День бабака

Кадр з відео / podrobnosti.ua

Тиждень затишшя й перемир’я перед «мирним наступом» і подальшим загостренням ситуації позначився на порядку денному тижневиків. Як і тиждень тому, крім політичних подій, ці програми звертали увагу на олімпіаду та інші зарубіжні теми. Хоча, звісно ж, головною темою стало виконання Майданом умови, яку ще два тижні тому називали знущанням і шантажем: звільнення вулиці Грушевського та КМДА в обмін на звільнення під домашній арешт затриманих активістів. Для провладних тижневиків важливими темами виявляється спорт та Шевченківська премія, ба, навіть День бабака. Останній вікенд України, керованої Партією регіонів і Віктором Януковичем.

ICTV, «Факти тижня»

Протестувальники звільнили адмінбудівлі і проїжджі частини.

Протестувальники заявляють, що виконали свої зобов’язання, і тепер чекають на крок у відповідь генерального прокурора.

У східних областях формують свої дружини.

У вівторок у парламенті мова йтиме про нового Прем’єра і Конституційну реформу.

Чим жив Майдан протягом останнього тижня.

Протести в Боснії та Герцоговині.

До Верховної Ради повернувся законопроект про захист суддів.

Суд виніс вирок скандальному "Доктору Пі" Андрію Слюсарчуку.

Рекорд Сергія Бубки побитий.

В Сочі в розпалі зимова олімпіада.

Випуск розпочався з повідомлення про звільнення адмінбудівель. «…активісти вважають, що виконали свою частину зобов’язань щодо Закону по амністії, і тепер чекають на крок у відповідь від генерального прокурора. Мітингарям це рішення – звільняти будівлі – точно далося не просто», - прокоментувала Оксана Соколова. У сюжеті чітко розставлені акценти: у відповідь на заяву Генпрокуратури про те, що всіх 234 затриманих звільнено, керівник Самооборони Майдану Андрій Парубій уточнює, що їх просто переведено на домашній арешт. Також уточнено, що «адміністративні будівлі залишаться під контролем протестувальників до остаточного закриття справ проти затриманих активістів» - цю інформацію проілюстровано синхроном представника Правого сектору Андрія Тарасенка. На цьому не зупинились – дають коментар генерального прокурора Віктора Пшонки про те, що за умови дотримання домовленостей усі справи мають бути закриті до 18 березня, заяви опозиції щодо готовності здати адмінбудівлі в регіонах. Демонструють і момент передання КМДА Макеєнку, який каже, що не має ні моральних, ні матеріальних претензій.

Проте, відображаючи цю ситуацію як порозуміння, ICTV показує незадоволення частини активістів компромісом, а також згадує про нові репресії проти майданівців: суд над чотирма афганцями, відбитими Самообороною, порушена в Одесі справа щодо спалення портретів урядовців, перекваліфікування справ Автомайдану на організацію масових заворушень. У матеріалі цілком дотримано балансу – є коментарі автомайданівців із відеодоказами та позиція МВС. На додачу зазначено, що компроміс схвально оцінив держдеп США.

Другий матеріал -  також про Майдан: підсумки недільного великого мітингу, анонс «мирного наступу» на Верховну Раду у вівторок, відмова Яценюка від прем’єрства тощо. Наступна тема – створення народних дружин у регіонах: з одного боку, йдеться про Самооборону, яку схарактеризовано так - «У їхньому арсеналі – бронежилети, кийки, каски та щити. Вони діляться на сотні, і тренуються щодня. Головні цілі організації визначає власне сама назва» (опис надзвичайно лояльний, зважаючи на те, що насправді в руках окремих самооборонівців після січневих протистоянь можна було побачити й інші, менш безпечні знаряддя). Противагою Самообороні названий харківський бійцівський клуб «Оплот»: «Себе ж вони називають добровільними помічниками міліції. І найближчим часом планують мобілізувати своїх бійців по всій Україні, які будуть патрулювати вулиці та стежити за порядком». Максим Крапивний, автор сюжету, наводить дуже різкі заяви лідера «Оплоту» Євгена Жиліна. Співставляючи Самооборону з «Оплотом», автор наголошує, що в першій МВС убачає небезпечне угрупування й порушує щодо неї кримінальні провадження, тоді як «Оплотом» не цікавиться. Наведено слова Андрія Парубія про те, що «Самооборона» не має вогнепальної зброї, а відкриті проти неї провадження – це переслідування і тиск. Згадано в матеріалі й інші угрупування Сходу України, що виникли як допомога спецпідрозділам міліції. В цьому ж матеріалі розповідається про ситуацію з затриманням афганців, які привели злодія до міліції.

У наступному матеріалі домовленості минулого тижня дуже влучно названо «затишшям перед буревієм», а акцент зроблено на відсутності спільного бачення змін до Конституції навіть у середовищі опозиції. В сюжеті є баланс думок політиків, однак добір експертів засмучує – троє політкоментаторів, яким дали слово, близькі до влади (Ігор Попов, Володимир Фесенко та Вадим Карасьов). Цікаво, що у переліку сценаріїв зміни країни названо й варіант Комуністичної партії – скасування поста президента та перехід до федеративного устрою. Версію опозиції тут доволі гостро критиковано: «В який спосіб опозиціонери планують переформатувати Основний закон – не зрозуміло. Заяви про 226 підписів, які у них начебто у портфелі, принишкли.

Сергій МІЩЕНКО, народний депутат України, позафракційний: "Немає 226 голосів. Немає! Ні під одні зміни, ні під один законопроект зараз їх немає. Це фікція. Хто б не говорив, що є 226 під зміни до Конституцію".

Кореспондент: Ситуація патова. Певно тому опозиціонери вперше заявили про можливість конституційного договору.» Не завадило б розтлумачити глядачам, що таке конституційний договір. Цікаво, що сюжет завершується цитатою з розмови Віктора Януковича з Віталієм Коротичем: «Мене штовхали і штовхають до різних засобів, способів як розібратися в цій ситуації. Але я хочу сказати, що я не хочу воювати. Я не хочу, щоб будь-які рішення приймалися шляхом таким радикальним. Я хочу зберегти державу. Я хочу відновити стабільний розвиток. Оце моя мета».

Продовжує тему Майдану матеріал про події в епіцентрі протестного раху протягом тижня. У підводці до нього Оксана Соколова зробила доволі докладний огляд міжнародно-політичних подій навколо України. Слід зауважити, що подано важливу інформацію про чергову спробу проведення попереджувального страйку – позицію Генпрокуратури (цілком справедливу), яка попередила, що нічого спільного зі страйком вихід на вулицю в робочий час не має. Є в огляді подій Майдану й інформація про звільнення раніше підозрюваних в організації розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада від відповідальності. Є й позитив – весілля на Майдані та запуск голубів у Маріїнському парку.

Цього разу досить докладно зупинились на протестах у Боснії та Герцеговині, провівши чіткі паралелі між українською та тамтешньою ситуацією. В наступному матеріалі знову до українських реалій – повернення законопроекту про захист суддів, у демократичності якого є великі сумніви, й убивство судді на Полтавщині. Озвучена версія генпрокурора Віктора Пшонки, що вбитий Олександр Лободенко міг постраждати через те, що обирав запобіжні заходи місцевим майданівцям. Про законопроект сказано, що він фактично відновлює норми скасованих законів 16 січня.

ICTV виявився єдиним, хто повідомив у тижневику про вирок Андрію Слюсарчуку. До олімпійських справ перейшли наприкінці програми. «Фактам тижня» вдалося зберегти баланс, називаючи при цьому речі своїми іменами й додавши до картини тижня кілька штрихів, відсутніх у конкурентів.

«Україна», «События недели»

Завтра - крайний срок, когда на сайте Генпрокуратуры должно появиться сообщение о том, что условия Закона об амнистии выполнены.

Сегодня после вече на майдане Арсений Яценюк и Олег Тягнибок отправились к Генеральному прокурору.

Шаткий компромисс сохраняется.

Заявление со стороны России, Евросоюза и Соединенных Штатов на этой неделе прокомментировал Виктор Янукович.

В Боснии и Герцеговине продолжаются протесты.

Футбольный клуб Рината Ахметова «Шахтер» - вне политики, - генеральный директор клуба Сергей Палкин.

25 лет со дня, когда советские войска официально покинули Афганистан.

Программа «Льготные ипотеки» на этой неделе возобновила свою работу.

Уже два человека погибли в результате самых страшных наводнений в Великобритании за последние 200 лет.

Олимпиада 2022.

Пока соревнования в Сочи уже запомнились нам величием духа и красивыми поступками.

Ничто человеческое не чуждо и первым лицам государств.

Главная новость недели для пассажиров – 12 февраля «Хьюндай» сняли со всех маршрутов.

Розпочинаючи випуск, Євген Міхін перелічив найважливіші, на думку творців «Событий недели», події тижня: аварію автобуса в Польщі, де загинув український водій; смертельне поранення судді в Кременчуці; відмову суду в пом’якшенні режиму утримання Тимошенко; в Алжирі розбився військово-транспортний літак і загинуло 77 осіб; з’явилась інформація про те, що Попова і Сівковича було амністовано Печерським судом; Турчинова і Яценюка облили зеленкою, а вони відзвітували про поїздку до Тимошенко; перша жертва найбільшого за 200 років потопу у Великобританії; випустили з СІЗО останнього з 234 затриманих, а Рада Майдану погодилася частково звільнити захоплені об’єкти; почали розбирати барикади на Грушевського.

Перший сюжет присвячено амністії. «Завтра - крайний срок, когда на сайте Генпрокуратуры должно появиться сообщение о том, что условия Закона об амнистии выполнены, и тогда он вступит в силу. Шаг со стороны власти – из СИЗО выпустили 234 человека. Но дела не закрыли. Шаг со стороны оппозиции – освободили проезд на Грушевского и Киевскую мэрию, но частично, и активисты там остаются», - повідомив Євген Міхін. В сюжеті Наталії Ковачевич – про організацію блок-постів на Грушевського, звільнення КМДА: «Беглый осмотри хозяйства – и чиновник спешит поблагодарить международных посредников – ОБСЕ и послов, - и заявить: «Не страшно! Все отремонтируем!».

Владимир МАКЕЕНКО, председатель КГГА: «Тут немає збитків ніяких! Це приміщення належить київській громаді. Тут були громадяни України, тут були кияни… Це все наші проблеми. Ніяких матеріальних, моральних претензій ні до кого нема. Депутати Київради вийдуть на день вихідний – побілять, помиють, допоможуть… Тут немає ніяких проблем! Запрошуємо і послів, і журналістів!».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Правда, технический персонал здания оптимизма не разделяет. Электрик Александр Моисеев не знает, с чего начать.

Александр МОИСЕЕВ, дежурный электрик КГГА: «Бардак! Ви пройдіть і подивіться! Тут за неділю, якщо вони справляться, - це буде хорошо... Тут місяць! Тут надо все ремонтіровать!».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: «Событиям» показывают сломанные двери, разломанные шкафы и снятые батареи. И даже после заявленного освобождения в зале на матрасах спят активисты, остается много личных вещей протестующих. Находят журналисты и бутылки с жидкостью, похожей на горючую, и с характерным запахом. Активисты утверждают – показалось» […] В то время, как люди в камуфляже и масках выносили свои вещи на первом этаже, на шестом этаже здания похожие на них люди гуляли по коридорам, вскрывали кабинеты сотрудников и выворачивали содержимое шкафов и тумбочек. Это видео с камер наблюдения предоставили сотрудники мэрии. Даже после официальной передачи здания своих представителей митингующие здесь оставили. Говорят, будут дежурить до тех пор, пока не прозвучит официальное заявление Генпрокурора о том, что с активистов Евромайдана сняты все обвинения». Як відомо, згодом комендант Майдану Степан Кубів  відхрестився від приналежності людей, що чинили безлад у КДМА, до протестувальників. Тож інформація в сюжеті була не до кінця підтвердженою. Завершує кореспондент наголосом на тому, що опозиція прагне порушити мир. Далі про умови мітингувальників під КМДА розповідає прямим включенням  Максим Урлапов.

Сюжет Володимира Горковенка про хитку рівновагу, що склалася в українському політикумі. Говорячи про закриття кримінальних справ, акцентував на тому, що Самооборона опинилася в зоні ризику – «МВД и Генпрокуратура считает самообороновцев незаконным формированием. А эта статья не попадает под Закон об амнистии». Він оцінює народне ополчення: «Самооборона – достаточно организована. Здесь действует достаточно жесткий военный устав. Именно самооборона спасла от народного гнева Михаила Чечетова». Далі про ситуацію в політикумі – лідери опозиції приїздили до Харкова до Тимошенко, Яценюка облили зеленкою, питання про опозиційного прем’єр-міністра.

В сюжеті певне нагнітання ситуації: «Вопрос правительства станет актуальным в ближайшее время – экономика поджимает. Страна в шаге от дефолта. Бюджету нужны деньги, а запад и восток готовы дать кредит только под конкретное правительство». Говорячи про можливого прем’єр-міністра, Горковенко називає Андрія Клюєва, згадує про його зустріч з Тимошенко, щоправда, ставлячи згодом цю інформацію під сумнів: «Похоже, информацию о якобы секретных переговорах Андрея Клюева запустили его оппоненты. Дескать, глава президентской Администрации не только о портфелях говорил, но и давал гарантии освобождения Юлии Тимошенко».

Сміливо оцінив журналіст тактику опозиції: «Просить много, чтобы не получить ничего, - собственно, на это и рассчитывают оппозиционеры. Если они займут все места в Кабмине, значит, и ответственность за страну – полностью на них. Экономика в руинах, а выборы ведь не за горами. Поэтому стать у руля означает – поставить крест на политическом будущем». Далі автор фактично висловив упевненість у тому, що переговори між владою й опозицією не будуть ефективними. Далі – нарізка інтерв’ю Януковича Віталію Коротичу.  

Продовжили випуск висвітленням протестів, що тривають в Боснії і Герцоговині із наголосом на тому, що вплив ЄС не є позитивним для країни. Говорити про те, що Боснія і Герцеговина підписала асоціацію з ЄС, але краще від цього не стало, тиждень тому почав «Інтер».

Авторка проводить і прямі паралелі: «В Боснии и Герцеговине люди не блокируют круглосуточно улицы, не строят баррикад и стараются лишний раз не провоцировать полицию. Говорят, сожженные здания были крайней мерой, и теперь настроены исключительно на мирные протесты.[…] Главная интрига – кто воспользуется протестами. Как таковой оппозиции в Боснии нет, хотя представители молодых партий регулярно ходят поддержать протестующих. Правда, без партийной символики. Сами участники протестов каких-либо партийных лидеров отвергают

Далі – трохи корпоративної джинси. Футбольний клуб Рината Ахметова «Шахтар» - поза політикою – таке повідомлення Євген Міхін озвучив з посиланням на слова генерального директора клубу Сергія Палкіна. «Позицию клуба пришлось еще раз уточнять после того, как в СМИ появилась искаженная информация о заявлениях на встрече с болельщиками 13 февраля. Сергей Палкин подчеркнул, что манипулировать брендом клуба, его символикой в политических целях считает неприемлемым и недопустимым».  Очевидно, що потрібна була передісторія – а саме інформація про те, що вболівальники «Шахтаря» підтримали Євромайдан у Донецьку та долучились до його охорони від тітушок, найманих ставлеником Ріната Ахметова, губернатором Шишацьким.  Але її не було.

Наступний сюжет присвячено 25-й річниці виведення радянських військ з Афганістану. В сюжеті Сергія Іванова про нинішнє життя ветеранів-афганців, «история жизни афганцев на родине – это во многом тоже история борьбы». Розповіли про мітинги афганців проти скорочення виплат в 2010-2011 року.

Багато уваги ролі афганців в нинішніх акціях протесту із явно маніпулятивними акцентами – мовляв, афганці не за революцію, а поза політикою: «1 декабря около тысячи воинов-интернационалистов вышли на главную площадь страны, чтобы живой цепью разделить стороны конфликта, и четко заявили: «Мы здесь для защиты! Мы – вне политики!».

Олег МИХНЕВ, комендант афганской сотни майдана: «Мы несем миротворческую функцию для того, чтобы ни с одной, ни с другой стороны не было кровопролития. И 19-го числа нам досталось, наверное, больше всех, потому что, с одной стороны, нас клепал именно «Правый сектор», «ультрас», а с другой стороны – «Беркуты».

Сергей ИВАНОВ, корреспондент: Но такие миротворческие настроения не у все ветеранов Афгана. В Харьковской области, например, афганцы активно призывают примкнуть к украинскому фронту, что вполне может привести к тому, что воевавшие плечом к плечу в Афгане на майне окажутся по разные стороны баррикад

Сергей ЛАГУТИН, заместитель председателя Харьковского областного Союза ветеранов Афганистана: «Я не поддерживаю своих коллег – то, что они находятся в правом крыле. Поэтому те люди, которые призывают к экстремизму, к радикализму, - я считаю, поступают крайне неверно».

Сергей ИВАНОВ, корреспондент: У Луганске настрой ветеранов Афгана похожий. Вместе с казачеством они решили организовать народную дружину, которая будет охранять госучреждения от возможных захватов.

Иван ШЕРДЕЦ, председатель Луганской областной организации Украинского союза ветеранов Афганистана: «Мы за то, чтобы не было ни майданов, ничего – чтобы страна нормально работала, люди работали, чтобы работали предприятия, заводы, - чтобы работали те государственные структуры, которые обязаны обеспечивать нам нормальную жизнь».

Сергей ИВАНОВ, корреспондент: Афганцы из регионов говорят, что у каждого из сослуживцев – своя позиция. Но главное – не допустить кровопролития. Афганцы майдана после событий на Грушевского простым дежурством решили не ограничиваться – взяли ситуацию в свои руки и пошли на переговоры с первыми лицами СБУ и МВД.

Игорь ИВЖЕНКО, ветеран войны в Афганистане: «Первые встречи это как бы были консультации. Мы обменялись мнениями, мы услышали пожелания силовиков, мы им высказали свои пожелания. Но как бы вмешательство политиков на данный момент свело на нет эту работу».  Наприкінці сюжету прозвучала інформація про можливість створення політичної партії афганців (до речі, раніше така партія вже існувала, але 2005 року влилася в Соцпартію).

Далі мирна тема: сюжет Максима Урлапова присвячено аналізу програми «Пільгова іпотека», що відновила свою роботу. «Ежемесячный платеж по такому займу – 2-3 тысячи гривен, - это меньше, чем плата за аренду квартиры в Киеве. Похоже на сыр в мышеловке, - со скепсисом говорят некоторые эксперты по недвижимости и предупреждают от опасностях для участников программы. Но есть и такие, кто рискнул и уже заселяются в свои квартиры. Работает ли льготная ипотека на самом деле. И в чем подвох?» - анонсував ведучий. В сюжеті розписані всі плюси програми, інтерв’ю щасливих нових власників, втім, зауваження також подані: «Вот условия программы льготной ипотеки, которой воспользовалась Татьяна. Главное – ставка по кредиту – беспрецедентные для Украины 3 % годовых. Срок кредитования – 15 лет. А вот самое сложное – первый взнос. Нужно заплатить сразу 25 % стоимости жилья. […]Дело в том, что в договоре с банком прописана процентная ставка не 3 %, а 16. Просто 13 % государство обязуется компенсировать – в этом и суть льготной программы. Но гарантий, что государство свои обязательства будет исполнить, нет, - говорит эксперт, - ведь кредит выдается на 15 лет.

Владимир ПАЮК, финансовый аналитик: «Бюджет в Україні приймається раз в рік. Відповідно, якщо цих коштів не буде, - вони потрібні будуть десь в іншому місті нагально, то, звичайно, держава може відмовитися від фінансування цієї програми. То людина лишиться сам на сам із банком і змушена буде платити повністю цю відсоткову ставку, прописану в кредитному договорі».  

Та наприкінці сюжету його рекламний характер стає очевидним: «Максим УРЛАПОВ, корреспондент: Чиновники же уверяют, никакого риска нету.

Леонид РЫСУХИН, председатель Государственного фонда содействия молодежному жилищному строительству: «Є гарантія, визначена законодавчо, є гарантія, визначена в бюджетному процесі. Ці видатки відносяться до захищених видатків. Це на рівні Фонда заробітної плати, для купівлі ліків і таке інше – це ті кошти, що у першочерговому порядку повинно фінансуватися із бюджету».

Максим УРЛАПОВ, корреспондент: Еще в фонде обещают снизить размер первого взноса при покупке квартиры – до 10 %. За два года действия программы льготные кредиты пока взяли почти 4 тысячи человек, а только официально в очереди на улучшение жилищных условий стоит больше миллиона».

Міжнародний блок випуску розпочався з повідомлення про загиблих під час паводку у Великобританії (цій події присвячено окремий великий сюжет Євгенія Ксензенка). Далі перейшли до теми Олімпіади. «Для украинцев эти игры – стратегически важны, ведь у самих в планах – принимать олимпийских гостей. Андрей Кузаков и Ирина Смирнова видели, сколько нам предстоит наверстать в организации», - повідомив Міхін. Сюжет розпочався з дифірамб російській стороні з повним замовчуванням проблем, що виникли при організації Олімпіади. Друга його частина присвячена українським реаліям і перспективам приймати змагання 2022 року у Львові. «Сам Львов – это одна и трех локаций, прописанных Украиной в заявке на проведение зимней олимпиады 2022. В городе будет задействован стадион, олимпийский городок, который планируют построить радом с главной ареной, и площадка, уже сейчас готовящаяся к Евробаскету. Еще два крупных объекта – во Львовской области – спортивные базы Басовец и Воловец. Если Международный олимпийский комитет выберет Украину страной-хозайкой олимпиады 2022, именно здесь будут проходить все основные соревнования. Даже если зимой 22-го года в Карпатах не будет снега, то, в принципе, его моно генерировать на месте. Главное, что ландшафт подходящий. Похоже, ландшафт – единственное, что на тренировочных объектах соответствует олимпийским требованиям. Все остальное – трассы, стрельбища, трамплины – в упадке. […] Чиновников от спорта это не пугает: ЕВРО провели – и олимпиаду проведем! Правда, сколько денег нужно для организации больших игр, точно сказать не могут».  

Закінчили випуск інформацією про те, що поїзди «Хюндай» знято з експлуатації по всій Україні. «Скандально известные поезда ввели в эксплуатацию в преддверии ЕВРО-2012. Теперь возвращается родная локомотивная тяга! Все десять «корейцев» отправили на большой техосмотр – вроде как в одном из поездов нашли неисправность кузова, и теперь проверять будут все остальные. Сколько продлиться ремонт, не сообщают. Ну что ж, спасибо, «Хьюндай», мы запомним тебя таким!». Зауважмо, що свого часу «Україна» дуже захищала проект «Хюндай», лобійований близьким до Ріната Ахметова Борисом Колесниковим, від звинувачень у необґрунтовано завищеній вартості.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Протестувальники виконали свою частину умов, передбачену законом про амністію.

Закрити усі судові справи проти активістів Майдану, в тому числі всі домашні арешти, закликала українську владу і верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон.

Крім Київської адміністрації протестувальники полишають ще 4 обласних.

Амністували і закрили кримінальне провадження проти усіх чиновників звинувачених у кривавому розгоні Майдану 30 листопада.

До громадян посадами не обтяжений, закони про амністію менш поблажливі.

Що таке обвал національної валюти? Вслід за українцями цього тижня відчули казахи.

Нацбанк прив'язується до середньоденного курсу на міжбанківському ринку.

І до процесу звільнення облдержадміністрацій.

Навіть хиткий мир на Грушевського і в регіонах уже не змінить нової ідеї, за яку сьогодні стоїть більшість мітингарів.

Захищати себе треба самотужки – зрозуміли ситуацію громадяни і згадали часи ще радянських народних дружин.

Довкола Майдану запахло переломом з відлигою. Так оцінюють ситуацію міжнародні оглядачі і численні заходи мас-медіа.

Генпрокурор саме в ці хвилини зробив заяву щодо звільнення активістів.

Про долю онкохворих дітей нагадав цей тиждень усьому світові.

Ще про одну дату, ту, яку в календарі можна обвести червоним сердечком.

Про силу любові і силу голосу дуже відверто розповіла Україні Тіна Кароль.

Маємо нагоду подякувати усім вам, нашим глядачам, якими ми разом робимо програму

«Процес пішов. Протестувальники виконали свою частину умов, передбачену законом про амністію. Будівлі державних адміністрацій звільняють у кількох областях. Плюс стає доступною для авто вулиця Грушевського. Але київська міська адміністрація наразі під напругою. Мітингувальники звільнили і її, як обіцяли. Це засвідчили сьогодні представники ОБСЄ і новоспечений голова столичної адміністрації. Утім кілька заяв від влади та опозиції суперечать одна одній і можуть поновити протистояння. Генпрокурор Пшонка ще в п'ятницю оголосив що готовий закрити кримінальні справи проти мітингарів упродовж місяця. Арсеній Яценюк зі свого боку закликав зробити це негайно. Тимчасом кількасот активістів самооборони Майдану чергують біля приміщення КМДА. У разі невиконання обіцянок влади вони обіцяють повернути собі контроль над приміщенням.» - так розпочала випуск Алла Мазур. Вона також повідомила, що за словами Януковича, перемогти має здоровий глузд (цитата з інтерв’ю Віталію Коротичу).

Далі – огляд політичних подій: заклики Кетрін Ештон закрити справи проти активістів; про початок виконання умов закону про амністію. В сюжеті Руслана Харченка звільнення КМДА подано під іншим соусом, аніж, наприклад, на «Україні» - просто процитовано Макеєнка, але про те, в якому стані на зараз приміщення, автор не говорить. В сюжеті про перспективи звільнення вулиці Грушевського повідомлено про віче, на якому виступали Тягнибок і Яценюк та про акцію Автомайдану, представники якого колоною вирушили до маєтку генерального прокурора Пшонки. Інші канали про цю подію не повідомили.

Після цього ведуча повідомила, що мітингарі звільнили обласні державні адміністрації в 4 областях, а згідно з законом про амністію, «амністували і закрили кримінальне провадження проти усіх чиновників звинувачених у кривавому розгоні Майдану 30 листопада. Суд амністував екс-голову столичної адміністрації Попова, екс-заступника секретаря Радбезу Сівковича, колишнього керівника київської міліції Коряка і його заступника. Більше того, як з'ясувалося, навіть посади позбулися не всі. Валерія Коряка знову чекають на роботу в столичній міліції, бо вважають, що має усі законні підстави повернутися. Тільки на лікарняному виявився Володимир Сівкович. І лише Олександр Попов уже заявив, що політикою більше займатися не хоче».

Логічним продовженням цього повідомлення став матеріал Сергія Гальченка про те, що до громадян, не обтяжених посадами, закон про амністію не такий поблажливий. Алла Мазур так анонсувала сюжет: «Ще у грудні, нагадаю, одна із очних суддів не звільнила затриманих на Майдані, пояснюючи що не розуміє токощів закону. Цього разу, схоплених посеред вулиці чоловіків із СІЗО таки відпускають, але справи не закриті. Насправді ж, до суду мали б подати самі ці заарештовані, за фактом того, як їх затримували і що з ними робили у нібито правоохоронних органах.» У матеріалі свідчення затриманих людей про те, що вони не причетні до організації масових заворушень, коментарі колишнього судді Миколи Замковенка, що працював за часів акції «Україна без Кучми», який каже, що нинішні дії судової влади стосовно протестувальників невиправдано жорсткі . Журналіст стверджував: «Події на Грушевського відклалися в нашій пам'яті не тільки вбивствами людей та масовими каліцтвами. Тоді кожен міг стати організатором і учасником заворушень. Абсурдно і легко. Достатньо було опинитися поруч». В сюжеті прозвучала інформація про організацію «Євромайдан SOS», що допомагає постраждалим у протестах.

Далі у тижневику несподіваний відступ – інформація про обвал національної валюти в Казахстані. Після цього повернулися до ситуації в Україні і подали сюжет про гривню. «Ми до стрибків долара тільки починаємо звикати. У понеділок за офіційним курсом він подорожчає на копійку, до 8,64, і стрибати ось так може щодня. Бо Нацбанк прив'язується до середньоденного курсу на міжбанківському ринку», - повідомила ведуча. Сюжет Ольги Кашпор присвячений загальному подорожчанню. Порівнявши чеки за продукти місяць тому і зараз, журналістка дійшла висновку: «Шокуючих стрибків на ринку продуктів не передрікає ніхто. Але різниця, яку ми побачили у двох чеках, вже сьогодні змусила економити».  

Далі у «ТСН. Тижні» подробиці про звільнення обласних адміністрацій та інші події в регіонах. У сюжеті йдеться про створення організації «Оборона Донецька», арешти в Черкасах, формування загонів донських козаків у Луганську та про інші регіони. Сюжет калейдоскопічний, динамічний.

Наступний матеріал присвячений  міліції. Алла Мазур акцентувала: «Навіть хиткий мир на Грушевського і в регіонах уже не змінить нової ідеї, за яку сьогодні стоїть більшість мітингарів. Вони уже не тільки за Євроінтеграцію, не за відставку уряду. Вони проти свавілля і жорстокості українських силовиків. Ну, а останні потроху виходять з-під контролю української влади. Після жбурляння гранат у медпункт, а в маніфестантів коктейлів Молотова, валу фактів побиття та тортур у райвідділках, співпраці із криміналітетом і тітушками, стає очевидним, закон про міліцію перетворився на фантастичне оповідання». У сюжеті Стаса Ясінського тема була розкрита повніше – йдеться про злочини міліціонерів, корупцію в силових органах тощо. Як приклад позитивних змін галузі було названо Грузію. Автор висловлює скепсис щодо самоочищення міліції без стороннього втручання.

Про народні дружини далі в сюжеті Юлії Панкової. «Захищати себе треба самотужки – зрозуміли ситуацію громадяни і згадали часи ще радянських народних дружин. Масові погроми і підпали авто підштовхнули до рішучих дій і жителі Києва, скажімо, віднедавна самі патрулюють кожен район. Чи може громадська варта стати справжньою альтернативою міліції», - проанонсувала ведуча. Журналістка Юлія Панкова розповіла про функціонування народних дружин, приєднавшись до однієї з таких груп. Вона пояснює, що зареєструвати народну дружину нелегко, але можливо, наводячи цитату колишнього речника київського УМВС Володимира Поліщука.

Далі в сюжеті Сергія Швеця про позицію Росії щодо України: «Росія загальмувала видачу другої частини обіцяного великого кредиту. Втім це не так економічний як політичний сигнал. Антон СИЛУАНОВ, міністр фінансів Росії: "Немає спільного розуміння з ким з українських колег вести контакти». Зайшлося в матеріалі і про те, хто очолить уряд, а також про переговори, які начебто відбулись між Тимошенко та Клюєвим, і про повернення до Конституції 2004 року.

Далі у випуску: сюжет Ольги Мальчевської про труднощі в лікуванні онкохворих дітей, яким не вистачає ліків; сюжет до дня св.. Валентина з визначенням багатьох людей, що таке любов; анонс фільму-спогаду Тіни Кароль, присвяченого її померлому чоловіку.  Закінчили випуск «ТСН. Тиждень» повідомленням про те, що журналісти програми отримали 3 премії «Телетріумф». Загалом випуск нехай і не тільки про Майдан, але висвітлив події навколо осередку протестного руху практично вичерпно.

«Інтер», «Подробности недели»

Активисты освободили здание КГГА.

Закон об амнистии с понедельника вступает в действие,.

Перед зданием КГГА по-прежнему стоят митингующие.

Янукович призвал оппозицию пойти на уступки: "Я не хочу воевать.

За время митингов в центре Киева стало почти вдвое больше правонарушений.

На Майдане избили протестующих против баррикад.

Гость в студии -.

Француз в Донецке побил 20-летний рекорд Сергея Бубки.

Температура и телеаудитория: Олимпиада в Сочи бьет многие рекорды.

Легендарный фигурист Плющенко завершил карьеру.

Олимпийские спортсмены показывают примеры честной и благородной борьбы.

Новые технологии способствуют успехам спортсменов.

Спустя 30 лет после Олимпиады Босния переживает тяжелые времена.

ГПУ закроет 108-мь дел по закону об амнистии.

Лидеры оппозиции Арсений Яценюк и Олег Тягнибок также прокомментировали журналистам результаты своих переговоров с Генеральным прокурором.

Мир в очередной раз в опасности. Ему грозит эпидемия, на этот раз компьютерная.

В зоопарке Дании публично убили полуторагодовалого жирафа.

Война в Афганистане: В советских войсках были не только герои, но и перебежчики.

Головною подією тижня «Подробности недели» назвали звільнення КМДА. «Итак, вот, что нужно было сделать: разблокировать 9-ть улиц в центре Киева, разобрать 19-ть баррикад и освободить здание Киевской горадминистрации. "Украинский Дом", "Дом профсоюзов", гостиницу "Украина" и "Октябрьский дворец", где в последние недели тоже обитают митингующие, Закон освобождать не требует - это зависит от их доброй воли и порядочности», - анонсував ведучий Андрій Данилевич. Ірина Баглай розповіла про переформатування барикад на Грушевського і перспективу відновлення руху автомобілів. Акцентувала на тому, що в лавах мітингувальників нема єдності і здатності приймати спільне рішення:

«В "совете Майдана" тоже говорили, что здесь задействуют и рабочих и технику, но с иной целью. Якобы для благоустройства улицы Грушевского.

Игорь ЖДАНОВ, член "совета Майдана": «Річ іде, що ми створюємо КП на парковой алеї і на Грушевського, і організовуємо проїзд по Грушевського туди вниз на Подол. Щоб нікого не дивувало, зараз туди під'їдуть два трактори, пожежна машина. Ми наведем там порядок, зробимо культурний КПП».

Ирина БАГЛАЙ, корреспонденты: Но оказалось, что решения "совета Майдана" на баррикадах - не указ.

Мужчина: «Сніг тече, ми укріпляєм, ми мощнєє будуть, так ви не разбираете - нет, конечно, так сказал же Совет Майдана что будет разбираться, а при чем тут Майдан сюда до нас, ви ж не путайте».

Ирина БАГЛАЙ, корреспонденты: Кто им указ на Майдане, эти активисты отвечать отказались. За два дня до возможного вступления в силу закона об амнистии - неразбериха и под крышей Киевской горадминистрации. Вещи то выносят, то заносят. Лидер оппозиции Арсений Яценюк вроде и дал отмашку - админздание можно освобождать.

Арсений ЯЦЕНЮК, народный депутат Украины, лидер фракции "Батьківщина": «Основне, цет те, що звільнені всі люди. В приміщенні профспілок ми залишаємось, в приміщенні Українського дому ми залишаємось, в Жовтневого палацу ми залишаємось».

Ірина БАГЛАЙ, корреспонденты: В Совете Майдана подтверждают - решение выселиться, якобы, приняли. И даже время назначили - 3 часа дня субботы 15-го февраля. Правда, к выселению так и не приступили

Говорячи про звільнення приміщення КМДА, журналістка процитувала Макеєнка, який запевнив, що збитків нема. Втім, зауважила: «покинув помещение, активисты ушли недалеко. Остались у стен ждать заявления от Генерального прокурора. И, если оно их не удовлетворит, обещают быстро вернуться на оставленные позиции».

Випуск продовжили інформацією про те, що закон про амністію вступає в дію з понеділка. «Всего несколько минут назад на сайте генеральной прокуратуры Украины было опубликовано сообщение, в котором говорится, что закон об амнистии вступает в действие 17 февраля 2014 года и предусматривает освобождение от уголовной ответственности и наказания лиц совершивших в период с 27 декабря по 2 февраля 2014 года преступление, предусмотренные статьей 1 закона. Также от ответственности будут освобождены лица, помещенные под административный арест за предусмотренные законом об амнистии преступления», - повідомив ведучий. Правда, забув зазначити, що звільнення від відповідальності згідно з законом має наступити протягом місяця.

Після цього з-під будівлі КМДА включився журналіст Михайло Колесников, який повідомив про 100-150 осіб під стінами КМДА: «Я бы не сказал, что кто-то пытается ворваться, или предпринять силовые действия. Они как и все тут на майдане ждут решения , ждут окончания переговоров лидеров оппозиции с Генпрокурором. Я так понял, информации им пока что не поступило, о том, что генпрокурор сказал что закон об амнистии завтрашнего дня вступает в с силу, время от времени они скандируют, иногда пускают салюты. Пока ведут себя мирно». Він переповів історію: «поступила информация от коллеги из издания «Киев-пост». Журналиста Кристофера Миллера, он написал что, ранее несколько милиционеров пытались зайти в здание горадминистрации что бы уточнить информацию о хищении имущества, и были избиты неизвестными. Неизвестные были одеты в масках. Вот как он написал в своем твиттере, люди в масках выследили и избили на улице Крещатик 3 милиционеров. А на странице с издания в Фейсбук сообщается, что милиционеров били ногами и только после этого позволили им уйти. Пока что, при нас никаких столкновений не было». Як бачимо, журналіст прямим текстом говорить глядачам, що чекає від протестувальників немирних дій.

Після чергового нагадування про те, що з 17 лютого вступить в силу закон про амністію, «Подробности недели» восхвалили Януковича: «Виктор Янукович в который раз четко дал понять: решения, которые могут углубить раскол в обществе или подорвать основы существования государства - неприемлемы».

Далі показана нарізка цитат з інтерв’ю журналісту Віталію Коротичу - фактично те ж саме, що і на ТРК «Україна». У підводці Данилевича змальовані картини, що чекали би на Україну в разі підписання угоди з ЄС: «Обновление отношений с Европейским Союзом, по мнению Виктора Януковича, это - продолжение интеграции. Но прежде нужно минимизировать риски, которые возникали для украинской экономики, если бы "соглашение об Ассоциации и свободной торговле" было подписано. Это практически убило бы целые отрасли украинской экономики - машиностроение, военно-промышленный комплекс и так далее. Без работы могли остаться сотни тысяч и даже миллионы украинцев. Это могло привести страну к коллапсу - экономическому и социальному. Чтобы быть на равных, украинской экономике нужны дотации - около 14-ти миллиардов евро ежегодно». Таким чином ведучий «Інтера» допоміг Януковичу обґрунтувати відмову від євроінтеграції, яка стала поштовхом для революції.

Після цього «Інтер» почав нагнітати в звичному для себе стилі – «территория, захваченная за месяцы протестной акции, остается под контролем протестующих, вопрос только, под чьим именно контролем? Мало-помалу Майдан Незалежности с прилегающими улицами превратился в "режимный объект" ("его" - охраняют, "посетителей" - подвергают проверкам, вычисляют лиц подходящих под описание "провокатора". Допросы с пристрастием происходят совсем рядом с "шоу-программой на сцене" и посиделками у костров). Случаи насилия - нередки, но та же милиция потерпевшим помочь не в состоянии - на территорию "Майдана" правоохранителям "вход воспрещен".Кому же "Майдан" дал право "казнить и миловать", разбирался Михаил Колесников». У глядача має формуватися образ Майдану як території, де панує беззаконня. В сюжеті Колеснікова на доказ цієї тези підшуковується фактаж: «Днем эта территория кажется мирной и безопасной. На первый взгляд. Около 3 ночи. Улица Институтская. Из темноты появляется блок-пост. Здесь уже пропускают не всех. Дальше идем пешком. Мимо баррикады. Там дежурит с десяток охранников. В палаточном городке - кое-где ходят демонстранты. Дымятся костры. Встречаются люди в масках, идущие с Европейской площади. Обходим периметр. Возле дома профсоюзов уже готовят еду. В нашу сторону бросают невеселые взгляды. Пересекаем баррикаду на улицу Михайловскую и заходим - уже через другой вход. Там нас останавливают. Они в хорошем настроении. Шутят. Нам повезло. Идем к зданию горсовета. Там - еще одна группа молодых парней в масках. Им не до шуток. Спрашивают о разрешении. Расспрашиваем активиста. У него на бейдже - цифра 13. О захваченной территории они говорят - наше. А это снято днем, на Крещатике, неподалеку от того места. Охранники Майдана, требуют у журналиста показать документы. Нецензурная лексика, угрозы. Один из людей в масках и совсем ребенок. Работники СМИ, кажется, уже свыклись с мыслью о том, что на Майдане не очень вежливые люди в масках в любой момент могут не очень вежливо проверить документы, обыскать и, если захотят, выгнать. Территория эта - а именно Майдан Незалежности, часть Крещатика, улиц Михайловской и Институтской - работает как режимный объект. Так они объясняют. Пройти туда могут не все. А для милиции или госслужащих - вообще хода нет. Даже после сообщения о взрыве в доме профсоюзов - следственную группу не пустили».

Далі – більше. Цитую весь сюжет, бо тут навіть нема що додати:

«За время митингов в центре Киева число правонарушений увеличилось почти вдвое - констатируют в МВД. Практически ни разу милиционеры не смогли попасть на Майдан. Митингующие говорят: сами задерживают и судят тех, кого считают злоумышленниками. Вот охрана водит гуськом пойманных молодых людей. Лбы - в зеленке. На Майдане решили - они провокаторы. А это снятый "Громадським телебаченням" допрос, в буквальном смысле слова, пленного. Охрана Майдана подозревает его в провокациях. Парень уверяет, что киевлянин, который просто приехал посмотреть. Лицо человека - уже в крови. Перепадает здесь и майдановцам. Этот молодой человек попросил не называть его имени. Утверждает - периодически приезжал на Майдан еще с начала декабря. Помогал убирать, рубил дрова. Сам покупал и раздавал еду, чем привлек внимание самообороны Майдана. Подошли люди в масках, отвели на 5 этаж Дома профсоюзов.

Молодой человек: « Хотели узнать - правда ли я милиционер, правда ли я какой-то засланный, правда ли я "титушко". Я просто украинский человек, который приехал действительно помочь».

Михаил КОЛЕСНИКОВ, корреспондент: Парень показывает шрам на лбу, синяки на теле. Уверяет - на допросе и иголки под ногти загоняли. Примечательно, схему 5-го этажа он помнит наизусть. Показывает, куда его отвели после допроса, так и не добившись результата. "Курилка" - в конце коридора.

Молодой человек: «Меня привязали - руки были за спиной связаны, да, а меня еще так стяжечкой - там была какая-то труба - еще стяжечкой к трубе. Я так сидел, да, а все, кто заходил покурить, так немножечко меня били».

Михаил КОЛЕСНИКОВ, корреспондент: По словам этого человека, на Майдане авторитеты - так называемые сотники. Как правило, в прошлом - военные. Всю самооборону можно поделить на такие категории. Самые молодые бойцы. Дежурят на баррикадах, в горсовете и в доме профсоюзов. Одеты в самодельные доспехи из туристической экипировки. В моде - носить дубинку за плечом, и крестик на цепочке. В масках и касках. Вторые - стражи рангом повыше. Ходят вот в таком однотипном камуфляже, с рациями и, как правило, без масок. Их много возле захваченных зданий. У всех желтые шарфы с надписью "Самооборона". Все - опасаются камер. Еще одна каста - отставные спецназовцы, десантники и "афганцы". Они здесь отдельное спецподразделение. Например, этот мужчина, с офицерской осанкой, сопровождающий нардепа Лесю Оробец. Таких не встретишь на баррикадах. Они охраняют особо важные объекты и так называемых "первых лиц" Майдана. У каждой такой группы свои интересы. Одним нужна сцена и телеэфир. Другим - понимание и сострадание. Третьим - мелкая выгода и чувство безграничной власти, пусть на маленькой, но территории. За которую дерутся даже с соратниками. То оппозиционеры выгоняют "Спільну справу" из министерств. Теперь "Свобода" выпроводила из здания горадминистрации новоиспеченную "Женскую сотню", нашумевший в прессе малочисленный отряд женщин-митингующих. А это вчерашние события на Крещатике. Около сотни участников движения "Киевляне - за чистый город" пришли для переговоров с представителями Майдана. Вынесли стол и стулья. Впрочем, переговоры не получились. Штурмовики "Свободы" оттесняют активистов против участников "Киевляне - за чистый город". Из-за баррикад вышло около ста человек охраны Майдана.

Юрий СТУДЕНЮК, пострадавший участник акции "Киевляне - за чистый город": «Они начали нас окружать и провоцировать. Срывать георгиевские ленточки с нас, срывать, вырывать и ломать транспаранты».

Михаил КОЛЕСНИКОВ, корреспондент: Под ноги пришедшим активисты в масках бросили несколько светошумовых гранат. И взяли в кольцо. Молодчики были во всеоружии. Биты, трубы, электрошокеры, газовые баллончики, и рогатки со стальными шариками - далеко не весь майдановский арсенал.

Пострадавший участник акции "Киевляне - за чистый город": «Один из активистов держал цепочку, на которой шипы - это далеко не дубинки и не биты. Пистолеты, шипы, нож подобрали!

Михаил КОЛЕСНИКОВ, корреспондент: Юрий с женой смогли вырваться. Его догнали уже у дверей супермаркета на Бессарабской площади.

Юрий СТУДЕНЮК, пострадавший участник акции: «Они подошли сзади и посыпались удары сзади. Я уже рванулся вперед, чтобы избежать этих ударов и тут нарвался на удар - я четко помню удар битой по голове, когда меня били, следующий удар - резиновой палкой по голове. Мне наложили швы. Две рубленые раны головы.

Михаил КОЛЕСНИКОВ, корреспондент: Пострадавшая участник акции "Киевляне - за чистый город": «Я когда бежала вместе со всеми, я выхватила этот наш флаг, вот - "Кияни за чисте мисто" - и посмотрите, сколько было крови на этом флаге. Около двух десятков киевлян получили травмы. Есть и пропавшие без вести.

Иван ПРОЦЕНКО, участник движения "Киевляне - за чистый город": «Люди с разбитыми головами и 5 человек в больнице, три человека пропали. Мы не можем их найти до сих пор. Ведутся поиски, но моргах, больницах, в отделениях милиции их нет. Мы ведем поиск».

Михаил КОЛЕСНИКОВ, корреспондент: Почти половина пострадавших - женщины.

Пострадавшая участник акции "Киевляне - за чистый город": «На моих глазах избивали женщину - лет 50-ти. У нее был волос - седой. Выбили ей зуб. - Она была вместе со мной в больнице, у нее выбит зуб. - Просто она побоялась. Очень многие люди, которые избиты, и которые на данный момент находятся не в больнице, побоялись сюда приходить.

Михаил КОЛЕСНИКОВ, корреспондент: Со сцены майдана об этом происшествии не говорили. Партия "Свобода" открестилась. Их лидер Олег Тягнибок заявил, дескать, киевляне первые напали на охранников со щитами. Впрочем, во время столкновения, на месте не было ни одного народного депутата. Куда-то делись и полевые командиры. Кому же подчиняется Майдан? Совету, решения которого не выполняются? Оппозиции, лидеров которой откровенно освистывали? Пресловутым сотникам, не всегда способным усмирить разъяренную толпу? Или ночным хозяевам Майдана - в масках с дубинками? Кого-то можно исключить сразу. Пенсионеров и молодежь, мирно стоящих возле сцены. Мало кто понимает, что они в этой игре даже не пешки».

Щоб закріпити успіх, історію з побиттям учасників акції «Кияни – за чисте місто» Андрій Данилевич вирішив винести в окремий сюжет. «Люди, которые живут в столице, пришли сказать, что "им" не нравятся баррикады в центре города, раскуроченные улицы, разбитые окна и двери, грязь. "Они" не хотят таким видеть город (и даже готовы были сами разобрать баррикаду возле ЦУМа). Но этого не произошло. "Их" жестоко избили те, кто называет себя "охраной Майдана" (пришедших они назвали - провокаторами). Кто же такой "провокатор", по их мнению? Очевидно, тот, кто думает и говорит иначе, чем охранник баррикады...? Почему в "информационном пространстве" и головах многих украинцев, одни вдруг стали "активистами" значит - хорошими; другие - "провокаторами и титушками", значит - плохими. Многие, наверное, уже забыли, "Титушко" - это просто фамилия человека, который на митинге напал на журналистку. Позже "он" публично раскаялся в том, что сделал. Но фамилию его - сделали "именем нарицательным", которое люди с одними взглядами - стали использовать, чтобы обозначить тех, кто думает иначе. Вот и получается, что баррикады - разделяют "активистов", которые их защищают, и "провокаторов" которым они не нравятся. И провокаторов, получается - можно бить. Так считают активисты. На самом деле нет никаких "активистов" и нет никаких "провокаторов", есть граждане одной страны - и именно между ними - "баррикады", при этом - те, что на Крещатике или Грушевского - не самые страшные. Их-то можно - разобрать. Но это ничего кардинально не изменит, если не убрать "радикализм" из голов многих украинцев. Потому что "радикализм" - прежде всего - начинается с деления людей на правильных и неправильных в зависимости от их взглядов. Эта мысль - рождается в голове, потом - появляются специальные слова для тех, кто думает иначе; потом - баррикады, дубинки и коктейли Молотова... Мы с вами это пережили. И нам всем нужно сделать так, чтобы "это" закончилось и никогда больше не повторилось». Зауважмо, що ЖОДЕН інший телеканал не звернув увагу на цю вочевидь про вокативну  постановочну історію.

Після цієї тиради ведучий перейшов до теми падіння гривні. Ексклюзивне інтерв’ю з головою правління Нацбанку Ігорем Соркіним: про причини ситуації, що склалася, він сказав таке: «В одной точке сошлись ряд внешних и внутренних факторов. К внутренним факторам можно отнести нестабильную политическую ситуацию. Население, подогретое интернет-изданиями, подогретое политическими высказываниями, естественно, принимает для себя решения. Не понимая перспектив развития ситуации в дальнейшем, люди начинают снимать деньги с депозитов и эти деньги конвертировать в валюту. Это абсолютно нормальная реакция населения в такой ситуации. Что делают инвесторы? Инвесторы по любой цене готовы выкупить доллары на межбанковском рынке, чтобы отправить их за границу. И получилось, что курс доллара достиг 9 гривен на межбанковском валютном рынке, даже превысил отметку в 9,0 гривны за доллар. Поэтому мы, взвесив все "за" и "против", приняли для себя решение временно ввести эти меры, которые нормализировали бы ситуацию на рынке». Соркін закликав не знімати гроші з рахунків.

Далі – спорт, який на «Інтері» останнім часом дуже полюбили, неначе протиставляючи його політиці. Данилевич повідомив, що було побито рекорд Сергія Бубки у стрибках з шестом. Далі – про перемоги Олімпіади. Ще кілька сюжетів – про завершення кар’єри російського фігуриста Плющенка, «чесну гру» на Олімпіаді, роль нових технологій в досягненнях спортсменів тощо.

Після цього - Боснія. «Жители уже совсем другой страны Боснии и Герцеговины уже вторую неделю протестуют на улицах, требуя для себя лучшей жизни. В том, что на их родине нет работы, а экономика лежит в руинах - они обвиняют Евросоюз», - повідомив ведучий у підводці. А в сюжеті Романа Бочкали про ситуацію детальніше. Подані коментарі людей, що втратити роботу і засоби до існування після підписання угоди з ЄС в 2008. «Большинство боснийцев которые вышли на улицы, считают что нынешний путь Боснии себя не оправдал. Что чиновники погрязли в коррупции, люди требуют полной перезагрузки как во внутренней, так и внешней политики», - акцентував журналіст.

Далі - свіжа інформація про закон про амністію. «И вот буквально в эти минуты "Подробности Недели" получили в распоряжение видео с заявлением Генерального прокурора Украины Виктора Пшонки, касающимся вступления в действие так называемого "закона об амнистии". По словам Генпрокурора, будут закрыты 108-мь дел, и в течение месяца на свободу выйдут 268 человек», - повідомив Данилевич. Також подали реакцію лідерів опозиції: «Лидеры оппозиции Арсений Яценюк и Олег Тягнибок также прокомментировали журналистам результаты своих переговоров с Генеральным прокурором, которые длились несколько часов. Напомню, активисты Майдана угрожали повторным захватом здания Киевсовета, если прокуратура не подтвердит вступление "закона об амнистии" в силу.

Олег ТЯГНИБОК, народный депутат, лидер партии ВО "Свобода": «Відповіддю багатьом скептикам, які говорять про те, що не потрібно вести жодних перемовин. Знаєте, навіть якщо два війська борються один проти одного. рано чи пізно вони зупиняються і парламентарі з одного боку і іншого боку виходять, щоби вирішити питання подальших дій.

Арсений ЯЦЕНЮК, народный депутат Украины, лидер партии "Батьківщина": «Ми прийняли рішення про створення гуманітарної робочої групи, з приводу виконання цього закону. Ми хочемо чітко відслідкувати всі кримінальні справи, які повинні закрити, всі люди повинні підпасти підс дію цього закону, щоб кожен українець який брав участь в акціях нашого протесту знав, він захищений, його ніхто не буде переслідувати, і він буде звільнений від криміналмьного переслідування».

Продовжили «Подробности недели» інформацією про те, що світу загрожує комп’ютерна епідемія. Не оминули увагою і резонансну історію про вбивство жирафа у данському зоопарку. «Популярный в просвещенной Дании "кровавый обряд", который иначе чем средневековой дикостью и не назовешь. Когда каждый год, как раз в конце зимы, для того чтобы стать "мужчиной", подростки должны ритуально убить дельфинов», - говорить ведучий. Схоже, Андрій Данилевич значно рішучіше засуджує вбивць тварин, аніж тих, хто стріляє або наказує стріляти по українських громадянах.

Закінчили випуск екстреним повідомленням, що захоплені приміщення звільнені, затримані  - на свободі, закон про амністію 17 лютого вступає в силу. «Перемирие начинает становиться миром», - резюмував Данилевич, не підозрюючи, що насправді за два дні «екстремістів» і «радикалів» почнуть розстрілювати десятками, а ще за кілька днів влади, яку відбілював у ці місяці «Інтер», не стане.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Президент України розповів про своє бачення ситуації в державі і яким є вихід з політичної кризи.

Євромайданівці почали звільняти адмінбудівлі та вулиці Києва.

Україна дізналась імена лауреатів головної мистецької нагороди – Шевченківської премії.

Другий тиждень весь світ уважно стежить за зимовими Олімпійськими іграми.

Українські бабаки зробили прогноз щодо приходу весни.

Головна новина для програми Андрія Сміяна – інтерв’ю Януковича. «Віктор Янукович не часто дає розлогі інтерв’ю. Це перша така розмова з початку року. І тим паче було цікаво почути оцінки Президента», - повідомив ведучий, навівши тези розмови. Були підняті різні питання – аж до обговорення річниці Тараса Шевченка.

«Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: 9 березня – день народження Тараса Шевченка – Президент пропонує проголосити днем національного примирення.

Борис ОЛІЙНИК, поет, почесний академік Національної академії мистецтв України: "Навіть найгірший мир кращий від найкращої війни. Тому я думаю, що вже сторони обмінялись думками напряму".

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, літературознавець, директор інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ: "Нам потрібно сьогодні все-таки прийти до того, щоб ми усвідомили: ми єдиний народу, у нас нема підстав для того, щоб ділити нас. Ми повинні зрозуміти, що тільки в єдності наша надія і наша сила і майбутнє нашої держави».

Далі – повідомлення про те, що євромайданівці почали звільняти адміністративні будівлі. У підводці ведучий проінформував про те, що мітингувальники залишили приміщення облдержадміністрацій в регіонах, будівлю КМДА, де до них немає претензій, розсунули для проїзду барикади на Грушевського, утворили проїзди на інших вулицях. «Якщо виконання умов підтвердить і влада, то, за законом про амністію, затриманих мітингарів мають відповідно амністувати. До речі, ще наприкінці тижня Генпрокуратура відзвітувала, що усі 234 затримані уже під домашнім арештом», - повідомивСміян. В сюжеті Богдана Піленка про побут Майдану, вихід киян та мешканців інших міст на страйки, закриття кримінальних справ проти Олександра Попова, Володимира Сівковича та Валерія Коряка, спроби єврокомісара Фюле врегулювати ситуацію в Україні. Було повідомлено, що сили самооборони підсилилися, але в ГПУ їх оголосили поза законом: «Ірина ЗАРУБИНСЬКА, начальник головного управління захист прав і свобод громадян ГПУ: "Законодавство України прямо забороняє створення на території України військових або інших збройних формувань».

У кількох словах було повідомлено про конфлікт майданівців та ініціативи з очищення Києва: «Наприкінці тижня на барикади уже вкотре приходить акція "За чистий Київ". Хочуть прибрати укріплення. Між двома сторонами бійка. Кілька людей госпіталізовано». Далі – про те, що протестувальники звільнили КМДА, залишивши блокпости і намети. «Понеділок 17 лютого – останній термін виконання умов закону про амністію», - повідомив журналіст. Втім, про те, що закриття справ передбачається строком до місяця, не йдеться.

Наступні теми далекі від актуальних – визначення переможців Шевченківської премії, перебіг олімпіади, День бабака. Відвертих злоякісних маніпуляцій тут немає, однак Андрій Сміян і його редактори намагаються занурити глядачів у реальність, далеку від справді злободенних для України питань і проблем.

Можна припустити, що 23 лютого ми побачимо зовсім інші «Підсумки тижня», «Подробности недели» й «События недели». Чи вестимуть і чи наповнюватимуть їх ті самі люди, які останні три місяці на догоду владі перекручували та замовчували важливу інформацію, називали активних протестувальників екстремістами, ретранслювали без перевірки неправдиві повідомлення влади?

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

comments powered by Disqus