Політичні «концерти»

Політичні «концерти»

14 Листопада 2015
6578
14 Листопада 2015
11:30

Політичні «концерти»

6578
За змістом виступу політолога Андрія Єрмолаєва, директора інституту «Нова Україна», тісно пов’язаного з Сергієм Львочкіним, у програмі Андрій Куликова, можна попередньо означити лінії, за якими може здійснюватися сценарій політичного реваншу попереднього режиму. Огляд ток-шоу «Свобода слова» та «Шустер-Live» за 26–30 жовтня 2015 року.
Політичні «концерти»
Політичні «концерти»

Політичні шоу останнього тижня жовтня цілком природно пройшли в обговоренні підсумків місцевих виборів. Одна з визначальних особливостей персонального добору учасників для цих програм – це те, що відбір далеко не завжди залежить від бажання та волі  ведучого. Зазвичай, в ситуаціях, коли тема програми стосується таких подій загальнонаціонального масштабу як вибори, політичні сили, а точніше буде сказати - їх керівництво - визначається із своїми спікерами, не допускаючи можливості імпровізацій і не особливо  рахуючись з побажаннями телевізійників чи інтересами аудиторії. Втім, на нашу думку, у творців ток-шоу завжди є можливість «пересмикнути колоду» персоналій, щоб порадувати глядачів небанальними оцінками, висновками та прогнозами. Але тоді, мабуть, вступають в дію інші вагомі фактори, про які ми вже не раз говорили у наших оглядах.

Так чи інакше,і в післявиборчому випуску «Свободи слова»(26.10.2015)  і в «Шустер-Live» (30.10.2015) основні учасники виборів з числа партій, що входять до складу Верховної  Ради, були представлені, можна сказати, традиційними спікерами, які прийшли в студію з «домашніми заготовками». Останні були цілком передбачуваними, але навряд чи задовольнили тих з глядачів, хто  справді хотів розібратися  в далеко неоднозначних підсумках виборів.

Оскільки тема обох програм по суті була однаковою, частково збігалися учасники  і експерти, то були всі підстави зробити  певний спільний огляд, означивши як спільні тенденції, так і відмінності.

Щодо змісту виступів учасників. Як і відзначили ми з самого початку – це був фактично виклад офіційних точок зору партій на попередні результати голосування і спроби їх інтерпретувати в інтересах власної політичної сили.

Скажімо, Юрій Луценко означив позицію президентської партії БПП-Солідарність, висловивши доволі контраверсійні твердження:

  • про те, що завершилось  анонсоване президентом перезавантаження влади на всіх рівнях;
  • про  втрату силами, що представляли старий режим, політичної монополії в східних регіонах країни;
  • про те, що перемога БППС у більшості областей – це ознака підтримки курсу реформ.

Спікер БЮТ Сергій Власенко, який представляв свою партію в ефірах обох програм, зосередився на тезах, які останнім часом посилено просуваються цією політсилою, що пробує знову приміряти на себе імідж  народних захисників. За версією Власенка, майже 60 відсотків виборців не взяли участі у виборах, оскільки «не підтримують антинародної політики нинішнього уряду». Гостра критика на адресу уряду – одна з «фішок» публічної риторики представників блоку Тимошенко, що не заважає цій політичній силі перебувати у владній коаліції. Це, до речі, відзначив і ведучий Андрій Куликов, поцікавившись, чи немає наміру  у партії вийти  з коаліції:

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Пане Власенко, перераховуючи тут партії влади чи складові партії влади, ви не назвали деяких учасників коаліції, в тому числі ВО "Батьківщина". Чи це означає, що ви вирішили відмовитися від влади, вийти з коаліції?

Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат, фракція ВО "Батьківщина": "Це означає, що партія ВО "Батьківщина" - і ми про це говоримо не тільки у зв'язку з виборами, ми почали це говорити рік назад - ми абсолютно не поділяємо ту ганебну соціально-економічну діяльність уряду, яка є, яка призвела до того рівня життя українського народу, в якому ми перебуваємо зараз. Ми абсолютно не поділяємо обкладання податками пенсій. Ми абсолютно не поділяємо заморожування соціальних виплат. Ми про це говоримо публічно і відверто. І, до речі, жодна строка коаліційної угоди не передбачає таких дій. І якби не війна в країні, і не ця необхідність підтримувати хоча би якісь речі, якби у нас не залишилося хоча би мінімальних механізмів впливу на це, то, повірте, ми би як партія прийняли абсолютно інші рішення. Я ще раз підкреслюю: партія "Батьківщина" не поділяє той курс уряду, який є. Ми про це говоримо публічно. Ми вважаємо, що діяльність уряду не має нічого спільного з коаліційною угодою і з тими вимогами, які ставить перед нами суспільство.

Не надто зручним для спікера БЮТ виявилися і питання щодо політичної відповідальності їх лідера Юлії Тимошенко за її діяльність на посаді прем’єр-міністра. Ця дражлива тема одразу викликала у Власенка спробу вдатися до трансферу негативу, звинувативши опонента в маніпуляціях. І, звичайно, використовувалася традиційна стратегія «зв’язаних рук» - коли вина за всі невдачі Тимошенко на посаді прем’єра пояснюються відсутністю у неї «абсолютної влади»

Сергій ТАРАН, політолог: "Питання не в цьому. Ви пішли з темою тарифів на місцеві вибори і зараз, судячи з того, що ви говорите, реформувати тарифну політику вам заважають ваші партнери по коаліції, тому що вони проводять якусь не таку політику, хоча в цьому самому уряду перебувають члени вашої партії, яких ви делегували. Зараз вам заважають вони. А от скажіть, будь ласка, Тимошенко була двічі прем'єр-міністром ще тоді, коли вона мала всю повноту влади здійснити будь-які соціальні зміни, будь-які реформи. Що тоді їй заважало? Ви можете дати конкретну відповідь, що тоді їй заважало і чому не з вибачення за ті реформи соціальні, які не відбулися тоді, вона зараз не почала свою діяльність щодо цієї реформи, яку так ви часто пропагуєте на місцевих виборах?"

Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат України, "Батьківщина": "Ви знаєте, в цьому питанні чотири маніпулятивні речення. Перше..."

Сергій ТАРАН, політолог: "Тобто я вам заважаю?"

Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат України, "Батьківщина": "Ні, ви маніпулюєте. Ви нічим мені не заважаєте, ви нормальна порядна людина. Єдине, що деколи на замовлення маніпулюєте. Так от перше, що стосується тарифів і місцевих виборів. Ну, якщо ви звернули увагу, то мова йшла про всі комунальні тарифи. Комунальні тарифи, якщо ви цього не знаєте, я вам просто підкажу, що деякі із них напряму встановлюються місцевими органами влади. Зокрема тариф на воду, тариф щодо прибирання прибудинкової території. Вони встановлюються безпосередньо місцевими радами".

Сергій ТАРАН, політолог: "Мова іде про реформу газової сфери".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Дослухайте, будь ласа, відповідь.

Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат України, "Батьківщина": "Дякую, пане Андрію. Тобто, якщо ви цього не знали, це, напевно, ваша проблема, а не проблема людей. Це перше. По-друге, що стосується вашого питання по тому, хто заважає прийняти тарифи, я маю на увазі в частині тарифу на природний газ. Фракція "Батьківщина", починаючи з лютого цього місяця, ще коли мова не йшла навіть про місцеві вибори, почала це питання піднімати, оскільки,  на жаль, тарифи сформовані грабіжницькі, і там величезна корупційна складова в середині. Ми про це говорили від самого початку. Була створена в парламенті тимчасова робоча група, яка підтвердила ці наші висновки. Але, на жаль, уряд не хоче цього чути. Я тут з вами погоджуюся, що в нормальній країні політик, який не чує інших представників політикуму, який не чує суспільство, рейтинг якого впав на 1%, напевно, повинен був би сам піти у відставку. Я з вами тотально погоджуюся. Але Арсеній Петрович Яценюк такого не робить. Це питання його. Що стосується четвертого вашого маніпулятивного питання. ЮліяТимошенко ніколи не мала абсолютної влади, і ви це знаєте краще, ніж я. Насправді в 2005-му році Юлія Володимирівна Тимошенко була 9 місяців прем'єр-міністром під час президентства Віктора Ющенка за Конституції 96-го року, коли президент мав всю повноту влади. А прем'єр-міністр призначався, звільнявся президентом і не був самостійною фігурою. Ви це знаєте краще від мене. Коли Юлія Володимирівна Тимошенко була прем'єр-міністром в 2007-2009 роках, ви прекрасно знаєте, що в нас діяли правила парламентської республіки. В нас не було коаліції без участі Віктора Андрійовича Ющенка, який на той момент був президентом. Без його політичної партії "Наша Україна", яка складала частину цієї коаліції і не давала голоси. Але при всьому тому прем'єр-міністр Юлія Тимошенко була прем'єр-міністром в часи світової фінансової кризи.Але жодної затримки по зарплатах і пенсіях не було. Жодного заморожування зарплат і пенсій не було. Відбувалися всі соціальні виплати вчасно. Тому я ще раз підкреслюю, ваше питання - це суцільна маніпуляція, але я на це відповів".

 

Тема зловживань, фальсифікацій та підкупу в ході виборчої кампанії активно використовувалась представниками всіх партій в ефірах обох програм. Можливо, окрім БППС, спікери  якої визнавали факти зловживань, але , очевидно, в силу своєї провладної позиції вирішили, що акцентування на цій темі для них буде недоречним. Ця невизначеність дорого обійшлася спікеру « Солідарності» у програмі Шустера Івану Віннику, який потрапив  під атаку не лише політичних опонентів, але й експертів-представників громадянського суспільства.

 До речі, в програмі Шустера ведучий влаштував доволі сприятливий режим для лідера Олега Ляшка, який активно просував тезу про фальсифікацію виборів і  використання адмінресурсу, зробивши головним об’єктом свої атак персонально Петра Порошенка. Навіть коментар президентом попередніх результатів виборів Ляшко спробував видати за доказ фальсифікації , звинувативши Порошенка в тому, що він мало не узурпував повноваження Центральної виборчої комісії – що, зрозуміло, не відповідає дійсності. Певна річ, протистояти в публічній суперечці досвідченому демагогу Ляшку молодому депутату Віннику було складно. Тим більше, що складалось враження, що присутні в ефірі у Шустера політики – Ляшко, лідер «Свободи» Олег Тягнибок, Дмитро Добродомов(«Народний контроль»), Віктор Бондар («Відродження») і навіть мер Львова і лідер «Самопомочі» Андрій Садовий – не будемо стверджувати, що  навмисне, але грали «на одну руку», з різним ступенем радикалізму критикуючи президента. І ця критика була значно гостріша, ніж, скажімо, у виступі представника «Оппоблоку» Нестора Шуфрича у програмі Куликова, який по суті обмежився подяками виборцям,  яким начебто « нелегко  було знайти сміливість підтримати опозицію».

Обрана цього разу Савіком Шустром модель спілкування в студії , коли аудиторію склали редактори і журналісти місцевих видань з різних регіонів призвела до цікавого ефекту – питання та проблеми, які вони піднімали, давали телевізійній аудиторії більше інформації про ситуацію в країні і навколо виборів, ніж переважно демагогічні, позбавлені практичних висновків і пропозицій, відповіді політиків.  Навіть номінальний статус політичних опонентів не спонукав їх до предметної дискусії між собою щодо тих питань, які задавали журналісти.  В студії панувало мовчазне порозуміння між представниками так званої політичної еліти  щодо спільної триєдиної мети

  • за всяку ціну уникнути політичної відповідальності за попередні передвиборчі обіцянки;
  • перекласти відповідальність на конкурентів;
  • транслювати безвідповідальні обіцянки в надії на те, що вдасться черговий раз обманути потенційних виборців.

А модератор-ведучий створив всі умови для того, щоб потенціал предметної дискусії  був «розміняний» на своєрідний  жанр «політичного концерту»,  де ніхто з учасників один одному не заважає, і за великим рахунком – не опонує, незважаючи (на суто зовнішні, як виявилось) ідеологічні суперечності . Треба зазначити, що в цьому підході  обидві програми – і Шустера, і Куликова – були дуже схожі. На користь останньої зіграли хіба що хронологічні обмеження і особливості формату, коли в обговоренні бере участь обмежена кількість експертів, які в цьому випадку також дали  телеглядачам більше інформації до роздумів, ніж політики.

І ще одне зауваження. В кожній  програмі буває помітно, коли завдяки відповідній модерації, неочікувано і часом неадекватно значну роль починає відігравати той чи інший персонаж, вказуючи таким чином уважним спостерігачам про приховану мету своєї появи в ефірі. От у Савіка Шустера особливою активністю вирізнявся Віктор Бондар, нардеп, пам’ятний лише стрімким «політичним дрейфом» від «помаранчевих» до «біло-синіх». В ролі номінального лідера партії «Відродження», реанімованої під місцеві вибори за підтримки Ігоря Коломойського одіозними екс-регіоналами Віталієм Хомутинником, Антоном Яценком, Віктором Остапчуком - Бондар наполегливо просував давно, здавалось би, відіграні, меседжі з репертуару «міцних господарників» - про порозуміння, про те, що пора відмовитись від «наклеювання ярликів»(читайте – пора забути малоповажний політичний бекграунд екс-регіоналів). Дивно, до речі,що представники тих політсил, що прийшли в парламент на революційній хвилі, навіть не спробували  відкрити глядачам очі на прихованих «реваншистів» - хоча б з міркувань конкуренції..

А от у програмі Андрія Куликова неочевидний карт-бланш на довгі виступи отримав політолог Андрій Єрмолаєв, директор інституту «Нова Україна», тісно пов’язаного з Сергієм Львочкіним.  За змістом його виступу можна попередньо означити лінії, за якими може здійснюватися сценарій політичного  реваншу попереднього режиму. Перестороги про соціальний сепаратизм  у важких економічних умовах. Залякування «класовою революцією». Проект проведення деякого «з’їзду громад», який за ідеєю Єрмолаєва (Льовочкіна?) має практично «перезапустити» проект держави Україна. Дочасні вибори парламенту –уже начебто на фундаменті рішень цих псевдоустановчих зборів – «міжрегіонального компромісу»  Такі от «цікаві ідеї», які Єрмолаєв отримав можливість оприлюднити в ефірі програми, лише штучно прив’язавшись до її теми. Випадковість? Можливо. Але з тих, за наслідками і розвитком яких варто уважно стежити. І не лише медіаекспертам.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Скрін-шот Свобода слова
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6578
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду