Данилевич повертається з апологією «Беркуту»

Кадр з відео / podrobnosti.ua

19 січня «Подробности недели» повернулися в ефір із новою командою та новим-старим ведучим. Обличчям програми знову став Андрій Данилевич, який вів тижневик «Інтера» до осені 2009 року й пішов разом із Ганною Безлюдною. За час відсутності на «Інтері» Данилевич істотно підвищив кваліфікацію, працюючи в технічно якісних, хоча змістовно часто маніпулятивних «Событиях недели» на «Україні». Його попередник у «Подробностях недели», колишній репортер-міжнародник «Інтера» Дмитро Анопченко, на період роботи якого припав місяць другого «розгулу демократії» – чесного висвітлення подій Євромайдану, – у прощальному повідомленні в фейсбуку висловив сподівання, що все це було не дарма. Натомість Андрій Данилевич, схоже, готовий зробити все, чого від нього вимагають нові топ-менеджери НІСа, незважаючи на загрозу втрати професійної репутації.

Вітаючись із глядачами тижневика «Інтера» після кількарічної перерви, він розпочав із повідомлення про Хрещення Господнє і про те, що, крім слів, ми всі стали свідками дій, рішень і тенденцій, які визначать майбутнє країни на найближчий час або й на роки. «Мы не упустим ничего», – пообіцяв Данилевич глядачам.

Перший сюжет було присвячено «тривожним подіям»: «Днём "радикально настроенные демонстранты" – по некоторым сведениям до тысячи человек – напали на "милицейский кордон" в районе улицы Грушевского. Милиционеры охраняли правительственный квартал, в котором находятся Верховная рада и Кабинет министров Украины. Пострадали люди, сожжён милицейский автобус».

Ведучий повідомив про мітинг на Майдані, де вимагали скасування законів, ухвалених у четвер Верховною Радою, збирання підписів за відставку президента, зміни до Конституції, створення Народної ради та народного уряду. А далі, за його словами, «многочисленная группа молодых людей в масках направилась со стороны "Европейской площади" по направлению к милиционерам, которые охраняли порядок на улице Грушевского, и буквально – атаковали их. Там же на месте находился и оппозиционный политик Виталий Кличко, он хотел "вступить в диалог" с нападавшими, но толпа его не послушала. С помощью громкоговорителей милиция пыталась утихомирить радикалов, предупреждая их об ответственности за нападение на сотрудников правоохранительных органов. Тщетно. Митингующие продолжали нападать. В ход пошло все, что было под руками... На кадрах видно, что к атаке милиции наверняка готовились заранее – у людей с закрытыми лицами в руках палки, похожие на черенки лопат и огнетушители. Нападающие попытались перевернуть милицейский автобус. Позже они прорвались к стадину "Динамо" и подожгли еще один милицейский автобус, который сгорел за считанные минуты. Около 5-ти часов вечера появилось сообщение, что представители "Правого сектора" – это радикальная организация, участвующая в акциях протеста – схватили сотрудника "Беркута" и понесли – цитата – на "народный суд на "Майдан". В половине 6-го на Грушевского приехал "водомёт" и милицейское подкрепление. Из водомета потушили горящий автобус. По имеющейся у нас информации, на эту минуту известно о 30 пострадавших сотрудниках милиции. Эта цифра растет с каждым часом, 12 из них госпитализированы, у четырёх – тяжелые телесные повреждения. Кроме того, за медицинской помощью обратились 12 участников митинга – у них, в основном, отравление газом. Сейчас все события развиваются в районе стадиона "Динамо"».

Очевидна тотальна маніпуляція – жодного слова про те, що люди спочатку намагалися мирно пройти до урядових будівель, а не проривалися, бійка почалася лише тоді, коли їхній мирній ході зашкодили; про те, що міліція застосовувала проти мітингувальників сльозогінний газ, гумові кулі тощо. Жодного слова про використання водомету для розгону мітингувальників, що за мінусової температури прирівнюється до тортур. У прямій мові ведучого згадано про важкі поранення правоохоронців і отруєння газом серед мітингарів, що є явним перекрученням. У прямому включенні з місця подій журналіст каналу Андрій Цаплієнко знову повідомив про водомет, який начебто використовували лише для того, щоб загасити підпалений протестувальниками автобус, і про те, що проти протестувальників було використано сльозогінний газ та, – увага, про це сказали в той вечір не всі великі канали, – гумові кулі. Сказав журналіст і про інцидент із Віталієм Кличком, подавши його пряму мову: «Виталий Кличко, народный депутат Украины, фракция Удар: Я звертаюсь до кожного – не робіть дурниць. Викиньте палки. Зрозуміли?”». Крім того, Цаплієнко сказав, що протестувальникам вдалося витягнути з лав міліції військовослужбовця, якого відвели в Будинок профспілок і який зараз перебуває в лікарні, а також що проти нападників почали використовувати гумові кулі.

Потім Андрій Данилевич повів далі: «Милиция прокомментировала произошедшее, цитирую – "что касается событий на Грушевского, в Киеве, то называть это мирным протестом уже нельзя!"». Він сповістив, що міліція відкрила кримінальне провадження за статтею 294 «масові заворушення», що передбачає покарання до 15 років ув’язнення. Також він анонсував появу у студії «Інтера» речника Міністерства внутрішніх справ Сергія Бурлакова. Після чого додав, що лідери автомайдану відхрестилися від штурму на Грушевського: «На странице в "Фейсбук" они заявили, что с самого начала были против "силового сценария". Но – цитирую – "произошла ужасная вещь – координаторы Автомайдана не пришли к согласию, отдельные лидеры призывали людей идти в Верховную раду". И ещё одна цитата из заявления: "Мы призываем немедленно прекратить силовые действия! Мы не желаем нести ответственность за пролитую сегодня кровь и разрушенные судьбы». Жодних конкретних прізвищ, які вказали б на те, що далеко не всі умовні лідери автомайдану виступили проти штурму. Натомість Данилевич зауважив, що «Правий сектор», схоже, готовий узяти на себе відповідальність за силові дії. «Об этом свидетельствуют записи на их странице в соцсетях. "Правий сектор" пішов на Верховну раду", – сообщили активисты, а позже добавили: "Пацани пішли в наступ! Слава Нації – смерть мусорам та їхнім господарям!». Зачитавши ці фрази, Данилевич перепросив глядачів за озвучені гасла. Жодного конкретного посилання на сторінку в його підводці не було – такі «сторінки в соцмережах» Данилевич і його редактори могли, теоретично, придумати чи створити навіть самостійно. Але меседж для аудиторії зрозумілий: на Грушевського діють праві радикали.

Далі «Подробности недели» перейшли до висвітлення подій цього тижня у Верховній Раді – зокрема, ухвалення бюджету і голосування одіозних законів Колесниченка-Олійника. «Важное "политическое событие" недели. Парламентское голосование, которое длилось меньше часа, но результаты "его" – могут существенно повлиять на жизнь страны», – багатозначно повідомив Данилевич. Він наголосив на тому, що документ про бюджет далекий від досконалості, сирий – оскільки «оппозиция не приняла участие в обсуждении, не дала его организовать, и вообще, сделала всё, чтобы бюджет – не приняли», але акцентував на важливості того факту, що країна тепер із головним фінансовим документом. Також Данилевич розповів про те, що поправки до Кримінального кодексу стали несподіванкою для політиків і громадян.

Сюжет Ірини Баглай починається з бюджету. Дізнаємося про конфлікт свободівців і Віктора Пилипишина, якого закидали гречкою (при цьому слово для коментування було дано тільки Пилипишину). Журналістка акцентувала, що ще у грудні опозиція попросила час на вивчення документу про бюджет. «Поэтому с 1 января страна жила в состоянии экономического ЧП – все повышения зарплат и пенсий временно отменены, бюджетники не могут потратить ни на копейку больше, чем предусмотрено бюджетом прошлого года», – побідкалася вона, давши слово представникам ПР і КПУ, які наголошували на складнощах існування країни без бюджету. Жодної альтернативної думки в сюжеті – ані опозиції, ані експертної – при цьому озвучено не було. Повідомила журналістка і про мітинг під ВР на підтримку прийняття бюджету (як видно з відеоряду – під прапорами Партії регіонів), було подано кілька синхронів мітингувальників. Але меншість у парламенті заблокувала керівництво ВР: «Впервые в осаде, в своих кабинетах, оказались спикер и его первый заместитель».

І далі: «Требования оппозиции не изменились за полтора месяца – отставка правительства, кстати по закону невозможная до новой сессии, освобождение всех участников акций протеста. А сейчас не до бюджета. Освободить спикера не удалось. Партия регионов объявила мобилизацию депутатов.

Александр Ефремов, народный депутат Украины: Мы найдем вариант решения вопроса.

Ирина Багалй, корреспондент: Решение оказалось небанальным и застало оппозицию врасплох.

Виталий Кличко, народный депутат Украины, лидер фракции УДАР: Віце-спікер Ігор Калетнік був заблокований у своєму кабінеті, не знаємо яким чином чи через вікно чи огородами він тихенько втік, і тихенкьо таким чином почав проводити засідання Верховної Ради.

Ирина Баглай, корреспондент: Как Калетник добрался до сессионного зала, на своей странице в соцсети написал премьер-министр.

Николай Азаров, премьер-министр Украины: Первому заместителю председателя Верховного Совета пришлось выбираться из своего кабинета через окно и крышу парламента. И надо отдать должное мужеству этого человека, который, рискуя жизнью, обеспечил открытие и проведение этой, подчеркиваю, уникальной за всю историю Украины сессии Верховного совета"».

Далі журналістка повернулася до теми бюджету: «Так какой же он, бюджет 2014? Сидя в зале – не разберешь. Слишком шумно. Оппозиция покидает зал. Депутаты из большинства – остаются. На площади ликуют. Цель достигнута.

Николай Азаров, премьер-министр Украины: Несмотря на то, что трудная сейчас обстановка, тем не менее, 14-й год будет лучше 13- го. Вы мне верите? – Да!»

Багато цифр, а основний висновок – прогнози щодо зростання прожиткового мінімуму на 100 гривень до жовтня 2014 року, мінімальної заробітної плати на 83 гривні, соціальних виплат. Журналістка висвітлює реакцію людей: «На площади перед Радой празднуют принятие бюджета, а в парламенте – новый раунд боя».

Далі Ірина Баглай перейшла до висвітлення прийняття поправок до кількох законів. «Голосование продолжилось. Уже по другим законопроектам. Оппозиция идет в наступление, с кулаками. Пострадал депутат от Партии регионов.

Генерал, народный депутат Украины, к нему подошли и ударили в лоб, потому что хотели забрать его карточку, а он не дал». Цікаво, що навіть сам побитий регіонал Малишев озвучує значно поміркованіші версії, адже відомо, що удар у лоба був відповіддю на його власне рукоприкладство щодо ударівської депутатки Марії Іонової.

Далі авторка сюжету повідомила: «Голосовать карточками оппозиция не дает. Другие законопроекты уже принимали без обсуждения и просто поднимая руки. Голоса считали быстро. Многим показалось – даже слишком быстро. Глава счетной комиссии потом объяснил – как так получилось. Под этими документами заранее и лично поставили подписи депутаты двух фракций. Хотя сами депутаты большинства признают – такая ситуация из ряда вон выходящая.

Олег Царев, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: Я бы не хотел, чтобы она повторялась, но мы были вынуждены на это пойти, потому что парламент был заблокирован.

Владимир Макеенко, народный депутат Украины, председатель комитета по вопросам Регламента, депутатской этики и обеспечения деятельности Верховной Рады Украины: В таких ситуаціях парламент має свій регламент роботи. В ньому є статті, які дозволяють приймати участь у голосування не тільки електронним способом, а й стаття 37 пункт 2 говорить – шляхом підняття руки у разі відсутностиі технічної можливості».

Інформації про те, що закони було прийнято з порушенням, одразу у трьох читаннях (без попереднього читання, з голосу) не прозвучало, як не було зазначено й кількості депутатів, що брали участь у голосуванні руками. Одразу переходять від процедури до змісту законопроектів.

«Самые резонансные нормы в одном законопроекте, наказание за клевету, экстремизм, захват госучереждений, блокирование дорожного движения. В Минюсте настаивают – подобные нормы действуют в большинстве развитых стран.

Елена Лукаш, министр юстиции Украины: Шкода, що опозиція не дала можливості і в тому числі ЗМІ під час розгляду і прийняття закону по повній процедурі висловити свою позицію. До наклепу можна ставитися по-різному, але питання наклепу врегульовано в усіх провідних країнах світу. 17 штатів США мають кримінальну відповідальність, в тому числі до позбавлення волі за наклеп, до двох років в Данії, до 5 років в Греції, від 3-х місяців до 5 років в Німеччині, в Швеції до 2 років, сама відповідальність в розвинених державах існує, а ваші побоювання стосуються практики застосування такої норми як наклеп. Я переконана, що вона буде дуже обережною і в будь-якому випадку, якщо вона буде утискати журналістську професію, до неї будуть обов’язково внесені зміни». Усе це розлоге пояснення, яке насправді не містить вичерпної інформації щодо реальної ситуації із законами по дифамації у європейських країнах, начебто – формально – врівноважено стислою фразою опозиціонера Миколи Томенка: «Якщо кожне слово не пояснене, то це означає, що будь-кого за будь-за що за будь-яких обставин».

Журналістка акцентувала: поки що ніхто не знає, як саме функціонуватимуть закони, але, за словами міністра юстиції, до них можуть внести зміни. Далі в сюжеті – знову відверта маніпуляція: «Впрочем, на этой неделе Рада не только ужесточила наказания за правонарушения. Парламент освободил от ответственности тех, кто принимал участие в массовых акциях в период с конца ноября до конца декабря 2013 года. Подобный закон – об амнистии – был принят в конце прошлого года по требованию оппозиции. Но в нем не был прописан механизм применения. Сейчас это исправили. И аспространили действие закона на всех участников общественных акций – в том числе силовиков». Це неправда, адже закон про амністію відмовилася виконувати сама влада, й представники Партії регіонів, зокрема Олена Лукаш, говорили про те, що його не може бути виконано.

Втім, Ірина Баглай оптимістично резюмувала: «Народные депутаты выполнили главную задачу первой рабочей недели в новом году. Госбюджет принят. И в силу обстоятельств парламентарии досрочно закончили 3-ю сессию». Експертного аналізу нових законів, ухвалених вочевидь для придушення масових протестів, глядачі не почули.

Далі гостем студії був Сергій Бурлаков, начальник управління зв’язків із громадськістю МВС України. Він прямим текстом звинуватив представників автомайдану в закликах штурмувати урядовий квартал і прорвати кордон охорони, назвавши бойовиками активно налаштованих мітингувальників. Відповідаючи на питання, хто зараз керує майданом, він наголосив: «Кто управляет майданом? Непонятно. Потому что они сами не могут дать на этот вопрос. Ковгда все хорошо получается, что лидеры и есть и они управляют. Когда все плохо – от этого открещиваются, называют их провокаторами от власти. Мы это наблюдали уже на событиях 1 декабря на улице Банковой. Когда те, кто штурмовали милицию, грейдером, трактором давили военнослужащих, молодых ребят, их назвали провокаторами от власти. Потом они вдруг стали героями, их начали вызвозять из отделений милиции и пикетировать следственные изоляторы. Это кто же они? Кто ими управляет? Пусть на этот вопрос ответят те, кто их защищают». Оскільки ми вже чуємо й у наступних заявах чиновників і політиків від влади про те, що опозиція втратила контроль за подіями та «натовпом» – очевидно, що це буде вже використовуватися як технологія, тобто, Бурлаков виконував політичне «домашнє завдання».

Чиновник заперечив, що міліція використовує гумові кулі й водомети проти протестувальників (у тому, що він брехав, можна пересвідчившись, переглянувши численні відеозаписи). Разом із тим він акцентував, що «милиция имеет право применять силу и закон о милиции, статья 14 это регламентирует. В том числе и применение свето-шумовых гранат, и дубинок и слезоточивого газа и даже водометов». Втім, мовляв, в МВС розуміють, що зараз розігрується провокативний сценарій, і завдання міліції – діяти максимально толерантно. Він назвав цифри – 30 постраждалих правоохоронців і 12 мітингувальників, згадує про захопленого протестувальниками бійця ВВ, якого було побито по дорозі до Будинку профспілок. Андрій Данилевич анонсував окремий сюжет на цю тему, який в ефірі так і не з’явився. Натомість резюмував представник МВС дуже багатообіцяюче: «4 из активных митингующих уже задержаны. Я думаю, это не последние. Поэтому надо понимать, что какое-то действие незаконное всегда влечет за собой наказание».

Далі - окремий матеріал, присвячений змінам до законів, ухваленим ВР 16 січня. Данилевич розповів про основні нововведення (причому фактично всі репресивні статті були проілюстровані кадрами з євромайдану), акцентувавши на тому, що реакція ЄС і США була доволі гострою, й зацитувавши комісара ЄС Штефана Фюле та держсекретаря США Джона Керрі. Подав він і реакцію українського МЗС на критику: «Руководитель внешнеполитического ведомства Украины призвал иностранных дипломатов быть максимально объективными и сдержанными в оценках внутренних процессов в нашем государстве, а также избегать односторонних заявлений и комментариев, которые не отражают реального состояния дел». Втім, таке враження, що ведучий «Подробностей недели» намагався виправдати новоприйняті закони – він зауважив, що подібні норми діють в інших європейських країнах, і вдруге за випуск процитував міністра юстиції Олену Лукаш. До теми нових норм у випуску повернуться ще не один раз.

Пізніше Данилевич повідомив про те, що опозиція закликала іноземних політиків бойкотувати українську владу (синхрон Яценюка про підготовку відповідних звернень). З неприхованою іронією, яка за часів роботи на «Україні» часто лунала на адресу представників влади, розповів він і про візит Бориса Тарасюка до США, де українському опозиціонеру не дали виступити на засіданні комітету з міжнародних справ у зв’язку з особливостями регламенту.

Після чого зосередився на конфлікті в опозиційному середовищі. «Всё началось с того, что депутат от фракции "Батьківщина" Анатолий Гриценко сначала заявил, что есть некий план "штурма Майдана", а потом написал на своей странице в "социальной сети" вот это.

Анатолий Гриценко, народный депутат Украины: Половина палаток за пределами баррикад, которые на Крещатике пустуют уже несколько недель подряд. Я их давно предлагал свернуть, но Совет Майдана никак не примет решение.

Андрей Данилевич, ведущий: Дальше – больше. Уже на следующий день депутаты от "Батьківщини" отказались проводить своё заседание в присутствии Гриценко, депутат написал заявление "о выходе" из фракции. Потом – и вовсе рассорился с лидером "Батьківщини" в Парламенте Арсением Яценюком. А в четверг Гриценко подал заявление о сложении депутатских полномочий – в знак протеста против принятия Радой изменений в ряд законов».

Проте коментарів щодо цієї ситуації ні від Гриценка, ні від Яценюка Данилевич не наводить.

Маргінальна акція «борців із барикадами», яка дотепер переважно веселила журналістів, у «Подробностей недели» перетворюється на серйозний інформаційний привід: «Кстати, один из принятых Верховной Радой законов – напрямую касается событий сегодняшнего дня. Мы все видели, как "мирная демонстрация" стала фоном для радикальных проявлений. К сожалению, за последнее время мы начали привыкать к лицам в масках, к демонстрантам в военной экипировке, камуфляже. Для них нововведения. Согласно принятым в четверг законам, нельзя на массовые манифестации приходить вот в таком виде. В закрывающих лица масках, касках или шлемах – именно в таком виде митингующие сегодня штурмовали отряды милиции, жгли автобусы и бросали файеры – зажигательные устройства – в сотрудников правоохранительных органов. Также по закону нельзя устанавливать во время митингов палатки, сцены и звуковое оборудование без разрешения милиции: за это полагаются большие штрафы, или арест до 15 суток. За блокирование органов государственной власти – лишение свободы до 5-ти лет. Можно возразить, что не по-европейски всё это? Но подобные по смыслу и содержанию Законы есть, например, в Германии, Франции, США и Канаде. И будет нормально, если украинское законодательство станет защищать нас от таких радикальных действий, которые осуществлялись сегодня в центре Киева. Мирные акции не должны быть фоном для общественных беспорядков. Вообще, Майдан как явление за несколько недель очень изменился и многи, даже разочаровал. На этой неделе состоялись несколько "акций протеста" с требованием разойтись и убрать за собой».

Доволі маніпулятивні заяви: знову посилання на закони деяких країн без деталізації і конкретики, заяви про розчарування майданом, мирні акції як фон для масових заворушень. Далі – патетичні коментарі: «Они отобрали елку у наших детей, они превратили город непонятно во что, они разбили памятник Ленину».

«Мы уже написали письмо и президенту, и в генпрокурору, и в МВД, и в несколько еще инстанций, чтобы прекратился вот этот безлад. Вот это описывание зданий, разрущение зданий, разрушение памятников. Для этих людей, получается, нет никаких ценностей: ни своей отчизны, ни мировых ценностей, ни европейских ценностей – ни мировых ценностей».

Данилевич повідомив, що на події в Києві вже відредагував Ян Томбінський, посол ЄС в Україні, який закликав протестуючих не застосовувати силу. «Мы призываем людей не заострять и так очень трудную и опасную ситуацию, нападение на милицию могут послужить аргументам для тех, кто не является сторонником политического решения кризиса».

Згадали про ще одне нововведення – заборону використання петард під час мітингів і масових маніфестацій. На користь цієї норми закону було згадано той факт, що у Львові 17 січня представники «Правого сектору» (за словами «Інтера») закидали петардами приміщення Львівської обласної прокуратури, а також побили вітрини в одному з м’ясних магазинів «Родинна ковбаска». В одну лінію з цими подіями було поставлено і смолоскипну ходу 2 січня (тут фактологічна помилка – хода відбулася 1 січня) в Києві на честь сто п’ятого Дня народження Степана Бандери, коли свободівці закидали смолоскипами вхід до готелю «Прем’єр-Палас» (ведучий не вточнив, що це засудило керівництво самої «Свободи»). Також тенденцією було названо звалення пам’ятників Леніну в ряді міст.

Далі ведучий акцентував: «Все, кто рушил памятники, совершили правонарушения, причём и с точки зрения украинского закона, и с точки зрения законодательства стран ЕС – если бы они сделали там нечто подобное». В сюжеті Тетяни Логунової було проведено «розслідування» того, як у європейських країнах вирішують подібні питання, зокрема за руйнування пам’ятників, та вгамовують масові заворушення. Журналістка розповіла про великі штрафи та суворі покарання в Німеччині, Британії, Франції. Але без будь-якої врівноваженої експертної оцінки, зокрема й контексту як європейського, так і українського. Що це, як не спроба легітимізувати ймовірне майбутнє придушення майдану?

Наступна тема випуску – винесення вироку так званим васильківським терористам. І знову апеляція до європейського законодавства: «Все подозреваемые в подготовке теракта признаны виновными: приговор – 6 лет лишения свободы. Кстати, это вполне соответствует европейской практике – там за такое дают от 6 до 10 лет – и это гораздо мягче, чем, скажем, приговор, который мог бы вынести по аналогичному обвинению американский суд: в разных штатах от 25 лет тюрьмы – до смертной казни».

Далі більше – Андрій Данилевич намагався провести паралель між тим, що інкримінується засудженим, і терактами на Бостонському марафоні (пізніше в сюжеті використовуються кадри з теракту в Бостоні). Сюжет Михайла Колесникова почався з нагадування про вибухи в Дніпропетровську в 2012 році (у сюжеті було використано кадри і синхрон постраждалих). За словами автора, подібне могло статися в 2011 році і в Броварах. Далі – детальні звіти працівників спецслужб про знешкодження вибухового пристрою, особливості операції, кадри вилучення саморобного вибухового пристрою тощо. Журналіст наголосив: «Этот случай в спецслужбах считают особенным. Прежде террористы в Украине преследовали личные, корыстные цели – шантаж, вымогательство, получение выкупа. Но "васильковские террористы" (так их назвали в прессе) планировали ни много, ни мало свержение конституционного строя, уверены в СБУ. На изъятых в офисе "Патриота Украины" дисках нашли призывы к уничтожению врагов нации и другие материалы радикального содержания». Згадавши про затримання фігурантів справи, він додав: «Как и большинство людей, пришедших к зданию суда поддержать осужденных, никто из них не задался вопросом – что могло бы случиться, если б активистов вовремя не задержали?».

Андрій Данилевич акцентував на тому, що вирок – шість років ув’язнення – не сподобався ані прокурорам, ані людям, що співчувають засудженим. «И ещё о реакции на приговор. Большинство сообщений в день его оглашения было вовсе не о том, о чём следовало задуматься: впервые в истории страны вынесен приговор террористам, готовившим взрыв в День Независимости и преследовавшим политические мотивы. И о возможных жертвах, которых, слава Богу, удалось избежать, тоже не говорили. А говорили – о том, как возле суда те, кто не согласен с приговором террористам, атаковали "Беркут"». Маніпуляції і перекручення, а головне – жодного пояснення згадки про нічне протистояння під судом і подальші події під Святошинським райвідділком МВС в Києві.

А наступний сюжет – апофеоз цинізму. Журналісти дізналися, як живуть і працюють бійці «Беркуту». Сюжет Геннадія Стамбули розпочинається з того, що журналісти оголошують – знімальна група проведе шість годин разом із бійцями спецпризначення. Подамо тільки цитати беркутівців:

«Беркутовец: В основном по ногам бьют ногами. палки, камни, все что под руку летит. Шлем, бронежилет, плащ накидка, резиновая дубинка. После инструктажа выезжаем на объект, куда не знаем», «Андрей, водитель: Люди потому что не все нас любят. Бачуть, чий автобус, и препятствуют по-разному. А есть некоторые и уступают наоборот"», «Заходишь в магазин, продавец обслуживает простых граждан, а ты стоишь в очереди и тебя просто игнорируют. было пару ситуаций», «Ставят ультиматумы: пусть твой папа увольняется или тебе не поздоровится. Приходят такие смс – твой ребенок сегодня не вернется, или вернется он без глаза или без ножки», «Палка у нас – это не средство, чтобы бить, это средство – для индивидуального захисту. Оружия травматического и огнестрельного при себе мы не носим. Мы не кидаемся камнями», «Многие на майдане уже сейчас понимают, что ребята спасибо. Могло бы быть жестче. спасибо за выдержку и терпение».

Особливо цинічними виглядають слова психолога: «Елена Вишневская рассказывает: бойцы переживают, если вдруг кого-то придется ударить из людей во время задания. Многие просто терпят и носят это в себе». А на словах журналіста: «Утром будут новые задачи. Никто не знает, когда поступит приказ, удастся ли выспаться и с какой опасностью им снова придется столкнуться завтра» показали кадри зі спроби нічного штурму майдану 11 грудня. І жодного слова про побиття мирних демонстрантів, знущання над затриманими тощо.

Після цього – інформація про те, як Янукович брав участь у молебні в Києво-Печерській Лаврі. Зауважимо, це друга згадка про Януковича в цьому випуску: перша стосувалася того, що він підписав зміни до законів, прийняті у парламенті. А завершився випуск матеріалом про те, як православні святкують Водохреща.

comments powered by Disqus