облради колектив вийшов привітати депутата обласної ради, керівник потужного сільськогосподарського підприємстваЗолотий Колос Надія ІВАНОВА, яка, до речі, є також випускником аграрного університету».

Зауважимо, включили автори сюжету у цю новину і синхрон вітальника від влади  В’ячеслава Боня, т.в.о   голови Миколаївської ОДА:

«Мне всегда особо приятно говорить приветственные слова именно в этом вузе. Потому что в период с 92 по 97 год именно в этом вузе я проходил свое обучение. Именно здесь я получил свой диплом о высшем образовании».

Не обійшлося і без паркетно-протокольних сюжетів за участі посадовців різного рівня. Так, 30 серпня вийшов сюжет «Сьогодні за участю Володимира Гройсмана…» про нараду з проблемних питань в енергетичній галузі та заходів підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду, яка відбулася в Києві. Ніякої конкретики стосовно Миколаївщини в сюжеті немає, відтак, доцільність появи цього повідомлення у регіональних новинах сумнівна.

Сюжетом з ознаками комерційної замовності експерти вважають новину за 29  серпня «У Первомайському районі для сільгосптоварів виробників відбувся день поля», адже у ньомупростежується сприяння просуванню продукції агрофірми «Сади України».  «Гібриди агрофірми Сади України” є достойними лідерами по врожайності у нашому регіоні та користуються чималим попитом серед сільгосптоварів виробників, - стверджує журналіст. І насамкінець кінець додає: «Агрофірма “Сади України” 27 років успішно працює на ринку України, застосовує передові агротехнічні методи, сміливо впроваджує у виробництво наукові розробки та досягнення».

Підозри викликає і першовересневий сюжет «Урочисто новий навчальний рік розпочався в Університеті культури та мистецтв», у якому журналіст переконує, що«Можливо, завдяки новаторським підходам до викладання, а можливо, й талантам самих студентів, але факт залишається фактом - університет має високий показник успішних випускників, які вийшли із цих стін».

Одеса, філія НТКУ «Одеська регіональна дирекція»

 

Зауваження експертів стосовно наявності ознак замовності у новинах Одеської філії викликали 5 сюжетів (один - з ознаками комерційної), що становить 12% проаналізованого контенту (проти 24% минулого моніторингового періоду).

Зокрема, це матеріал «Ремонт шкіл» за 29 серпня. Абсолютно прохідний сюжет про інспекцію представниками влади шкіл райцентру напередодні 1 вересня головою Біляївського району РДА Арсеном Жумаділовим та головою облради Анатолієм Урбанським: «Загальний стан шкіл в Біляєвському районі Одеської області задовільний, а ті недоліки, які є, у планах виправити найближчим часом. Напередодні навчального року керівництво Одеської обласної ради відвідало Біляєвський район з інспекцією шкіл». Настрій стосовно наявних недоліків підтекстом звучав так: проблеми є, але керівництво їх вирішить: «Обласна влада вже підтримала виділення коштів на цей проект, гроші отримають з районного, обласного та державного бюджету», «На сьогодніщній день сума, яку виділили на школу Біляєвського району більш ніж солідна. Тож владоможці впевнені, проект не залишиться на папері».

Напрошується питання чи справді відвідані керівником облради школи є найпроблемнішими в області, якщо журналісти присвятили цій події сюжет і повторили його ще й наступного дня? Принаймні, з сюжету цього не випливає. Чи все ж побували там, бо їхав з візитом керівник області?

Ще один сюжет, який викликав питання в експертів, - новина  за 30 серпня «Зупинили комбайни та нагородили»: «За високий професіоналізм почесними грамотами обласної ради були заохочені працівники фермерського господарства. Причина такої несподіванки - Одещина цього року зібрала рекордний врожай пшениці». У новині немає жодних відомостей, чому нагородили саме цих людей, ніякої інформації про їхні здобутки, лише коментар одного з нагороджених, що відзнака – це приємно. Зате є промовистий синхрон голови облради Анатолія Урбанського:

 «Я это сделал специально на их рабочем месте, дабы ощутить важность их труда, увидеть сложность их труда. Потому что многие в высоких кабинетах не понимают насколько тяжело, насколько это иногда не просто работать».

Ще один підозрілий сюжет – «Про повернення українських моряків» за 31 серпня. Тема важлива – екіпаж судна New Imperial Star півтора року жив на кораблі і не міг повернутись додому, та ось нарешті моряки прилетіли і зустрілись із рідними. Тут найдоречнішою була б lifestory – поговорити сім’ями, які чекають тата, брата, чоловіка, розповісти про їхні переживання за цей час, відзняти, як вони готуються до їх повернення, як спілкувались із ним за півтора року, і показати сам момент зустрічі, дати синхрони моряків. Та журналісти каналу  закцентували свою увагу саме на профспілці, яка сприяла їх поверненню додому.

У першому ж абзаці кореспондент розповідає про позитивні сторони діяльності профспілки: «Завдяки зусиллям ITF, морякам була надана юридична допомоги, і в травні 2016-го судно було заарештовано», «Питання, що викликали в подальшому, а саме, проблема з постачанням провізії, питної води і палива, вдавалося вирішити тільки завдяки ITF».

Далі  ми бачимо головного героя сюжету, - не моряка, який був на борту, а першого заступника голови ПРМТУ (профспілки моряків) Олега Григорюка на тлі банерів організації: «…Это один из тех примеров, когда мы можем с гордостью сказать, что система ITF работает, система солидарных действий профсоюзов работает, и все украинские моряки сегодня вернутся домой и в скором времени им будет выплачена зарплата в полном объеме».

Ще одна цитата - «Олег Григорюк підкреслив, що будь моряки членами найсильнішої Національної профспілки, то проблем було б на порядок менше».

У сюжеті також дали слово моряку, але ось як виглядає його розмова з кореспондентом:

«Микола ЖУК, моряк: Приподнятое настроение, что это все закончилось, вернулись наконец-то.

КОРЕСПОНДЕНТ: Вы являетесь членом профсоюза?

Микола ЖУК: Нет. Сейчас, не являюсь.

КОРЕСПОНДЕНТ: Планируете?

Микола ЖУК: Планирую».

«Жирну» крапку в матеріалі поставив той же Олег Григорюк: «И, будем надеятся, что все наши коллеги, все члены экипажа New Imperial Star станут нашими членами профсоюза».

Ознаки комерційної замовності помітні у сюжеті «Щороку вузи України випускають нових фахівців, яким незабаром доведеться перейняти трудову естафету» за 30 серпня, інформаційний привід як такий відсутній. Інформаційний привід для появи сюжету як такого незрозумілий. Ведучий починає з довгого незрозумілого вступу, всипаного оціночними судженнями, відсутністю фактів і посилань: «Щороку вузи України випускають нових фахівців, яким незабаром доведеться перейняти трудову естафету. І це стосується усіх без винятку спеціальностей, починаючи з лікарів, аграріїв, культурологів, закінчуючи спеціалістами, наприклад, житлово-комунальною сферою. Щоправда, серед українських випускників багато хто намагається знайти собі робоче місце за кордоном. Проте якщо порівнювати наших випускників та спеціалістів з розвинутих країн, то одразу стає зрозумілим, українським студентам не вистачає практичних знань. Їх вони змушені отримувати вже на робочому місці. Адже технічне обладнання коштує чимало, а грошей зазвичай на все не вистачає». Після довжелезного підведення починається сам сюжет. Не про закордоння і порівняння систем навчання, а про… телекомунікаційний зв'язок. Весь матеріал, насичений незрозумілими пересічному глядачеві термінами, закінчується закликом директора коледжу зв’язку та інформатизації Сергія Петрусенка: «Если перечислить те специальности, которые у нас открыты – это инженерия програмного обеспечения, компьютерные науки, информационные технологии, телекоммуникация и радиотехника. Вы представляете действительно те специальности, которые на данный момент являются социальным заказом для нашего общества».

Херсон, «Скіфія»

 

Порівняно з результатами попередньої хвилі моніторингу, кількість матеріалів з ознаками політичної чи комерційної замовності в ефірі «Скіфії» суттєво зменшилась,  із 43% до 27%,  - це 8 із 30 проаналізованих сюжетів.

Почнемо з сюжету, в якому експерти побачили ознаки замовності не тільки політичної, а й комерційної, -  «Двадцять п'ятий, ювілейний, Перший дзвоник пролунав сьогодні для вихованців навчально-виховного комплексу “Школа гуманітарної праці”» за 1 вересня. У цьому випадку елемент можливої політичної замовності грає підсилюючу роль на користь комерційної – реклами навчального закладу. В матеріалі використаний синхрон народного депутата України Олександра Співаковського з фракції БПП: «Я маю можливість бачити, як працює ця школа. Хочу сказати, що от інтелектуальна праця - це те, що є в центрі роботи вашої школи». Чим зумовлена поява нардепа на святі першого дзвінка? Яке він має відношення до цього закладу?

За цим ідуть компліментарні слова журналістки: «Свято у вихованців школи не лише першого вересня. Адже увесь навчальний процес тут побудований особливо. Тому рік завжди цікавий та насичений. Отже, і нині у педагогічного колективу плани масштабні. Сюрпризів та педагогічних новацій у арсеналі багато. Адже школа завжди на передовій науки».

Дуже однобоко висвітлює канал процес децентралізації влади у Херсонській області у двох матеріалах цього ж дня. Наприклад, у першому з них(«Децентралізація на Херсонщині», 1 вересня) є синхрон голови Херсонської облради Андрія Путілова, який активно пропагує пришвидшення процесу децентралізації: «Сегодня есть одиозные политические силы, которые недовольны перспективным планом развития Херсонщины. Одно хочу сказать, что сегодня одна громада Кочубеевская в Высокопольском районе получила, провели уже выборы, избрали нового голову громады, где в ближайшее время уже получит пять миллионов гривен Фонда регионального развития на развитие инфраструктуры. Всего в ближайшее время на Херсонщине будет создано семнадцать новых громад». Складається враження, що й автор беззастережно  поділяє думку чиновника: «Херсонщина потроху почала просуватись у процесі децентралізації. В області вже об’єдналась одна територіальна громада, яка змогла оцінити переваги такого рішення». Чому змогла оцінити лише переваги? Чи геть неможливо, що хтось у цьому рішенні вбачає недоліки?

Як продовження виключно позитивного висвітлення  децентралізації, в наступному сюжеті «Україна впевнено рухається шляхом реформи місцевого самоврядування і децентралізації владних повноважень» телеканал показує ситуацію в селі Преображенка Чаплинського району Херсонської області, же відбувається дискусія між жителями села Преображенка, предметом якої є вступ чи не вступ до Чаплинської територіальної громади. Авторка сюжету наче підказує, яке рішення потрібно прийняти селянам: «Які ж переваги отримають жителі Преображенки після входження села до Чаплинської територіальної громади. Децентралізація, насамперед, передбачає фінансову самостійність. Одразу збільшаться можливості місцевого бюджету. Зростають і його ресурси. До того ж, громада сама вирішує, на які потреби села і в якому обсязі варто витратити кошти. Так, селяни стають справжніми господарями у своєму селі». Або «Варто зазначити, що більшість жителів села Преображенка за те, щоб об’єднатись і увійти до Чаплинської територіальної громади. Адже добре розуміють, після цього значно збільшиться фінансування їх села. Якщо ж не об’єднаються, то залишаться наодинці із проблемами соціальної та бюджетної сфери».  А якщо думки селян і розділились, то тільки «через нестачу інформації».

Навіть у сюжеті про Другий всеукраїнський футбольний турнір серед юнаків 2000 року народження «Крим - це Україна», що відбувся у Херсоні (29 серпня, «Футбол»),  журналісти включили синхрон голови ОДА  Андрія Гордєєва, який коментує розгортання перед матчем «найбільшого прапора  України у світі»:

«Андрій ГОРДЄЄВ, голова Херсонської облдержадміністрації: Як прапор єднає всю Україну, так і спорт зокрема футбол єднає всю Україну, весь світ єднає. Тому я впевнений, що такими заходами, як турніри “Крим - це Україна” відродження Кримської федерації футболу України ми якраз об’єднуємо, ми робимо ті інтеграційні кроки до об’єднання з Кримом. Я в захваті від того дійства, яке ми сьогодні провели, це вже під кінець цього турніру розгортання найбільшого прапора України. Він занесений до Книги рекордів України 60 х 40. Колосальне полотнище, яке якраз показує єднання всієї України. Цей прапор був усюди, по всій Україні і на Донбасі, і на Сході, і в зоні проведення антитерористичної операції, і тут зараз у нас у Херсоні саме під колючим дротом, який нас розмежовує, тимчасово окупованим Кримом. Тому я всім нам бажаю єдності, впевненості у завтрашньому дні, миру саме головне, і стабільності в нашому житті».

А сюжеті «Влітку кожного року Херсонщина перетворюється на Мекку для тих, хто уже не уявляє свого життя без кіокушинкай карате», який вийшов услід за«Футболом», ««засвітили» херсонського міського голову:

«Кореспондент: Як крокують своїм нелегким шляхом бійці кіокушин, до Скадовська приїхав подивитися і херсонський міській голова Володимир Миколаєнко, який помітив, що карате дисциплінованіше за депутатів. Спостерігати за двобоями йому сподобалось. Але дуже часто виникало бажання захистити дівчат, яким добряче діставалося».

СТАНДАРТИ

Вінниця, «ВІНТЕРА»

Дотримання в новинах каналу фахових стандартів експерти оцінили на 4,53 бала із 6 можливих.

Стовідсоткового показника дотримання досягнуто журналістами каналу за стандартом достовірності. Навіть у тих чотирьох сюжетах з 57, де відсутні синхрони, інформація, що містить факт, подається з посиланням на точне і конкретне джерело цієї інформації. Зафіксовано у новинах «ВІНТЕРИ» й досить високі показники оперативності (0,93 бала) та точності (0,91). Отож, чому сюжет «У всіх навчальних закладах стартував новий навчальний рік» за 2 вересня спізнився на добу, можна тільки припускати.

Ну, і хрестоматійний приклад порушення оперативності - повтор сюжету з ознаками замовлення «Площу Гагаріна після масштабної реконструкції відкрили 31 серпня»  за 1 вересня.

Порушення стандарту точності для каналу загалом не властиве, утім воно спостерігається в матеріалі «Запуск цукроварень» за 29 серпня. Кореспондент спочатку говорить про «третину цукру, який виробляється із сировини, виготовленої в інших регіонах України», потім перший заступник голови ОДА каже, що на 49 000 га своїх посівів буряка цукроварні приймуть ще 3 300 га посівів з інших областей, що ніяк не «третина».

Дещо гірше у новинах «ВІНТЕРИ» з відповідністю стандартам повноти (0,70 бала) та балансу думок (0,65). З сюжетів у більшості випадків доволі зрозуміло, що відбулося, де, коли і за яких обставин. А ось баланс, хоча і майже у 2/3 відсотків дотриманий, але частіше за все – формально.

Найгірша ситуація – з наявністю невідокремлених від фактів оцінок. Стандарт витримано лише у третині матеріалів – 0,33 бала.

Намагання додати сюжету родзинки призводить до цілих філософських пасажів, що у виконанні журналістів є вкрай недоречними: «Змінюються дуже часто не лише правила гри, а й умови життя, причому уплинути на це не в змозі ніхто. Навіть, здавалося б, в ідеальних на перший погляд умовах при високому рівні безробіття на селі знайти працівників важко» На Вінниччині цього річ кількість зареєстрованих юридичних осіб зросла на 20%», 31 серпня).

А такими компліментами від журналістів були підкріплені сюжети про перші дзвоники у деяких навчальних закладах Вінниці: «новий навчальний рік для фізико-математичної гімназії №17 стане черговою сходинкою до перемоги», «по закінченню навчання студенти з легкістю працевлаштовуються, адже ще під час виробничої практики проходять стажування на кращих підприємствах України та зарубіжжя».

Наостанок  хочеться навести приклад сюжета, поява якого вмотивована суспільною значимістю і відповідністю більшості фахових стандартів. Це новина за 31 серпня «На Вінниччині єдиний районний центр соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями». Журналістка хоч і не день в день подала матеріал, встигла довезти сюжет із області, ретельно розкрила важливу соціальну тему та обрала для нього такий синхрон голови обласної ради, який підкреслює, що влада лише допомагає активним громадянам, а не вершить долі.

Запоріжжя, «Запоріжжя»

У моніторинговий період середній бал дотримання журналістами «Запоріжжя» стандартів інформаційної журналістики складає  4,09 бала.

Позитивною особливістю новин каналу є акцент на проблемах, героях сюжетів, а не посадовцях. Це помітно як зі структури сюжетів, так і з більшості коментарів посадовців. Залишає бажати кращого підхід до балансу в новинах телеканалу, робота над відокремленням оцінок та повнотою матеріалів.

Найбільш витриманим є стандарти достовірності – йому відповідають 97% матеріалів, та точності - 94% матеріалів. Натомість, тільки дві третини сюжетів відповідають стандарту оперативності - їх 74%.  Серед сюжетів, у яких порушено цей стандарт, є інформація «поза часом». Крім повідомлення фермерів про їхні вічні проблеми Врожай проблем» за 29 серпня), сюди також відносимо й сюжет про збирання боргів по суті нелегітимним КП «Основание» («Останнє попередження» за 1 вересня). З одного боку, журналісти відштовхуються від того, що підприємство втрачає свої повноваження з 1 вересня. Але в той же час із матеріалу зрозуміло, що оголошення про стягнення заборгованості (а власне їх поява і є інформаційними приводом) почали з’являтися кілька місяців тому.

Крім матеріалів із невизначеними часовими рамками є відверто «прострочені» новинні повідомлення. Наприклад, козацька організація передала книжки до бібліотеки військової частини 31 серпня, а матеріал про це вийшов 1 вересня («Солдатські читання»). Аналогічно - відкриття офісу служби пробації у Енергодарівідбулося 30 серпня, а сюжет з’явився у ефірі днем пізніше Шанс зійти зі слизької стежки…» за 31 серпня).

Тільки у половині сюжетів (по 0,5 бала) витримані стандарти балансу думок і повноти. Скажімо, у матеріалі «“Солдатський перевал” розширює можливості»за 29 серпня журналісти послуговуються лише коментарями начальника філії «Придніпровської залізниці» та Марини Порошенко. Хоча йдеться про майданчик, який працює завдяки зусиллям силами волонтерів та для військових - а ні тих, ні інших про комфорт та потреби на вокзалі не спитали.

Псевдобаланс думок і точок зору маємо у сюжеті «Мораторій на підвищення тарифів чи звичайний популізм» за 30 серпня. У матеріалі присутні різні думки: як звичайного перехожого, так і двох депутатів обласної ради. Проте, ці цитати не відображають різниці у поглядах і власне дискусії, що виникла між депутатами.

«ВЕДУЧА: Аби вийти зі складної ситуації депутати Запорізької облради пропонують запровадити мораторій на підвищення тарифів, таким чином місцяни сплачували б за старими цінами до 1 січня 2017 року. Така система діє у Києві, Дніпрі, Житомирі та Львові.

Ярослав ГРИШИН, депутат Запорізької обласної Ради: Бюджет развития города Запорожья на сегодняшний день один миллиард двести миллионов. Освоено девять процентов на август месяц. Для того, чтобы покрыть разницу в тарифах до конца года, нужно 360 миллионов, тоесть двадцять п’ять процентов от неосвоенного бюджета развития. Так в чём проблема?

ВЕДУЧА: Однак ідея провалилася. Спочатку на сесії міської, а сьогодні і обласної Ради. Більшість народних обранців проголосували проти. Відповідальність вирішили передати Київським парламентарям і майже одностайно підтримали звернення до Кабміну та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Володимир БАЙДА, депутат Запорізької обласної Ради: Здійснити публічне розкриття методики розрахунку та обгрунтування підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, опалення, постачання гарячої води, електроенергії, водопостачання та водовідведення тощо для мешканців громади Запорізької області. Здіснення перерахунку ціни на газ для населення шляхом зміни формули з розрахунку ціни».

Замість розповіді про хронологію засідання доречнішим було б відтворити аргументи за і проти так званого мораторію, а також з’ясувати повноваження міської ради та можливості її впливу на формування тарифів у депутатів чи незалежних експертів.

Найменш витриманим є стандарт відокремлення фактів від коментарів. Йому відповідають 38% матеріалів. Рясніє непідкріпленими експертною думкою оцінками вже згадани сюжет «Мораторій на підвищення тарифів чи звичайний популізм». Зловживає авторськими оцінками журналіст у сюжеті «Останнє попередження» за 1 вересня.

Кропивницький, «Кіровоград»

Дотримання фахових стандартів у новинах телекомпанії експерти оцінили  на 4,31 бала із 6 можливих.

Під час аналізу монітори зауважили, що новинні випуски  «Кіровограда» не мають чіткої структури і не зовсім зрозуміло, чому саме в такому порядку подається інформація. Серед сюжетів багато неповних матеріалів, які базуються на офіційних повідомленнях, мало розгорнутих новин та репортажів, переважають куці повідомлення сумнівної суспільної важливості.

Найкраще автори новин дотримувались стандартів точності (відповідають критерію 96% сюжетів), достовірності (86%) та відокремлення фактів від коментарів (89%).

Утім, неточності в роботі журналістів з Кропивницького, хоч і рідко, але трапляються. Прикладом може слугувати сюжет «Кіровоградщина може стати пілотним регіоном»  за 1 вересня, де слова ведучої вступають у конфлікт з почутим від чиновника:

«Яна СЕМЕНЮК, ведуча: Кіровоградщина може стати пілотним регіоном у співпраці із Німецькою асоціацією роботодавців металообробки та електротехнічного машинобудування "Nord metal". (…) Поки про конкретні кроки співробітництва не йдеться, адже не підписана угода. (…)

Сергій КУЗЬМЕНКО, голова ОДА: Работаем мы в рамках подписаного договора, который мы подписали на период 2014 - 2017 года».

Експерти відзначають, що у порівнянні з попереднім періодом спостерігається покращення показника оперативності – 0,81 бала протии 0,63 у липні. Втім, спостерігаються і відверті випадки подачі застарілої інформації. Наприклад, сюжет«Першим почесним громадянином Кропивницького може стати Леонід Фільштейн, доктор економічних наук, викладач Кіровоградськго національного технічного університету» за 29серпня, у якому ведуча повідомляє: «Першим почесним громадянином Кропивницького може стати Леонід Фільштейн, доктор економічних наук, викладач Кіровоградського національного технічного університету. Незважаючи на свій поважний вік, 90 років, чоловік і досі викладає та видає книги. За присвоєння Леоніду Фільштейну звання Почесний громадянин” одноголосно проголосували члени виконкому. Тепер це рішення мають підтримати депутати під час наступного засідання сесії міськради». Вперше інформація про це з’явилася 23 серпня.

Відверто псують картинку дотримання стандартів показники повноти (0,50 бала) та балансу думок (0,31). Прикладом одночасно незбалансованого та неповного сюжету є матеріал «Кіровоградщина займає сьоме місце за розвитком освіти» за 30 серпня, де важко зрозуміти, дані якого рейтингу наводять автори. Інший приклад неповноти – сюжет, який вийшов цього ж дня - «Рибний патруль з’явиться на Кіровоградщині». Наведемо його повністю:«Янна СЕМЕНЕЮК, ведуча: Рибний патруль з’явиться на Кіровоградщині. Набір до нього розпочнеться на початку вересня. Про це повідомили у прес-службі Мінагрополітики. Крім Кіровоградської він буде ще у восьми областях. Обрані керівники координуватимуть процес відбору інспекторського складу».

Лише побіжно у експертів після перегляду виникли питання: кого саме набиратимуть? Хто відбиратиме? Як довго триватиме набір? Чи передбачене навчання? У яких ще областях? Хто керівники? Хто їх обрав?

Така ж проблема і в сюжеті  «25 автобусів отримали школи Кіровоградщини»  за 29 серпня. Новина вийшла в час, коли широко обговорювались відомості, що для перевезення учнів Міністерством освіти були закуплені російські ПАЗи. Але в даному випадку журналістів не цікавлять ані подробиці покупки, ані марка автобусів, ані інші деталі, тільки реакція щасливих освітян.

Миколаїв, «Миколаїв»

Показник дотримання фахових стандартів інформаційної журналістики у новинах каналу за оцінками моніторів у вересні  становить – 4,51 балів із 6 можливих.

При цьому, найчастіше журналісти телекомпанії  порушували стандарт повноти інформації, - тільки 31 сюжет  із 55 відовідає оцінювальному критерію. Наприклад, у сюжеті за 2 вересня «До Миколаївського фізкультурно-спортивного товаристваДинамо” завітав радник міністра внутрішніх справ України» йдеться, що  на зустрічі обговорили і Олімпіаду в Ріо, і питання бази комплексу в Очакові, на підготовку до якої, за словами представника влади, мають виділити кошти. Але детально зупиняються лише на одному пункті: пан Корж розповідає у коментарі про важливість залучення до спорту дітей, які вже стоять на обліку в поліції, як виправного методу.

На другому місці зі кількістю порушень – відокремлення фактів від коментарів. Лише в 32 сюжетах зафіксовано дотримання цього критерію, зокрема, через наявність у решті новин оціночних суджень та власних висновків авторів матеріалів. Наприклад, як в сюжеті  за 1 вересня «Урочисто новий навчальний рік розпочався в університеті культури та мистецтв». Журналіст у ньому говорить таке: «Можливо, завдяки новаторським підходам до викладання, а можливо, й талантам самих студентів, але факт залишається фактом - університет має високий показник успішних випускників, які вийшли із цих стін». Утім, не відомо, хто з’ясував, наскільки цей показник високий? Хто вважає випускників вишу успішними?

Також впадають в око вживані журналістами епітети «потужний», «найкращий», «вражаючий» тощо, хоча у новині такі слова припустимі здебільшого у висловлюваннях героїв, або в посиланнях на них.

Значно краща сититуація у миколаївських новинах з дотриманням балансу думок. Недоліки за цим критерієм виявлені лише у 12 з 55 сюжетів. Наприклад, у  матеріалі «У грудні минулого року в Арбузинці скоєно розбійний напад» за 29 серпня йдеться про прес-конференцію депутата облради від ВО «Батьківщина» Сергія Чмиря, в ході якої герой обурюється, що його у звинувачують у сепаратизмі «деякі свободівці», і радить «посміятись із таких заяв». А позиції іншої сторони немає. Увесь  сюжет – це відео із виступу пана Чмиря, якого автори, пори відверту політичну складову новини, представляють лише як директора ДП «Агрономія».

Що стосується показників за стандартом оперативності, то він витриманий у понад двох третинах новин каналу. Та є і прикрі порушення. Наприклад, у сюжеті«Табір англійської мови» за 30 серпня розповідається про початок роботи англомовного табору Mascot у Миколаєві. Утім, офіційні сторінки волонтерського проекту в соцмережах повідомляють, що 30 серпня він уже закінчував свою програму, а стартував за вісім днів до цього, 22 серпня. Запитання: чому ж тоді в сюжеті не йдеться про завершення роботи Mascot’а?

Найкраща ж ситуація із дотриманням стандарту точності, якому відповідають 50 із 55-ти проаналізованих новин. Але в сюжеті за 30 серпня  «Мітинг біля стін Миколаївської обласної прокуратури» він порушується. Йдеться про конфлікт між місцевою владою села Петрівка та його мешканцями через використання свердловини на території поселення. Про яку саме свердловину йдеться і де конкретно розташоване село Петрівка, у відео не вказано.

Одеса, філія НТКУ «Одеська регіональна дирекція»

Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу у моніторинговий період склав  4,71  із 6 можливих.

Найчастіше журналісти «Одеської регіональної дирекції» порушували стандарт повноти інформації. У 13 сюжетах із 42 не дотримано цього принципу. Глядачі завдяки журналістам каналу отримували певні відомості про події або проблему, однак не вичерпну. Наприклад, у матеріалі про активістів, які допомагають людям із вадами зору («Одеські активісти допомагають людям із вадами зору» за 29 серпня), кореспондент розповідав про те, що для незрячих виготовляють міні-макети культових одеських споруд.

«ВЕДУЧИЙ: Одеські активісти допомагають людям із вадами зору побачити місто, в якому вони живуть. Волонтери створюють 3D макети пам'яток архітектури. Зменшені об'ємні моделі друкують на спеціальному 3D принтері. На думку авторів проекту, мініатюри визначних будівель допомагатимуть людям із вадами зору орієнтуватися в просторі.

Вже готові два макети оперного театру і колонади Воронцовського палацу. Їх виготовили в рамках спеціального соціального проекту, кошти на який збирали через соцмережі. Мініатюри оперного театру активісти збираються передати у школу-інтернат для дітей з вадами зору.

Найближчим часом закінчаться роботи над ще декількома пам'ятками. На першому етапі планується зробити п'ять макетів. Їх виготовляють із пластика. Вартість одного в середньому складає вісімсот гривень. У майбутньому незрячих одеситів активісти збираються знайомити з архітектурними шедеврами всього світу».

Однак, хто ці активісти, кого представляють – невідомо. Те саме стосується й власне макетів. Журналіст сказав, що вони допоможуть людям з вадами зору орієнтуватися у просторі. У цьому випадку було б значно доречніше, щоб про важливість макетів розповіли ті, для кого вони призначені. На цю тему можна було б зробити прекрасну lifestory, яка б набагато краще пояснила потребу у соцадаптації людей з вадами зору, ніж суха непряма мова кореспондента.

Чи візьмімо до прикладу сюжет «Акція протесту велосипедистів в Аркадії», який вийшов цього ж дня. Інформаційний привід є, герої є, а розкриття теми відсутнє. Журналіст стверджує: «Мерія пообіцяла велосипедистам, що на цьому місці збудують для них велодоріжку, аби байкери мали змогу потрапити звідси натрасу здоров'я”. Втім, після завершення реконструкції, обіцяної велодороги не з'явилося». Чому не з’явилася, коли почнуть будівництво, чи були виділені на цю велодоріжку кошти, хто обіцяв? Шкутильгає в Одеської філії оперативність подачі інформації. Аж у 12 із 42 матеріалів порушено цей критерій.  Скажімо, одеський блогер Родіон Щукін ще 24 серпня виклав у ютуб відео, де повідомив, що його судитимуть через гру у pokemon go. «Одеська регіональна дирекція»зробила про це сюжет аж 30 серпня, та ще й абсолютно незрозумілий. Журналіст зосередився на тому, яка небезпечна і погана ця гра, однак логічніше було б зосередитись на значимості цієї події для Одеси: хочуть притягнути до відповідальності блогера. Чому? Яким законам це суперечить, чому немає коментарів правоохоронних органів, де зустріч із самим блогером?

Або візьмімо сюжет стосовно літературної зустрічі, присвяченої Івану Франку. Вона розпочалась об 11 ранку 26 серпня, а в ефір матеріал вийшов аж 29 серпня увечері.

Найбільше ж експертів здивувало повторення кореспондентами власних матеріалів. Одні й ті ж підведення начитували різні ведучі у різні дні. До прикладу, ідентичний матеріал про парад рудих вийшов 31 серпня, 1 та 2 вересня, сюжет про ремонт вулиці Сегецької вийшов 1 та 2 вересня, а матеріал про інспекцію шкіл повторився 29 та 30 серпня.

Третім за кількістю порушень є стандарт достовірності інформації – у 10 сюжетах його не дотримано. Найяскравіше це видно у новині про житловий масив Котовського, який вийшов у випуску новин 29 серпня: «Понеділок розпочався для мешканців житлового масиву Котовського важко. Кілька годин їм довелося простирчати в заторах, адже на перетині вулиць отамана Головатого та Миколи Плигуна сталася серйозна ДТП». Чи дійсно кілька годин? Хто дав таку інформацію? «За попередньою інформацією, в аварії постраждала одна людина». Хто про це повідомив? Поліція? «Швидка»? Очевидці? Теж невідомо. І на завершення: «Мешканці Котовського масово запізнювалися на роботу, навіть пересаджуючись на трамвай». Чи дійсно так було? Чи був там кореспондент на місці події, щоб так сміливо стверджувати?

Не можемо не звернути увагу і на порушення стандарту балансу думок, які зафіксовано у восьми сюжетах із 42, позаяк серед них є суттєві. Особливо це стосується дражливих тем, таких, як село Лощинівка, де чоловік ромської національності, ймовірно, вбив 9-річну дівчинку. Це спровокувало в селі масові протести проти ромів. Журналісти в сюжеті «Ситуація в селі Лещинівка вийшла на всеукраїнський рівень» за  29 серпня спочатку повідомляють, що «Голова коаліції ромських неурядових організацій України Володимир Кондур звернувся до Валерії Лутковської та Арсена Авакова. Самосуд і виселення ромів з села він вважає кричущим порушенням прав людини в країні, яка декларує демократичні цінності». А далі йде таке: «Жителі ж села Лещинівка вказують на те, що трагічний випадок - це логічне завершення того способу життя, яке в переважній більшості вели роми в селі. Поширення наркотиків, крадіжки, жебрацтво, небажання працювати і дбати про добре ставлення до себе. Все це було присутнє в повній мірі. Таким чином проблема повинна вирішуватись комплексно. Або роми приймають і виконують правила поведінки в суспільстві, або завжди зустрічатимуть агресивне протистояння». Тут ніби й послались на місцевих жителів, однак питання, - на кого саме? І де слова місцевих, а де – журналіста? Чи можуть неназвані місцеві виступати експертами з питань міжнаціональних стосунків? У сюжеті не було жодного експертного коментаря, який зняв би напругу з дражливого питання. Отож, окрім дисбалансу маємо ще й порушення стандарту достовірності та опосередковано - відокремлення фактів від коментарів.

Загалом, про ситуацію в Лощинівці у підсумкових новинах йшлося тричі, але в жодному з повідомлень (окрім згаданого звернення Володимира Кондура) позиція місцевих ромів адекватно не висвітлена.

Херсон, «Скіфія»

Комплексний показник дотримання професійних стандартів у новинах журналісти «Скіфії»  забезпечили на рівні 3,77 бала із 6 можливих.

Найчастіше журналісти телекомпанії порушували стандарт відокремлення фактів від коментарів. Лише 7 сюжетів із 30 обійшлись без його порушення. Наприклад, матеріал «Мої вишиванки - тобі, Україно!» за 29 серпня про виставку вишиванок та рушників у Херсонському художньому музеї. У ньому авторка послуговується риторикою журналів про моду і власними оцінками: «Жіночі українські вишиванки знову повернулися в моду, як і багато століть тому. Наші предки носили їх і на свята, і у повсякденному житті. А сьогодні самобутність вишиванки зробила її головним елементом у гардеробі багатьох модниць. Все частіше її можна побачити у звичайний будній день на вулиці. І невипадково. Адже виготовлена з льону, батисту або бавовни сучасна жіноча вишиванка дарує своїй власниці позитивні емоції, неповторність і оригінальність образу». І такі пасажі зустрічаються в кожному третьому сюжеті.

Експерти відзначають і значну кількість сюжетів, де не дотримано вимог стандарту оперативності, - їх 13 із 30. Кілька з них вийшли в ефір 2-го вересня. Матеріал «Солодкий подарунок для військових у зону АТО» про відправку на територію антитерористичної операції 20 тонн кавунів від херсонських фермерів вийшов у п’ятницю, сама ж подія сталась на день раніше. Це ж стосується і двох наступних новин: «Для всіх школярів України розпочалася нова цікава пора навчання» та «У Херсоні багато шкіл, які потребують уваги і відновлення». Їхня тематика – День знань, але вийшли вони 2 вересня.

Трохи краща ситуація із дотриманням стандарту балансу думок – сюжетів з його порушенням 10. Скажімо, в матеріалі «Закінчили попередню, розпочали, хоча й не одразу, нову сесію депутати Херсонської міської ради» за 31 серпня йдеться про конфлікт при обранні першого заступника мера – частина депутатів була проти кандидатури на цю посаду Ігора Козакова. Ситуацію коментує лише міський голова Володимир Миколаєнко, а позиції противників пана Козакова та і його самого в матеріалі немає.

Те ж стосується новини «Податок на землю» за 1 вересня, в якому представник податкової Олексій Юсов пояснює зміни у нарахуванні податків для власників землі діями відповідних місцевих органів влади. Однак дізнатись, що стоїть за такими вчинками чиновників на місцях, не вдається – жодного представника влади на місцях журналісти очевидно не знайшли.

Варто також звернути увагу на порушення критерію повноти поданої інформації, зафіксовані у 9 матеріалах. Скажімо, у сюжеті «У Херсоні запрацював центр з надання адміністративних послуг населенню» за 31 серпня розповідається про нове обладнання у Херсонському ЦНАПі, яке допомогла закупити участь облдержадміністрації у проекті міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу. В першому реченні сюжету йдеться, що «Литва досить серйозно підтримує Україну у політичних та економічних питаннях. Для Європейського Союзу подібні комплекси не розкіш». Лише завдяки цій інформації стає зрозуміло, що прибуття нового обладнання якимось чином пов’язане із балтійською країною.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб ОДТРК здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».    

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus