Регіональні ЗМІ джинсують навіть на проблемах декомунізації

idpo.org.ua

Моніторинг 64 регіональних видань у восьми регіонах України в травні 2016-го продемонстрував очікуване зростання кількості матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами в регіональних медіа порівняно з лютим. Усереднений регіональний показник у 28,3 % джинси в друкованих та 24,6 % в онлайн-виданнях із-поміж оцінених було зафіксовано незалежними експертами ІДПО.

Травневий моніторинг засвідчив, що суттєвих змін на краще в редакційній політиці регіональних медіа не відбувається. Видання заповнені джинсою політичних партій, попри міжвиборчий період, прес-релізами, неперевіреною інформацією з соціальних мереж. Навіть на проблемах декомунізації деякі ЗМІ Одеси й Дніпра примудрилися «скосити зелених», незважаючи на те, що засівав джинсою «Опозиційний блок».

Чернівецька газета «Погляд», «Донбасс-Неделя», сайти «Новости Донбасса», харківські інтернет-видання «МедіаПорт» та «АТН» не спокусилися на оприлюднення матеріалів із ознаками замовності.

1. Моніторинг недобросовісної реклами (джинси й немаркованої реклами)

Експерти оцінювали кінець (четвертий тиждень) травня (з 23 по 29 травня 2016 року). Моніторинговий період продемонстрував зростання матеріалів із ознаками політичного та комерційного замовлення у друкованих ЗМІ, якщо порівнювати з лютим 2016 року. Отже, післяноворічне затишшя лютого змінилося в травні джинсуванням на тлі війни та інформаційної агресії.

У травні обсяг джинси й неналежно маркованої реклами у друкованих медіа становить майже третину оцінених матеріалів — 28,3 %, із яких 10,9 % мають ознаки політичного замовлення, 5,7 % — комерційного замовлення, 11,7 % — неналежне маркування реклами в паперових ЗМІ.

 

Найвищий відсоток публікацій із ознаками політичної замовності розмістили сепаратистські ЗМІ Донецька — 37,7 % (30,2 % в лютому). Газета «Комсомольская правда», розмістивши 69,4 % джинси, продовжує зомбувати українських громадян, змушених залишатися на окупованих територіях; «Московський комсомолець» — понад 40 %. Не краща ситуація і в українських «Донецких новостях» (власник Рінат Ахметов) — 40 % замовної джинси.

ІДПО оцінює популярні й відомі в Донецькій області та Донецьку газети «Донбасс-Неделя» (Україна), «Донецкие Новости» (Україна), «Комсомольская правда», «Московский комсомолец»; інтернет-видання «Новости Донбасса», «62.ua» («МК» та «КП» випускаються московськими редакціями). Також аналізувалися два інтернет-ЗМІ з альтернативного інфопростору Донеччини, які є рупором самопроголошених «донецької та луганської республік» (портал «Новости Донецкой Республики» (dnr-news) та «Новоросия» («ИА “Новороссия”») й перетворилися на пропагандистські трибуни проросійських сепаратистів.

Донецькі експерти підкреслюють: «У травні 2016 р. В Донецьку спостерігається стабільний негативний вплив російської та “сепаратистської” пропаганди на інформаційний простір Донеччини. Продовжує виходити “Комсомольская правда”, яка є продуктом московської редакції газети і контент якої є повністю антиукраїнським. Видання висвітлює переважно життя в РФ. У публікаціях про Донецьк захоплені території продовжують позиціювати як “самостійну” та “незалежну” від України країну. Критичних матеріалів про ситуацію всередині Росії немає. Це свідчить про міфологізацію Російської Федерації як країни з “особливою місією”, взірець “ідеальної держави”».

Велику кількість публікацій з ознаками замовності розмістили друковані ЗМІ Харкова — 23,1 %, Одеси — 15,1 %, Дніпра — 12,8 % та Житомира — 12,3 %.

 

Контент донецьких медіа в травні оцінювали донецькі та перехресно львівські експерти: «Донецькі ЗМІ перебувають у Бермудському інформаційному трикутнику “Україна — Росія — ДНР/ЛНР”, у якому дуже легко губиться об’єктивне висвітлення подій засобами журналістики. На заміну їм у непідконтрольних Україні медіа використовуються позастандартні засоби ідеологічної пропаганди радянського взірця “епохи Брежнєва-Суслова” або російської матриці “періоду Путіна-Суркова”», — вважає львівський експерт Роман Шостак.

У Дніпрі в травні експерти зауважують спад кількості джинси в дніпровських медіа в умовах політичного міжсезоння та економічного затишшя -12,8 % (у лютому — 15,4 %). Найбільше дезінформації розмістили «Днепр Вечерний» — 22,4 % та «Наше місто» — 10,0 %.

Це не призвело до різкого підвищення професійної майстерності журналістів та ступеня дотримання ними стандартів. «Більшість тем, які порушують ЗМІ, — резонансні, їх слід розвивати, подавати у вигляді повноцінних розгорнутих матеріалів. Та складається враження, що місцеві ЗМІ зумисно намагаються уникати гострих питань, різко не висловлюватись. Прикро, але жодне видання, окрім газети “Лица”, не розкрило для читача питання електронної системи надання адмінпослуг. За тиждень ніхто так і не спромігся отримати коментар стосовно ситуації з метробудівельниками ані від мера, ані від фахівця облдержадміністрації», —  коментує медіаекспертка Тетяна Кремінська.

В харківських друкованих ЗМІ було зафіксовано зростання до23,1 % джинси й 16,3 % немаркованої реклами (у лютому 17,8 % та 10,3 % відповідно). «Харьковские известия» — 55,3 % джинси і 5,3 % немаркованої реклами; «Время» 19,1 % джинси й 28,6 % немаркованої реклами; «Вечерний Харьков» — 15 % джинси та 25 % немаркованої реклами; Слобідський край — 3,1 % джинси, 6,3 % немаркованої реклами.

У харківських виданняхполітичної джинси втричі більше, ніж комерційної. «Картинку» зробив останній дзвоник у школах. «Непристойно виглядає в муніципальній газеті “Харьковские известия” висвітлення свята останнього дзвоника. Були відібрані тільки школи, які “вшанували” своєю присутністю мер, його перший заступник, секретар міськради та наближений до мера голова однієї з райдержадміністрацій», — зауважує харківський експерт Юрій Хомайко. «Ще одна публікація дозволяє вважати її прес-релізом, надісланим із “Харківобленерго”, щоб “засвітити” своє керівництво, яке шефствує над однією зі шкіл, і остання — з випуску гімназії-інтернату “Кадетський корпус”, де згадуються тільки слова його керівника генерал-майора. Ані діти, ані їхні рідні журналістів ніби й не цікавлять», — констатує експерт.

У травні одеська експертна група аналізувала видання Харкова. «Перше, що впадає в око, — лояльність харківських друкованих видань до влади. Тут не знайдеш критичних матеріалів. Особливо “відзначилася” “Харьковские известия”, які на одному розвороті надрукували п’ять матеріалів із ознаками замовності про міських чиновників, які від усього серця вітали випускників шкіл, — каже експертка Ольга Мойсеєва. — З погляду журналістів харківських газет, у влади усе під контролем. Учасники АТО проходять обстеження (більшість видань написали про це, щоправда, не спитавши при цьому думки самих учасників АТО — наскільки якісним є це обстеження), реорганізовується зоопарк, мер дбає про городян, захищаючи їх від мотоциклістів, які спричинюють галас та паніку».

Втім, як позитив експерти зазначають, що харківські ЗМІ стали частіше порівняно з попередніми моніторингами нагадувати своїм читачам про АТО. В газеті «Слобідський край» від 24 травня майже шпальту займає огляд «В АТО знову ллється кров», який відповідає всім журналістським стандартам. У цій же газеті від 26 травня найбільш змістовний порівняно з іншими ЗМІ матеріал про місячник профілактичного огляду воїнів АТО.

У Житомирі в травні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності знизилася до 12,3 % з 16,9 % в лютому. Характерною особливістю травневого моніторингу є велика кількість неналежно маркованої реклами, як у друкованих ЗМІ — 13,3 %, так і в інтернет-виданнях — 16,0 %.

Житомирські експерти наголошують на низькій оперативності подачі матеріалів місцевих медіа: «Як не парадоксально, автори місцевих газет, які виходять раз чи двічі на тиждень, мають більше часу для підготовки більш збалансованих та розширених матеріалів за рахунок оперативності подачі матеріалів. Хоча “антирекорди” в оперативності тривалий час за офіційним виданням “Житомирщиною”, цього разу найнижчий з усіх видань показник — 0,06 бала. Прикладом є матеріал про становище переселенців в області “Проблема чи ресурс для житомирської громади” (№56, 27.05.2016 р.) за результатами круглого столу, який відбувся в середині березня, а матеріал вийшов тільки наприкінці травня».

В Одесі кількість джинси в травні несуттєво зменшилася до 15,1 % (в лютому було 16,9 %), майже стільки ж неналежно маркованої реклами — 16,7 % (14,3 % у лютому). Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Вечерняя Одесса» — 22,2 %, при цьому практично стільки ж суспільно значущих матеріалів газети (16,7 %) — неналежно маркована реклама; «Курьер недели» — 15 % джинси та 25 % немаркованої реклами, «Одесская правда» — 10 % джинси та 25 % немаркованої реклами.

За спостереженнями одеських експертів, лідером джинси в травні став «Опозиційний блок». «Для представників “Опозиційного блоку” декомунізація стала чудовим приводом опублікувати джинсу з оцінками щодо ситуації. Зокрема, Скорик протестував проти декомунізації в суді, Марков заявив, що одеситам не варто поспішати змінювати документи у зв’язку з декомунізацією. Також у джинсі висловлювались щодо звільнення Савченко. “Таймер” опублікував заяву того ж Маркова, який вважає, що із Савченко скоро зроблять “агента ФСБ”, а також Бузили (проросійський журналіст, якого звинувачували в сепаратизмі), який зазначив, що Савченко така ж агресивна, як і сучасна Україна. Отже,“Опозиційний блок” можна вважати лідером джинси за тиждень моніторингу, при цьому піарниками політпартії використовувалися як місцеві, так і загальноукраїнські інформаційні приводи», констатує координаторка одеської експертної групи Наталя Стеблина.

Сумські видання у травні дещо зменшили рівень джинси та неналежного маркування статей — 10,8 % та 21,3 % відповідно (11,5 % та 22,3 % у лютому). Газета «Сумщина» розмістила 15 % джинси і 15 % немаркованої реклами; «Панорама» розмістила 12 % джинси і 36 % немаркованої реклами; «Ваш шанс» — 16 % джинси при 24 % немаркованої реклами. Сумська газета «ДС-експрес» другий місяць поспіль не розміщує матеріалів із ознаками замовності, але приховує рекламу за неналежним маркуванням -10 % немаркованої реклами (20 % у лютому).

Сумські експерти помітили сталу тенденцію в медіа Сум — ЗМІ мають своїх політичних улюбленців та антипатів. Наприклад, симпатії газети «Сумщина» на боці «Свободи»: «Місто-побратим із зони АТО», «Коні — це свобода!», «Патріоти дощу не бояться», а сайт «Шостка» на боці «Опозиційного блоку» і «Рідного міста»: «Депутат облсовета просит 5 млн. грн. на ямочный ремонт дорог», «Александр Стрельченко: “Правительство не предпринимает шагов к тому, чтобы лекарства были доступны”», «Гордость школы: отмечены лучшие школьники Шосткинщины», «Владимир Пилипейко: Насильственное объединение громад — шаг к развалу страны» та ін.

У виданнях Чернівців у травні кількість матеріалів із ознаками замовності в друкованих виданнях впала до 11,5 % із 28,3 % у лютому за повної відсутності неналежно маркованої реклами. Однак газети «Буковина» з 25 % й «Час» та «Молодий Буковинець» із 10,5 % залишаються серед лідерів джинси.

В травні чернівецькі медіа оцінювали й сумські експерти. Як безперечно позитивний момент експерти зазначають рубрику «Герої не вмирають» у газеті «Час»: «Дуже правильний підхід — згадувати про загиблих воїнів разом з їхніми рідними, друзями далеко після загибелі, не тільки під час поховання. Загиблі герої мають бути ньюзмейкерами завжди, — так зберігається пам'ять», — наголошують експерти сумської групи.

Інтернет-видання

Кількість матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності й немаркованої реклами на сторінках інтернет-ЗМІ в травні зросла й становить 24,6 % (у лютому — 19 %). Кількість статей із ознаками політичної замовності — 17 % (14,4 % у лютому).

При цьому найбільше заангажованої інформації (джинси) розміщують сайти Чернівців — 34,4 %, Сум — 29,4 %, Донецька — 26,6 % та Одеси — 21,5 %.

Електронні видання Донецька, Одеси, Чернівців, Сум розміщують велику кількість дезінформації, неопрацьованих прес-релізів, неперевіреної інформації з соціальних мереж та копірайт не першої «свіжості».

В інтернет-виданнях Донецька зафіксовано 26,6 % публікацій із ознаками замовності. Сепаратистські сайти «Новости Донецкой Республики» й «ДАН» продовжували зомбувати «терористичною джинсою» — 23,8 % та 64,3 % публікацій відповідно. Втім, це умовні цифри, адже, як ми вже зазначали, пропагандистські публікації сепаратистських видань майже не надаються до оцінки за методологією, яку використовує ІДПО.

В інтернет-виданні «Новости Донбасса» в травні не зафіксовано замовних матеріалів.

Журналісти інтернет-видань Чернівців у травні дезінформують читачів не менш активно, ніж у лютому — 34,4 % (42 % в лютому). Чернівецькі сайтидали таку картину: ChernivtsiTimes — 45,7 %, BukNews — 43,5 %, «Чернівецький промінь» — 30,4 %, «БукІнфо» — 18,2 % матеріалів. Прикро, що чернівецькі сайти розміщують не менше дезінформації, ніж сепаратистські.

Це зауважує сумська експертка Алла Ярова: «Впадає в око незвично, як для такого тихого, невиборчого часу, велика кількість матеріалів із ознаками політичної замовності (політичної джинси). Матеріали, зокрема, інформаційних сайтів дають підставу казати, що кожне з видань має свого чи своїх політичних улюбленців, тих, на чий політичний млин вони ллють однозначно позитивно заряджену воду, і водночас тих політиків, чию репутацію, що називається, підмочують чи підточують. Візьмімо для прикладу сайт ChernivtsiTimes. Явний антипат сайту — міський голова Каспрук. Ось кілька матеріалів: “Каспрук “здає” місто перевізникам?”, “29 травня в міській раді з’явиться секретар, а Каспрук складе повноваження мера”. В останньому говориться: “Враховуючи наших талановитих та розумних школярів, є впевненість, що свої обов’язки вони виконуватимуть значно краще або принаймні не гірше ніж діючий мер” (!?)».

Кожен із досліджуваних регіонів має власного лідера з джинси в інтернеті. Антирейтинг онлайн-видань виглядає таким чином:

  • чернівецькі ChernivtsiTimes — 45,7 %, BukNews — 43,5 %, «Чернівецький промінь» — 30,4 %, «БукІнфо» — 18,2 %;
  • одеські «Таймер» — 43,2 %, «Трасса Е 95» — 23,8 % та «Думская» — 16,7 %,
  • харківський «Статус кво» — 42,9 %,
  • сумські Хpress — 52,2 %, «Шостка.Інфо» — 41 %, сайт «0542» — 19 %.

В інтернет-виданнях Одеси в травні незалежні експерти зафіксували 21,5 % (22,5 % в лютому) публікацій, що дезінформують громадян. Одеський сайт «Таймер» — 43,2 % «Трасса Е 95» — 23,8 % та «Думская» — 16,7 %, сайт «Одесская жизнь» — 2,4 %.

Щодо сайту «Таймер», на антиукраїнській політиці якого неодноразово наголошували експерти ІДПО, то, як зазначають експерти, «наратив “Таймера” лишається таким самим проросійським, фактично, через матеріали транслюється російський погляд на події. Використовуються вже відомі нам тактичні ходи щодо просування “русского мира” — переслідування “политзаключенных”, виривання з контексту цитат лідерів одеського Євромайдану… Однак є один момент, на який потрібно звернути увагу: “Таймер” почав друкувати джинсу не тільки “Опозиційного блоку”, але й БПП, “Батьківщини” та “Відродження”. Саме з цим можна пов’язати збільшення матеріалів із ознаками замовності на сайті (43,2 %). Це найбільший показник за період моніторингу (навіть під час передвиборчої кампанії відсоток був меншим)».

У сумських інтернет-виданнях кількість публікацій з ознаками замовності в травні зросла до 29,4 %: Хpress — 52,2 %, «Шостка.Інфо» — 41 %, сайт «0542» — 19 %.

Від моніторингу до моніторингу сумські експерти все гостріше ставлять питання: «Звідки видання беруть інформацію і чи забезпечено в публікації критерії достовірності і точності? Особливо це стосується сайтів. Схоже, деякі сайти із добувачів інформації перетворюються лише на її поширювачів. Наприклад, сумський сайт “0542” новину про відкриття в Сумах (!) пам’ятника чиновнику подає, посилаючись на “Радіо Свобода”. Інколи маємо справу з, так би мовити, ланцюжками джерел: як повідомив такий-то ресурс, а йому повідомив такий ось ресурс і т. д.».

Експертка Алла Ярова зазначає: «Викликом для мене стала ось ця публікація сайту “0542”: “Информация для сумчан: Гройсман собирает операторов на разговор по ценам на бензин. Завтра на 17.00 у премьер-министра Владимира Гройсмана запланирована встреча с нефтетрейдерами. Об этом сообщил источник в Кабинете МинистровУкраины, пишет news 24ua. По словам источника встреча будет носить информационный и рекомендательный характер”».

Харківські сайти в травні розмістили — 17,9 % матеріалів із ознаками замовності, це більше, ніж у лютому — 9,5 %: «Статус кво» — 42,9 %, «Об’єктив» — 28,6 %. Найбільше поважають своїх читачів інтернет-видання «МедіаПорт» «АТН», які подають об’єктивну інформацію.

Як позитивний момент харківські експерти зазначають, що «харківські ЗМІ стали частіше порівняно з попередніми моніторингами нагадувати своїм читачам про АТО… З сайту “Объектив” можна дізнатися як про поїздки професійних артистів із концертами до наших бійців, так і про благодійні концерти, що влаштовують музиканти, збираючи гроші на допомогу дітям загиблих. Із сайту “SQ” — про нових поранених, привезених до харківського шпиталю, а з сайту “МедіаПорт” — про те, що з початку бойових дій харківські лікарі допомогли вже 15,5 тис бійцям з АТО. Не залишаються поза увагою ЗМІ і проблеми внутрішніх переселенців. Інтернет-видання оперативно інформували про відключення світла за борги переселенцям у м. Чугуєві; сайти “АТН” та “МедіаПорт” всебічно висвітлюють стан грошових виплат переселенцям», — пише координаторка харківської експертної групи Людмила Доля.

Електронні медіа Дніпра в травнірозмістили найменше матеріалів із ознаками замовності — 4,8 % (5,8 % у лютому): «МостДнепр» — 10,7 %, інформагентство «Наш район» — 2,5 %. Але це не сприяло професійності.

Експерти з тривогою зауважують, що «для деяких дніпропетровських інтернет-видань лишається актуальним таке явище, як брак власного контенту та передрук готових прес-релізів. Так, усі прес-релізи, які розсилає прес-служба облдержадміністрації, без змін, тобто без опрацювання журналістами, можна прочитати на сайті ІА “Мост-Днепр”. А сайт “Наш район” взагалі передруковує їх як новини з посиланням не на джерело інформації, а на ресурс, із якого передруковано матеріал: “Об этом ИА “МОСТ-ДНЕПРсообщили в пресс-службе Днепропетровской ОГА”. Трапляються навіть посилання на пере посилання».

За результатами цього моніторингу дніпровський «сайт “Наш район” отримав найнижчу оцінку за дотримання журналістських стандартів — 0,00 за оперативність. Видання розміщує та передруковує новини, які з’явилися на інших ресурсах 3-4 дні тому. Складається враження, ніби редактору (чи власнику) ресурсу байдуже, що інформація, яка міститься на сайті, застаріла. Головне, щоб пошуковики забезпечували достатню кількість переглядів. Через це відбувається дезінформація читача».

В електронних ЗМІ Львова кількість матеріалів з ознаками замовності зросла — 12,5 % (6,5 % у лютому). Найбільше джинси запропонували читачам сайт «Вголос» — 31 % (4,8 % у лютому), Zahid.net — 7,1 % публікацій, «Галінфо» — 7,1 %. 4,8 % матеріалів із ознаками замовності зафіксовано й на популярному сайті Zik.

В інтернет-виданнях Житомира рівень замовних публікацій також зріс — 16,8 % джинси та 16 % неналежно маркованої реклами (5,4 % і 3,6 %, відповідно, в лютому). «Перший інформаційний портал» — 26,1 % джинси та 8,7 % неналежно маркованої реклами та «Житомир today» — 14,3 % джинси.

На житомирських сайтах загальна кількість неналежно маркованої реклами практично зрівнялася з кількістю джинси — 16,0 %.

Житомирські експерти зауважують, що «новинні сайти вперто вживають власні позначки рекламних матеріалів буквами “Р” чи “ПР” та іншими незрозумілими читачеві абревіатурами. І, хоч в Законі України “Про рекламу” в ст. 9 “Ідентифікація реклами” чітко визначено, що “авторський чи редакційний матеріал… який є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами"”, інтернет-сайти вигадують свої позначки. Як, наприклад, читачеві “Житомир.інфо” не заплутатись — чим відрізняються матеріали політичного характеру від новин політичного характеру. І як розуміти абревіатуру “ВР”?»

В кожному моніторингу експерти ІДПО звертають увагу на погану, збіднену мову, якою послуговуються регіональні медіа. Ось і сумська експертна група, яка моніторила в травні чернівецькі ЗМІ, зауважує: «На сайтах доволі часто автори втрачають межу між літературною мовою та розмовною “говіркою”. Може, це така мода на Буковині, але читаючи окремі публікації, отримуєш враження, що це публікації з приватних блогів, де дозволяється певний “стьоб”. А тим часом інтернет-видання позиціюють себе як ЗМІ».

ВИСНОВКИ

Результати моніторингу регіональних ЗМІ в травні мало відрізняється від лютневого. До хвороби «прес-релізму», який є головним болем регіональної журналістики, додалися передруки й посилання на соцмережі як джерело інформації. Заангажованим є кожен третій суспільно значущий матеріал у місцевих газетах та кожен четвертий — в онлайн-виданнях.

Інтернет-видання Чернівців та Сум мають своїх джинсарів-улюбленців, а медіа Дніпра, Харкова, Одеси навіть свято останнього дзвоника й декомунізацію використали для того, щоб «прогнутися» перед владою та заробити на джинсуванні.

Впадає в око неоперативність регіональних медіа, які годують читачів застарілою інформацією, як у житомирських газетах та дніпровських сайтах.

Експерти зазначають, що джинса на сайтах і в газетах «все ж відрізняється, зокрема матеріали з ознаками замовності в електронних виданнях маскуються під новини, автори подібних текстів намагаються формально дотримуватися стандартів, крім балансу думок та повноти. В газетах авторами джинси часто виступають самі журналісти видання, які порушують стандарти як у своїх публікаціях, так і у замовних матеріалах».

Експерти ІДПО помітили ще одну проблему. «В цілому видання Одеси виглядають достатньо поляризованими — редакційна політика є виразно чорно-білою. У “продажному” Дніпрі з цих позицій є своя логіка: ми продаємося всім і в цьому є баланс. Тому складно називати замовними відверто односторонньо спрямовані матеріали, що стоять на політичних позиціях засновника (спонсора), й інших туди не пускають. Тобто це не замовні матеріали — вони в руслі редакційної політики. Цей моніторинг укотре свідчить, що джинса хоча й погане явище, але ще не відомо, що гірше: збалансована джинса чи відверто однополярна редакційна політика», — каже Валерій Дрешпак.

Редактори й журналісти забувають, що читачі обирають ті видання, яким можна довіряти, які спроможні об’єктивно інформувати про суспільні процеси, поширювати інформацію, а також допомагати розрізняти інформаційну полову від зерна.

Про моніторинг: моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлено чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за травень, що проводився з 23 по 29 травня 2016 року. Загалом було проаналізовано 596 матеріалів друкованих видань та 651 публікацій новинних сайтів.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз» (спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).

Стисло про методологію

Моніторинг здійснюється один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних регіонів та перехресно оцінюють за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка здійснюється за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів готується за шістьма критеріями: 1) баланс думок / поглядів; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інформації з проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1) матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2) цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3) експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4) безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6) «протокольні» матеріали з заходів чиновників / політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовані з медійних експертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Для моніторингу було відібрано по чотири регіональних друкованих та чотири онлайн-медіа в Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, та Житомирській областях. До цих видань увійшли:

  • Чернівці: «Молодий буковинець», «Погляд», «Час», «Буковина», Chernivtsi Times, «Чернівецький промінь», «БукІнфо», BukNews;
  • Дніпропетровськ: «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «МостДнепр», «056», «Дніпро.depo.ua», інформагентство «Наш раойн»;
  • Одеса: «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
  • Донецьк: «Комсомольская правда», «Донбас неделя», «Донецкие новости», «Московский комсомолец», «Новости.dn.ua», «62.ua», «Новости Донецкой Республики», «ДНР»;
  • Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
  • Суми: «ДС-експрес», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостака.інфо», «0542», «ТОП Конотоп», Хpress; 
  • Харків: «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус кво», «Объектив», «МедиаПорт», «АТН»;
  • Житомир: «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Місто», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Житомир today», «Журнал Житомира».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й погляди, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з поглядом USAID чи «Інтерньюз Нетворк».

Контакти

Світлана Єременко, керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com

comments powered by Disqus