Дайджести як головний формат регіональної журналістики

Фото: public-domain-image.com

Моніторинг регіональних засобів масової інформації в травні – липні цього року, який здійснює Інститут демократії імені Пилипа Орлика у восьми регіонах України, засвідчив стійку тенденцію до зниження такого журналістського стандарту, як достовірність.

Етичний кодекс журналіста, Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів, інші внутрішні й зовнішні документи, що стоять на сторожі професії, називають достовірність одним із тих критеріїв, який визначає поняття «якісна журналістика». Достовірність публікації – це гарантія права громадян на об’єктивну інформацію про факти й події.

Здається, кожному студентові факультету журналістики, не кажучи вже про редакторів і журналістів, має бути зрозуміло, що достовірність (посилання на джерела) означає якісну перевірку кожного факту в компетентних щодо цього факту джерелах. А одним з основоположних принципів журналістської діяльності є те, що інформацію завжди слід діставати з першоджерела.  Якщо це з об’єктивних причин неможливо, то з джерела, що стоїть найближче до оригіналу.

Однак регіональні медіа демонструють стійке небажання працювати з першоджерелами, особливо це характерно для інформаційних сайтів. Без сумніву, інтернет дав журналістиці якісно нові можливості та водночас спровокував і її кризу, зокрема кризу якості інформаційної продукції.

Для прикладу наведу такі публікації.

«В Сумах со скандалом открыли контактную скульптуру чиновнику (ВИДЕО)» (інтернет-медіа 0542.ua: “Сайт города Сум”», 23.05.2016):

«Во время открытия контактной скульптуры чиновнику на акцию протеста вышли волонтеры и родственники погибших в АТО бойцов, говорится в сюжете Радио Свобода. Протестующие были возмущены тем фактом, что главный архитектор Сум Владимир Быков не дал разрешение на обустройство мемориала погибшим участникам АТО, при этом открывает контактную скульптуру чиновникам. В свою очередь Быков заверил, что только придерживается стандартов и просит о представлении проекта мемориала на градостроительном совете».
«Сумщина потеряла еще одного бойца» (05.07.2016):

«Во время обстрела в Авдеевке Донецкой области 4 июля погиб 35-летний житель Краснопольщины Николай Лысенко, пишет Спецкорр со ссылкой на сообщение товарища погибшего бойца. Бойца похоронят в его родном селе Грязное 6 июля в 13:00. Вечная память Герою!»

Або ж top Конотоп: «На Конотопщині планують створити три об’єднані громади»(23.05.2016):

«Конотопський район поділиться на дві об’єднані територіальні громади: Вирівську та Дубов’язівську. Крім того, одна громада утвориться в самому Конотопі.
Як повідомляє прес-центр Сумської ОДА, про це голові облдержадміністрації Миколі Клочку повідомили керівники району під час апаратної наради.
Микола Клочко відзначив також роботу місцевої влади щодо залучення інвестицій в сільськогосподарську галузь. Лише 2016 року вони планують укласти майже 42 мільйони гривень в АПК та розвиток сільських територій».
«На сьогоднішній день у нас справді 115 мільйонів інвестицій вкладено в АПК, – наголосив голова райдержадміністрації Микола Горбенко. — Серед лідерів у цьому напрямку я б назвав агропідприємство “Вітчизна”. Адже 40% інвестицій — це їхні кошти. Однак є в сільському господарстві і свої проблеми. Вони такі ж, як і в кожному районі — це здешевлення продукції тваринного походження та проблеми з невирішенням на державному рівні ситуації з невитребуваними паями. Ці та інші проблеми ми долаємо, як можемо. Дякуємо, що наша робота оцінюється на обласному рівні».

Побіжно зауважу, що в наведених матеріалах порушено не один, а низку журналістських стандартів, проте звернімо увагу на достовірність. Усі матеріали такого рівня об’єднує те, що джерелом їхнього походження є інтернет. Журналісти зазначених видань не добувають факти, що називається, з перших рук, не вивіряють їх у компетентних джерелах, а просто передруковують інформацію, розміщену на іншому інтернет-ресурсі:  Радіо Свобода, прес-центр Сумської ОДА. Але співробітники 0542.ua, працюючи в Сумах, мали б звернутися до першоджерел: з одного боку, до організаторів протесту, безпосередніх учасників акції, з другого – до головного архітектора і, зрештою, до відповідних осіб місцевого самоврядування.

Працівники видання topКонотоп, подаючи матеріал про створення об’єднаних територіальних громад, мали б не тільки скористатися інформацією прес-центру Сумської ОДА, а й звернутися до представників громад, які вирішили об’єднатися, посадових осіб районного й міського самоврядування, тим більше що тема надзвичайно актуальна. Та це потребувало б зусиль, фахової праці, відповідального ставлення до виготовлення й поширення інформації. Куди простіше ввімкнути комп’ютер, відкрити стрічку новин і насмикати підходящого контенту. Лише в цьому разі маємо справу не з повноцінною незалежною журналістикою, а з її дайджестовим фантомом.

В окремих медіа дайджест сягає 70–80 відсотків од усього контенту. Нескінченні ланцюжки посилань на різні інтернет-медіа як джерела публікацій мережать регіональні видання. Як засвідчив останній моніторинг, така тенденція характерна не тільки для Сумщини, а й для Дніпропетровщини. Наприклад:  «В Днепре офицерами полиции стали почти 200 выпускников государственного университета внутренних дел» («Наш район», 5.07.2016):  

«В Днепре офицерами полиции стали почти 200 выпускников государственного университета внутренних дел».
 «В этом году выпускниками Днепропетровского государственного университета внутренних дел стал 191 курсант. Все они отныне будут носить погоны сотрудников полиции», - пишет 056.ua
«Как сообщают в пресс-службе горсовета, на строевом плацу вуза собрались родители и родные выпускников. Традиционно прозвучали торжественный марш и чувственный вальс. Затем выпускники бросили по монетке – на удачу».

 За визначенням Вікіпедії, дайджест – інформаційний продукт, який містить короткі анотації та основні положення статей або в якому стисло передано зміст найцікавіших публікацій за певний період. Зазвичай, зауважують укладачі довідкового ресурсу, до такого передруку вдаються провінційні видання, які мають слабку кореспондентську мережу й відчувають брак інформації. Наявність великої кількості дайджесту – ознака низького фахового рівня видання, узагальнює Вікіпедія. Із цим важко не погодитися.

Не можу обійти увагою ще одну публікацію, розміщену в 0542.ua. Джерелом її появи стало не тільки всеукраїнське медіа news24ua., а й анонім. В Україні, як відомо, користуватися інформацією з анонімних джерел не заборонено. Однак підставою для появи такого контенту має бути його суспільна важливість, значущість. Редакція бере на себе відповідальність за правдивість поданих фактів і необхідність їх оприлюднення.

«Информация для сумчан: Гройсман собирает операторов на разговор по ценам на бензин»(24.05.2016):

«Завтра на 17:00 у Премьер-министра Владимира Гройсмана запланирована встреча с нефтетрейдерами. Об этом сообщил источник в Кабинете Министров Украины, пишет news24ua.По словам источника, встреча будет носить информативный и рекомендательный характер».

Якщо вже видання 0542.ua. опублікувало факт, який повідомив анонім, то кореспонденти хоча б завдали собіклопоту пояснити, у чому важливість цієї події та чому саме сум’яни мають звернутина неї увагу?

Отже, дедалі частіше експерти з проекту моніторингу схиляються до думки, що в матеріалах, подібних до наведених, критерій достовірності не дотримано. Дайджестова журналістика, яка, на жаль, стає прикметною ознакою сьогодення, принаймні в регіональних ЗМІ, не забезпечує права громадян на об’єктивну поінформованість. До речі, журналісти, які у своїх публікаціях часто порушують проблему недотримання стандартів в освіті, медицині, інших галузях суспільного життя, мають самі демонструвати неухильне бажання виконувати свою роботу якісно. В іншому разі професійна лінь, нехтування стандартами призводить до доволі неприємних репутаційних втрат.

Так сталося з одним із сумських телеканалів, працівники якого взяли пікантну новину зі сторінки Фейсбуку та, не перевіривши правдивість викладеного, розмістили на своєму сайті. Виявилося, що колишній міський голова Сум Геннадій Мінаєв уклав парі: він розмістить на своїй сторінці в соціальній мережі публікацію з «гарячим» заголовком, а журналісти, не перевіряючи її, негайно опублікують. У режимі емуляції він «ініціював» на своєму комп’ютері досить давню, але відому вірусну програму, яка «попереджає» користувача від нібито імені Служби безпеки України про те, що той скачує з мережі матеріали порнографічного характеру, а тому має сплатити штраф. Зробив скриншот з екрана свого комп’ютера й розмістив про це пост на своїй сторінці в одну із субот. У понеділок у першій половині дня новина з назвою «СБУ піймало колишнього мера Сум на скачуванні порнографії» красувалася на сайті каналу. Після того, як з’ясувалося, що це фейк, канал абревіатуру СБУ взяв у лапки.

Отже, колеги, виконуймо кожен свою роботу якісно й за професійними стандартами.

 

comments powered by Disqus