Немісцеві медіа Львова: як львівські сайти стають всеукраїнськими

Сьогодні на українському медіаринку маємо безліч місцевих видань. Наприклад, в Одесі тільки інтернет-ЗМІ близько п’ятдесяти. І всі вони обслуговують приблизно однакову аудиторію, даючи приблизно однаковий контент. При цьому, стаючи заручниками ситуації, місцеві сайти в пошуках читачів змушені збільшувати кількість повідомлень у стрічці новин. Проте читач від цього не виграє, адже під виглядом «актуальної й важливої інформації» він отримує «пресрелізм» та «копіпаст».

Тим часом, доки сайти багатьох українських регіонів пишуть виключно на регіональну тематику, провідні місцеві інтернет-видання Львова, Харкова й Донецька переходять на інший формат: вони починають писати на всеукраїнські теми. Щоби зрозуміти, яким чином це впливає на український медіаринок, а також на критерії добору новин, ми вирішили провести дослідження найбільш відомих українських регіональних сайтів Львова: Zaxid.net та Zik.ua. Місцева тематика для них аж ніяк не провідна. Та й кількість повідомлень про новини Львова та області не є найбільшою.

Матеріалом для дослідження стали інформаційні повідомлення зі стрічок новин сайтів за четвертий тиждень травня (25-31 травня), третій тиждень червня (15-21 червня) та другий тиждень липня (6-12 липня). За цей час на сайтах було опубліковано 2032 («Zaxid.net») та 5271 (Zik.ua) повідомлення. До нашої вибірки потрапило 15% повідомлень із кожного сайту (кожна сьома новина).

Погляньмо на цифри.

Цікаво, що навіть якщо ми складемо новини зі Львова та області, то у випадку із сайтом Zik.ua усе одно не матимемо переваги. Тимчасом, якщо звернути увагу на сайт «Zaxid.net», то загальна кількість новин зі Львова та області (90) буде всього на п’ять повідомлень більша, ніж кількість всеукраїнських новин.

Це означає, що новини світу, України та її регіонів, з погляду редакційної політики, є для сайтів такими ж важливими, як і місцеві події.

Чи залежить тема новини від географії?

Як ми бачимо, інтернет коригує принцип наближення інтересів: місцеві сайти не обов’язково найбільше пишуть про події, що відбуваються найближче до читача. Справді, якщо інтернет-видання має вихід на ukr.net та подібні портали, то тематика новин може й не мати обмежень: новина, приміром, із Житомирського сайту про події в Тернополі просто потрапляє у відповідний підрозділ – і знаходить свого читача. Оскільки ринок місцевих ЗМІ в Україні перенасичений, аудиторія може й не запам’ятовувати назви чи адреси певного сайту, а просто заходити на нього через ukr.net, Мету, Яндекс чи Рамблер. Фактично, в інтернеті серед місцевих медіа зараз відбувається не змагання брендів, а змагання заголовків. Перемагають, як правило, найбільш скандальні й кримінальні. Тепер погляньмо на цю картину, виражену у відсотках.

Аналізовані нами новини ми поділили на теми і простежили їхній масштаб: політика, бізнес, кримінал та надзвичайні ситуації, благоустрій, культура, спорт, освіта й наука, медіа, медицина та інше. Ми виокремилитакож  війну на сході, оскільки зараз це головна тема на багатьох сайтах, зокрема й на львівських.

Спочатку погляньмо на загальну ситуацію: на які теми найбільше новин на аналізованих нами сайтах.

Як бачимо, перемагає кримінал, незважаючи на те, що в країні війна. На другому місці політика, й тільки на третьому – війна на сході.

Проте іншу картину ми побачимо, якщо зробимо розподіл по регіонах (теми «війна на сході» ми не враховували).

Ось якою є ситуація на сайті Zik.ua (дані у відсотках):

Ми бачимо, що висвітлення різних тем у регіонах є дуже нерівномірним. Перше, що впадає в око, це новини, пов’язані з криміналом та надзвичайними ситуаціями. Вище ми зазначали, що про це журналісти пишуть найчастіше, тепер ми бачимо, що згадування про злочини та надзвичайні ситуації переважно стосуються регіонів України. Цікаво, що й на всеукраїнських сайтах ми віднаходимо схожу тенденцію. Тож якщо Україна – це переважно політика та бізнес, світ – політика і кримінал, то українські регіони – це практично суцільний кримінал (із незначною увагою до інших тем). Цікаво, що у Львові та області приблизно однакова увага до усіх тем, хоча кримінал усе одно на першому місці.

Погляньмо тепер на ситуацію на сайті «Zaxid.net»:

Тут картина подібна, хоча можемо зауважити декілька моментів, які відрізняються. Зокрема, ми маємо менше згадувань про кримінал та надзвичайні ситуації у світі, проте більше у Львові та області.

Пресрелізм та копіпаст

Ще одна тенденція, яку ми зауважуємо у зв’язку з переходом місцевих сайтів Львова до висвітлення всеукраїнських, світових подій та подій з інших регіонів України – журналісти місцевих сайтів не бачать на власні очі того, про що пишуть. Натомість зростає кількість повідомлень прес-служб та запозичених новин. Погляньмо на цифри (дані у відсотках).

Відсоток повідомлень, інформацію для яких збирав кореспондент видання, незначний (сюди ми зараховували як новини, знайдені самими журналістами, так і заплановані – прес-конференції, заходи та гарячі новини – нижче ми також покажемо відсотки). Хоча порівняно з, наприклад, одеськими сайтами він не найнижчий (в Одесі маємо 3–13%).

Якщо ж виокремити саме власні новини (без запланованих та гарячих) – тобто ті повідомлення, які знайшли самі репортери, кількість буде ще менша: за три тижні моніторингу в нашій вибірці – 3,4% (10 новин на «Zaxid.net»), 2,4% (18 новин на Zik.ua).

Картина доволі передбачувана: якщо місцеве видання починає писати про всеукраїнські та світові події, це не означає, що там з’являються корпункти. До того ж, журналісти, завантажені пошуком новин із усіх усюд, просто не встигають доводити до пуття місцеву інформацію.

Цікаво й те, що серед запозичених новин також великий відсоток неексклюзивних повідомлень. Тобто медіа цитують медіа, які цитують прес-службу або чийсь Фейсбук. Здавалося б, логічним було запозичувати саме ексклюзивні повідомлення інших ЗМІ: оскільки власних повідомлень в інтернет-медіа, як правило, мало. Це б давало змогу «об’єднати зусилля» – і збирати для читача на одному сайті найцікавіше з усіх «куточків» мережі. Проте ексклюзивних повідомлень, які запозичуються з інших ЗМІ, маємо 37,6% на сайті «Zaxid.net» та 32% на сайті Zik.ua. Тобто можна дійти висновку, що ексклюзивність новини – не єдиний критерій, за яким добираються повідомлення з інших ЗМІ. Йдеться радше про те, щоб зібрати в себе на сайті найбільш читабельні, а не просто ексклюзивні повідомлення. Якщо взяти до уваги відсоток запозичення ексклюзивних матеріалів, а також значну увагу інтернет-медіа до криміналу, напрошується висновок, що в основному редакції цих ЗМІ йдуть за смаками аудиторії (чи за власними уявленнями про них), намагаючись зібрати в себе на сайті ті тексти, які наберуть найбільше переглядів.

Також ми визначили, з яких медіа львівські сайти запозичують найбільше повідомлень. Нам було цікаво, яким ЗМІ віддається перевага: традиційним чи електронним. Звісно, сьогодні різниця між ними досить незначна, оскільки всі мають свої сайти, тим не менш специфіка роботи, зокрема й кількість ексклюзивних повідомлень, має різнитися.

Ось яку картину ми отримали (дані у відсотках):

Цікаво, що відсотки приблизно однакові: різниться хіба що використання матеріалів у радіо та пресі. Таким чином, не можна стверджувати, що традиційні медіа (радіо, ТБ чи преса) є «донорами» для інтернет-ЗМІ. Натомість найбільше запозичень ми маємо саме з інформаційних агенцій та інтернет-ЗМІ.

Також маємо значну кількість запозичень із телебачення та Фейсбуку (в обох медіа маємо ще по два запозичення з Твіттера). Причому ці запозичення мають схожий характер: найчастіше це новини, в яких висловлюється позиція: приміром, запрошений на ефір депутат дає відповідь на запитання журналіста. Щодо соціальних мереж – передруковується пост певного лідера суспільної думки.

Запозичені новини з преси й радіо мають, як правило, ексклюзивний характер. Таким чином, ексклюзивні новини передруковуються переважно з преси, радіо, а також із телебачення та Фейсбуку (але це зазвичай заяви джерел). Повідомлення ж, які републікуються з інтернет-ЗМІ та інформаційних агентств, є передруками і використовуються для того, щоб постійно наповнювати стрічку оперативною інформацією – і набирати необхідну кількість новин за добу.

* * *

Отже, львівські сайти, претендуючи на роль центральних ЗМІ, все ж не виконують цієї місії повною мірою. Ми бачимо значні пробіли у висвітленні місцевих тем (порівняно зі всеукраїнськими та навіть світовими), а також у висвітленні проблем регіонів. Тож зі збільшенням кількості новин маємо зменшення уваги до власне місцевих тем, а також збільшення кількості повідомлень про кримінал та надзвичайні ситуації (адже саме таким чином найлегше залучити на сайт аудиторію).

Читач, як і раніше, не отримує детальної інформації про місцеву політику чи бізнес. Таким чином, аудиторія може розбиратися у всеукраїнській ситуації, але зовсім не розумітися на місцевих проблемах, не знати, приміром, за кого віддати свій голос на виборах або ж як ставитися до зведення багатоповерхівок у певному районі міста.

«Географічний» підхід до аналізу новин дає нам змогу виявити й принципи добору новин на сайтах. Ми бачимо, що перевага віддається стереотипності й конфліктності (зокрема це видно з новин про регіони — нічого важливого, тільки кримінал), емоційності (намаганням підшукати новину під настрій аудиторії), всеохопності (спробами давати новини звідусіль, незважаючи на їх важливість чи актуальність), швидкості (краще передрукувати новину, ніж перевірити чи доповнити її власноруч).

Подібний формат подачі новин викликає дуже багато запитань про призначення подібних місцевих-немісцевих сайтів. Як правило, збільшення кількості повідомлень на стрічках новин призводить до зменшення їхньої ексклюзивності. Раніше це була проблема центральних сайтів, тепер, як бачимо, й місцевих теж.

Таким медіа важко:

- контролювати владу (простіше передрукувати прес-реліз),

- ставати майданчиками для суспільного діалогу (немає часу на те, щоб забезпечити баланс думок),

- надавати слово звичайним громадянам і писати про їхні проблеми (адже у громадян немає прес-служби).

Єдине, на що здатні такі сайти, – виконувати роль своєрідних антологій, де збираються найбільш популярні й цікаві новини для аудиторії. Це дає змогу читачам бачити тло, бути поверхово обізнаним щодо всіх важливих подій, але не розуміти суті питань.

Місцеві сайти, які потроху стають глобальними, звісно, можуть дорівнятися за подачею й за охопленням новин до центральних, однак при цьому ми отримуємо лакуну в медіапросторі: місцеві події лишаються невисвітленими. А саме від місцевих медіай того, як вони виконують свої функції, залежить, наскільки успішними будуть реформи, ініційовані центральною владою, хто саме стане цією владою і чи буде ефективною комунікація між нею та суспільством.

comments powered by Disqus